Статті (КІ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Відносини журналу "Основа" (1861-1862) з галицькими інтелектуалами(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тоноян, Армен АраіковичУ статті висвітлюються особливості теоретико-практичних відносин часопису «Основа» з українськими інтелектуалами Галичини від початку 50-х рр. XIX ст., коли провідні члени майбутньої «Основи» оселяються в Петербурзі та до відкриття товариства «Просвіта» у Львові наприкінці 60-х рр. XIX ст. Досліджено роль цензури у поширенні літератури між українськими інтелектуалами обох імперій. Виявлено, що цензурний устав Російської імперії від 1828 р., на відміну від законодавства Австрійської імперії, більш негативно вплинув на міждержавний обіг літератури, породжував бюрократичні надмірності та сприяв корупції, що обмежувало доступ «основ’ян» до літератури галичан. Проаналізовано і класифіковано друкований спадок «Основи», що цілковито або частково зачіпав галицьку проблематику, зокрема, виділено 3 групи статей за цільовим призначенням: полемічні, інформаційні та науково-публіцистичні. В полемічних статтях доведено, що члени «Основи» і галицькі інтелектуали виступали в спільному порозумінні у пресовій полеміці проти польських та російських науковців. Водночас найбільш дискусійним між «основ’янами» і галичанами було мовне питання. Мова відігравала більшого значення, аніж інструмент спілкування. Залежно від ставлення до «кулішівки», яку намагався стандартизувати петербурзький часопис, галицькі інтелектуали сприймали або відкидали твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глібова та інших літераторів Наддніпрянщини. Відтворено динаміку взаємодії «основ’ян» та галицьких русинів на базі інформаційних статей в «Основі». Наголошено на популяризації козацької доби в середовищі галицьких народовців під впливом науково-публіцистичних і художніх статей «Основи». Відзначено активізацію ідей «Основи» в Галичині після закриття петербурзького часопису, що проявлялось у налагодженні співпраці з частиною кореспондентів Наддніпрянщини та появі передруків з петербурзького журналу.Документ Відкритий доступ Журнал "Основа" в процесі генези народознавчих студій: напрями вивчення і методологія(Кам’я нець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022) Тоноян, Армен АраіковичАнотація. Метою дослідження є аналіз народознавчих публікацій часопису «Основа» в рамках побудови культурної легітимації українського народу, відтворення та оцінка методологічних підходів авторів журналу. Методологія статті базується на принципах історизму, обʼєктивності та системного підходу. При цьому було застосовано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), так і спеціально-наукові (історичні) методи дослідження (порівняльно-історичний, хронологічний, ретроспективний, а також метод класифікації). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що народознавчі матеріали журналу «Основа» вперше виокремлюються із великого кола публікацій часопису та розглядаються як комплексна система по розбудові україністики початку другої половини XIX століття. Висновки. Відібрано і наведено характеристику найбільш знакових українознавчих публікацій журналу. Доведено, що народознавчі публікації з наукової точки зору мали неоднозначний характер. З одного боку, частина матеріалів була вибудована на інтуїтивних висновках, які особливо простежуються в роботах, що висвітлюють період Давньої Русі. З іншого боку, відзначено широкий масштаб цих публікацій, частина з яких є актуальною і для сучасних дослідників з питань побуту окремих етнічних груп, розселення українців за межами етнічної України. Виявлено ознаки методологічної трансформації у підходах до вивчення минулого. Авторами П. Шохіним і В. Коховським був залучений прототип сучасного усноісторичного дослідження для відтворення подій на основі спогадів очевидців. У статтях М. Костомарова, П. Куліша і М. Сухомлинова доведено використання методики за образом культурної антропології, що відповідало як тодішньому західноєвропейському, рівню наукового пізнання, так і сучасним теоретико-методологічним підходам. Наголошено на особливій ролі М. Костомарова як головного теоретика часопису, рівень наукових робіт якого був передовим у вітчизняній історіографії цього етапу.Документ Відкритий доступ Журнал "Основа" (1861–1863 рр.) в історіографії 1863–1939 рр.: еволюція дослідницьких підходів та інтерпретацій(Видавнича група "Наукові перспективи", 2024) Тоноян, Армен АраіковичУ статті висвітлюється історіографія журналу «Основа» (1861–1863 рр.) впродовж 1863–1939 рр. В роботі систематизовано значну кількість напрацювань з урахуванням ідеологічних, регіональних та наукових контекстів, що уможливлює простежити зміни у сприйнятті «Основи» в різні історичні періоди. Для систематизації виділено чотири періоди в історіографії журналу за проблемно-хронологічним принципом: імперський (1863–1917 рр.), період Української революції (1917–1921 рр.), радянський (1923–1931 рр.), західноукраїнський/діаспорний (1923–1939 рр.). На кожному з наведених періодів змінювалися підходи до вивчення часопису. Якщо на початку до «Основи» здебільшого зверталися колишні члени та сучасники в рамках пресових дискусій із російською періодикою або у власних спогадах, то з переходом українського національного руху до політичної фази у 1890-х рр. розуміння «Основи» як важливого елементу національного руху 1860-х рр. стає переважаючим. Протягом Української революції 1917¬–1921 рр. цей образ остаточно закріплюється. За першого радянського десятиліття було опубліковано найбільше праць з «основʼянської» тематики в окреслений період вивчення (1863–1939 рр.). В них найбільше уваги приділено джерелознавчим аспектам, персональним взаєминам редакції зі співробітниками «Основи», а також цензурі. Водночас діаспорні та західноукраїнські фахівці зосередилися на взаєминах редакції «Основи» із галицькою інтелігенцією, а також вперше звернули увагу на технічні характеристики часопису (формат, обʼєм, пагінація). Доведено, що протягом досліджуваного періоду рецепція «Основи» пройшла поступову переорієнтацію від публіцистичних текстів членів журналу і його сучасників до аналізу соціально-економічних та політичних аспектів діяльності часопису як невідʼємної частини українського культурно-національного руху. Показано залежність інтерпретацій часопису від ціннісних та ідеологічних орієнтирів різних періодів.Документ Відкритий доступ Повсякдення та емоційний світ вірян у символах і образах вотивів з колекції Національного заповідника „Києво-Печерська лавра”(Stowarzyszenie Współpracy Polska-Wschód, 2022-10) Кізлова, Антоніна Анатоліївна; Крайня, Ольга ОлексіївнаУ статті оцінюється інформаційний потенціал вотивів XVIII – початку ХХ ст. з зображенням серця та зображенням людей, зібраних у колекціях Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» за функціями через символи, образи, узагальнені та повсякденно-емоційний світ вірян на землях України.Документ Відкритий доступ Christian Votive Crafts in Pre- and Post-Soviet Ukraine(Klaipėdos universitetas, 2022-12) Kizlova, Antonina; Onoprienko, NatalyaДокумент Відкритий доступ «Киевские епархиальные ведомости» про алкоголь як неолюдненого учасника Першої світової війни(Видавничий дім«Гельветика», 2022-08) Кізлова, Антоніна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Місця похмурого туризму в звітах про студентські й учнівські екскурсії до Києва (початок ХХ ст.)(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Кізлова, Антоніна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Антипольська діяльність чорносотенців на Волині на початку ХХ ст.(Науково-дослідний центр «Лукомор’є», 2022-07) Мельничук, Олег Анатолійович; Цецик, Ярослав Петрович; Кізлова, Антоніна Анатоліївна