2023

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/57559

Переглянути

Перегляд 2023 за Ключові слова "324:342.8"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Чинники електоральної (не)участі громадян в контексті теорії раціонального вибору
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мущенко, Я.О.
    Стаття присвячена дослідженню чинників електоральної (не)участі громадян в контексті теорії раціонального вибору. Основну увагу автор звертає на змінні, які дають змогу обрахувати потенційну результативність голосування для конкретного виборця, що включають ймовірність вирішального голосу виборця, переваги від голосування, втрати від голосування. Автор наголошує на тому, що згідно з теорією раціонального вибору громадяни здійснюють прості калькуляції, щоб визначити, чи доцільно голосувати, враховуючи вищезазначені змінні. Відповідно до моделі раціонального вибору для переважної більшості громадян голосування є цілком нераціональним, оскільки вага одного голосу виборця – незначна, вигоди від голосування – мізерні, затрати – доволі значні. Однак більшість виборців витрачають ресурси, щоб з’явитися на виборчій дільниці в день голосування та віддати власний один голос за бажаного кандидата. В такому випадку виникає парадокс голосування та виявляються обмеження теорії раціонального вибору. Автор зазначає, що науковою спільнотою було представлено декілька доповнень або варіацій теорії. Зокрема, серед них позитивне рішення голосувати пояснюється прагненням підтримати функціонування демократичних процесів; почуттям громадянського обов’язку; бажанням мінімізувати максимальні втрати; вірою у вирішальний голос виборця; мобілізаційними зусиллями політиків; мізерними затратами для виборця; переконанням, що обрахунки – недоцільні. Кожне доповнення характеризується як перевагами для розуміння електоральної поведінки в контексті теорії, так і недоліками, що часто зводяться до ігнорування основоположних змінних теорії та відведення психо- емоційному чиннику винятково чільного місця. Автор зазначає, що переоцінка першопочаткових значень теорії, а саме ймовірності того, що голос виборця стане вирішальним, та вартості витрачених ресурсів виборця, може призвести до цілковито нового трактування теорії та нових наукових результатів.