Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом
| dc.contributor.advisor | Худецький, Ігор Юліанович | |
| dc.contributor.author | Данько, Дарина Ігорівна | |
| dc.date.accessioned | 2026-08-31T13:07:32Z | |
| dc.date.available | 2026-08-31T13:07:32Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Данько Д. І. Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Терапія та реабілітація (22 Охорона здоров'я). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, поширеність міофасціального больового синдрому (МФБС) серед населення становить 3–13%, а серед осіб, які звертаються по медичну допомогу з приводу скелетно-м'язового болю, цей показник досягає від 30% до 93%. Синдром переважно вражає людей у найбільш працездатному віці (від 27 до 50 років), суттєво обмежує їхню повсякденну активність, викликає порушення сну, емоційний дистрес та веде до значних втрат продуктивності, що перетворює проблему із суто медичної на соціально-економічну. Традиційні стандартні протоколи реабілітації часто базуються на впровадженні монометодів та ігнорують складний мультифакторний характер патогенезу МФБС, що зумовлює високу частоту рецидивів і хронізацію больового стану. Крім того, в практичній реабілітації існує дефіцит об'єктивного інструментального контролю та метричної точності оцінки динаміки відновлення пацієнтів. Мета дослідження – підвищити ефективність фізичної терапії пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом шляхом розробки, наукового обґрунтування та впровадження персоніфікованих програм відновлення, що базуються на комплексному аналізі біомеханічних порушень та психосоматичного профілю пацієнта. Досягнення мети передбачає теоретичне узагальнення та практичне розв'язанню актуальної науково-практичної проблеми підвищення ефективності фізичної терапії пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом (МФБС) на амбулаторному етапі шляхом розробки, наукового обґрунтування та впровадження персоніфікованих комплексних програм відновлення та їх оцінки. Методи дослідження: 1) теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел – аналіз сучасних досліджень у фізичної терапії міофасціального больового синдрому; узагальнення диференційних підходів до МФБС; систематизація досліджень стосовно оцінки якості терапії патологічного процесу. 2) клініко-інструментальні методи досліджень мали на меті оцінювання персоніфікованих програм; до них увійшли три категорії: показники відновлення втраченої функції (Проба Отта, Томайера і Шобера), суб'єктивні показники здоров'я (візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник якості життя SF-36 (SF-36) та шкала депресії Бека) та загальні показники функціонального стану (частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), температура тіла та пульсоксиметрія); 3) методи математичної статистики (односторонній, двосторонній, парний t – критерій Стьюдента, t-критерій Вілкоксона). Наукова новизна одержаних результатів: - Вперше поєднано соматичне та психометричне профілювання в оцінці міофасціального больового синдрому: об'єднано функціональні методи досліджень зі скринінгом психосоматичного компоненту больового синдрому. - Вперше науково обґрунтовано, розроблено та апробовано персоніфіковану програму реабілітації міофасціального больового синдрому на основі соматичного та психометричного профілювання, що інтегрує комплексний аналіз пацієнта та індивідуальне планування терапії для корекції фізичної і психічної складових здоров'я. - Вперше обґрунтовані показники ефективності реабілітаційних програм реабілітації міофасціального больового синдрому: запропоновано перелік методів оцінки ефективності фізичної терапії. - Доповнено наукові дані, щодо впливу засобів фізичної терапії на зменшення больового синдрому та покращення психоемоційного стану пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом. - Підтверджено результати попередніх досліджень щодо високої ефективності оздоровчо-лікувальних чинників та методів фізичної терапії у лікуванні міофасціального больового синдрому. - Підтверджено вплив психоемоційного стану, а зокрема і стресу стану на відчуття болю, та важливість його діагностики в терапії патологічного процесу. - Удосконалено методичні підходи та критерії диференціації міофасціального больового синдрому й інших патологічних станів опорно-рухового апарату з больовим синдромом. - Набула подальшого розвитку персоніфікація підходів до оцінювання, зменшення больового синдрому та покращення якості життя у пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри біобезпеки та здоров’я людини НТУУ «КПІ імені І. Сікорського». Тематика роботи безпосередньо відповідає пріоритетним напрямам розвитку сучасної медичної науки, зокрема в царині терапії та реабілітації пацієнтів із патологією опорно-рухового апарату. Результати дослідження розширюють та поглиблюють науково-методичні підходи до розробки й обґрунтування персоніфікованих комплексних програм фізичної терапії для осіб із міофасціальним больовим синдромом на амбулаторному етапі відновлення. Практичне значення одержаних результатів: Розроблений комплекс діагностичного моніторингу та авторська персоніфікована програма фізичної терапії пацієнтів із МФБС впроваджені та апробовані у практичній діяльності фахівців Центру протезування «BIONICS GROUP UKRAINE» та Реабілітаційного центру «ТИТАНОВІ». Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі підготовки студентів та на практичних базах клінічної реабілітації. Математико-статистична обробка результатів фінального дослідження підтвердила високу клінічну ефективність розробленої програми. В основній групі пацієнтів, які займалися за авторським протоколом, зафіксовано високу достовірність (p<0,05) отриманих результатів, що проявляється в зниженні інтенсивності больового синдрому за шкалою VAS в 1,6 рази ефективніше порівняно з традиційними підходами (середній бал знизився з 6,50±1,5 до 1,7±1,56 балів). Скринінг за шкалою Бека продемонстрував значний антидепресивний ефект: рівень психоемоційного виснаження зменшився на 10,25 балів. Біомеханічні показники відобразили стійке відновлення втрачених функцій: проба Отта (рухливість грудного відділу) покращилася в середньому на 1,23 см, проба Шобера (поперековий відділ) – на 0,73 см, а проба Томайєра (загальна гнучкість) досягла фізіологічної норми, продемонструвавши приріст у 4,46 см. Інтегральні показники якості життя (SF-36) продемонстрували системне зростання як фізичного (на 20,8 балів), так і психічного (на 19,63 балів) компонентів здоров'я. Клінічні результати підтвердили вищу довгострокову стабільність мультимодальної програми та її перевагу над ізольованими монометодами. Отримані результати можуть бути використані при розробленні персоніфікованих комплексних програм фізичної терапії та реабілітації пацієнтів із міофасціальний больовим синдромом, удосконаленні систем оцінки патологій опорно-рухового апарату, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти при підготовці здобувачів за спеціальністю І7 «Терапія та реабілітація» та суміжними освітньо-науковими програмами у сфері біомедичної інженерії, біобезпеки та здоров'я людини. У першому розділі проаналізовано клінічну картину МФБС, етіологію (соматичні, ергономічні, фізіологічні, психоемоційні фактори) та механізм утворення міофасціальних тригерних точок. Розглянуто вплив центральної сенситизації на хронізацію болю та обґрунтовано необхідність мультимодального підходу до реабілітації. У другому розділі описано дизайн контрольованого клінічного дослідження за участю 40 пацієнтів (по 20 осіб у кожній групі), методи обстеження та деталізовано структуру розроблених реабілітаційних програм. У третьому розділі наведено результати комплексної оцінки ефективності втручань. Встановлено, що авторська програма в основній групі забезпечила зниження інтенсивності болю за шкалою VAS на 74,2% (з 6,6±1,7 до 1,7±1,56 балів), тоді як у контрольній – на 57% (до 2,75 ±1,68 балів). Рівень депресії за шкалою Бека в основній групі достовірно знизився на 11,45 бала (з 32,9 до 21,45), демонструючи глибокий антидепресивний ефект. Інтегральні показники якості життя (SF-36) в основній групі суттєво зросли: фізичний компонент – на 22,9 бала, психічний – на 29,29 бала. Біомеханічні тести підтвердили значне відновлення рухливості: за пробою Томайєра дистанція зменшилася на 5,21 см (56,6%), проба Шобера покращилася на 0,91 см (6,6%). У четвертому розділі здійснено аналіз та узагальнення результатів, який підтвердив, що мультимодальний патогенетичний підхід, який одночасно усуває ішемію, нейром'язову дисфункцію та центральну сенситизацію, є ефективнішим за стандартні протоколи. Окреслено методологічні обмеження та розроблено практичні рекомендації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць: 3 статті у фахових наукових виданнях України (категорія Б) та 8 публікацій у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій. | |
| dc.description.abstractother | Danko D. I. Assessment of the effectiveness of personalized rehabilitation programs for patients with myofascial pain syndrome. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 227 Therapy and Rehabilitation (22 Health Care). – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2026. According to the World Health Organization, the prevalence of myofascial pain syndrome (MPS) among the population is 3–13%, and among people seeking medical help for musculoskeletal pain, this figure reaches from 30% to 93%. The syndrome mainly affects people of the most working age (from 27 to 50 years), significantly limits their daily activities, causes sleep disturbances, emotional distress and leads to significant losses of productivity, which transforms the problem from a purely medical to a socio-economic one. Traditional standard rehabilitation protocols are often based on the implementation of monomethods and ignore the complex multifactorial nature of the pathogenesis of MFBS, which causes a high frequency of relapses and chronicity of the pain state. In addition, in practical rehabilitation there is a shortage of objective instrumental control and metric accuracy of assessing the dynamics of patient recovery. The aim of the study is to increase the effectiveness of physical therapy for patients with myofascial pain syndrome by developing, scientifically substantiating and implementing personalized recovery programs based on a comprehensive analysis of biomechanical disorders and the patient's psychosomatic profile. Achieving the goal involves theoretical generalization and practical solution of the current scientific and practical problem of increasing the effectiveness of physical therapy of patients with myofascial pain syndrome (MPS) at the outpatient stage through the development, scientific substantiation and implementation of personalized comprehensive recovery programs and their evaluation. Research methods: 1) theoretical analysis and generalization of literary sources - analysis of modern research in physical therapy of myofascial pain syndrome; generalization of differential approaches to MPS; systematization of research on the assessment of the quality of therapy of the pathological process. 2) clinical and instrumental research methods were aimed at evaluating personalized programs; they included three categories: indicators of recovery of lost function (Ott, Thomayer and Schober test), subjective health indicators (visual analogue pain scale (VAS), SF-36 quality of life questionnaire (SF-36) and Beck depression scale) and general indicators of functional status (heart rate (HR), blood pressure (BP), body temperature and pulse oximetry); 3) methods of mathematical statistics (one-sided, two-sided, paired t - Student's test, Wilcoxon's t-test). Scientific novelty of the obtained results: - For the first time, somatic and psychometric profiling were combined in the assessment of myofascial pain syndrome: functional research methods were combined with screening of the psychosomatic component of the pain syndrome. - For the first time, a personalized rehabilitation program for myofascial pain syndrome based on somatic and psychometric profiling has been scientifically substantiated, developed, and tested, integrating a comprehensive patient analysis and individual therapy planning to correct the physical and mental components of health. - For the first time, the effectiveness indicators of rehabilitation programs for myofascial pain syndrome have been substantiated: a list of methods for assessing the effectiveness of physical therapy has been proposed. - Scientific data on the influence of physical therapy on reducing pain syndrome and improving the psycho-emotional state of patients with myofascial pain syndrome have been supplemented. - The results of previous studies on the high effectiveness of health-improving factors and physical therapy methods in the treatment of myofascial pain syndrome have been confirmed. - The influence of the psycho-emotional state, and in particular the stress of the state, on the perception of pain, and the importance of its diagnosis in the therapy of the pathological process have been confirmed. Methodological approaches and criteria for differentiating myofascial pain syndrome and other pathological conditions of the musculoskeletal system with pain syndrome have been improved. The personification of approaches to assessment, reducing pain syndrome and improving the quality of life in patients with myofascial pain syndrome has been further developed. The dissertation research is an integral part of the research work of the Department of Biosafety and Human Health of NTUU "I. Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute". The topic of the work directly corresponds to the priority areas of development of modern medical science, in particular in the field of therapy and rehabilitation of patients with pathology of the musculoskeletal system. The results of the study expand and deepen scientific and methodological approaches to the development and justification of personalized comprehensive physical therapy programs for people with myofascial pain syndrome at the outpatient stage of recovery. Practical significance of the results: The developed diagnostic monitoring complex and the author's personalized physical therapy program for patients with MFBS have been implemented and tested in the practical activities of specialists of the Prosthetics Center "BIONICS GROUP UKRAINE" and the Rehabilitation Center "TITANOVI". The materials of the dissertation research are used in the educational process of student training and at practical bases of clinical rehabilitation. Mathematical and statistical processing of the results of the final study confirmed the high clinical effectiveness of the developed program. In the main group of patients who were trained according to the author's protocol, high reliability (p<0.05) of the obtained results was recorded, which is manifested in a decrease in the intensity of the pain syndrome on the VAS scale 1.6 times more effectively compared to traditional approaches (the average score decreased from 6.50±1.5 to 1.7±1.56 points). Screening according to the Beck scale