Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ББЗЛ) за Автор "Антонова-Рафі, Юлія Валеріївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 34
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Відновлення функціонального стану організму засобами фізичної терапії в спортивному туризмі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Маліновська, Катерина Аркадіївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 99 сторінках, літературних джерел 47, з них іноземних 6; рис. 30; табл. 2. Мета – обґрунтувати та розробити програму фізичної терапії для відновлення функціонального стану організму спортсменів в спортивному туризмі. В роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування); функціональні тести; анкетування спортсменів. Розроблено програму фізичної реабілітації для відновлення функціонального стану спортсменів-туристів після категорійних походів, що включає такі засоби ФТ як кінезотерапію Матеріали дослідження магістерської дисертації можуть бути використані в діяльності спеціалізованих реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини, учасниками туристичних клубів та федерацій спортивного туризму.Документ Відкритий доступ Дзеркальна 3D реконструкція втраченого кісткового фрагменту кінцівки(2018-12) Репало, Анастасія Богданівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаОбсяг магістерської дисертації становить 75 сторінок, містить 43 рисунка. Загалом було опрацьовано 46 джерел. Робота присвячена створення дзеркальної 3D моделі втраченого фрагменту кінцівки за допомогою програмного середовища NI LabVIEW. Середовищем розробки і моделювання було обрано NI LabVIEW, оскільки, по-перше, в ньому доступна величезна кількість готових фрагментів коду, а по-друге, найважливіша для цілей роботи підпрограма 3D Image Reconstructor в цьому середовищі має відкритий код на відміну від широко відомих засобів, наприклад, 3D Doctor, Mimix. Це дозволяє змінювати відповідні алгоритми, додавати підпрограми обробки та фільтрації. Метою роботи є створення програмного засобу для 3D-моделювання прототипів протезів відсутніх фрагментів скелету пацієнтів на основі інформації КТ-зображень шляхом їх перетворень та 3D-фільтрації адаптивними фільтрами. Об’єктом дослідження є знімки комп’ютерної томографії. Предметом дослідження виступають 3Dмоделі кісткових біологічних об’єктів створенні у програмному середовищі NI LabVIEW. Новизна роботи полягає в пропозиції засобів моделювання прототипів протезів на основі 3D-реконструкції КТ-зображень із дзеркальним відображенням симетричних фрагментів скелету пацієнта та в розробці необхідних для цього 3-вимірних фільтрів, які є узагальненням відповідних відомих 2-вимірних фільтрів. Практична значимість пов’язана з удосконаленням технологій виготовлення протезів, їх адаптації до індивідуальних особливостей пацієнта, прискоренням та здешевленням виробничого процесу. Щодо напрямів продовження досліджень пропонується подальша розробка інструментарію обробки комп’ютерних 3D-моделей шляхом використання аналогій з широким асортиментом відомих методів обробки 2-вимірних зображень.Документ Відкритий доступ Дослідження у середовищі ANSYS параметризованої моделі ортопедичного супінатора(2018-12) Матвієнко, Людмила Василівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаОбсяг магістерської дисертації становить 62 сторінки, містить 44 ілюстрації, 3 таблиці. Загалом було опрацьовано 31 джерело. Метою магістерської роботи є розробка удосконалення технології конструювання супінатора. Об’єктом дослідження є параметрична модель супінатора. Предметом дослідження виступають параметричні значення моделі супінатора. У магістерській дисертації визначено основні типи та види плоскостопості; класифіковано ортопедичні устілки за видами та конструкцією; описано способи виготовлення ортопедичних устілок – супінаторів; визначено та охарактеризовано матеріали для виготовлення супінаторів; проаналізовано та описано прототип супінатора на базі якого побудовано параметричну модель; ознайомлено з середовищем проектування Ansys з платформоюWorkbench; проведено розрахункові дослідження на отриманій моделі супінатора; встановлено залежність між параметризованими показниками та деформацією побудованого супінатора.Документ Відкритий доступ Застосування роботизованих технологій у побудові програм ФТ для військових з пошкодженнями ротаторної манжети(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Семенюк, Ірина Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 128 сторінках; літературних джерел – 75, серед них 59 іноземних; рисунків – 19; таблиць – 7; блок-схем – 1; додатків – 4. Актуальність. У військовослужбовців через специфіку їхньої служби, пов’язаної із підвищеними фізичними навантаженнями, поширені пошкодження ротаторної манжети плеча, серед яких найчастішими є розриви. Біль, обмеження діапазону рухів, зменшення сили м’язів призводять до втрати функціональності верхньої кінцівки, неможливості виконання професійних військових обов’язків, зниження якості життя. Фізична терапія – важлива складова повноцінного відновлення після таких травм. Вимога швидкого повернення до служби потребує впровадження в клінічну практику прискорених протоколів з інтенсивною фізичною терапією. Її можуть забезпечити сучасні технології, зокрема роботизовані системи, які застосовуються для відновлення функцій плечового суглоба. Протягом останніх років в українських реабілітаційних центрах та відділеннях закладів охорони здоров’я для цього використовують роботизований тренажер Diego з інтегрованою віртуальною реальністю. Відсутні порівняльні дослідження ефективності традиційних та комплексних програм із його застосуванням при розривах ротаторної манжети плеча у військовослужбовців зумовили актуальність обраної теми магістерської дисертації. Об’єкт дослідження: пацієнти-військовослужбовці з розривами ротаторної манжети плеча. Предмет дослідження: програма фізичної терапії при розривах ротаторної манжети плеча у військовослужбовців після артроскопії на відновному періоді з використанням роботизованого тренажера Diego від фірми Тyromotion. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії на відновному періоді при розривах ротаторної манжети плеча після артроскопії у військовослужбовців із використанням роботизованого тренажера Diego та обґрунтувати її ефективність. Завдання дослідження: вивчити особливості анатомічної будови ротаторної манжети плеча та біомеханічні аспекти її функціонування, визначити їх роль у виникненні розривів; з’ясувати причини виникнення розривів РМП у військовослужбовців, розглянути різні класифікації патології, охарактеризувати клінічну картину пошкоджень; проаналізувати сучасні тенденції застосування засобів і методів реабілітаційних втручань та підходи щодо відновлення; визначити перспективи впровадження в клінічну практику сучасних роботизованих систем для реабілітації плечового суглоба; розробити та обґрунтувати програму фізичної терапії при розривах ротаторної манжети плеча у військовослужбовців на відновному періоді після артроскопії з використанням моделі роботизованого тренажера Diego з інтегрованою віртуальною реальністю. Методи дослідження: аналіз фахової науково-медичної літератури; клініко-інструментальні, які дозволили комплексно оцінити всі домени МКФ: «Структура та функції» – шкала QVAS, гоніометрія, мануально-м’язове тестування, «Активність та участь» – шкала DASH; педагогічні (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. Практичне значення магістерської дисертації полягає в можливому використанні інформації в роботі спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих закладів, медичних центрів, а також для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів, які здобувають освіту за спеціальністю «Терапія та реабілітація». Новизна роботи визначається порівнянням ефективності комплексної програми фізичної терапії з включенням роботизованого тренажера Diego з інтегрованою віртуальною реальністю та класичної програми в пацієнтів-військовослужбовців при розривах ротаторної манжети плеча після артроскопії на відновному періоді. Вперше оцінено вплив використання тренажера Дієго в тематичних хворих на динаміку відновлення амплітуди рухів у плечовому суглобі, сили м’язів, зменшення больового синдрому, збільшення функціональних можливостей верхньої кінцівки, що дозволило об'єктивно визначити його переваги та обґрунтувати доцільність застосування в реабілітаційних протоколахДокумент Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кравченко, Тамара Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Тема дослідження, пов'язана з побудовою програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, залишається актуальною з кількох причин. По-перше, проблеми, пов'язані з хребтом, особливо в шийно-грудному відділі, становлять значну частку випадків, з якими звертаються до фахівців з фізичної терапії. Сидячий спосіб життя, погана осанка, неправильне навантаження і травми можуть призвести до обмеженої мобільності, болю та функціональних обмежень у цій області. Тому розробка ефективних програм фізичної терапії стає важливим завданням для поліпшення якості життя пацієнтів. По-друге, наукові дослідження та клінічні спостереження підтверджують, що правильно спроектована програма фізичної терапії може бути ефективним засобом для поліпшення мобільності в шийно-грудному відділі хребта. Вона може включати різноманітні техніки, такі як розтяжки, м'язове зміцнення, вправи на розширення рухового діапазону, координаційні та стабілізаційні вправи. Дослідження таких програм може допомогти вдосконалити методи та підходи до фізичної терапії для даного конкретного регіону хребта. В Україні існує попит на якісну медичну допомогу, включаючи фізичну терапію. Збільшення усвідомленості про важливість здорового способу життя і зростання інтересу до фізичної активності створюють потребу в розвитку ефективних програм фізичної терапії. Дослідження, спрямовані на розуміння потреб і пріоритетів пацієнтів щодо покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, можуть відповісти на цей попит і сприяти поліпшенню якості медичних послуг у цій області. Крім того, актуальність дослідження з особливостей побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта полягає в унікальних можливостях співпраці з фахівцями інших країн, медичними закладами, та дослідниками. Це може сприяти обміну знаннями, інформацією та передовими практиками у галузі фізичної терапії, що забезпечить розвиток цієї області української медицини. Тема дослідження про особливості побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта є актуальною з огляду на потреби та виклики, з якими стикаються пацієнти, і може сприяти поліпшенню якості фізичної терапії, задоволенню потреб пацієнтів і вдосконаленню медичної практики в Україні.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта у військових(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гапон, Марія Олексіївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 112 сторінках, літературних джерел 50, серед них 44 іноземних; 1 блок-схема, 10 рис., 8 табл. Актуальність теми. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта є однією з найпоширеніших патологій опорно-рухового апарату, яка суттєво впливає на якість життя та працездатність, особливо серед військовослужбовців. Високі фізичні навантаження, тривале перебування в статичних позах і стресові умови служби сприяють розвитку та загостренню цього захворювання, що призводить до обмеження рухливості, больового синдрому та зниження функціональних можливостей. Сучасні підходи до фізичної терапії при остеохондрозі демонструють ефективність у відновленні рухливості, зменшенні болю та покращенні якості життя. Проте більшість програм реабілітації розроблені для цивільного населення і не враховують специфіки військової служби, зокрема необхідності швидкого повернення до виконання професійних обов’язків. Відсутність персоніфікованих програм фізичної терапії, адаптованих до потреб військовослужбовців, підкреслює актуальність розробки таких підходів, які б поєднували відновлення функціонального стану з підтримкою фізичної готовності. Впровадження нових програм і методик сприятиме не лише відновленню здоров’я військовослужбовців, а й зниженню економічних витрат, пов’язаних із тривалою непрацездатністю. Таким чином, дослідження ролі фізичної терапії та розробка адаптованої програми для військовослужбовців із остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта є актуальним з наукової, практичної та соціальної точок зору. Об’єкт дослідження: військовослужбовці з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта. Предмет дослідження: зміст і структура персоніфікованої програми фізичної терапії для військовослужбовців з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта. Мета роботи: розробити персоніфіковану програму фізичної терапії для військовослужбовців з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта та оцінити її ефективність. Методи дослідження: Дослідження базується на трьох групах методів: теоретичних, клініко-функціональних і методах обробки даних. Теоретичні методи включали аналіз спеціалізованої літератури, синтез інформації, узагальнення, систематизацію та моделювання. Клініко-функціональні методи охоплювали вивчення медичних карт, оцінку функціонального стану за допомогою тестів рухливості хребта, опитувальники для оцінки якості життя (Oswestry Disability Index), шкалу оцінки болю (VAS), анкетування, спостереження та експеримент. Методи обробки даних передбачали кількісний і якісний аналіз, застосування математичної статистики та графічного відображення результатів. Наукова новизна та теоретична значимість одержаних результатів: - вивчено особливості перебігу остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта у військовослужбовців з урахуванням професійних факторів. - проаналізовано ефективність традиційних програм фізичної терапії та їх придатність для військовослужбовців. - розроблено нову персоніфіковану програму фізичної терапії, адаптовану до потреб військовослужбовців, і підтверджено її ефективність. Практичне значення отриманих результатів: Розроблена програма може бути впроваджена у військових шпиталях, реабілітаційних центрах і медичних закладах для відновлення військовослужбовців з остеохондрозом. Матеріали роботи придатні для використання у навчальних програмах за спеціальністю «Терапія та реабілітація» та практичної діяльності фахівців данного направлення.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мирончук, Даниїл Миколайович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Серед усіх вивихів великих суглобів травматичний вивих плеча є найбільш поширеним, частка якого становить від 50 до 60% [1]. Такі вивихи характеризуються значною важкістю пошкодження м'яких тканин та великою кількістю посттравматичних ускладнень через специфічні анатомо-фізіологічні властивості плечового суглоба. Одним з найважчих наслідків цієї травми є звичний вивих плеча, який виникає у 16,3-60,0% пацієнтів [2]. Загальновизнаним є факт, що лікування звичного вивиху плеча може бути тільки хірургічним. Про це прямо свідчать результати консервативного лікування цієї патології, які в 31,2% випадків закінчуються рецидивом вивиху, а у молодих, активних пацієнтів цей відсоток може досягати 70-95% [3]. Тому оперативне лікування, а саме операція Банкарта – є дуже поширеним, а побудова індивідуальних програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді – є дуже актуальною і підвищує якість життя пацієнтів після втручання. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність. Завдання: За даними огляду вітчизняних та закордонних літературних джерел провести аналітичний огляд сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді (наукова, науково-методична і навчальна література, мережа Інтернет). Вивчити досвід використання засобів та методів діагностики фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; Проаналізувати етіологію, патогенез, хвороб, що потребують операцію Банкарта. Підібрати та навести методи обстеження для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Розробити індивідуальну програму фізичної терапії у пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність методами статистичних досліджень. Об'єкт дослідження: пацієнти після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Предмет дослідження: процес фізичної терапії та побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; побудована індивідуальна програма фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих та поліпшення якості життя пацієнтів після втручання. Практичне значення одержаних результатів. Можливість застосування побудованих індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухових функцій плеча після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді в умовах стаціонару та спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії у підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мороз, Юрій Олександрович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 60 сторінках, літературних джерел 28, серед них 26 іноземних; рис.2, табл.4, додаток 1. Актуальність теми. Розповсюдженість комбінованої плоскостопості серед підлітків по всьому світу складає від 15 % до 22%, зокрема в Україні від12% до 18%(за даними МОЗ), а відсоток підлітків, які мають ті чи інші проблемо з поставою складає від 32% до 55 %. Комбінована плоскостопість та неправильна постава у підлітків відноситься до тих захворювань, які корелюють з рядом ускладнень, коли переходять з підліткового віку у дорослий. До таких ускладнень належать артроз медіальної частини колінного суглобу, хронічні та гострі болі у нижній частині поясниці, інше. Корекція як комбінованої плоскостопості так і неправильної постави займає значну кількість часу, а при паралельній корекції означених проблем, доцільно розробити комбіновану програму фізичної терапії, яка одночасно працювала б з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою, враховувала взаємний вплив даних терапій. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Завдання: ознайомитися з матеріалами українських та зарубіжних дослідників для вивчення підходів, методів діагностики та лікування комбінований плоскостопості та некоректно постави; провести оцінку стану стопи та осанки у підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою; розробити комплексну програму фізичної терапії, яка б ефективно поєднувала паралельну корекцію комбінованої плоскостопості та неправильної постави; опрацювати отримані результати та зробити висновки відносно ефективності даної програми. Об'єкт дослідження: підлітки з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Предмет дослідження: програм фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Методи дослідження: опитування, VAS – візуально аналогова шкала, шкала Фрідланда, відхилення від контрольних точок(КТ) у сагітальній та фронтальній площині, мануально м’язове тестування за Ловет, діагностика по кроку, гоніометрія. Наукова новизна одержаних результатів: суміщення фізичної терапії одночасно для двох сегментів тіла( стопи та хребта) та вироблення рекомендацій по діагностиці та розробці програм фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою в умовах оздоровчих та реабілітаційних центрів. За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Черних, Ганна Юріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 69 сторінках, літературних джерел 35, серед них 14 іноземних; рис.13, табл.7, додаток 3. Актуальність теми. З грудня 2019 р. по березень 2020 р. найбільш широке поширення SARS-CoV-2 