Дисертації (КТПУ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Інструменти реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Лі Цзіньпін; Мельниченко, Анатолій АнатолійовичЛі Цзіньпін. Інструменти реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У дисертації представлено авторський підхід до дослідження інструментів реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Сутність науково-інноваційної діяльності визначається як організована діяльність, тісно пов'язана з генеруванням, розвитком, поширенням та застосуванням наукових та технологічних знань у всіх галузях науки і техніки. Аналізуючи різні підходи до тлумачення феномену державної політики, у роботі уточнено сутність поняття «інструменти реалізації державної політики», під якими пропонується розуміти засоби та підходи державного управління, а також своєрідні мости між цілями та результатами державної політики. Авторка виокремлює та обґрунтовує три групи таких інструментів: фінансові, інституційно-правові та інформаційно-комунікаційні. Аналізуючи фінансові інструменти у роботі розглянуто механізми фінансування науково-технічних проєктів, які підтримуються різними відомствами як на загальнодержавному, так і на провінційному рівні КНР. Зокрема, обґрунтовано необхідність формування спеціалізованих фондів підтримки науково-інноваційної діяльності. Розглядаючи інституційноправові інструменти, авторкою проаналізовано ключові нормативно-правові документи, які спрямовані на підвищення рівня міжнародного науковотехнічного співробітництва (стратегії, плани, програми, проєкти, положення тощо). Крім того, у роботі продемонстрована існуюча інституційна структура підтримки процесів інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. До інформаційно-комунікаційних інструментів державної політики інтернаціоналізації авторкою віднесено створення та підтримку державних інформаційних систем, державну інформаційну політику, а також особливий компонент – наукову дипломатію. Формами безпосереднього застосування таких інструментів державної політики при вирішенні проблем інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності є: стимулювання глобального співробітництва, створення інфраструктури для міжнародних досліджень, розвиток міжнародних науководослідницьких програм, створення сприятливих умов для іноземних інвесторів, створення глобальних наукових центрів та мереж, підтримка міжнародних наукових обмінів, участь у міжнародних наукових програмах та проєктах. У роботі поглиблено понятійно-категоріальний апарат за рахунок обґрунтування авторського тлумачення сутності та змісту таких понять, як «інтернаціоналізація науки та інновацій» та «міжнародне науково-технічне співробітництво». Авторка вказує, що не дивлячись на формальну близькість цих понять, вони мають певні відмінності. Зокрема, акцентовано, що міжнародне науково-технічне співробітництво є модусом загального процесу інтернаціоналізації. Стверджується, що концепт міжнародного науковотехнічного співробітництва є формою співпраці між країнами у сфері науки, техніки та технологій, яка здійснюється в інституціалізованих формах. У дисертації проаналізовано основні проблеми, що існують при реалізації державної політики сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву Китаю. Йдеться, зокрема, про: посилення міжнародної конкуренції у сфері науково-технічного розвитку, з якою стикається Китай; вплив глобальних викликів, на кшталт пандемії ковіду та зміни клімату, які продовжують змінювати глобальну економічну ситуацію, структуру конкуренції технологічних інновацій; пріоритезацію розвиненими країнами власних інновацій та розвитку, що впливає на відкритість міжнародного науково-технічного співробітництва; відносну слабкість реалізації функції міжнародного науково-технічного співробітництва у китайській дипломатії; існування недоліків управління проєктами міжнародного науково-технічного співробітництва Китаю; нестачу професійних наукових та інженернотехнічних управлінських кадрів (талантів). У роботі проаналізовано засади розвитку державної політики КНР у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, що дало можливість окреслити такі етапи її поставання: початковий етап розвитку відповідно до принципу; етап швидкого розвитку; етап поглиблення розвитку; етап стратегічних інновацій. У роботі розглянуто особливості китайсько-американського, китайськоєвропейського та китайсько-українського співробітництва в сфері науки та інновацій, а також визначено основні бар’єри, які перешкоджають реалізації різних форм співробітництва. У дисертації проводиться аналіз розвитку міжнародного науковотехнічного співробітництва провінційних науково-дослідних установ на прикладі Шаньдунської академії наук. Загалом відзначено, що розвиток проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунської академії наук відповідає тенденціям, що визначаються національною політикою науково-технічного співробітництва. Встановлено, що відбувається поступове вдосконалення інструментів реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-дослідної діяльності та підвищення рівня міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунської академії наук. Однак, у процесі здійснення міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунська академія наук також стикається з такими проблемами, як захист інтелектуальної власності, культурні відмінності та недостатній державний контроль. У роботі здійснено дослідження варіативності моделей оцінювання ефективності політики інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності, що включає методики міжнародних індексів оцінки і моніторингу інтеграції наукової та інноваційної діяльності різних країн світу. Це дало можливість запропонувати класифікаційне групування оціночних індикаторів політики інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Авторка пропонує власну модель оцінювання ефективності інтернаціоналізації, побудувавши її за ієрархічним принципом на основі використання принципів визначеності, систематичності, науковості, сумісності, обґрунтованості, незалежності: набори даних агрегуються з відповідними ваговими коефіцієнтами у індикатори, а ті, у свою чергу, агрегуються у категорії політики, серед яких «економіка», «наукове співробітництво», «наукова інфраструктура», «інноваційна діяльність», «стратегічне управління». Розроблений методичний підхід дасть можливість підвищити результативність макроекономічної політики реалізації проектів міжнародного науково-технічного співробітництва. Водночас, у роботі констатовано на обмежених можливостях під час пандемії СOVID-19 оперативно організувати ефективну систему збору даних на рівні держави, що не дозволило повною мірою застосувати цю модель на даному етапі. Для вирішення завдання оцінювання ефективності державної політики, авторка обирала існуючу систему показників, яка затверджена на державному рівні. Авторський підхід до оцінювання ефективності державної політики полягає у оцінюванні ефективності проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва за моделлю «вхід-процес-результат». Для розрахунку ваги індексу оцінки в роботі використовується метод ентропійної ваги. Результати розрахунку показали, що внесок трьох вимірів входу-процесу-результатів відносно однаковий. На основі розрахунку ваги індексу додатково розраховується результат ефективності проєктів міжнародного науковотехнічного співробітництва Шаньдунської академії наук з 2003 по 2018 рік. Потім на основі результатів розрахунку ефективності розраховуються показники, що тісно пов'язані з результативністю проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва. Результати застосування методу лінійної регресії показують, що інвестування грошових ресурсів у міжнародне науково-технічне співробітництво, кількість візитів іноземних учених до Китаю та кількість візитів китайських вчених за кордон можуть суттєво вплинути на результативність проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва. Аналіз та узагальнення практичного досвіду виконання проєктів науковотехнічного співробітництва дали можливість виокремити та згрупувати ризики міжнародного науково-технічного співробітництва, що впливають на ефективність інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. У свою чергу, виокремлення груп ризиків проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва дало можливість запропонувати практичні рекомендації щодо нівелювання ризиків. Проведене дослідження для підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері інтеграції науково-інноваційної діяльності дало можливість виокремити інструменти сприяння розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва Китаю.