Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 59
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Інженерно-технічне облаштування державного кордону України під час відсічі російської агресії (2014–2018)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ананьїн, О. В.Російська агресія проти України сформувала принципово новий історичний контекст, в якому нові виклики обумовили необхідність переосмислення усталених принципів та підходів у науці до безпеки державного кордону. Зокрема, вивчення нового досвіду, пов’язаного з інженерно-технічним обладнанням ділянок, що охороняються. Статтю присвячено історичному аналізу інженерно-технічного облаштування українсько-російської ділянки державного кордону для захисту (охорони) державного кордону в умовах російської агресії, яка в 2014–2018 рр. здійснювалася гібридними методами. Встановлено, що військові експерти, на основі результатів досліджень, наголошували на перевазі високотехнологічних засобів спостереження та контролю над капітальними фортифікаційними спорудами. Бойовий досвід, набутий під час антитерористичної операції на Донбасі довів, що попри принципові зміни характеру бойових дій військово-інженерна підготовка територій до їх оборони не втратила актуальності. У Державній прикордонній службі України завжди приділяли значну увагу інженерному облаштуванню державного кордону. Наведено статистичні дані, які надають уявлення про масштабність заходів з інженерно-технічного облаштування українсько-російської ділянки державного кордону в заявлений період.Документ Відкритий доступ Історія штучного інтелекту в медіа бізнесі: етапи розвитку, особливості застосування, виклики та перспективи(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гук, О. В.; Артеменко, Л. П.; Хитровська, Ю. В.Стаття присвячена аналізу розвитку штучного інтелекту в історичній ретроспективі, висвітленню особливостей його застосування у медіа сфері, окресленню викликів та визначенню перспектив у медіа просторі. В статті розглянуто особливості «Національної стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні 2021–2023 рр.», окреслено рекомендації для суб’єктів у сфері медіа, які розробляють самостійно або замовляють систему ШІ у професійних розробників і для тих, що використовують системи ШІ, які розробили треті особи. Автори проаналізували дослідження Deloitte щодо медійної сфери в контексті загроз та майбутніх перспектив медіа бізнесу, окреслено рекомендації щодо впровадження ШІ в медіа сфері. Дослідження проведено за підтримки Guangzhou International Sister City Universities Alliance в рамках міжнародного дослідницького проєкту «Artificial intelligence in the media business».Документ Відкритий доступ Роль художнього образу при формуванні історичної реальності у процесі ідеологічної боротьби періоду Радянської України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Калуга, В. Ф.; Лановюк, Л. П.; Махінько, А. І.У світлі останніх наукових досліджень зростає потреба переосмислити, окрім іншого, базові підходи до розуміння як суті історичного поступу, так і механізмів, що його забезпечують, та рушійних сил і засобів, які приводять у рух згадані механізми. Безумовно, мистецтву, а в його лоні й художньому образу присвячено численні наукові розвідки, зокрема в розрізі зв’язку між художнім образом та пропагандою, тощо. Однак поза прискіпливою увагою дослідників, як правило, залишаються підстави, що уможливлюють оперування образом, зокрема художнім у ході боротьби за історичну реальність, а також технології оперування образом як інструментом ідеологічної боротьби. Тож ця наукова робота присвячена проясненню згаданих моментів, у т.ч. апелює до підстав соціального розшарування та стратифікації, властивості образу бути основою світогляду або картини світу тощо.Документ Відкритий доступ Історіографічний внесок польських дослідників у вивчення календарної звичаєво-обрядової культури українців XX – початку XXІ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Стішова, Н. С.У статті аналізується внесок провідних польських учених, краєзнавців, аматорів, письменників, громадських та релігійних діячів ХІХ–ХХ ст. в етнографічне вивчення України з погляду висвітлення календарної та обрядової культури українців. Підтверджено, що дослідники зібрали й опублікували значний масив первинних фольклорно-етнографічних записів матеріальної та духовної культури, які досі залишаються цінними для етнологічної науки.Документ Відкритий доступ Львів у дзеркалі газет: преса як джерело до вивчення повсякдення міста (1991–1996)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дикий, Л. Л.