До проблеми визначення композиційно-мовленнєвих форм

dc.contributor.authorГайденко, Юлія Олексіївна
dc.contributor.authorСергеєва, Оксана Олексіївна
dc.date.accessioned2022-06-27T12:31:40Z
dc.date.available2022-06-27T12:31:40Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractukУ статті розглянуто лінгвістичне явище композиційно-мовленнєвих форм, а саме проаналізовано підходи до дефініювання означеного терміна, виділено типи композиційно-мовленнєвих форм, схарактеризовано їхні особливості. Композиційно-мовленнєві форми визначено як певного роду моделі комунікації в межах тексту, які співвідносяться з мисленнєвими та комунікативними категоріями. Описано, що вони мають «природне» походження і притаманні мисленню всіх індивідів, які використовують їх інтуїтивно. Виступаючи складними мовленнєвими єдностями, композиційно-мовленнєві форми відображають структуру процесу мислення, типи та способи зв’язку елементів між собою. Окреслено, що композиційно-мовленнєві форми – це комунікативні схеми, націлені на сприйняття інформації читачем, які на матеріальному рівні реалізуються за допомогою мовних засобів, що дозволяють адекватно відтворювати авторську думку. Структуруючи й упорядковуючи хід думки автора, композиційно-мовленнєві форми надають їй цілісного, завершеного вигляду, а також реалізують композиційні особливості зв’язних текстів, адже оформлюють їхні цілі частини. Композиційно-мовленнєві форми типологізовано на розповідь, опис та роздум. З’ясовано, що їхня класифікація спирається на структурний зв’язок між реченнями або частинами речень, а також композиційний тип інформації, який превалює у певній композиційно-мовленнєвій формі. Встановлено, що розповідь – це функційно-смисловий тип мовлення, призначений для зображення послідовної низки подій, які забезпечують поетапний перебіг сюжету. Визначено, що опис – це композиційно-мовленнєва форма, спрямована на відображення зовнішніх ознак дійової особи або обстановки дії. Визначено, що роздум – це функційно-смисловий тип мовлення, який виконує особливе комунікативне завдання – дійти логічним шляхом до нового судження чи аргументувати висловлене раніше. Окреслено, що композиційно-мовленнєві форми є інструментом поєднання мовних засобів, які, сполучаючись один з одним, набувають значення, котре виходить за межі семантичного використання мови, тобто предметного змісту мовних одиниць.uk
dc.format.pagerangeС. 53-50uk
dc.identifier.citationГайденко, Ю. О. До проблеми визначення композиційно-мовленнєвих форм / Гайденко Ю. О., Сергеєва О. О. // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. – № 50 (1). – С. 50–53.uk
dc.identifier.orcid0000-0002-4063-525Xuk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/48200
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk
dc.publisher.placeОдесаuk
dc.sourceНауковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 50 (1).uk
dc.subjectкомпозиційно-мовленнєві формиuk
dc.subjectописuk
dc.subjectфункційно-смисловий тип мовленняuk
dc.subjectрозповідьuk
dc.subjectроздумuk
dc.subject.udc8.81uk
dc.titleДо проблеми визначення композиційно-мовленнєвих формuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
p.53-50.pdf
Розмір:
776.41 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: