Наукове обґрунтування інноваційних технологій реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу
Вантажиться...
Дата
2026
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Кривякін О.О. Наукове обґрунтування інноваційних технологій реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Фізична терапія, ерготерапія (22 - Охорона здоров’я). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, 2026.
Актуальність дисертаційного дослідження на тему «Наукове обґрунтування інноваційних технологій реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу» зумовлена високою поширеністю інсульту, значним рівнем інвалідизації населення та необхідністю підвищення ефективності відновного лікування шляхом впровадження сучасних інноваційних реабілітаційних технологій. Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт) є однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасної медицини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інсульт входить до числа провідних причин смерті та втрати працездатності у світі: у 2021 році було зареєстровано близько 11,9 млн нових випадків інсульту, а загальна кількість людей, які живуть із його наслідками, становить понад 93 млн. Крім того, інсульт залишається другою провідною причиною смертності та третьою причиною втрати років здорового життя серед неінфекційних захворювань. Щорічно у світі близько 15 млн людей переносять інсульт, із яких приблизно 5 млн помирають і ще близько 5 млн залишаються з постійною інвалідністю, що створює значний соціальноекономічний тягар для систем охорони здоров’я та суспільства. У більшості пацієнтів після перенесеного інсульту формуються стійкі функціональні порушення: понад 50 % хворих мають рухові дефіцити, а близько 40 % - когнітивні розлади, що потребують тривалої комплексної реабілітації. Для України проблема інсульту є особливо актуальною. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в Україні реєструється приблизно 130 тис. випадків інсульту, а рівень смертності від цієї патології перевищує середні показники країн Європейського регіону. У 2023 році кількість госпіталізацій із приводу гострого інсульту перевищила 133 тис. випадків, що свідчить про високу поширеність і зростання навантаження на систему охорони здоров’я. Значна частина пацієнтів після перенесеного інсульту має тривалі функціональні порушення - рухові, когнітивні, мовні та психоемоційні, що потребують довготривалої комплексної медичної реабілітації. Це підкреслює важливість удосконалення системи медичної допомоги та реабілітації пацієнтів із наслідками гострого порушення мозкового кровообігу. Особливий інтерес становлять домашні реабілітаційні системи та тренажери з біологічним зворотним зв’язком, які забезпечують можливість інтенсивного та повторюваного тренування рухових функцій, сприяють активації механізмів нейропластичності головного мозку та підвищують ефективність функціонального відновлення. Крім того, застосування дистанційних технологій реабілітації дозволяє оптимізувати використання ресурсів системи охорони здоров’я, зменшити навантаження на медичний персонал та знизити витрати на лікування. Разом із тим у сучасній науковій літературі залишається недостатньо дослідженим питання наукового обґрунтування ефективності інноваційних технологій реабілітації, їх оптимального поєднання та адаптації до клінічних особливостей пацієнтів з наслідками інсульту. Перспективним напрямом є розробка та дослідження комбінованих моделей реабілітації, які поєднують очні та дистанційні етапи відновного лікування із застосуванням біологічного зворотного зв’язку та багатофункціональних тренажерних систем. Мета дослідження: оцінити ефективність використання системи дистанційної реабілітації з використанням пристрою для відновлення рухових функцій «Основа» та зворотного біологічного зв’язку у пацієнтів які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу в пізньому реабілітаційному періоді. Методи дослідження: використовуються рекомендовані інструменти оцінювання функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я особи згідно з наказом МОЗ України від 20 листопада 2024 року № 1946: - Тест «Встань та йди» The Timed Up and Go (Test TUG); - Шкала рівноваги Берга Berg Balance Scale (BBS); - 2-хвилинний тест ходьби (2mWT). Для оцінки показників життєдіяльності в реальному часі використовуються цифрові пристрої які передають інформацію про частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ) та рівень стресу пацієнта під час проведення занять. Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми «STATISTICA 10.0» (StatSoft, США) і пакета статистичного аналізу Microsoft Office Excel 2016 (Microsoft, США). Застосовували базові методи математичної статистики, що включали описову статистику, критерії парних та множинних порівнянь. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній: - вперше науково обґрунтовано, розроблено та запатентовано (патент України на корисну модель UА №151168 Опубліковано 15.06.2022р. Бюл. № 24) спеціалізований технічний пристрій для відновлення рухових функцій «Основа» у пацієнтів із наслідками гострого порушення мозкового кровообігу, призначений для застосування в програмах реабілітації в умовах реабілітаційних центрів (кабінетів) та дистанційно; - вперше було розроблено та апробовано програми для реабілітації в умовах кабінету з використанням пристрою для відновлення рухових функцій «Основа»; - вперше було обґрунтовано підхід до дистанційної реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу з використанням пристрою для відновлення рухових функцій «Основа» та зворотного біологічного зв'язку; - набуло подальшого розвитку уявлення про дистанційну реабілітацію та відновлення моторних функцій у пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу.; - набуло подальшого удосконалення застосування технології зворотного біологічного зв'язку при реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу; - набули подальшого розвитку принципи багаторівневого підходу до організації реабілітаційних заходів, які були конкретизовані та практично реалізовані для пацієнтів із наслідками гострого порушення мозкового кровообігу; - удосконалено підхід до методики порівняльного аналізу ефективності реабілітаційних програм для пацієнтів із наслідками гострого порушення мозкового кровообігу; - отримано нові дані про ефективність традиційних реабілітаційних програм, реабілітаційної програми з застосуванням авторського пристрою для відновлення рухових функцій «Основа» в умовах кабінету та дистанційно; - отримано нові дані про вплив положення пацієнта на ефективність реабілітації та функціональний стан пацієнта. Практична значущість отриманих результатів обумовлюється можливістю використання пристрою для відновлення рухових функцій «Основа» та розробленої програми кінезіотерапії при відновленні втрачених моторних функцій пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу. Результати проведених досліджень впроваджено в реабілітаційну практику приватного медичного закладу «Центр здоров’я Кривякіна Олександра» (с-ще Згурівка) та у практику комунального некомерційного підприємства Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня" (м. Яготин). У вступі представлено обґрунтування актуальності обраної теми, сформульовано мету та ключові завдання, визначено об’єкт і предмет наукового пошуку. Висвітлено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, а також особисту роль автора в їх досягненні. Наведено дані про апробацію дослідження, впровадження його висновків у практику та переліку публікацій за темою дисертації. У першому розділі «Клініко-епідеміологічні аспекти гострого порушення кровообігу» висвітлено сучасний погляд на проблему цереброваскулярної патології та сучасні підходи до реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу. Розглянуто теоретичні підходи до побудови ііноваційних програм реабілітації пацієнтів та обгрунтування ідеї дослідження направлені на оцінку ефективності технологій реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу з застосуванням загальноприйнятих та інноваційних технологій. У другому розділі «Методи та організація дослідження» описано контингент досліджуваних та організацію дослідження. Наведена загальна характеристика обстежених осіб та системи дистанційної реабілітації з використанням пристрою для відновлення рухових функцій «Основа» та зворотного біологічного зв'язку. Обгрунтовано принцип побудови програми кінезіотерапії та інструментальні методи моніторингу показників життєдіяльності. Було представлено принцип багаторівневого підходу в організації телереабілітаційних заходів та методи статистичної обробки даних. Третій розділ «Вплив системи дистанційної реабілітації з використанням пристрою для відновлення рухових функцій «Основа» та зворотного біологічного зв'язку» презентує аналіз показників життєдіяльності пацієнтів під час проведення реабілітаційної програми. Описує динаміку показників за шкалою Берга, тесту «Встань та йди» та тесту 2-х хвилинної ходьби. У четвертому розділі «Узагальнення результатів дослідження» проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними науково-методичної літератури узагальнено отримані результати та висвітлено перспективи досліджень та застосувань методики. За результатами досліджень опубліковано 13 наукових публікацій, у тому числі 2 статті у наукових фахових виданнях України (на момент опублікування) лише з одним співавтором; 2 статті у періодичних наукових фахових виданнях проіндексованих у базах Scopus, Q4; один патент України на корисну модель; 6 публікацій у матеріалах наукових конференцій, а також 1 розділ у колективній монографії (у співавторстві) та 1 стаття у науковому не фаховому виданні (праця, яка додатково відображає результати дисертації).
Опис
Ключові слова
фізична терапія, реабілітація, реабілітація після інсульту, ішемічний інсульт, інсульт, функціональний стан, функціональний стан організму, преформовані фактори, порушення постави, міжнародна класифікація функціонування (МКФ), корекція, комплементарна реабілітація, реабілітаційні технології, інтелектуальна власність, артеріальна гіпертензія, physiotherapy, rehabilitation, post-stroke rehabilitation, ischaemic stroke, stroke, functional status, functional status of the body, pre-existing factors, postural disorders, International Classification of Functioning (ICF), correction, complementary rehabilitation, rehabilitation technologies, intellectual property, arterial hypertension
Бібліографічний опис
Кривякін, О. О. Наукове обґрунтування інноваційних технологій реабілітації пацієнтів з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу : дис. … д-ра філософії : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Кривякін Олександр Олександрович. – Київ, 2026. – 184 с.