Вивчення історії повсякдення України та Львова, зокрема, в перші роки після відновлення незалежності 1991 р. Дає змогу глибше зрозуміти соціальні та культурні зміни, які формували життя суспільства, його щоденні практики, звички, побут, цінності та адаптацію до політичних і економічних викликів. Стаття є аналітичним оглядом львівської преси 1991–1996 рр., як важливого джерела для дослідження цих змін, оскільки газети віддзеркалювали реалії життя та настрої львів’ян у контексті нових соціокультурних умов.Документ Відкритий доступ Міжнародна активність словацької політичної еміграції на заході (1945 – лютий 1947 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Боровець, І. І.Ліквідація 1945 р. Словацької держави зумовила еміграцію на Захід її очільників та активістів. Спираючись на принцип національного самови-значення, вони обґрунтовували право збереження незалежної Словаччини шляхом вільного плебісциту, зверталися до міжнародних організацій та західних політиків, підтримували ідею інтеграції Центрально-Східної Єв-ропи зі Словаччиною як рівноправним членомДокумент Відкритий доступ Діяльність викладачів Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки з вивчення та збереження культурної спадщини Волині (1950-ті – початок 1990-х рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гаврилюк, С. В.; Надольська, В. В.У статті проаналізовано пошукову, дослідницьку, видавничу, організаційну, громадську діяльність викладачів Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. На основі архівних документів, матеріалів періодичної преси, наукових публікацій вчених доведено їх вагомий внесок у вивчення та збереження культурної спадщини Волині у 1950-х — на початку 1990-х рр.Документ Відкритий доступ Афганська війна СРСР (1979–1989) на сторінках періодичних видань організації українських націоналістів (революційної)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковальков, О. Л.; Куценко, О. Л.У статті досліджено висвітлення війни СРСР в Афганістані на сторінках газети «Шлях перемоги» й журналу «Визвольний шлях», а також використання афганського питання з боку європейських осередків Організації Українських Націоналістів (революційної) в політичній антирадянській діяльності. Джерельну базу дослідження становили публікації в газеті «Шлях перемоги» та журналі «Визвольний шлях», які датуються 1980–1989 рр. й були присвячені різним аспектам афганської війни або висвітлювали практичну діяльність ОУН (р) і Антибільшовистського Блоку Народів у зв’язку з нею. З’ясовано, що звернення до афганської війни на сторінках періодичних видань організацій української політичної еміграції було цілком логічним з погляду на їхню націоналістичну і водночас антирадянську спрямованість. Численніші публікації в «Шляху перемоги» на афганську тематику можна умовно поділити на три групи: 1) інформаційні повідомлення, переважно невеликі за обсягом, про війну в Афганістані; 2) різні за обсягом матеріали, які висвітлювали використання афганського чинника в політичній діяльності ОУН (р) та АБН; 3) аналітичні публікації, зазвичай великі за обсягом, присвячені різним аспектам тієї війни. До останньої групи можна віднести статті у «Визвольному шляху». В цих публікаціях Афганістан тлумачився як черговий злочин Кремля, афганці — так само підневільний Москві народ, як українці в СРСР, і перемога афганських повстанців мала наблизити крах «імперії зла», а з нею — незалежність України. Попри заідеологізованість публікацій, їх емоційний і ворожий щодо СРСР стиль слід констатувати високий фаховий рівень української еміграційної журналістики. Більшість наведених у проаналізованих публікаціях фактів відповідають сучасним даним, а теоретичні й аналітичні висновки — адекватні тогочасним оцінкам західних експертів і науковців. Тож «Шлях перемоги» та «Визвольний шлях» транслювали тодішній західний погляд на афганську проблему, проте використовували її в інтересах українського визвольного руху.Документ Відкритий доступ Репресії КДБ проти дисидентів Євгена Пронюка та Василя Лісового в контексті генерального погрому українського національного руху 1972–1973 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Паска, Б. В.У статті проаналізовано розправу Комітету державної безпеки (КДБ) над київськими дисидентами Євгеном Пронюком та Василем Лісовим під час хвилі репресій 1972–1973 рр. Розкрито суть протестної активності інакодумців у першій половині 1972 р. проти посилення репресивного тиску з боку режиму, простежено оперативно-агентурні заходи КДБ, досліджено хід спецоперації щодо затримання Є. Пронюка та В. Лісового, вивчено слідчо-судову розправу над дисидентами.Документ Відкритий доступ Перша документальна виставка Запорізького історичного архіву (1932 р.) – свідчення утвердження тоталітаризму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ігнатуша, О. М.Інформаційна складова сучасної війни Росії проти України переконує у важливій ролі ідеологічного впливу на формування суспільної думки. Акцентуємо на виставковій діяльності архівів, що була, є і буде одним із засобів поширення й маркером панівних у суспільстві ідейних впливів. Призмою аналізу є Запорізький історичний архів, який почав діяти в результаті реорганізації архівної системи України 1932 р. За допомогою мікроісторичного та системного підходів розкрито організацію, зміст та експонування найпершої документальної виставки архіву. Показано вплив тоталітарної державно-політичної системи на дослідницьку та інформаційну діяльність архівів України.Документ Відкритий доступ Anti-Alcohol Movement among Ukrainian peasants of Halychyna (at the end of the 19th – 30’s of the 20th century)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Drohobytska, O.The Anti-Alcohol Movement among Ukrainian peasants of Halychyna at the end of the 19th century and the 1930’s is analyzed in the article. To present a nar-rative on the topic, the author extensively employed field studies and memoirs, enabling readers to examine the problem from the perspective of contemporar-ies. This topic is highly relevant, particularly with the onset of the full-scale Rus-sian-Ukrainian war amidst the ongoing coronavirus pandemic, which has led to a noticeable increase in alcohol consumption in Ukraine.The research utilized general scientific and special scientific methods, includ-ing field research. The author aims to demonstrate various methods of combating alcohol addiction within rural communities in Halychyna and to evaluate their effectiveness. The author emphasizes the significant role of personal influence within the anti-alcohol movement, particularly the authority of leaders who pro-moted sobriety. At the end of the 19th century, Greek-Catholic priests took a lead-ing role in the anti-alcohol campaign. To minimize alcohol consumption, some priests resorted to various, at times quite uncompromising, measures.Later, during the interwar period, teachers, members of youth organizations, and public activists were also actively involved in the anti-alcohol movement. To promote sobriety and a healthy lifestyle, members of the rural intelligentsia arranged missions featuring symbolic burials of horilka, sobriety brotherhoods, local assemblies, and public plebiscites. Oaths of abstinence from alcohol proved to be effective in influencing religious peasants. Reading rooms were established to counteract korchmas, and in many cases, anti-alcohol actions were combined with measures aimed at supporting Ukrainian shops and products.The author analyzed local folklore regarding the achievements of the anti-al-cohol movement.Документ Відкритий доступ Арешт і ув’язнення дружин командного складу повстанського загону отамана Якова Гольчевського(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Красносілецький, Д. П.Статтю присвячено дослідженню періоду арешту й ув’язнення дру-жин командного складу загону отамана Якова Гольчевського (Гальчевський, «Орел»), яких було заарештовано у вересні 1922 р. Зосереджено увагу на долі Наталі Ковбасюк, Варвари Харчук, обставинах перебування Марії Гольчев-ської й Тетяни Конопенко в ув’язненні. Також зазначено про свідчення щодо М. Гольчевської сотників повстанського загону Я. Гольчевського, яких за-арештували більшовики. Підкреслено, що причетність Марії Гольчевської до антибільшовицького повстанського руху не доведено.Документ Відкритий доступ Особливості антиєврейської пропаганди чорносотенців на Волині напередодні та на початку Першої світової війн(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мельничук, О. А.; Цецик, Я. П.Досліджено організацію та проведення Союзом російського народу антиєврейської пропаганди на Волині напередодні та на початку Першої світової війни. З’ясовано, що одним із важливих її напрямів було звинувачення євреїв в економічній експансії, лихварстві, торгівлі недоброякісними товарами на Волині в окреслений період. На основі матеріалів чорносотенної преси й архівних документів обґрунтовано, що чорносотенці на початку ХХ ст. розпочали з євреями боротьбу за економічні впливи на населення Волині. Це мало чітко окреслену мету — за допомогою споживчих товариств та фінансових установ, що перебували в підпорядкуванні Почаївського відділу СРН іще більше зміцнити свої впливи в регіоні. До організації цих структур чорносотенці залучали парафіяльне духовенство. Між тим, саме єврейський капітал відігравав панівну роль у торговельній справі на Волині, що створювало значні перепони швидкій реалізації планів СРН. Ще одним напрямом, який вдало використовували чорносотенці для дискредитації євреїв була публікація низки статей про те, як вони порушують законодавство. Це мало чітко визначену мету — активізувати антиєврейську пропаганду та одночасно з цим зміцнити економічні позиції союзників. На початку