Кафедра біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології (КББЕ)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра біоенергетики, біоінформатики та екобіотехнології (КББЕ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 163
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вирішення проблем локального очищення промислових стічних вод від антибіотиків(2020) Саблій, Л. А.; Жукова, В. С.; Єпішова, Л. Д.Документ Відкритий доступ Effective technology of pharmaceutical enterprises wastewater local treatment from antibiotics(BIOTECHNOLOGIA ACTA, 2020) Sabliy, L.; Zhukova, V.Документ Відкритий доступ Promising areas of biofuel cell use(Palladin Institute of Biochemistry of the NAS of Ukraine, 2020) Koltysheva, D.; Shchurska, K.; Kuzminskyi, Y.Документ Відкритий доступ Застосування процесу термовініфікації у виробництві червоних сухих вин типу «Резерв»(НУХТ, 2021) Маринченко, В. О.; Бабич, І. М.; Османова, Е. Ш.; Маринченко, Л. В.Документ Відкритий доступ Hydrogen production from cellulosic materials by natural microbial association from soil enriched by Clostridium and Bacillus microorganisms(The scientific heritage, 2021) Drapoi, Daryna; Golub, NataliiaДокумент Відкритий доступ Resistance to antibiotics and their utilization by microorganisms(Palladin Institute of Biochemistry of the NAS of Ukraine, 2021) Golub, N. B.; Shi Xinhua; Levtun, I. I.Документ Відкритий доступ Microalgae Cultivation on Poultry Droppings Extract for Biodiesel Production(Global Journals, 2021) Golub, Nataliia; Levtun, IgorДокумент Відкритий доступ Біотехнології штучного магнітомічення та природне магнітомічення клітин тварин(2021) Булаєвська, Марина Олександрівна; Горобець, Світлана ВасилівнаДокумент Відкритий доступ Immobilization of probiotic cultures with enterosorbents based on highly dispersed silica(Faculty of Biotechnology and Food Sciences (Slovak University of Agriculture in Nitra), 2021-10) Danylenko, S.; Romanchuk, I.; Marynchenko, L.; Kryzhska, Т.; Nizhelska, O.; Potemska, O.; Khonkiv, M.; Kyseliuk, D.Документ Відкритий доступ Технологія виробництва біопрепарату на основі Trichoderma sp.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Ревіна, Юлія Олегівна; Щурська, Катерина ОлександрівнаПояснювальна записка: 114 сторінок, 16 рисунків, 34 таблиць, 42 посилань. В магістерській дисертації обрано та розраховано процес виробництва біопрепарату на основі Trichoderma sp., а саме Trichoderma viride та Trichoderma harzianum. Річний випуск продукції 547,5 тис. л/рік. Технологічний процес включає в себе ряд стадій: підготовчі роботи персоналу та приміщень, підготовку поживного середовища та посівного матеріалу, вирощування маточної культури, розмноження культури в посівному ферментерів, виробниче культивування біологічних агентів, змішування культур, маркування, пакування. Обґрунтовано вибір удосконаленої технології культивування Trichoderma viride та Trichoderma harzianum. Наведено характеристику кінцевого продукту. Розглянуто морфологічну характеристику запропонованих біологічних агентів. Розраховано матеріальний баланс виробничого процесу, розроблена та описана технологічна та апаратурна схеми виробництва біопрепарату. Розроблено стартап-проєкт. Сформовані методи контролю виробництво на стадіях, наведено схему автоматизації, що забезпечують моніторинг якісного перебігу процесів. Розраховано та спроектовано посівний ферментер об’ємом 16 м3, з діаметром 2,4 м.Документ Відкритий доступ Біотехнологія вирощування рослин Nicotiana tabacum на середовищах з магнітними наночастинками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Богаєвська, Дарина Олександрівна; Горобець, Світлана ВасилівнаДипломна робота містить 123 сторінки, 33 таблиці, 45 рисунків, перелік посилань з 58 найменувань. Останнім часом нанотехнології викликають інтерес у рослинництві. Магнітні наночастинки відіграють важливу роль у збільшенні росту, розвитку, підвищенні стійкості рослин до стресу та забезпеченні поживними речовинами. МНЧ мають високу сорбційну спорідненість до небезпечних забруднень, зокрема важких металів. Наразі важливим завданням є зменшення споживання первинної енергії та скорочення викидів парникових газів за рахунок використання альтернативних відновлюваних джерел енергії. Тютюн