набуло на території КНР, в якій підтверджені випадки захворювання були зареєстровані у всіх адміністративних утвореннях. Найбільша кількість хворих виявлена у Південно-Східній частині КНР з епіцентром у провінції Хубей (84% від загальної кількості випадків у КНР) [19]. З кінця січня 2020 р. у багатьох країнах світу почали реєструватися випадки COVID-19, переважно пов'язані з поїздками до КНР. Наприкінці лютого 2020 р. різко ускладнилася епідеміологічна обстановка COVID-19 в Південній Кореї, Ірані та Італії, що в подальшому призвело до значного зростання кількості випадків захворювання в інших країнах світу, пов'язаних із поїздками до цих країн. ВООЗ оголосила 11 березня 2020 року про початок пандемії COVID-19. Майже всі країни світу серйозно постраждали від пандемії COVID-19, проте епідемічна ситуація у різних країнах є вкрай неоднорідною. Високий рівень захворюваності та летальності відзначається у тих країнах, де ізоляційно-обмежувальні заходи було запроваджено із запізненням чи неповному обсязі (Італія, Іспанія, США, Великобританія). Навпаки, у країнах, у яких протиепідемічні заходи були введені своєчасно та в повному обсязі (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Японія), спостерігається низький рівень захворюваності та летальності від COVID-19 [20]. Пневмосклероз (пневмофіброз) належить до одного з серйозних ускладнень, які наступають після COVID-19. Адже саме масивний фіброз легень найчастіше є причиною летального результату при цьому [22]. З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, звукова гімнастика, фізіотерапія ), для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу. Мета роботи: створити програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19 та оцінити її ефективність. Завдання: За даними літератури ознайомитися з досвідом використання фізичної терапії для людей похилого віку хворих на пневмосклероз; визначити функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи; розробити комплексну програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз; оцінити ефективність програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19. Об'єкт дослідження: пацієнти 50-60 років хворі на пневмосклероз. Предмет дослідження: вплив засобів фізичної терапії на пацієнтів з пневмосклерозом. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи (збір анамнезу, вивчення медичних карт, огляд, оцінка інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою болю, шкала Post-COVID-19 Functional Status (PCFS),визначення рівня толерантності до фізичного навантаження проводилося за допомогою тесту з шестихвилинною ходьбою до та після реабілітації, ступінь тяжкості задишки після тестування оцінювали з допомогою шкали Борга, шкала Modified Medical Research Council (mMRC)); методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості відновлення людей хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, що відкрило можливісті для розробки програми фізичної реабілітації; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, що дозволяє збільшити працездатність і якість життя хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрах для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на процедури відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу середньої важкості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сорвенкова, Олена Леонідівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. За даними ВООЗ, майже 422 мільйони людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет, а 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням. Чоловіки більше схильні до розвитку діабету 2-го типу, порівняно з жінками. Як вважають вчені з Університету Східної Фінляндії, це може бути пов'язано з тим, що чоловічий організм більше накопичує заліза, ніж жіночий. Надмірне накопичення заліза є відомим фактором ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу при спадковому гемохроматозі – розладі, який змушує тіло поглинати надто багато заліза із продуктів. В Україні виявлено більше 1 млн. хворих на ЦД, а на земній кулі кількість їх перевищила 140 млн. чоловік, причому більшість з них (85-90%) страждає ЦД 2 типу (по Україні їх 793 413 чоловік – 86,7%). Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Завдання дослідження: 1. на основі огляду науково-методичних літературних джерел проаналізувати особливості захворювання та застосування фізичної терапії при цукровому діабеті 2 типа; 2. визначити функціональний стан організму людей другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; 3. розробити програму фізичної терапії людей другого зрілого віку при цукровому діабеті 2 типу середньої важкості та перевірити ії ефективність. Об’єкт дослідження: люди другого зрілого віку хворі на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Методи дослідження: 1. Аналіз науково-методичної літератури; 2. Педагогічні методи (бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, анкетування); 3. Медико-біологічні методи (збір анамнезу життя і захворювання, соматоскопія, соматометрія, тестування рухових якостей, визначення рівня глюкози в крові); 4. Методи математичної статистики (ранжування аналізу, синтез, метод середніх величин). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості та створено новітню програму фізичної терапії, яка спрямована на компенсований перебіг цукрового діабету та профілактику ускладнень, пов’язаних з основним захворюванням; дані підтверджено про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний і фізіологічний стан організму, дає змогу знизити вміст глюкози в крові осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої форми важкості. Практичне значення одержаних результатів: подана програма значно покращує ефективність відновного лікування осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Представлені в роботі матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладах, санаторіях, медичних центрах, на лекційних і практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».Документ Відкритий доступ Побудова персоніфікованих реабілітаційних програм у дітей з синдромом Ретта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Шальський, Євгеній Григорович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДисертаційна магістерська роботи викладена на 87 сторінках, літературних джерел 31, рис. 19, табл. 7. Актуальність теми. Синдром Ретта (РС) - психоневрологічне спадкове захворювання, зустрічається майже виключно у дівчаток з частотою 1:10000-1:15000, є причиною тяжкої розумової відсталості у дівчат. Розлад викликає неврологічну зупинку та розвиток, що виявляється у різноманітних вадах, таких як втрата функціональне використання рук, втрата набутої мови, апраксія, атаксія, дисфункція вегетативної системи, епілепсія, порушення дихання, нездатність процвітати та порушення м’язового тонусу [3,4,5]. Актуальність даної проблеми обумовлена порушенням стану здоров‘я, тривалим терміном лікування і повною втратою дієздатності. Реабілітація таких хворих є особливо важким завданням ще і тому, що відбувається постійний та безперервний регрес. Синдром Ретта дуже часто супроводжується судомами (до 70% випадків), порушеннями дихання (гіповентиляція, гіперкапнія), сколіозом, шлунково-стравохідним рефлексом. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета. Розроблення персоніфікованої програми фізичної реабілітації для дітей з синдромом Ретта. Завдання. Розкрити клініко-фізіологічну характеристику синдрому Ретта; дослідити особливості фізичної реабілітації у дітей з синдромом Ретта з обмеженими руховими функціями; розробити програму фізичної реабілітації для дітей з синдромом Ретта. Об’єкт дослідження. Особливості фізичної реабілітації дітей з синдромом Ретта. Предмет дослідження. Вплив засобів та методів фізичної реабілітації дітей з синдромом Ретта. Новизна роботи. полягає у комплексному реабілітаційному підході при розробленні персоніфікованої програми фізичної реабілітації для дітей з синдромом Ретта. Гіпотеза. Можна припустити що запропонована нами комплексна фізична терапія дозволить максимально відновити рухливість та в майбутньому при постійному проведенні даних реабілітаційних заходів закріпити отриманий результат. Практичне значення. Практичне значення роботи полягає в детальному описі аспектів комплексної програми фізичної реабілітації дітей з синдромом Ретта. Запропонована програма фізичної реабілітації може використовуватись на практиці спеціалістами з фізичної реабілітації, фізіотерапевтами, ерготерапевтами та у роботі реабілітаційних центрів.Документ Відкритий доступ Побудова персоніфікованої програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Хвесик, Лариса Вікторівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Збільшення кількості операцій, що виконуються за умов аортокоронарного шунтування акцентує увагу до питань, що стосуються післяопераційного відновлення пацієнтів. В даний час програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту успішно використовують у країнах з розвиненою економікою. У цих країнах за останні 2-3 десятиліття смертність від серцево-судинних захворювань скорочувалася приблизно на 2,5-3% на рік. За рахунок цього за ті ж 20 років серцево-судинна смертність у країнах із розвиненою економікою знизилася на 50-60%. Є підстави вважати, що це сталося завдяки застосуванню науково-обґрунтованих програм фізичної терапії у пацієнтів після перенесеного інфаркту. Незважаючи на загальновизнане значення програм фізичної терапії у реабілітації кардіологічних хворих, їх застосування в практиці охорони здоров’я нашої держави не задовольняє потреби хворих. Відсутність адекватної матеріальної бази для виконання фізичних тренувань (як у поліклініках м. Київ, так і в регіонах немає належної кількості велоергометрів та велотренажерів) унеможливлює виконання у повноцінному вигляді програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. До того ж, досліджень, присвячених аналізу програм фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту, фактично не проводилося, що і визначає неабиякий рівень актуальності порушеної проблематики. Мета роботи: побудова персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту та опис її ефективності. Об'єкт дослідження: пацієнти після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Предмет дослідження: зміст та структура персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Методи дослідження: Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи дослідження: аналіз медичних карт хворих; методи оцінки функціонального стану пацієнтів; опитувальник Minnesota Living with HEART Failure Questionnaire (MLHFQ); опитувальник SF-36 Health Status Survey; шкала Борга; анкетування; наукове спостереження; експеримент. Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда; проаналізовано існуючі традиційні програми фізичної терапії після інфаркту міокарда, визначено їх роль для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного ІМ; вдосконалено програму фізичної терапії після аортокоронарного шунтування пацієнтів внаслідок перенесеного інфаркту міокарда та доведено її ефективність. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської дисертації можуть бути використані у процесі функціонування спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих установ, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Розроблена програма апріорі може бути ефективно застосована фахівцями у процесі фізичної терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту міокарда.Документ Відкритий доступ Побудова програм фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу на амбулаторному етапі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сатановська, Катерина Артемівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 65 сторінках, літературних джерел 45, серед них 35 іноземних; 1 схема, 13 рисунків, 3 таблиці. Актуальність теми. Коксартроз (остеоартроз тазостегнового суглоба) є поширеним захворюванням, яке характеризується дегенерацією хрящової тканини. Приблизно 10-12% населення страждають на це захворювання, а ризик його розвитку збільшується з віком, особливо після 65 років. Ускладнення коксартрозу включають контрактури та порушення функцій м'язів. Ендопротезування кульшового суглоба є найефективнішим методом лікування, і кількість таких операцій у світі постійно зростає. Однак для досягнення успішних результатів важливо правильно організувати реабілітацію, яка включає фізичну терапію та спеціальні вправи, що допомагають зменшити ризик ускладнень і покращити якість життя пацієнтів після операції. Існує недостатня кількість досліджень, що стосуються аналізу програм фізичної терапії для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба через коксартроз, що робить цю тему надзвичайно актуальною для подальшого вивчення. Мета роботи: побудова програми фізичної терапії для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу на амбулаторному етапі та опис її ефективності. Об'єкт дослідження: пацієнти після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу на амбулаторному етапі. Методи дослідження: У ході дослідження було використано такі методи: теоретичні, клініко-інструментальні та методи обробки даних. Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціалізованої наукової та методичної літератури й інформаційних джерел, синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи: аналіз медичної документації пацієнтів; оцінка функціонального стану пацієнтів; методика оцінки функціонального стану кульшового суглоба за Harris W.H.; опитувальник якості життя SF-36; візуально аналогова шкала (ВАШ); гоніометрія; наукове спостереження експериментальні дослідження. Методи обробки даних: кількісна та якісна обробка результатів, зокрема, використання методів математичної статистики та графічних методів для візуалізації даних. Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення пацієнтів, хворих на коксартроз; проаналізовано існуючі традиційні програми фізичної терапії при коксартрозі, визначено їх роль для пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу; вдосконалено програму фізичної терапії після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу доповненням її апаратним методом фізіотерапії TENS та доведено ефективність доповненої програми. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської дисертації можуть бути використані у процесі функціонування спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих установ, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Розроблена програма може бути ефективно застосована фахівцями у процесі фізичної терапії пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу внаслідок коксартрозу на амбулаторному етапіДокумент Відкритий доступ Побудова програми фізичної терапії у пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Морозов, Іван Валерійович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 76 сторінках, літературних джерел 45, серед них 4 іноземних; рис. 22, табл. 3. Актуальність теми. Останнім часом відзначається неухильний зріст захворювань та ушкоджень органів черевної порожнини, які потребують невідкладного хірургічного втручання, призводять до серйозних ускладнень та потребують використання відповідних реабілітаційних заходів на етапах реабілітації. Одним з таких захворювань шлунково-кишкового тракту є флегмонозний апендицит, що дуже часто зустрічається в медичній та хірургічній практиці [1]. Між тим відомо, що раннє застосування засобів фізичної реабілітації дозволяє попередити майже всі ускладнення. Тому використання методів та засобів фізичної реабілітації у хворих після оперативних втручань на органах черевної порожнини з метою видалення флегмонозного апендициту є актуальним [2]. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи. З’ясувати ефективність застосування фізичної реабілітації у хворих при флегмонозному апендициті у післяопераційний період. Завдання. Дослідити літературні джерела з приводу клініко-фізіологічної характеристики та класифікації апендициту; розкрити клінічні прояви, діагностику та можливі післяопераційні ускладнення флегмонозного апендициту; визначити сучасні методи та засоби фізичної реабілітації при флегмонозному апендициті у післяопераційний період; розробити програму фізичної реабілітації для пацієнтів при флегмонозному апендициті у післяопераційний період та блок-схему до неї; дослідити ефективність розробленої програми реабілітації. Об'єкт дослідження. Процес фізичної реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період. Предмет дослідження. Структура та зміст програми фізичної реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період. Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, розмова з пацієнтом, вимірювання пульсу, тиску, температури, вимірювання частоти дихання, загальний аналіз крові, аналіз сечі, м’язове тестування (тест Ловетта), електроміографія та вивчення історії хвороби. Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в науково-методичній демонстрації комплексної програми фізичної реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період з комбінуванням різних методик кінезіотерапії. Практичне значення одержаних результатів. Розроблена реабілітаційна програма надає виражений позитивний вплив на тривалість, складність перебігу і ускладнення в процесі реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період, покращує психо-емоційний стан пацієнтів, стабілізує патологічний процес, покращує зовнішній вигляд і координацію рухів, покращує дихальну та серцево-судинну систему, збільшує силу і витривалість м'язів тулуба. Розроблена програма фізичної реабілітації може бути рекомендована для використання в реабілітаційних центрах, клініках, санаторно-курортних і відновно-оздоровчих закладах охорони здоров'я. За результатами дослідження було опублікована 1 стаття.Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм реабілітації для людей працездатного віку з викривленнями хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Півненко, Богдан Станіславович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДисертація представлена у вигляді комп'ютерної верстки на 81 стор., складається з вступу, трьох розділів, висновків, та переліку посилань, який містить 36 літературних джерел, з них 5 – іноземною мовою. Робота ілюстрована 25 рисунками та 2 таблицями. Актуальність теми. Фізична активність - це незгладима частина людського життя, але вплив промислових змін на суспільство призвів до гіпокінетичного способу життя. Ця робота має на меті представити результати дослідження викривлення хребта у людей працездатного віку, яке є важливою частиною оцінки їх фізичного розвитку та життя. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи. Розробка відповідної індивідуальної програми реабілітації, яка допоможе покращити умови життя людини. Завдання. Розкрити клініко-фізіологічну характеристику викривлень хребта у людей працездатного віку; дослідити особливості фізичної реабілітації, що призначена для людей працездатного віку з викривленнями хребта; розробити програму фізичної реабілітації для людей працездатного віку при викривленнях хребта. Об’єкт дослідження. Особливості фізичної реабілітації при викривленнях хребта у людей працездатного віку. Предмет дослідження. Вплив засобів та методів фізичної реабілітації при викривленнях хребта у людей працездатного віку. Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, соматоскопія, тестування, педагогічне спостереження, математико-статистичні методи. Розроблена програма вирівнювання хребта в людей працездатного віку додаванням масажу, кінезіотейпів, міофасціального релізу показала кращі результати, ніж програма з застосуванням лише методики кінезіотерапії. Перевірка ефективності програми підтвердила позитивний вплив розробленої програми корекції постави у людей працездатного віку за допомогою методики кінезіотерапії, масажу, кінезіотейпування, міофасціального релізу. Результати проведених досліджень можуть бути застосовані з метою фізичної реабілітації людей працездатного віку в лікувальних, реабілітаційних закладах. Новизна роботи. Полягає у комплексному індивідуальному реабілітаційному підході під час розробки програми фізичної реабілітації при викривленнях хребта у людей працездатного віку, що скорочує термін, покращує якість відновлення та психоемоційний стан пацієнтів. Практичне значення. Практичне значення роботи полягає в детальному описі аспектів комплексної індивідуальної програми фізичної реабілітації у хворих при викривленнях хребта у людей працездатного віку. Запропонована програма фізичної реабілітації може використовуватись на практиці спеціалістами з фізичної реабілітації, фізіотерапевтами, ерготерапевтами та у роботі реабілітаційних центрів.Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм реабілітації інвалідів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Фаткуліна, Дарина Андріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаТема магістерської роботи: «Побудова індивідуальних програм реабілітації інвалідів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом». Обсяг роботи становить 85 сторінок, міститься 1 ілюстрацію, 8 таблиць, 1 блок-схема. Загалом опрацьовано 66 джерел. Метою даної роботи є, на підставі аналізу літературних та інших доступних джерел інформації, вивчити особливості перебігу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у осіб з інвалідністю, а також розробити індивідуальні програми реабілітації, що сприятимуть зниженню ускладнень, покращенню загального стану та якості життя пацієнтів. Програма включає фізичну активність, дієтотерапію, психоосвітню підтримку та контроль артеріального тиску й рівня глюкози. Завданням роботи є узагальнення та систематизація науково-методичних знань щодо поширеності, патогенезу, особливостей клінічного перебігу, методів лікування та реабілітації при артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті у людей з інвалідністю. Необхідно дослідити вплив комплексного підходу до реабілітації на перебіг захворювання та запропонувати ефективну модель фізичної терапії на первинному рівні надання допомоги з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтівДокумент Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Стоцька, Ольга Русланівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 58 сторінках, літературних джерел 25; рис. 17, табл. 3, додаток 1. Мета – розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Актуальність роботи. Проблема патології поперекового відділу хребта є однією з найбільш складних і невирішених проблем медицини, а за поширеністю та стійкою втратою працездатності займає перше місце в структурі неврологічної захворюваності населення. Соціальна значущість дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта визначається тим, що більшість хворих тривалий час непрацездатні. Так, згідно з медичною статистикою, 40-80% всіх жителів планети мають цю патологію. Мета роботи: Розробити програму фізичної реабілітації у пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта, яка включала окрім традиційних засобів (кінезіотерапію, лікувальний масаж, механотерапію), також і сучасні: кінезіотепування, заняття на тренажерах Симетрія. Завдання: 1. Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану поперекового відділу для хворих на остеохондроз та міжхребцеві грижі. 4. Розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Об’єкт дослідження: є хворі з патологіями поперековогу відділу хребта. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії людей працездатного віку патологіями у поперековому відділі хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, синтез отриманих знань, метод порівняння, дедукції, узагальнення та абстракції. Наукова новизна роботи отриманих даних: - вивчені функціональні особливості поперекового відділу у піцієнтів з остеохондрозом и міжхребцевими грижами, що відкрило можливості для розробки програми фізичної терапії. - доповнено існуючі комплексні програми фізичної терапії для хворих на патології поперекового відділу хребта, кінезіотерапією на тренажері Симетрія, кінезіотейпуванням, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих. Практичне значення отриманих результатів. Матеріали, подані у звіті переддипломної практики, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів по данній спеціальності. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в «Медичному центрі доктора Бубновського» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Прилад для відновлення дефектів шкіри після перенесених захворювань(2018-12) Скринська, Олександра Станіславівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаОбсяг магістерської дисертації становить 80 сторінок, містить 59 рисунків, 5 таблиць, 2 додатки. Загалом було опрацьовано 68 джерела. Робота присвячена створень макету приладу вітчизняного електропоратора, для лікування дефектів шкіри. Метод електропорації широко використовується в різних областях, і однією з них є косметологія. На світовому ринку є вибір електропораторів з різними характеристиками створених в основному в Китаї, США, Німеччині. Метою роботи є обґрунтування доцільності використання електропорації, та визначення основних характеристик для створення вітчизняного макету електропоратору. Об’єктом дослідження є фізичні та біологічні характеристики електропорації. Предметом дослідження є біологічні характеристики шкіри та фізична і електрична моделі створені в програмних середовищах Comsol та Micro-Cap. У магістерській дисертації обґрунтовано ефективність електропорації порівняно з іншими існуючими методами лікування дефектів шкіри, оскільки метод використовує природні можливості клітин і націлений на усунення проблеми з середини (на клітинному рівні). Електропорація є безпечною, не викликає ніяких неприємних відчуттів та наслідків. За проведених досліджень, електропорацію можна використовувати при лікуванні косметологічних проблем шкіри, больових синдромах, боротьби з надлишком жиру в шкірі і для живлення волосяних фолікулів, оскільки вплив електромагнітних імпульсів проходить в глиб шкіри, аж до гіподерми, згідно з дослідженню в середовищі Comsol. Метод електропорації не викликає контактних термічних опіків, що показало дослідження температури, у вищевказаному середовищі. В середовищі Micro-Cap створено принципову електричну схему і перевірено її вплив на електричній моделі шкіри. На основі відомих літературних даних та проведених теоретичних експериментів створено електроди і макет електропоратору. Ключові слова: електропорація, електропоратор, електричний пробій мембрани, аквапорація, електрична схема електропоратору, макет електропоратору.Документ Відкритий доступ Програма фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Корнійчук, Єлизавета Тимурівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 80 сторінках, літературних джерел 46; рис. 44, табл. 2, додаток 1. Мета – удосконалення комплексної програми фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Актуальність роботи. Жінки знаходяться у зоні ризику, що до появи міжхребцевої грижі у поперековому відділі хребта і вона може мати негативні наслідки для життя. У жінок може виникнути грижа під час вагітності, адже при появі скарг на больовий синдром у поперековому відділі хребта, або нижньої кінцівки, може бути симптомом грижі. Проблема в тому, що фітнесом зазвичай займаються здорові люди, і при появі симптомів зменшують навантаження або зовсім його прибирають, за для зменшення ризиків ускладнень, тим самим ще більше погіршуючи стан, через малорухомий спосіб життя. Треба пам’ятати, що під час грижі поперекового відділу хребта навантаження доцільні, за для покращення кровообігу, та зміцнення м’язового корсету. Головне, щоб заняття відбувалися під контролем кваліфікованих фахівців, беручи до уваги усі особливості протікання хвороби. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. І. Сікорського. Мета роботи: Розробити програму фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Проведення аналізу особливостей сучасної фізичної реабілітації для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Обґрунтувати розроблену програму. Завдання: 1. Завдяки даним літературних та інформаційних джерел визначити досвід фахівців у сфері фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Провести аналіз засобів і методів фізичної реабілітації при грижі поперекового відділу хребта. 4. Розробити програму фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта. 5. Зробити педагогічні дослідження з формувальним експериментом та його констатуванням. Об’єкт дослідження: процес фізичної терапії жінок з грижами поперекового відділу хребта. Предмет дослідження: структура і зміст програми фізичної терапії жінок з грижами поперекового відділу хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, інформаційних джерел, котрі пов’язані з фізичної терапією жінок з грижами поперекового відділу хребта; клінічні методи (огляд із застосуванням анамнезу, аналіз історії хвороби, МРТ, анкетування); методи дослідження: інструментальні та педагогічні (експеримент та спостереження); метод математичної статистики. Наукова новизна роботи отриманих даних: • Дослідженні анатомічні та функціональні особливості поперекового відділу хребта з міжхребцевими грижами. За допомогою даних досліджень була розроблена програма фізичної терапії з використанням засобів фітнесу. • Покращено попередню програму фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта за допомогою засобів фітнесу, таких як кінезітерапія, пілатес на реформері, система RedCord, а також масажем авторської методики, МФР та кінезіотейпування. • Після проведення дослідження було підтверджено позитивний вплив застосованих методів та засобів фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізичної терапії з використанням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта відчутно збільшила ефективність відновного лікування. Матеріали, котрі подані у роботі, можуть використовуватися у діяльності медичних центрів, центрів по профілактиці захворювань ОРА, санаторіїв, на заняттях для студентів у вищих навчальних закладах, реабілітаційних закладів та інші. Матеріали, подані в роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, санаторіїв, медичних центрів, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в оздоровчому центрі кінезітерапії «Спина +» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Розробка програм фізичної терапії у пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Єпанєшнікова, Дар’я Василівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 74 сторінках, літературних джерел 69; рисунків 8, таблиць 3. Мета роботи: Удосконалити розробку персоналізованих програм фізичної реабілітації пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі комплексно програми фізичної реабілітації пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; Завдання дослідження: • За даними спеціальної літератури вивчити сучасний стан і напрямки вдосконалення програм фізичної терапії для пацієнтів із проблемами хребта ; • Ґрунтуючись на даних первинного дослідження та узагальненні досвіду провідних фахівців, удосконалити комплексну програму фізичної реабілітації пацієнтів із проблемами хребта при больовому синдромі; • Визначити особливості боротьби з больовим синдромом при проблемах хребта із використанням сучасних методів та засобів ФТ; • Розробити програму ФТ для пацієнтів з проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; • Дослідити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі. Об’єкт дослідження: процес фізичної реабілітації у пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі. Предмет дослідження: структура і зміст програми ФТ хворих із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел, що пов’язана з фізичною реабілітацією пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; клінічні методи дослідження (аналітичний огляд історій хвороби, огляд з застосуванням анамнезу, анкетування, МРТ); інструментальні методи дослідження; педагогічні методи дослідження – педагогічні експерименти, спостереження, методи математичної статистики. Наукова новизна роботи: • комплексний індивідуальний реабілітаційний підхід під час розробки програм фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі з додатковим застосуванням безпечного сухого витяжіння, технічних засобів та систем. Матеріали, подані в роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, санаторіїв, медичних центрів, на лекційних практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів зі спеціальності 227 Фізична терапія. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За результатами досліджень опубліковано 1 наукову статтю і 1 тези.