Статті (КФ)

Постійне посилання зібрання

У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 132
  • ДокументВідкритий доступ
    Соціальна робота громадських, благодійних та волонтерських організацій під час воєнного стану
    (Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2023) Шморлівська, Анастасія; Стребкова, Юлія
    Актуальність теми дослідження. Соціальна робота під час збройних конфліктів і надзвичайних ситуацій стає пріоритетом багатьох громадських організацій. Під час війни радикально змінюються соціальні статуси та становище громадян, з’являються нові вразливі групи населення. Стрімко зростає кількість осіб, які потребують соціальної підтримки та захисту, тож робота громадських, благодійних та волонтерських організацій нині є на піку актуальності. Постановка проблеми. Під час війни страждають та гинуть тисячі людей, цілі населені пункти зазнають порушення інфраструктури, а їх мешканці втрачають доступ до нормальних умов життєдіяльності. Взаємодія між громадськими, волонтерськими та благодійними об’єднаннями різних напрямків діяльності є вкрай важливою під час війни та соціальних потрясінь. Зауважимо, що в умовах надзвичайних ситуацій, поширення інформації про такі об’єднання та їх послуги є вагомим чинником організаційного забезпечення соціальної підтримки. Актуальність інформації, що поширюється, та її достовірність є надважливою для злагодженої роботи багатьох служб і швидкої допомоги потерпілим. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міжнародний досвід соціальної роботи, зокрема етичні принципи та європейські цінності соціальної роботи висвітлюються у фахових англомовних виданнях, проте, на момент дослідження, тема соціальної роботи під час війни в Україні не достатньо представлена у цих публікаціях. Діяльність сучасних організацій громадянського суспільства в Україні, у тому числі благодійних, волонтерських та громадських об’єднань, було розглянуто в працях вітчизняних дослідників. У роботах опублікованих після 2022 року авторки дійшли висновку, що початок повномасштабної війни та уведення воєнного стану внесли суттєві зміни у діяльність громадських об’єднань. Національна специфіка та сучасний практичний досвід соціальної роботи в Україні в цілому зумовлені воєнним станом. Не достатньо вивченими є власне поширення та актуальність інформації про роботу різних громадських, благодійних та волонтерських організацій під час війни. Постановка завдання. В умовах інформаційної війни, актуальність та доступність інформації є частиною системи безпеки, а дотримання інформаційної гігієни є вкрай важливим. Тож, нашим завданням буде аналіз доступності та актуальності інформації про соціальну допомогу в умовах війни, яку надають громадські, благодійні та волонтерські організацій. Висновки. Інформація про діяльність громадських, благодійних та волонтерських організацій є високо актуальною. Підтверджені результати попередніх досліджень, стосовно розширення спектру надання послуг громадськими організаціями під час війни. Співпраця з органами державної влади є важливим чинником ефективності роботи громадських організацій, а в умовах війни – життєво необхідною. Розміщення на офіційних сайтах виконавчої влади інформації про діяльність громадських, благодійних та волонтерських організацій забезпечує актуальною та достовірною інформацією різні групи клієнтів соціальної роботи. На відміну від сторінок у соціальних мережах та каналів і профілів у популярних месенджерах, офіційні сайти державних органів влади поширюють інформацію про організації, які є надійними для соціальної роботи в умовах війни. Зокрема для виконання таких складних завдань як волонтерські збори для фінансування армії, евакуація з гарячих точок та ін. Інформування про реальні соціальні проєкти дає можливість об’єднувати зусилля для допомоги в умовах воєнного стану, уникаючи шахраїв, які працюють під виглядом волонтерів.
