Advanced Linguistics, № 12/2023

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/63589

Переглянути

Перегляд Advanced Linguistics, № 12/2023 за Автор "Воробйова, Ольга"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Відтворення атмосфери саспенсу в художньомуперекладі (на матеріалі роману Д. Брауна “Angels and Demons” та його українськомовного перекладу)
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Воробйова, Ольга; Личак, Олена
    Статтю присвячено розгляду шляхів відтворення явища саспенсу в українськомовному перекладі. Саспенс є багатогранною художньою категорією, для визначення якої застосовується низка підходів: жанровий, мотивний, компонентний, семантико-когнітивний, стилістично-текстовий та перекладознавчий. Саспенс тлумачать як категорію, яка актуалізується в тексті для створення атмосфери напруження та тривожного очікування задля утримання постійного інтересу читацької аудиторії до подій, описаних у тексті. Аналіз свідчить, що ключову роль у створенні атмосфери саспенсу в художньому тексті відіграють образні та наративні засоби. До образних засобів належать: описи напружених ситуацій, асоціативні лексичні одиниці, метафори, персоніфікації, гра слів та стилістична графеміка. Серед наративних засобів виділяють: порушення структури твору, прийоми замовчування та переривання думок, наративізовані кінематографічні прийоми, гру з часом, нарощування темпу оповіді. Як художня категорія, саспенс характеризується певними шляхами відтворення в перекладі, які передбачають застосування широкого спектру перекладацьких трансформацій. У статті, на матеріалі роману американського письменника Дена Брауна “Аngels and Demons” та його українськомовного перекладу, встановлено ключові образні та наративні засоби формування сюжетного напруження в оригіналі роману та особливості їх відтворення в українськомовному перекладі. У результаті проведеного аналізу виявлено, що серед художніх засобів творення сюжетного напруження найважчими для перекладу є метафори, описи та гра слів, до яких застосовано різноманітні перекладацькі трансформації у їх взаємодії на тлі пошуку аналогій у мові перекладу. Приперекладі наративних засобів творення саспенсу важливим є врахування індивідуально-авторських та жанрових особливостей твору.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Типологія засобів творення гумору в біографічному наративі (на матеріалі книги Бориса Джонсона “The churchill factor. How one man made history” та її українськомовного перекладу)
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Воробйова, Ольга; Швець, Віталій
    У статті розглянуто шляхи використання гумору в англомовному біографічному наративі та його українськомовному перекладі для заохочення читача до знайомства з твором, для побудови діалогу між автором і читачем, а також для багатогранної характеризації героя. Біографічний твір Б. Джонсона, присвячений життєпису Вінстона Черчилля, є яскравим прикладом успішного застосування гумористичних прийомів у біографічному наративі та їх відтворення у перекладі. Борис Джонсон звертається до гумору як до інструменту висвітлення слабких та сильних сторін Черчилля як політичного діяча та непересічної особистості, формуючи баланс між кумедними й серйозними епізодами в житті головного героя. Основними засобами творення гумору, застосованими в аналізованому біографічному творі, виявилися: перебільшення й гіперболізація, метафорика, гра слів та іронія. Авторське використання зазначених стилістичних засобів і прийомів з гумористичною метою є ефективним для досягнення декількох цілей. Поряд із намаганням зацікавити читача та підтримувати його/її інтерес до змісту твору, гумористичний виклад допомагає олюднити Черчилля, зробити його більш зрозумілим для читацької аудиторії. Крім того, гумор сприяє полегшенню розуміння складних ідей та мотивів, якими керувався Черчилль у своїй політичній кар’єрі й повсякденному житті. Стаття завершується роздумами про те, як використання гумористичних прийомів вплинуло на побудову аксіологічної візії історичного персонажа біографії, що пропонується читачеві.