Кафедра фізичної хімії (ФХ)
Постійне посилання на фонд
Сайт кафедри: http://kfh.kpi.ua/
Переглянути
Перегляд Кафедра фізичної хімії (ФХ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 46
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Активність сучасних консервуючих композицій щодо грамнегативних бактерій(2018) Гончар, Христина Віталіївна; Хрокало, Людмила АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Біоорганічна хімія(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017) Хрокало, Людмила Анатоліївна; Khrokalo, Liudmyla; Чигиринець, Олена Едуардівна; Chygyrynets, Olena; Воробйова, Вікторія Іванівна; Vorobyova, ViktoriaДокумент Відкритий доступ Взаємодії в системі ГНТ/аскорбінова кислота/TiO2 для косметичних застосувань(2021) Свінцова, Анастасія Володимирівна; Сокольський, Георгій ВолодимировичПроведено літературний пошук в ході якого виявлено основні недоліки сонцезахисних фільтрів, зокрема наночастинок діоксиду титану. Виявлено шляхи вирішення цих недоліків. Одним з перспективних напрямків є додавання антиоксидантів. Розроблена та апробована власна методика синтезу композиту нанотрубки галуазиту(ГНТ)/аскорбінова кислота/TiO2 на основі літературних даних. Методика базується на обробці діоксиду титану кислотою HF, подальшому перемішуванні частинок з нанотрубками галуазиту та завантаженні аскорбінової кислоти в порожнину нанотрубок. Досліджено властивості отриманого композиту. Розроблено рецептуру сонцезахисного косметичного засобу на основі отриманого УФ-фільтру. Розроблено стартап проект, який передбачає створення сонцезахисного крему з додаванням інноваційного УФ-фільтру ГНТ / аскорбінова кислота / TiO2.Документ Відкритий доступ Дослідження колоїдно-хімічних характеристик косметичних засобів на основі ламілярних емульсій, що містять рідкі кристали(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Ляшук, Олена Володимирівна; Єфімова, Вероніка ГаріївнаДокумент Відкритий доступ Дослідження композиційних складових зволожуючого лосьйону для тіла(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Шакун, Анастасія Ігорівна; Пилипенко, Тетяна МиколаївнаДокумент Відкритий доступ Дослідження складу муцину равлика та розробка рецептур лікувально-профілактичних косметичних засобів з його вмістом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Новгородська, Катерина Ігорівна; Хрокало, Людмила АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Екологічна безпека технологічних процесів у харчовій та косметичній галузях(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2016) Хрокало, Людмила Анатоліївна; Khrokalo, Liudmyla; Чигиринець, Олена Едуардівна; Chygyrynets, Olena; Васькевич, Алла ІржіївнаДокумент Відкритий доступ Ефекти крос-лінкінгу колагену у присутності комплексів L-лізину та рибофлавіну(2020) Шульженко, Діана Михайлівна; Сокольський, Георгій ВолодимировичМагістерська дисертація складається з 80 сторінок, 21 рисунок, 24 таблиць, 32 джерел за переліком посилань. Одним з перспективних підходів до вирішення проблеми старіння є застосування мідного або залізного комплексів L-лізину та рибофлавін-5-фосфату через їх здатність впливати на формування поперечних зшивок та регенерацію в волокнах колагену та еластину шкіри людини. Досліджено L-лізин координаційна сполука Сu, розчин рибофлавін-5-фосфату в суміші з модельним розчином колагену в присутності УФ-опромінення. Модельний розчин колагену готувався розчиненням в оцтовій кислоті. Методом FTIR було виявлено зміни будови молекул колагену після взаємодії з комплексом купруму. Розроблені рекомендації щодо приготування антивікового косметичного крему на емульсійній основі з використанням УФ-блокатора, для того щоб мати можливість активувати рибофлавін-5-фосфат через вплив УФ-А випромінювання та блокувати промені УФ-Б діапазону, які можуть спричинити процеси старіння.