Порівняльний аналіз впливу та ефективності фізичної терапії в ранньому та пізньому періодах гострих станів у педіатрії

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorАнтонова-Рафі, Юлія Валеріївна
dc.contributor.authorБезанц, Анна Ігорівна
dc.date.accessioned2026-06-19T13:37:36Z
dc.date.available2026-06-19T13:37:36Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractТема дисертації: Фізична терапія при гострих станах у педіатрії: порівняльна характеристика ефективності раннього та пізнього втручання. Актуальність теми. Гострі стани в педіатричній практиці, такі як тяжкі інфекційні ураження центральної нервової системи, черепно-мозкові травми та критичні післяопераційні стани, залишаються однією з найскладніших проблем сучасної медицини. Висока частота інвалідизації внаслідок вторинних ускладнень іммобілізаційного синдрому – контрактур, атрофій та дихальної недостатності – зумовлює необхідність пошуку оптимальних стратегій реабілітації. Питання таймінгу, а саме визначення точного моменту початку фізичної терапії в умовах відділення інтенсивної терапії, є критичним для максимізації реабілітаційного потенціалу дитини та активації процесів нейропластичності. Об’єкт дослідження – процес відновлення рухових та вітальних функцій у пацієнтів дитячого віку, які перебувають у гострих клінічних станах різної етіології. Предмет дослідження – порівняльна ефективність програм фізичної терапії, що застосовуються в ранньому (перші 48–72 години) та пізньому (після 10–14 діб) реабілітаційних періодах. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні переваг раннього реабілітаційного втручання та розробці оптимізованих протоколів фізичної терапії для покращення функціональних результатів і скорочення термінів госпіталізації. Методологія дослідження. Для досягнення мети використано комплексний підхід: теоретичний аналіз наукової літератури; проспективне порівняльне дослідження двох когорт пацієнтів; клінічні методи оцінювання за стандартизованими шкалами GMFM-88, PEDI, модифікована шкала Ешворта, шкала болю FLACC; методи інструментального контролю гемодинаміки та статистичний аналіз отриманих даних за допомогою параметричних та непараметричних критеріїв. Наукова новизна та отримані результати. Наукова новизна та отримані результати. У ході дослідження вперше на основі порівняльного аналізу кількісно підтверджено перевагу ранньої мобілізації (у перші 48–72 години) в умовах педіатричного відділення інтенсивної терапії (ВІТ). Встановлено, що ранній старт ФТ асоціюється з вищим рівнем функціональної рухливості (середній бал 9,1 ± 0,5), що статистично значущо (p < 0,05) перевищує показники групи з відстроченим втручанням (6,6 ± 0,8 бала). Визначено, що рання фізична терапія суттєво мінімізує ризики виникнення пролежнів та знижує частоту формування суглобових контрактур. Впровадження запропонованих алгоритмів дозволяє скоротити середню тривалість перебування дитини у стаціонарі на 6,3 доби (17,1 доби у Групі 1 проти 24,7 доби у Групі 2). Практичне значення. Результати дослідження лягли в основу рекомендацій щодо впровадження індивідуалізованих реабілітаційних програм у практику відділень інтенсивної терапії. Впровадження запропонованих алгоритмів дозволяє скоротити середню тривалість перебування дитини у стаціонарі на 6,3 доби, що забезпечує значний клініко-економічний ефект.
dc.description.abstractotherThesis Title: Physical Therapy for Acute Conditions in Pediatrics: A Comparative Characteristics of Early versus Late Intervention Effectiveness. Background. Acute clinical conditions in pediatrics, such as severe central nervous system infections, traumatic brain injuries, and critical postoperative states, represent a major challenge in modern clinical medicine. The high rate of secondary disability resulting from immobilization syndrome –characterized by joint contractures, muscular atrophy, and respiratory complications –necessitates the development of evidence-based rehabilitation strategies. The critical question of timing – identifying the precise window for initiating physical therapy within the Pediatric Intensive Care Unit (PICU) – is essential for maximizing a child’s neuroplastic potential and overall recovery. Object of research is the process of functional and vital recovery in pediatric patients experiencing acute clinical states of various etiologies. Subject of research is the comparative effectiveness of physical therapy programs implemented during the early rehabilitation phase (within 48–72 hours) versus the late phase (after 10–14 days). Objective. The study aims to provide scientific substantiation for the benefits of early rehabilitation intervention and to develop optimized physical therapy protocols to enhance functional outcomes and reduce the duration of hospital stay. Methodology. A comprehensive methodological framework was employed, including: theoretical analysis of scientific literature and international clinical guidelines; a prospective comparative cohort study; clinical assessment using standardized tools such as the GMFM-88, the Pediatric Evaluation of Disability Inventory (PEDI), the Modified Ashworth Scale, and the FLACC behavioral pain scale; instrumental monitoring of hemodynamic stability; and rigorous statistical analysis of the gathered data using parametric and non-parametric criteria. Scientific Novelty and Results. or the first time, through a comparative analysis, the study quantitatively confirms the superiority of early mobilization (within the first 48–72 hours) in a pediatric intensive care unit (PICU). It has been established that an early start of physical therapy is associated with higher levels of functional mobility (mean score of 9.1 ± pm 0.5), which is statistically significant (p < 0.05) and significantly exceeds the results of the delayed intervention group (6.6 ± pm 0.8 points). It was proven that early physical therapy substantially minimizes the risk of pressure ulcers and reduces the incidence of joint contractures. The implementation of the proposed algorithms allows for a reduction in the average length of hospital stay by 6.3 days (17.1 days in Group 1 compared to 24.7 days in Group 2) Practical Significance. The research outcomes provide the basis for recommendations on implementing individualized rehabilitation programs in intensive care settings. Adoption of the proposed algorithms leads to a reduction in the average length of hospital stay by 6.3 days, offering a substantial clinico-economic benefit for healthcare systems.
dc.format.extent92 с.
dc.identifier.citationБезанц, А. І. Порівняльний аналіз впливу та ефективності фізичної терапії в ранньому та пізньому періодах гострих станів у педіатрії : магістерська дис. : 227 Терапія та реабілітація / Безанц Анна Ігорівна. - Київ, 2026. - 92 с.
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/81855
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.subjectфізична терапія
dc.subjectпедіатрія
dc.subjectгострі стани
dc.subjectінтенсивна терапія
dc.subjectраннє втручання
dc.subjectнейрореабілітація
dc.subjectіммобілізаційний синдром
dc.subjectнейропластичність
dc.subjectphysical therapy
dc.subjectpediatrics
dc.subjectacute conditions
dc.subjectpediatric intensive care unit
dc.subjectearly intervention
dc.subjectneurorehabilitation
dc.subjectimmobilization syndrome
dc.subjectneuroplasticity
dc.subjectGMFM-88
dc.subject.udc615.825:616-083.98-053.2
dc.titleПорівняльний аналіз впливу та ефективності фізичної терапії в ранньому та пізньому періодах гострих станів у педіатрії
dc.typeMaster Thesis

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Bezanc_magistr.pdf
Розмір:
902.05 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Магістерські роботи (ББЗЛ)
Магістерські роботи