Магістерські роботи (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ББЗЛ) за Автор "Антонова-Рафі, Юлія Валеріївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Відновлення функціонального стану організму засобами фізичної терапії в спортивному туризмі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Маліновська, Катерина Аркадіївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 99 сторінках, літературних джерел 47, з них іноземних 6; рис. 30; табл. 2. Мета – обґрунтувати та розробити програму фізичної терапії для відновлення функціонального стану організму спортсменів в спортивному туризмі. В роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування); функціональні тести; анкетування спортсменів. Розроблено програму фізичної реабілітації для відновлення функціонального стану спортсменів-туристів після категорійних походів, що включає такі засоби ФТ як кінезотерапію Матеріали дослідження магістерської дисертації можуть бути використані в діяльності спеціалізованих реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини, учасниками туристичних клубів та федерацій спортивного туризму.Документ Відкритий доступ Дзеркальна 3D реконструкція втраченого кісткового фрагменту кінцівки(2018-12) Репало, Анастасія Богданівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаОбсяг магістерської дисертації становить 75 сторінок, містить 43 рисунка. Загалом було опрацьовано 46 джерел. Робота присвячена створення дзеркальної 3D моделі втраченого фрагменту кінцівки за допомогою програмного середовища NI LabVIEW. Середовищем розробки і моделювання було обрано NI LabVIEW, оскільки, по-перше, в ньому доступна величезна кількість готових фрагментів коду, а по-друге, найважливіша для цілей роботи підпрограма 3D Image Reconstructor в цьому середовищі має відкритий код на відміну від широко відомих засобів, наприклад, 3D Doctor, Mimix. Це дозволяє змінювати відповідні алгоритми, додавати підпрограми обробки та фільтрації. Метою роботи є створення програмного засобу для 3D-моделювання прототипів протезів відсутніх фрагментів скелету пацієнтів на основі інформації КТ-зображень шляхом їх перетворень та 3D-фільтрації адаптивними фільтрами. Об’єктом дослідження є знімки комп’ютерної томографії. Предметом дослідження виступають 3Dмоделі кісткових біологічних об’єктів створенні у програмному середовищі NI LabVIEW. Новизна роботи полягає в пропозиції засобів моделювання прототипів протезів на основі 3D-реконструкції КТ-зображень із дзеркальним відображенням симетричних фрагментів скелету пацієнта та в розробці необхідних для цього 3-вимірних фільтрів, які є узагальненням відповідних відомих 2-вимірних фільтрів. Практична значимість пов’язана з удосконаленням технологій виготовлення протезів, їх адаптації до індивідуальних особливостей пацієнта, прискоренням та здешевленням виробничого процесу. Щодо напрямів продовження досліджень пропонується подальша розробка інструментарію обробки комп’ютерних 3D-моделей шляхом використання аналогій з широким асортиментом відомих методів обробки 2-вимірних зображень.Документ Відкритий доступ Дослідження у середовищі ANSYS параметризованої моделі ортопедичного супінатора(2018-12) Матвієнко, Людмила Василівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаОбсяг магістерської дисертації становить 62 сторінки, містить 44 ілюстрації, 3 таблиці. Загалом було опрацьовано 31 джерело. Метою магістерської роботи є розробка удосконалення технології конструювання супінатора. Об’єктом дослідження є параметрична модель супінатора. Предметом дослідження виступають параметричні значення моделі супінатора. У магістерській дисертації визначено основні типи та види плоскостопості; класифіковано ортопедичні устілки за видами та конструкцією; описано способи виготовлення ортопедичних устілок – супінаторів; визначено та охарактеризовано матеріали для виготовлення супінаторів; проаналізовано та описано прототип супінатора на базі якого побудовано параметричну модель; ознайомлено з середовищем проектування Ansys з платформоюWorkbench; проведено розрахункові дослідження на отриманій моделі супінатора; встановлено залежність між параметризованими показниками та деформацією побудованого супінатора.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кравченко, Тамара Олександрівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Тема дослідження, пов'язана з побудовою програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, залишається актуальною з кількох причин. По-перше, проблеми, пов'язані з хребтом, особливо в шийно-грудному відділі, становлять значну частку випадків, з якими звертаються до фахівців з фізичної терапії. Сидячий спосіб життя, погана осанка, неправильне навантаження і травми можуть призвести до обмеженої мобільності, болю та функціональних обмежень у цій області. Тому розробка ефективних програм фізичної терапії стає важливим завданням для поліпшення якості життя пацієнтів. По-друге, наукові дослідження та клінічні спостереження підтверджують, що правильно спроектована програма фізичної терапії може бути ефективним засобом для поліпшення мобільності в шийно-грудному відділі хребта. Вона може включати різноманітні техніки, такі як розтяжки, м'язове зміцнення, вправи на розширення рухового діапазону, координаційні та стабілізаційні вправи. Дослідження таких програм може допомогти вдосконалити методи та підходи до фізичної терапії для даного конкретного регіону хребта. В Україні існує попит на якісну медичну допомогу, включаючи фізичну терапію. Збільшення усвідомленості про важливість здорового способу життя і зростання інтересу до фізичної активності створюють потребу в розвитку ефективних програм фізичної терапії. Дослідження, спрямовані на розуміння потреб і пріоритетів пацієнтів щодо покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта, можуть відповісти на цей попит і сприяти поліпшенню якості медичних послуг у цій області. Крім того, актуальність дослідження з особливостей побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта полягає в унікальних можливостях співпраці з фахівцями інших країн, медичними закладами, та дослідниками. Це може сприяти обміну знаннями, інформацією та передовими практиками у галузі фізичної терапії, що забезпечить розвиток цієї області української медицини. Тема дослідження про особливості побудови програми фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта є актуальною з огляду на потреби та виклики, з якими стикаються пацієнти, і може сприяти поліпшенню якості фізичної терапії, задоволенню потреб пацієнтів і вдосконаленню медичної практики в Україні.