Статті (КАМГС3)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Connection between critical thinking and digital literacy in autonomous language learning(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2025-12) Zhukevych, IrynaThis article investigates the crucial interplay between critical thinking and digital literacy within the context of autonomous language learning. The relevance of this research stems from the profound transformation of foreign language education by digital connectivity. Learners now have unprecedented access to a vast ecosystem of digital resources, but this environment also presents significant challenges, including information overload and the difficulty of assessing content authenticity. Critical thinking and digital literacy form a synergistic relationship, where the effective use of digital tools is dependent on a learner's ability to critically evaluate and manage information. The purpose of the article is to explore how these cognitive and technological skills influence autonomous language acquisition. It aims to answer key research questions about how learners apply critical thinking when selecting digital resources, the role of digital literacy in facilitating learning, and the interaction of these two skill sets. It presents empirical findings to demonstrate the positive correlation between these competencies and learning outcomes. The research methods employed a multi-modal approach. These included a comprehensive analysis of scientific literature to provide a theoretical foundation, followed by pedagogical observation to study learner behavior. The collected material was then systematized and generalized to identify key patterns. Finally, the results obtained were systematically recorded, generalized, and interpreted to draw conclusions and formulate actionable recommendations. The research results reveal several key findings. A substantial majority of participants were found to regularly use digital tools for language practice. The study established a strong positive correlation between critical thinking skills and the careful selection of learning resources. The research identified that learners who effectively integrated both critical thinking and advanced digital literacy showed a substantial improvement in their measurable learning outcomes. These findings collectively underscore that critical cognitive discernment and digital communicative competence are fundamental determinants of successful autonomous foreign language learning.Документ Відкритий доступ Pedagogical adaptation of ai-generated content in english language teaching(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-12) Zhukevych, Iryna PetrivnaThe integration of Artificial Intelligence (AI) into English Language Teaching (ELT) represents a profound paradigm shift that is reshaping traditional pedagogical practices and redefining the roles of teachers and students. Leveraging technologies such as machine learning, natural language processing, and intelligent tutoring systems, AI offers unprecedented opportunities for the development of authentic, personalized, and contextually relevant English language learning materials. Its capacity to analyze large datasets enables the generation of resources aligned with students’ proficiency levels, interests, and cultural backgrounds, fostering engagement and supporting the acquisition of communicative skills across speaking, listening, reading, and writing. Recent research highlights AI’s effectiveness in customizing instruction, providing adaptive feedback, monitoring learning progress, and optimizing administrative processes, thereby enhancing both teaching efficiency and student outcomes. However, the rapid expansion of AI in education introduces complex challenges related to ethics, data privacy, algorithmic transparency, and academic integrity. AIgenerated content, while scalable and cost-effective, may lack the creativity, cultural nuance, and pedagogical intentionality inherent in human-produced materials. Concerns also arise regarding potential bias, unequal access to digital tools, and overreliance on automated systems, which may diminish critical thinking and problemsolving skills. Ensuring responsible AI integration therefore requires well-defined institutional policies, continuous monitoring for fairness, and comprehensive teacher training to support informed and ethical use of emerging technologies. This paper examines the current landscape of AI in ELT, evaluates the strengths and limitations of AI-generated materials in comparison to human-created resources, and proposes strategies for teachers to effectively curate, adapt, and integrate AI outputs into pedagogically sound practice. By addressing issues of equity, transparency, and ethical implementation, the study aims to offer a balanced and evidence-based understanding of AI’s transformative potential in English language education and to provide practical guidance for harnessing its benefits while mitigating associated risks.