Кафедра конструювання електронно-обчислювальної апаратури (КЕОА)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра конструювання електронно-обчислювальної апаратури (КЕОА) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 193
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Обмежений ATmega AVR RISC мікроконтролери. Розд. 1: Архітектура, система команд та модулі паралельного вводу/виводу, аналогового компаратора, АЦП, сторожового і 16-розрядного таймерів(2011) Мережаний, Павло Григорович; Лисенко, Олександр Миколайович; Електронiки; НТУУ «КПІ»Однокристальні мікроконтролери складають основу сучасних цифрових технологій та широко використовуються на всіх етапах їх впровадження – починаючи від проведення експериментальних досліджень до розробки і створення конкретного обладнання. Новітні медичні діагностичні засоби, навігаційні системи, слухові апарати, побутова техніка, засоби телекомунікацій тощо не можуть існувати без мікроконтролерів. Тому актуальним є вирішення завдання підготовки фахівців, які зможуть ефективно застосовувати мікроконтролери у всіх галузях науки і техніки. Навчальний електронний посібник підготовлено по матеріалам курсу лекцій, який протягом останніх років читається на кафедрі конструювання електронно-обчислювальної апаратури НТУУ «КПІ».Документ Відкритий доступ MIDI-контролер на базі STM32(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Харчук, Вадим Миколайович; Губар, Вячеслав ГригоровичДокумент Відкритий доступ p–n Junction as an ultra linear calculable thermometer(Solid State Electronics Division, National Research Institute for Mathematical Sciences, 1968) Verster, T. C.Документ Відкритий доступ Structural and Parametric Optimization of Bandgap Voltage Reference(Springer Nature, 2022-06-20) Pavlov, L. N.; Lebedev, D. Yu.Abstract—The article shows the possibility of reducing the temperature coefficient for the bandgap voltage reference (BVR) built on bipolar transistors. To do this, as the first step, it is proposed to divide the temperature range of BVR operation into two intervals. Since the most probable working interval corresponds to the range of positive temperatures, such division makes it possible to halve the temperature coefficient for the most probable working area on condition of an appropriate BVR adjustment. The introduction of weights for BVR optimization involves giving preference to the working interval of positive temperatures. It provides a direction of search for the optimal solution when formalizing the optimization process. The second step involves the proposal of a functional block diagram with compensators of the decline of temperature characteristic. The paper also proposes electric circuits of a typical compensator and the circuits for connecting one and two compensators to uncompensated BVR. This also determines the rule of introducing further compensators, if expedient. The parametric optimization of the proposed BVR circuits and the experimental study of BVR circuit with one compensation link have been performed. The above optimization resulted in a reduced value of temperature coefficient at the level of 2.88 ppm/C for the circuit with one compensator and 1.0 ppm/C for the case of connecting two compensators to BVR circuit that surpasses the latest published achievements. When expanding the temperature range into the area of low temperatures and using additional compensators in accordance with the specified schematic block diagram, we could expect the reduction of the temperature coefficient to 0.25–0.5 ppm/C.Документ Відкритий доступ Аберометрія оптичної системи ока(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Романенко, Святослав Володимирович; Яганов, Петро ОлексійовичМагістерська дисертація складається із 4 основних розділів, 32-45 рис., 33 табл., 3 додатків, 40 джерел. Загальний обсяг дисертації становить 130 сторінок, в тому числі 111 сторінок основного тексту. Актуальність. У дисертаційній роботі вирішувалася наукова- практична задача підвищення роздільної здатності методу рейтрейсингу шляхом ідентифікації зондуючих променів. Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до наукових напрямків кафедри КЕОА, а також пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України ”Інформаційні та комунікаційні технології” Мета та задачі дослідження. Метою роботи є підвищення роздільної здатності методу рейтрейсингу шляхом ідентифікації зондуючих променів. Досягнення даної мети передбачає вирішення наступних задач: - аналіз методів вимірювання аберацій; - порівняння методів вимірювання аберацій; - створення та вдосконалення алгоритму ідентифікації зондуючих променів на базі нейромережевих технологій; - розробка інструменту у вигляді програмного продукту для проведення подальших експериментальних досліджень; - розробка стартап проекту. Об’єктом дослідження є аберометрія оптичної системи ока. Предметом дослідження є методи рейтрейсингової аберометрії та способи покращення його роздільної здатності. Методи досліджень. Метод Гартмана, метод рейтрейсингу ока, метод із використанням нейронних мереж, метод сегментації. Наукова новизна отриманих результатів полягає у вдосконаленні існуючого методу рейтрейсингу, що дозволяє покращити роздільну здатність, шляхом сканування не одного променя, а пучка. Практичне значення отриманих результатів Одержані в дисертаційній роботі нові результати знайшли застосування у навчальному процесі кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури (КЕОА) факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського, що підтверджується відповідним актом: - акт про використання результатів дисертаційної роботи магістранта гр. ДК-11мп кафедри КЕОА ФЕЛ КПІ ім. Ігоря Сікорського Романенка Святослава Володимировича на тему «Аберометрія оптичної системи ока» в навчальному процесі кафедри КЕОА (див. Додаток А). Особистий вклад. В даній роботі дисертанту належать: - вдосконалення існуючого методу дослідження аберацій. - розробка програмного продукту, що втілює алгоритм по вище вказаному методу. Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень апробовано на ХІІ Міжнародній науковій конференції «Наукові дослідження: парадигма інноваційного розвитку», що відбулася 28 вересня 2022 року в м. Прага, Чеська республіка (див. Додаток А). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 1 друковану працю в збірнику матеріалів конференції(див. Додаток Б).Документ Відкритий доступ Автоматизована система визначення параметрів моделі сонячних елементів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-06) Гуменюк, Дмитро Вікторович; Яганов, Петро ОлексійовичДокумент Відкритий доступ Автоматичний контролер світлового потоку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-06-17) Шашков, Андрій Володимирович; Короткий, Євген ВасильовичДокумент Відкритий доступ Аналізатор стресу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Махно, Віктор Миколайович; Яганов, Петро ОлексійовичДипломний проєкт за темою : “Аналізатор стресу”. Махно В.М. «КПІ ім. Ігоря Сікорського», факультет електроніки, кафедра конструювання електронно-обчислювальної апаратури, групу ДК-91. -К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2023. – С. - 77, табл. - 10, креслень - 3, бібліографічних найменувань - 37. Дипломний проєкт вирішує задачу схемотехнічного проєктування приладу, призначеного для оцінки рівня стресу людини. Окрім основного призначенння, пристрій також розраховує значення варіабельності серцевого ритму та може бути використаний як пульсометр, здатний обмінюватись інформацію з іншими пристроями. У проєкті проведено аналіз існуючих методів аналізу стану огранізму людини, розглянуто мікроконтролер ATmega328, розроблено структурну схему, що містить необхідні блоки для реалізації функціонування приладу. Був виконаний конструктивно-технологічний розрахунок для розробки друкованої плати пристрою та обчислено експлуатаційні показники. Також, розроблене програмне забезпечення. Структура проєкту складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.Документ Відкритий доступ Аналізатор умов навколишнього середовища(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Данилюк, Андрій Миколайович; Лебедев, Денис ЮрьєвичРоботу викладено на 82 сторінках, містить 6 розділів, 27 ілюстрацій, 10 таблиць та 24 джерела в переліку посилань. У даній роботі розглядається розробка аналізатора умов навколишнього середовища. Основною метою роботи є створення пристрою, який здатний вимірювати і відображати параметри навколишнього середовища, такі як температура, вологість та освітленість. Документ включає аналіз існуючих рішень та вимоги до проєктування, розробку структурної схеми і схеми електричної принципової, вибір елементної бази, розробку програмного забезпечення та тестування макету пристрою. Основні розділи пояснювальної записки охоплюють огляд існуючих технологій та визначення вимог до нового пристрою, детальний опис компонентів і їх зв’язків у системі, вибір оптимальних компонентів для реалізації проєкту, розробку апаратної та програмної частин пристрою, а також процес складання та тестування готового макету. Ця робота представляє собою всебічний підхід до розробки аналізатора, що включає як апаратну, так і програмну складові, і є важливим кроком у напрямку моніторингу та збереження навколишнього середовища.