Статті (КІГАП)

Постійне посилання зібрання

У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 53
  • ДокументВідкритий доступ
    Правове регулювання франчайзингу в світі
    (2022-05) Подоляк, Світлана Анатоліївна
    Стаття присвячена питанню правового регулювання договору франчайзингу в різних країнах світу. Приводиться генеза виникнення та розвитку інституту франчайзингу. Розглядається діяльність Європейської Організації Франчайзингу, яка у 1990 році прийняла Європейський Кодекс Етики Франчайзингу. Першою країною в Європейському Союзі, яка прийняла національне законодавство, яке регулює франчайзинг, була Франція. Окрім Закону № 89-1008 «Про розвиток комерційних та ремісничих підприємств та покращення їх економічного, правового та соціального стану» у Франції до відносин франчайзингу також застосовуються положення Французького торгівельного кодексу. Натомість в Німеччині відсутнє правове регулювання франчайзингу для цього використовуються загальні норми, закони о конкуренції, про споживачів тощо. В той же час у таких країнах ЄС як Італія, Іспанія, а також у Бразилії та Австралії прийнято спеціальне законодавство про франчайзинг. Наводиться приклад рішення, прийнятого Європейського суду, яке є важливим для визначення правового явища франчайзингу в ЄС. Зазначається, що у США правове регулювання договору франчайзингу здійснюється як на федеральному рівні, так й на рівні штатів. У законодавстві Великобританії відсутнє окреме спеціальне правове регулювання франчайзингу. Таке правове регулювання здійснюється на підставі законів, які взагалі регулюють підприємницьку діяльність. Визначається, що в Україні використовується не термін «франчайзинг», а рівнозначний термін «комерційна концесія». Правове регулювання використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання – комерційної концесії регламентується нормами Господарського кодексу України (Глава 36) та Цивільного кодексу України (Глава 76) та іншими законами. Зазначається, що комерційну концесію можна розглядати як один із способів економічної відбудови України, оскільки вже є наявна прибуткова бізнес-модель із пулом клієнтів, й відповідно потенційний дохід від такого виду підприємницької діяльності буде більшим, строк його окупності буде меншим; є постачальники. Використання такої відбудованої бізнес-моделі за потреби дозволяє отримати необхідне фінансування. Для покращення застосування та збільшення привабливості використання комерційної концесії в Україні вважається за доцільне внести зміни у господарське законодавство, а саме у частині доповнення обов’язків правоволодільця щодо розкриття переддоговірної фінансової інформації за останні три роки.
  • ДокументВідкритий доступ
    Деякі аспекти правового регулювання договорів в законодавстві Італії
    (2022) Подоляк, Світлана Анатоліївна
    Стаття присвячена деяким питанням правового регулювання договорів в законодавстві Італії. Отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі, вимагає не тільки гармонізації законодавства України із міжнародними правовими нормами та адаптації до правового надбання Європейського Союзу, а й розуміння та знання представниками бізнесу договірного законодавства зарубіжних країн, в тому числі й для побудови ефективних бізнес моделей. З цієї точки зору цікавим уявляється правове регулювання договорів у сучасному італійському законодавстві. Сучасне італійське законодавство у питанні регулювання договірних відносин оперує Цивільним кодексом Італії. При цьому в італійському законодавстві виокремлюють різновиди договорів для правового регулювання яких використовуються тільки загальні норми Цивільного кодексу Італії, а для яких – спеціальні норми Цивільного кодексу Італії. Окремо визначають ще одну групу договорів – це договори, які регулюються загальними нормами Цивільного кодексу Італії, а у певних випадках й міжнародними конвенціями щодо певних видів договорів, які є частиною національного італійського законодавства. Італійське договірне право спрямоване на захист слабкішого контрагента, який займає боргову позицію або має менше досвіду. Проведене дослідження порядку укладання договорів продажу товарів сторони договору, підприємства яких знаходяться в різних країнах, зобов’язані перш за все враховувати критерії, сформульовані у Вступних положеннях до Цивільного кодексу Італії; визначення законодавства країни, за яким має укладатися договір й також вибору місця розгляду судових спорів, яке згідно з Цивільним процесуальним кодексом Італії має відповідати нормам ЄС: сторони договору мають право вирішення спору у суді іншої країни лише у випадку, якщо одна з сторін не є громадянином Італії та не має Італію місцем постійного проживання. Заслуговує на увагу також підхід італійського законодавця до порушення зобов’язань щодо виконання договору, визначення істотних умов договору, а також підстав нікчемності та оспорюваності договору.