Документ Відкритий доступ Застосування низькотемпературного евтектичного розчинника для екстракції органічних сполук з продуктів переробки томату та формування на його основі косметичної емульсії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Гордовенко, Юлія Олегівна; Воробйова, Вікторія ІванівнаЗагальний обсяг сторінок – 77, таблиць – 31, рисунків – 11, джерел – 47. Проведено літературний огляд «зелених» методів екстракції рослинної сировини із використанням сучасних підходів. Сформовано направлення досліджень, що сфокусовано на використанні іонних рідин «нового» покоління для вилучення активних компонентів із рослинної сировини. Показана перспективність використання екстракту на основі низькотемпературного евтектичного розчинника (НЕР) для формування косметичної емульсії. В ході експериментальної частини отримано екстракт жмиха томату методом ультразвукової екстракції при використанні як екстрагент із використанням іонної рідини. Проведено аналіз компонентного складу отриманого екстракту. Сформовано косметичну емульсію, що має у своєму складі екстракт жмиха томату. Визначено рН отриманого крему, ζ-потенціал емульсії та термостабільність. Визначено антибактеріальну активісті та загальну антиоксидантної здатності косметичної емульсії. Розроблено стартап-проект спрямований на отримання косметичної емульсії, а саме маски для волосся, з екстрактом жмиха томату.Документ Відкритий доступ Застосування реакції Коупа для вдосконалення технології синтезу провітаміну D3 – 7-дегідрохолестеролу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Друзь, Данило Сергійович; Пономарьов, Микола ЄвгеновичУ роботі проведено огляд літератури, що стосується способів синтезу провітаміну D3 та реакції Коупа. Запропоновано альтернативний шлях синтезу провітаміну, що включає заміщення брому у естері 7-бромохолестеролу на діалкіламін, окиснення до аміноксиду та елімінування за Коупом. Розроблено методики проведення відповідних реакцій та здійснено синтез 7- дегідрохолестерил бензоату запропонованим шляхом. В рамках дослідження також отримано сполуку 7B-(піролідин-1-іл)-холестерил бензоат. Досліджено вплив нуклеофільності та основності діалкіламіну на процес заміщення брому у 7-бромохолестерил бензоаті. Розроблено проект комерціалізації наукової розробки. Загальний обсяг сторінок – 68, таблиць – 11, рисунків – 20, додатків – 6, джерел – 29.Документ Відкритий доступ Колоїдно-хімічні характеристики емульсійної основи косметичного засобу(2018) Нікора, Олександра Вікторівна; Єфімова, Вероніка ГаріївнаДокумент Відкритий доступ Лужне вилуговування ільменітового концентрату Іршанського родовища(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Писаренко, Сніжана Василівна; Чигиринець, Олена ЕдуардівнаПисаренко С.В. Лужне вилуговування ільменітового концентрату Іршанського родовища. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 161 Хімічні технології та інженерія (галузь знань 16 Хімічна та біоінженерія). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Мінерально-сировинна база України включає цінні поклади титанових руд, які зокрема представлені континентальними розсипами ільменіту, що останніми роками активно розробляються. Значна частина ільменітової руди видобувається на території нашої країни, належить до Іршанського родовища. Ільменітова руда є важливим природним ресурсом та має значний потенціал для використання в різних галузях промисловості. Розвиток видобутку і обробки цієї руди може сприяти економічному зростанню та розвитку регіону. Зразки ільменіту Іршанського родовища досліджено за допомогою методу скануючої електронної мікроскопії з рентгеноспектральним елементним мікроаналізом та встановлено, що досліджена руда має унікальний склад, який відрізняє її від всіх інших, що відомі в науково-технічній літературі. Тому для даної руди необхідно визначити оптимальний спосіб переробки для максимального виходу продуктів переробки. Аналіз науково-технічної літератури показав, що до основних способів переробки ільменіту належать кислотні, зокрема хлоридний та сульфатний. Але кожен з цих способів модифікується та оптимізується відповідно до складу вихідної сировини для максимальної ефективності переробки. Крім основних способів, які використовуються протягом тривалого часу і впроваджені в промислових масштабах, останніми роками більше розвиваються напрямки альтернативних способів переробки, такі як лужне вилуговування, вилуговування слабкими кислотами, такими як ортофосфатна, лимонна, оксалатна. Вибір способу переробки ільменіту залежить від багатьох факторів, серед яких хімічний та мінералогічний склад сировини, галузі використання утворених продуктів, екологічні та економічні аспекти виробничого процесу. Науково-технічна література, яка була опрацьована в рамках проведення дисертаційного дослідження дозволяє стверджувати те, що на даний момент розвитку науки в галузі переробки титанвмісної сировини недостатньо вивченими залишаються спосіб та умови, що стосуються ільменітової руди Іршанського родовища. Тому визначення способу переробки та оптимальних умов хіміко-технологічного процесу переробки ільменіту даного родовища є актуальним завданням, вирішення якого створить передумови для розвитку промисловості в даному регіоні. Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесу переробки ільменітового концентрату Іршанського родовища альтернативним способом лужного вилуговування, встановленню оптимальних умов даного процесу, визначенню можливостей застосування одержаного кінцевого та проміжних продуктів, що утворюються в результаті хімічної взаємодії мінеральної сировини та калій гідроксиду. Для того, щоб досягнути мету, що поставлена в даній роботі, необхідно було виконати ряд завдань : дослідити хімічний та мінералогічний склад зразків ільменіту Іршанського родовища; дослідити вплив різних факторів на процес лужного вилуговування, а саме розміру частинок мінеральної сировини, кількісного співвідношення між вихідними компонентами, зміни температурного та часового режимів, для того щоб оптимізувати процес переробки ільменіту; визначити кінетичні та термодинамічні параметри проведення процесу лужного вилуговування ільменіту, визначити умови проведення процесу переробки ільменіту способом лужного вилуговування та розробити технологічну схему; визначити можливі сфери використання кінцевих та проміжних продуктів процесу лужного вилуговування ільменіту. В результаті проведених термодинамічних розрахунків за реакціями, що протікають під час процесів лужного вилуговування ільменіту калій та натрій гідроксидом, вперше встановлено, що утворення калій титанату є енергетично вигіднішим ніж утворення натрій титанату, що також підтверджено експериментально. За результатами проведених експериментальних досліджень, що спрямовані на визначення впливу різних факторів на процес лужного вилуговування ільменіту встановлено, що максимального значення ступінь вилучення титану(ІV) досягається при використанні мінеральної сировини з середнім діаметром частинок 71 мкм. Даний фактор досліджено за мольного співвідношення між вихідними компонентами 1:2 за температури 453 К протягом 3 годин. Крім того, також експериментально встановлено, що для зразків ільменіту Іршанського родовища оптимальним мольним співвідношенням між вихідними компонентами в реакціях лужного вилуговування є 1:2. Збільшення кількості лугу у вихідній суміші до мольного співвідношення 1:6 підвищує ступінь вилучення титану(ІV) до 90 %, але значна кількість калій гідроксиду залишається після реакції у вигляді незадіяного реагенту, також ускладнюється процес очистки утвореного продукту. Встановлено, що оптимальний час взаємодії між вихідними компонентами (ільменіт, калій гідроксид) становить 3 години, саме за такого часового проміжку досягається максимальний ступінь вилучення титан(ІV). Подальше нагрівання реакційної суміші не збільшує вихід. Одним з важливих параметрів гетерогенних процесів є температурний режим, тому для лужного вилуговування ільменіту встановлено, що оптимальним значенням температури є 453 К. За температур, що є вищими 453 К реакція також відбувається, але ступінь вилучення при цьому збільшується лише максимум на 4 %. Тому підвищення температури є невиправданим з економічної точки зору. В рамках дисертаційного дослідження визначено механізм лужного вилуговування ільменіту калій гідроксидом за результатами експериментальних досліджень часових залежностей відповідно до кінетичних рівнянь, що використовуються для опису гетерогенних процесів (псевдо-першого та псевдо-другого порядків, Яндера, ГінстлінгаБроунштейна, Журавльова-Лесохіна-Темпельмана, Єрофєєва-Авраама та "стисненої сфери"). Процес вилуговування найбільш вдало описується швидкістю взаємодії компонентів відповідно до моделі "стисненої сфери" з лімітуючою стадією хімічної реакції (R 2 = 0,9728). Проведені експериментальні та теоретичні дослідження дозволяють