Навчально-науковий інститут аерокосмічних технологій (НН ІАТ)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Навчально-науковий інститут аерокосмічних технологій (НН ІАТ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 66
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Адаптивне крило з роторним рушієм(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Комаров, Богдан Глібович; Зінченко, Д. М.Комаров Б.Г. Адаптивне крило з роторним рушієм. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 134 – Авіаційна та ракетно-космічна техніка. – Навчально-науковий інститут аерокосмічних технологій, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Київ, 2023. Дисертаційна робота присвячена дослідженню та створенню пропульсивних силових установок, а саме конструкції крила та фюзеляжу з використанням роторного рушія. В роботі розглянуто історію впровадження тангенціальних вентиляторів в авіації в якості роторних рушіїв. Вченими значна увага приділялася конструкціям крил з роторними силовими установками, а саме двом типам – “Propulsive-Wing” та “Fan-Wing”. "Propulsive-Wing" включає в себе інтеграцію роторних вентиляторів в крило літака, що дозволяє покращити аеродинамічні характеристики та знизити опір повітря. З іншого боку, "Fan-Wing" використовує конструкцію з вентиляторами більшого діаметру, та аналогічно великого видовження, розташованих в передній частині вздовж розмаху крила літака, що дозволяє отримувати більші значення сили тяги з кожного вату потужності у порівнянні з використанням традиційних силових установок. Дослідження в роботі, окрім використання роторних рушіїв у крилах, розглядали їх використання в конструкції фюзеляжу. Також вивчалася можливість використання роторних рушіїв як хвостових балок для вертольотів, що має потенціал покращити їх надійність, безпеку, стабільність та маневреність. Усі ці аспекти були детально проаналізовані та обговорені в роботі з метою визначення переваг і недоліків використання тангенціальних вентиляторів у різних сферах авіації. В результаті дослідження були виявлені потенційні переваги цих рішень, які можуть вплинути на майбутні тенденції в авіаційній індустрії. Оскільки за принципом роботи тангенціальні роторні рушії відрізняються від традиційних перевірених роками гвинтових, імпелерних, та турбінних силових установок, то для їх обрахунків потрібно зібрати та використовувати новий математичний апарат, якого на даний час не існує. Створена нова математична модель для швидкого розрахунку пропульсивних систем за конструктивною схемою “Propulsion-Wing” та “Fan-Wing”, яка була апробована за допомогою натурних експериментів. Також було проведено симуляції поведінки аеродинамічних характеристик моделей на різних режимах польоту для підтвердження результатів обчислень. Даний математичний апарат використовує модифіковані рівняння Бернуллі з урахуванням специфіки обтікання з додатковим прискоренням потоку над крилом. В її створенні було застосовано відомі залежності для розрахунків тангенціальних вентиляторів з поділом ротора вентилятора на три області. Область A є головною для проходу потоку в вентиляторі і відіграє ключову роль у виконанні основної корисної роботи, тому в даній області не має бути елементів, перешкоджаючих потоку. Області B і C перешкоджаючи роботі системи, знижуючи її ефективність. Область B має обмежений вплив на загальну продуктивність системи, за винятком визначення форми перехідного потоку, та корисна робота над газом в цій області не приносить великої кількості енергії, бо за принципом руху є подібною до гребного винта. Область C характеризується наявністю ексцентричного вихору і повністю складається з рециркуляційного потоку. Також були створені нові залежності для профілю крила з вбудованим в нього тангенціальним роторним рушієм, для яких також можна виділити певні регіони, а саме той що знаходиться перед роторним рушієм і взаємодіє з вільним потоком, регіон, який охоплює взаємодію роторного рушія та набігаючого потоку повітря, область за роторним рушієм з повітрям, що має додатковий імпульс, та вільними регіонами, які взаємодіють лише з набігаючим потоком повітря та на які не впливає роторний рушій. Для розрахунку підйомної сили та сили опору потрібно знати розподіл швидкостей та тиску на поверхнях профілю. Створено три нові експериментальні профілі для крил типу “Fan-Wing” з адаптивними органами керування та механізації: СЧК-2 з вбудованою впуклістю, що забезпечує краще приєднання потоку повітря до поверхні крила, СЧК-3 та СЧК-4 з S-подібними контурами, що дає можливість покращити аеродинамічні характеристики профілю з мінімальними модифікаціями, не ускладнюючими конструкцію, підвищивши при цьому міцність і жорсткість та зменшивши масу з суттєвим зменшенням внутрішнього об’єму крила. Створено новий експериментальний профіль для крила типу “PropulsiveWing” з адаптивним дефлектором, що знаходиться в задній частині крила та може керувати потоком на виході з тангенціального роторного рушія. Це дозволяє використовувати векторизацію тяги та даний новий елемент як орган керування та одночасно з тим бути органом механізації, що є корисним при створенні літаків короткого взльоту та посадки. Запропоновано новий тип роторного рушія без перегородок між секціями, та без валу в середині, що перешкоджає потоку, дані модифікації зменшують опір повітрю, сприяють вільній циркуляції повітря, що проходить крізь нього. Досліджено вплив форми лопаток та кута їх встановлення для найбільш оптимального захвату та викидання повітря з пропульсивної системи. Натурно перевірено ротори на міцність та посилено конструкцію елементами з’єднання лопаток для запобігання руйнівного ефекту центробіжної сили на великих швидкостях обертання, які майже не перешкоджають проходженню повітря та дозволяють зменшити масу конструкції за рахунок лопаток великого видовження. Спроектовано літак традиційної аеродинамічної схеми з Т-подібним оперенням та фюзеляжем типу човен, на якому випробувались різні типи крила: звичайне з профілем NACA 4412, крило типу “Fan-Wing” з адаптивною механізацією, що створено на базі профілю Clark Y, а також пропульсивне крило з модифікованим профілем Gottingen 570 та адаптивним дефлектором. Далі виготовлено фізичну модель фюзеляжу, яка була створена для зльоту з водяної поверхні та посадки на неї для запобігання аварійних випадків з участю злітнопосадкової смуги та забезпечення кращої надійності завдяки відсутності шасі для моделей та прототипів. Експерименти проводилися для підтвердження запропонованих математичних моделей з вимірюванням динамічних параметрів літака в умовах стоячої води з урахуванням швидкості вітру, проти якого злітав літак, щоб отримати достовірні експериментальні дані та в результаті обрахунків знайти аеродинамічні характеристики для якісного аналізу та порівняння. Розглянуто нові та перспективні компонувальні схеми літальних апаратів з використанням пропульсивних систем в їх конструкції та їх раціональність. З усього різноманіття конструкцій було виділено аеродинімічну схему “качка” з пропульсивним крилом та дефлектором для активного керування потоком, що в комбінації з пасивними методами дозволяє суттєво покращити аеродинамічні характеристики, та поєднання яких здатне позбавити недоліків дану аеродинамічну схему. А також двохбалкового фюзеляжу з можливістю вертикального зльоту та посадки та горизонтального польоту при використанні роторних рушіїв з векторизацією тяги, що закладені в конструкції його фюзеляжу. Для протидії явищу, що має назву “клювок”, притаманному літальним апаратам схеми “качка”, використано новий орган керування для даного типу літаків, що базується на впровадженні аеродинамічного дефлектора як активної робочої поверхні за роторним рушієм, підтримуючи стабільність по висоті на малих швидкостях. Також з’являється можливість злітати на коротких дистанціях та безпечно приземлятись за малих швидкостей, що непритаманно для літальних апаратів схеми “качка”, додається можливість керувати потоком повітря, що виходить з пропульсивної установки для керування по крену за умови використання диференційованого керування дефлектором та зміни напрямку польоту літака. Представлена компоновка є простою в реалізації, компактною та підіймає продуктивність літального апарату.Документ Відкритий доступ Аеродинаміка ЛА. Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Лук'янов, Петро ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Аеродинамічні характеристики безпілотного літального апарата схеми «тандем» класу «мікро»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Сікорський, Богдан Олександрович; Казакевич, Михайло ЛеонідовичДокумент Відкритий доступ Варіантне автоматизоване конструювання крила регіонального літака(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Матео, Теран Гарсія Пауло; Сухов, Віталій ВікторовичДокумент Відкритий доступ Взаємний вплив літака-носія і планера на аеродинамічні характеристики транспортної системи(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Мельник, Олексій Володимирович; Зінченко, Дмитро МиколайовичДокумент Відкритий доступ Взаємний вплив плануючого контейнера на аеродинамічні характеристики літака і контейнера в процесі відокремлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Коваленко, Оксана Володимирівна; Зінченко, Дмитро МиколайовичДокумент Відкритий доступ Визначення залишкового ресурсу елементів систем ракет і літаків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Бакун, Володимир Андрійович; Архипов, Олександр ГеннадійовичДокумент Відкритий доступ Вимірювання та стандартизація в авіоніці. Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Черняк, Микола ГригоровичНавчальний посібник містить усі необхідні здобувачу вищої освіти відомості щодо підготовки до виконання, виконання та захисту лабораторних робіт з нормативного освітнього компоненту «Вимірювання та стандартизація в авіоніці» для здобувачів ступеня бакалавра за освітньою програмою «Системи керування літальними апаратами і комплексами» за спеціальністю 173 Авіоніка. Лабораторні роботи спрямовано на набуття здобувачами вищої освіти практичних здатностей з планування та організації вимірювань, застосовування сучасних методів та засобів вимірювань механічних величин при вирішенні різноманітних вимірювальних задач в авіоніці, обробки експериментальних результатів вимірювань, визначення похибок результату вимірювання; забезпечення заданої точності результату вимірюваннь в умовах вирішення вимірювальної задачі шляхом виконання групових вимірювань та алгоритмічної компенсації систематичних похибок засобу вимірювання. Ці практичні здатності, передбачені освітньою програмою «Системи керування літальними апаратами та комплексами» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.Документ Відкритий доступ Вплив параметрів компонування навчально-тренувального безпілотного літака на його ефективність(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Конопляніков, Андрій Вікторович; Зінченко, Дмитро МиколайовичДокумент Відкритий доступ Вплив параметрів компонування транспортного планеру на його ефективність(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Канюка, Тетяна Олегівна; Зінченко, Дмитро МиколайовичДокумент Відкритий доступ Вплив проектних параметрів ракети на її помітність(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Вандьо, Остап Ігорович; Сухов, Віталій ВікторовичДокумент Відкритий доступ Вплив теплових процесів на проектні параметри літального апарату(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Казмерчук, Богдан Олегович; Сухов, Віталій ВікторовичДокумент Відкритий доступ Двомісний літак(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Ковальова, Ірина Василівна; Бондаренко, Олександр МиколайовичДокумент Відкритий доступ Деталі машин та основи конструювання. Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Лук'янов, Петро ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Дослідження балансувальних втрат літального апарата схеми «тандем»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Білоус, Ілля Ігорович; Кабанячий, Володимир ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Експериментальний літак з арковим крилом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Нечас, Дмитро Віталійович; Зінченко, Дмитро МиколайовичДокумент Відкритий доступ Забезпечення виробничої технологічності стиків агрегатів літаків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Ломанов, Олександр Костянтинович; Сухов, Віталій ВікторовичДокумент Відкритий доступ Завадостійкий алгоритм керування польотом квадрокоптера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Гуменюк, Володимир Юрійович; Збруцький, Олександр ВасильовичАктуальність: Квадрокоптер являє собою безпілотний літальний апарат (БПЛА), що має чотири двигуни з повітряними гвинтами (пропелерами), які створюють тягу. Наразі подібні апарати використовують доволі широко і різноманітно, але це використання обмежене переважно режимами "ручного" дистанційного керування з пульта оператора і польоту за простим маршрутом. Причина обмежень - низька автономність квадрокоптера через складність автоматичного обльоту різноманітних перешкод у складному середовищі та автономної навігації в разі відсутності сигналу супутникової навігаційної системи (СНС). Актуальним є завдання розроблення завадостійкого алгоритму керування польотом квадрокоптера, що дає змогу здійснювати політ квадрокоптера за спланованим маршрутом із можливістю обльоту перешкод та автономною навігацією. Мета роботи: Мета цієї роботи полягає в розробленні завадостійкого алгоритму керування польотом квадрокоптера, що дає змогу забезпечити автономний політ за спланованим маршрутом із можливістю обльоту перешкод у складному середовищі, де діють радіоелектронні й вітрові збурення. Завдання: 1. Провести аналіз і дослідження наявних технічних рішень для даного алгоритму, підібрати апаратну частину квадрокоптера; 2. Розробка автономного алгоритму траєкторного і кутового керування польотом квадрокоптера за заданим маршрутом при умові відсутності вітрових збурень. 3. Побудова уточненої математичної моделі квадрокоптера з урахуванням гіроскопічних ефектів гвинтів і моторів, впливу вітру та екранного ефекту поверхні землі. 4. Розроблення КНС, що враховує достовірність і статистичні характеристики джерел інформації, які входять до неї. 6 Практичне значення: Пропонована КНС із різними навігаційними режимами, використовуючи показання додаткових датчиків, дає змогу підвищити точність навігації та розширити сферу застосування БПЛА за відсутності сигналу СНС у складних умовах польоту. Розроблений алгоритм роботи завадостійкого алгоритму було застосовано під час проходження переддипломної практики на підприємстві «Спарроу Авіа», під час розробки літальних апаратів які виробляються у даному підприємстві.Документ Відкритий доступ Застосування сучасних складальних і технологічних баз під час виготовлення відсіків літака(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Герасименко, Олексій Ігоревич; Сухов, Віталій ВікторовичДокумент Відкритий доступ Катапультне крісло пілота літака(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Загідько, Сергій Валерійович; Бондар, Юрій Іванович