  • ДокументВідкритий доступ
    Jurisdictional methods for resolution of investment disputes involving foreging investors: areas for improvement
    (2023) Серебрякова, Юлія Олександрівна
    Інвестор зацікавлений вкладати кошти в економіку тієї країни, яка має ефективний механізм захисту його прав, у тому числі, дієві способи вирішення інвестиційних спорів за участю іноземних інвесторів У статті досліджено способи вирішення інвестиційних спорів за участю іноземних інвесторів під призмою їх ефективності. Встановлено відсутність в Україні дієвого способу вирішення інвестиційних спорів. Наголошено про те, що існуючі переваги вирішення інвестиційних спорів у Міжнародному комерційному арбітражі та Морської арбітражної комісії зводяться нанівець порядком виконання рішень цих органів в Україні. Виокремлено недоліки вирішення інвестиційних спорів за участю іноземних інвесторів в Україні в адміністративних та господарських судах. Зазначено, що досягти ефективності у вирішенні судами України інвестиційних спорів можна тільки шляхом реформування судової стеми України та запровадження нових підходів до розгляду інвестиційних спорів. Метою статті є обґрунтувати пропозиції щодо запровадження в Україні ефективних юрисдикційних способів вирішення інвестиційних спорів за участю іноземних інвесторів. Наголошено про те, що головною перевагою створення в Україні спеціалізованого інвестиційного суду України має стати максимальне прискорення вирішення інвестиційних спорів за участю іноземних інвесторів, забезпечення суддівського корпусу суддями, які володіють ґрунтовними знаннями інвестиційного законодавства, адже інвестиційні відносини, поміж розгалуженого національного законодавства, також регулюються великою кількістю міжурядових угод про сприяння та взаємний захист інвестицій, які укладаються урядом України із урядами відповідних країн та визначають основні питання взаємин сторін в галузі інвестиційної діяльності, володіють належним рівнем професійної англійської мови. Зроблено висновок про доцільність створення в Україні Вищого інвестиційного суду України з наділенням його правом вирішення інвестиційних спорів як суду першої інстанції та можливості оскарження його рішень тільки до Верховного суду України, пред’явлення особливих кваліфікаційних вимог до судів такого суду.
  • ДокументВідкритий доступ
    Video recording as a way to form judicial evidence
    (Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, № 1, 2023) Lukianchykov, Yevgen; Lukianchykov, Borys; Mykytenko, Olga
    Стаття присвячена проблематиці використання сучасних наукових досягнень у процесі кримінального судочинства. Звертається увага на те, що під час розкриття та розслідування кримінальних правопорушень з давніх часів використовують надбання різних галузей знань. На початковому етапі такі знання використовувалися для з’ясування обставин кримінального правопорушення (встановлення причин смерті, дійсності чи підробленості відповідного документа тощо). З часом необхідність застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві знаходить закріплення у відповідних нормативних документах. У Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК України) визначається перелік обставин, для з’ясування яких в обов’язковому порядку має призначатися експертиза. Окрім того, для фіксації процесу і результатів проведення процесуальних дій починають застосовувати фотозйомку, а у подальшому кінозйомку і відеозапис. Ці способи фіксації процесуальної діяльності поступово набувають поширення, що сприяє повноті, об’єктивності та всебічності відображення процесу слідчих дій та отриманих результатів. Відеозапис процесуальної діяльності в сучасних умовах набуває особливого значення. В умовах воєнного стану і ведення бойових дій не завжди у слідчого є об’єктивна можливість скласти протокол на місці проведення слідчої дії, а об’єктивно і повно зафіксувати її процес та результати є вкрай необхідним. У такому разі допомагає повний відеозапис процесуальної дії з наступним оформленням протоколу її проведення. Також варто зазначити, що відеозапис слід розглядати не тільки як ефективний і об’єктивний спосіб фіксації ходу проведення процесуальної дії і отриманих результатів. Він є процесуальною гарантією забезпечення прав та законних інтересів учасників слідчої дії від можливих порушень або обмежень з боку осіб, які проводять слідчу дію. У низці випадків, передбачених КПК України, відеозапис звільняє слідчого від обов’язку запрошувати до участі в слідчих діях понятих.
  • ДокументВідкритий доступ
    Кримінальна відповідальність водія транспортного засобу за залишення потерпілого в небезпеці
    (2023) Мисливий, Володимир Андрійович
    Розглянуто питання кримінальної відповідальності водіїв транспортних засобів за залишення в небезпеці потерпілих як діяння, передбаченого статтею 135 Кримінального кодексу України. Досліджено особливості цього складу злочину, що відрізняють його від інших посягань, які охоплюються диспозицією даної статті. Проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні ознаки залишення в небезпеці та визнано, що об’єктом злочину повинно вважатися не лише життя, а й здоров’я потерпілого. Запропоновано коригування диспозиції норми з огляду на те, що не завжди лише водій ставить потерпілого в небезпечний для життя стан, оскільки в такий стан, внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху, іноді ставить себе сам потерпілий. Досліджено вітчизняне нормативно-правове підґрунтя щодо обов’язку надання водієм при вчиненні порушень правил безпеки руху та експлуатації транспорту або причетності водія до дорожньо-транспортної події допомоги потерпілому, який внаслідок цього перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження. Вказані заходи, що мають здійснюватися водієм з надання допомоги потерпілому для запобігання кримінальній відповідальності за залишення в небезпеці. На основі аналізу судової практики зроблено висновок, що в ситуаціях, коли потерпілий у дорожньо-транспортному делікті був позбавлений життя миттєво, в чому переконується водій, причетний до цього, але який зникає з місця події, його діяння не може утворювати склад злочину, передбаченого ст. 135 Кримінального кодексу України, у зв’язку з відсутністю об’єкта посягання – життя людини. Значної уваги приділено розгляду суб’єктивної сторони даного складу злочину, у зв’язку з чим з метою запобігання об’єктивному ставленню в вину запропоновано предметно з’ясовувати таку ознаку вини суб’єкта, як завідомість.
  • ДокументВідкритий доступ
    Колабораційна діяльність та шпигунство: критерії розмежування
    (Запорізький національний університет, 2022) Мисливий, Володимир Андрійович; Грачова, О. Ю.
    Досліджено розмежування колабораційної діяльності і шпигунства як кримінальних правопорушень проти основ національної без пеки України. Зазначено, що поняття «колабораційна діяльність» є новим у кримінальному праві, а тому характеризується недостатньою юридичною визначеністю. Висвітлено законодавче поняття колабораційної діяльності в Кримінальному кодексі України, його ознаки, а також кримінально-правову характеристику даного кримінального правопорушення. Водночас здійснено аналіз характеристики шпи гунства як усталеного складу злочину в кримінальному законодавстві України. Розмежування вказаних діянь з методологічних позицій здійснено з використанням положення, що воно є зворотною стороною їх кваліфікації. При розмежуванні даних кримінальних правопорушень використано такі критерії, як характер співвідношення: норм, якими передбачені ці склади; спільних ознак цих складів; ознак, зміст яких у цих складах не співпадає. Розмежування колабораційної діяльності і шпигунства здійснено через співставлення їх родових та безпосередніх об’єктів, пред метів, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони. При цьому розглянуто як їх найбільш близькі суміжні ознаки, так і навпаки ті з них, що свідчать про суттєву розбіжність. Проаналізовано приклади із судової практики, які сприяють з’ясуванню практичних аспектів кримінально-правової характеристики цих двох суміжних діянь та їх розмежування між собою. У ході дослідження виявлено, що колабораційна діяльність і шпигунство мають певні відмінності, що можуть слугувати розмеж уванню вказаних кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України
  • ДокументВідкритий доступ
    Протидія корупції: досвід кримінально-правової регламентації
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2022) Мисливий, Володимир Андрійович; Саградян, Алварт Григорівна
    Стаття присвячена дослідженню досвіду регламентації в кримінальному законодавстві України кримінально-правових норм, що передбачають корупційні кримінальні правопорушення. Розглянуто загальне поняття корупції як негативного правового явища в суспільних відносинах української держави та ґенезу його трансформацій через такі кримінально правові категорії, як «корупційне кримінальне правопорушення» та «кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією». Висвітлено становлення і розвиток сформованого у чинному національному кримінальному законодавстві переліку антикорупційних кримінально правових норм з урахуванням впливу досвіду кримінально-правових дефініцій, вироблених у міжнародних конвенціях європейського та світового рівнів, які стали підґрунтям для розвитку доктрини, законотворення та правозастосовної практики в Україні. З метою визначення ефективності антикорупційного потенціалу проаналізовано показники статистичної звітності вітчизняної судової практики, які характеризують застосування норм, що передбачають корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією. Відзначено нестабільність та зайвий динамізм низки кримінально-правових норм, що передбачають корупційні кримінальні правопорушення в чинному кримінальному законодавстві. У зв’язку з процесом реформування кримінального законодавства розглянуто та підтримано відповідні положення проєкту нового Кримінального кодексу України з огляду на регламентацію в ньому вказаних діянь. Запропоновано необхідні заходи щодо підвищення ефективності кримінально-правової регламентації протидії корупційним кримінальним правопорушенням в Україні
  • ДокументВідкритий доступ
    Місце прецеденту ЄСПЛ у системі джерел кримінального права
    (Національний університет «Одеська юридична академія», Південно-український центр гендерних проблем, 2022) Кісіль, А. В.; Шпак, К. О.; Мисливий, Володимир Андрійович
    У статті розглянуто теоретичні и практичні засади використання прецеденту ЄСПЛ в Україні. В да ному дослідженні було проаналізовано зміст поняття «прецедент», а також охарактеризовано його ознаки. Важливим у роботі було визначення правової природи практики ЄСПЛ, з метою встановлення його пріоритетності та обов’язковості дотримання судами. Отож, було розглянуто позиції представ ників української правової доктрини, з даного питання. Також у роботі було визначено на основі яких підходів зазвичай використовують прецедент ЄСПЛ. В даному випадку було співставлено різні позиції дослідників стосовно характеру судової практики згаданого вище органу, наприклад інтерпретацій них актів; судових прецедентів; поєднання двох перших властивостей. Окрім цього, у статті наведено класифікацію прецедентів, а також описано ознаки, за якими її можна здійснювати. Важливе місце у роботі посіло вивчення практичних способів використання прецеденту в Украї ні, що надало змогу визначити його обов’язковість в системі національного законодавства та джерел права відповідно. Отже, було проаналізовано та розкрито практику Верховного суду України, Кон ституційного суду України, а також суду першої інстанції, стосовно застосування ними рішень ЄСПЛ. На основі розглянутих позицій та тверджень було визначено, що використання прецеденту в Україні, яка в свою чергу належить до романо-германської правової сім’ї спричиняє певні проблеми. При цьо му, норми законодавства закріплюють статус судової практики ЄСПЛ, як обов’язкової для судів у ході вирішення справ. Оскільки законодавець не обмежив коло відносин та умов, на які поширюється на ведене вище положення, було встановлено, що прецедент, а саме рішення ЄСПЛ належать до системи джерел кримінального процесуального права.
  • ДокументВідкритий доступ
    Протести при допиті в кримінальному суді
    (Just Talk, 2023) Кравчук, Олексій Олегович
    Cтаття присвячена порядку заявлення сторонами протестів при допиті свідків, потерпілих, обвинувачених у кримінальному суді, а також порядку розв’язання таких протестів судом. Наведено приблизний перелік можливих підстав для протесту.
  • ДокументВідкритий доступ
    Особливості застосування практики ЄСПЛ у судовій практиці Вищого антикорупційного суду
    (2023) Кухарчук, А. М.; Грачова, О. Ю.; Шпак, К. О.
    Формування якісної системи правосуддя у сфері розгляду справ, пов’язаних розслідуванням корупційних правопорушень, сприяє ефективній антикорупційній діяльності будь-якої країни на шляху побудови правової держави. У зв’язку з отриманням Україною статусу кандидата у члени Європейського Союзу, на порядку денному постало питання щодо адаптації українського законодавства до європейських тенденцій та загальних міжнародних стандартів, у тому числі в аспектах щодо протидії такому явищу як корупція. Статтю присвячено питанню дослідження передумов та засад діяльності Вищого антикорупційного суду, особливостям застосування та значення прецедентної практики Європейського суду з прав людини у рішеннях суду.
