2023

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/57559

Переглянути

Перегляд 2023 за Ключові слова "323.22/.28"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Модель парламенту в умовах війни: формат колаборації
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сичова, А.О.
    У статті розглядається можливість трансформації законодавчих структур на інтерактивний майданчик спільних дій за участю ключових стейкголдерів на час воєнного стану на прикладі Верховної Ради України 2022. Колабораційний формат подається як альтернативний підхід інструментального партнерства, що дозволяє залучити суб’єктів різних рівнів та установ. Авторкою пропонується структура воєнного парламенту на основі трьох індикаторів, а саме: загального системного контексту, специфіки режиму управління та динаміки співпраці. Перший індикатор ґрунтується на визначенні критеріїв відбору ключових учасників, а також погодженні правил участі та підзвітності на майданчику спільних дій. При цьому обсяг повноважень суб’єктів колаборації може вар’юватися залежно від компетентностей залучених стейкголдерів. Другий індикатор відіграє роль маркеру процедурної легітимності, впливаючи на ступінь узгодженості політики та ухвалення рішень, тоді як третій чинник означає готовність учасників підтримувати спільні політичні рішення незалежно від рівня їхнього узгодження з особистими політичними преференціями гравців. У тексті статті дослідниця розбиває загальну структуру інтегрованого управління на окремі управлінські блоки, виходячи з особливостей українського парламенту та функціоналу, затвердженого Регламентом ВРУ. Паралельно зі скороченням деяких підрозділів, пропонується запровадження двох додаткових блоків: швидкого реагування та громадянського контролю як доцільних на час воєнного стану. Окрім структури, авторка прописує низку змін у парламентських процедурах і поведінкових патернах серед депутатів. Незважаючи на потенційні переваги, дослідниця зазначає, що колабораційний формат співпраці має низку недоліків, а саме: невизначеним залишається вплив спільних результатів на процедурну легітимність ухвалених рішень, а також принцип визначення особистого внеску кожним із залучених стейкголдерів. Варто було б врахувати наявні мережеві зв’язки між політичними акторами українського парламенту для прорахунку потенційних ризиків переходу до інтерактивного простору дій.