Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19
Ескіз недоступний
Дата
2022
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Магістерська дисертація викладена на 69 сторінках, літературних джерел 35, серед них 14 іноземних; рис.13, табл.7, додаток 3.
Актуальність теми. З грудня 2019 р. по березень 2020 р. найбільш широке поширення SARS-CoV-2 набуло на території КНР, в якій підтверджені випадки захворювання були зареєстровані у всіх адміністративних утвореннях. Найбільша кількість хворих виявлена у Південно-Східній частині КНР з епіцентром у провінції Хубей (84% від загальної кількості випадків у КНР) [19].
З кінця січня 2020 р. у багатьох країнах світу почали реєструватися випадки COVID-19, переважно пов'язані з поїздками до КНР. Наприкінці лютого 2020 р. різко ускладнилася епідеміологічна обстановка COVID-19 в Південній Кореї, Ірані та Італії, що в подальшому призвело до значного зростання кількості випадків захворювання в інших країнах світу, пов'язаних із поїздками до цих країн. ВООЗ оголосила 11 березня 2020 року про початок пандемії COVID-19.
Майже всі країни світу серйозно постраждали від пандемії COVID-19, проте епідемічна ситуація у різних країнах є вкрай неоднорідною. Високий рівень захворюваності та летальності відзначається у тих країнах, де ізоляційно-обмежувальні заходи було запроваджено із запізненням чи неповному обсязі (Італія, Іспанія, США, Великобританія). Навпаки, у країнах, у яких протиепідемічні заходи були введені своєчасно та в повному обсязі (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Японія), спостерігається низький рівень захворюваності та летальності від COVID-19 [20].
Пневмосклероз (пневмофіброз) належить до одного з серйозних ускладнень, які наступають після COVID-19. Адже саме масивний фіброз легень найчастіше є причиною летального результату при цьому [22].
З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, звукова гімнастика, фізіотерапія ), для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу.
Мета роботи: створити програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19 та оцінити її ефективність.
Завдання: За даними літератури ознайомитися з досвідом використання фізичної терапії для людей похилого віку хворих на пневмосклероз; визначити функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи; розробити комплексну програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз; оцінити ефективність програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19.
Об'єкт дослідження: пацієнти 50-60 років хворі на пневмосклероз.
Предмет дослідження: вплив засобів фізичної терапії на пацієнтів з пневмосклерозом.
Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи (збір анамнезу, вивчення медичних карт, огляд, оцінка інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою болю, шкала Post-COVID-19 Functional Status (PCFS),визначення рівня толерантності до фізичного навантаження проводилося за допомогою тесту з шестихвилинною ходьбою до та після реабілітації, ступінь тяжкості задишки після тестування оцінювали з допомогою шкали Борга, шкала Modified Medical Research Council (mMRC)); методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості відновлення людей хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, що відкрило можливісті для розробки програми фізичної реабілітації; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, що дозволяє збільшити працездатність і якість життя хворих.
Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрах для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на процедури відповідно алгоритму лікування.
За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.
Опис
Ключові слова
фізична терапія, дихальна система, пневмосклероз, COVID-19, кінезіотерапія, масаж, фізіотерапія, physical therapy, respiratory system, pneumosclerosis, COVID-19, kinesiotherapy, massage, physiotherapy
Бібліографічний опис
Черних, Г. Ю. Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19 : магістерська дис. : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Черних Ганна Юріївна. – Київ, 2022. – 69 с.