2024
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2024 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 40
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Пізньосередньовічний могильник у с. Республіканець Херсонської обл.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Никоненко, Д. Д.; Волков, А. В.; Долженко, Ю. В.Публікацію присвячено матеріалам епізодичних досліджень ґрунтового могильника пізнього середньовіччя на території с. Республіканець Херсон-ської обл. Пам’ятка розміщується в околицях Кам’янської запорозької Січі, кілька разів ставала об’єктом побіжних досліджень при вивченні козаць-ких старожитностей і жодного разу не публікувалася. Протягом останніх 30 років було досліджено лише 7 поховань могильника. Загалом на поверхні вдалося зафіксувати ймовірні місця 28 поховальних споруд.Характерні риси поховального обряду могильника такі. Місця поховань позначалися на поверхні невеликими закладками з плаского каменю. Місце-вий вапняк, що використовувався для цього, викладався в один шар. Закладки наближеної до овалу форми перекривали поховальні ями та приблизно кори-гувалися з ними за розміром. Орієнтація поховальних ям — південний захід — північний схід за довгою стороною. Форма — наближена до прямокутної, з заоваленими кутами. Зафіксована глибина ям у межах 0,8–1,8 м. Кістяки покладені витягнуто на спині, головою на південний захід, зі складеними на рівні грудей або живота руками. Поховання здійснювалось у дерев’яній труні, дошки якої скріплювалися залізними кованими скобами або цвяха-ми. Поховання переважно безінвентарні. Поруч із кістяками зафіксовано рештки різноманітних органічних матеріалів: рослин, тканини та вовни. Єдиним предметом поховального інвентарю, виявленим при дослідженні, є бронзова шпилька, що використовувалася для жіночого головного убору.Окрім детального аналізу специфіки поховального обряду могильника ав-тори залучили результати палеоботанічних, краніологічних і остеологічних обстежень. Під час досліджень, через практичну відсутність поховального інвентарю, що є типовим для могильників пізнього середньовіччя, було за-лучено метод радіовуглецевого датування. Виходячи з результатів і аналізу особливостей поховального звичаю, автори пропонують гіпотезу про від-ношення пам’ятки до перших поселень XVIII ст., які виникають на дослі-джуваній території вже після часів існування Кам’янської запорозької Січі.Документ Відкритий доступ Роль художнього образу при формуванні історичної реальності у процесі ідеологічної боротьби періоду Радянської України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Калуга, В. Ф.; Лановюк, Л. П.; Махінько, А. І.У світлі останніх наукових досліджень зростає потреба переосмислити, окрім іншого, базові підходи до розуміння як суті історичного поступу, так і механізмів, що його забезпечують, та рушійних сил і засобів, які приводять у рух згадані механізми. Безумовно, мистецтву, а в його лоні й художньому образу присвячено численні наукові розвідки, зокрема в розрізі зв’язку між художнім образом та пропагандою, тощо. Однак поза прискіпливою увагою дослідників, як правило, залишаються підстави, що уможливлюють оперування образом, зокрема художнім у ході боротьби за історичну реальність, а також технології оперування образом як інструментом ідеологічної боротьби. Тож ця наукова робота присвячена проясненню згаданих моментів, у т.ч. апелює до підстав соціального розшарування та стратифікації, властивості образу бути основою світогляду або картини світу тощо.Документ Відкритий доступ Неоунійна Церква на Волині під час Другої світової війни(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Федчук, О. М.У статті досліджено функціонування неоунійної Церкви на Волині під час Другої світової війни. Визначено стан цього релігійного руху на момент приєднання Західної України до УРСР. Простежено вплив радянської влади на закриття головних осередків неоунії наприкінці 1939 р. З’ясовано умови життя вцілілих неоунійних парафій у роки німецької окупації. Констато- вано, що 1945 р., в рамках узятого в державі курсу на повну ліквідацію унії в Україні було закрито останні неоунійні парафії на Волині.