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мирончук, Даниїл Миколайович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Серед усіх вивихів великих суглобів травматичний вивих плеча є найбільш поширеним, частка якого становить від 50 до 60% [1]. Такі вивихи характеризуються значною важкістю пошкодження м'яких тканин та великою кількістю посттравматичних ускладнень через специфічні анатомо-фізіологічні властивості плечового суглоба. Одним з найважчих наслідків цієї травми є звичний вивих плеча, який виникає у 16,3-60,0% пацієнтів [2]. Загальновизнаним є факт, що лікування звичного вивиху плеча може бути тільки хірургічним. Про це прямо свідчать результати консервативного лікування цієї патології, які в 31,2% випадків закінчуються рецидивом вивиху, а у молодих, активних пацієнтів цей відсоток може досягати 70-95% [3]. Тому оперативне лікування, а саме операція Банкарта – є дуже поширеним, а побудова індивідуальних програм фізичної терапії після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді – є дуже актуальною і підвищує якість життя пацієнтів після втручання. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність. Завдання: За даними огляду вітчизняних та закордонних літературних джерел провести аналітичний огляд сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді (наукова, науково-методична і навчальна література, мережа Інтернет). Вивчити досвід використання засобів та методів діагностики фізичної терапії для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; Проаналізувати етіологію, патогенез, хвороб, що потребують операцію Банкарта. Підібрати та навести методи обстеження для хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Розробити індивідуальну програму фізичної терапії у пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді та оцінити її ефективність методами статистичних досліджень. Об'єкт дослідження: пацієнти після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Предмет дослідження: процес фізичної терапії та побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді; побудована індивідуальна програма фізичної терапії для пацієнтів після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді, що спрямована на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих та поліпшення якості життя пацієнтів після втручання. Практичне значення одержаних результатів. Можливість застосування побудованих індивідуальних програм фізичної терапії для відновлення рухових функцій плеча після операції Банкарта у ранньому післяопераційному періоді в умовах стаціонару та спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії у підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мороз, Юрій Олександрович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 60 сторінках, літературних джерел 28, серед них 26 іноземних; рис.2, табл.4, додаток 1. Актуальність теми. Розповсюдженість комбінованої плоскостопості серед підлітків по всьому світу складає від 15 % до 22%, зокрема в Україні від12% до 18%(за даними МОЗ), а відсоток підлітків, які мають ті чи інші проблемо з поставою складає від 32% до 55 %. Комбінована плоскостопість та неправильна постава у підлітків відноситься до тих захворювань, які корелюють з рядом ускладнень, коли переходять з підліткового віку у дорослий. До таких ускладнень належать артроз медіальної частини колінного суглобу, хронічні та гострі болі у нижній частині поясниці, інше. Корекція як комбінованої плоскостопості так і неправильної постави займає значну кількість часу, а при паралельній корекції означених проблем, доцільно розробити комбіновану програму фізичної терапії, яка одночасно працювала б з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою, враховувала взаємний вплив даних терапій. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Завдання: ознайомитися з матеріалами українських та зарубіжних дослідників для вивчення підходів, методів діагностики та лікування комбінований плоскостопості та некоректно постави; провести оцінку стану стопи та осанки у підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою; розробити комплексну програму фізичної терапії, яка б ефективно поєднувала паралельну корекцію комбінованої плоскостопості та неправильної постави; опрацювати отримані результати та зробити висновки відносно ефективності даної програми. Об'єкт дослідження: підлітки з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Предмет дослідження: програм фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Методи дослідження: опитування, VAS – візуально аналогова шкала, шкала Фрідланда, відхилення від контрольних точок(КТ) у сагітальній та фронтальній площині, мануально м’язове тестування за Ловет, діагностика по кроку, гоніометрія. Наукова новизна одержаних результатів: суміщення фізичної терапії одночасно для двох сегментів тіла( стопи та хребта) та вироблення рекомендацій по діагностиці та розробці програм фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії для підлітків з комбінованою плоскостопістю та неправильною поставою в умовах оздоровчих та реабілітаційних центрів. За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Черних, Ганна Юріївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 69 сторінках, літературних джерел 35, серед них 14 іноземних; рис.13, табл.7, додаток 3. Актуальність теми. З грудня 2019 р. по березень 2020 р. найбільш широке поширення SARS-CoV-2 набуло на території КНР, в якій підтверджені випадки захворювання були зареєстровані у всіх адміністративних утвореннях. Найбільша кількість хворих виявлена у Південно-Східній частині КНР з епіцентром у провінції Хубей (84% від загальної кількості випадків у КНР) [19]. З кінця січня 2020 р. у багатьох країнах світу почали реєструватися випадки COVID-19, переважно пов'язані з поїздками до КНР. Наприкінці лютого 2020 р. різко ускладнилася епідеміологічна обстановка COVID-19 в Південній Кореї, Ірані та Італії, що в подальшому призвело до значного зростання кількості випадків захворювання в інших країнах світу, пов'язаних із поїздками до цих країн. ВООЗ оголосила 11 березня 2020 року про початок пандемії COVID-19. Майже всі країни світу серйозно постраждали від пандемії COVID-19, проте епідемічна ситуація у різних країнах є вкрай неоднорідною. Високий рівень захворюваності та летальності відзначається у тих країнах, де ізоляційно-обмежувальні заходи було запроваджено із запізненням чи неповному обсязі (Італія, Іспанія, США, Великобританія). Навпаки, у країнах, у яких протиепідемічні заходи були введені своєчасно та в повному обсязі (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Японія), спостерігається низький рівень захворюваності та летальності від COVID-19 [20]. Пневмосклероз (пневмофіброз) належить до одного з серйозних ускладнень, які наступають після COVID-19. Адже саме масивний фіброз легень найчастіше є причиною летального результату при цьому [22]. З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, звукова гімнастика, фізіотерапія ), для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу. Мета роботи: створити програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19 та оцінити її ефективність. Завдання: За даними літератури ознайомитися з досвідом використання фізичної терапії для людей похилого віку хворих на пневмосклероз; визначити функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи; розробити комплексну програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз; оцінити ефективність програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19. Об'єкт дослідження: пацієнти 50-60 років хворі на пневмосклероз. Предмет дослідження: вплив засобів фізичної терапії на пацієнтів з пневмосклерозом. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи (збір анамнезу, вивчення медичних карт, огляд, оцінка інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою болю, шкала Post-COVID-19 Functional Status (PCFS),визначення рівня толерантності до фізичного навантаження проводилося за допомогою тесту з шестихвилинною ходьбою до та після реабілітації, ступінь тяжкості задишки після тестування оцінювали з допомогою шкали Борга, шкала Modified Medical Research Council (mMRC)); методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості відновлення людей хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, що відкрило можливісті для розробки програми фізичної реабілітації; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, що дозволяє збільшити працездатність і якість життя хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрах для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на процедури відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу середньої важкості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сорвенкова, Олена Леонідівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. За даними ВООЗ, майже 422 мільйони людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет, а 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням. Чоловіки більше схильні до розвитку діабету 2-го типу, порівняно з жінками. Як вважають вчені з Університету Східної Фінляндії, це може бути пов'язано з тим, що чоловічий організм більше накопичує заліза, ніж жіночий. Надмірне накопичення заліза є відомим фактором ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу при спадковому гемохроматозі – розладі, який змушує тіло поглинати надто багато заліза із продуктів. В Україні виявлено більше 1 млн. хворих на ЦД, а на земній кулі кількість їх перевищила 140 млн. чоловік, причому більшість з них (85-90%) страждає ЦД 2 типу (по Україні їх 793 413 чоловік – 86,7%). Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Завдання дослідження: 1. на основі огляду науково-методичних літературних джерел проаналізувати особливості захворювання та застосування фізичної терапії при цукровому діабеті 2 типа; 2. визначити функціональний стан організму людей другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; 3. розробити програму фізичної терапії людей другого зрілого віку при цукровому діабеті 2 типу середньої важкості та перевірити ії ефективність. Об’єкт дослідження: люди другого зрілого віку хворі на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії для осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Методи дослідження: 1. Аналіз науково-методичної літератури; 2. Педагогічні методи (бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, анкетування); 3. Медико-біологічні методи (збір анамнезу життя і захворювання, соматоскопія, соматометрія, тестування рухових якостей, визначення рівня глюкози в крові); 4. Методи математичної статистики (ранжування аналізу, синтез, метод середніх величин). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості та створено новітню програму фізичної терапії, яка спрямована на компенсований перебіг цукрового діабету та профілактику ускладнень, пов’язаних з основним захворюванням; дані підтверджено про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний і фізіологічний стан організму, дає змогу знизити вміст глюкози в крові осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої форми важкості. Практичне значення одержаних результатів: подана програма значно покращує ефективність відновного лікування осіб другого зрілого віку хворих на цукровий діабет 2 типу середньої важкості. Представлені в роботі матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладах, санаторіях, медичних центрах, на лекційних і практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».Документ Відкритий доступ Побудова персоніфікованих реабілітаційних програм у дітей з синдромом Ретта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Шальський, Євгеній Григорович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДисертаційна магістерська роботи викладена на 87 сторінках, літературних джерел 31, рис. 19, табл. 7. Актуальність теми. Синдром Ретта (РС) - психоневрологічне спадкове захворювання, зустрічається майже виключно у дівчаток з частотою 1:10000-1:15000, є причиною тяжкої розумової відсталості у дівчат. Розлад викликає неврологічну зупинку та розвиток, що виявляється у різноманітних вадах, таких як втрата функціональне використання рук, втрата набутої мови, апраксія, атаксія, дисфункція вегетативної системи, епілепсія, порушення дихання, нездатність процвітати та порушення м’язового тонусу [3,4,5]. Актуальність даної проблеми обумовлена порушенням стану здоров‘я, тривалим терміном лікування і повною втратою дієздатності. Реабілітація таких хворих є особливо важким завданням ще і тому, що відбувається постійний та безперервний регрес. Синдром Ретта дуже часто супроводжується судомами (до 70% випадків), порушеннями дихання (гіповентиляція, гіперкапнія), сколіозом, шлунково-стравохідним рефлексом. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета. Розроблення персоніфікованої програми фізичної реабілітації для дітей з синдромом Ретта. Завдання. Розкрити клініко-фізіологічну характеристику синдрому Ретта; дослідити особливості фізичної реабілітації у дітей з синдромом Ретта з обмеженими руховими функціями; розробити програму фізичної реабілітації для дітей з синдромом Ретта. Об’єкт дослідження. Особливості фізичної реабілітації дітей з синдромом Ретта. Предмет дослідження. Вплив засобів та методів фізичної реабілітації дітей з синдромом Ретта. Новизна роботи. полягає у комплексному реабілітаційному підході при розробленні персоніфікованої програми фізичної реабілітації для дітей з синдромом Ретта. Гіпотеза. Можна припустити що запропонована нами комплексна фізична терапія дозволить максимально відновити рухливість та в майбутньому при постійному проведенні даних реабілітаційних заходів закріпити отриманий результат. Практичне значення. Практичне значення роботи полягає в детальному описі аспектів комплексної програми фізичної реабілітації дітей з синдромом Ретта. Запропонована програма фізичної реабілітації може використовуватись на практиці спеціалістами з фізичної реабілітації, фізіотерапевтами, ерготерапевтами та у роботі реабілітаційних центрів.Документ Відкритий доступ Побудова персоніфікованої програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Хвесик, Лариса Вікторівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаАктуальність теми. Збільшення кількості операцій, що виконуються за умов аортокоронарного шунтування акцентує увагу до питань, що стосуються післяопераційного відновлення пацієнтів. В даний час програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту успішно використовують у країнах з розвиненою економікою. У цих країнах за останні 2-3 десятиліття смертність від серцево-судинних захворювань скорочувалася приблизно на 2,5-3% на рік. За рахунок цього за ті ж 20 років серцево-судинна смертність у країнах із розвиненою економікою знизилася на 50-60%. Є підстави вважати, що це сталося завдяки застосуванню науково-обґрунтованих програм фізичної терапії у пацієнтів після перенесеного інфаркту. Незважаючи на загальновизнане значення програм фізичної терапії у реабілітації кардіологічних хворих, їх застосування в практиці охорони здоров’я нашої держави не задовольняє потреби хворих. Відсутність адекватної матеріальної бази для виконання фізичних тренувань (як у поліклініках м. Київ, так і в регіонах немає належної кількості велоергометрів та велотренажерів) унеможливлює виконання у повноцінному вигляді програми фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. До того ж, досліджень, присвячених аналізу програм фізичної терапії у пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту, фактично не проводилося, що і визначає неабиякий рівень актуальності порушеної проблематики. Мета роботи: побудова персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту та опис її ефективності. Об'єкт дослідження: пацієнти після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Предмет дослідження: зміст та структура персоніфікованої програми фізичної терапії для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту. Методи дослідження: Теоретичні методи: цілепокладання, аналіз спеціальної наукової та методичної літератури, й інформаційних джерел, їх синтез, узагальнення, систематизація, моделювання. Клініко-інструментальні методи дослідження: аналіз медичних карт хворих; методи оцінки функціонального стану пацієнтів; опитувальник Minnesota Living with HEART Failure Questionnaire (MLHFQ); опитувальник SF-36 Health Status Survey; шкала Борга; анкетування; наукове спостереження; експеримент. Методи обробки даних: кількісні та якісні методи обробки результатів (зокрема, методи математичної статистики та графічні методи). Наукова новизна одержаних результатів: вивчено особливості відновлення пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда; проаналізовано існуючі традиційні програми фізичної терапії після інфаркту міокарда, визначено їх роль для пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного ІМ; вдосконалено програму фізичної терапії після аортокоронарного шунтування пацієнтів внаслідок перенесеного інфаркту міокарда та доведено її ефективність. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської дисертації можуть бути використані у процесі функціонування спеціалізованих лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих установ, медичних центрів, а також для практичного вивчення студентами вищих навчальних закладів за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Розроблена програма апріорі може бути ефективно застосована фахівцями у процесі фізичної терапії пацієнтів після аортокоронарного шунтування внаслідок перенесеного інфаркту міокарда.Документ Відкритий доступ Побудова програми фізичної терапії у пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Морозов, Іван Валерійович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 76 сторінках, літературних джерел 45, серед них 4 іноземних; рис. 22, табл. 3. Актуальність теми. Останнім часом відзначається неухильний зріст захворювань та ушкоджень органів черевної порожнини, які потребують невідкладного хірургічного втручання, призводять до серйозних ускладнень та потребують використання відповідних реабілітаційних заходів на етапах реабілітації. Одним з таких захворювань шлунково-кишкового тракту є флегмонозний апендицит, що дуже часто зустрічається в медичній та хірургічній практиці [1]. Між тим відомо, що раннє застосування засобів фізичної реабілітації дозволяє попередити майже всі ускладнення. Тому використання методів та засобів фізичної реабілітації у хворих після оперативних втручань на органах черевної порожнини з метою видалення флегмонозного апендициту є актуальним [2]. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи. З’ясувати ефективність застосування фізичної реабілітації у хворих при флегмонозному апендициті у післяопераційний період. Завдання. Дослідити літературні джерела з приводу клініко-фізіологічної характеристики та класифікації апендициту; розкрити клінічні прояви, діагностику та можливі післяопераційні ускладнення флегмонозного апендициту; визначити сучасні методи та засоби фізичної реабілітації при флегмонозному апендициті у післяопераційний період; розробити програму фізичної реабілітації для пацієнтів при флегмонозному апендициті у післяопераційний період та блок-схему до неї; дослідити ефективність розробленої програми реабілітації. Об'єкт дослідження. Процес фізичної реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період. Предмет дослідження. Структура та зміст програми фізичної реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період. Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, розмова з пацієнтом, вимірювання пульсу, тиску, температури, вимірювання частоти дихання, загальний аналіз крові, аналіз сечі, м’язове тестування (тест Ловетта), електроміографія та вивчення історії хвороби. Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в науково-методичній демонстрації комплексної програми фізичної реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період з комбінуванням різних методик кінезіотерапії. Практичне значення одержаних результатів. Розроблена реабілітаційна програма надає виражений позитивний вплив на тривалість, складність перебігу і ускладнення в процесі реабілітації пацієнтів з флегмонозним апендицитом у післяопераційний період, покращує психо-емоційний стан пацієнтів, стабілізує патологічний процес, покращує зовнішній вигляд і координацію рухів, покращує дихальну та серцево-судинну систему, збільшує силу і витривалість м'язів тулуба. Розроблена програма фізичної реабілітації може бути рекомендована для використання в реабілітаційних центрах, клініках, санаторно-курортних і відновно-оздоровчих закладах охорони здоров'я. За результатами дослідження було опублікована 1 стаття.Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм реабілітації для людей працездатного віку з викривленнями хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Півненко, Богдан Станіславович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаДисертація представлена у вигляді комп'ютерної верстки на 81 стор., складається з вступу, трьох розділів, висновків, та переліку посилань, який містить 36 літературних джерел, з них 5 – іноземною мовою. Робота ілюстрована 25 рисунками та 2 таблицями. Актуальність теми. Фізична активність - це незгладима частина людського життя, але вплив промислових змін на суспільство призвів до гіпокінетичного способу життя. Ця робота має на меті представити результати дослідження викривлення хребта у людей працездатного віку, яке є важливою частиною оцінки їх фізичного розвитку та життя. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи. Розробка відповідної індивідуальної програми реабілітації, яка допоможе покращити умови життя людини. Завдання. Розкрити клініко-фізіологічну характеристику викривлень хребта у людей працездатного віку; дослідити особливості фізичної реабілітації, що призначена для людей працездатного віку з викривленнями хребта; розробити програму фізичної реабілітації для людей працездатного віку при викривленнях хребта. Об’єкт дослідження. Особливості фізичної реабілітації при викривленнях хребта у людей працездатного віку. Предмет дослідження. Вплив засобів та методів фізичної реабілітації при викривленнях хребта у людей працездатного віку. Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, соматоскопія, тестування, педагогічне спостереження, математико-статистичні методи. Розроблена програма вирівнювання хребта в людей працездатного віку додаванням масажу, кінезіотейпів, міофасціального релізу показала кращі результати, ніж програма з застосуванням лише методики кінезіотерапії. Перевірка ефективності програми підтвердила позитивний вплив розробленої програми корекції постави у людей працездатного віку за допомогою методики кінезіотерапії, масажу, кінезіотейпування, міофасціального релізу. Результати проведених досліджень можуть бути застосовані з метою фізичної реабілітації людей працездатного віку в лікувальних, реабілітаційних закладах. Новизна роботи. Полягає у комплексному індивідуальному реабілітаційному підході під час розробки програми фізичної реабілітації при викривленнях хребта у людей працездатного віку, що скорочує термін, покращує якість відновлення та психоемоційний стан пацієнтів. Практичне значення. Практичне значення роботи полягає в детальному описі аспектів комплексної індивідуальної програми фізичної реабілітації у хворих при викривленнях хребта у людей працездатного віку. Запропонована програма фізичної реабілітації може використовуватись на практиці спеціалістами з фізичної реабілітації, фізіотерапевтами, ерготерапевтами та у роботі реабілітаційних центрів.Документ Відкритий доступ Побудова індивідуальних програм фізичної терапії для пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Стоцька, Ольга Русланівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 58 сторінках, літературних джерел 25; рис. 17, табл. 3, додаток 1. Мета – розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Актуальність роботи. Проблема патології поперекового відділу хребта є однією з найбільш складних і невирішених проблем медицини, а за поширеністю та стійкою втратою працездатності займає перше місце в структурі неврологічної захворюваності населення. Соціальна значущість дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта визначається тим, що більшість хворих тривалий час непрацездатні. Так, згідно з медичною статистикою, 40-80% всіх жителів планети мають цю патологію. Мета роботи: Розробити програму фізичної реабілітації у пацієнтів з патологіями у поперековому відділі хребта, яка включала окрім традиційних засобів (кінезіотерапію, лікувальний масаж, механотерапію), також і сучасні: кінезіотепування, заняття на тренажерах Симетрія. Завдання: 1. Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану поперекового відділу для хворих на остеохондроз та міжхребцеві грижі. 4. Розробити програму фізичної терапії для хворих з патологіями поперекового відділу хребта та оцінити її ефективність. Об’єкт дослідження: є хворі з патологіями поперековогу відділу хребта. Предмет дослідження: зміст та структура програми фізичної терапії людей працездатного віку патологіями у поперековому відділі хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, синтез отриманих знань, метод порівняння, дедукції, узагальнення та абстракції. Наукова новизна роботи отриманих даних: - вивчені функціональні особливості поперекового відділу у піцієнтів з остеохондрозом и міжхребцевими грижами, що відкрило можливості для розробки програми фізичної терапії. - доповнено існуючі комплексні програми фізичної терапії для хворих на патології поперекового відділу хребта, кінезіотерапією на тренажері Симетрія, кінезіотейпуванням, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих. Практичне значення отриманих результатів. Матеріали, подані у звіті переддипломної практики, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів по данній спеціальності. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в «Медичному центрі доктора Бубновського» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Прилад для відновлення дефектів шкіри після перенесених захворювань(2018-12) Скринська, Олександра Станіславівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаОбсяг магістерської дисертації становить 80 сторінок, містить 59 рисунків, 5 таблиць, 2 додатки. Загалом було опрацьовано 68 джерела. Робота присвячена створень макету приладу вітчизняного електропоратора, для лікування дефектів шкіри. Метод електропорації широко використовується в різних областях, і однією з них є косметологія. На світовому ринку є вибір електропораторів з різними характеристиками створених в основному в Китаї, США, Німеччині. Метою роботи є обґрунтування доцільності використання електропорації, та визначення основних характеристик для створення вітчизняного макету електропоратору. Об’єктом дослідження є фізичні та біологічні характеристики електропорації. Предметом дослідження є біологічні характеристики шкіри та фізична і електрична моделі створені в програмних середовищах Comsol та Micro-Cap. У магістерській дисертації обґрунтовано ефективність електропорації порівняно з іншими існуючими методами лікування дефектів шкіри, оскільки метод використовує природні можливості клітин і націлений на усунення проблеми з середини (на клітинному рівні). Електропорація є безпечною, не викликає ніяких неприємних відчуттів та наслідків. За проведених досліджень, електропорацію можна використовувати при лікуванні косметологічних проблем шкіри, больових синдромах, боротьби з надлишком жиру в шкірі і для живлення волосяних фолікулів, оскільки вплив електромагнітних імпульсів проходить в глиб шкіри, аж до гіподерми, згідно з дослідженню в середовищі Comsol. Метод електропорації не викликає контактних термічних опіків, що показало дослідження температури, у вищевказаному середовищі. В середовищі Micro-Cap створено принципову електричну схему і перевірено її вплив на електричній моделі шкіри. На основі відомих літературних даних та проведених теоретичних експериментів створено електроди і макет електропоратору. Ключові слова: електропорація, електропоратор, електричний пробій мембрани, аквапорація, електрична схема електропоратору, макет електропоратору.Документ Відкритий доступ Програма фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Корнійчук, Єлизавета Тимурівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація представлена на 80 сторінках, літературних джерел 46; рис. 44, табл. 2, додаток 1. Мета – удосконалення комплексної програми фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Актуальність роботи. Жінки знаходяться у зоні ризику, що до появи міжхребцевої грижі у поперековому відділі хребта і вона може мати негативні наслідки для життя. У жінок може виникнути грижа під час вагітності, адже при появі скарг на больовий синдром у поперековому відділі хребта, або нижньої кінцівки, може бути симптомом грижі. Проблема в тому, що фітнесом зазвичай займаються здорові люди, і при появі симптомів зменшують навантаження або зовсім його прибирають, за для зменшення ризиків ускладнень, тим самим ще більше погіршуючи стан, через малорухомий спосіб життя. Треба пам’ятати, що під час грижі поперекового відділу хребта навантаження доцільні, за для покращення кровообігу, та зміцнення м’язового корсету. Головне, щоб заняття відбувалися під контролем кваліфікованих фахівців, беручи до уваги усі особливості протікання хвороби. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. І. Сікорського. Мета роботи: Розробити програму фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Проведення аналізу особливостей сучасної фізичної реабілітації для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Обґрунтувати розроблену програму. Завдання: 1. Завдяки даним літературних та інформаційних джерел визначити досвід фахівців у сфері фізичної терапії з застосуванням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта. 2. Навести особливості анатомічної будови поперекового відділу хребта. 3. Провести аналіз засобів і методів фізичної реабілітації при грижі поперекового відділу хребта. 4. Розробити програму фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта. 5. Зробити педагогічні дослідження з формувальним експериментом та його констатуванням. Об’єкт дослідження: процес фізичної терапії жінок з грижами поперекового відділу хребта. Предмет дослідження: структура і зміст програми фізичної терапії жінок з грижами поперекового відділу хребта. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, інформаційних джерел, котрі пов’язані з фізичної терапією жінок з грижами поперекового відділу хребта; клінічні методи (огляд із застосуванням анамнезу, аналіз історії хвороби, МРТ, анкетування); методи дослідження: інструментальні та педагогічні (експеримент та спостереження); метод математичної статистики. Наукова новизна роботи отриманих даних: • Дослідженні анатомічні та функціональні особливості поперекового відділу хребта з міжхребцевими грижами. За допомогою даних досліджень була розроблена програма фізичної терапії з використанням засобів фітнесу. • Покращено попередню програму фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта за допомогою засобів фітнесу, таких як кінезітерапія, пілатес на реформері, система RedCord, а також масажем авторської методики, МФР та кінезіотейпування. • Після проведення дослідження було підтверджено позитивний вплив застосованих методів та засобів фізичної терапії для жінок з грижами поперекового відділу хребта. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізичної терапії з використанням засобів фітнесу для жінок з грижами поперекового відділу хребта відчутно збільшила ефективність відновного лікування. Матеріали, котрі подані у роботі, можуть використовуватися у діяльності медичних центрів, центрів по профілактиці захворювань ОРА, санаторіїв, на заняттях для студентів у вищих навчальних закладах, реабілітаційних закладів та інші. Матеріали, подані в роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, санаторіїв, медичних центрів, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту. Було опубліковано 1 статтю за результатами дослідження, а також отриманий акт впровадження результатів у практичне застосування в оздоровчому центрі кінезітерапії «Спина +» та підписаний договір про співпрацю.Документ Відкритий доступ Розробка програм фізичної терапії у пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Єпанєшнікова, Дар’я Василівна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 74 сторінках, літературних джерел 69; рисунків 8, таблиць 3. Мета роботи: Удосконалити розробку персоналізованих програм фізичної реабілітації пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі комплексно програми фізичної реабілітації пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; Завдання дослідження: • За даними спеціальної літератури вивчити сучасний стан і напрямки вдосконалення програм фізичної терапії для пацієнтів із проблемами хребта ; • Ґрунтуючись на даних первинного дослідження та узагальненні досвіду провідних фахівців, удосконалити комплексну програму фізичної реабілітації пацієнтів із проблемами хребта при больовому синдромі; • Визначити особливості боротьби з больовим синдромом при проблемах хребта із використанням сучасних методів та засобів ФТ; • Розробити програму ФТ для пацієнтів з проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; • Дослідити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі. Об’єкт дослідження: процес фізичної реабілітації у пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі. Предмет дослідження: структура і зміст програми ФТ хворих із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел, що пов’язана з фізичною реабілітацією пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; клінічні методи дослідження (аналітичний огляд історій хвороби, огляд з застосуванням анамнезу, анкетування, МРТ); інструментальні методи дослідження; педагогічні методи дослідження – педагогічні експерименти, спостереження, методи математичної статистики. Наукова новизна роботи: • комплексний індивідуальний реабілітаційний підхід під час розробки програм фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі; Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізичної реабілітації для пацієнтів із проблемами хребта при вираженому больовому синдромі з додатковим застосуванням безпечного сухого витяжіння, технічних засобів та систем. Матеріали, подані в роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, санаторіїв, медичних центрів, на лекційних практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів зі спеціальності 227 Фізична терапія. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За результатами досліджень опубліковано 1 наукову статтю і 1 тези.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до кількісної оцінки ефективності програм фізичної терапії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Хандюк, Кирило Едуардович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 66 сторінках, літературних джерел 44, серед них 39 іноземних; рис.19, табл.6, додаток 1. Актуальність теми. Основними проблемними захворюваннями, які спричиняють втрату працездатності, можна безумовно вважати інфаркт міокарда та інсульт, у той час як інфаркт «вибиває людину з колії » на декілька тижнів, то після інсульту людина може залишитись калікою на все життя. На сьогоднішній день реабілітація зробила величезні кроки вперед та все більш ефективно лікує ці хвороби за рахунок включення у програму реабілітації новітніх комп’ютерних та роботизованих систем. Інсульт (з лат. insultus – «напад, удар») – гостре порушення мозкового кровообігу, що характеризується раптовою (протягом кількох хвилин, годин) появою осередкової неврологічної симптоматики (параліч кінцівок, порушення мови, координації, ковтання тощо). Його називають захворюванням, котрого немає ні звань, ні титулів; патологією, яка не щадить ні президентів, ні королів. Чарльз Діккенс, Федеріко Фелліні, Андрій Миронов, Маргарет Тетчер… Це «сузір'я» імен - лише мала частина пацієнтів, які раптово пішли з життя через цю патологію. Але ще страшнішими є її наслідки для хворих, які отримали другий шанс. Дефекти мови та повна її втрата, порушення зору, слуху, чутливості, часткова або повна знерухомленість – такий «шлейф» проблем зі здоров'ям залишає після себе інсульт. Сьогодні це причина інвалідизації та втрати працездатності №1 та «срібний призер» у структурі смертності в Україні. Щогодини інсульт трапляється в 11 українців, приблизно в 3 випадках із 9 він призводить до смерті [1]. Протягом 5 років після інсульту виживає трохи більше 55% хворих [2]. Близько 20-40% українських пацієнтів залишаються залежними від сторонньої допомоги (12,5% у структурі первинної інвалідності) [3]. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) оцінюють загальні витрати, зумовлені терапією інсульту та його наслідків, у 34 млрд доларів щорічно; це ключова причина важкої інвалідизації та зниження мобільності, особливо у пацієнтів віком від 65 років [4]. Інфаркт міокарда — крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці. Для прикладу, щорічно в США реєструється 800 000 людей з гострим інфарктом міокарда, з яких 213 000 помирають. У більшості випадків причиною ранньої смертності при гострому інфаркті міокарда є шлуночкові аритмії. Мета роботи: проаналізувати ефективність сучасних методів реабілітації, на їх основі розробити індивідуальну програму фізичної терапії. Завдання: Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів діагностики в фізичної терапії для хворих із інфарктом міокарду, ішемічним та геморагічним інсультом, за даними вітчизняних та закордонних літературних джерел; підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану методів реабілітації; розробити програму діагностики в фізичної терапії для хворих із інфарктом міокарду, ішемічним та геморагічним інсультом та оцінити її ефективність. Об'єкт дослідження: люди із хворобами, що спричиняють порушення життєдіяльності, такі як інфаркт міокарду (ІМ), ішемічний та геморагічний інсульт. Предмет дослідження: зміст та структура діагностики в фізичної терапії для хворих із інфарктом міокарду та інсультом; сучасні засоби та методи фізичної терапії для людей із хворобами, що спричиняють порушення життєдіяльності, такі як інфаркт міокарду, ішемічний та геморагічний інсульт. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд); інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики та реабілітації хворих на інфарктом міокарду та інсультом; проаналізовано та оцінено існуючі програми та методи фізичної терапії, їх ефективність та доступність, які використовуються за кордоном для хворих на інфарктом міокарду та інсультом; доповнено існуючі комплексні програми діагностики в фізичної терапії для хворих на інфаркт міокарду та інсульт, що спрямовані на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість оцінити та порівняти сучасні способи реабілітації хворих на ІМ та інсульт для варіативності побудови програм реабілітації в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів. За результатами дослідження було опубліковано 1 стаття та 1 тези.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії дітей з ДЦП зі спастичною диплегією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Чемеріс, Альона Миколаївна; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМета – обґрунтувати та розробити програму фізична реабілітація у дітей з ДЦП спастична диплегія. У даній роботі використані методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та джерел інформації; методи клінічного дослідження (контент-аналіз історії хвороби, обстеження, анкетування); інструментальні методи дослідження (огляд, анкетування, візуально-аналогова шкала болю (VAS);Вправи для використання та опис засобів та методів для дітей, які використовують при роботі. Розроблено програму лікувальної фізкультури для дітей з ДЦП з спастичною диплегією, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, тренажери, Кінезіотерапія, Метод Войта, Бобат-терапія, Методика Козявкіна, Метод динамічної пропріоцептивної корекції, Метод лікування станом, Механотерапія, Подолання спастичності та зниження м'язового тонусу є одним із центральних завдань більшості реабілітаційних методик при ДЦП. Разом з тим слід розуміти, що високий м'язовий тонус може відігравати опорну роль для пацієнта з ДЦП, його зниження не завжди веде до покращення рухової функції. Зниження спастичності саме по собі має мінімальний вплив на придбання дитиною з ДЦП нових функціональних можливостей, а для верхніх кінцівок «високий рівень доказовості ефективності ін'єкцій БТА виявлено лише як доповнення до фізичної реабілітації у дітей із спастичними формами ДЦП. У порівнянні з плацебо або відсутністю лікування одні ін'єкції БТА не показали достатньої ефективності» У зв'язку з цим обов'язковим елементом лікування пацієнтів із ДЦП є фізична реабілітація. Фізичні методи лікування хворому на ДЦП підбирають залежно від його віку, провідного патологічного симптому в руховій сфері, ступеня рухових порушень (рівень по GMFCS), наявності ускладнень основного патологічного стану (наприклад, епілептичних нападів або вторинних скелетних деформацій) та наявності супутніх захворювань (наприклад, вродженої вади серця або гемофілії). Супутні ДЦП захворювання або стани, що ускладнюють ДЦП, як правило, спричиняють призначення хворому медикаментозною. терапії (наприклад, ін'єкцій препаратів ботулінічного токсину або прийому психотропних препаратів), яку також необхідно враховувати при виборі тактики відновного лікування. Викладені у звіті матеріали можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії.Документ Відкритий доступ Сучасні підходи до фізичної терапії осіб з радикулопатією попереково-крижового відділу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Солодуха, Вадим Володимирович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 59 сторінках, літературних джерел 39, серед них 7 іноземних; рис. 12; табл. 1; 1 додаток. Актуальність теми. За даними епідеміологічних досліджень частка болі у нижній частині спини складає приблизно 60-90% патології опорно-рухового апарату (ОРА) у загальній популяції, займає друге місце по частоті звернень до лікаря після гострих респіраторних інфекцій та третє - як причина госпіталізації [31]. В структурі звернень за первинною медичною допомогою при болю у нижній частині спини складає від 11,3 до 40% у розвинутих країнах, в структурі амбулаторного прийому доля хронічного болю у нижній частині спини досягає 52,5%. У США і країнах Західної Європи частка болю у нижній частині спини досягає 40-80% захворюваності в цілому. За результатами широкомасштабного епідеміологічного дослідження, проведеного в Європі, хронічним болем у нижній частині спини страждає близько 20% населення [32]. Радикулопатія — це ураження корінців спинномозкових нервів, яке характеризується болями й порушеннями чутливості за корінцевим типом; одне з поширених захворювань периферичної нервової системи, має схильність до рецидивів, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності. Посідає перше місце за непрацездатністю в неврологічній клініці. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, на радикулопатію страждає кожна восьма людина у світі віком від 40 років і старше. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми фізичної терапії для хворих із радикулопатією попереково-крижового сплетіння, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму фізичної терапії для хворих з радикулопатіями та оцінити її ефективність. Завдання: вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів фізичної терапії для хворих з радикулопатіями за даними вітчизняних та закордонних літературних джерел, провести аналіз етіології, патогенезу та клінічної картини радикулопатії, довести доцільність фізичної терапії при радикулопатіях. Розробити програму фізичної терапії для пацієнтів з попереково-крижовою радикулопатією. Об’єкт дослідження; пацієнти із радикулопатіями попереково-крижового сплетення. Предмет дослідження: процес фізичної терапії людей із радикулопатіями попереково-крижового сплетення, фокусується на ефективності програми фізичної терапії та її впливі на функціональні параметри в радикулопатіях. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи дослідження (огляд, Шкала Стратфорда для оцінки функцій при болю в спині; Анкета «Індекс неповносправності Освестрі»; візуально-аналогова шкала болю (ВАШ); мануальне – м’язове тестування; методи математичної статистики. Новизна роботи: комплексний підхід до відновлення попереково-крижової радикулопатії, який скорочує час, покращує якість одужання пацієнта та запобігає подальшим ускладненням. Гіпотеза: Ми можемо припустити, що запропонована нами комплексна програма фізичної терапії відновить втрачені функції, полегшить біль і запобіжить розвитку цього захворювання. Практичне значення результатів. Програма фізичної терапії значно підвищила ефективність відновного лікування. Матеріали можуть бути рекомендовані для практичного використання, для приведення людини в нормальний функціональний стан, у діяльності спеціалізованих медичних закладів та реабілітаційних установ, санаторіїв, медичних центрів, на практичних заняттях студентів університетських закладів у галузі спорту та фізичного виховання. За результатами дослідження були опубліковані 1 тези.Документ Відкритий доступ Формування діагностичного блоку побудови програм фізичної терапії у пацієнтів з порушеннями рівноваги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Мохнатюк, Володимир Володимирович; Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМагістерська дисертація викладена на 72 сторінках, літературних джерел 63, серед них 47 іноземних; рис.20, табл. 15. Актуальність теми. За стаатистичними даними МОЗ України, захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) посідають третє місце після серцево-судинних й онкологічних захворювань. Питання фізичної реабілітації людей із порушеннями опорно-рухового апарату (ОРА) детально описані в працях вітчизняних і закордонних учених. Проте ця проблема залишається актуальною й на сьогодні. Її розв’язання можливе за участі різних фахівців, і насамперед спеціалістів у галузі фізичного виховання й фізичної реабілітації. Це підтверджує багаторічний досвід роботи з людьми, які мають порушення функцій ОРА, тому що засоби фізичного виховання є одним із головних та найбільш дієвих методів їх реабілітації. Постава має велике значення, особливо в період росту й формування скелета дітей, а неправильні звичні положення тіла призводять до деформації хребта, грудної клітки, поперекового відділу, нижніх кінцівок, стопи, що сприяє прояву сколіотичної хвороби й плоскостопості. Виходячи з проведеного аналізу науково-методичної літератури виявилися необхідними обґрунтування та розробка комплексної програми діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги, що і стало метою представленого дослідження. Мета роботи: розробити програму діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги та оцінити її ефективність. Завдання: Вивчити досвід використаних сучасних засобів та методів діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги за даними вітчизняних та закордоних літературих джерел; підібрати адекватні методи оцінки функціонального стану апарату утримання рівноваги; розробити програму діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги та оцінити її ефективність. Об'єкт дослідження: пацієнти із порушеннями утримання рівноваги. Предмет дослідження: зміст та структура діагностики в фізичної терапії для хворих із порушеннями утримання рівноваги. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд);інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості діагностики хворих з порушеннями утримання рівноваги; проаналізовано існуючі програми фізичної терапії для хворих з рорушеннями рівноваги; вивчені функціональні особливості постуральної системи у хворих з порушеннями утримання рівноваги, що відкрило можливості для розробки програми діагностики у фізичній терапії; доповнено існуючі комплексні програми діагностики в фізичної терапії для хворих з порушеннями утримання рівноваги, що спрямовані на більш скоріше та оптимальне відновлення хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання методів та засобів діагностики хворих з порушеннями утримання рівноваги за допомогою стабілометричного обладнання для побудови індивідуальних програми фізичної терапії для відновлення порушень рівноваги, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на заняття, відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження були опубліковані 1 тези.