Цифрова трансформація публічного управління в контексті гендерного мейнстримінгу
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Іщенко А. М. Цифрова трансформація публічного управління в контексті гендерного мейнстримінгу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертаційне дослідження присвячене актуальній тематиці цифрової трансформації публічного управління з урахуванням комплексного гендерного підходу. У роботі обґрунтовано необхідність інтеграції гендерно чутливого підходу до процесу цифровізації публічного управління з метою забезпечення рівного доступу громадян до цифрових послуг, усунення гендерних цифрових розривів і підвищення рівня ефективності державних політик у сфері цифрового урядування. У роботі представлено авторський підхід щодо визначення теоретикометодологічних засад цифровізації публічного управління. Доведено, що методологія дослідження повинна ґрунтуватися на інтегрованому підході та застосуванні комплексних дослідницьких інструментів, які забезпечують всебічний аналіз процесу цифрової трансформації публічного управління з урахуванням гендерної специфіки. Зокрема, викладене у дисертації дослідження базується на використанні кількісного та якісного підходів і включає опитування (анкетування) працівників державних органів та експертні глибинні інтерв’ю. Також використано результати кабінетного дослідження для аналізування відкритих джерел, а саме – законодавчі та нормативні акти України, офіційні матеріали Національного агентства державної служби України, роботи іноземних і українських науковців з питань гендеру, цифрової трансформації та державної служби, ресурси мережі інтернет, у тому числі звіти міжнародних організацій. У роботі поглиблено понятійно-категоріальний апарат за рахунок обґрунтування авторського тлумачення сутності та змісту таких понять, як: «цифрова трансформація публічного управління», «цифрова трансформація державної служби», «цифрові компетентності державних службовців», «цифрова публічна інфраструктура». Зокрема, цифрова трансформація державної служби визначається як комплексний процес впровадження цифрових технологій та інноваційних рішень у професійну діяльність державних службовців, що, на відміну від більш широкого поняття публічного управління, спрямований виключно на оптимізацію виконання функцій держави, в тому числі покращення якості державних послуг і забезпечення прозорості та підзвітності державного апарату. Цифрова трансформація публічного управління визначається як комплексний та стратегічний процес впровадження цифрових технологій у всі сфери діяльності органів державного управління, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та інститутів громадянського суспільства з метою підвищення ефективності, інклюзивності та прозорості публічного управління, оптимізації надання державних послуг, розширення громадської участі у процесах прийняття рішень і забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку. Також поглиблено розуміння відмінностей між поняттями цифровізації та цифровою трансформацією. Проведено аналіз процесів формування та реалізації комплексного гендерного підходу в цифрових ініціативах України, включаючи ретроспективу інклюзивного підходу, що умовно представлено як послідовну реалізацію декількох етапів: початкового (2016–2018 рр.), коли Україна почала закладати основу цифрової інклюзії через реалізацію перших стандартів доступності; етапу інституційних змін (2019–2020 рр.), коли було створено Міністерство цифрової трансформації України, що прискорило цифровізацію державних послуг, зокрема, запущено єдиний портал і мобільний застосунок «Дія», який став точкою доступу до держпослуг онлайн; етапу подальшого розвитку безбар’єрності (2021–2022 рр.), коли проблематика цифрової інклюзії стала пріоритетною на державному рівні та було проведено перші масштабні аудити доступності державних онлайн-сервісів. На даний час Україна перейшла на сучасніші стандарти цифрової доступності, наближаючись до практик Європейського Союзу. Отже, цифрова трансформація України не лише модернізує державний апарат і сферу публічного управління в цілому, а й стає інструментом соціально-економічного розвитку, забезпечуючи громадянам можливості швидшого, зручнішого та більш прозорого доступу до послуг і можливостей. Проведено масштабне емпіричне дослідження цифрових компетентностей державних службовців у гендерному розрізі (опитано 33 761 державних службовців), результати якого стали основою для розробки загальної короткострокової програми підвищення кваліфікації «Гендерно чутлива цифрова трансформація державного управління», затвердженої наказом Вищої школи публічного управління. Так, за результатами проведеного в рамках дослідження соціологічного опитування, була визначена трійка факторів, що найбільше ускладнює процес цифровізації на