demonstrated a significant antidepressant effect: the level of psychoemotional exhaustion decreased by 10.25 points. Biomechanical indicators reflected a stable recovery of lost functions: the Ott test (thoracic mobility) improved by an average of 1.23 cm, the Schober test (lumbar spine) by 0.73 cm, and the Thomayer test (general flexibility) reached the physiological norm, demonstrating an increase of 4.46 cm. Integral indicators of quality of life (SF-36) demonstrated a systemic increase in both physical (by 20.8 points) and mental (by 19.63 points) health components. Clinical results confirmed the higher long-term stability of the multimodal program and its superiority over isolated monomethods. The results obtained can be used in the development of personalized comprehensive physical therapy and rehabilitation programs for patients with myofascial pain syndrome, in improving systems for assessing pathologies of the musculoskeletal system, as well as in the educational process of higher education institutions when preparing applicants for specialty I7 "Therapy and Rehabilitation" and related educational and scientific programs in the field of biomedical engineering, biosafety and human health. The first section analyzes the clinical picture of MFBS, etiology (somatic, ergonomic, physiological, psychoemotional factors) and the mechanism of myofascial trigger points formation. The influence of central sensitization on pain chronicity is considered and the need for a multimodal approach to rehabilitation is substantiated. The second section describes the design of a controlled clinical study involving 40 patients (20 people in each group), examination methods and details the structure of the developed rehabilitation programs. The third section presents the results of a comprehensive assessment of the effectiveness of interventions. It was established that the author's program in the main group provided a decrease in pain intensity on the VAS scale by 74.2% (from 6.6±1.7 to 1.7±1.56 points), while in the control group - by 57% (to 2.75 ±1.68 points). The level of depression on the Beck scale in the main group significantly decreased by 11.45 points (from 32.9 to 21.45), demonstrating a profound antidepressant effect. Integral indicators of quality of life (SF-36) in the main group significantly increased: the physical component - by 22.9 points, the mental component - by 29.29 points. Biomechanical tests confirmed a significant restoration of mobility: according to the Thomayer test, the distance decreased by 5.21 cm (56.6%), the Schober test improved by 0.91 cm (6.6%). The fourth section analyzes and summarizes the results, which confirmed that a multimodal pathogenetic approach, which simultaneously eliminates ischemia, neuromuscular dysfunction and central sensitization, is more effective than standard protocols. Methodological limitations are outlined and practical recommendations are developed. Based on the results of the study, 11 scientific papers were published: 3 articles in professional scientific publications of Ukraine category B) and 8 publications in the materials of international scientific and practical conferences. | |
| dc.format.extent | 195 с. | |
| dc.identifier.citation | Данько, Д. І. Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом : дис. … д-ра філософії : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Данько Дарина Ігорівна. – Київ, 2026. – 195 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/82777 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | баланс | |
| dc.subject | оздоровчо-лікувальні чинники | |
| dc.subject | опорно-руховий апарат | |
| dc.subject | порушення постави | |
| dc.subject | посилення ефективності лікування | |
| dc.subject | психоемоційний стан | |
| dc.subject | реабілітація | |
| dc.subject | рефлексотерапія | |
| dc.subject | рухова функція | |
| dc.subject | стресові стани | |
| dc.subject | фізична терапія | |
| dc.subject | фізичні вправи | |
| dc.subject | фітнес | |
| dc.subject | фітопрепарати | |
| dc.subject | функціональний стан організму | |
| dc.subject | balance | |
| dc.subject | health-improving factors | |
| dc.subject | musculoskeletal system | |
| dc.subject | posture disorders | |
| dc.subject | increased treatment effectiveness | |
| dc.subject | psycho-emotional state | |
| dc.subject | rehabilitation | |
| dc.subject | reflexology | |
| dc.subject | motor function | |
| dc.subject | stressful conditions | |
| dc.subject | physical therapy | |
| dc.subject | physical exercises | |
| dc.subject | fitness | |
| dc.subject | herbal medicines | |
| dc.subject | functional state of the body | |
| dc.subject.udc | 616-036.82:615.8:616.74-009.7:616-07 | |
| dc.title | Оцінка ефективності персоніфікованих програм реабілітації пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом | |
| dc.title.alternative | Assessment of the effectiveness of personalized rehabilitation programs for patients with myofascial pain syndrome | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: