2023

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/57559

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 54

Відкритий доступ
Institutional provision of child welfare in Ukraine and Sweden
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Chernysh, O. A.; Zhalinska, I. V.; Pryshchepa, Ye. V.
This article has examined the impact of the russian war against Ukraine on the need for social services for children and the work and development of institutions for children in Ukraine and Sweden. The overview of the concept of "well-being" in the scientific literature in terms of defining its crucial features has been carried out. Economic, socio-psychological, and political approaches have been defined as the main ones for conducting the research. Herewith the political approach has been determined as a legislative framework for the development of all other approaches. The state’s role in ensuring children’s well-being through laws, regulations, and international conventions has been analyzed. The legislative framework for children’s rights, health, and well-being including national and international levels in Ukraine and Sweden as well as differences between the two countries have been reviewed. The challenges related to the temporary need for special care for children, the placement of refugee children, and the growing risks for children in the war zone have been considered. Adjustments of institutions, programs, and initiatives that concern the safety and care of children under Russian aggression have been highlighted. Instances of such kind of activities have been provided. The growth of the role of volunteer organizations under military actions has been emphasized. Providing social work through an international charity fund "Caritas" in Ukraine as well as in Sweden also has been considered. Sweden’s role in supporting Ukrainian refugees and its experience in ensuring the well-being of children have been outlined. Particularly, specific features of the institutional provision of child welfare, the structure of family centers, and social and family support in Sweden have been delineated. Various initiatives in the field of social security for Ukrainian refugees promoted by Sweden including significant humanitarian, civilian support, and financial assistance have been considered.
Відкритий доступ
Investigating the functioning of civil society in a state governed by the rule of law in a deliberative democracy
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kovalevska, D.V.; Karashchuk, M.H.
This article examines the functioning of civil society in a rule-of-law state in a deliberative democracy. Covering the theoretical aspect, the article analyses the essence of civil society, the rule of law, and deliberative democracy. In particular, the role of NGOs, media, and other public structures in shaping public opinion and contributing to solving critical problems of society is considered. The authors analyse the interaction of civil society with the legal system, in particular, the role of NGOs in promoting the implementation of laws and monitoring their observance. An important aspect of the study is the analysis of deliberative democracy and its impact on the functioning of civil society, in particular, the issue of citizen participation in decision- making and policymaking. The study includes an analysis of the role of civil society in ensuring citizen participation in decision-making, problem-solving, maintaining social stability, and ensuring human rights. Various aspects of civic participation are considered, including public discussions, petitions, and other forms of public mobilization in deliberative democracy. The authors note that the effective functioning of civil society contributes to building a democratic society in which interaction between different social groups is ensured, which helps to achieve consensus and improve citizens' standard of living. The author offers practical recommendations for improving the interaction between civil society and the rule of law to ensure a more effective deliberative democracy.
Відкритий доступ
Judicial symbols in communications
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kravchuk, O.O.; Ostashchuk, I.B.
The article reviews the authors’ complex research of judicial symbolism. The meaning of the main judicial symbols, their formation, cultural and historical context in which they arose, issues of use the judicial symbols in social communications are considered in the article. Judicial symbolism includes actional, visual, verbal and spatial judicial symbols which could be classified according to the criterion of the way of the meaning’s transmission and perception. Actional symbols refer to the expression of meanings through action: this includes regulation of the judicial process, which has a certain order to be observed by the participants of the court hearing. Visual symbols represent certain elements of judicial symbolism, where the main is the visual perception, through which the appropriate interpretation of the symbolic meaning and understanding of the values of justice and the principle of the rule of law is carried out. This includes the robe, medallion, works of fine art as an aesthetically significant communication, in which the themes of the court are being interpreted. Verbal symbols – verbal standardized phrasing that mean respect for the court and present the judge (judges) as representatives of the state in whose name they administer justice. Spatial symbols mean structuring the courtroom and determining the semantics of the court building, in particular its interior design and exterior appearance, pointing out to the principles and values of justice. The above set of the means of representation of the symbols should be understood as a holistic text in which each type of judicial symbols is agreed and complemented with others, in order to achieve the main communicative objective, i.e. to convey the meaning of a fair justice, rule of law and respect for the court as an integral part of civil society. Judicial symbolism is characterized by systemic nature in which the individual elements are integrally connected and interdependent. The patterns of formation, structuring and understanding of individual elements of judicial symbolism should be analysed from the standpoint of a holistic vision of its purpose and objectives in the context of the communication process targeted at society.
Відкритий доступ
The EU-Ukraine partnership in the context of the common foreign and security policy: a critical review
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Khakimova, V.T.
The article provides a comprehensive analysis of the partnership between the European Union (EU) and Ukraine in the context of the Common Foreign and Security Policy (CFSP). The analysis is based on a thorough review of relevant literature, official documents, and expert opinions, and aims to identify the main challenges and achievements of the partnership and offer recommendations for its further development. The author emphasizes the successes and challenges of the EU-Ukraine partnership in areas such as political cooperation, economic integration, and security cooperation. While the EU's support for Ukraine's sovereignty and territorial integrity has been a key factor in the partnership's success, the article also highlights several limitations and shortcomings of the partnership. These include the slow pace of reforms in Ukraine, the impact of corruption on the country's development, and the EU's limited leverage over Russia's actions. To address these challenges, the article offers recommendations for how the EU-Ukraine partnership can be strengthened, including deeper engagement on issues such as energy security, human rights, and rule of law as well as a more proactive approach to supporting Ukraine's democratic development and reform agenda. The analysis suggests that these steps are crucial for ensuring the partnership's continued relevance and effectiveness, and for supporting Ukraine's path towards European integration and democratic consolidation. Overall, this article provides a critical and nuanced assessment of the EU-Ukraine partnership in the context of the CFSP, offering important insights for scholars, policymakers, and practitioners in the fields of EU foreign policy, Ukrainian politics, and international relations.
Відкритий доступ
The problem of the democracy deficit in the eu: between the political entity and the market utopia
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Volskiy, O.M.
The paper examines the problem of the relationship between the practices of the ordoliberal market, electoral democracy, and the sovereignty of the EU and its member states in the conditions of the decline of American hegemony and the beginning of the Chinese accumulation cycle. The first part analyzes the functioning of the EU at the political-institutional and economic levels. Based on the works of Karl Polanyi, Carl Schmitt, and their followers, it was demonstrated that at the institutional level, the neoliberal practices of the pan-European market conflict with the democratic institutions of the EU member states. Limiting national sovereignty in favor of supranational structures leads to limiting the influence of democratic institutions on the decision-making process, which makes European societies vulnerable both to adverse market dynamics and the selfish interests of elite groups. At the economic level, it was demonstrated that the decay of the economic foundations of American hegemony leads to a slowdown in economic growth. The result is both progressive property inequality within the Core of the capitalist world-system, which undermines the functionality of democratic institutions, and a narrowing of the gap between the Core and the Semi-Periphery. As a result, the rise of semi-peripheral states is taking place, undermining the international liberal order with their activity. In the second part, the scenarios of the functioning of the EU in the conditions of the transition of the capitalist world-system from an anarchic to a chaotic functioning state were considered. Based on the works of Aristotle, Charles Tilly and Samuel Huntington, political and institutional solutions were proposed, potentially capable of stabilizing the functioning of the EU and preserving it as a space of liberal practices of a good life.
Відкритий доступ
Unpacking Walter Benjamin’s sociology of violence and war
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Greenfield, N. M.
Conflict, violence and, ultimately, war are central to Walter Benjamin’s sociology of language. Using biblical language, his earlies work shows that after the fall of man, language becomes a vessel to be filled by the usurper, a tool, he uses that bends others to his will, as Satan does in Paradise Lost. Benjamin’s study of German Trauspiels, mourning plays similar to Hamlet and Richard III, leads him to posit that the law and constitutional structures in the Baroque period are of single importance in understanding the role of conflict and violence. In “Towards a Critique of Violence,” Benjamin makes two key arguments. The first is that a workers’ general strike” is a legitimate form of violence and that the state’s response, often military, is not. The second is that the Commandment “Thou Shalt Not Kill” is misunderstood because it does not contain a penalty and, secondly, it cannot be a blanket injunction; Jewish law, he notes, allowed for self-defence. His best-known works, “The Work of Art in the Age of Mechanical Reproduction” and “Theses on the Philosophy of History,” are written after his turn to Marxism associated with the Frankfurt School. In the first, in addition to showing how mechanical reproduction destroys the “aura” of art, he is concerned with how Fascist art, such a Leni Riefenstahl’s films glorifying Hitler. These performances are designed to “absorb” or overawe viewers, making them quiescent, silent participants in the power play that leads to conflict and, ultimately war. Using quasi-religious language, the Theses deconstruct “historicism,” showing how Rankian history sides with the victors, the Great Men and Women of History at the expense of the ruled. He argues that each generation can redeem the past by “brushing history against the grain” and using discontinuities to show the violence and conflict that historicists seek to hide.
Відкритий доступ
Using the globalization experience of the world's leading countries in the field of intellectual property protection in Ukraine
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Zolotar, A.S.
In this scientific article, the author examines modern trends in the development of intellectual potential and protection of intellectual property based on the globalization experience of the world's leading countries – the USA, Germany, Great Britain, Sweden and France. The author focuses on the fact that their positive experience can be used by Ukraine, because the intellectual potential and the system of protection of intellectual rights in our country in the conditions of globalization and dynamic development of information technologies are exposed to much greater risks and threats, and the current legislation has long since not covered the necessary spectrum legal regulation of intellectual property relations. In particular, the experience of the USA can be useful in the formation of reliable legislative regulation, the creation of an effective Strategy for the development of Ukrainian intellectual property for the coming years, the establishment of stricter responsibility and control over the observance of intellectual property rights. The benefit of Great Britain's experience can be obtained if we go the way of establishing partnership and cooperation of our country in the investigated area, as well as establishing a tougher penalty for violations in this area. It is also appropriate to borrow the conceptual foundations of combating crime in the field of intellectual property, to develop plans for its prevention and countermeasures. The German experience will be useful in the following aspects: borrowing the desire for reliable and simple legislation, establishing an open type of relations between the state in the form of its authorized bodies that conduct their activities in the field of intellectual property, with citizens (right holders) in the information field, increasing educational and innovative level of development of the population of Ukraine. The use of Swedish experience may take place when borrowing Swedish technologies for the protection of intellectual property, in particular, the use of blockchain technology. The French practice of dynamic and innovative updating of legislative acts can be useful in the process of revising and modernizing the national legislation of Ukraine.
Відкритий доступ
Баланс роботи та життя: концептуальне поле інтерпретацій
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Москаленко, О. П.; Куценко, О. Д.
Країни Європейського Союзу в своїх законодавчих діях і політичних стратегіях пов’язують сталий економічний та соціальний розвиток, політику справедливості та рівності з проблематикою балансу роботи та сімейного й особистого життя. Орієнтовані на економічний успіх сучасні корпорації розробляють й запроваджують власні стратегії балансування роботи й особистого життя для своїх працівників. Баланс роботи та життя визначається в дослідженнях європейсько-американських науковців як важливий фактор соціальної якості життя та гідної праці. Однак в Україні, яка прагне до європейської інтеграції, проблематика підтримки балансу роботи та життя ще потребує привернення уваги науковців, політиків та менеджерів. Завданням цієї статті є спроба розібратися в численних визначеннях та інтерпретаціях ключового поняття «баланс роботи та життя», які представлені в сучасній науковій літературі, та визначити спектр властивостей, притаманних явищу, що позначається поняттям балансу роботи та життя. На основі аналізу широкого поля спеціальної літератури здійснюється класифікація концептуальних підходів до інтерпретації поняття, визначаються базові характеристики відповідного складного явища, окреслюються пізнавальні можливості й обмеження конкретних концептуальних моделей. Автори розрізняють два змістовні кластера концептуальних моделей балансу роботи та особистого / сімейного життя: 1) атрибутивний, що виділяється за акцентами або переважно суб’єктивних, або об’єктивних характеристик балансування роботи та життя, і 2) реляційний, що спрямований на висвітлення характера зв’язку між сферами життя. Другий кластер представлений концепціями, що відрізняються акцентами на сегментації або взаємовпливах ключових секторів життя та висвітленням характеру взаємовпливу за вимірами рівноваги або конфлікту. Евристичні перспективи в концептуалізації поняття балансу роботи та життя вбачаються за синтетичними моделями, які здатні враховувати як об’єктивні та суб’єктивні прояви відповідного явища, так і множинний характер відносин між цими сферами життя, який не вміщується в лінійку гармонія vs. конфлікт, а передбачає можливості синергетичних ефектів на кшталт компенсації, взаємопосилення та переносу ефектів. Дана робота є внеском у розвиток концепції балансу роботи та життя та перспектив її емпіричного застосування в соціологічних дослідженнях факторів якості життя, гідної праці й оцінюванні соціально-орієнтованих стратегій розвитку держав і корпорацій.
Відкритий доступ
Балто-Чорноморський союз як вісь безпеки України: реалії та перспективи розвитку
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Рудь, І. М.
У статті аналізуються етапи формування Балто-Чорноморської спільності як геополітичного економічного та безпекового ареалу, історічне та теоретичне підґрунтя до появи такої спільності та зміни, що відбулись у Балто-Чорноморському регіоні після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 р. Крім того розглянуто питання безпекової взаємодії держав регіону. Виділено основні пріоритети розвитку взаємодії держав в майбутньому. Розроблено основні питання щодо проблематики взаємодії між державами ріегону та структурами ЄС і НАТО в умовах напруженості, та відкритої агресії РФ після 2022 р. Актуалізація і важливість даної тематики для розгляду визначається декількома факторами в першу чергу слід назвати багаторічне зволікання Заходу з прийняттям України в ЄС і НАТО що вимагає від України пошуку союзників для захисту своєї незалежності і суверенітету від російської агресії. Такими потенційними союзниками є передусім Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Молдова і Грузія, які, як і Україна, не раз були жертвами імперської політики царської, радянської та путінської Росії. По-друге саме геостратегічне і компактне розташування країн Міжмор’я на шляху перетину транспортних та енергетичних коридорів, взаємодоповнюваність економік, тривалі історичні контакти і взаємодії, схожість етнічних менталітетів, світоглядних, культурних і цивілізаційних засад створюють наразі проекти, засоби та можливості для утворення Балто-Чорноморського союзу не лише як ідеї, а як реально дієвої регіональної організації , яка дасть можливості для країн регіон отримати колективні гарантії безпеки від сусідів, розвиток економіки, без втрати суверенітету.
Відкритий доступ
Взаємодія громадських об’єднань з органами влади щодо освітньої підготовки фахівців з відновлення України
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Корнієвський, О.А.
Російська повномасштабна збройна агресія спричинила руйнацію значної частини виробничої, соціальної та енергетичної інфраструктури, житлового фонду України. Мільйони наших співвітчизників були змушені покинути власні домівки та мігрувати у більш безпечні українські регіони та за кордон. Враховуючи значні збитки, які понесла Україна, перед громадянським суспільством постала гостра потреба в пошуку ефективних шляхів її відбудови у повоєнний період. У зв’язку з цим, у статті зроблено акцент на висвітлені діяльності громадських об’єднань, спрямованої на освітню підготовку кадрів з відбудови України. При цьому проаналізовано відповідного спрямування освітні програми, проєкти, що впроваджуються в Україні за ініціативи та безпосередньої участі громадських об’єднань у співпраці з органами публічної влади, за фінансової підтримки іноземних донорів. Акцентовану увагу на застосуванні громадськими об’єднаннями гендерного підходу до реалізації освітніх програм, проєктів з підготовки майбутніх фахівців. Автор дійшов висновку, що збільшення у повоєнний період потреби у робочих спеціальностей, передусім пов’язаних з будівництвом, має спонукати Українську державу спільно з громадським суспільством та національним і місцевим бізнесом вжити дієвих заходів із виведення зі стану занепаду системи професійної освіти, залучення до цієї справи профспілок і ветеранських організацій, громадських об’єднань різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності. У публікації також подано основні рекомендації щодо оптимізації співпраці громадських об’єднань та органів влади, спрямованої на впровадженні освітніх програм з підготовки майбутніх фахівців для відбудови України. Один з пріоритетів державної політики відновлення України за руйнівними наслідками війни має визначати створення сприятливого правового середовища для відповідного спрямування державно-громадської взаємодії.
Відкритий доступ
Вибори як спосіб легітимації політичної влади в умовах нестабільності
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Багінський, А.В.; Северинчик, О.; Коломієць, В.
У статті розглядається феномен легітимності політичної влади, її ознаки та фактори, які можуть впливати на неї. Детально розглянуто процес виборів як елемент політичної діяльності, проаналізовано внесок виборів у демократичне врядування. Представлено приклади того, як працюють вибори, та якій це має вплив на легітимацію влади у нестабільних суспільствах та роль міжнародних акторів у цьому процесі, йдеться про вибори як одну з найпоширеніших систем легітимації влади. У сучасному світі багато країн зіштовхуються з різними формами політичної нестабільності, таких як масові протести, економічні кризи, війни та конфлікти, корупція та політичне насильство. У цих умовах вибори стають важливим засобом легітимації політичної влади, оскільки вони дозволяють громадянам обрати своїх представників і визначити напрямок розвитку країни. Вибори також є механізмом зміни влади та розвитку демократії в країні. Крім того, вибори в умовах нестабільності можуть стати об'єктом маніпуляцій та зловживань з боку політичних сил, що може підірвати довіру громадян до виборчого процесу та легітимності політичної влади. Вибори можуть розглядатися як боротьба ідеологій, як процес заміни елементів структури, а також як комунікаційний процес. Участь у виборах може позитивно вплинути на самооцінку та самоповагу виборців, а також задовольнити їх потребу відчуття причетності до політичної спільноти. Незалежно від результатів голосування, участь у виборах є проявом людського прагнення до особистої реалізації. Голосування є механізмом, який дозволяє народу делегувати свої повноваження народним обранцям, які керують країною в рамках своєї політичної програми. Загалом вибори можуть бути ефективним способом легітимації політичної влади в умовах нестабільності, але тільки за умови, що вони відбуваються відповідно до принципів демократії та прозорості, та не піддаються маніпуляціям інтересів окремих політичних груп.
Відкритий доступ
Види аналітичних технологій та їхня класифікація (досвід Національної поліції України)
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Школьніков, В. І.
Зміна підходів у діяльності Національної поліції зумовлена накопиченням великих масивів даних та активним процесом використання сучасних аналітичних технологій. Цей процес зумовлює необхідність зміни підходів до поліцейської діяльності. З огляду на вищевказане метою цієї статті є визначення видів аналітичних технологій та надання їхньої класифікації на основі досвіду роботи Національної поліції України. Основи методологічного інструментарію становили загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, серед яких: історичний, компаративістський, синтетичний, логікосемантичний, нормативно-догматичний (формально-юридичний), правового регулювання завдяки яким вдалося розглянути аналітичні технології в міжнародному та національному контексті діяльності органів поліції. Досліджено фактори, які спричинили активне використання аналітичних технологій в діяльності поліції, а також зумовили розвиток моделі поліцейської діяльності, керованою аналітикою. Розглянуто наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які досліджували питання використання сучасних методів обробки й аналізу інформації в діяльності поліції. Визначено, що активізація використання аналітичних технологій у роботі поліції сприятиме трансформації моделі діяльності кримінальної поліції з реактивної на активну, зміщення правоохоронних акцентів з практики реагування на злочини-інциденти на діяльність із виявлення латентних злочинів, їх попередження та профілактику. Розглянуто авторське спеціалізоване комп’ютерне забезпечення, яке реалізує аналітичні технології оперативного та тактичного кримінального аналізу. Практична цінність наукових результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення шляхів побудови єдиної інформаційно-аналітичної системи Національної поліції України.
Відкритий доступ
Відеогра як об’єкт авторського права в креативних індустріях: іноземний досвід
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Улітіна, О. В.; Якуша, Є. С.
Стаття присвячена дослідженню індустрії відеоігор в Україні і зарубіжних країнах та вивченню особливостей законодавства, яке регулює діяльність цієї індустрії та створення і використання об’єктів права інтелектуальної власності, що нею створюються. Визначено, що основою індустрії відеоігор є об’єкти інтелектуальної власності, які створюються в ній, і головним чином – це відеоігри. Досліджено понятійний апарат в цій сфері, зокрема щодо розмежування понять «комп’ютерна програма», «комп’ютерна гра» і «відеогра». Крім того, запропоновано в залежності від пристрою, на якому відтворюється гра, визначити поняття «відеогра» як найбільш широке, тоді як «комп’ютерна гра», «консольна гра» чи «мобільна гра» вважати вужчими поняттями, які в цілому охоплюються поняттям «відеогра». Таке розмежування вбачається доцільним, оскільки правове регулювання відеоігор може змінюватися в залежності від такого пристрою. Розглянуто та проаналізовано різні підходи до правового регулювання відеоігор як об’єктів авторського права. Зокрема визначено, що відеоіграм може надаватися охорона як комп’ютерним програмам. Проаналізовано можливість охорони відеогри як аудіовізуального твору. Розглянуто також підхід до відеогри як до складеного об’єкту, до якого можуть входити програмний код, візуальна складова, музика тощо. Встановлено особливості різних видів відеоігор та їх вплив на правове регулювання цього об’єкта. Здійснено аналіз підходів іноземних держав до правового регулювання індустрії відеоігор та відеоігор, як об’єктів, які в ній створюються. Здійснено аналіз підходів до відеогри як до продукту (товару) чи як до надання послуги. Визначено, що ці дискусійні підходи переважно існують через те, що розробники відеоігор у ліцензійних угодах з кінцевим користувачем визначають придбання гри як надання послуги доступу до неї, а не як купівлю певного продукту (товару).
Відкритий доступ
Гендерна рівність у політичній сфері як одна із складових реалізації цілей сталого розвитку ООН
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Бучин, М.А.; Данчук, Г.Д.
У статті досліджено актуальну проблематику – гендерну рівність загалом, та у сфері політики, зокрема, як складову Цілей сталого розвитку ООН. У рамках функціонального та неоінституційного підходів досягнуто мети роботи – здійснено комплексний аналіз принципу гендерної рівності у політиці крізь призму Цілей сталого розвитку ООН. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, розв’язано такі завдання: проаналізовано Цілі сталого розвитку ООН та їхній вплив на рівень демократії; досліджено взаємозв’язок між гендерною рівністю та Цілями сталого розвитку ООН; розкрито особливості та механізми гарантування гендерної рівності у політичній сфері та їхній вплив на реалізацію Цілей сталого розвитку ООН; з’ясовано у рамках Цілей сталого розвитку ООН стан і перспективи дотримання гендерної рівності. Стаття характеризується науковою новизною, оскільки в ній вперше було комплексно досліджено гендерну рівність у структурі Цілей сталого розвитку ООН, особливості та проблеми її реалізації у світі. Результати статті мають практичне значення та можуть використовуватись у навчанні для викладання таких дисциплін, як міжнародні відносин, політологія, глобалізація, соціологія, правознавство, міжнародне право тощо. Крім того, результати дослідження можуть стати корисними для вдосконалення гендерного законодавства та ініціатив, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку ООН в Україні, зокрема цілей, пов’язаних із гендерною рівністю.
Відкритий доступ
Геостратегія України в Центральній та Східній Європі
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Гольцов, А. Г.
У статті досліджено сутнісні особливості регіональної геостратегії України в Центральній та Східній Європі, виявлено основні проблеми та визначено перспективи української геостратегії. В умовах війни геостратегія України щодо РФ повинна носити наступальний характер і передбачати повернення всього геополітичного простору держави шляхом застосування передусім воєнної сили. Геостратегія України в Центральній та Східній Європі має розроблятися на основі своїх національних інтересів насамперед забезпечення власної національної безпеки та досягнення достатньо високого рівня розвитку інтегрального потенціалу. Під час розробки та реалізації своєї регіональної геостратегії Україна має враховувати інтереси США, інших провідних країн Заходу та сусідніх країн – членів ЄС і НАТО, оскільки потребує їхньої допомоги. Геостратегія України в Центральній та Східній Європі має бути великою мірою націлена на формування Балтійсько-Чорноморської регіональної системи безпеки, яка складатиметься з двох підсистем: Балтійської (Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія) і Чорноморської (Румунія, Молдова, Україна, у співпраці з Туреччиною). У формуванні Балтійської підсистеми особливо суттєву роль здатна відіграти Польща, військовий потенціал якої посилюється завдяки допомозі з боку США та Великої Британії. Розвиток військовополітичного співробітництва між Україною та державами Балтії, а також Фінляндією має важливе значення для реалізації її геостратегічних інтересів. Щодо Білорусі сучасна геостратегія України повинна бути «конфронтаційною», спрямованою на максимальне послаблення цієї держави як геополітичного сателіта Росії. Чорноморська підсистема може бути сформована завдяки спільним активним зусиллям України та Туреччини у сфері безпеки. Важливе значення також має залучення до субрегіонального військово-політичного співробітництва Румунії та меншою мірою Молдови. Геостратегічним інтересам України відповідає потенційна реінтеграція Придністров’я Республікою Молдова, оскільки тим самим буде ліквідовано російський геополітичний плацдарм. Унаслідок реалізації своєї регіональної геостратегії Україна потенційно здатна стати провідним «гравцем» у новій системі безпеки в Центральній та Східній Європі.
Відкритий доступ
Геостратегія України щодо Російської Федерації
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Гольцов, А.Г.
У статті досліджено основні засади формування української геостратегії, проаналізовано динаміку розвитку геостратегії незалежної України щодо Російської Федерації (РФ), визначено провідні напрями сучасної української геостратегії та її перспективні вектори. Геостратегія, у широкому сенсі, формулює та обґрунтовує головні цілі, норми та принципи зовнішньої політики держави, а також визначає основні засоби та прийоми реалізації її інтересів на міжнародній арені. У практичному сенсі, геостратегія виконує функції визначення найбільш ефективних засобів для захисту безпеки держави, а також розробки практичних рекомендацій щодо реалізації її національних інтересів. Пропонуються такі типи геостратегії за їхнім призначенням: впливу (чи контролю), конфронтації та співпраці. Геостратегія незалежної України в 90-х роках ХХ ст. була «багатовекторною». Головними в геостратегії України були визначені «західний» та «східний» вектори співпраці. «Чорноморський» вектор був би перспективним для України в разі розвитку інтеграційних процесів у басейні Чорного моря. У період президентства Віктора Ющенка головним вектором геостратегії України став «західний», спрямований на співпрацю з країнами Заходу і на вступ до ЄС і НАТО. В часи президента Віктора Януковича геостратегія України знову стала «двовекторною», поєднуючи «західний» та «східний» вектори співпраці. Після російської агресії проти України в 2014 р. провідним геостратегічним вектором співпраці залишився «західний», а щодо РФ геостратегія України перетворилася на конфронтаційну «стримувальну». Під час нинішньої повномасштабної війни Україна повинна втілювати проти Росії наступальну геостратегію для відновлення своєї територіальної цілісності. У повоєнний період для України найбільш доцільною буде геостратегія «стримування» щодо РФ за допомогою держав Заходу.
Відкритий доступ
Глобальна ядерна безпека: актуальні наголоси політики
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Соколовська, О.М.
У статті представлено аналіз розуміння глобальної ядерної безпеки в аспекті політичних акцентів. Актуальність пояснюється процесами, які зараз відбуваються в усьому світі, з урахуванням військових дій в Україні. Крім того, змінюється глобальний ядерний порядок, відбувається зміна клімату, спостерігається нестабільність цін на нафту та все більше виникає проблем з безпекою енергопостачання. Це говорить про актуальність та важливість звернення до вивчення питань щодо майбутнього використання ядерної енергії. Ядерне майбутнє вимагає значних зусиль, спрямованих на зміцнення міжнародних організацій та нормативної бази, які є системою управління глобальними ядерними справи. Визначено, що ядерна безпека вимагає глобальних рішень, мережі національних заходів, міжнародних правових угод та добровільних ініціатив, які формують основу комплексної та ефективної глобальної архітектури безпеки. За відсутності комплексної та ефективної архітектури прогрес, досягнутий країнами, зменшується і країнам буде складно підтримувати прогрес у напрямку вперед. Сьогодні підходи країн до ядерної безпеки дуже відрізняються, створюючи небезпеку, створюються слабкі ланки, якими можуть скористатися терористи, шукаючи найпростіший шлях до ядерних матеріалів, придатних для використання у зброї. Лише загальна система, яка зобов’язує всі держави відповідати за однакові стандарти, може забезпечити це. Усі країни повинні ефективно виконувати свою суверенну відповідальність щодо безпеки своїх ядерних матеріалів та засобів для запобігання акту катастрофічного ядерного тероризму і, таким чином, збереження переваг мирного ядерне використання.
Відкритий доступ
Громадська думка та політичні наслідки діджиталізації: специфіка та й вектори взаємовпливу
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Світла, В. В.
Стаття присвячена вивченню цифрової публічної самопрезентації міноритарних груп та індивідів в Інтернет-середовищі, яка ставить під сумнів здатність функціонування громадськості як збалансованої спільноти. Мета дослідження – встановлення викликів діджиталізації для структури сучасної громадської думки. Охарактеризовано політичний вимір процесів діджиталізації, який потребує ретельного аналізу, оскільки стан громадської думки вже не повною мірою може бути діагностований традиційними засобами соціологічних досліджень. Було підкреслено, що в умовах російсько-української війни знання про структуру громадської думки можуть істотно вплинути на формування ефективних стратегій протидії ворожим маніпуляціям та побудови кампаній просування проукраїнських позицій. Проаналізовано здатність громадської думки реагувати на публічну інформацію. Розкрито значення структурування громадської думки не лише на основі ідейних уподобань та агрегування інтересів, але й на основі «другорядних» чинників, зокрема, суб’єктивних симпатій. З’ясовано, що внаслідок багатоманітності засобів поширення політичної інформації відбувається поєднання традиційних і діджитальних медіа. Виявлено, що діджиталізація сприяє прозорості та повноті відображення інформації про діяльність влади у демократичному суспільстві. Доведено, що навіть в умовах сталої демократії існує практика цілеспрямованої зміни політичних позицій громадян на користь певного ангажованого повідомлення або тези. Встановлено, що в умовах сучасної України ресурсна забезпеченість віртуальних політичних суб’єктів робить маніпулятивні практики успішними та дуже поширеними. Припущено, що наслідки політичної діджиталіації несуть істотну загрозу фундаментальним цінностям демократичного представництва, правам на реалізацію свободи слова тощо. З’ясовано, що вільна преса виступає об’єктом маніпуляцій з боку політичних інститутів та акторів. Встановлено, що проблематизується формування інтегрованої громадської думки, яка агрегується як сукупність різних позиції та виразів. Розглянуто питання об’єктів маніпуляції, які виступають не лише компонентами суспільства, але й децентралізованої державної влади. Вказано на специфіку стратегічного мислення у цифровому середовищі, яка передбачає появу маніпулятивних подій та псевдоподій, а також керування порядком денним. Зроблено висновок, що традиційні інститути та актори поступово усуваються з політико-комунікаційної арени. Обґрунтовано, що медійна політика сучасних держав та політичних акторів відзначається використанням технологій адресного Інтернет-рекламування, що дає змогу залучити аудиторією до розгляду певних подій, які ніби мають широке суспільне значення.
Відкритий доступ
Демократія vs автократія на тлі російсько-української війни
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Буряченко, О. В.
У статті аналізується та розглядається питання російсько-української війни як глобального виклику та еволюції демократії. Проведене дослідження із зауваженого питання є складовою наукового дослідження «Формування нової глобальної системи безпеки: російсько-українська війна як фактор еволюції світової політики». Дослідження аналітичних звітів, документів, міжнародних угод, законодавчих актів, наукових позицій дало можливість охарактеризувати закономірні тенденції, які дозволяють автору прийти до висновку, що російсько-українська війна стала глобальним викликом для демократії у світі. Також, автор приходить до висновку, що повномасштабний наступ Росії на Україну 24 лютого 2022 року, вплинув на міжнародні норми, що може зрештою знизити хвилю авторитарних загроз, які останні десять років посилювалися. Поєднання моральної ясності та екзистенційної небезпеки виявилися потужною сумішшю у мотивації європейських держав до дій, ознаменувавши глибоке зрушення в їх політиці. Разом з тим, автор звертає увагу, що серед дослідників є побоювання, що наратив «захист демократії», який зараз на тлі російсько-української війни став стратегією «демократії проти автократії», після війни стане другорядним. Схема «демократія проти автократії» набуває форми мобілізуючого наративу для стратегічних політик – таких як зусилля щодо припинення залежності від російських енергоресурсів або збільшення витрат на безпеку, які не обумовлені ідеологічною прихильністю до підтримки демократії як такої. Зазначимо, більш послідовне злиття геостратегії та демократії вимагатиме від західних держав значно збільшити свої дипломатичні зусилля та ресурси для підтримки демократичних принципів та норм. Так, ми спостерігаємо поступальний процес посилення і консолідації колективного Заходу щодо Росії, яка є сьогодні закритою автократією, країною, яка володіє ядерною зброєю, яка є членом РБ ООН і яка напала на демократичну Україну при тому будучи одним із гарантів Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) і дозволила собі вдатися до політики ядерного шантажу. Але, західна стратегія проти Росії – це далеко не те саме, що й демократична стратегія. Постає питання наскільки демократії зможуть консолідуватися і призупинити наступ автократії. Зокрема автор зазначає, у світової спільноти є багато питань до ООН, та акцентує увагу, що нинішня ООН не відповідає нормативним канонам ліберальної демократії. Створена у 1945 році після Другої світової війни система колективної безпеки, яка базується на Статуті ООН, себе вичерпала. Отже, повинна бути запропонована зовсім нова конфігурація архітектури світової безпеки, яка б відповідала сучасним викликам кризових ситуацій світового політичного процесу та закрила питання «подвійних стандартів». Відстоювала та забезпечувала принципи, що демократія, розвиток і права людини є взаємозалежними та взаємодоповнюючими. Автор звертає увагу на те, що саме Україна, яка опинилася в епіцентрі нападу РФ і у відношенні якої були порушені всі гарантії безпеки надані ключовими геополітичними гравцями, і яка зараз на передовій захисту демократії, має беззаперечне право на предложення світовому товариству свого бачення нової світової системи безпеки, яка б дійсно відстоювала і забезпечувала демократичні принципи рівності, інклюзивності та солідарності, а також забезпечила баланс світової архітектури безпеки.
Відкритий доступ
Держава як боржник у зобовязаннях, які виникають внаслідок рятування здоровя та життя фізичної особи
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Голубенко, Ірина Ігорівна
Стаття присвячена дослідженню зобов’язань які виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози за фактом вольових дій рятувальника без відповідних на те повноважень передбачених законом чи договором. Розглянуто на підставі аналізу норм Конституції України, Цивільного кодексу України, Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини поняття права на життя та здоров'я. Проаналізовано поняття реальної загрози шляхом аналізу нормативно правових актів України та Електронного кодексу федеральних правил (e-CFR). Досліджено умови виникнення зобов’язань, що виникають у наслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи. Розглянуто умови виникнення зобов’язань, що виникають унаслідок завдання шкоди особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я та життя фізичної особи. Виокремлено необхідність підтвердження суми завданої шкоди, та можливі засоби підтвердження. Розкрито складову правомірної діяльності самого кредитора (потерпілого), спрямованої на рятування здоров'я та життя фізичної особи. Окрема частина дослідження присвячена державі Україна як стороні зобов`язання, державним органам які виступають від держави в якості гаранта надання коштів для відшкодування шкоди в повному обсязі. Зосереджена увага на наявність вказівки закону про необхідність відшкодувати шкоду, заподіяну рятувальнику. Проаналізовано можливість регресивної вимоги держави в окремих категоріях зобов’язань пов’язаних з майбутніми судовими рішеннями та встановлення факту вини росії.

Переглянути

Перегляд 2023 за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування