Особливості побудови індивідуальної програми фізичної терапії після геморагічного інсульту

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorАнтонова-Рафі, Юлія Валеріївна
dc.contributor.authorТкаченко, Микита Вікторович
dc.date.accessioned2026-06-24T09:48:00Z
dc.date.available2026-06-24T09:48:00Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractАктуальність. В даній роботі досліджувалось як оптимізувати та підвищити ефективність фізичної терапії у пацієнтів в ранньому відновному періоді після геморагічного інсульту, якщо він супроводжується порушенням балансу та координації. Порушення балансу розглядається як патобіомеханічне та неврологічне порушення, яке може призвести до серйозних наслідків, таких як високий ризик падінь, стійка втрата мобільності, обмеження здатності до самообслуговування тощо. Всі ці наслідки ведуть до інвалідизації пацієнтів та втратою їх працездатності. За допомогою вивчення наукової літератури та проведення її аналізу, було визначено за допомогою яких тестів та шкал краще проводити обстеження пацієнтів, у яких наявне таке порушення. Згодом було проведено досліджено на базі КНП «Київської міської клінічної лікарні №6» м. Київ, відділенні реабілітації, де під час зайнять з пацієнтами після геморагічного інсульту та наявними порушеннями балансу був застосований комплекс фізичної терапії, який складався з курсу роботизованої механотерапії та занять із відновлення статокінетичної функції. Ефективність даного комплексу була доведена за допомогою порівняння методом статистичного аналізу результатів «до» та «після» проведення реабілітації. Також було проведено порівняння двох програм – нашої(із застосуванням роботизованої механотерапії) та традиційно застосовуваної в даному закладі, що показало статистично значущу перевагу запровонованої нами програми у швидкості та якості відновлення функції рівноваги та пресування пацієнтів. Об’єкт дослідження: пацієнти у підгострому та відновному періодах після геморагічного інсульту. Предмет дослідження: вплив роботизованої механотерапії та функціонально-орієнтованої фізичної терапії на відновлення рухових, статодинамічних та функціональних можливостей пацієнтів після геморагічного інсульту. Мета роботи: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально оцінити ефективність індивідуалізованої програми фізичної терапії із застосуванням роботизованої механотерапії у відновленні рухових та статодинамічних функцій у пацієнтів після геморагічного інсульту. Завдання дослідження:● провести аналіз сучасних наукових джерел щодо застосування роботизованих технологій та функціонально-орієнтованої фізичної терапії у системі нейрореабілітації пацієнтів після геморагічного інсульту; визначити клініко-функціональні особливості пацієнтів у підгострому та відновному періодах геморагічного інсульту та сформувати дослідні групи відповідно до методів фізичної терапії; оцінити вихідний рівень рухових порушень, постурального контролю, балансу та функціональної мобільності пацієнтів із використанням валідизованих шкал та тестів; розробити індивідуалізовану програму фізичної терапії із застосуванням роботизованої механотерапії з урахуванням функціонального стану, рухового дефіциту та реабілітаційного потенціалу пацієнтів; провести перевірку ефективності запропонованої програми фізичної терапії та здійснити порівняльний аналіз результатів у групах дослідження; проаналізувати динаміку відновлення рухових, статодинамічних та функціональних показників пацієнтів після завершення курсу фізичної терапії; статистично обґрунтувати ефективність застосування роботизованої механотерапії у системі фізичної терапії пацієнтів після геморагічного інсульту та сформулювати практичні рекомендації щодо її впровадження у клінічну практику; Методи дослідження: Дослідження базується на трьох групах методів: теоретичних, клініко-функціональних і методах обробки даних. Теоретичні методи включали аналіз спеціалізованої наукової літератури, синтез інформації, узагальнення, систематизацію та моделювання. Клініко-функціональні методи охоплювали вивчення медичних карт, оцінку функціонального стану пацієнтів у ранньому відновному періоді після геморагічного інсульту за допомогою оцінювання статокінетичної функції та ризику падінь за Шкалою балансу Берга, оцінки ступеня інвалідизації та функціональних обмежень за модифікованою шкалою Ренкіна, оцінки за опитувальниками та спостереженням мобільності та незалежності пацієнтів у повсякденному житті (Індекс Бартел, Індекс мобільності Рівермід), спостереження та дослідження. Методи обробки даних передбачали кількісний і якісний аналіз, застосування математичної статистики та графічного відображення результатів. Наукова новизна та теоретична значимість одержаних результатів: вивчено особливості виникнення та динаміку статокінетичних порушень у пацієнтів в ранньому відновному періоді після геморагічного інсульту; проаналізовано зміст традиційних програм фізичної терапії та оцінено їх вплив на відновлення функції балансу; розроблено нову персоніфіковану реабілітаційну програму і підтверджено її ефективність. Практичне значення магістерської дисертації полягає в можливому використанні розробленої програми та інформації в роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, що займаються нейрореабілітацією пацієнтів після інсульту, а також для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальністю «Терапія та реабілітація».
dc.description.abstractotherRelevance. This study investigated how to optimize and improve the effectiveness of physical therapy in patients during the early recovery phase following a hemorrhagic stroke, particularly when accompanied by impaired balance and coordination. Balance impairment is considered a pathobiomechanical and neurological disorder that can lead to serious consequences, such as a high risk of falls, permanent loss of mobility, and limitations in the ability to perform activities of daily living. All these consequences lead to the disability of patients and the loss of their ability to work. Through a review and analysis of the scientific literature, it was determined which tests and scales are best suited for examining patients with such impairments. Subsequently, a study was conducted at the Rehabilitation Department of the Kyiv City Clinical Hospital No. 6" in Kyiv, where, during sessions with patients who had suffered a hemorrhagic stroke and had balance disorders, a physical therapy program was applied. This program consisted of a course of robotic mechanotherapy and sessions aimed at restoring statokinetic function. The effectiveness of this complex was demonstrated by comparing the “before” and “after” rehabilitation results using statistical analysis. A comparison was also conducted between two programs—ours (using robotic mechanotherapy) and the one traditionally used at this facility—which demonstrated a statistically significant advantage of our program in terms of the speed and quality of recovery of patients’ balance and muscle strength. Object of study: patients in the subacute and recovery phases following a hemorrhagic stroke. Subject of study: the effect of robotic mechanotherapy and function-oriented physical therapy on the recovery of motor, statodynamic, and functional abilities in patients following a hemorrhagic stroke. Purpose of work: to theoretically justify, develop, and experimentally evaluate the effectiveness of a personalized physical therapy program incorporating robotic mechanotherapy in the restoration of motor and statodynamic functions in patients following a hemorrhagic stroke. Research objectives: ● conduct an analysis of current scientific literature on the use of robotic technologies and function-oriented physical therapy in the neuro-rehabilitation of patients following a hemorrhagic stroke; ● to identify the clinical and functional characteristics of patients in the subacute and recovery phases of hemorrhagic stroke and to form study groups based on physical therapy methods; ● assess the baseline level of motor impairments, postural control, balance, and functional mobility in patients using validated scales and tests; ● develop an individualized physical therapy program using robotic mechanotherapy, taking into account the patients’ functional status, motor deficits, and rehabilitation potential; ● evaluate the effectiveness of the proposed physical therapy program and conduct a comparative analysis of the results across the study groups; ● analyze the dynamics of recovery of patients’ motor, statodynamic, and functional parameters after completion of the physical therapy course; ● statistically substantiate the effectiveness of robotic mechanotherapy in the physical therapy regimen for patients after hemorrhagic stroke and formulate practical recommendations for its implementation in clinical practice; Research methods: The study is based on three groups of methods: theoretical, clinical-functional, and data processing methods. Theoretical methods included analysis of specialized scientific literature, synthesis of information, generalization, systematization, and modeling. Clinical-functional methods included the review of medical records, assessment of patients’ functional status in the early recovery period following a hemorrhagic stroke using evaluation of statokinetic function and fall risk via the Berg Balance Scale, assessment of the degree of disability and functional limitations using the modified Rankin Scale, assessment via questionnaires and observation of patients’ mobility and independence in daily life (Barthel Index, Rivermead Mobility Index), as well as observation and research. Data processing methods included quantitative and qualitative analysis, the application of mathematical statistics, and graphical representation of results. Scientific novelty and theoretical significance of the results obtained: ● The characteristics of the onset and dynamics of statokinetic disorders in patients during the early recovery period following a hemorrhagic stroke were studied; ● The content of traditional physical therapy programs was analyzed, and their impact on the restoration of balance function was assessed; ● A new personalized rehabilitation program was developed, and its effectiveness was confirmed. The practical significance of this master’s thesis lies in the potential application of the developed program and information in the work of specialized medical, rehabilitation, and health facilities, medical centers engaged in the neurorehabilitation of stroke patients, as well as for the practical training of students at higher education institutions majoring in “Therapy and Rehabilitation.”
dc.format.extent73 с.
dc.identifier.citationТкаченко, М. В. Особливості побудови індивідуальної програми фізичної терапії після геморагічного інсульту : магістерська дис. : 227 «Терапія та реабілітація / Ткаченко Микита Вікторович. - Київ, 2026. - 73 с.
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/81903
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського.
dc.publisher.placeКиїв
dc.subjectгеморагічний інсульт
dc.subjectранній відновний період
dc.subjectфізична терапія
dc.subjectроботизована механотерапія
dc.subjectфункціональна терапія
dc.subjectпорушення балансу
dc.subjectстатокінетична функція
dc.subjectкоординація рухів
dc.subjectякість життя
dc.subjecthemorrhagic stroke
dc.subjectearly rehabilitation period
dc.subjectphysical therapy
dc.subjectrobotic mechanotherapy
dc.subjectfunctional therapy
dc.subjectbalance disorders
dc.subjectpostural-kinetic function
dc.subjectmotor coordination
dc.subjectquality of life
dc.subject.udc615.825:616.831-005.1-036.11
dc.titleОсобливості побудови індивідуальної програми фізичної терапії після геморагічного інсульту
dc.typeMaster Thesis

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Tkachenko_magistr.pdf
Розмір:
589.92 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Магістерські роботи (ББЗЛ)
Магістерські роботи