Інструменти реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorМельниченко, Анатолій Анатолійович
dc.contributor.authorЛі Цзіньпін
dc.date.accessioned2024-02-09T14:58:39Z
dc.date.available2024-02-09T14:58:39Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractЛі Цзіньпін. Інструменти реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У дисертації представлено авторський підхід до дослідження інструментів реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Сутність науково-інноваційної діяльності визначається як організована діяльність, тісно пов'язана з генеруванням, розвитком, поширенням та застосуванням наукових та технологічних знань у всіх галузях науки і техніки. Аналізуючи різні підходи до тлумачення феномену державної політики, у роботі уточнено сутність поняття «інструменти реалізації державної політики», під якими пропонується розуміти засоби та підходи державного управління, а також своєрідні мости між цілями та результатами державної політики. Авторка виокремлює та обґрунтовує три групи таких інструментів: фінансові, інституційно-правові та інформаційно-комунікаційні. Аналізуючи фінансові інструменти у роботі розглянуто механізми фінансування науково-технічних проєктів, які підтримуються різними відомствами як на загальнодержавному, так і на провінційному рівні КНР. Зокрема, обґрунтовано необхідність формування спеціалізованих фондів підтримки науково-інноваційної діяльності. Розглядаючи інституційноправові інструменти, авторкою проаналізовано ключові нормативно-правові документи, які спрямовані на підвищення рівня міжнародного науковотехнічного співробітництва (стратегії, плани, програми, проєкти, положення тощо). Крім того, у роботі продемонстрована існуюча інституційна структура підтримки процесів інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. До інформаційно-комунікаційних інструментів державної політики інтернаціоналізації авторкою віднесено створення та підтримку державних інформаційних систем, державну інформаційну політику, а також особливий компонент – наукову дипломатію. Формами безпосереднього застосування таких інструментів державної політики при вирішенні проблем інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності є: стимулювання глобального співробітництва, створення інфраструктури для міжнародних досліджень, розвиток міжнародних науководослідницьких програм, створення сприятливих умов для іноземних інвесторів, створення глобальних наукових центрів та мереж, підтримка міжнародних наукових обмінів, участь у міжнародних наукових програмах та проєктах. У роботі поглиблено понятійно-категоріальний апарат за рахунок обґрунтування авторського тлумачення сутності та змісту таких понять, як «інтернаціоналізація науки та інновацій» та «міжнародне науково-технічне співробітництво». Авторка вказує, що не дивлячись на формальну близькість цих понять, вони мають певні відмінності. Зокрема, акцентовано, що міжнародне науково-технічне співробітництво є модусом загального процесу інтернаціоналізації. Стверджується, що концепт міжнародного науковотехнічного співробітництва є формою співпраці між країнами у сфері науки, техніки та технологій, яка здійснюється в інституціалізованих формах. У дисертації проаналізовано основні проблеми, що існують при реалізації державної політики сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву Китаю. Йдеться, зокрема, про: посилення міжнародної конкуренції у сфері науково-технічного розвитку, з якою стикається Китай; вплив глобальних викликів, на кшталт пандемії ковіду та зміни клімату, які продовжують змінювати глобальну економічну ситуацію, структуру конкуренції технологічних інновацій; пріоритезацію розвиненими країнами власних інновацій та розвитку, що впливає на відкритість міжнародного науково-технічного співробітництва; відносну слабкість реалізації функції міжнародного науково-технічного співробітництва у китайській дипломатії; існування недоліків управління проєктами міжнародного науково-технічного співробітництва Китаю; нестачу професійних наукових та інженернотехнічних управлінських кадрів (талантів). У роботі проаналізовано засади розвитку державної політики КНР у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, що дало можливість окреслити такі етапи її поставання: початковий етап розвитку відповідно до принципу; етап швидкого розвитку; етап поглиблення розвитку; етап стратегічних інновацій. У роботі розглянуто особливості китайсько-американського, китайськоєвропейського та китайсько-українського співробітництва в сфері науки та інновацій, а також визначено основні бар’єри, які перешкоджають реалізації різних форм співробітництва. У дисертації проводиться аналіз розвитку міжнародного науковотехнічного співробітництва провінційних науково-дослідних установ на прикладі Шаньдунської академії наук. Загалом відзначено, що розвиток проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунської академії наук відповідає тенденціям, що визначаються національною політикою науково-технічного співробітництва. Встановлено, що відбувається поступове вдосконалення інструментів реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-дослідної діяльності та підвищення рівня міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунської академії наук. Однак, у процесі здійснення міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунська академія наук також стикається з такими проблемами, як захист інтелектуальної власності, культурні відмінності та недостатній державний контроль. У роботі здійснено дослідження варіативності моделей оцінювання ефективності політики інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності, що включає методики міжнародних індексів оцінки і моніторингу інтеграції наукової та інноваційної діяльності різних країн світу. Це дало можливість запропонувати класифікаційне групування оціночних індикаторів політики інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Авторка пропонує власну модель оцінювання ефективності інтернаціоналізації, побудувавши її за ієрархічним принципом на основі використання принципів визначеності, систематичності, науковості, сумісності, обґрунтованості, незалежності: набори даних агрегуються з відповідними ваговими коефіцієнтами у індикатори, а ті, у свою чергу, агрегуються у категорії політики, серед яких «економіка», «наукове співробітництво», «наукова інфраструктура», «інноваційна діяльність», «стратегічне управління». Розроблений методичний підхід дасть можливість підвищити результативність макроекономічної політики реалізації проектів міжнародного науково-технічного співробітництва. Водночас, у роботі констатовано на обмежених можливостях під час пандемії СOVID-19 оперативно організувати ефективну систему збору даних на рівні держави, що не дозволило повною мірою застосувати цю модель на даному етапі. Для вирішення завдання оцінювання ефективності державної політики, авторка обирала існуючу систему показників, яка затверджена на державному рівні. Авторський підхід до оцінювання ефективності державної політики полягає у оцінюванні ефективності проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва за моделлю «вхід-процес-результат». Для розрахунку ваги індексу оцінки в роботі використовується метод ентропійної ваги. Результати розрахунку показали, що внесок трьох вимірів входу-процесу-результатів відносно однаковий. На основі розрахунку ваги індексу додатково розраховується результат ефективності проєктів міжнародного науковотехнічного співробітництва Шаньдунської академії наук з 2003 по 2018 рік. Потім на основі результатів розрахунку ефективності розраховуються показники, що тісно пов'язані з результативністю проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва. Результати застосування методу лінійної регресії показують, що інвестування грошових ресурсів у міжнародне науково-технічне співробітництво, кількість візитів іноземних учених до Китаю та кількість візитів китайських вчених за кордон можуть суттєво вплинути на результативність проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва. Аналіз та узагальнення практичного досвіду виконання проєктів науковотехнічного співробітництва дали можливість виокремити та згрупувати ризики міжнародного науково-технічного співробітництва, що впливають на ефективність інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. У свою чергу, виокремлення груп ризиків проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва дало можливість запропонувати практичні рекомендації щодо нівелювання ризиків. Проведене дослідження для підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері інтеграції науково-інноваційної діяльності дало можливість виокремити інструменти сприяння розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва Китаю.
dc.description.abstractotherLi Jinping. Tools for implementing state policy in the field of internationalization of scientific and innovative activities. – Qualification scientific work as the manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 281 Public administration. – National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute». Kyiv, 2023. The dissertation presents an authorial approach to investigating the tools for implementing state policies in the field of internationalization of scientific and innovative activities. The essence of scientific and innovative activity is defined as organized endeavors closely associated with the generation, development, dissemination, and application of scientific and technological knowledge across all fields of science and technology. Analyzing various interpretations of the phenomenon of state policy, the work refines the essence of the concept «tools for implementing state policy», which refers to the means and approaches of state management, acting as bridges between the objectives and outcomes of state policy. The author identifies and substantiates three groups of such instruments: financial, institutional-legal, and informational-communicative. Regarding financial instruments, the study explores funding mechanisms for scientific and technological projects supported by various departments at both national and provincial levels in China. It particularly justifies the necessity of establishing specialized funds to support scientific and innovative activities. Addressing institutional-legal instruments, the author analyzes key regulatory documents aimed at enhancing international scientific and technical cooperation (strategies, plans, programs, projects, provisions, etc.). Additionally, the study demonstrates the institutional structure supporting the processes of internationalization of scientific and innovative activities. Within the scope of informational-communicative instruments of state policy for internationalization, the author includes the development and support of state information systems, state information policy, and a distinct component – scientific diplomacy. Forms of direct application of these state policy instruments in addressing issues of internationalization of scientific and innovative activities involve stimulating global cooperation, establishing infrastructure for international research, developing international research programs, creating favorable conditions for foreign investors, establishing global scientific centers and networks, supporting international scientific exchanges, participating in international scientific programs and projects. The work deepens the conceptual-categorical apparatus by substantiating the author's interpretation of the essence and content of such concepts as «internationalization of science and innovation» and «international scientific and technical cooperation». The author highlights that despite their formal proximity, these concepts exhibit certain differences. Specifically, it is emphasized that international scientific and technical cooperation is a mode of the general process of internationalization. The concept of international scientific and technical cooperation is asserted as a form of collaboration between countries in the realms of science, technology, and innovation, carried out through institutionalized forms. The dissertation analyzes the main problems existing in the implementation of China's state policy to promote international scientific and technical cooperation. This includes, in particular: the intensification of international competition in the field of scientific and technological development faced by China; the impact of global challenges, such as the COVID-19 pandemic and climate change, which continue to alter the global economic situation and the structure of technological innovation competition; the prioritization of innovations and development by developed countries, influencing the openness of international scientific and technical cooperation; the relative weakness in implementing the function of international scientific and technical cooperation in Chinese diplomacy; the existence of shortcomings in managing projects related to international scientific and technical cooperation in China; and the shortage of professional scientific and engineering managerial talent. The work analyzes the principles of development of China's state policy in the field of international scientific and technical cooperation, allowing for the delineation of stages in its evolution: the initial stage of development according to principle; the stage of rapid development; the stage of deepening development; the stage of strategic innovation. The study examines the peculiarities of Chinese-American, Chinese-European, and Chinese-Ukrainian cooperation in science and innovation, and identifies the main barriers hindering the realization of various forms of cooperation. The dissertation conducts an analysis of the development of international scientific and technical cooperation of provincial research institutions using the example of the Shandong Academy of Sciences. Overall, it is noted that the development of projects in international scientific and technical cooperation at the Shandong Academy of Sciences aligns with the trends dictated by national policies in scientific and technical cooperation. It is established that there is gradual improvement in the tools for implementing state policy in the internationalization of scientific research activities and an increase in the level of international scientific and technical cooperation of the Shandong Academy of Sciences. However, in the process of conducting international scientific and technical cooperation, the Shandong Academy of Sciences also faces problems such as intellectual property protection, cultural differences, and insufficient government oversight. The work investigates the variability of models for evaluating the effectiveness of internationalization policies in scientific and innovative activities, which includes methodologies for international indices assessing the integration of scientific and innovative activities across different countries worldwide. This enabled proposing a classification grouping of assessment indicators for internationalization policies in scientific and innovative activities. The author proposes a unique evaluation model for internationalization, constructed hierarchically based on principles of determinacy, systematicity, scientific rigor, compatibility, substantiation, and independence. Data sets are aggregated with corresponding weighting coefficients into indicators, which in turn are aggregated into policy categories such as «economy», «scientific cooperation», «scientific infrastructure», «innovation activity» and «strategic management». The developed methodological approach aims to enhance the effectiveness of macroeconomic policy in implementing international scientific and technical cooperation projects. However, the study acknowledges limitations in promptly organizing an effective data collection system at the state level during the COVID19 pandemic, which hindered the complete application of this model at this stage. For the task of evaluating the effectiveness of state policy, the author chooses an existing indicator system established at the national level. The author's approach to evaluating the effectiveness of state policy involves assessing the effectiveness of international scientific and technical cooperation projects based on an "inputprocess-output" model. The entropy weight method is employed for calculating the weight of the evaluation index. The results indicate that the contribution of the three dimensions – «input-process-output» – is relatively equal. Based on the calculated weight index, the effectiveness of international scientific and technical cooperation projects of the Shandong Academy of Sciences from 2003 to 2018 is further assessed. Subsequently, indicators closely related to the performance of international scientific and technical cooperation projects are calculated. The results from the linear regression method demonstrate that investing monetary resources in international scientific and technical cooperation, the number of visits by foreign scholars to China, and the number of visits by Chinese scholars abroad can significantly impact the effectiveness of international scientific and technical cooperation projects. The analysis and consolidation of practical experience in implementing scientific and technical cooperation projects enabled the identification and grouping of risks in international scientific and technical cooperation, impacting the effectiveness of internationalization in scientific and innovative activities. This risk categorization facilitated offering practical recommendations to mitigate these risks. The conducted research, aimed at enhancing the effectiveness of implementing state policy in the integration of scientific and innovative activities, allowed for the identification of instruments that promote the development of China's international scientific and technical cooperation.
dc.format.extent245 с.
dc.identifier.citationЛі Цзіньпін. Інструменти реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності : дис. … д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Лі Цзіньпін. – Київ, 2023. – 245 с.
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/64426
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.subjectінтернаціоналізація
dc.subjectнауково-інноваційна діяльність
dc.subjectдержавна політика
dc.subjectінструменти державної політики
dc.subjectміжнародне науковотехнічне співробітництво
dc.subjectШаньдунська академія наук
dc.subjectоцінювання ефективності
dc.subjectнауково-технічні проєкти
dc.subjectinternationalization
dc.subjectscientific and innovative activities
dc.subjectstate policy
dc.subjectinstruments of state policy
dc.subjectinternational scientific and technical cooperation
dc.subjectShandong Academy of Sciences
dc.subjecteffectiveness evaluation
dc.subjectscientific and technical projects
dc.subject.udc339.924:[001.83:330.341.1](510)(043.3)
dc.titleІнструменти реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності
dc.typeThesis Doctoral

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Li_Jinping_dys.pdf
Розмір:
3.42 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Дисертації (КТПУ)
Дисертації (вільний доступ)