Першої світової війни волинські чорносотенці активізували антиєврейську пропаганду, однак змінився її акцент. Враховуючи реалії воєнного часу, вони звинувачували представників цієї етнічної групи в знущанні над військовополоненими, співпраці з німецькою та австро-угорською арміями. Одночасно з цим на сторінках своїх пресових органів чорносотенці заперечували відзначення у боях євреїв-солдатів імперської армії. Суспільству нав’язувався погляд, що серед євреїв найбільше тих, хто уникав служби. Крім того, чорносотенці активно виступали проти надання «рівних прав» євреям, що могло, на їхню думку, послабити імперію. Особлива увага приділялася тій обставині, що союзники звинувачували євреїв у фінансуванні соціалістичного та соціал-демократичного рухів, боролися з самодержавством. При цьому акцент робився й на те, що німецька влада фінансувала названі політичні партії з метою посіяти розбрат в імперії. Така діяльність чорносотенців сприяла розпалюванню міжнаціонального протистояння у поліетнічному волинському суспільстві, що негативно впливало на суспільно-політичні процеси на Волині,які й так загострювалися воєнними діями у регіоні.Документ Відкритий доступ Cоціокультурна характеристика чиновників установ зв’язку одеського поштово-телеграфного округу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Федорченко, О. В.У статті проаналізовано соціокультурний портрет чиновників-зв’язківців півдня України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Встановлено, що всупереч бажанням царської влади корпус чиновників зв’язку переважно формувався з міщан і селян. Загальний освітній рівень зв’язківців був нижчим за встановлений урядом. Доведено, що кількість жінок в установах зв’язку зростала й випереджала загальні показники по імперії. Показано, що більшість зв’язківців зараховувала себе до православних. Значна маса чиновників була найпрацездатнішого віку.Документ Відкритий доступ The Newspaper «Ruslan» as a primary source for examining ukrainian emigration to Brazil from the late 19th to the early 20th centurya(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Klish, A.; Ihnatenko, N.This scholarly article analyzes the newspaper «Ruslan» as a critical source for understanding Ukrainian emigration to Brazil during the late 19th and ear-ly 20th centuries. As a distinctive communication platform, the newspaper fa-cilitated information exchange among Ukrainian communities in Brazil and Halychyna, providing rich insights through its diverse content, including arti-cles, readers’ letters, and analytical pieces. By meticulously examining Ruslan’s content, researchers can develop a nuanced understanding of the social, cul-tural, and economic contexts of Ukrainian diaspora experience. The research explores key dimensions of Ukrainian emigration to Brazil, investigating the complex motivations behind relocation, the intricate processes of adaptation to a new environment, the multifaceted challenges encountered, and the signif-icant contributions of Ukrainian immigrants to Brazilian societal development. Through a comprehensive analysis, the authors examine various dimensions of the Ukrainian community’s collective experience, including their engagement in public and political domains, strategic efforts to preserve cultural heritage, establishment of social and educational institutions, and dynamic interactions with other ethnic groups.Документ Відкритий доступ Будівництво та функціонування Андрушівської пристані на Дніпрі поблизу м. Переяслава Полтавської губ. у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Жам, О. М.; Фігурний, Ю. С.; Лєбєдєва, Ю. О.Судноплавство по Дніпру, найбільшій водній транспортній магістралі України, залишається актуальною темою для досліджень. Особливо цікавий період — друга половина ХІХ — початок ХХ ст. — час, коли пароплавство розвивалося найактивніше. За останні роки інтерес до цієї проблеми суттєво зріс у зв’язку з відродженням вантажних і пасажирських перевезень річкою. Одним з малодосліджених питань історії судноплавства по Дніпру імперської доби залишається створення та функціонування Андрушівської пристані поблизу м. Переяслава Полтавської губ. Це питання побіжно порушувалось у низці робіт з гідрології, географії, судноплавства, історії міста Переяслава, однак об’єктом спеціального дослідження досі не стало. У статті на основі щорічних постанов і звітів Переяславських земських зборів та Переяславської земської управи, праць з гідрології, географії, судноплавства висвітлено історію виникнення Андрушівської пароплавної пристані на Дніпрі поблизу м. Переяслава Полтавської губ. та її функціонування у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. З’ясовано джерельний комплекс дослідження, охарактеризовано особливості пристані, визначено вантажообіг, окреслено основні проблеми у її функціонуванні та коло питань, які потребують подальшого наукового осмислення.Документ Відкритий доступ Бессарабія першої половини ХІХ ст.: візії європейців(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гедьо, А. В.; Іванюк, О. Л.Статтю присвячено аналізу тревелогів англійських, німецьких та французьких мандрівників, які відвідали Бессарабію у першій половині XIX ст. Незважаючи на суб’єктивність і нерівномірність викладу матеріалу, вони містять цінну інформацію про регіон, яку важко знайти в інших джерелах. Дослідження виявляє, що мандрівники звертали особливу увагу на ландшафти, економіку, міста, етнічний та соціальний склад населення регіону. Вони також відзначали взаємодію різних культур і особливий статус жителів Бессарабії. На основі аналізу тревелогів виявлено, що найбільший інтерес для іноземних мандрівників представляли міста Кишинів, Сороки, Хотин і Бендери. Незважаючи на суб’єктивний характер тревелогів, вони є цінним джерелом для розуміння того, як іноземці бачили Бессарабію в той час.Документ Відкритий доступ Пізньосередньовічний могильник у с. Республіканець Херсонської обл.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Никоненко, Д. Д.; Волков, А. В.; Долженко, Ю. В.Публікацію присвячено матеріалам епізодичних досліджень ґрунтового могильника пізнього середньовіччя на території с. Республіканець Херсон-ської обл. Пам’ятка розміщується в околицях Кам’янської запорозької Січі, кілька разів ставала об’єктом побіжних досліджень при вивченні козаць-ких старожитностей і жодного разу не публікувалася. Протягом останніх 30 років було досліджено лише 7 поховань могильника. Загалом на поверхні вдалося зафіксувати ймовірні місця 28 поховальних споруд.Характерні риси поховального обряду могильника такі. Місця поховань позначалися на поверхні невеликими закладками з плаского каменю. Місце-вий вапняк, що використовувався для цього, викладався в один шар. Закладки наближеної до овалу форми перекривали поховальні ями та приблизно кори-гувалися з ними за розміром. Орієнтація поховальних ям — південний захід — північний схід за довгою стороною. Форма — наближена до прямокутної, з заоваленими кутами. Зафіксована глибина ям у межах 0,8–1,8 м. Кістяки покладені витягнуто на спині, головою на південний захід, зі складеними на рівні грудей або живота руками. Поховання здійснювалось у дерев’яній труні, дошки якої скріплювалися залізними кованими скобами або цвяха-ми. Поховання переважно безінвентарні. Поруч із кістяками зафіксовано рештки різноманітних органічних матеріалів: рослин, тканини та вовни. Єдиним предметом поховального інвентарю, виявленим при дослідженні, є бронзова шпилька, що використовувалася для жіночого головного убору.Окрім детального аналізу специфіки поховального обряду могильника ав-тори залучили результати палеоботанічних, краніологічних і остеологічних обстежень. Під час досліджень, через практичну відсутність поховального інвентарю, що є типовим для могильників пізнього середньовіччя, було за-лучено метод радіовуглецевого датування. Виходячи з результатів і аналізу особливостей поховального звичаю, автори пропонують гіпотезу про від-ношення пам’ятки до перших поселень XVIII ст., які виникають на дослі-джуваній території вже після часів існування Кам’янської запорозької Січі.Документ Відкритий доступ Жанр кондака в українських монодійних рукописах і стародруках ХІ–XVIII ст.: джерелознавчий аспект дослідження(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Жулковський, Б. Є.; Секо, Я .П.Відновлено корпус кондаків-монострофів за невменними, нотолінійними й ненотованими рукописами та стародруками Київської митрополії XI–XVIII ст.; подано статистику гласів і подобнів; зауважено міжжанрову дифузію в гімнах тропарної групи (тропар, сідален, кондак) та зміну богослужбової функції окремих піснеспівів (у зв’язку з переходом на межі XIV–XV ст. зі Студійського статуту на Єрусалимський); увиразнено новий тип кондака — проіміон акафіста паралітургійної ґенези; введено до історичної музикології ненотовані книги, які мають співацькі відомості: глас, модель, діакритичні знаки.Документ Відкритий доступ Релігійні смаки: яйця по-гугенотськи та «протестантські» гастрономічні новації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Демчук, С. А.Глибинні перетворення ранньомодерного періоду стимулювали зміни в гастрономічній культурі. Якщо Великі географічні відкриття привнесли нові продукти, то Реформація спонукала переглянути дієтарні обмеження, вжиток елітарних продуктів на кшталт дичини, прянощів і спецій та на-віть практику іменування страв. Ця стаття сфокусована на аналізі трьох аспектів змін: структури кулінарних книг, назвотвору страв і використан-ня кулінарної книги для політичної пропаганди у Франції й Англії.