  • ДокументВідкритий доступ
    Особливості правового статусу фізичної особи під час здійснення підприємницької діяльності в умовах воєнного стану
    (2022) Кухарчук, А. М.; Грачова, О. Ю.; Маслова, М. О.
    Стаття присвячена дослідженню особливостей правового статусу фізичної особи під час здійснення підприємницької діяльності в умовах воєнного стану. Розглянуто загальнотеоретичне поняття «суб’єкт господарювання». Спираючись на основні нормативно-правові акти України, що регулюють функціонування підприємств та їхніх суб’єктів, авторами статті було визначено про перспективи впровадження терміну «підприємець-громадянин» на законодавчому рівні та прийнятті єдиного нормативно-правового акту, який би регулював правовий статус фізично= особи-підприємця. Під час написання даної статті, виокремлено розуміння підприємництва як з теоретичної сторони, відповідно до Господарського кодексу України, так і з практичної – в питаннях, що пов’язані із санкціями, які наступають як наслідок здійснення забороненої діяльності. З’ясовано, що головною метою діяльності для фізичної особи- підприємця є отримання прибутку, проаналізовано основні думки вчених щодо цієї тези, з урахуванням позитивних та негативних аспектів. Визначено основні властивості здійснення підприємницької діяльності, що є невід’ємними елементами функціонування фізичної особи-підприємця, особливо акцентовано увагу на характеристиці «здійснення підприємницької діяльності на власний ризик», яка передбачена Господарським кодексом України. Зроблено висновок, що правовий статус фізичної особи-підприємця, як і будь-якого суб’єкта господарювання, складається з прав та обов’язків. На підставі Господарського кодексу України, розмежовано основні права та обов’язки фізичної особи- підприємця. Зокрема, розглянуто відповідні зміни щодо прав і обов’язків фізичної особи- підприємця під час введення воєнного стану на території України, у зв’язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на території України. З‘ясовано, що з урахуванням важкої економічної ситуації були прийняті зміни до Податкового кодексу України, на основі яких, для фізичних осіб- підприємців були спрощені умови щодо оподаткування їх діяльності. Особлива увага приділяється державній реєстрації фізичної особи- підприємця під час воєнного стану, здійснено аналіз змін до законодавства України в цій частині, досліджено основні аспекти отримання ліцензії, а також строки продовження дозволу, що були отримані до повномасштабного вторгнення. Досліджено здійснення адміністративної процедури щодо фізичної особи- підприємця в умовах воєнного стану, а саме припинення її діяльності.
  • ДокументВідкритий доступ
    Резолютивна частина вироку замість повного тексту
    (Just Talk, 2022) Кравчук, Олексій Олегович
    Законом України від 27 липня 2022 року № 2462-IX встановлено право суду під час воєнного часу проголошувати не повний текст, а лише резолютивну частину вироку. Після складання та підписання повного тексту вироку суд вправі обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
  • ДокументВідкритий доступ
    Клопотання про допит свідка vs. клопотання про виклик свідка
    (Just Talk, 2022) Кравчук, Олексій Олегович
    Клопотання про допит свідка й клопотання про виклик свідка — це різні клопотання. Вимога допитати свідка - складова конвенційного права людини на справедливий суд. Хоча спеціальних норм про те, що допит свідка здійснюється за клопотанням, у Кримінальному процесуальному кодексі немає, це випливає із засад змагальності й диспозитивності.
  • ДокументВідкритий доступ
    Корегування повноважень керівника органу прокуратури в застосуванні запобіжних заходів в умовах воєнного стану
    (The XIV International Scientific and Practical Conference «Prospects for the development of science and the environment», April 10–12, 2023, Helsinki, Finland, 2023) Лук'янчиков, Борис Євгенович
    Відкрита воєнна агресія, що почалася у лютому 2022 року внесла суттєві корективи в усі сфери життя і діяльності суспільства. Частина територій опинилася під тимчасовою окупацією, а інша в зоні активних бойових дій. Це вплинуло на стан криміногенної обстановки в країні. За інформацією керівника департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрія Бєлоусова станом на березень 2023 року зареєстровано понад 70,5 тисяч воєнних злочинів, офіційно повідомили про підозру 292 особам, з яких 22 - полонені, а решта - заочно. Щодо 104 осіб справи направлено в суд і за ними ухвалено 28 вироків [1].
  • ДокументВідкритий доступ
    Висновок спеціаліста в інформаційному забезпеченні кримінального провадження
    (2023) Лук'янчиков, Борис Євгенович
    Стаття присвячена аналізу використання спеціальних знань в інформаційному забезпеченні кримінального провадження та формуванні судових доказів. Процес розслідування кримінальних правопорушень розглядається як інформаційно-пізнавальна діяльність, яка здійснюється відшуканням слідів кримінального правопорушення та отримання з них відомостей про його обставини і особу, що його вчинила. Акцентується, що дослідницький, пошуковий характер такої діяльності пов’язаний з великими труднощами, оскільки пізнання обставин кримінальних правопорушень здійснюється ретроспективно і часто супроводжується достатньо інтенсивною протидією зацікавлених осіб із досить різноманітними інтересами, які інколи виключають один одного, свідомо викривляють істину. Підтримується думка науковців про те, що специфіка інформаційно-пізнавальної діяльності з розслідування полягає в тому, що вона здійснюється методом доказування факту злочину і вини особи, яка його вчинила, в порядку, визначеному законом. Звертається увага на важливість використання у цій діяльності сучасних досягнень різних галузей наукових знань. Автори досліджують процес становлення, розвитку та нормативного закріплення інституту використання спеціальних знань для отримання інформації про обставини кримінального правопорушення. Проаналізовано також еволюцію розвитку інституту спеціальних знань, звернено увагу на поступове розширення форм використання спеціальних знань у кримінальному провадженні та їх нормативне закріплення у відповідних статтях КПК. Проведено порівняльний аналіз таких джерел доказів як висновок спеціаліста і висновок експерта. Це дозволило констатувати умови, за яких висновок спеціаліста може відповідати висновку експерта, що в кінцевому результаті дозволило поставити під сумнів необхідність та доцільність запровадження нового джерела доказів в чинному КПК України. Зазначено, що висновок спеціаліста не може відповідати висновку експерта оскільки інші вимоги до одержання цих процесуальних документів, які становлять їх процесуальну форму, мають певні відмінності.
  • ДокументВідкритий доступ
    Вільні пояснення під час допиту й відмова давати показання
    (Just Talk, 2023-03-13) Кравчук, Олексій Олегович
    Розглянуто дві процесуальні ситуації, які доволі часто трапляються під час різних видів допиту в кримінальному суді: (1) можливість надавати вільні пояснення під час допиту (надання показань), а також (2) право відмови давати показання, зокрема тоді (3), коли особа вже надала вільні пояснення. Цей третій випадок названо «частковою відмовою давати показання». Під час допиту за чинним КПК суду належить надавати можливість вільних пояснень лише обвинуваченому. Для свідків і потерпілих такої опції законом не передбачено. Якщо потерпілий надав вільні пояснення, а потім відмовився відповідати на запитання або відмовився відповідати на запитання сторони захисту повністю або частково, це може потягнути визнання показань потерпілого недопустимим доказом через порушення права на перехресний допит. Якщо обвинувачений надав вільні пояснення, а потім відмовився відповідати на запитання, це має бути враховано судом при оцінюванні достовірності показань як доказів. За наявності в справі інших обвинувачених така відмова може свідчити про недопустимість показань як доказу через порушення права інших обвинувачених на перехресний допит.
  • ДокументВідкритий доступ
    Пред’явлення свідку доказів під час допиту в кримінальному суді
    (Just Talk, 2023-02-23) Кравчук, Олексій Олегович
  • ДокументВідкритий доступ
    Еволюція дізнання як форми досудового розслідування
    (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, 2022) Лук'янчиков, Борис Євгенович; Лук'янчиков, Євген Дмитрович; Микитенко, Ольга Борисівна
  • ДокументВідкритий доступ
    Дезінформація: поняття та сутність
    (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022-08-18) Самчинська, Оксана Андріївна
  • ДокументВідкритий доступ
    The Principle of Equal Rights in the Context of the Covid-19 Pandemic as a Factor Influencing the Sustainable Development of Ukraine
    (2021-10-01) Dzhumageldiyeva, Gulnara; Serebriakova, Yuliia; Derevyanko, Bogdan; Zubatenko, Olena; Selikhov, Dmytro