Застосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів
Дата
2025
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Варжанський І. В. Застосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025.
У дисертаційній роботі представлено теоретико-методологічне обґрунтування використання моделей рефлексивного управління державними органами у контексті протидії воєнно-політичним загрозам. Розкрито актуальність дослідження феномену рефлексивного управління з огляду на необхідність врахування його як інструмента у плануванні та реалізації гібридної агресії з боку Російської Федерації та активне використання у багатьох сучасних інформаційних операціях. З метою досягнення поставлених завдань дисертаційного дослідження автором було поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії рефлексивного управління, уточнено сутнісні характеристики цього феномену, визначено його місце серед інших форм інформаційного впливу в контексті державного управління. У роботі обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення рефлексивного управління, що інтегрує міждисциплінарні методології з різних сфер науки, включаючи системний аналіз, соціальні науки та інформаційні технології. Доведено, що використання моделей рефлексивного управління дозволяє підвищити ефективність державної політики у сфері національної безпеки, зокрема, шляхом прогнозування дій опонентів та адаптації стратегій державного управління до динамічного інформаційного середовища. У роботі вперше запропоновано цілісну систему теоретикометодологічних засад моделювання рефлексивного управління, адаптовану до умов гібридної агресії. Сформульовано низку оригінальних моделей рефлексивного управління та визначено можливості їх практичного застосування у державному управлінні. Проведено поглиблений аналіз історичних аспектів використання рефлексивного управління, що дозволило простежити еволюцію відповідних підходів та їх адаптацію до різних політичних та управлінських контекстів. Автором проведено детальний порівняльний аналіз парадигм рефлексивного управління в різних управлінських традиціях (західна, східна, радянсько-російська). Доведено, що специфічні ознаки кожної з цих парадигм дозволяють не тільки ідентифікувати спроби рефлексивного впливу, але й визначати ймовірних організаторів інформаційних операцій, що має принципове значення для розробки заходів протидії. У дисертації також запропоновано авторські підходи до оцінки ефективності та етичності інформаційних операцій. Це дає змогу визначити межі допустимості окремих методів інформаційного впливу та розробити чіткі критерії для прийняття рішень державними органами щодо проведення інформаційних операцій. Окреме місце займає розробка та емпірична перевірка авторської методики визначення індексу вразливості держав до операцій впливу, заснованої на інтеграції результатів експертного оцінювання за методом Дельфі та аналізу відкритих джерел інформації. Методика дозволила визначити ключові фактори, що забезпечують стійкість держави до інформаційних загроз, зокрема, підтверджено особливу важливість таких демократичних чинників, як медіаграмотність населення, якість освіти, дотримання прав людини та незалежність судової системи. Водночас, результати дослідження вказують, що такі фактори як цензура, культурна глобалізація, надмірне регулювання діяльності іноземних агентів, насадження певної виокремленої національної або релігійної ідентичності мають обмежений вплив на стійкість держави та можуть бути ризикованими з точки зору демократичних принципів управління. Запропонована методика дозволила здійснити ранжування країн Східної Європи за рівнем їхньої вразливості до операцій впливу, а отримані результати були верифіковані шляхом порівняння з міжнародними рейтингами, що підтвердило високу валідність запропонованого підходу. Автором запропоновано низку практичних рекомендацій щодо формування державної політики в галузі інформаційної безпеки, серед яких важливе місце займає впровадження обов’язкових освітніх програм з критичного мислення та медіаграмотності, забезпечення прозорості фінансування політичних партій тощо. Крім того, автором сформульовано рекомендації щодо внутрішньої інформаційної політики в умовах атомізації суспільства. Обґрунтовано необхідність створення рефлексивно-активних середовищ, які сприятимуть формуванню ефективного зворотного зв'язку між органами влади та громадянами. Запропоновано механізми залучення неформальних лідерів до комунікаційних процесів, що дозволяє враховувати специфіку різних соціальних груп та підвищувати рівень суспільної довіри до державних інституцій. Важливим результатом дисертаційного дослідження є класифікація інструментів рефлексивного управління, актуальних для сучасної практики державного управління в умовах гібридних загроз. Автором обґрунтовано, що попри існування операцій третього та вищих рангів рефлексивного управління, практичне використання таких складних комбінацій є малоймовірним на сучасному етапі через обмеженість ресурсів та складність виконання. Водночас, у роботі відзначається, що потенціал розвитку штучного інтелекту та застосування його у державному управлінні можуть дозволити моделювання третього та вищих рангів рефлексивного управління в найближчому майбутньому. У дисертації окремо розглянуто форсайт як інструмент активного прогнозування в сфері державного управління, яке виступає специфічною формою рефлексивного управління. Автором описано парадоксальний ефект форсайту, що полягає в тому, що результати оприлюднених прогнозів майбутнього можуть безпосередньо впливати на саме це майбутнє, створюючи ефект, аналогічний парадоксу «демона Лапласа». Це може призводити як до контрольованих, так і до небажаних наслідків у державному управлінні. Особливу увагу приділено застосуванню інноваційних технологій, зокрема, штучного інтелекту та методів машинного навчання, для оперативного виявлення та нейтралізації інформаційних загроз у державному управлінні. Встановлено, що генеративні моделі штучного інтелекту, навчаючись на маніпулятивних матеріалах, можуть ставати джерелом прихованої дезінформації. У зв’язку з цим автор наголошує на необхідності розробки спеціалізованих адаптивних систем кібербезпеки, які дозволять виявляти та нейтралізувати подібні загрози в реальному часі. Доведено, що інтеграція таких технологій є не лише перспективною, а й необхідною умовою для посилення інформаційної безпеки в умовах зростання складності та кількості операцій впливу, які мають місце у цифровому середовищі. Практичне значення дослідження полягає у формуванні науково-обґрунтованих рекомендацій щодо впровадження моделей рефлексивного управління в діяльність державних органів України, відповідальних за стратегічні комунікації та інформаційно-психологічну безпеку, таких як Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», зокрема при розробці курсів з національної безпеки, стратегічних комунікацій та рефлексивного управління. Запропоновані автором теоретико-методологічні засади, практичні моделі та інструменти забезпечують підґрунтя для подальших досліджень у сфері публічного адміністрування та національної безпеки, а також мають потенціал для застосування в практиці державного управління з метою посилення стійкості держави перед сучасними гібридними загрозами.
Опис
Ключові слова
рефлексивне управління, національна безпека, інформаційна політика, інформаційні операції, дезінформація, суверенітет, стратегічні комунікації, інформаційна безпека, гібридна війна
Бібліографічний опис
Варжанський, І. В. Застосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів : дис. … д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Варжанський Ілля Володимирович. – Київ, 2025. – 309 с.