Неакадемічні форми філософської комунікації у розвитку теоретичної думки
| dc.contributor.advisor | Костроміна, Ганна Михайлівна | |
| dc.contributor.author | Гавва, Олександр Володимирович | |
| dc.date.accessioned | 2024-01-08T10:14:44Z | |
| dc.date.available | 2024-01-08T10:14:44Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Гавва О.В. Неакадемічні форми філософської комунікації у розвитку теоретичної думки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 Філософія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У дисертації представлено філософське дослідження неакадемічних форм філософської комунікації та їхньої ролі у розвитку теоретичної думки. На основі сучасних та класичних надбань філософії було розкрито специфіку неакадемічних форм філософської комунікації у їхній опозиції щодо академічних форм, показано діалектичну взаємообумовленість цих форм в історії філософській комунікації. У роботі виявлено, як через формування нових спільнот, об’єднань, союзів і стосунків, які в них складаються, відбувається наступництво філософської комунікації у її особливому значенні для забезпечення теоретичного мислення. Цей прогрес історично проходить через роздвоєння неакадемічного і академічного як форм, через їхню боротьбу, протистояння, переходи та вихід на нові рубежі, етапи розвитку. Дослідження виходить з того, що відмінність теоретичної думки від інших її форм полягає у застосуванні понять, ідей, доведень та інших логічних форм мислення, що є необхідними ланками у побудові теорій в процесі відтворення дійсності в свідомості. Теорія розкриває причини і закономірності реальних явищ і процесів, в цьому полягає її перевага і пізнавальна роль. Одною з ключових ознак теоретичного мислення є формування нового знання через успадкування того, що напрацьовано попередніми поколіннями, людством. Тому теоретична думка кожної історичної доби є концентрованим результатом попереднього інтелектуального розвитку і водночас виходом за межі вже досягнутого, спрямованим на прогнозування майбутнього. Тому комунікація відіграє у формуванні теоретичної думки рушійну роль, а розвиток такої думки від її виникнення і дотепер відбувався в сфері філософії, а з часом і в науці. В умовах сучасної інформаційної доби і широкого застосування цифрових технологій потреба у теоретичній думці – це запит на критичне, креативне мислення, яке визначається як ключова навичка майбутнього. Пошук засобів і форм культивації такого мислення постає як проблема, для розв’язання якої пропонується звернутися до узагальнення історичного досвіду, здобутого в еволюції неакадемічних форм філософської комунікації. В дослідженні встановлено, що специфіка філософської комунікації полягає у створенні спеціальних об’єднань/осередків як особливих форм спілкування з метою осмислення актуальних проблем тої чи іншої сфери спільної діяльності та теоретичного пошуку їх розв’язок у поєднанні з використанням передових для свого історичного часу засобів комунікації. Розроблені при цьому інтелектуальні результати – ідеї, гіпотези, концепції, теорії, проекти, – надалі визначають вектор теоретичного і практичного прогресу відповідної сфери діяльності (освітньої, наукової, літературної, політичної і т. д.). Важливим фактором при цьому є характер тої системи відносин між суб’єктами комунікації, які при цьому складаються. Філософська комунікація, таким чином, визначається як комунікування філософією, де головним фактором є не технічні засоби зв’язку між індивідами, а процеси усуспільнення, узагальнення думки, що здійснюються у спільноті за посередництвом спілкування. З огляду на це, основним засобом філософської комунікації є діалог, який у даному дослідженні трактується як боротьба думок, полеміка і дискусія. Для визначення ролі діалогу в спілкуванні дослідження оперує різними моделями міжсуб’єктності, доводячи, що спільне є засобом творення суб’єктів діалогу, а передусім теоретизації їхньої думки. В свою чергу, в філософській комунікації боротьба думок є відображенням дійсних та реальних суперечностей суспільного розвитку, відтворених у мисленні. В своєму поступі філософська комунікація набуває специфічних історичних форм, серед яких в дослідженні вирізняються академічні та неакадемічні. В дослідженні показано, що академічні форми є стримуючою стороною філософської комунікації в розвитку теоретичної думки, натомість неакадемічні форми є її рушійною стороною. Академічні форми визначаються як усталені, зафіксовані, відтворювані, офіційно визнані, регламентовані, контрольовані, легітимізовані, нормовані, стандартизовані, – такі, що відтворюються, функціонують і контролюються у суспільстві через відповідні інституції, установи та організації. Неакадемічні форми утворюються як низові ініціативи, є вільними, добровільними об’єднаннями та регламентуються їхніми суб’єктами. Зазначено, що неакадемічні форми набували протестного значення стосовно академічних форм. Виявлено, специфіку неакадемічних форм філософської комунікації, що визначається їхньою опозицією до академічних форм, і полягає у виході за історично встановлені академічні рамки та обмеження. В роботі розкритий відносний зв’язок цих полюсів в процесі зміни форми відповідно до нового змісту комунікації, що є внутрішнім, іманентним джерелом розвитку теоретичної думки. У роботі вирізнено характерні для кожної історичної доби форми неакадемічної філософської комунікації від Античності до ХІХ ст., що створювались на противагу академічним в процесі їхньої еволюції, а також сучасне розгортання цієї протилежності. Виявлено, яким чином через формування нових спільнот, об’єднань, союзів і стосунків, які в них складаються, відбувається наступництво філософської комунікації, а через неї – прогрес теоретичної думки. Цей розвиток реалізується через роздвоєння взаємодію, протистояння, переходи і перетворення неакадемічного і академічного як відносно самостійних форм, завдяки чому здійснюється вихід на нові рубежі, етапи розвитку теоретичної думки. В результаті дослідження запропоновано можливі способи культивації сучасного теоретичного мислення в просторі неакадемічних форм комунікації. Простежується зв’язок між занепадом фундаментальної науки та кризою сучасного університету, що більше не орієнтований на виробіток теоретичного мислення. Водночас запит на теоретичне мислення в суспільстві зростає, що відображається в характері сучасних суспільних викликів, які набувають гострого, непередбачуваного і всеосяжного характеру. Для відповіді на ці виклики необхідне розвинене теоретичне мислення, й запит на нього надходить від неакадемічних кіл, що зосереджені в економіці та бізнесі. З опорою на звіти урядових і неурядових організацій, в роботі показано, що такий запит оформлюється у вимогу до навичок критичного та аналітичного мислення, яка висувається до робочої сили. Поряд із цим, зростає запит на комунікативні навички, такі як вміння працювати в команді, доносити свою точку зору до інших, ефективно та екологічно відстоювати її тощо. Але навички комунікації та критичного, креативного мислення досі набуваються випадковим чином, що йде врозріз із потребою вирішити проблему глобального перенавчання працівників задля потреб розвитку світової економіки. У розділі показано, що розрізнені ініціативи, які виникають на місцевому, державному та на міжнародному рівні, не здатні задовольнити суспільну потребу, пропонуючи здебільшого недієві рішення. Дослідження фокусується на низових ініціативах, в яких здійснюється філософська комунікація в її неакадемічних формах, демонструючи їхній потенціал у вирішенні означених проблем. У роботі здійснено одну із нечисленних на даний час розвідок щодо узагальнення досвіду сучасних осередків теоретичної думки, що базуються на неакадемічній філософській комунікації, та вирізнено їхні перспективні формати в культивації теоретичного мислення. Практичне значення результатів, отриманих у дисертаційному дослідженні, полягає в можливості їхнього використання у викладанні філософських та історико-філософських дисциплін у вищих освітніх закладах, розробці навчальних програм із відповідної проблематики. В тематиці дослідження перспективними вбачаються подальші наукові розвідки. У безпосередній прикладній формі результати дисертації матимуть значення для створення та реалізації проектів неакадемічних форм філософської комунікації. | uk |
| dc.description.abstractother | Havva O.V. Non-academic forms of philosophical communication in the development of theoretical thought. – Qualification scientific work as the manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 033 Philosophy. – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”. Kyiv, 2023. Dissertation is dedicated to the research of non-academic forms of philosophical communication and their role in the context of theoretical thought development. Specifics of non-academic forms of philosophical communication in their contrast with academic forms were discovered on the basis of modern and classical achievements of philosophy. The dialectical interdependency of these forms in the history of philosophical communication was shown. The work revealed how, through the formation of new communities, associations, unions and relationships, which are formed in them, the succession of philosophical communication in its special meaning for ensuring theoretical thinking takes place. This progress historically takes place through the bifurcation of non-academic and academic as forms, through their struggle, opposition, transitions and entry into new frontiers and stages of development. The study proceeds from the fact that the difference between theoretical thought and its other forms lies in the application of concepts, ideas, proofs and other logical forms of thinking, which are necessary links in the construction of theories in the process of reproducing reality in the mind. The theory reveals the causes and regularities of real phenomena and processes, this is its advantage and cognitive role. One of the key features of theoretical thinking is the formation of new knowledge through the inheritance of what was done by previous generations, humanity as whole. Therefore, the theoretical thought of each historical era is a concentrated result of previous intellectual development and at the same time a step beyond what has already been achieved, aimed at predicting the future. Thus, communication plays a driving role in the formation of theoretical thought, and the development of such thought from its emergence until nowadays takes place in the field of philosophy, and over time also in science. In the conditions of the modern information age and the widespread use of digital technologies, the need for theoretical thought is a demand for critical, creative thinking, which is defined as a key skill of the future. The search for means and forms of cultivation of such thinking appears as a problem. To solve it we suggest turning to the generalization of historical experience gained in the evolution of non-academic forms of philosophical communication. The study establishes that the specifics of philosophical communication lie in the creation of special associations/communities as special forms of communication with the purpose of understanding the current problems of different spheres of joint activity and theoretical searches for their solutions in combination with the use of advanced means of communication for its historical time. The intellectual results developed at the same time – ideas, hypotheses, concepts, theories, projects – further determine the vector of theoretical and practical progress of the corresponding field of activity (educational, scientific, literary, political, etc.). An important factor in this case is the nature of the system of relations between the subjects of communication, which are formed at the same time. Thus, philosophical communication is defined as communication by philosophy, where the main factor is not the technical means of communication between individuals, but the processes of socialization, generalization of thought, carried out in the community through communication. Given this, the main means of philosophical communication is dialogue, which in this study is interpreted as a struggle of opinions, polemics and discussion. To determine the role of dialogue in communication, the research uses various models of intersubjectivity, proving that the common is a means of creating dialogue subjects, and above all, theorizing their thoughts. In turn, in philosophical communication, the struggle of opinions is a reflection of valid and real contradictions of social development, reproduced in thinking. In its progress, philosophical communication acquires specific historical forms, among which academic and non-academic forms are distinguished in the study. The research shows that academic forms are the restraining side of philosophical communication in the development of theoretical thought, while non-academic forms are its driving side. Academic forms are defined as established, fixed, reproducible, officially recognized, regulated, controlled, legitimized, normed, standardized – those that are reproduced, function and are controlled in society through relevant institutions, establishments and organizations. Non-academic forms are formed as grassroots initiatives, are free, voluntary associations and are regulated by their subjects. It is noted that non-academic forms acquired protest significance in relation to academic forms. The specificity of non-academic forms of philosophical communication is revealed, which is determined by their opposition to academic forms, and consists in going beyond historically established academic frameworks and limitations. The work reveals the relative connection of these poles in the process of changing the form in accordance with the new content of communication, which is an internal, immanent source of the development of theoretical thought. The work distinguishes the forms of non-academic philosophical communication peculiar for each historical period from Antiquity to the 19th century, which were created in opposition to academic ones in the process of their evolution, as well as the modern unfolding of this contrast. It has been revealed how, due to the formation of new communities, associations, unions and relationships formed in them, the succession of philosophical communication takes place, and through it, the progress of theoretical thought. This development is realized through bifurcation, interaction, confrontation, transitions and transformation of non-academic and academic as relatively independent forms, thanks to which the breakthrough to new frontiers, stages of development of theoretical thought is carried out. As a result of the study, possible ways of cultivating modern theoretical thinking in the space of non-academic forms of communication are proposed. The connection between the decline of fundamental science and the crisis of the modern university, which is no longer focused on the development of theoretical thinking, is traced. At the same time, the demand for theoretical thinking in society is growing, which is reflected in the nature of modern social challenges, which are becoming acute, unpredictable and comprehensive. To respond to these challenges, advanced theoretical thinking is needed, and the demand for it comes from non-academic circles focused on economics and business. Drawing on reports from governmental and non-governmental organizations, the study shows that such a demand is being formalized into a demand for critical and analytical thinking skills being put forward to the workforce. Along with this, there is a growing demand for communication skills, such as the ability to work in a team, communicate one's point of view to others, defend it effectively and ecologically, etc. But the skills of communication and critical, creative thinking are still acquired randomly, which goes against the need to solve the problem of global retraining of workers for the needs of the development of the world economy. The chapter shows that the disparate initiatives that arise at the local, state and international levels are not able to meet the public need, offering mostly ineffective solutions. The study focuses on grassroots initiatives in which philosophical communication is carried out in its non-academic forms, demonstrating their potential in solving the identified problems. In the work, one of the few explorations for the generalization of the experience of modern focus of theoretical thought, based on non-academic philosophical communication, was carried out, and their perspective forms in the cultivation of theoretical thinking were distinguished. The practical significance of the results obtained in the dissertation research lies in the possibility of their use in the teaching of philosophical and historicalphilosophical disciplines in higher educational institutions, in the development of educational programs on the relevant issues. In the research topic, further scientific explorations are considered promising. In a directly applied form, the results of the dissertation will be important for the creation and implementation of projects of nonacademic forms of philosophical communication. | uk |
| dc.format.extent | 240 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Гавва, О. В. Неакадемічні форми філософської комунікації у розвитку теоретичної думки : дис. … д-ра філософії : 033 Філософія / Гавва Олександр Володимирович. – Київ, 2023. – 240 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/63577 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | академічність | uk |
| dc.subject | дискурс | uk |
| dc.subject | діалог | uk |
| dc.subject | інтерсуб'єктивність | uk |
| dc.subject | комунікація | uk |
| dc.subject | критичне мислення | uk |
| dc.subject | мислення | uk |
| dc.subject | неакадемічність | uk |
| dc.subject | освіта | uk |
| dc.subject | практична філософія | uk |
| dc.subject | публічна філософія | uk |
| dc.subject | мережеві пізнавальні процеси | uk |
| dc.subject | теоретичне мислення | uk |
| dc.subject | толерантність | uk |
| dc.subject | філософська комунікація | uk |
| dc.subject | academic | uk |
| dc.subject | discourse | uk |
| dc.subject | dialogue | uk |
| dc.subject | intersubjectivity | uk |
| dc.subject | communication | uk |
| dc.subject | critical thinking | uk |
| dc.subject | thinking | uk |
| dc.subject | non-academic | uk |
| dc.subject | education | uk |
| dc.subject | practical philosophy | uk |
| dc.subject | public philosophy | uk |
| dc.subject | network cognitive processes | uk |
| dc.subject | theoretical thinking | uk |
| dc.subject | tolerance | uk |
| dc.subject | philosophical communication | uk |
| dc.subject.udc | 101.1:316.77]:159.955(043.3) | uk |
| dc.title | Неакадемічні форми філософської комунікації у розвитку теоретичної думки | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Havva_dys.pdf
- Розмір:
- 1.19 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: