2023
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2023 за Автор "Багінський, А. В."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Зміна способів взаємодії бізнесу та суспільства в умовах російсько-української війни(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Багінський, А. В.; Куцеренко, Д. О.; Шелест, О. Ю.У статті досліджується нові тенденції у взаємодіях бізнесу та суспільства з моменту початку російсько-української війни. Починаючи з 24-го лютого 2022-го року важливою та новою складовою взаємодії бізнесу та суспільства стало забезпечення потреб населення в умовах повномасштабного вторгнення (як власних працівників, так і просто громадян, які потребували допомоги – друзі, сусіди, незнайомці, ВПО, члени ТРО, воїни ЗСУ). Кількісна і якісна оцінка суспільної думки свідчить про те, що у перші дні та місяці війни для компаній в основному були важливі питання безпеки працівників (а також членів їх родин) та бізнесу в цілому, допомога при переїзді (relocate). В наступні місяці фокус був більше спрямований на збереження робочих місць, стабільне працевлаштування та матеріальне забезпечення, турбота про психічне здоров’я, пошук нових можливостей і рішень для організації роботи в умовах масових відключень електроенергії та інтернету. У статті наведено численні приклади ініціатив, які організовував малий, середній та великий бізнес як самостійно, так і в співпраці з урядом, як-от унікальний Каталог внеску бізнесу в Перемогу в російсько-українській війні, мобільний застосунок «Повітряна тривога», пункти обігріву і зарядки гаджетів по всій країні під час blackout зимою 2022–2023 років. Дослідження і соціологічні опитування, проведені у травні 2023-го року свідчать, що має місце ріст єдності, соціальної близькості, віднесення себе до культурної традиції України в різних регіонах нашої країни.Документ Відкритий доступ Ознаки геноциду в російсько-українській війні(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Багінський, А. В.; Лініченко, В. В.Стаття присвячена визначенню та аналізу поняття геноциду з метою встановлення його ознак у контексті злочинів, скоєних проти українського цивільного населення Росією під час повномасштабної війни в Україні. Дане дослідження посилається на Конвенцію про запобігання та покарання злочину геноциду, яка надає визначення та перелік ознак геноциду, таких як масове вбивство, систематичне фізичне та психічне насильство, планована деструкція групи, знищення культурної спадщини, а також заходи, спрямовані на запобігання народжуваності та переведення дітей до іншої групи. Стаття акцентує увагу на необхідності знаходження ознак геноциду у злочинах проти українського народу та використанні міжнародного законодавства для підтвердження цих фактів. Визнання геноциду в Україні як теоретична проблема лише починає розглядатись українськими та зарубіжними науковцями. Відтак, дане дослідження є спробою встановити очевидні характерні риси геноциду в Україні, спираючись на аналіз зарубіжних кейсів. Еволюція теорій геноциду змінювалась від суто легалістичних, юридичних підходів до більш комплексного розуміння геноциду, що включає ідеологічні, політичні, соціальні компоненти. Планується дослідження попередніх випадків геноциду та їх аналіз, щоб встановити аналогії з українською ситуацією та підтвердити, що перелік воєнних злочинів Росії в Україні мають умисний і спланований характер. Встановлення фактів геноциду є складним завданням, яке вимагає докладного дослідження і аналізу. Перший крок полягає у вивченні попередніх випадків геноциду, таких як, геноцид вірмен, геноцид у Руанді та геноцид Гватемалі. Це допоможе встановити аналогії з українською ситуацією та виокремити спільні ознаки. Дослідження міжнародного законодавства, зокрема Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, буде важливим етапом дослідження. Цей документ надає чітке визначення геноциду та перелік ознак, які можуть бути використані для аналізу ситуації в Україні. Важливо підтримувати міжнародний тиск і надавати докази злочинів геноциду в Україні, щоб залучити увагу світової спільноти та визнати ці злочини. Запобігання подібним злочинам у майбутньому та захист жертв також мають бути одними з основних пріоритетів.