Документ Відкритий доступ Анонімні аудіо-конференції на основі протоколу WebRTC(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Сергієнко, Артур Володимирович; Бондаренко, Віктор МиколайовичДокумент Відкритий доступ Апаратно-програмний комплекс для маніпулювання складними типами даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Кудлай, Станіслав Васильович; Редько, Ігор ВолодимировичМагістерська дисертація складається з 180 сторінок, в якій міститься 84 рисунка, 37 таблиць, використано 48 джерел. Актуальність. Бази даних це одне з ключових направлень в індустрії інформаційних технологій. Проблема збереження та зміни даних виникла ще задовго до формування індустріальних технологій, та навіть паперу. При зародженні ж комп'ютерних наук дана проблема постала відразу. Згодом, бази даних стали окремою гілкою комп'ютерних наук. По мірі розвитку цифрових технологій та діджиталізації суспільства проблематика баз даних стає дедалі актуальнішою. На сьогоднішній день усі мастадонти сфери інформаційних технологій мають свої сервери для зберігання даних, а деякі компанії працюють лише з ними. Бази даних використовуються в сучасному житті майже усюди, від звичайних сайтів до величезних державних та наукових мереж. А розвиток хмарних технологій постійно підвищує вимоги до баз даних. Зараз, хмарні технлології це не лише зберігання даних, а й їх обчислення. Так, з кожним роком розвиваються ігрові хмарні сервіси, які дають змогу користувачам грати в комп'ютерні ігри на будь якому апараті -- всі обчислення відбуваються на стороні серверу. Також до хмарних обчислень поступово входять й обчислення нейроних мереж. Самі ж хмарні сервери є величезним кластером комп'ютерів, які споживають величезну кількість електроенергії, охолоджуються, вимагають обсуговування, тощо. Одним з найпоширеніших типів баз даних є реляційний. Дані у ньому пов'язані між собою певним відношенням, а відношення представлені у вигляді двовимірних таблиць. Таблиці, в свою чергу, ідентичні до матриць у плані їх збереження в пам’яті. Тому апаратне прискорення базових операцій над реляціями не є складним, проте дозволить значно збільшити продуктивність всієї системи. Мета та завдання. Метою даної роботи є дослідження класу конструктивних маніпуляційних функцій над реляціями та вивчення можливості їхньої адаптації апаратної реалізації; а також дослідження архітектури раніше розробленого матричного процесору (останньої модифікації) на предмет його повноти для n-вимірних типів даних з можливістю зміни базових операцій та, у разі потреби, покращення архітектури раніше розробленого матричного процесору задля забезпечення вищезазначеного. Для досягнення мети, в роботі ставляться та вирішуються наступні задачі: 1. відображення типу даних реляції на матричний тип з послідуючим їх уточненням іменною моделлю даних; 2. виведення повної сукупності породжуючих класу р-функцій та чр- предикатів над реляціями як функції над багатовимірним типом даних; 3. дослідження архітектури матричного процесору на предмет його можливості підтримки операцій над реляціями та можливістю його реконфігурації для прискорення довільного n-вимірного типу даних. 4. створення архітектури реляційного процесору на основі матричного для підтримки операцій над реляціями та його реконфігурації. Об’єкт дослідження. Процеси обробки структурованої інформації, зокрема реляційних баз даних, та можливості їх прискорення. Предмет дослідження. Алгебраїчна характеристика класу частково- рекурсивних багатомісних функцій та предикатів над складними типами даних, зокрема реляції, та апаратно-програмна реалізація базових реляційних маніпуляцій. Методи. Проведені в роботі дослідження базуються на низці загальнометодологічних та логіко-математичних методів. До перших відносяться, перед усім, методи введення та виключення абстракції. До других – метод уточнення складних даних іменною множиною та метод ізоморфних відображень. Наукову новизну складає виведена алгебраїчна характеристика класу частково-рекурсивних функцій та частково-рекурсивних предикатів над реляціями та отримана теорема про її повноту в примітивній програмній алгебрі. Потужність даної алгебри була доказана виведенням з її допомогою примітивних операцій алгебри Кодда. Також було отримано результат по управлінню складною архітектурою за допомогою скінченого автомату для реалізації функцій над багатомісними структурованими типами даних. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися відповідно до наукових напрямків діяльності кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури, а також пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України “Інформаційні та комунікаційні технології”. Основні результати були отримані в рамках науково-дослідної роботи No д.р. 0113U001874 (шифр «ФЕЛ-4/5») «Прискорення обчислень з використанням логічних пристроїв, що реконфігуруються». Практичну значимість отриманих результатів складає: розробка архітектури реляційного процесора як програмно-апаратної реалізації алгебри реляцій; апаратно-програмна реалізація всіх частково-рекурсивних багатомісних функцій над реляціями з алгебри Кодда, з повної сукупності породжуючих класу функцій та додаткових функцій; використання результатів дослідження при викладанні дисципліни «Основи побудови інформаційно-обчислювальнх засобів інтеграції» (лабораторний практикум) для студентів спеціальності 172 «Телекомунікації та радіотехніка» освітньо-професійної програми «Інформаційно-обчислювальні засоби радіоелектронних систем» на кафедрі КЕОА факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Апробація роботи. Основні результати роботи пройшли апробацію на Міжнародному змаганні InnovateFPGA 2021-2022. Робота під назвою Reconfigurable matrix co-processor від представленої автором команди EM029 стала переможцем першого туру європейсько-африканського регіону. Також окрема робота в даному напрямку була представлена на конференції IEEE UkrMiCo’2021 під назвою «Digital Equalizer Model for the Microcontroller» Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 1 друковану статтю [31].Документ Відкритий доступ Багатофункціональний годинник зворотної дії з режимом детонації на основі мікроконтролера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Латишев, Ян-Віктор Григорович; Лисенко, Олександр ІвановичДокумент Відкритий доступ Багатофункціональний терморегулятор(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тимченко, Аліна Олегівна; Губар, Вячеслав ГригоровичРоботу викладено на 95 сторінках, вона містить 5 розділів та 19 джерел в переліку посилань. Метою даної роботи є розробка терморегулятора, спроможного підтримувати задану температуру для різного роду нагрівальних елементів, та впровадити функцію керування струмом через електронагрівальний елемент. У дипломному проєкті виконано патентний пошук та аналіз наявних рішень. З урахуванням даного аналізу було розроблено схему електричну принципову, обрано елементну базу та виконано необхідні розрахунки. На основі розробленої схеми було розроблено друкований вузол та проведено необхідні розрахунки, що підтверджують коректність обраної бази. Також було виконано розробку комплекту конструкторської документації, необхідної для виготовлення пристрою. На тему дипломного проєкту було опубліковано статтю категорії «Б» у фаховому виданні Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського.Документ Відкритий доступ Балансуючий робот на STM32(2019-06) Ніношвілі, Сергій Нугзарович; Антонюк, Олександр ІгоровичДокумент Відкритий доступ Безпроводовий охоронний комплекс(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-06) Кужильний, Олег Вадимович; Варфоломєєв, Антон ЮрійовичДокумент Відкритий доступ Безпровідна система моніторингу вібрацій для прогнозованого обслуговування електродвигунів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-06) Гордієнко, Ярослав Олександрович; Короткий, Євген ВасильовичДокумент Відкритий доступ Блок відображення даних з відеокамери(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-06) Пономаренко, Богдан Андрійович; Кучернюк, Павло ВалентиновичДокумент Відкритий доступ Блок керування периферією по мережі Wi-Fi(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-06) Леонов, Дмитро Владиславович; Редько, Ігор ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Блок керування пристрою УФ експонування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-06) Сорокін, Дмитро Анатолійович; Губар, Вячеслав ГригоровичДокумент Відкритий доступ Блок керування інкубатором(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-06) Якименко, Олег Олександрович; Губар, Вячеслав Григорович