Nicotiana tabacum – є перспективною енергетичною рослиною. Листя тютюну містить близько 1–4% жирних кислот на суху масу, що дозволяє використовувати тютюн як сировину для виробництва біопалива. Насіння тютюну містить приблизно 40% олії, з якої можна отримати біодизельне паливо. Високий вміст полісахаридів в стеблах – 60% робить тютюн значним джерелом біоетанолу. Основною проблемою є незначна урожайність насіння тютюну (близько 400–600 кг/га) та біомаси (2 т/га). Мета даної роботи – дослідження впливу різних концентрацій магнітних наночастинок та важких металів на прикладі кадмію на ріст та розвиток рослин Nicotiana tabacum. Предмет дослідження: рослини тютюну Nicotiana tabacum. Об’єкт дослідження: морфологічні особливості рослин Nicotiana tabacum, вирощених на середовищах з додаванням магнетиту різних концентрацій та кадмію. У роботі застосовано такі методи дослідження: методика вирощування рослин; морфологічні методи дослідження; MS Excel для обробки експериментальних даних; хімічні методи – реакція Персла; мова програмування Python та пакет Opencv для обрахунку відсотка забарвленої площі за реакцією Перлса на оптичному зображенні зразків рослини Nicotiana tabacum. У роботі проводилося вирощування рослин Nicotiana tabacum на середовищах з магнітними наночастинками у концентраціях с = 0,05 мг/мл та 0,1 мг/мл. Вирощування рослин Nicotiana tabacum протягом 48 днів показало позитивний вплив магнетиту на ріст та розвиток рослин тютюну, в результаті чого вага зеленої біомаси рослини збільшилася на 20,53 % за концентрації с = 0,05 мг/мл, загальна площа листя рослини на 62 % на 44,5 % та маса коренів на 94 % та 86,22 % за концентрацій с = 0,05 мг/мл та с = 0,1 мг/мл відповідно, в порівнянні з контролем. За концентрації с = 0,1 мг/мл магнетиту спостерігалася більша толерантність рослин тютюну до CdCl2.Документ Відкритий доступ Біотехнологія одержання біодизельного палива з мікроводоростей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Власенко, Денис Володимирович; Левтун, Ігор ІгоровичМагістерська дисертація містить 5 креслень, 105 аркушів, 7 рисунків, 32 таблиці та 38 літературних джерел. Розроблено проект технології отримання біодизеля на основі ліпідів мікроводоростей. Підібрано та охарактеризовано мікроорганізм-продуцент Neochloris oleoabundan та проаналізовано готовий продукт на відповідність європейському стандарту. Обрано та наведено оптимальну технологію отримання ліпідів мікроводоростей. Розраховано та запроектовано реактор із системою автоматизації процесу переестерифікації. Розроблено стартап-проєкт виробництва. Надано основні положення охорони праці та збереження довкілля на виробництві біодизеля.Документ Відкритий доступ Отримання біогазу з відходів тваринництва(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Літвінець, Наталія Сергіївна; Козар, Марина ЮріївнаДипломний проект складається з 73 аркушів пояснювальної записки, з використанням 36 літературних джерел та 5 аркушів креслень А1. Пояснювальна записка складається з вступу, семи розділів, що містять 1 рисунку, 24 таблиць, висновки і список літературних посилань. В роботі обрано та обґрунтовано технологію отримання отримання біогазу з відходів тваринництва. В проекті наведено обґрунтування вибору технології одностадійного періодичного режиму зброджування сировини при мезофільному режимі зброджування. Наведено характеристику відходів, як сировини для утворення біогазу. Розраховано матеріальний баланс процесу, наведено та описано технологічну, апаратурну та схему автоматизації виробництва біогазу, вказані точки та параметри контролю етапів процесу, розроблено стартап-проєкт, охорона праці та довкілля. Обрано два метантенки об’ємом 4000 м3.Документ Відкритий доступ Вдосконалення технології біологічного очищення стічних вод Понінківської картонно-паперової фабрики Хмельницької області(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Котул, Вікторія Володимирівна; Саблій, Лариса АндріївнаПояснювальна записка: 107 с. , 11 рис., табл. 29, 55 посилань. У роботі обрано та обґрунтовано технологію біологічного очищення стічних вод Понінківської картонно-паперової фабрики. Наведено наявну та вдосконалену технологію локального очищення стічних вод фабрики. Було вдосконалено стадію біологічного очищення із заміною біологічного ставка спорудою – аеротенком-витиснювачем із носіями типу «ВІЯ» для іммобілізації мікроорганізмів, встановленими в останньому коридорі аеротенка. Розраховано параметри та розроблено креслення головної споруди – аеротенка із встановленими касетами із волокнистим носієм «ВІЯ». Наведено та описано технологічну схему багатоступеневого очищення стічних вод, на основі технологічної схеми розроблено апаратурну схему. Також проведено автоматизацію споруди – аеротенка, наведено етапи та параметри контролю технологічного процесу біологічної очистки, виконані основні розрахунки собівартості стартап проєкту, проаналізовано шкідливі фактори на виробництві, які можуть впливати на охорону праці. Целюлозно-паперове виробництво, стічні води, біологічні ставки, вдосконалення технології, аеротенк-витиснювач, доочищення, носії типу «ВІЯ», біоплівка.Документ Відкритий доступ Біотехнологія виробництва інсуліну людини з використанням рекомбінантної Е.coli(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Коровка, Катерина Андріївна; Зубченко, Людмила СергіївнаПояснювальна записка до магістерської дисертації на тему «Біотехнологія виробництва інсуліну людини з використанням рекомбінантної Е. coli» містить 181 сторінку, 61 літературне джерело, 4 рисунки, 25 таблиць, 1 додаток. В магістерській дисертації розглянуто технологію виробництва інсуліну людини. Огляд літератури дипломного проекту узагальнює наявну на теперішній час інформацію про інсулін, його види та методи отримання, застосування, наводить аналіз переваг та недоліків використанні різних мікроорганізмів при отриманні готового препарату інсуліну людини рекомбінантного. Базовою вимогою до готової продукції будь-якого виробництва ЛЗ є забезпечення якості, безпечності та ефективності. Забезпечення цієї вимоги обумовлюється використанням обладнання з високою функціональною відповідністю чинній технології виробництва. Пропонована технологія та обране обладнання забезпечують якісне виробництво готового препарату. Матеріальні розрахунки представлені матеріальним балансом виробництва.Для підтвердження працездатності та надійності обраної конструкції основного виробничого обладнання – ферментеру були проведені тепловий, гідравлічний, конструктивний розрахунки елементів конструкції. Виконано розробку стартап-проєкту цеху з виробництва інсуліну людини, розглянуті питання автоматичного контролю і керування виробництвом, охорони праці на підприємстві. Розрахунки та креслення виконані згідно чинних стандартів, з використанням сучасних системних та інформаційних технологій.Документ Відкритий доступ Вдосконалення технології біологічного очищення стічних вод шкіряного заводу з використанням для доочищення вищих водних рослин(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Трофімов, Ярослав Олександрович; Саблій, Лариса АндріївнаДипломний проєкт містить: 122 сторінок, 7 рисунків, 26 таблиць, 5 аркушів креслень А1, 46 використаних джерел та додатки. Промислове виробництво шкіри є одним із лідерів по забрудненню стічних вод. Проблемами очищення стічних вод шкіряного виробництва є їх багатокомпонентний склад забруднень різної природи (органічні і неорганічні), різного ступеня дисперсності (нерозчинні, колоїдні, молекулярні та іонні домішки), високі концентрації забруднюючих речовин та нерівномірність надходження в систему водовідведення як за витратою, так і за концентраціями забруднень. У роботі наведено якісний та кількісний склад стічних вод шкіряного заводу, наведені існуючі технології очистки стічних вод, описані біохімічні процеси очищення, обґрунтовано шляхи вдосконалення технології біологічного очищення стічних вод шляхом використання їх доочищення на біологічних ставках з культивуванням вищих водних рослин. Обраний та розроблений метод біологічного доочищення стічних вод шкіряного заводу від іонів Cr+3, NO3-, NO2-, PO4-3. На основі прийнятої технології виконані креслення апаратурної, технологічної схем і каскаду ставів. Приведені заходи щодо безпеки праці на біоставах та охорони довкілля.Документ Відкритий доступ Технологія отримання біодизельного палива з ліпідів міцеліальних грибів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Бугакова, Ольга Сергіївна; Саблій, Лариса АндріївнаМагістерська дисертація містить 6 креслень, 103 аркуша, 2 рисунків, 32 таблиці та 35 літературних джерел. Розроблено проект виробництва біодизельного палива з ліпідів міцеліальних грибів. В якості продуцента для продукування ліпідів для подальшого виробництва біодизеля було обрано C. japonica BKM F-1204(-). Наведено характеристику фізико-хімічних показників біодизеля. Усі фізикохімічні показники біодизельного палива відповідають стандарту ДСТУ EN 14214:2019. Для отримання біодизеля обрано технологію етирифікації метиловим спиртом у надкритичних умовах. Проведено технологічний розрахунок та обрано ферментер з системою автоматизації для культивування міцеліальних грибів. Зроблено економічні розрахунки для виходом продукту 360 тис. дм3 /рік. Надано інформацію щодо захисту навколишнього середовища при виробництві та використанні біодизеля на основі ліпідів міцеліальних грибів.Документ Відкритий доступ Біотехнологія вирощування гороху посівного на середовищах з магнітними наночастинками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Новосад, Анна Сергіївна; Горобець, Світлана ВасилівнаДипломна робота містить 91 сторінку, 27 таблиць, 21 рисунок та перелік посилань з 47 найменувань. В наш час гострою проблемою у світі є забруднення ґрунтів і нанотехнології є новим напрямком для вирішення цих проблем. Останнім часом значна увага привертається до використання нанодобрив як ефективного джерела підживлення ґрунту. Наночастинки особливо варті уваги, оскільки їх вплив на рослину може змінити процеси, що відбуваються в ній, і таким чином стимулювати розвиток рослини. Це питання є актуальним при вирощуванні технічних культурних рослин, наприклад, для бобових рослин, а саме гороху посівного Pisum Sativum. Горох вирощується у великих масштабах в цілях сидерації ґрунту, для збагачення його азотом, а також органічними речовинами. Мета даного дослідження – порівняти морфологічні характеристики гороху посівного Pisum sativum при вирощуванні на чистих ґрунтах, на ґрунтах з магнітними наночастинками та на ґрунтах з магнітними наночастинками із додаванням важких металів. Предмет дослідження: морфологічні показники та зелена біомаса рослин гороху посівного Pisum Sativum в залежності від концентрації внесеного магнетиту та внесених важких металів у ґрунт. Об’єкт дослідження: рослини гороху посівного Pisum Sativum, та окремі їх частини: насіння, корені, зелена біомаса. У роботі застосовано такі методи дослідження: методи морфологічного аналізу, методика вирощування рослин, методи статистичного аналізу, проведення реакції Перлса, мова програмування Python та пакет Opencv . У даній роботі проводилось вирощування рослин Pisum Sativum протягом 9 тижнів, яке показало, що з трьох концентрацій наночастинок магнетиту (0,05 мг/мл, 0,075 мг/мл та 0,1 мг/мл) концентрація 0,1 мг/мл здійснює позитивний та стимулюючий вплив на ріст та розвиток рослини Pisum Sativum. Порівняння морфологічних показників рослин, які були вирощені з додаванням в ґрунт солі кадмію CdCl2 в комбінації з наночастинками магнетиту показало, що магнетит проявляє захисні механізми, із збільшенням його концентрації в ґрунті.Дипломна робота містить 91 сторінку, 27 таблиць, 21 рисунок та перелік посилань з 47 найменувань. В наш час гострою проблемою у світі є забруднення ґрунтів і нанотехнології є новим напрямком для вирішення цих проблем. Останнім часом значна увага привертається до використання нанодобрив як ефективного джерела підживлення ґрунту. Наночастинки особливо варті уваги, оскільки їх вплив на рослину може змінити процеси, що відбуваються в ній, і таким чином стимулювати розвиток рослини. Це питання є актуальним при вирощуванні технічних культурних рослин, наприклад, для бобових рослин, а саме гороху посівного Pisum Sativum. Горох вирощується у великих масштабах в цілях сидерації ґрунту, для збагачення його азотом, а також органічними речовинами. Мета даного дослідження – порівняти морфологічні характеристики гороху посівного Pisum sativum при вирощуванні на чистих ґрунтах, на ґрунтах з магнітними наночастинками та на ґрунтах з магнітними наночастинками із додаванням важких металів. Предмет дослідження: морфологічні показники та зелена біомаса рослин гороху посівного Pisum Sativum в залежності від концентрації внесеного магнетиту та внесених важких металів у ґрунт. Об’єкт дослідження: рослини гороху посівного Pisum Sativum, та окремі їх частини: насіння, корені, зелена біомаса. У роботі застосовано такі методи дослідження: методи морфологічного аналізу, методика вирощування рослин, методи статистичного аналізу, проведення реакції Перлса, мова програмування Python та пакет Opencv . У даній роботі проводилось вирощування рослин Pisum Sativum протягом 9 тижнів, яке показало, що з трьох концентрацій наночастинок магнетиту (0,05 мг/мл, 0,075 мг/мл та 0,1 мг/мл) концентрація 0,1 мг/мл здійснює позитивний та стимулюючий вплив на ріст та розвиток рослини Pisum Sativum. Порівняння морфологічних показників рослин, які були вирощені з додаванням в ґрунт солі кадмію CdCl2 в комбінації з наночастинками магнетиту показало, що магнетит проявляє захисні механізми, із збільшенням його концентрації в ґрунті.Документ Відкритий доступ Біотехнологія ізольованої лінії стовбурових клітин з крові(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Калініченко, Юлія Олександрівна; Маринченко, Лоліта ВікторівнаМагістерську дисертацію викладено на 103 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, переліку скорочень, семи розділів, висновків, переліку посилань, 6 рисунків, 29 таблиць, 51 посилання. Метою роботи є проектування виробництва ізольованої лінії гемопоетичних стовбурових клітин з периферичної крові людини для аутологічної трансплантації. В проєкті наведено обгрунтування вибору технологічної схеми, розроблено апаратурну схему, креслення біореактора та схему автоматизації стадії культивування. Здійснено технологічний, конструктивний та тепловий розрахунки біореактора. Розроблено стартап-проект виробництва препарату на основі ізольованої лінії стовбурових клітин з крові. Перевагою даної технології є зниження праце- та матеріаломісткості виробництва, мінімізація накопичення в клітинах мутацій за рахунок заміни декількох пасажувань одним циклом культивування ГСК у біореакторі, як наслідок – зниження собівартості препарату; використання сучасної апаратури та повна автоматизація технологічного процесу, що зводить до мінімуму ризик контамінації. Запропонований склад поживного середовища із замінником ембріональної бичачої сироватки дає змогу уникнути потрапляння тваринних клітин та інших антигенів до організму людини, при цьому забезпечуючи максимальний вихід біомаси і титру активних клітин.Документ Відкритий доступ Застосування нейронних мереж для оцінки кольорових та структурних змін у клітинах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Калініченко, Євгеній Олександрович; Горго, Юрій ПавловичМагістерська дисертація містить 79 сторінок, 26 таблиць, 17 рисунків, 45 посилань. В роботі була використана реакція метахромазії – специфічної форми агрегації барвника, яка характеризується утворенням нових міжмолекулярних зв’язків між сусідніми молекулами барвника. Характеристики метахромазії використовується в біологічних та медичних дослідженнях для вивчення структури та функціональної активності клітин та тканин, а також для виявлення патологічних процесів. В роботі в якості біосистеми клітинного рівня організації використовувалась культура дріжджів Saccharomyces cerevisiae – зручної моделі еукаріотичної клітини. Волютинові гранули дріжджів у відповідь на зміну рівня геомагнітної активності змінюють колір при фарбуванні клітин метиленовим синім від синього до червоного. На основі тривалого монітиронгу цієї реакції і впливу геомагнітного поля, був створений набір даних, який використовувався у цій роботі для навчання і тестування нейронних мереж. Для виконання завдань і досягненню мети було протестовано створений датасет на архітектурі U-net та адаптованої архітектурі ResNet нейронних мереж і були визначені ефективність використання цих архітектур. Дослідженням встановлено, що архітектури U-net та ResNet ефективно справляються з завданнями сегментації та визначенням метахромазії на зображеннях реакції метахромазії волютинових гранул дріжджів. При цьому архітектура U-net мала достатню точність з похибкою в 3,85% при оцінці кількості клітин. Розроблена архітектура ResNet дозволяє реєструвати сегментацію клітин з похибкою на рівні 10,1%, що свідчить про достатній рівень навченості моделі.