Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ББЗЛ) за Автор "Антонова-Рафі, Юлія Валеріївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Відновлення функціонального стану організму засобами фізичної терапії в спортивному туризмі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Маліновська, Катерина Аркадіївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 99 сторінках, літературних джерел 47, з них іноземних 6; рис. 30; табл. 2. Мета – обґрунтувати та розробити програму фізичної терапії для відновлення функціонального стану організму спортсменів в спортивному туризмі. В роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування); функціональні тести; анкетування спортсменів. Розроблено програму фізичної реабілітації для відновлення функціонального стану спортсменів-туристів після категорійних походів, що включає такі засоби ФТ як кінезотерапію Матеріали дослідження магістерської дисертації можуть бути використані в діяльності спеціалізованих реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини, учасниками туристичних клубів та федерацій спортивного туризму.Документ Відкритий доступ Дзеркальна 3D реконструкція втраченого кісткового фрагменту кінцівки(2018-12) Репало, Анастасія Богданівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Дослідження у середовищі ANSYS параметризованої моделі ортопедичного супінатора(2018-12) Матвієнко, Людмила Василівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кравченко, Тамара Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Тема дослідження, пов'язана з побудовою програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, залишається актуальною з кількох причин. По-перше, проблеми, пов'язані з хребтом, особливо в шийно-грудному відділі, становлять значну частку випадків, з якими звертаються до фахівців з фізичної терапії. Сидячий спосіб життя, погана осанка, неправильне навантаження і травми можуть призвести до обмеженої мобільності, болю та функціональних обмежень у цій області. Тому розробка ефективних програм фізичної терапії стає важливим завданням для поліпшення якості життя пацієнтів. По-друге, наукові дослідження та клінічні спостереження підтверджують, що правильно спроектована програма фізичної терапії може бути ефективним засобом для поліпшення мобільності в шийно-грудному відділі хребта. Вона може включати різноманітні техніки, такі як розтяжки, м'язове зміцнення, вправи на розширення рухового діапазону, координаційні та стабілізаційні вправи. Дослідження таких програм може допомогти вдосконалити методи та підходи до фізичної терапії для даного конкретного регіону хребта. В Україні існує попит на якісну медичну допомогу, включаючи фізичну терапію. Збільшення усвідомленості про важливість здорового способу життя і зростання інтересу до фізичної активності створюють потребу в розвитку ефективних програм фізичної терапії. Дослідження, спрямовані на розуміння потреб і пріоритетів пацієнтів щодо покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, можуть відповісти на цей попит і сприяти поліпшенню якості медичних послуг у цій області. Крім того, актуальність дослідження з особливостей побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта полягає в унікальних можливостях співпраці з фахівцями інших країн, медичними закладами, та дослідниками. Це може сприяти обміну знаннями, інформацією та передовими практиками у галузі фізичної терапії, що забезпечить розвиток цієї області української медицини. Тема дослідження про особливості побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта є актуальною з огляду на потреби та виклики, з якими стикаються пацієнти, і може сприяти поліпшенню якості фізичної терапії, задоволенню потреб пацієнтів і вдосконаленню медичної практики в Україні.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мирончук, Даниїл Миколайович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Серед усіх вивихів великих суглобів травматичний вивих плеча є найбільш поширеним, частка якого становить від 50 до 60% [1]. Такі вивихи характеризуються значною важкістю пошкодження м'яких тканин та великою кількістю посттравматичних ускладнень через специфічні анатомо-фізіологічні властивості плечового суглоба. Одним з найважчих наслідків цієї травми є звичний вивих плеча, який виникає у 16,3-60,0% пацієнтів [2]. Загальновизнаним є факт, що лікування звичного вивиху плеча може бути тільки хірургічним. Про це прямо свідчать результати консервативного лікування цієї патології, які в 31,2% випадків закінчуються рецидивом вивиху, а у молодих, активних пацієнтів цей відсоток може досягати 70-95% [3]. Тому оперативне лікування, а саме операція Банкарта – є дуже поширеним, а побудова індивідуальних програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді – є дуже актуальною і підвищує якість життя пацієнтів після втручання. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність. Завдання: За даними огляду вітчизняних та закордонних літературних джерел провести аналітичний огляд сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді (наукова, науково-методична і навчальна література, мережа Інтернет). Вивчити досвід використання засобів та методів діагностики фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; Проаналізувати етіологію, патогенез, хвороб, що потребують операцію Банкарта. Підібрати та навести методи обстеження для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Розробити індивідуальну програму фізичної терапії у пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність методами статистичних досліджень. Об'єкт дослідження: пацієнти після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Предмет дослідження: процес фізичної терапії та побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; побудована індивідуальна програма фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих та поліпшення якості життя пацієнтів після втручання. Практичне значення одержаних результатів. Можливість застосування побудованих індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухових функцій плеча після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді в умовах стаціонару та спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії у підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мороз, Юрій Олександрович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Черних, Ганна Юріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Особливості побудови програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу середньої важкості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сорвенкова, Олена Леонідівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. За даними ВООЗ, майже 422 мільйони людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет, а 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням. Чоловіки більше схильні до розвитку діабету 2-го типу, порівняно з жінками. Як вважають вчені з Університету Східної Фінляндії, це може бути пов'язано з тим, що чоловічий організм більше накопичує заліза, ніж жіночий. Надмірне накопичення заліза є відомим фактором ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу при спадковому гемохроматозі – розладі, який змушує тіло поглинати надто багато заліза із продуктів. В Україні виявлено більше 1 млн. хворих на ЦД, а на земній кулі кількість їх перевищила 140 млн. чоловік, причому більшість з них (85-90%) страждає ЦД 2 типу (по Україні їх 793 413 чоловік – 86,7%). Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Завдання дослідження: 1. на основі огляду науково-методичних літературних джерел проаналізувати особливості захворювання та застосування фізичної терапії при цукровому діабеті 2 типа; 2. визначити функціональний стан організму людей другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; 3. розробити програму фізичної терапії людей другого зрілого віку при цукровому діабеті 2 типу середньої важкості та перевірити ії ефективність. Об’єкт дослідження: люди другого зрілого віку хворі на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Методи дослідження: 1. Аналіз науково-методичної літератури; 2. Педагогічні методи (бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, анкетування); 3. Медико-біологічні методи (збір анамнезу життя і захворювання, соматоскопія, соматометрія, тестування рухових якостей, визначення рівня глюкози в крові); 4. Методи математичної статистики (ранжування аналізу, синтез, метод середніх величин). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості та створено новітню програму фізичної терапії, яка спрямована на компенсований перебіг цукрового діабету та профілактику ускладнень, пов’язаних з основним захворюванням; дані підтверджено про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний і фізіологічний стан організму, дає змогу знизити вміст глюкози в крові осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої форми важкості. Практичне значення одержаних результатів: подана програма значно покращує ефективність відновного лікування осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Представлені в роботі матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладах, санаторіях, медичних центрах, на лекційних і практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».Документ Відкритий доступ Побудова персоніфікованих реабілітаційних програм у дітей з синдромом Ретта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Шальський, Євгеній Григорович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Побудова персоніфікованої програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Хвесик, Лариса Вікторівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Збільшення кількості операцій, що виконуються за умов аортокоронарного шунтування акцентує увагу до питань, що стосуються післяопераційного відновлення пацієнтів. В даний час програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту успішно використовують у країнах з розвиненою економікою. У цих країнах за останні 2-3 десятиліття смертність від серцево-судинних захворювань скорочувалася приблизно на 2,5-3% на рік. За рахунок цього за ті ж 20 років серцево-судинна смертність у країнах із розвиненою економікою знизилася на 50-60%. Є підстави вважати, що це сталося завдяки застосуванню науково-обґрунтованих програм фізичної терапії у пацієнтів після перенесеного інфаркту. Незважаючи на загальновизнане значення програм фізичної терапії у реабілітації кардіологічних хворих, їх застосування в практиці охорони здоров’я нашої держави не задовольняє потреби хворих. Відсутність адекватної матеріальної бази для виконання фізичних тренувань (як у поліклініках м. Київ, так і в регіонах немає належної кількості велоергометрів та велотренажерів) унеможливлює виконання у повноцінному вигляді програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. До того ж, досліджень, присвячених аналізу програм фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту, фактично не проводилося, що і визначає неабиякий рівень актуальності порушеної проблематики. Мета роботи: побудова персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту та опис її ефективності. Об'єкт дослідження: пацієнти після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Предмет дослідження: зміст та структура персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Методи дослідження: Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи дослідження: аналіз медичних карт хворих; методи оцінки функціонального стану пацієнтів; опитувальник Minnesota Living with HEART Failure Questionnaire (MLHFQ); опитувальник SF-36 Health Status Survey; шкала Борга; анкетування; наукове спостереження; експеримент. Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда; проаналізовано існуючі традиційні програми фізичної терапії після інфаркту міокарда, визначено їх роль для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного ІМ; вдосконалено програму фізичної терапії після аортокоронарного шунтування пацієнтів внаслідок перенесеного інфаркту міокарда та доведено її ефективність. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської дисертації можуть бути використані у процесі функціонування спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих установ, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Розроблена програма апріорі може бути ефективно застосована фахівцями у процесі фізичної терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту міокарда.Документ Відкритий доступ Побудова програми фізичної терапії у пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Морозов, Іван Валерійович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм реабілітації для людей працездатного віку з викривленнями хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Півненко, Богдан Станіславович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Стоцька, Ольга Русланівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 58 сторінках, літературних джерел 25; рис. 17, табл. 3, додаток 1. Мета – розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Актуальність роботи. Проблема патології поперекового відділу хребта є однією з найбільш складних і невирішених проблем медицини, а за поширеністю та стійкою втратою працездатності займає перше місце в структурі неврологічної захворюваності населення. Соціальна значущість дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта визначається тим, що більшість хворих тривалий час непрацездатні. Так, згідно з медичною статистикою, 40-80% всіх жителів планети мають цю патологію. Мета роботи: Розробити програму фізичної реабілітації у пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта, яка включала окрім традиційних засобів (кінезіотерапію, лікувальний масаж, механотерапію), також і сучасні: кінезіотепування, заняття на тренажерах Симетрія. Завдання: 1. Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану поперекового відділу для хворих на остеохондроз та міжхребцеві грижі. 4. Розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Об’єкт дослідження: є хворі з патологіями поперековогу відділу хребта. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії людей працездатного віку патологіями у поперековому відділі хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, синтез отриманих знань, метод порівняння, дедукції, узагальнення та абстракції. Наукова новизна роботи отриманих даних: - вивчені функціональні особливості поперекового відділу у піцієнтів з остеохондрозом и міжхребцевими грижами, що відкрило можливості для розробки програми фізичної терапії. - доповнено існуючі комплексні програми фізичної терапії для хворих на патології поперекового відділу хребта, кінезіотерапією на тренажері Симетрія, кінезіотейпуванням, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих. Практичне значення отриманих результатів. Матеріали, подані у звіті переддипломної практики, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів по данній спеціальності. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в «Медичному центрі доктора Бубновського» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Прилад для відновлення дефектів шкіри після перенесених захворювань(2018-12) Скринська, Олександра Станіславівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Програма фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Корнійчук, Єлизавета Тимурівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Розробка програм фізичної терапії у пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Єпанєшнікова, Дар’я Василівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Сучасні підходи до кількісної оцінки ефективності програм фізичної терапії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Хандюк, Кирило Едуардович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії дітей з ДЦП зі спастичною диплегією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Чемеріс, Альона Миколаївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМета – обґрунтувати та розробити програму фізична реабілітація у дітей з ДЦП спастична диплегія. У даній роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та джерел інформації; методи клінічного дослідження (контент-аналіз історії хвороби, обстеження, анкетування); інструментальні методи дослідження (огляд, анкетування, візуально-аналогова шкала болю (VAS);Вправи для використання та опис засобів та методів для дітей, які використовують при роботі. Розроблено програму лікувальної фізкультури для дітей з ДЦП з спастичною диплегією, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, тренажери, Кінезіотерапія, Метод Войта, Бобат-терапія, Методика Козявкіна, Метод динамічної пропріоцептивної корекції, Метод лікування станом, Механотерапія, Подолання спастичності та зниження м'язового тонусу є одним із центральних завдань більшості реабілітаційних методик при ДЦП. Разом з тим слід розуміти, що високий м'язовий тонус може відігравати опорну роль для пацієнта з ДЦП, його зниження не завжди веде до покращення рухової функції. Зниження спастичності саме по собі має мінімальний вплив на придбання дитиною з ДЦП нових функціональних можливостей, а для верхніх кінцівок «високий рівень доказовості ефективності ін'єкцій БТА виявлено лише як доповнення до фізичної реабілітації у дітей із спастичними формами ДЦП. У порівнянні з плацебо або відсутністю лікування одні ін'єкції БТА не показали достатньої ефективності» У зв'язку з цим обов'язковим елементом лікування пацієнтів із ДЦП є фізична реабілітація. Фізичні методи лікування хворому на ДЦП підбирають залежно від його віку, провідного патологічного симптому в руховій сфері, ступеня рухових порушень (рівень по GMFCS), наявності ускладнень основного патологічного стану (наприклад, епілептичних нападів або вторинних скелетних деформацій) та наявності супутніх захворювань (наприклад, вродженої вади серця або гемофілії). Супутні ДЦП захворювання або стани, що ускладнюють ДЦП, як правило, спричиняють призначення хворому медикаментозною. терапії (наприклад, ін'єкцій препаратів ботулінічного токсину або прийому психотропних препаратів), яку також необхідно враховувати при виборі тактики відновного лікування. Викладені у звіті матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії осіб з радикулопатією попереково-крижового відділу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Солодуха, Вадим Володимирович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДокумент Відкритий доступ Формування діагностичного блоку побудови програм фізичної терапії у пацієнтів з порушеннями рівноваги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мохнатюк, Володимир Володимирович; Антонова-Рафі, Юлія Валеріївна