Документ Відкритий доступ Діяльність товариства опіки над дітьми в’язнів у Варшаві у 1905–1916 рр. (за матеріалами річних звітів)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Журба, М. А.; Приходько, М. М.У статті розглядається важливий історичний етап, пов’язаний із функ- ціонуванням благочинної організації Конгресової Польщі — Товариства опіки над дітьми в’язнів у Варшаві в перші десятиліття ХХ ст. Висвітлюються ключові аспекти й етапи діяльності об’єднання з фокусуванням на значу- щих подіях, що вплинули на темпи його розвитку. Особлива увага приділя- ється програмам з реалізації векторів підтримки підопічних, включаючи соціальну, освітню та психологічну сфери. Розглядаються ініціативи, спрямовані на поліпшення якості життя дітей і забезпечення їхнього повноцінного розвитку. У дослідженні також поставлено завдання визначити виклики та досягнення організації протя- гом указаного періоду, проаналізувати внутрішню адміністративну роботу, включаючи ефективність управлінських і стратегічних рішень у розвитку організації. Фінансова діяльність організації є ще однією важливою скла- довою аналізу, оскільки визначала рівень її стабільності та здатності за- безпечити необхідні ресурси для виконання завдань. Додатково дослідження висвітлює напрямки залучення дітей до прак- тичної роботи, враховуючи їхні індивідуальні особливості й потреби. Та- кож розглядаються різні форми співпраці товариства з іншими доброчин- ними організаціями, урядовими структурами та приватними особами для ефективної реалізації спільних проектів і досягнення цілей. Загалом, дослідження цієї доброчинної організації відкриває багатоас- пектність та важливість її в соціально-гуманітарному контексті першої половини ХХ ст.Документ Відкритий доступ Бессарабія першої половини ХІХ ст.: візії європейців(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гедьо, А. В.; Іванюк, О. Л.Статтю присвячено аналізу тревелогів англійських, німецьких та французьких мандрівників, які відвідали Бессарабію у першій половині XIX ст. Незважаючи на суб’єктивність і нерівномірність викладу матеріалу, вони містять цінну інформацію про регіон, яку важко знайти в інших джерелах. Дослідження виявляє, що мандрівники звертали особливу увагу на ландшафти, економіку, міста, етнічний та соціальний склад населення регіону. Вони також відзначали взаємодію різних культур і особливий статус жителів Бессарабії. На основі аналізу тревелогів виявлено, що найбільший інтерес для іноземних мандрівників представляли міста Кишинів, Сороки, Хотин і Бендери. Незважаючи на суб’єктивний характер тревелогів, вони є цінним джерелом для розуміння того, як іноземці бачили Бессарабію в той час.Документ Відкритий доступ Залучення студентів вищих технічних закладів освіти до суцільної колективізації в УСРР (кінець 1920-х - початок 1930-х рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ігнатова, Л. Р.У статті на основі проаналізованих архівних джерел та матеріалів пе- ріодики визначено основні завдання ідеологічної роботи, які ставилися пе- ред студентами в період суцільної колективізації. Зазначається, що сту- денти мали вести культурно-просвітницьку та ідеологічну роботу серед селян. Ідеться також про те, що під час перебування на селі студенти ви- кривали класових ворогів. Шефам-студентам також доводилося надава- ти технічну допомогу, ремонтуючи сільськогосподарські знаряддя, оскільки вони перебували в неналежному стані. Навчання студентів на тракторних курсах, то налагодити цей процес не вдалося внаслідок їх незадовільної ор- ганізації та матеріально-технічних проблем.Документ Відкритий доступ Жанр кондака в українських монодійних рукописах і стародруках ХІ–XVIII ст.: джерелознавчий аспект дослідження(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Жулковський, Б. Є.; Секо, Я .П.Відновлено корпус кондаків-монострофів за невменними, нотолінійними й ненотованими рукописами та стародруками Київської митрополії XI–XVIII ст.; подано статистику гласів і подобнів; зауважено міжжанрову дифузію в гімнах тропарної групи (тропар, сідален, кондак) та зміну богослужбової функції окремих піснеспівів (у зв’язку з переходом на межі XIV–XV ст. зі Студійського статуту на Єрусалимський); увиразнено новий тип кондака — проіміон акафіста паралітургійної ґенези; введено до історичної музикології ненотовані книги, які мають співацькі відомості: глас, модель, діакритичні знаки.Документ Відкритий доступ «Кошуль мужицкихъ и женскихъ»: натільний та стегновий одяг волинського міщанства литовської доби (першої половини XVI ст.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тарасюк, М. Ю.Метою статті є реконструкція видів нагрудного та стегнового одягу волинських міщан у першій половині XVI ст., включно з характеристикою поширених тоді матеріалів пошиття та оздоблення. Додатково, перевіря-лося припущення, що міський гардероб мав спільні риси з шляхетським та сільським гардеробом у залежності від матеріального становища волин-ського містянина. Вперше комплексно описано тканини та види натільного та стегнового вбрання волинських міщан литовської доби шляхом залучення накопиченої історіографії з історії одягу та згадок про одяг у рукописних судових актах Волині.Документ Відкритий доступ The soviet narrative of the «enemy church» in the context of cultivating the myth about the Ukrainian greek catholic church in the ukrainian diaspora(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Pshenychnyi, T.У статті представлено масштаби діяльності радянських спецслужб та підконтрольних їм структур, що діяли під патронатом Російської православної церкви, за межами Радянського Союзу. Після ліквідації Української греко-католицької церкви на Львівському псевдособорі 1946 р. та встановленням тотального державного контролю над церковною сферою західних областей Української РСР, УГКЦ мала змогу легально існувати та розвиватись у тих країнах світу, в яких були потужні осередки української діаспори з Галичини. Проте навіть існування цієї церкви за межами СРСР вважалося в радянських політичних колах небезпечним. З греко-католицькою церквою пов’язували функціонування українського націоналістичного руху, яке підтримувала діаспора. Тому, щоб домогтися розриву відносин української діаспори з Українською греко-католицькою церквою, а відтак обмежити її зв’язок з українськими націоналістами, радянські спецслужби за допомогою Російської православної церкви 1946 р. розпочали масштабну кампанію з дискредитації УГКЦ в середовищі української діаспори. Також у статті продемонстровано участь у цьому процесі Ради в справах Російської православної церкви та підконтрольних їй, як і самій Російській православній церкві, організацій за межами СРСР. Звісно, наведений матеріал віддзеркалює лише однин із багатьох сегментів масштабної кампанії проти українського народу, його цінностей, традицій, національної церкви.Документ Відкритий доступ Репресії КДБ проти дисидентів Євгена Пронюка та Василя Лісового в контексті генерального погрому українського національного руху 1972–1973 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Паска, Б. В.У статті проаналізовано розправу Комітету державної безпеки (КДБ) над київськими дисидентами Євгеном Пронюком та Василем Лісовим під час хвилі репресій 1972–1973 рр. Розкрито суть протестної активності інакодумців у першій половині 1972 р. проти посилення репресивного тиску з боку режиму, простежено оперативно-агентурні заходи КДБ, досліджено хід спецоперації щодо затримання Є. Пронюка та В. Лісового, вивчено слідчо-судову розправу над дисидентами.Документ Відкритий доступ Діяльність викладачів Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки з вивчення та збереження культурної спадщини Волині (1950-ті – початок 1990-х рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гаврилюк, С. В.; Надольська, В. В.У статті проаналізовано пошукову, дослідницьку, видавничу, організаційну, громадську діяльність викладачів Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. На основі архівних документів, матеріалів періодичної преси, наукових публікацій вчених доведено їх вагомий внесок у вивчення та збереження культурної спадщини Волині у 1950-х — на початку 1990-х рр.Документ Відкритий доступ Арешт і ув’язнення дружин командного складу повстанського загону отамана Якова Гольчевського(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Красносілецький, Д. П.