Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Данько Д. І. Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Терапія та реабілітація (22 Охорона здоров'я). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, поширеність міофасціального больового синдрому (МФБС) серед населення становить 3–13%, а серед осіб, які звертаються по медичну допомогу з приводу скелетно-м'язового болю, цей показник досягає від 30% до 93%. Синдром переважно вражає людей у найбільш працездатному віці (від 27 до 50 років), суттєво обмежує їхню повсякденну активність, викликає порушення сну, емоційний дистрес та веде до значних втрат продуктивності, що перетворює проблему із суто медичної на соціально-економічну. Традиційні стандартні протоколи реабілітації часто базуються на впровадженні монометодів та ігнорують складний мультифакторний характер патогенезу МФБС, що зумовлює високу частоту рецидивів і хронізацію больового стану. Крім того, в практичній реабілітації існує дефіцит об'єктивного інструментального контролю та метричної точності оцінки динаміки відновлення пацієнтів. Мета дослідження – підвищити ефективність фізичної терапії пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом шляхом розробки, наукового обґрунтування та впровадження персоніфікованих програм відновлення, що базуються на комплексному аналізі біомеханічних порушень та психосоматичного профілю пацієнта. Досягнення мети передбачає теоретичне узагальнення та практичне розв'язанню актуальної науково-практичної проблеми підвищення ефективності фізичної терапії пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом (МФБС) на амбулаторному етапі шляхом розробки, наукового обґрунтування та впровадження персоніфікованих комплексних програм відновлення та їх оцінки. Методи дослідження: 1) теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел – аналіз сучасних досліджень у фізичної терапії міофасціального больового синдрому; узагальнення диференційних підходів до МФБС; систематизація досліджень стосовно оцінки якості терапії патологічного процесу. 2) клініко-інструментальні методи досліджень мали на меті оцінювання персоніфікованих програм; до них увійшли три категорії: показники відновлення втраченої функції (Проба Отта, Томайера і Шобера), суб'єктивні показники здоров'я (візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник якості життя SF-36 (SF-36) та шкала депресії Бека) та загальні показники функціонального стану (частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), температура тіла та пульсоксиметрія); 3) методи математичної статистики (односторонній, двосторонній, парний t – критерій Стьюдента, t-критерій Вілкоксона). Наукова новизна одержаних результатів: - Вперше поєднано соматичне та психометричне профілювання в оцінці міофасціального больового синдрому: об'єднано функціональні методи досліджень зі скринінгом психосоматичного компоненту больового синдрому. - Вперше науково обґрунтовано, розроблено та апробовано персоніфіковану програму реабілітації міофасціального больового синдрому на основі соматичного та психометричного профілювання, що інтегрує комплексний аналіз пацієнта та індивідуальне планування терапії для корекції фізичної і психічної складових здоров'я. - Вперше обґрунтовані показники ефективності реабілітаційних програм реабілітації міофасціального больового синдрому: запропоновано перелік методів оцінки ефективності фізичної терапії. - Доповнено наукові дані, щодо впливу засобів фізичної терапії на зменшення больового синдрому та покращення психоемоційного стану пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом. - Підтверджено результати попередніх досліджень щодо високої ефективності оздоровчо-лікувальних чинників та методів фізичної терапії у лікуванні міофасціального больового синдрому. - Підтверджено вплив психоемоційного стану, а зокрема і стресу стану на відчуття болю, та важливість його діагностики в терапії патологічного процесу. - Удосконалено методичні підходи та критерії диференціації міофасціального больового синдрому й інших патологічних станів опорно-рухового апарату з больовим синдромом. - Набула подальшого розвитку персоніфікація підходів до оцінювання, зменшення больового синдрому та покращення якості життя у пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри біобезпеки та здоров’я людини НТУУ «КПІ імені І. Сікорського». Тематика роботи безпосередньо відповідає пріоритетним напрямам розвитку сучасної медичної науки, зокрема в царині терапії та реабілітації пацієнтів із патологією опорно-рухового апарату. Результати дослідження розширюють та поглиблюють науково-методичні підходи до розробки й обґрунтування персоніфікованих комплексних програм фізичної терапії для осіб із міофасціальним больовим синдромом на амбулаторному етапі відновлення. Практичне значення одержаних результатів: Розроблений комплекс діагностичного моніторингу та авторська персоніфікована програма фізичної терапії пацієнтів із МФБС впроваджені та апробовані у практичній діяльності фахівців Центру протезування «BIONICS GROUP UKRAINE» та Реабілітаційного центру «ТИТАНОВІ». Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі підготовки студентів та на практичних базах клінічної реабілітації. Математико-статистична обробка результатів фінального дослідження підтвердила високу клінічну ефективність розробленої програми. В основній групі пацієнтів, які займалися за авторським протоколом, зафіксовано високу достовірність (p<0,05) отриманих результатів, що проявляється в зниженні інтенсивності больового синдрому за шкалою VAS в 1,6 рази ефективніше порівняно з традиційними підходами (середній бал знизився з 6,50±1,5 до 1,7±1,56 балів). Скринінг за шкалою Бека продемонстрував значний антидепресивний ефект: рівень психоемоційного виснаження зменшився на 10,25 балів. Біомеханічні показники відобразили стійке відновлення втрачених функцій: проба Отта (рухливість грудного відділу) покращилася в середньому на 1,23 см, проба Шобера (поперековий відділ) – на 0,73 см, а проба Томайєра (загальна гнучкість) досягла фізіологічної норми, продемонструвавши приріст у 4,46 см. Інтегральні показники якості життя (SF-36) продемонстрували системне зростання як фізичного (на 20,8 балів), так і психічного (на 19,63 балів) компонентів здоров'я. Клінічні результати підтвердили вищу довгострокову стабільність мультимодальної програми та її перевагу над ізольованими монометодами. Отримані результати можуть бути використані при розробленні персоніфікованих комплексних програм фізичної терапії та реабілітації пацієнтів із міофасціальний больовим синдромом, удосконаленні систем оцінки патологій опорно-рухового апарату, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти при підготовці здобувачів за спеціальністю І7 «Терапія та реабілітація» та суміжними освітньо-науковими програмами у сфері біомедичної інженерії, біобезпеки та здоров'я людини. У першому розділі проаналізовано клінічну картину МФБС, етіологію (соматичні, ергономічні, фізіологічні, психоемоційні фактори) та механізм утворення міофасціальних тригерних точок. Розглянуто вплив центральної сенситизації на хронізацію болю та обґрунтовано необхідність мультимодального підходу до реабілітації. У другому розділі описано дизайн контрольованого клінічного дослідження за участю 40 пацієнтів (по 20 осіб у кожній групі), методи обстеження та деталізовано структуру розроблених реабілітаційних програм. У третьому розділі наведено результати комплексної оцінки ефективності втручань. Встановлено, що авторська програма в основній групі забезпечила зниження інтенсивності болю за шкалою VAS на 74,2% (з 6,6±1,7 до 1,7±1,56 балів), тоді як у контрольній – на 57% (до 2,75 ±1,68 балів). Рівень депресії за шкалою Бека в основній групі достовірно знизився на 11,45 бала (з 32,9 до 21,45), демонструючи глибокий антидепресивний ефект. Інтегральні показники якості життя (SF-36) в основній групі суттєво зросли: фізичний компонент – на 22,9 бала, психічний – на 29,29 бала. Біомеханічні тести підтвердили значне відновлення рухливості: за пробою Томайєра дистанція зменшилася на 5,21 см (56,6%), проба Шобера покращилася на 0,91 см (6,6%). У четвертому розділі здійснено аналіз та узагальнення результатів, який підтвердив, що мультимодальний патогенетичний підхід, який одночасно усуває ішемію, нейром'язову дисфункцію та центральну сенситизацію, є ефективнішим за стандартні протоколи. Окреслено методологічні обмеження та розроблено практичні рекомендації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць: 3 статті у фахових наукових виданнях України (категорія Б) та 8 публікацій у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій.
Опис
Ключові слова
баланс, оздоровчо-лікувальні чинники, опорно-руховий апарат, порушення постави, посилення ефективності лікування, психоемоційний стан, реабілітація, рефлексотерапія, рухова функція, стресові стани, фізична терапія, фізичні вправи, фітнес, фітопрепарати, функціональний стан організму, balance, health-improving factors, musculoskeletal system, posture disorders, increased treatment effectiveness, psycho-emotional state, rehabilitation, reflexology, motor function, stressful conditions, physical therapy, physical exercises, fitness, herbal medicines, functional state of the body
Бібліографічний опис
Данько, Д. І. Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом : дис. … д-ра філософії : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Данько Дарина Ігорівна. – Київ, 2026. – 195 с.