Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського
ELAKPI – інституційний репозитарій, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського. За посиланням можна ознайомитися з положенням про ELAKPI.
Доступ до матеріалів ELAKPIДоступ до повних текстів матеріалів ELAKPI вільний в мережі Інтернет, крім:
Щоб отримати права на перегляд/скачування повних текстів ресурсів, доступних тільки в локальній мережі університету, зареєстровані користувачі Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського можуть скористатися послугою Віддалений доступ до "локальних" ресурсів. | КонтактиБібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, зал № 4.4, тел. +38 (044) 204-96-72, elakpi@library.kpi.ua, elakpi.ntb@gmail.com |
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Доступ у читальній залі № 6.6 НТБ
- Вільний доступ
- Припинив існування 1.07.2020
- Доступ у читальній залі № 6.6 НТБ
- Припинив існування 01.07.2018
- Припинив існування 1.07.2020
Нові надходження
Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення : програма III Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 9-13 квітня 2024 р.
(Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка, 2024)
Сучасні підходи щодо побудови індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сверлович, Максим Вадимович; Глоба, Олександр Петрович
Ушкодження структур кисті відрізняються великим різноманіттям варіанту перебігу, характеристик відновного періоду і результатів лікування.
Складність анатомічної будови кисті, тяжкість травм, поранень і захворювань, обмежена доступність високоспеціалізованої медичної допомоги, відсутність ефективної фізичної реабілітації далеко не завжди дозволяють досягти відновлення втраченої функції. Адже кисть є одним з найскладніших анатомічних сегментів скелета людини, основним органом для праці і самообслуговування. Неспроможність до самообслуговування та задоволення базових потреб суттєво впливає на загальний стан хворого, ускладнює його соціальну адаптацію та негативно позначається на якості життя.
На даний час існує багато програм фізичної терапії при ушкодженнях і захворюваннях кисті, які включають в себе передопераційну і післяопераційну реабілітацію. Але вони не завжди вирішують такі проблеми, як контрактура, біль, гіпотрофія м'язів, рубці. Тому постає питання у розробці комплексних програм фізичної терапії із застосуванням сучасних підходів, методів і засобів.
Мета дослідження: розробити і визначити програму фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті.
Об`єкт дослідження – функціональний стан кисті після травм чи захворювань.
Предмет дослідження – зміст та структура програми фізичної терапії для хворих з порушенням рухової функції кисті.
Завдання:
1. За даними науково-методичної літератури вивчити досвід використання фізичної терапії для пацієнтів з порушеннями рухової функції кисті.
2. Визначити функціональний стан кисті після травм чи захворювань.
3. Розробити комплексну програму фізичної терапії при порушеннях рухової функції кисті та перевірити її ефективність.
Методи дослідження: аналіз спеціалізованої наукової та методичної літератури, інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (огляд, контент-аналіз історій хвороб); інструментальні методи дослідження (гоніометрія, кистьова динамометрія); дослідження моторної функції і захватів; візуально-аналогова шкала болю (VAS); шкала клініки Мейо; анкетування за методикою САН; методи математичної статистики.
Теоретична значимість роботи: вивчено анатомічну будову та функціональні особливості кисті, характерні симптомокомплекси хворих із порушенням рухової функції кисті, що зробило можливим розробити програму фізичної терапії з використанням сучасних підходів і методів; існуючі програми фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті доповнено ПІР, кінезіотейпуванням, ерготерапією, що спрямовані на ефективне та максимальне відновлення пацієнтів.
Практична значимість роботи: можливість використання програми фізичної терапії для відновлення рухової функції кисті у рамках спеціалізованих центрів, у лікувальних та оздоровчих закладах, з метою підвищення ефективності процесу відновлення пацієнтів та амбулаторно.
Психологія лідерства
(КВІЦ, 2020) Кононець, Марія Олександрівна
У навчальному посібнику висвітлено три блоки проблем: загальні уявлення про лідерство, основні підходи щодо дослідження лідерства, види лідерства в організаціях. Вивчення цього матеріалу має практичну значущість для майбутніх фахівців: отримані знання допоможуть використовувати досвід ефективного лідерства у професійній діяльності; застосовувати фундаментальні принципи етики лідера; вирішувати фахові завдання та здійснювати поглиблений аналіз закономірностей взаємодії людей в системі «керівник-підлеглі» й «лідер-послідовники».
Для студентів, аспірантів, викладачів закладів вищої технічної освіти.
Отримання рекомбінантного білка-аналога рецепторзв’язуючого домена SARS-Cov-2 з використанням білок-експресуючої системи Escherischia coli
(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2021) Тітов, Андрій Вадимович; Дуган, О. М.
Магістерська дисертація містить 77 с., 14 рис., 31 табл., 82 посилання.
Пандемія коронавірусної інфекції, спричинена новим збудником SARS-
CoV-2, стрімко поширилась на всіх континентах і становить серйозну загрозу для здоров’я людей. В умовах пандемічної ситуації є важливим розробка вітчизняних діагностичних тест- систем призначених для аналізу сироватки або плазми крові на нуклеокапсидний антиген вірусу Sars-CoV-2.
Робота виконувалась на базі науково-виробичничої компанії «Діапроф- Мед».
Мета роботи - розробка технології виробництва рекомбінантного аналога білка вірусу SARS-Cov-2.
Завдання дослідження:
1) детальне ознайомлення з морфолого-фізіологічними та культуральними особливостями продуцентів, методами отримання промислових штамів;
2) дослідження впливу поживного середовища, умов культивування, концентрації хімічного індуктора на вихід високоефективної фракції білку;
3) підбір адекватної математичної моделі для опису кривих росту досліджуваного мікроорганізма;
4) відпрацювання методів очищення цільового продукту;
5) розрахування собівартості впровадження у виробництво ІФА тест- системи на основі отриманого рекомбінантного білку.
Запропоновано, в якості продуцента рекомбінантного білку, використовувати штам E. coli Rosetta (DE3) з плазмідою pET28a-GST-RBD.
Предмет дослідження: отримання високоефективної фракції рекомбінантного білку GST-RBD.
В роботі застосовані хімічні, біологічні, мікробіологічні, імунологічні, статистичні, аналітичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів: досліджено оптимальні умови отримання розчинної фракції протеїну, поживне середовище ТВ, температура культивування – 37 оС, концентрація ІПТГ – 0,1 мМ, проведення індукції за оптичної густини – 0,3 о.о та час культивування після індукції – 4 години.
Отриманий препарат може бути використаний для створення ІФА тест- систем за для виявлення інфікування SARS-CoV-2, або для перевірки ефективності вакцинування (Індійська вакцина Сovishield спрямована на утворення антитіл до RBD антигенів). Також препарат може бути використаний у складі діагностичної системи як додатковий антиген для збільшення специфічності тестування.
За темою дисертації було опубліковано 5 наукових праць, утому числі: 1 наукова стаття та 4 тези на всеукраїнських та міжнародних конференціях.
Розробка поживного середовища для біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Стеценко, Наталія Ярославівна; Поліщук, В. Ю.
Пояснювальна записка: 100 с., 18 рис., 31 табл., 86 посилань.
Рибофлавін є важливим мікронутрієнтом, який є попередником коферментів флавінмононуклеотиду і флавінаденіндинуклеотиду, і він необхідний для біохімічних реакцій у всіх живих клітинах. Зростання населення та збільшення потреб людини у продукції сільського господарства є причиною збільшення попиту на препарати рибофлавіну. На жаль вітчизняне виробництво рибофлавіну не налагоджено. Зважаючи на це важливим та економічно вигідним є дослідження та удосконалення технології виробництва вітаміну В2.
Робота виконувалась в рамках ініціативно-пошукової теми 01/4-17 ―Розробка технології виробництва рибофлавіну і ефірної олії, що продукуються Eremothecium ashbyi Guill.‖ (керівник – проф. Дуган О.М.). Місцем виконання роботи є кафедра промислової біотехнології факультету біотехнології і біотехніки КПІ імені Ігоря Сікорського відповідно до напрямку її науково-дослідних робіт.
Метою даної магістерської роботи є дослідження закономірностей біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340 на різних поживних середовищах, вибір оптимальних джерел поживних речовин згідно отриманих результатів, оптимізація модифікованого поживного середовища.
Відповідно до мети поставлено наступні завдання:
1)Провести аналіз сучасної літератури за тематикою дослідження; 2)Визначити вихід рибофлавіну на різних поживних середовищах; 3)Дослідити вплив відходів рослинної сировини на вихід рибофлавіну; 4)Провести емпіричний підбір комбінації компонентів, що на виході
дають високий рівень рибофлавіну;
5)В результаті математичної обробки експериментальних даних
розрахувати рівняння регресії залежності концентрації рибофлавіну в 4
культуральній рідині від концентрації обраних параметрів;
6) Розробити стартап-проект удосконалення технології виробництва
кормового препарату рибофлавіну за допомогою природного надпродуцента E.ashbyi.
Об’єкт дослідження - технологія отримання рибофлавіну з використанням штаму Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340.
Предмет дослідження – біосинтез рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340 на різних поживних середовищах.
Для виконання емпіричної частини магістерської роботи використано мікробіологічні (мікроскопічний метод, культивування продуценту у лабораторних умовах), фізико-хімічні (вимірювання рН, визначення кількості біомаси, визначення концентрації рибофлавіну), математичні методи дослідження. Обробка отриманих даних здійснювалась у Microsoft Excel.
У роботі проаналізовано наявну сучасну літературу, що стосується фізико-хімічних властивостей, світового виробництва, методів отримання рибофлавіну, основних його продуцентів та умов їх культивування. Визначено вихід рибофлавіну на різних комплексних середовищах та на середовищах з різною рослинною сировиною. Показана ефективність використання макухи, як компоненту поживного середовища, та її комбінації з ГФС-10 для підвищення виходу продукту. Визначено оптимальні джерела карбону, нітрогену та фосфору для модифікованого поживного середовища. Запропонований склад оптимізованого модифікованого поживного середовища, що підвищує вихід рибофлавін і зменшує його собівартість за рахунок використання дешевої та екологічної сировини. Виходячи з результатів експериментальної частини магістерської роботи розроблений стартап-проект.
Згідно отриманих емпіричних даних опубліковано 4 тези.