Статтю присвячено дослідженню періоду арешту й ув’язнення дру-жин командного складу загону отамана Якова Гольчевського (Гальчевський, «Орел»), яких було заарештовано у вересні 1922 р. Зосереджено увагу на долі Наталі Ковбасюк, Варвари Харчук, обставинах перебування Марії Гольчев-ської й Тетяни Конопенко в ув’язненні. Також зазначено про свідчення щодо М. Гольчевської сотників повстанського загону Я. Гольчевського, яких за-арештували більшовики. Підкреслено, що причетність Марії Гольчевської до антибільшовицького повстанського руху не доведено.Документ Відкритий доступ Українсько-турецька співпраця в гуманітарній сфері у 1991–2021 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сорокін, С. В.; Пророченко, Н. О.Досліджуються динаміка й напрями українсько-турецької співпраці в гуманітарній сфері у 1991–2021 рр.: освіті й науці, культурі, туризмі, в соціальних проєктах. Висвітлюється роль кримськотатарської спільноти України, української та кримськотатарської громад Туреччини у розвитку українсько-турецької співпраці. Окреслено перспективи поліпшення стану українсько-турецьких контактів в гуманітарній сфері.Документ Відкритий доступ Українське духовенство на переломі: Василь Словачевський та Федір Яворський (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Арістов, В. Ю.; Дегтяренко, М. О.; Яковлєва, І. В.Статтю присвячено порівняльному дослідженню біографій двох свя- щенників з Київщини: Василя Словачевського і Федора Яворського, місько- го і сільського. Вони були майже однолітками: народилися 1880 р. і 1878 р. відповідно. Обидва пішли з життя в 1938 р. під час Великого терору. З ви- користанням довідкових та періодичних єпархіяльних видань, опублікованих матеріалів із архівів радянських спецслужб, а також сімейного архіву Алли Словачевської простежено їхні життєві траєкторії. Показано, що було спільним і притаманним для їхнього кола, що відрізняло становище кож- ного з них, а що було визначено суспільно-політичними трансформаціями. Ключові слова: православна церква в Україні, парафіяльні школи, «Жива Церква», репресії в радянській Україні, рід Словачевських, сім’я Яворських, Малинська школа для глухонімих дітей, Великий терор.Документ Відкритий доступ Релігійні смаки: яйця по-гугенотськи та «протестантські» гастрономічні новації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Демчук, С. А.Глибинні перетворення ранньомодерного періоду стимулювали зміни в гастрономічній культурі. Якщо Великі географічні відкриття привнесли нові продукти, то Реформація спонукала переглянути дієтарні обмеження, вжиток елітарних продуктів на кшталт дичини, прянощів і спецій та на-віть практику іменування страв. Ця стаття сфокусована на аналізі трьох аспектів змін: структури кулінарних книг, назвотвору страв і використан-ня кулінарної книги для політичної пропаганди у Франції й Англії.Документ Відкритий доступ The Newspaper «Ruslan» as a primary source for examining ukrainian emigration to Brazil from the late 19th to the early 20th centurya(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Klish, A.; Ihnatenko, N.This scholarly article analyzes the newspaper «Ruslan» as a critical source for understanding Ukrainian emigration to Brazil during the late 19th and ear-ly 20th centuries. As a distinctive communication platform, the newspaper fa-cilitated information exchange among Ukrainian communities in Brazil and Halychyna, providing rich insights through its diverse content, including arti-cles, readers’ letters, and analytical pieces. By meticulously examining Ruslan’s content, researchers can develop a nuanced understanding of the social, cul-tural, and economic contexts of Ukrainian diaspora experience. The research explores key dimensions of Ukrainian emigration to Brazil, investigating the complex motivations behind relocation, the intricate processes of adaptation to a new environment, the multifaceted challenges encountered, and the signif-icant contributions of Ukrainian immigrants to Brazilian societal development. Through a comprehensive analysis, the authors examine various dimensions of the Ukrainian community’s collective experience, including their engagement in public and political domains, strategic efforts to preserve cultural heritage, establishment of social and educational institutions, and dynamic interactions with other ethnic groups.Документ Відкритий доступ Львів у дзеркалі газет: преса як джерело до вивчення повсякдення міста (1991–1996)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дикий, Л. Л.Вивчення історії повсякдення України та Львова, зокрема, в перші роки після відновлення незалежності 1991 р. Дає змогу глибше зрозуміти соціальні та культурні зміни, які формували життя суспільства, його щоденні практики, звички, побут, цінності та адаптацію до політичних і економічних викликів. Стаття є аналітичним оглядом львівської преси 1991–1996 рр., як важливого джерела для дослідження цих змін, оскільки газети віддзеркалювали реалії життя та настрої львів’ян у контексті нових соціокультурних умов.Документ Відкритий доступ Харківський часопис «Нова Громада» в умовах розгортання українських національно-визвольних змагань на Слобожанщині в листопаді - грудні 1917 р.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Довбищенко, М. В.В статті досліджено редакційну політику харківського часопису «Нова Громада» в умовах розгортання Визвольних змагань українського народу в листопаді — грудні 1917 р. Розглянуто специфіку тогочасного україн- ського політичного руху на Слобожанщині та проблему формування єди- ного інформаційного простору, який би забезпечував поступ державотворчих сил у регіоні. Визначено політичне «Credo» членів редакційної колегії газети, які представляли українські соціалістичні партії Харків- щини. Основну увагу приділено тематиці статей «Нової громади». Зо- крема, набула широкого висвітлення тема культурно-національного від- родження на Слобожанщині й повʼязана з цим проблема просвітянського руху та українізація освіти, обговорювалися перспективи економічного поступу й розвитку банківської справи, тощо. Водночас активно обгово- рювалися проблеми загроз нещодавно проголошеній Українській Народ- ній Республіці та взаємодія з соціалістичними партіями Росії, передусім з більшовиками. Було зроблено висновок, що редакційна колегія часопису «Нова Громада» формувала інформаційну політику, яка сприяла культур- но-національному руху на Слобожанщині, заохочувала розвиток кооперації та згуртовувала навколо себе прихильників Центральної Ради. Водночас редколегія й автори публікацій були носіями соціалістичних ідей з прита- манними їм утопіями. Передусім це стосувалося тез щодо усуспільнення промислових підприємств та необхідності в конфіскаційній грошовій ре- формі. Великою помилкою був також класовий підхід до усвідомлення по- тенційних загроз Україні, нерозуміння сутності російського більшовизму та недооцінка його небезпек.Документ Відкритий доступ Громадсько-освітня діяльність Григорія Шерстюка (1882–1911)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Якобчук, Н. О.Статтю присвячено дослідженню громадсько-освітньої діяльності Гри- горія Пилиповича Шерстюка — українського педагога, мовознавця редак- тора, видавця. Проаналізовано тематику, зміст його публікацій у журналі «Світло», підручника для дітей молодшого шкільного віку, рецензій дитячої літератури. З’ясовано значення згаданих праць для поглиблення джерельної бази студій з історії, педагогіки, біографістики, книговидавництва початку ХХ ст. Визначено внесок Г. Шерстюка у створення української національ- ної школи на початку ХХ ст.Документ Відкритий доступ Діяльність губернських фінансових інституцій на Лівобережжі України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Понирко, М. П.Досліджується запровадження комплексних реформ управління держав- ними фінансами на рівні регіональних місцевих фінансових інституцій. Для цього проаналізовано діяльність губернських казенних палат та податної інспекції на Лівобережжі України. Висвітлено реформування повноважень казенних палат та податної інспекції. Перетворення у структурах казен- них палат та податкової інспекції надали можливість перейти до фізич- ного контролю за перебігом податкових справ.