Статті (КФ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Перегляд Статті (КФ) за Ключові слова "101:2-1(27)"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Cучасний контекст спадщини Олександрійської богословської школи та її вплив на становлення філософії і релігійного світогляду(Видавничий дім «Гельветика», Львівський національний університет імені Івана Франка, 2024-05) Анацька, Наталія Василівна; Кравченко, Ірина Анатоліївна; Франко, Наталія ОлександрівнаУ статті досліджується спадщина філософів Олександрійської богословської школи, їх вплив на становлення релігійного світогляду, на генезис філософії Середніх віків. Фундаментальне питання, що виникає під час вивчення Олександрійської школи, являє собою поняття про відношення філософії та релігії. Оскільки в основі релігійного світогляду лежить віра в Бога, то відношення до ідеї Бога залишається важливим показником у систематизації філософів, філософських шкіл, систем і напрямків. Виявлено, що система поглядів представників Олександрійської школи значиться одним з найбільш величних явищ в історії світової філософії. Адже відбулась трансформація християнських ідей у філософські, що знайшли втілення у першому досвіді християнської філософії її представників. Зазначено, що вибір предмета своїх досліджень приводить олександрійських філософів-богословів до висновка, що істини мають багато ірраціонального, невимовного. З огляду на це, вони роблять заключення, що істини взагалі – це щось незбагненне людським розумом і невимовне людською мовою. Окремий акцент зроблено і на антропологічний дуалізм олександрійських філософів-богословів. Дуалізм з погляду на світ переноситься олександрійськими богословами і на антропологію, тобто на вчення про людину. Показано, що у методології дослідження елементів християнської релігії філософи олександрійці дотримуються синтетичного методу, тобто методу вивчення предмета в його цілісності, в єдності і взаємозв’язку усіх його компонентів. Разом з тим, багато уваги приділяють олександрійці моральній системі поглядів і проблемам реалізації в життя морально-християнського вчення. Зауважено, що одним з першочергових завдань мають значення питання про вивчення теорій Олександрійської школи, а саме виявлення концептуальних ідей, що проливають світло на наукову цінність для побудови на основі історико-філософського та філософсько-богословського аналізу об’єктивної та цілісної історико-філософської концепції щодо системи поглядів представників Олександрійської школи. Зроблено висновок про теоретичне осмислення представниками Олександрійської школи місця віри і розуму в пізнанні. Показано, що не віра наближається до розуму і узгоджується з ним, а навпаки – розум наближається до віри і повинен лише виправдовувати її. Зауважено, що головне питання, яке виникає під час вивчення Олександрійської школи – питання про відношення філософії і релігії. В результаті проведеного дослідження визначено історико-філософську систему поглядів Олександрійської школи та розвиток її ключових філософсько-богословських ідей.Документ Відкритий доступ Сучасне розуміння філософського спадку антіохійської богословської школи та його вплив на філософування(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2025) Анацька, Наталія Василівна; Кравченко, Ірина Анатоліївна; Пенюк, Вадим БогдановичУ представленому дослідженні висвітлено філософський спадок Антіохійської богословської школи і його вплив на становлення європейської філософії. Оскільки мислення антіохійців було теоцентричним, то провідним питанням було відношення філософії та релігії. Разом з тим, відбувалась трансформація релігійних ідей у філософські, які згодом знайшли своє втілення у християнській філософії антіохійців. Зазначено, що Антіохійську богословську школу, як напрям ранньої патристики з її вихідним християнським вченням відносять до часів апостола Павла. Творці новозавітних книг зазначають, що саме в Антіохії адепти Ісуса Христа уперше почали називати себе християнами. Існує переказування, що фундатором Антіохійської богословської школи був священник Дорофей Тирський, а одним з перших викладачів був відомий святий Лукіан Антіохійський. Виявлено, що частина речників Антіохійської школи були після смерті піднесені до рангу святих: Євстахій Антіохійський, Іоанн Антіохійський, Іоанн Златоустий, інші знані діячі спочатку були зачислені до лику святих, але після виявлення у них деяких єретичних думок, були виключені з цього рангу і посмертно відлучені від церкви, треті ж за життя були оголошені єретиками і засуджені соборними постановами. Тут слід сказати, що на долю релігійно-філософського вчення і догматів церкви єретики вплинули не менше, аніж ті діячі, яких церква зарахувала до лику св’ятих. Наше завдання постало у тому, щоб з’ясувати роль релігійних філософів Антіохійської школи у розвитку та становленні християнського богослов’я і середньовічної філософії. Окремий акцент зроблено на вченні Аристотеля, яке стало основою філософії представників Антіохійської школи. Антіохійці першими взяли за основу філософську систему Аристотеля і за допомогою його вчення увійшли в середньовічну філософію з привнесенням свого морального вчення та християнських цінностей. А відтак, не відхід від світу, як учили олександрійські богослови, а практична боротьба зі злом за перемогу християнських цінностей і було основним змістом морального вчення антіохійців. Саме ця школа дала християнському світу багато активних діячів, філософів, моралістів, таких, як Діодор Тарський, Феодор Мопсуестійський, Блаженний Феодорит Кірський, Іоанн Златоустий та інших. Зроблено висновок, що антіохійці намагалися усе піддавати сумніву і пояснювати раціонально для розуміння. Вони вважали, що вірне формулювання і бездоганне усвідомлення сутності християнських істин дається не сліпою вірою, а завдяки знанням. У своїх філософських положеннях Антіохійська школа виходила із учення Аристотеля і системи поглядів філософів стоїків. У результаті проведеного дослідження визначено філософську систему поглядів представників Антіохійської школи, особливості зростання її ключових філософських ідей та моральних цінностей, які згодом стали основою для розвитку християнської науки та середньовічної філософської думки.