розробити оптимальну технологічну схему для проведення процесу лужного вилуговування ільменіту з метою одержання калій титанату. Калій титанат, одержаний за допомогою лужного вилуговування ільменіту калій гідроксидом, очищували від непрореагових залишків та побічних продуктів реакції за допомогою розробленої методики з використанням етилового спирту. Проведені дослідження елементного складу очищеного зразку вказують на те, що вміст домішок не перевищує 5 %, тож можна стверджувати про ефективність використання даної методики. Одержаний калій титанат методом лужного вилуговування вперше використали в якості фотокаталізатору для процесу деструкції барвників у водних розчинах. Проведені експериментальні дослідження процесів адсорбції барвників метиленового синього та конго червоного показали, що калій титанат проявляє кращі адсорбційні властивості в порівнянні з немодифікованим титан діоксидом. Крім того встановлено, що процес адсорбції метиленового синього поверхнею калій титанату відбувається краще в порівнянні зі значеннями адсорбції конго червоного. Даний факт можна пояснити тим, що досліджувані барвники належать до різних типів і в розчинах дисоціюють з утворенням різнойменно заряджених йонів. Також встановлено кінетичну модель процесу адсорбції барвників з водних розчинів поверхнею калій титанату. Відповідно до визначеної моделі (псевдо-другого порядку) механізм адсорбції полягає у електростатичній взаємодії між функціональними групами поверхонь адсорбентів та молекулами барвника в розчині, проте процес адсорбції на межі поділу фаз «адсорбат-адсорбент» є лімітуючою стадією. В результаті проведених досліджень встановлено, що збільшення маси адсорбенту для проведення процесу адсорбції барвників з водних розчинів суттєво не збільшує значення адсорбції, тому доцільним є використання 25 мг калій титанату для 1 л розчину. Також визначено, що поверхня калій титанату має більшу спорідненість для адсорбції метиленового синього з розчину в порівнянні з поверхнею немодифікованого титан діоксиду, порівняння даного параметру для процесу адсорбції конго червоного також підтверджує цей факт, хоча числове значення є на декілька порядків нижче. Остання закономірність пов’язана з тим, що метиленовий синій належить до барвників катіонного типу, а конго червоний – аніонного типу. Розраховані значення енергії адсорбції дозволяють стверджувати те, що на поверхні адсорбенту калій титанату адсорбція молекул барвника відбувається фізично. Проведені вперше експериментальні дослідження фотокаталітичної деструкції барвників метиленового синього та конго червоного показали, що конго червоний належить до того типу барвників, які не руйнуються під дією ультрафіолевого опромінення в присутності калій титанату як фотокаталізуючого агенту. В свою чергу калій титанат за аналогічних умов руйнує метиленовий синій, що може вказувати на його перспективність у використанні для процесів фотодеструкції даного барвника. В дисертаційній роботі теоретично та експериментально обґрунтовано технологічно доцільні умови проведення процесу лужного вилуговування ільменіту Іршанського родовища, розроблено технологічну схему процесу одержання калій титанату за допомогою даного способу переробки ільменітового концентрату та очищення кінцевого продукту, а також дослідженні адсорбційні та фотокаталітичні властивості калій титанату щодо водних розчинів барвників різних типів (метиленового синього та конго червоного).Документ Відкритий доступ Магістерська дисертація: Організація, вимоги до структури та оформлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Чигиринець, Олена Едуардівна; Пилипенко, Тетяна Миколаївна; Хрокало, Людмила Анатоліївна; Воробйова, Вікторія Іванівна; Єфімова, Вероніка ГаріївнаДокумент Відкритий доступ Магістерська дисертація: рекомендації до підготовки, вимоги до структури, змісту та оформлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чигиринець, Олена Едуардівна; Пилипенко, Тетяна Миколаївна; Хрокало, Людмила Анатоліївна; Воробйова, Вікторія Іванівна; Єфімова, Вероніка Гаріївна; Бутова, Катерина ДмитрівнаНавчальне видання призначене для виконання кваліфікаційної роботи на здобуття другого ступеня вищої освіти «магістр». У навчальному посібнику розкривається організація наукової роботи, викладається методика написання та правила оформлення рукопису магістерської дисертації, розглядається порядок її захисту. Призначене для студентів магістратури за освітньою програмою «Хімічні технології синтезу та фізико-хімічні властивості органічних матеріалів» спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», а також буде корисне науковим керівникам магістрантів, науково-педагогічним працівникам та членам екзаменаційних комісій із захисту кваліфікаційних робіт.Документ Відкритий доступ Наукова робота за темою магістерської дисертації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Сокольський, Георгій Володимирович; Чигиринець, Олена ЕдуардівнаДокумент Відкритий доступ Отримання стійких емульсій типу «масло-вода» на основі екстрактів розторопші(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Любарець-Ремезовський, Тарас Юрійович; Прокопенко, Віталій АнатолійовичДокумент Обмежений Поверхневі явища та дисперсні системи(2011) Хіміко-технологічний; Бережницька, Олександра Степанівна; Пономарьов, Микола Євгенович; Ренський, Ігор Олександрович; Пилипенко, Тетяна Миколаївна; Єфімова, Вероніка Гаріївна; НТУУ «КПІ»У даних методичних вказівках викладено питання теорії в об’ємі, що необхідний для правильного виконання розрахунків, наведено розв’язки типових задач та варіанти завдань для домашнього виконання.Документ Відкритий доступ Практика здобувачів ступеня магістра. Рекомендації щодо проходження та захисту звіту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Єфімова, Вероніка Гаррієвна; Воробйова, Вікторія Іванівна; Пилипенко, Тетяна Миколаївна; Василькевич, Олександр Іванович; Хрокало, Людмила АнатоліївнаУ посібнику викладено основні засади проведення практики магістрантів, які навчаються за освітньо-професійною програмою. Навчальне видання містить мету і завдання, опис структури та порядок проходження практики. Запропоновано детальні рекомендації щодо проходження практики, розподілу робочого часу студентів-практикантів та зразки оформлення документів: індивідуального завдання, звіту та щоденника. Надано перелік обов’язків відповідального за практику, керівників практики від кафедри, керівника практики від організації та студентівпрактикантів. Наведено порядок захисту результатів практики та критерії оцінювання. Призначений для студентів магістратури за освітньою програмою «Хімічні технології синтезу та фізико-хімічні властивості органічних матеріалів» спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», а також буде корисним науково-педагогічним працівникам, усім, хто цікавиться проблемами організації та проведення практики.Документ Відкритий доступ Практика здобувачів ступеня магістра. Рекомендації щодо проходження та захисту звіту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Єфімова, Вероніка Гаріївна; Воробйова, Вікторія Іванівна; Пилипенко, Тетяна Миколаївна; Василькевич, Олександр Іванович; Хрокало, Людмила АнатоліївнаУ посібнику викладено основні засади проведення практики магістрантів, які навчаються за освітньо-професійною програмою. Навчальне видання містить мету і завдання, опис структури та порядок проходження практики. Запропоновано детальні рекомендації щодо проходження практики, розподілу робочого часу студентів-практикантів та зразки оформлення документів: індивідуального завдання, звіту та щоденника. Надано перелік обов’язків відповідального за практику, керівників практики від кафедри, керівника практики від організації та студентів-практикантів. Наведено порядок захисту результатів практики та критерії оцінювання. Призначений для студентів магістратури за освітньою програмою «Хімічні технології синтезу та фізико-хімічні властивості органічних матеріалів» спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», а також буде корисним науково-педагогічним працівникам, усім, хто цікавиться проблемами організації та проведення практики.Документ Відкритий доступ Проблеми якості косметичних засобів: Лабораторний практикум(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Чигиринець, Олена Едуардівна; Сокольський, Георгій Володимирович; Бережницька, Олександра Степанівна; Воробйова, Вікторія іванівна
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »