Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі творів Р. Джордана, Дж.Р.Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ)
| dc.contributor.advisor | Глінка, Наталія Вікторівна | |
| dc.contributor.author | Зайченко, Юлія Олегівна | |
| dc.date.accessioned | 2023-11-07T12:47:53Z | |
| dc.date.available | 2023-11-07T12:47:53Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Зайченко Ю.О. Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі творів Р. Джордана, Дж.Р.Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Київ, 2023. У дисертації представлено дослідження жанрово-стилістичної домінанти англомовних текстів фентезі на матеріалі романів американських і британських авторів останньої декади ХХ століття (Р. Джордан “The Eye of the World”, Дж.Р.Р. Мартін “A Game of Thrones”, Дж. К. Ролінґ “Harry Potter and the Philosopher’s Stone” та “Harry Potter and the Chamber of Secrets”) у лінгвокультурологічному вимірі. Історія виникнення і генези текстів жанру фентезі налічує майже сто років, утім лише останні десятиліття ці тексти досліджуються науковцями як лінгвокультурне явище і метажанр, що охоплює текст, музику, кінематограф, образотворче мистецтво й інші прояви культури. Англомовне фентезі вирізняється високим ступенем референційності, демонструючи уявлення англомовного середовища про добре і погане, втілюючи образи й ідеологічні конструкти, характерні для англомовної культури. Жанрово-стилістична домінанта постає у дослідженні як сукупність мовних, композиційних і прагматичних ознак, притаманних тексту певного жанру, а до її компонентів належать композиція, хронотоп, система персонажів, мовні засоби вираження авторської позиції, що мають експресивну, емотивну й оцінну конотацію. На базі аналізу теоретичних джерел, присвячених жанровим і мовним особливостям текстів фентезі, жанрово-стилістичну домінанту англомовних текстів фентезі визначаємо у формі триєдності конотативності як вияву мовно- стилістичної специфіки творів, хронотопу як текстової категорії, що реалізується у переміщенні героя в новому, вигаданому автором вторинному світі, і лінгвокультурних типажів як специфічної системи персонажів, що мають відбивають особливості англомовної лінгвокультури. У межах дослідження жанрово-стилістичної домінанти англомовних текстів фентезі конотативність визначаємо як властивість, що притаманна хронотопу і лінгвокультурним типажам, породжуючи відповідний прагматичний ефект. Конотативність реалізовано у текстах за рахунок конотації як мовного явища, що визначається як додатковий компонент значення мовної одиниці фонетичного, морфологічного, лексичного та/або синтаксичного рівня, у якому закладене емотивне, експресивне й оцінне ставлення суб’єкта до описуваного об’єкта реальної або ірреальної дійсності, а також її стилістичне забарвлення. Вторинні світи як вияв хронотопу можуть бути окремими автономними всесвітами, а також можуть існувати паралельно до умовно реального світу художнього тексту або у його межах. Іноді автори створюють псевдоісторичні світи, беручи за основу певну історичну епоху (реальну або легендарну). Головною ознакою вторинних світів фентезі є їхня архаїчність, що реалізується шляхом зображення авторами відповідних реалій і квазіреалій вигаданих світів, а також за допомогою вживання архаїчної лексики, зокрема власне архаїзмів, історизмів і поетизмів. Від зародження до становлення фентезі як жанру пройшов тривалий час. Перші тексти жанру фентезі у його сучасному розумінні були створені у Великій Британії США й датовані 1930-ми роками, хоча деякі ознаки жанру з’явилися вже в британських текстах кінця ХІХ століття. Керуючись зіставленням піків популярності фентезі з історичними подіями у Великій Британії та США, на тлі яких вони відбувалися, виокремлюємо три періоди становлення фентезі: перший (1930-1940 рр.), другий (1960-1970 рр.) і третій (з 1980-х рр.). Тексти першого періоду характеризуються віддзеркаленням розпачу в суспільстві, спричиненого Першою і Другою світовими вінами, Великою депресією, і стрімким економічним прогресом. Другий період втілює реакцію на жахи В’єтнамської війни, у якій брали участь громадяни США, й став зламним моментом у ствердженні фентезі як самостійного жанру. Третій період припадає на сучасність і піднімає питання рівності, толерантності, свободи самовираження і прийняття власної ідентичності. Незважаючи на те, що фентезі є відносно молодим жанром, на його розвиток вплинули стародавні і середньовічні форми наративу, зокрема міф, казка, лицарський роман і готичний роман. Особливістю англомовних текстів фентезі є притаманна їм система персонажів. Специфіка повторюваних образів, які відтворюють ментальні установки сучасного англомовного суспільства, і зв’язок цих образів з британською культурою дозволяють виокремити чотири основні лінгвокультурні типажі, які реалізуються в текстах фентезі: ГЕРОЙ, СУПУТНИК, ВОРОГ і ВЕЛИКИЙ ЧАРІВНИК. Виокремлення лінгвокультурних типажів відбувається на основі таких аспектів: аналіз словникового визначення типажу з урахуванням його оцінних характеристик; зовнішність, вік і стать персонажів, що належать до певного типажу; походження і соціальний статус; сім’я; особистісні характеристики; оцінні мовні засоби; представники. У проаналізованих текстах останньої декади ХХ століття типаж ГЕРОЯ реалізується здебільшого як підтипаж маленького ГЕРОЯ, що дозволяє читачеві більше співпереживати йому. Типаж ВОРОГА розпадається на підтипажі ТЕМНОГО ЛОРДА, що втілює риси диктаторів ХХ ст., і ЛИХОДІЯ, якому притаманні ницість і корисливість. Трансформації у текстах третього періоду зазнає типаж ВЕЛИКОГО ЧАРІВНИКА, який традиційно у фентезі наслідує образ чарівника Мерліна. У романі Р. Джордана “The Eye of the World” у ролі ВЕЛИКОГО ЧАРІВНИКА виступає жінкачарівниця, а у романі Дж.Р.Р. Мартіна представники цього типажу відсутні. Оскільки для фентезі ключовою є дихотомія “Добро” – “Зло” і пов’язані з нею аксіологічність і емотивність, у роботі проаналізовано актуалізацію експресивної, емотивної й оцінної конотації в англомовних текстах жанру фентезі на різних мовних рівнях. У текстах Р. Джордана “The Eye of the World”, Дж.Р.Р. Мартіна “A Game of Thrones” і Дж. К. Ролінґ “Harry Potter and the Philosopher’s Stone” та “Harry Potter and the Chamber of Secrets” домінантним компонентом конотації є експресивність, при цьому найбільш продуктивними є синтаксичні мовні засоби її вираження. За допомогою мовних засобів вираження експресивної конотації автори інтенсифікують особливості хронотопу, а також образи, емоції й дії окремих лінгвокультурних типажів. Найпоширенішими експресивними засобами у проаналізованих текстах є повтор і засоби, в основі яких наявна редукція синтаксичних структур (еліпсис, апосіопеза, номінативні й однослівні речення). До найпоширеніших лексичних засобів, наділених конотацією, належать епітети і метафори, до фонографічних – курсив і графічне відтворення пауз, а до лексико-синтаксичних – образне порівняння. Емотивність відіграє важливу роль при створенні текстів фентезі, оскільки їхня антропоцентричність покликана апелювати до емоцій читача й демонструвати емоції персонажів. Найбільш продуктивними мовними засобами вираження емотивності є лексичні і синтаксичні. До найпоширеніших лексичних засобів належать епітети і метафори, до синтаксичних – апосіопеза, еліпсис і повтор. Суттєво менше емотивна конотація реалізується на лексично-синтаксичному і фонетично-графічному рівнях. За допомогою оцінки автор віддзеркалює ставлення – як суб’єктивне, так нерідко й загальноприйняте в суспільстві відповідного вигаданого світу до певних аспектів буття. У текстах фентезі наявні три суб’єкти оцінки: автор, представники Добра і представники Зла. Часто перші два суб’єкти в текстах можуть збігатися. У всіх проаналізованих текстах найбільш продуктивною у вираження оцінки є лексика, а домінантними засобами – епітети і метафори. На лексико-синтаксичному рівні у плані оцінності переважають образні порівняння, на синтаксичному – повтор, еліпсис і номінативні речення, а на фонетико-графічному найширшу актуалізацію оцінна конотація знаходить у графічному маркуванні паузи. Мовні засоби вираження негативних емотивних і оцінних конотацій при втіленні хронотопу і лінгвокультурних типажів переважають над позитивними, оскільки автори текстів ставлять за мету зобразити світ, сповнений загроз і небезпек, такий, що перебуває на межі катастрофи. ГЕРОЙ, що рятує цей світ, і його СУПУТНИКИ, як правило, зображуються неідеальними особами, можуть мати слабкості і недоліки, які долають під час проходження квесту. ВОРОГ може бути наділений як негативними, так і позитивними рисами, утім у текстах переважають саме негативні конотативні засоби, що підкреслюють належність ВОРОГА до сил Зла. Єдиний випадок переважання позитивної емотивної конотації зафіксований у втіленні лінгвокультурного типажу ВЕЛИКОГО ЧАРІВНИКА в романах Дж. К. Ролінґ. Професор Дамблдор втілює риси чарівного помічника ГЕРОЯ, мудрого наставника на його шляху. Сукупність жанрово-стилістичних домінант у текстах Р. Джордана, Дж. Р.Р. Мартіна і Дж. К. Ролінґ послугувала основою для відтворення стилістичних портретів цих текстів, де віддзеркалено спектр стилістичних мовних засобів, що використовуються авторами для втілення лінгвокультурних типажів і хронотопу. | uk |
| dc.description.abstractother | Zaichenko Yu.O. Genre and Stylistic Dominant in English Fantasy Texts: А Linguistic and Cultural Aspect (A Study of R. Jordan’s, G.R.R. Martin’s, and J.K. Rowling’s Novels). – Manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology. – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2023. This thesis is a study of genre and stylistic dominant of English fantasy texts based on the novels by American and British authors of the late 20th century (R. Jordan “The Eye of the World”, G.R.R. Martin “A Game of Thrones”, J.K. Rowling “Harry Potter and the Philosopher's Stone” and “Harry Potter and the Chamber of Secrets”) in the linguistic and cultural dimension. The history of the development of fantasy texts traces back nearly a hundred years to its emergence. However, only within the last decades have these texts been studied by scholars as a linguistic and cultural phenomenon and a meta-genre encompassing the text, music, cinematography, visual arts, and other cultural manifestations. English fantasy literature is characterized by a high degree of referentiality, demonstrating to a reader the English-speaking community’s ideas of good and evil embodying distinctive images and ideological constructs of AngloSaxon culture. The genre and stylistic dominant appears in the study as a set of linguistic, compositional, and pragmatic features inherent in the text of a particular genre. Its components include the composition, chronotope, the system of characters, and linguistic means of expressing the author’s attitude, all of which have expressive, emotive, and evaluative connotations being actualized at different textual levels. Against this theoretical background concerning the genre and linguistic features of fantasy texts, we elaborated the definitions of the genre and stylistic dominant in English fantasy texts. Perceived as a structural trinity, it contains connotativeness as a manifestation of the genre linguistic and stylistic specificities; the chronotope as a text category realized in the characters motions within an imaginary world; and cultural types of characters as a specific system whose components pertain to Anglo-Saxon linguoculture. Within the above framework, we define connotativeness as a property inherent in the fantasy chronotope and its cultural character types that might create the pragmatic effect. The linguistic phenomenon of connotativeness is actualized in the texts under study by means of connotation deemed to be an additional component of the meaning of a linguistic unit on the phonetic, morphological, lexical, and syntactic textual levels, which express the author’s/personage’s emotive, expressive, and evaluative attitude to the object of reality or irreality and its embedded stylistic coloring. Secondary worlds, as a manifestation of the fantasy chronotope, view separate autonomous universes or those that exist parallel to the relatively real world or within its limits. Sometimes authors create pseudohistorical worlds based on the events of some historical era (real or legendary). The main feature of secondary fantasy worlds is their archaic character, implemented through the authors' depiction of particular realia and quasirealia of fictional worlds, as well as through archaic vocabulary, archaic, historical, and poetic words. A long time has passed since the emergence of fantasy as a genre. In its modern sense, the fantasy genre was created in Great Britain and the United States in the 1930s; however, the traces of the genre appeared in Britain even earlier, at the end of the nineteenth century. Bringing together the peaks of fantasy popularity with the historical events in Great Britain and the USA, we distinguish three periods of the fantasy genre formation and establishment: the first (1930-1940s), the second (1960-1970s) and the third (since the 1980s). The texts of the first period reflect the despair in society caused by the First and Second World Wars, the Great Depression, along with a rapid economic progress. The second period embodies the society’s reaction to the horrors of the Vietnam War, in which US citizens participated, and became a turning point in the assertion of fantasy as an independent literary genre. The third period corresponds to modernity and raises the issues of equality, tolerance, freedom of expression, and acceptance of one's identity. Although fantasy is a relatively young genre, ancient and medieval narrative forms, including myth, fairy tale, chivalric romance, and gothic novel have influenced its development. English fantasy texts possess an idiosyncratic system of characters. The specificity of recurrent images, which reproduce the worldview of modern Englishspeaking society, and the relation of these images to British culture allow us to distinguish four main linguocultural character types: HERO, COMPANION, ENEMY, and GREAT WIZARD. The identification of such character types envisaged: the analysis of their dictionary definition with an emphasis on their evaluative characteristics; the description of particular characters’ appearance, age, and gender; of their background and social status; family; personal characteristics; defining evaluative linguistic means; representatives. The analyzed texts that belong to the late 20th century feature the HERO through the subtype of SMALL HERO, allowing the reader a wider spectrum for empathy. The ENEMY comprises the subtypes of DARK LORD, embodying the features of the 20th century dictators, and VILLAIN, characterized by meanness and self-interest. In the texts of the third period, the GREAT WIZARD, who traditionally imitates the wizard Merlin, undergoes a significant transformation. Thus, R. Jordan's “The Eye of the World” features a female sorceress as the GREAT WIZARD and there are no such characters in G.R.R. Martin’s novel. Since the dichotomy “Good” – “Evil” as well as the respective axiological and emotive features are crucial for the genre of fantasy, we particularly addressed expressive, emotive and evaluative connotations of various textual ranks in the English fantasy texts under analysis. R. Jordan’s “The Eye of the World”, G.R.R. Martin’s “A Game of Thrones", J.K. Rowling’s “Harry Potter and the Philosopher's Stone” and “Harry Potter and the Chamber of Secrets” highlight expressivity as the dominant connotative component of the genre, with syntactical units being foregrounded. Expressiveness of linguistic units engaged intensifies the representation of the chronotope, as well as specific imagery, emotions, and actions of characters’ cultural types. The prevailing expressive means in the analyzed texts are repetitions and the use of syntactic structure reduction (ellipsis, aposiopesis, nominative and one-word sentences). The most common lexical stylistic devices are epithets and metaphors, among phonetic and graphical ones we distinguish italics and graphic reproduction of pauses, and among lexical and syntactical ones − similes. Emotivity plays an essential part in fantasy texts since their anthropocentricity is designed to appeal to the reader’s emotions. The most productive linguistic units involved in realizing emotive connotations are lexical and syntactic ones, and the most commonly used stylistic devices include epithets and metaphors. Among syntactic stylistic means aposiopesis, ellipsis, and repetitions prevail. Significantly less emotional are connotations realized by lexical and syntactic, as well as phonetic and graphical means. Through evaluation, the author depicts the correlation, both subjective and generally accepted, of the described world to certain aspects of real life. In fantasy texts, there are three subjects of evaluation: the author, the representatives of Good, and the representatives of Evil. Often the first two subjects may coincide. In all the texts under analysis, the most productive linguistic means of evaluation are lexical ones, and the dominant stylistic ones are epithets and metaphors. On the lexical and syntactic textual levels, similes prevail; on the syntactic level, repetition, elliptical sentences, and nominative sentences; and on the phonetic and graphic level, the evaluative connotation finds its widest actualization via the graphical imitation of a pause. Linguistic units with negative emotive and evaluative connotations prevail over positive ones with regard to the chronotope and character types, since the authors aim to depict a world full of threats and dangers, as if on the verge of disaster. The HERO that saves this world and their COMPANIONS are usually portrayed as imperfect individuals that have weaknesses and flaws, which they overcome during the quest. The ENEMY can be endowed with negative and positive features; however, negatively charged linguistic units prevail, which emphasizes the ENEMY’s belonging to the forces of Evil. J.K. Rowling traced the only exception as to the character of the GREAT WIZARD in the novels, where Professor Dumbledore possesses the traits of the HERO’s magical assistant, a wise mentor. Having identified the genre and stylistic dominant in R. Jordan’s, G.R.R. Martin’s and J.K. Rowling’s novels, we managed to create stylistic portraits of these texts, which comprised a wide range of stylistic means and devices used to embody cultural character types and chronotope of the genre. | uk |
| dc.format.extent | 297 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Зайченко, Ю. О. Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі творів Р. Джордана, Дж.Р.Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ) : дис. … д-ра філософії : 035 Філологія / Зайченко Юлія Олегівна. – Київ, 2023. – 297 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/62040 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | жанрово-стилістична домінанта | uk |
| dc.subject | фентезі | uk |
| dc.subject | хронотоп | uk |
| dc.subject | конотативність | uk |
| dc.subject | лінгвокультурні типажі | uk |
| dc.subject | вторинний світ | uk |
| dc.subject | експресивність | uk |
| dc.subject | емотивність | uk |
| dc.subject | емоції | uk |
| dc.subject | оцінка | uk |
| dc.subject | художній текст | uk |
| dc.subject | мовні засоби | uk |
| dc.subject | інтертекстуальність | uk |
| dc.subject | genre and stylistic dominant | uk |
| dc.subject | fantasy | uk |
| dc.subject | chronotope | uk |
| dc.subject | connotativeness | uk |
| dc.subject | linguocultural character types | uk |
| dc.subject | secondary world | uk |
| dc.subject | expressiveness | uk |
| dc.subject | emotivity | uk |
| dc.subject | emotions | uk |
| dc.subject | evaluation | uk |
| dc.subject | literary text | uk |
| dc.subject | language means | uk |
| dc.subject | intertextuality | uk |
| dc.subject.udc | 811.111’38:821.111 | uk |
| dc.title | Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі творів Р. Джордана, Дж.Р.Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ) | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Zaichenko_dys.pdf
- Розмір:
- 2.32 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: