До питання об’єктивності в оцінці якості перекладу

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorСтежко, Ю.
dc.date.accessioned2024-12-05T13:28:48Z
dc.date.available2024-12-05T13:28:48Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractСтаття присвячена одній із актуальних тем лінгвістичних досліджень – темі оцінювання якості перекладу. Відзначаються істотні відмінності у вимогах до перекладів різного призначення, зокрема, зіставляються вимоги до якості художнього та інституційного перекладів. Зазначається, що художній переклад є відображенням пануючої культури. Постмодернізм наклав свій відбиток на художній переклад творенням смислу самим читачем. Художній переклад припускає доместикацію, національне самовираження перекладача, що виключає об’єктивність у науковому її сенсі при оцінюванні якості перекладу. Об’єктивність в оцінці художнього перекладу може розглядатися лише у формі статистики суб’єктивних оцінок групою експертів. Інституційний переклад в силу свого призначення істотно відрізняється вимогами від художнього стосовно смислової відповідності оригіналу. У статті відзначаються лексико-стилістичні та семантичні особливості інституційного перекладу на прикладах допустимих форм звернень, позначень вчених звань тощо. Зазначається, що в інституційному перекладі не припускається вираження авторського ідіостилю, ужиток національно обумовлених маркерів емотивного та конотативного забарвлення. Інституційний переклад підпорядковується низці нормативів діючого міжнародного стандарту мови UNE-EN ISO 17100: 2015. Прийнятий за критерій, стандарт дає можливість експертам оцінювати якість перекладу чітко означеним мірилом, а відтак наближатися до певної об’єктивності оцінки, але за рахунок втрати сутнісної риси кожної мови – національного коду. Фах інституційного перекладача передбачає володіння Soft skills, знаннями з відповідної галузі, навичками користувача інформаційними технологіями, знання варіантів та варіацій англійської мови тощо. Відображені у статті положення покликані стати орієнтиром у формуванні відповідних спецкурсів.
dc.description.abstractotherThe article is about one of the relevant topics in linguistic research - this is the translation quality assessment topic. There are noted fundamental differences in the requirements to translations of different purposes. Inter alia, requirements to the quality of artistic and institutional translations are compared there. It is noted that artistic translation, it is the reflection of the prevailing culture. Postmodernism has left its mark on artistic translation, it recognizes that the reader himself gives a sense. Literary translation admits domestication, national self-expression of the translator, what excludes the objectivity in the scientific sense in the essesstment a quality of a translation. Objectivity in the evaluation of artistic translation can be considered only in the form of the statistic of subjective evaluations by a group of experts. Institutional translation in its purpose has significant difference from artistic translation with a need to a compliance with an original. The paper notes the lexical- and stylistic, and semantic features of institutional translation on examples of acceptable forms of address, designations of academic titles, etc. It is given that institutional translation does not allow the expression of the author's idiostyle, the use of nationally determined markers of emotional and connotative coloring. Institutional translation is subjected to a number of regulations of the current international language standard UNE-EN ISO 17100: 2015. Accepted as a criterion, the standard allows experts to evaluate the quality of a translation with the clearly defined measure it means that it approaches a certain objectivity of the assessment, but at the same time it loses an essential feature of each language of the national code. A specialization of an institutional translator means an experience in Soft Skills, knowledge of the relevant field of translation, having skills of using the information technologies, knowledge of variants and variations of the English language, etc. Given statements in the paper are to be a reference point in the formation of the relevant special courses.
dc.format.pagerangeС. 37-46
dc.identifier.citationСтежко, Ю. До питання об’єктивності в оцінці якості перекладу / Юрій Стежко // Advanced Linguistics. – 2024. – № 13. – P. 37-46.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/.2024.13.298756
dc.identifier.orcid0000-0002-0226-8081
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/71024
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.relation.ispartofAdvanced Linguistics, № 13/2024
dc.rights.urihttps://creativecommons.org/licenses/by/3.0/
dc.titleДо питання об’єктивності в оцінці якості перекладу
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
37-46.pdf
Розмір:
463.83 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Advanced Linguistics, № 13/2024