Документ Відкритий доступ Using ChatGPT as an auxiliary tool in business correspondence: experience and reflections(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Kornytska, Yu. А.This article analyses the integration of generative AI into Business English instruction, drawing on the experience of the Faculty of Management and Marketing at Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. The study focuses on finding a balance between AI technological support and the preservation of a student’s professional agency. The research involved 143 fourth-year undergraduate students with established experience using ChatGPT, which allowed the focus to shift from basic technological introduction to a deep analysis of output quality. The methodology was based on contrastive analysis, where students compared their own drafts of business letters with AI-generated versions. Evaluations were conducted across criteria including linguistic accuracy, structural integrity, professional register, and the ability to establish strategic rapport. A preliminary audit revealed that prior to AI intervention, studentproduced drafts averaged 4 to 6 linguistic errors per 100 words. This creates a significant cognitive load that AI helps mitigate, scoring 4.8 out of 5.0 for grammatical correctness. However, qualitative analysis identified systemic limitations within the algorithms. In 82% of cases, the AI exhibited “template-dependency,” producing linguistically correct but pragmatically weak texts. Students observed that ChatGPT struggled to adapt the tone of communication to the specific dynamics of client relationships. Specifically, the algorithm lacked the flexibility to convey “assertive empathy” or to calibrate strategic persistence based on a partner’s importance. Despite lower scores for linguistic precision (3.6/5.0), students proved more effective at personalizing correspondence. Approximately 74% of participants successfully integrated strategic accents that make communication effective, while the AI remained within neutral, formulaic boundaries. The results demonstrate that while AI is a powerful technical assistant, it cannot replace human agency in matters of emotional intelligence and strategic planning. The study concludes that modern education must focus on developing AI literacy, prioritizing the critical editing of machine-generated text and the preservation of the future professional’s authorial voice.Документ Відкритий доступ Вплив інструментів штучного інтелекту на ефективність викладання іноземних мов(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Жукевич, Ірина ПетрівнаУ статті розглядається комплексна проблематика інтеграції технологій штучного інтелекту у сферу викладання іноземних мов, що відображає актуальні тенденції трансформації сучасної освітньої парадигми. Особлива увага приділяється парадигмальній зміні в педагогічних методиках, яка зумовлює підвищення результативності, інтенсифікацію навчального процесу та забезпечення індивідуалізованого підходу до здобувачів освіти. Аргументовано доводиться, що інструменти орієнтовані на штучний інтелект – зокрема адаптивні системи навчання, інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень та технології обробки природної мови – виступають не лише як допоміжні цифрові засоби, а як системоутворювальні елементи сучасних освітніх практик. У межах дослідження здійснено багатовимірний аналіз функціональних можливостей технологій штучного інтелекту щодо персоналізації освітніх траєкторій, оперативного надання зворотного зв’язку, автоматизації рутинних процесів (оцінювання, моніторинг академічної успішності, діагностика навчальних потреб). Наголошується, що використання таких інструментів дозволяє оптимізувати професійну діяльність викладачів, зосередивши їхні зусилля на стратегічному плануванні навчального процесу, розробці інноваційних педагогічних сценаріїв та поглибленій міжособистісній взаємодії зі студентами. Окремий акцент зроблено на впливі інтелектуальних технологій на формування іншомовної комунікативної компетентності, розвиток критичного мислення та підвищення мотиваційної залученості студентів. У роботі також окреслено спектр етичних і правових викликів, серед яких – забезпечення конфіденційності та безпеки персональних даних, питання академічної доброчесності, а також потреба у створенні цілісних методичних рамок інтеграції штучного інтелекту в освітні середовища. Зроблені висновки підкреслюють, що усвідомлене й професійно вивірене використання інструментів штучного інтелекту здатне виступати каталізатором якісних змін у мовній освіті, сприяючи підвищенню навчальних результатів, інтерактивності освітнього процесу та професійної ефективності викладачів. Стаття визначає перспективні напрями подальших досліджень, пов’язаних із вивченням довгострокових наслідків застосування штучного інтелекту, розробкою моделей інтегрованого використання цифрових технологій у викладанні іноземних мов та пошуком оптимальних стратегій балансування між технологічними інноваціями й гуманістичними цінностями освіти.