думку державних службовців: недостатність фінансових ресурсів для впровадження цифрових технологій – так вважає 40,7 % опитаних; дефіцит висококваліфікованих IT-спеціалістів у державному секторі (31,2 % опитаних державних службовців обрали цей варіант), та низький рівень мотивації держслужбовців (29,5 % опитаних). Встановлено, що гендерний цифровий розрив залишається актуальною проблемою, оскільки виявлено відмінності у цифрових навичках державних службовців, зумовлені гендерними чинниками. Зокрема, жінки демонструють вищий рівень обізнаності у сфері електронного документообігу порівняно з чоловіками, що, ймовірно, пов’язано з професійною сегрегацією за статтю — адже більшість посад категорії "В" обіймають саме жінки. До ефективних практичних інструментів підвищення кваліфікації державних службовців, зокрема тих, які залучені до процесів цифрової трансформації, належать: упровадження гендерно чутливої цифрової освіти; розробка навчальних програм з цифрових компетентностей, адаптованих до потреб різних категорій державних службовців; організація обов’язкових тренінгів із гендерно чутливого використання цифрових технологій, з урахуванням відмінностей потреб жінок і чоловіків у сфері цифрового урядування; а також проведення онлайн-курсів із цифрової грамотності, спрямованих на подолання цифрового розриву та підвищення рівня володіння сучасними технологіями. Результати проведеного соціологічного опитування державних службовців, а також результати контент-аналітичного етапу дослідження щодо оцінки ефективності заходів подолання бар’єрів у впровадженні гендерно чутливих цифрових послуг надали змогу згрупувати бар’єри на шляху впровадження гендерно чутливих цифрових державних послуг на технічні, соціокультурні, політико-правові та економічні. Проаналізовано інструменти штучного інтелекту (надалі – ШІ), що є одними з найпрогресивніших серед тих, що вже працюють в публічних цифрових ініціативах, проте їх використання може бути як ефективним інструментом розширення прав та можливостей жінок та чоловіків, так і відтворювати упередження («bias»), сприяючи поглибленню існуючих нерівностей. Визначено шляхи подолання виникнення гендерних упереджень, зокрема, збільшення частки жінок серед фахівців, залучених до розроблення та впровадження рішень на основі штучного інтелекту, забезпечення різноманітності даних, що використовуються для навчання алгоритмів, впровадження гендерного аналізу на етапах розробки та тестування цифрових продуктів, а також створення механізмів підзвітності та контролю за дотриманням принципів гендерної рівності в процесі використання технологій ШІ. Запропоновано рекомендації щодо інтегрування комплексного гендерного підходу в цифрову трансформацію, зокрема через удосконалення управлінських процесів, посилення інклюзивності та доступності цифрових послуг із застосуванням сучасних технологічних рішень. Практичним результатом дисертаційного дослідження стала розробка методики проведення експертного глибинного інтерв’ю для виявлення важливості гендерної компоненти в процесі цифровізації, розробка загальної короткострокової програми підвищення кваліфікації державних службовців та розробка Стратегії сталої гендерно чутливої цифрової трансформації публічного управління, яка базується на принципах забезпечення рівного доступу до цифрових технологій, інклюзивності державних електронних послуг, розвитку цифрових компетентностей державних службовців та споживачів цифрових послуг з урахуванням гендерних особливостей, а також на впровадженні системного моніторингу й оцінювання ефективності відповідних трансформаційних ініціатив. Запропоновано модель інтеграції гендерного підходу в процес цифрової трансформації державної служби, яка охоплює кілька взаємопов’язаних рівнів. Вона окреслює концептуальні засади гендерного підходу в публічному управлінні, визначає основні механізми його реалізації, ідентифікує основні бар’єри, що виникають у процесі впровадження гендерного компонента в цифрові перетворення, а також формулює очікувані результати такої інтеграції. Результати дослідження мають практичне значення для подальшого розвитку державної політики у сфері цифровізації та гендерної рівності в Україні.
Опис
Ключові слова
цифрова трансформація, електронне урядування, гендерний мейнстримінг, гендерні підходи, публічне управління, штучний інтелект, цифрові компетентності, цифрові навички, державне управління, digital transformation, e-governance, gender mainstreaming, gender-sensitive approaches, public administration, artificial intelligence, digital competencies, digital skills, public governance
Бібліографічний опис
Іщенко, А. М. Цифрова трансформація публічного управління в контексті гендерного мейнстримінгу : дис. … д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Іщенко Анна Миколаївна. – Київ, 2025. – 264 с.