  • ДокументВідкритий доступ
    Ксенологія жіночого: українські жінки в уявленнях китайської молоді
    (Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2023) Стребкова, Юлія; На Чжань
    У статті презентовано результати соціально-філософського дослідження уявлень освіченої китайської молоді про сучасних українок. Опитування проводилось влітку 2023 року під час повномасштабної російської війни проти України. Разом з тим ми виходили з позицій сучасного стану україно-китайських відносин та якомога меншої політизації опитування. Дослідження передбачало аналіз асоціацій і являло собою поглиблене, слабко зв’язане інтерв’ю з орієнтовним набором питань. Гід інтерв’ю був складений українською та англійською мовами з подальшим перекладом на китайську. Для дослідження важливо, щоб інтерв’юеркою була саме жінка. Інтерв’ю проводила китаянка – співавторка цієї статті у звичайних умовах. Відповіді перекладались українською. Прямий переклад деяких відповідей був доволі складним, тому уточнення та роз’яснення робились англійською. Дослідження є соціально-філософським і не відповідає повною мірою соціологічним канонам. Також досліджувались джерела формування цих уявлень. Зокрема, висвітлення тем статусу українських жінок під час російської війни у китайському сегменті інтернету англійською та китайською мовами. У статті продемонстровано, як доступні на сайтах публікації окреслюють уявлення про сучасних жінок та потім транслюються молоддю у вигляді концептів, напрямків роздумів, контекстів і акцентів. Результати досліджень китайських авторів були нами використані для огляду уявлень про сучасних китайських жінок. Ці уявлення ми порівнювали з уявленнями про українських жінок, що були отримані у процесі нашого опитування. Ксенологія розглядається нами як напрямок соціально-філософських пошуків, спрямованих на осмислення "чужого", "іншого" та "інакшого. У ході дослідження з’ясовано, що характеристики українських жінок не містять ознак «чужого» чи «ворожого». Продемонстровано, що соціокультурний простір китайської молоді пронизаний різного роду стереотипами, гендерні стереотипи серед яких посідають провідне місце. Обґрунтована необхідність подальших досліджень важливої для китайської та української молоді проблеми – сурогатного материнства. Зазначено, що дослідження стереотипних уявлень потребує методології, яка використовує інтерсекційність і ґрунтується на міждисциплінарному підході. Дослідження підтвердило, що соціальнофілософський аналіз на основі інтерсекційного підходу може слугувати міждисциплінарному трансферу експериментальних даних у гендерних дослідженнях.
  • ДокументВідкритий доступ
    Ресурси життєстійкості особистості в умовах війни
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Боковець Ольга Ігорівна
    У статті представлено результати теоретичного дослідження ресурсів життєстійкості особистості в умовах війни. Виділено внутрішні, або психологічні та зовнішні, або соціальні ресурси як «життєві опори» особистості. Визначено внутрішні ресурси життєстійкості особистості в умовах війни, зокрема: несвідомі (захисні механізми психіки) та свідомі. Своєю чергою, свідомі ресурси життєстійкості особистості поділяються на: когнітивні (толерантність до невизначеності, віра у Перемогу України у війні); емоційні (емоційний інтелект, емоційна стійкість); регуляційні (конструктивні копінг-стратегії, включеність у різні види активності). Встановлено, що до зовнішніх ресурсів життєстійкості особистості в умовах війни належить соціальна підтримка та фахова психологічна допомога. З’ясовано, що інтеграція внутрішніх і зовнішніх ресурсів сприяє формуванню життєстійкості особистості в умовах війни.
  • ДокументВідкритий доступ
    Формування «синдрому відкладеного життя» в умовах війни
    (Видавничий дім «Гельветика» (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), 2024) Боковець, Ольга Ігорівна; Баннікова, Софія Олексіївна
    В умовах війни люди все частіше стикаються з думками про щасливе «потім». Усвідомлення невизначеності майбутнього посилює переживання «синдрому відкладеного життя», що у цілому призводить до незадоволеності власним життям. Метою дослідження є розробка моделі формування «синдрому відкладеного життя» в умовах війни. Визначено сутність поняття «синдром відкладеного життя». Це сукупність психологічних симптомів і поведінкових патернів, що пов’язані з очікуванням певного «поворотного» моменту, після якого життя повинно кардинально змінитися на краще. Виокремлено основні детермінанти формування цього синдрому: стресогенні події війни; екстернальний локус контролю; низька самооцінка; перфекціонізм; тривога та страх перед змінами; песимістичне світосприйняття; незрілість особистості; ригідність. Основними механізмами є нереалізовані очікування, ідеалізація майбутнього та прокрастинація. Визначено основні симптоми «синдрому відкладеного життя»: відчуття провини; апатія, тривожність, депресія; невизначеність і страх перед майбутнім; відчуття втрати контролю над життям; відчуття нереалізованості; орієнтація на «ідеальне» майбутнє; неусвідомлена установка «терпіти та чекати»; схильність до негативних думок про себе; суб’єктивне відчуття неблагополуччя. Патернами поведінки є такі: постійне відкладання важливих рішень; планування без реалізації намірів; уникання змін і відповідальності за своє життя; відмова від задоволення та радощів у сьогоденні. З’ясовано, що тривале глибинне переживання «синдрому відкладеного життя» може при-звести до таких наслідків: погіршення якості життя; соціальна ізоляція; втрата продуктивності; виснаження нервової системи; анедонія як нездатність отримувати задоволення; розвиток ПТСР; формування хибних пріоритетів; втрата сенсу життя, часу й можливостей; знецінення власних досягнень. Модель формування «синдрому відкладеного життя» представлена такими взаємозв’язками: детермінанти сприяють прояву симптомів, які закріплюються через повторювані патерни поведінки внаслідок механізмів формування, що призводить до суттєвих негативних наслідків. Впродовж усього процесу формування цього синдрому можуть актуалізуватися захисні механізми психіки.
  • ДокументВідкритий доступ
    Нетрадиційні освітні технології для соціально незахищених категорій дорослих
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Архипова, С. П.; Петрович, В. С.; Тимошенко, Н. Є.
    У даній статті висвітлено нетрадиційні освітні технології для соціально незахищених категорій дорослих, оцінка їх потенціалу та ефективності у контексті забезпечення доступу до якісної освіти та надано основні характеристики та переваги нетрадиційних освітніх технологій для соціально незахищених дорослих.
  • ДокументВідкритий доступ
    Transformation of image of yokai in Japanese culture: from arts to theories
    (2024) Geraskov, Sergii; Ziniakova, Maryna
    In different periods, the very approaches to determine types of yōkai differ significantly, and it seems the researchers have not yet developed a unified view on principles of yōkai categorization. The objective of this article is to conceptualize the phenomenon of yōkai and frame some theoretical and methodological approaches to its considering in the traditional Japanese culture. The research methodology covers a set of general methods, such as objectivity and historicism, analysis and synthesis, deduction and induction. In addition, a critical method was applied, through which both Japanese folk beliefs and trends in the Japanese fine art were compared in different periods. The scientific originality comes to complex research of theoretical and methodological approaches of the phenomenon of yōkai as an important factor of development of the Japanese culture. On Japan’s example, the authors show the phenomenon of yōkai in the light of developing a cultural tradition and highlight some milestones of evolution of this phenomenon, which is still important in the contemporary Japanese culture. It is discovered that yōkai had turned into a subject for academic research in Meiji period (mid-19th century), after a categorization and classification of this phenomenon by Inoue Enryō, Lafcadio Hearn, Ema Tsutomu, Yanagita Kunio, etc. References to yōkai can be found from ancient monuments and sources of Japanese history to popular culture and entertainment industry. When tracing the evolution of the phenomenon of yōkai throughout various periods of Japanese history, we can find evidence of shaping the approaches to its interpretations by both researchers and creative artists. From ancient time till present day, yōkai implications are essential for the Japanese culture, come through numerous traditional and modern arts, that indicates their importance over many generations of people.
  • ДокументВідкритий доступ
    Історичний розвиток художньої творчості та її взаємозв’язок з духовним життям суспільства та особистості
    (ТОВ "Науково-інформаційне агентство Наука-технології-інформація", 2024) Богачев, Р. М.; Костроміна, Г. М.; Руденко, Т. П.
    У статті розглядається художня творчість та творча діяльність, яка завжди спрямована на створення нових матеріальних та духовних цінностей. Цінності, які створюються в процесі художньої творчості мають вічний характер. Художня творчість відображає свободу людського духу в його істині, красі. Це неповторна, унікальна діяльність, яка доповнює надбання минулого, привносить нове та збагачує загальну культуру людства. У художній творчості відбувається самовираження і самореалізація особистості, розкривається її духовний зміст.
  • ДокументВідкритий доступ
    Використання тренінгових технологій у процесі підготовки волонтерів
    (Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2024) Тимошенко, Н. Є.
    У статті розкрито волонтерство як діяльність, що здійснюється добровільно для суспільства або окремих соціальних груп, без розрахунку на винагороду. Здійснено аналіз вітчизняних досліджень феномену волонтерства, визначено багатоаспектний характер волонтерської діяльності. Обґрунтовано, що волонтерська діяльність сприяє формуванню спільнот, солідарності та позитивним змінам у суспільстві й надає можливість людям розвивати свої навички, отримувати новий досвід та вчитися спілкуватися з оточуючими. Висвітлено підходи та методи, які можуть бути використані у волонтерській роботі: активне навчання, метод case-study або метод конкретних ситуацій, групова робота, менторство та коучинг, ігровий підхід та ін. З’ясовано, що тренінгові технології характеризуються своєю здатністю допомагати людям розвиватися та навчатися в сучасному світі через акцент на практичне використання, взаємодію та персоналізацію. Важлива особливість тренінгових технологій – їхня інтерактивність, що дозволяє учасникам у процесі тренінгу слухати і сприймати інформацію та взаємодіяти з нею, активно залучатися до навчання через вправи, міні-лекції, дискусії, рольові ігри та інші методи. Отримано результати онлайн опитування, які підтвердили важливу роль тренінгових технологій в організації, плануванні, впровадженні проєктів, аналізі та покращенні роботи волонтерів загалом. Наведені приклади успішних практик волонтерської роботи з використанням тренінгових технологій та проаналізовано тематику тренінгів для волонтерів – «Стратегії пошуку потреб», «Ефективне управління проєктами» та інших.
  • ДокументВідкритий доступ
    Metamorphoses of personality in the information society: education, culture, identity
    (AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2024) Svitlana Babina; Alla Kravchenko; Olena Krasilnikova; Nataliia Krokhmal; Olha Horpynych
    The relevance of the topic is determined by the rapid development of digital technologies and their impact on all spheres of human life. The current reality requires analysis and understanding of how these technologies change the perception of education, the formation of cultural environment and identity. The purpose of the research is to systematically study and analyze in depth the interaction of the information society with the spheres of education, culture and identity. The primary objective is to thoroughly identify and disclose the complex interrelationships arising from this interaction, in particular, the impact of information technologies on educational practices, the formation of cultural space, and the transformation of the individual. In addition, the research aims to reveal not only changes in the field of personal development under the influence of the information society but also to identify positive or negative trends that may arise as a result of these processes. The object of the research is the dynamics of transformations in the spheres of education, culture and identity arising in connection with the development of the information society. The obtained results of the research are of great practical importance for adapting to the challenges of the information society. It has been determined that educators and students need to establish digital capabilities since this can provide the basis for creative teaching methods. The key factors of cultural transformation are identified in the aspect of culture, which creates the basis for strategies aimed at preserving cultural heritage and developing new forms of cultural interaction. The impact of the information society on the development of personal identity is examined in terms of identity, and this research might provide a foundation for psychological support initiatives in the digital sphere.
  • ДокументВідкритий доступ
    Плейбек-театр як один із інтерактивних методів навчання
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Тимошенко, Н. Є.
    У статті розкрито сутність плейбек-театру як форми і як методу. Плейбек-театр як форма імпровізаційного мистецтва включає в себе слухання історій/емоцій глядачів, їхнє відтворення на сцені та співпрацю між акторами для створення живого театрального досвіду. З’ясовано, що від інших форм театрального мистецтва плейбек-театр відрізняє спрямованість на колективну творчість, спонтанність та емпатію. Визначено плейбек як інтерактивний метод навчання, де основний акцент робиться на взаємодії між учасниками, спільному створенні історій та емоційно-заряджених сцен. Висвітлено принципи, форми, структуру плейбек-театру та його психотерапевтичні функції: рефлексивна, співчуття та сприйняття, емоційного виразу та функція взаємодії. Встановлено, що плейбек-театр є багатогранним інтерактивним методом, який може задіяти усвідомлені та неусвідомлені ресурси учасників, надає можливості експериментувати в безпечній ситуації, отримувати зворотний зв’язок, спонукає учасників до саморозвитку, самовиховання та самокорекції. Розкрито педагогічний плейбек-театр як форму ситуаційного навчання з можливістю кожному учаснику розповісти свою історію з професійного життя і побачити, як учасники відобразять її в імпровізованому творчому перформансі. Здійснено аналіз використання педагогічного плейбеку в сфері позашкільної та вищої освіти. Досліджено вплив плейбек-театру як інтерактивного методу на результати навчання студентів закладів вищої освіти. Доведено, що метод допоміг краще розуміти навчальний матеріал через колективну роботу та взаємодію, візуалізацію, емоційний зв’язок з матеріалом через виразність та співпереживання учасників, творчий підхід. Оцінку цінності плейбек методу для покращення розумового розвитку студенти визначили через вплив на розвиток креативного мислення, сприйняття інших точок зору та комунікаційних навичок; користь у покращенні уміння аналізувати інформацію та розв’язувати проблеми; поглиблення навичок презентації своїх ідей; розуміння того, як можна співпрацювати з іншими людьми.
  • ДокументВідкритий доступ
    Стратегії підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до вирішення та попередження конфліктів у професійній діяльності
    (2024) Тимошенко, Н. Є.; Архипова, С. В.
    У статті розглянуто окремі стратегії підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до ефективної професійної комунікації в імовірних конфліктних ситуаціях; проаналізовано методи, що використовуються в соціальній роботі для вирішення конфліктів. Особливу увагу у статті приділено характеристиці основних етапів підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери до попередження конфліктних ситуацій та ефективного управління конфліктами.
  • ДокументВідкритий доступ
    Загальні підходи та принципи навчання фахівців соціономічної сфери
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Тимошенко, Н. Є.
    У статті розкрито актуальність післядипломної освіти для фахівців соціономічної сфери в сучасних умовах. Зростання вимог ринку праці, швидкі зміни у суспільстві та економіці ставлять перед спеціалістами цієї галузі завдання постійного професійного розвитку. Післядипломна освіта стає необхідним інструментом у підтримці високого рівня професійної компетентності та адаптації до нових викликів. Висвітлено основні аспекти і переваги післядипломної освіти та проаналізовано особливості післядипломної освіти для фахівців соціономічної сфери. Встановлено, за яких умов навчання фахівців соціономічної сфери буде ефективним (мають мотивацію до навчання; сприятливе та комфортне середовище; використовуються методи, які відповідають різним стилям та способам навчання; використовуються знання та вміння фахівців соціальної сфери; досягають успіхів; мають можливість випробувати нові знання на практиці; повністю залучаються у процес навчання; мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь; можуть побачити використання набутих знань на практиці). Охарактеризовано умови, які є взаємопов’язаними і взаємодоповнюваними складовими організації більш ефективного процесу навчання дорослих такі, як: інформаційно-методичні потреби; партнерську взаємодію між усіма учасниками, які залучені у процес навчання; методичний супровід учасників навчання. Це ті умови, які забезпечують ефективність навчання дорослих впродовж життя: самосвідомість й відповідальність; наявність життєвого досвіду (побутовий, соціальний, професійний); мотивація навчання; короткий термін навчання, який вимагає застосування інтенсивних форм навчання. Відмічено, що у навчальній діяльності особливе місце займає мотивація слухача, його система пізнавальних потреб та ставлення до одержуваної інформації, коли застосовуються інтерактивні методи навчання дорослих, які на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії учасників навчального процесу, при цьому основна увага надається взаємодії слухачів між собою. Такий підхід дозволяє активізувати навчальний процес, зробити його більш цікавим та продуктивним.
  • ДокументВідкритий доступ
    Соціальне здоров’я як складова соціального благополуччя
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Тимошенко, Н. Є.
    У статті розкрито сутність соціального благополуччя як стану суспільства, коли всі його члени мають можливість жити достойно, безпечно та задоволено, що включає в себе доступ до основних соціальних послуг, які забезпечують людям гідні умови життя, освіту, охорону здоров’я, працевлаштування, житло, соціальний захист та інші аспекти, які сприяють їхньому благополуччю та розвитку. З’ясовано, що соціальне благополуччя як наукова категорія склалося на стику філософії, економіки, медицини, соціології, політології, етики, права та ін. наук. Встановлено – соціальне здоров’я є важливою складовою соціального благополуччя через його вплив на якість життя та задоволення потреб людей у суспільстві. Соціальне здоров’я, як гармонійне функціонування людини в різних сферах, ґрунтується на взаєморозумінні, взаємоприйнятті, взаємоповазі, взаємодопомозі та визначає якість життя людини і впливає на стабільність та розвиток суспільства в цілому. Висвітлено основні складові соціального здоров’я: соціальна взаємодія та підтримка; соціальне розуміння; можливість брати участь у прийнятті рішень, які стосуються власного життя; економічний статус та доступ до ресурсів; фізичне середовище та житлові умови; доступ до медичних послуг та освіти; соціальна інклюзія; культурні та релігійні цінності. Організовано онлайн опитування молоді щодо покращення соціального здоров’я українців, за результатами якого окреслено пропозиції для уряду та громадських організацій: забезпечення доступу та якісної медичної допомоги, сприяння проведенню профілактичних заходів, забезпечення соціального захисту, розвиток системи освіти та підвищення медичної грамотності, сприяння здоровому способу життя; проведення освітніх кампаній та заходів із популяризації здорового способу життя, сприяння розвиток медичної інфраструктури, організація надання психологічної підтримки та консультування, захист прав пацієнтів, співпраця з урядовими організаціями.
  • ДокументВідкритий доступ
    Використання інтерактивних методів навчання у викладацькій діяльності
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Тимошенко, Н. Є.
    Автором статті розкрито сутність інтерактивного навчання, яке полягає у створенні сприятливого середовища для взаємодії, співпраці та обміну думками між учасниками навчального процесу. З’ясовано основні принципи інтерактивного навчання: активна участь студентів; співпраця та взаємодія; залучення до самостійної діяльності; розвиток критичного мислення та ін. Висвітлено інтерактивні методи навчання студентів, зокрема: групова робота, метод діалогу, рольові ігри, групові презентації, метод проблемного навчання, метод проєктів. У ході проведеного дослідження виявлено, що найбільш ефективно впливають на результати навчання студентів, на думку викладачів, наступні інтерактивні методи: групові дискусії; метод мозкового штурму; рольові ігри, методи «Карусель», «Галерея праць», «Кейс-стаді», інтерактивні лекції та ін. Критичне мислення у студентів у зв’язку з використанням інтерактивних методів навчання оцінюється викладачами через розвиток навичок аргументації; більш критичний аналіз інформації; посилення здатності до самостійного мислення та аналізу в процесі обговорення та вирішення завдань. Перешкодами/викликами при використанні інтерактивних методів навчання, на погляд респондентів-викладачів, є: нестача часу на підготовку до заняття; важке забезпечення рівномірної участі всіх студентів у процесі інтерактивного навчання; складнощі при врахуванні різного рівня знань та навичок студентів; проблеми з організацією ефективного керування академічною групою в процесі використання інтерактивних методів, оскільки студенти демонструють різні рівні активності; складнощі щодо адекватного оцінювання студентів; труднощі в пошуку цікавих та адекватних темі, цілям та завданням інноваційних інтерактивних методів.
  • ДокументВідкритий доступ
    Самоменеджмент як складник професійної майстерності соціального працівника
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Тимошенко, Н. Є.
    У статті встановлено, що самоменеджмент є процесом свідомого керування власною діяльністю й передбачає уміння фахівця самостійно мотивувати себе, планувати, приймати рішення, управляти своїми емоціями, часом, енергією та ресурсами, встановлювати пріоритети та контролювати свої дії для досягнення успіху в особистому та професійному житті. Розкрито значущість поняття самоменеджменту для соціального працівника через його здатність до саморегуляції, планування, спілкування і стрес-менеджменту, оскільки це допомагає йому бути більш продуктивним, зберігати психологічний комфорт і покращувати якість своєї роботи. З’ясовано, що професійна компетентність соціального працівника включає необхідні знання, вміння та особисті якості, необхідні для виконання його професійних обов'язків, а професійна майстерність соціального працівника визначається його здатністю успішно застосовувати цю компетентність на практиці, що означає можливість фахівця ефективно використовувати свої знання та навички для досягнення позитивних результатів у роботі з клієнтами, а також спроможність адаптуватися до різних обставин та розвивати свої професійні навички на основі практичного досвіду. Визначено, що професійна майстерність соціального працівника зростає разом із продуктивністю та ефективністю результатів його роботи в аспекті планування робочого часу, визначення пріоритетних завдань, доцільній організації робочого процесу та керування енергією. Проаналізовано й розкрито техніки стрес-менеджменту й психологічної саморегуляції (встановлення меж між професійним та особистим життям; ефективне спілкування з клієнтами та колегами, дихальні вправи, медитація, фізична активність, планування регулярних перерв, розслаблення м'язових груп, самоспостереження і саморефлексія та ін.), які впливають на підвищення професійної майстерності зокрема, та якісні результати роботи соціального працівника загалом.
  • ДокументВідкритий доступ
    Сімейне виховання та стратегії державної сімейної політики в сучасній Україні
    (2024) Руденко, Т. П.; Потіщук, О. О.
    У статті аналізується сім’я як особливий світ, який створює оптимальні можливості для розвитку людської індивідуальності. Досліджується духовне, культурне виховання та соціальне формування особистості. Розглянуто сім’ю як важливий інститут соціалізації дитини, де формуються загальнолюдські цінності.Головними факторами, які впливають на успішний розвиток творчого потенціалу особистості є виховання та освіта. У досліджені розглянуто сутність та особливості державної сімейної політики. Визначено шляхи підвищення ефективності реалізації державної сімейної політики в Україні. Основні стратегії державної сімейної політики, що закріплені в державних програмах, законодавчих актах повинні сприяти захисту прав і свобод людини і громадянина, сприяти розвитку сім’ї, дітей та молоді в Україні.
  • ДокументВідкритий доступ
    Художня творчість та розвиток естетичної думки: філософська рефлексія
    (ТОВ "Науково-інформаційне агенство "Наука-технології-інформація", 2023) Новіков, Б. В.; Руденко, Т. П.; Потіщук, О. О.
    В основі творчої діяльності є цілеспрямоване перетворення дійсності. Творчі ідеї не виникають на порожньому місці, вони з’являються тоді, коли людина хоче щось змінити на краще, вдосконалити. Стимулом до творчості можуть бути як соціальні мотиви, так і власні бажання, мрії, фантазії особистості. Особливо, це стосується художньої творчості. Художня творчість є своєрідною сферою духовного життя людини. Митець не тільки відтворює світ, але й вкладає в нього свої почуття, а сприйняття твору мистецтва іншими людьми сприяє їх емоційному збагаченню. Завдяки мистецтву формуються естетичні цінності. Вони мають і суспільне значення, тому що є необхідними для гармонійного розвитку особистості, а відповідно, і для суспільства в цілому. Правильне сприйняття краси світу є одним з головних завдань естетичного виховання.
  • ДокументВідкритий доступ
    Логіко-методологічні основи впровадження соціальних технологій
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023-12) Зуєв, Віталій; Кравченко, Ірина; Пенюк, Вадим
    Сучасний розвиток методології, методики й техніки спеціальних соціальних і гуманітарних досліджень зумовлює необхідність удосконалення наявних методів та способів соціального пізнання. Досягнути позитивних результатів можна на шляху концептуального синтезу методології соціального пізнання і сучасної некласичної та модальної логіки. У статті в контексті необхідності вдосконалення методів і способів соціального пізнання логічні й методологічні основи впровадження соціальних технологій розглядаються на прикладі їхньої реалізації в соціології етнічних конфліктів. Звертається увага на методологічні й технологічні проблеми одержання результатів дослідження етнічних конфліктів. Оскільки ефективність подібних досліджень безпосередньо залежить від природи збирання й обробки конкретних даних, науковці часто змушені вдаватися до формулювання закритих питань, які передбачають порівняно вичерпний набір варіантів відповідей. Застосування таких питань значно прискорює підготовку одержаних даних для обробки за допомогою сучасної комп'ютерної техніки, і штучного інтелекту. Але з погляду дослідників, використання закритих запитань є недостатньо неупередженим і може бути пов'язане з певними психологічними труднощами одержання даних. Коректнішим є застосування відкритих запитань, які не містять підказок і не нав'язують опитуваним можливих варіантів відповіді. Водночас використання відкритих запитань зумовлює наявність у відповідях респондентів модальних атестацій соціальних фактів. Допомогти вдосконалити розгляд пов'язаних з етнічними конфліктами проблем може своєрідне поєднання засобів, модусів і консеквентних фігур корелятивних розділів багатозначної, модальної, релевантної, паранесуперечної, індуктивної, діонтичної, часової та інших логік. І хоча взаємодія сучасних теорій некласичної і модальної логіки залишається ще мало вивченою, кожна з них здатна значно розширити розгляд проблем, пов'язаних з етнічними конфліктами. Наприклад, комбіноване застосування в дослідженні етнічних конфліктів досягнень модальної логіки і логіки часу дозволяє істотно деталізувати використання категорій необхідності, випадковості, можливості й дійсності. Також подібний підхід забезпечує чіткішу формалізацію наявної між судженнями різниці. Отже, для ефективного впровадження соціальних технологій мають відбутися конструктивні зміни в дослідженні його логіко-методологічних основ. Реалізація подібних змін імовірна на шляху застосування новітніх теорій некласичної логіки й сучасної модальної логіки. Зокрема, в суспільних і гуманітарних науках можуть продуктивно використовуватися предикатні оператори, які дозволять увиразнити не тільки терми, але й формули. Запровадження обов'язкової форми з довільною підсумковою кількістю операторів дозволяє будувати вирази з розгалуженими кванторами. Наступним кроком у розвитку подібної загальної теорії операторів логічної репрезентації впровадження соціальних технологій може виявитися побудова певної мови програмування.
  • ДокументВідкритий доступ
    Особливості соціальної роботи з українськими переміщеними особами в Італії
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Боковець, Ольга Ігорівна; Михайлюк, Марія Володимирівна
    У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження особливостей соціальної роботи з українськими переміщеними особами в Італії. Ця проблема особливо актуалізувалася після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України: українці з цілями безпеки були вимушені шукати прихистку в інших країнах. З’ясовано, що приїжджих українців згідно європейського законодавства доцільно називати переміщеними особами. Встановлено, що Італія є однією з європейських країн, що надає українським переміщеним особам два статуси: 1) статус тимчасового захисту (масові випадки); 2) статус біженця (поодинокі випадки). Визначено, що особливостями соціальної роботи з українськими переміщеними особами в Італії є: 1) надавачі соціальних послуг в Італії мають значний досвід (підходи, методи та форми) роботи з переміщеними особами; 2) диференціація надавачів соціальних послуг (соціальний працівник або асистент є теоретиком, який займається методологічною розробкою послуг; оператор соціальної допомоги є практиком, який безпосередньо надає допомогу клієнтам); 3) функціонування розвиненої структури соціальної сфери (центри, проекти, програми) для допомоги переміщеним особам; 4) більшість українців повідомлені про зміст діяльності надавачів соціальних послуг, однак лише третині осіб надається допомога; 5) реалізація значної кількості різноманітних проектів для допомоги українцям у таких сферах, як: охорона здоров’я (медичні та психологічні послуги); освіта та робота (мовні курси, курси з водіння, надання робочих місць та ін.); соціально-культурна інтеграція (екскурсії, відвідування безкоштовних музеїв, концертів і т.д.) тощо; 6) згуртованість місцевого населення у цілеспрямованій допомозі українським біженцям; 7) українці частіше мають потреби у медичних послугах, ніж у психологічних, і загалом задоволені їх якістю надання; 8) наявність труднощів у наданні соціальних послуг переміщеним українцям (низький рівень фінансових виплат, бюрократія, мовний бар’єр). Встановлено, що українці все ж мають потребу у підвищенні якості багатьох соціальних послуг в Італії. Ключові слова: соціальна робота, особливості соціальної роботи, соціальні послуги, війна, українці, переміщені особи, біженці, Італія.
  • ДокументВідкритий доступ
    Мораль і моральність у філософії Гегеля у контексті концепту об’єктивної діалектики Володимира Шинкарука
    (Товариство "Знання України", НАН України, НАПН України та ін., 2021) Щириця, Тетяна Володимирівна
    Методологічні підходи до вивчення німецької філософії, які заклав академік В.І.Шинкарук, є актуальними та евристичними для дослідження не тільки класичної, а й сучасної філософії, зокрема й української. Будучи натхненником і лідером Київської світоглядно-антропологічної школи, В. Шинкарук спиряв формуванню умов гуманізації університетської філософської освіти та ціннісної орієнтації академічної філософської культури.