Документ Відкритий доступ Evaluating the efficacy of AI-powered language assistants in higher education(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Zhukevych, Iryna; Biriukova, Natalia; Novikova, IrynaThis article provides a comprehensive evaluation of the transformative efficacy and strategic integration of AI-powered language assistants within the landscape of higher education, specifically advocating for their role in English as a Foreign Language (EFL) instruction. Drawing on empirical evidence and recent longitudinal studies, the research demonstrates that AI-mediated tools facilitate significant advancements across multiple linguistic domains, including grammatical precision, lexical acquisition, and oral fluency. A primary focus is placed on the superior outcomes observed in scholarly writing, where Large Language Model (LLM)-based tutoring provides the disciplinespecific terminology and complex syntactical scaffolding required for high-stakes academic discourse. By offering immediate, formative feedback and highly personalized learning pathways, these technologies effectively lower the "affective filter," thereby reducing communicative anxiety and fostering a sense of learner autonomy. Furthermore, the analysis explores the profound "pedagogical metamorphosis" of educators, who are increasingly transitioning from traditional knowledge transmitters to innovative learning designers. This shift is enabled by the automation of routine instructional and administrative tasks such as diagnostic grading and content generation allowing faculty to prioritize higher-order engagement, including critical discourse analysis and socio-cultural mentorship. However, the study also critically addresses the socio-technical risks inherent in this transition, specifically documenting the potential for algorithmic bias and "linguistic chauvinism" to marginalize nonstandard dialects or perpetuate cultural stereotypes. To mitigate these systemic risks, the article proposes a synthetic pedagogical framework rooted in "process-basedgrading" and interdisciplinary neuro-educational insights that align AI interventions with individual cognitive profiles and neural processing speeds. Ultimately, the study concludes that the true efficacy of AI-powered assistants lies not in the replacement of human instruction, but in their capacity to act as a sophisticated, responsive scaffold. By bridging the "literacy gap" for diverse student populations, these tools transform the language learner into an empowered, selfregulated scholar capable of navigating the complexities of a globalized academic environment with both technical proficiency and authentic human expression.Документ Відкритий доступ Smart instructional design in english language teaching(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Zhukevych, Iryna; Biriukova, Natalia; Novikova, IrynaThe international academic environment is undergoing a fundamental transformation driven by accelerated digitalization, which has redefined how students interact with course material and how instructors deliver content. Within English Language Teaching (ELT), this progression provides unique educational advantages while introducing systemic obstacles that test established teaching conventions. As traditional educational barriers fade, there is an increasing requirement for flexible, tech-forward instructional models to maintain academic standards. Central to this transition is the adoption of Artificial Intelligence (AI), Natural Language Processing, and Big Data Analytics, which now acts as the primary infrastructure for contemporary classrooms, enabling a move toward customized, adaptive learning. By utilizing data-informed perspectives, teachers can shift away from generic instruction to develop personalized linguistic journeys that reflect actual communicative needs.Документ Відкритий доступ Innovative approaches and interactive platforms within the digital transformation of higher education(Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Zhukevych, Iryna; Biriukova, Natalia; Hrabar, OlhaThis article is dedicated to the comprehensive and strategic reconfiguration of the higher education environment, a process necessitated by the unprecedented and rapid acceleration of global digital ecosystems. To address the challenges of this technological shift, the research delves into the specific characteristics of implementing digital pedagogy within the framework of professional training for students at the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (KPI). Within this context, the authors perform a detailed analysis of the progressive evolution of the educator’s role: transitioning from a traditional provider of knowledge to a high-tech architect of interactive educational environments. This new role requires a sophisticated balance between advanced technical expertise, emotional mentorship, and continuous pedagogical support for students. Building upon this evolutionary shift, the investigation focuses on the implementation of DigCompEdu standards through a methodological synergy of institutional resources based on the Moodle platform and external gamified platforms. Consequently, the research moves the focus from simple hardware procurement toward a comprehensive educational strategy. In this framework, students are taught not merely to use technology, but to independently design instructional content and the digital architecture of the learning environment itself. A significant portion of this digital framework is dedicated to the functioning of adaptive Artificial Intelligence (AI) algorithms, which serve as an intellectual "scaffold" (scaffolding). These tools are instrumental in reducing "foreign language anxiety" and facilitating the creation of highly personalized, student-centered learning paths. Furthermore, the study demonstrates that the integration of Generative AI creates a new "cognitive scaffold." This allows for the effective automation of routine linguistic tasks while simultaneously elevating the significance of critical thinking, creative approaches, and socio-cultural competence in the pedagogical design of modern education. The scientific novelty of the study lies in the conceptualization of a "Hybrid Pedagogical Identity," which involves the formation of an "Engineer-Teacher" mindset. This identity integrates Prompt Engineering as a vital pedagogical competency within a modern digital environment, specifically oriented toward fostering digital resilience and learner autonomy among students in technical and engineering fields.Документ Відкритий доступ The use of cloud technologies in teaching english language(Центральноукраїнський Державний університет імені Володимира Винниченка, 2025) Zhukevych, Iryna; Spiricheva, OlhaThe article is devoted to the problem of using cloud technologies in the context of teaching English. The aim of the article is to substantiate methodological approaches to the use of cloud technologies in higher education institutions. The objectives of the study include identifying the main types and forms of cloud technologies, their characteristics and analysis of their application in educational processes. The essence of the concept of using cloud technologies in teaching English is considered. The main forms and their characteristics are studied and analyzed for effective use both during classroom and extracurricular students’ activities. Both positive characteristics have been noted, and their motivating factor. Since cloud technologies are a progressive means of working with information, they provide opportunities to learn English using various technical means, technologies, and forms, allowing to use convenient and familiar gadgets at a convenient time. Some cloud technologies allow the use of scales for assessing student learning results according to established grades. The implementation of this criterion allows the teacher to analyze the lessons and completed tasks by the students, while the students to analyze and correct their mistakes.Документ Відкритий доступ Міждисциплінарність та інтеграція як основа сучасної освіти(Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2026) Мацук, Людмила; Бондаренко, ОлександраУ статті висвітлено теоретичні та практичні засади інтеграції та міждисциплінарності як ключових принципів сучасного освітнього процесу. Зроблено теоретичний аналіз наукових підходів, що дозволив виокремити кілька рівнів інтеграції: онтологічний, методологічний та прикладний. Підкреслено, що інтеграція та міждисциплінарність не обмежуються механічним об’єднанням знань, а сприяють розвитку системного мислення, когнітивної гнучкості та здатності здобувачів освіти аналізувати й розв’язувати складні комплекснізавдання. Міждисциплінарний підхід розглядається як синтез знань із різних галузей, формування універсальних когнітивних і метакогнітивних умінь, інтегративного мислення та здатності переносити концепти й методи між дисциплінами. Наведено приклади реалізації інтегрованого змісту освіти, зокрема STEM-програми, міждисциплінарні курси, кейс-стаді та проєктну діяльність, що сприяє формуванню цілісного уявлення про досліджувані явища. Виявлено ключові труднощі її впровадження, такі як вузька предметна спеціалізація педагогів та відсутність єдиного понятійного апарату, що вимагає системних змін у підготовці фахівців та організації навчального процесу. Узагальнено, що інтеграція та міждисциплінарність є не лише сучасними освітніми тенденціями, а й необхідними умовами формування змісту освіти, адекватного викликам XXI століття. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, серед яких розробка інноваційних інтегрованих освітніх моделей, оцінка ефективності міждисциплінарних програм та вивчення впливу цифрових технологій на реалізацію інтегративного навчання. Отримані результати підкреслюють важливість міждисциплінарного підходу для розвитку комплексного мислення, когнітивної адаптивності здобувачів освіти та їхньої готовності до діяльності у динамічних та взаємопов’язаних глобальних контекстах.Документ Відкритий доступ Potential and challenges of integrating artificial intelligence into english language teaching for law students(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Borkovska, Inna; Volkova, Svitlana; Antonenko, InnaThe article investigates the impact of artificial intelligence, in particular ChatGPT, on the process of teaching English to law students at universities. The possibilities of using ChatGPT to improve students’ language skills, such as understanding legal terminology, developing critical thinking, argumentation, writing and communication, have been considered. Examples of integration of ChatGPT into the structure of classes, in particular at the stages of ‘warming up,’ reading and writing, have been analysed, and its role as a virtual tutor has been outlined. The aim of the study is to identify effective ways to integrate ChatGPT into the teaching of English to law students, to develop recommendations for teachers and students on its optimal use, and to find ways to overcome potential challenges. Particular attention has been paid to the advantages of using ChatGPT, such as individualised learning, access to a large amount of information and feedback. The authors have described the methods by which ChatGPT can facilitate the creation of simulations of legal discussions, simulated court hearings and legal writing. At the same time, the risks have explored, including the generation of false information, the possibility of student abuse, and challenges to academic integrity. The article has offered recommendations for teachers on the effective use of ChatGPT in the educational process, including the creation of tasks that promote creativity and critical thinking, as well as methods for detecting cases of plagiarism. The article has focused on writing an argumentative essay using ChatGPT as a support tool that allows students to go through all the stages of creating an essay: from brainstorming and researching a topic to editing the final text. ChatGPT promotes the development of precise questioning skills, critical thinking and analytical abilities, helping students to create structured and reasoned essays. The authors have emphasised that the integration of ChatGPT promotes innovation in the learning of English by law students, but requires appropriate training for both students and teachers to overcome possible challenges.Документ Відкритий доступ Strategy for professional development of preschool specialists in Norway(Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2025) Bondarenko, OleksandraThe article highlights the specifics of professional development of teachers in Norway, provided in the national strategy for continuous pedagogical education. In particular, four main goals of the strategy are outlined (academically challenging and rewarding study programmes; academically strong and well-organized teacher education providers; knowledge-based and involved partners in the kindergarten and school sectors; stable and mutually beneficial cooperation between teacher education institutions, the kindergarten sector and the school sector), which allow understanding how Norway offers effective approaches to building professional development of teachers (preschool teachers as well). The strategy is realized through seven blocks of a set of measures. The blocks that offer strategic scenarios for the possible professional development of a teacher are of particular interest. In the country under study, attention is focused on programs to support teachers, especially at the early stage of their professional development; the formation of mentoring programs as a form of professional development of teachers; strengthening network interaction and communication at all levels of the pedagogical education system as a guarantee of continuous professional development of the entire pedagogical community. The internship in the course of study at higher educational institutions plays an important role. It is emphasized that pedagogical practice plays an important role in professional development during studies in higher education institutions. Pedagogical internship aims to practice and improve professional skills, as well as develop a unique pedagogical style of future teachers. It is stated that the professional development strategy in Norway is based on a combination of formal education, continuous professional development, institutional support and national policy.Документ Відкритий доступ Зміст та нормативно-правовий базис дошкільної освіти в Данії(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2025) Бондаренко, ОлександраУ статті висвітлено специфіку змісту та нормативно-правового базису дошкільної освіти в Данії. На основі аналізу праць з досліджуваної теми з’ясовано, що в данському науково-педагогічному дискурсі відсутній сам термін «дошкільна освіта» в українському розумінні. Організовані заняття з вивчення літер і цифр, навчання письма, слухання й переказу казки розпочинаються лише в «нульовому класі», за рік до безпосереднього вступу до школи. До цього, починаючи з трирічного віку, діти відвідують аналоги звичних для українців дитячих садків, які в Данії називають центрами денного догляду. У таких центрах освітній процес відбувається найчастіше в невимушеній атмосфері, що не справляє враження спеціально організованої освітньої діяльності. Окреслено, що данська система дошкільної освіти сформувалася відповідно до децентралізованої моделі, яка передбачає здатність кожної структури системи діяти самостійно. Зазначено, що данське законодавство в освітній сфері не передбачає суворих формулювань того, що має бути досягнуто за період відвідування дитиною дитячого садка. Шляхом аналізу данського законодавчого базису в сфері послуг денного догляду за дітьми, окреслено вимоги до розроблення кожним закладом дошкільної освіти та раннього розвитку освітньої програми, яка має описувати, як створено розвивальне освітнє середовище в тому чи іншому закладі. Наголошено, що освітня програма є необхідною умовою для кожної дошкільної установи та передбачає реалізацію шести основних цілей, зміст яких виражається у таких шести темах та їх міждисциплінарних зв’язках: різнобічний особистісний розвиток дитини; соціальний розвиток дитини; мова та комунікація; тіло, почуття та рух; природа, природні явища та наука; культура, естетика та громада. Данське законодавство у галузі дошкільної освіти та раннього розвитку фокусується на демократичності, необхідності догляду та турботи, на формуванні у дітей базових компетентностей.Документ Відкритий доступ Зміст професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної галузі та раннього розвитку в Норвегії(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, О. І.У статті висвітлено зміст професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної галузі та раннього розвитку в Норвегії. Наголошено, що Норвегія є однією з провідних країн світу у сфері освітньої політики, а її високий рівень підготовки фахівців різних сфер є вагомим чинником інтелектуального, економічного, соціального, науково-технічного, інноваційно-технологічного і соціокультурного розвитку, що загалом актуалізує питання розгляду та запозичення прогресивного педагогічного досвіду цієї країни. У ході свого розвитку система підготовки майбутніх фахівців у сфері дошкілля та раннього розвитку в Норвегії набула характерних для неї особливостей щодо взаємодії педагога та студента, базуючись на принципі залучення майбутніх фахівців до значущої діяльності та орієнтації на їх потреби й інтереси. Окреслено, що сучасна Норвегія вирізняється високоякісними освітніми програмами підготовки майбутніх фахівців дошкільної галузі, які вдало поєднують академічну освіту з практикою, де когнітивний і соціальний розвиток розглядаються як взаємодоповнюючі та однаково важливі. Поєднання змісту та заходів, ініційованих дитиною та персоналом, максимізує когнітивне навчання та соціальні результати. Зазначено, що всі освітньо-професійні програми з підготовки фахівців дошкільної галузі та раннього розвитку в Норвегії побудовано за матричною схемою, де освітні компоненти обираються з різних підрозділів закладу вищої освіти. Розглянуто зміст бакалаврської освітньо-професійної програми, який охоплює шість професійно орієнтованих та адаптованих до різних навчально-виховних площин норвезьких дитячих садків галузей знань. Вказано, що педагогіка є центральною та сполучною дисципліною, включеною до кожної галузі знань освітньо-професійної програми підготовки майбутніх фахівців дошкільної галузі та раннього розвиткуДокумент Відкритий доступ Developing a student’s polycultural identity in ESP learning(ГО «Інститут стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань», 2025) Reipolska, Olha; Bondarenko, Oleksandra; Bernadin, DmytroThe study aims to highlight the specifics of developing a student’s polycultural identity in an ESP (English for specific purposes) course. Methods of analysis, synthesis, generalization, and systematization were exploited in combination to study sources on the research problem. Results. It is stated that polycultural identity is one of the main characteristics of a specialist in the technical sphere, allowing them to effectively carry out their professional activities in the conditions of cultural diversity of society. A technical specialist with the developed polycultural identity is able to perceive themselves as a subject of a polylogue of cultures. The main components of forming a polycultural identity of a future technical specialist are outlined. The pedagogic conditions of developing a polycultural identity of future specialist in the technical sphere are considered. The interdisciplinary role-playing pedagogy “Reacting to the Past” as an effective tool in forming a technical student’s polycultural identity is covered. Conclusions. The process of formation of a polycultural identity in the course of ESP in a technical university is a close interrelation of four components: the motivational component, which ensures the appropriation of values of native and foreign cultures, the determination of the individual’s place in the world culture; the content component, which determines the selection of professionally oriented material, facilitating the study of native and foreign cultures in the context of their mutual influence; the procedural component, which determines the place of the professionally oriented approach in education, its interactive methods and techniques (e.g., role-playing method); reflexive, including the individual’s awareness of themselves as cultural and historical subjects and at thesame time multicultural subjects.Документ Відкритий доступ Philosophical and psychological concepts at the core of educational systems of scandinavian countries(ЗУНУ, 2025) Bondarenko, OleksandraThe article highlights the main psychological, philosophical and educational concepts that are utilized in combination at the core of modern educational systems of Scandinavian countries. The countries under study, faced with migration flows, with an aging population, introduce comprehensive strategies and reforms related to changes in curricula, paying special attention to ensuring the quality of education, including the sphere of personal development. The relevance of the article is linked to studying the experience of developed countries, among which Scandinavian ones, using various methods and modern technologies in education, taking into account the pedagogical potential of philosophical and psychological findings. It is stated that the key aspects underlying the system of education in the education systems under study are the harmonious development of the personality of a learner, the formation of interpersonal interaction skills and democratic citizenship, which creates favorable conditions for both the intellectual and social development of students, and also contributes to their formation as autonomous and mature individuals. The scientific and pedagogical basis for building the educational process in secondary and higher education Scandinavian countries is based on a complex of the recognition theory (covers three vital components of identity formation – self-confidence, self-respect and self-esteem, and is based on the presumption of a common community in which identity is formed, projected, built and understood); the concept of Bildung (i.e., general humanistically oriented education, which takes into account a person’s desire for constant self-development, self-improvement as an immanent essence of the individual); empowerment pedagogy (provides a basis for the development of abilities that contribute to a decent life, the realization of personal potential and serves as a tool for conceptualizing inequality (lack of abilities or deprivation of favorable conditions for the manifestation of abilities) and well-being; transformative pedagogy (enables students to critically analyze different contexts of their life activities, beliefs, values, knowledge and attitudes in order to create favorable conditions for self-knowledge and self-improvement).Документ Відкритий доступ Supporting students in higher education in selfeducation during martial law(Наукові перспективи, 2025) Zhukevych, Iryna Petrivna; Biriukova, Natalia AndriivnaHigher education institutions (HEIs) face significant challenges under martial law, which disrupts traditional learning due to restrictions on movement, curfews, and communication breakdowns. In such environments, self-education becomes paramount, requiring students to take greater responsibility for their learning. HEIs must proactively implement strategies to empower students, including providing extensive digital resources like online libraries and recorded lectures, and investing in robust learning management systems for seamless content delivery and online assessments. Adapting assessment practices to fit the circumstances while maintaining academic standards is also crucial. A core focus for HEIs should be developing students' self-directed learning skills, offering training in areas like time management and goal setting. Fostering online communities and virtual study groups can provide vital peer support. Recognizing the heightened stress students may experience, institutions must provide accessible mental health support services, such as online counseling. Flexibility in pedagogy, including alternative assessment methods and personalized feedback, is essential. Addressing the digital divide is also critical to ensure equitable access to technology for all students, potentially through subsidized internet or loaner devices. Clear communication is key during periods of uncertainty. Research indicates that a supportive learning environment, grounded in self-directed learning skills, is vital. This involves workshops, personalized learning plans, and teachers guiding students to resources. The fundamental right to education underscores the need for continuous access to learning. Technology, community support, and open educational resources are indispensable for maintaining education during martial law, as demonstrated by the rapid shift to virtual learning during the COVID-19 pandemic. Providing adequate technological infrastructure and support is indispensable. HEIs must address the digital divide by offering subsidized internet access, device loans, and technical support, ensuring accessibility for all students, including those with disabilities. Beyond crises, integrating online learning promotes social inclusion and reduces educational disparities. Student mental and emotional well-being is a central concern. Institutions must provide readily accessible counseling services, support groups, and stress management resources. Teachers play a key role in fostering supportive learning environments. Collaborating with community and mental health professionals can offer comprehensive support, recognizing the profound impact of trauma on learning. Education during martial law must prioritize community, inclusivity, and mental health. In essence, supporting student self-education during martial law requires a multifaceted approach: prioritizing mental health and psychosocial support programs, digital resources, and self-directed learning skills. This integrated strategy, informed by lessons from global crises like the COVID-19 pandemic, helps mitigate stress, enhance motivation, and address disparities in access to technology. By offering thorough support systems and encouraging self-directed learning, HEIs can promote student resilience and lifelong learning amidst challenging circumstances. The rapid adaptation of assessment methods during the pandemic highlights the critical need for flexibility in educational practices during emergencies.Документ Відкритий доступ The Effectiveness of App-Based Approach to Language Learning(SWorld & D.A. Tsenov Academy of Economics, 2024) Shevchenko, O. M.; Ogurtsova, O. L.During the last few years Artificial Intelligence (AI) technologieshave transformed traditional language teaching by offering new methods andsolutions. Some popular language learning apps, such as Duolingo, Babbel,Rosetta Stone and others now offer personalized interactive lessons, grammarexercises, vocabulary drills, and pronunciation practice to further improve the process of language learning. Learners have the possibility to advance at their ownpace and according to their requirements. The future role of language learning apps in language learning will continue to grow.Документ Відкритий доступ The vectors of changes in society and their impact on educatioal priorities(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2024) Tuliakova, K. R.; Medvedchuk, A. V.; Petrenko, M. V.A recent article by Kateryna Tuliakova, Alina Medvedchuk and Maryna Petrenko suggests that universities in Ukraine are prepared for the students they currently teach (e.g. with a stress) and take preventive action to teach future specialists in the field of Sociology in managing other aspects of diversity (e.g. special educational needs). This paper is about the experiences of Ukrainian teachers in turning theory learned in universities into practice in the workplace. The research is situated in the context of war that explicitly and deliberately seeks to bridge the theory-practice gap in teacher education. In order for education in challenging times to move beyond the analytical thinking for the last 3 years to promote education more appropriate for today’s students, we need to build a new strategy. It is said about unleashing student critical thinking as they need to learn the skills of experimentation in order to test their ideas in uncertain situation. The current paper reports on research study, which examined the development of learning as a part of professional development in the war time. The study denoted that applying characteristics of “Safety Space” such as flexibility, creativity, collaboration, motivation, positively affect developing self-esteem, confidence, stress resistance etc. Developing of stress resistance skills becomes evident as they build characters, who become involved in different real world situations. It is discussed the results of the interview with teachers and suggests implications for successfull teaching in challenging time. Also the recommendations for future research are provided. This article outlined research linking emotions to effective learning and the explanations of how “Safety Space” makes a difference in whether “Safety Space” becomes useful and helpful. The figures are presented in the article for a more effective perception of the material.Документ Відкритий доступ Emotional scaffolding in ESP teaching during wartime(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Kornytska, YuliiaThe ongoing war in Ukraine poses substantial challenges to ESP education, extending beyond curriculum development or language instruction. Students are exposed to disrupted infrastructure, institutional instability, and emotional trauma, all of which undermine their ability to concentrate, engage in learning, and retain information. Chronic stress, displacement, and uncertainty significantly increase the risk of academic failure, emotional disengagement, and long-term psychological difficulties. Recent research reveals that a majority of Ukrainian students experience heightened levels of anxiety, depression, and symptoms consistent with posttraumatic stress disorder (PTSD), which directly affect their academic performance and emotional stability. These issues are particularly pronounced in ESP learning environments, where students must acquire both advanced language skills and the ability to function effectively in high-pressure professional situations. In such contexts, emotional resilience becomes just as vital as linguistic competence. This article explores the potential of emotional scaffolding—an instructional approach that embeds emotional support into pedagogical practice—as a means to enhance learning during wartime. Drawing on existing research and classroom experiences, it proposes methods for adapting tasks to students’ emotional realities, integrating digital tools for stress regulation, and fostering reflective activities to strengthen emotional awareness. Together, these strategies can help build safe and responsive educational environments that support both academic and psychological development. Rather than replacing traditional instruction, emotional scaffolding provides complementary support, fostering a more holistic and human-centered model of ESP education. As such, it has the potential to promote both professional growth and emotional well-being. Future studies should explore its role in enhancing educational resilience in the context of sustained global or regional crises.Документ Відкритий доступ Коучинг як інструмент професійного розвитку викладачів іноземних мов(2025) Жукевич, Ірина ПетрівнаВ даній статті досліджується значення коучингу, його різноманітні моделі та ефективне запровадження в мовній освіті. Досліджено ефективність коучингу як персоналізованого інструменту для професійного розвитку викладачів іноземних мов. Підкреслено, що динаміка викладання іноземних мов вимагає постійного вдосконалення, і коучинг пропонує структурований підхід до цього, а саме передбачає співпрацю досвідчених коучів із колегами, надаючи цілеспрямовану підтримку, зворотний зв'язок та ресурси. У статті проаналізовано ключові коучингові стратегії, такі як експертний коучинг, етапи активного коучингу та оцінювання. Висвітлюється позитивний вплив коучингу на впевненість викладачів, ефективність навчання та залученість студентів. Коучинг сприяє рефлексивній практиці та співпраці, дозволяючи викладачам аналізувати свою роботу та ділитися досвідом. Незважаючи на значні переваги, обговорюються виклики впровадження коучингових програм, зокрема часові обмеження, потреба в ресурсах та можливий скептицизм викладачів. Для успішного впровадження необхідні інституційна підтримка, чітка структура, регулярна оцінка та належний розподіл ресурсів. Коучинг є потужним засобом професійного розвитку, який покращує практику викладання, сприяє співпраці та долає розрив між теоретичними знаннями та практичним застосуванням, збагачуючи освітній досвід як викладачів, так і студентів.