Influence of industry 4.0 on the competitiveness of the national economy
dc.contributor.author | Skorobogatova, N. Ye. | |
dc.contributor.author | Kravchuk, Y. H. | |
dc.date.accessioned | 2022-05-26T12:18:05Z | |
dc.date.available | 2022-05-26T12:18:05Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.description.abstracten | The article examines the impact of Industry 4.0 on the competitiveness of the national economy.The authors identified the features of Industry 4.0 and the consequences of the production of its technologies byeconomic entities. The sphere of influence and global application are the main differences. The main opportunities and risks for the national economy associated with the introduction of technology Industry 4.0 are determined. In particular, the main opportunities are the development of industry, the activation and simplification of the relationship, the spread of cooperation, increasing the competitiveness of production and countries, improving the environmental friendliness of production. The main threatsand risks are the increase in unemployment, political and economic instability, legislative risk, as well as the excessive growth of costs for the development and implementation of the latest technologies that may exacerbate countries' dependence on financial donors. For the purpose of thorough analysis, countries, that were selected, are divided into four groups depending on their degree of readiness to introduce the new technologies: leading countries (China, USA, Germany, France, Japan and South Korea);countries that are ready to introduce new technologies (India and Russia); countries with high potential (Australia and Ukraine); countries where the transition is just beginning (Brazil, South Africa and Saudi Arabia). The features of the implementation of the main provisions of the concept of Industry 4.0 in these groups of countries and their impact on the competitiveness of national economies are determined. The factor analysis showed a significant degree of influence of foreign direct investment, the amount of funding for research, development and other factors of innovative development on the volume of gross domestic product produced by the analyzed groups of countries. The main barriers to the implementation of Industry 4.0 technologies in national production such as the insufficient funding, lack of involvement of small and medium-sized businesses, lack of appropriate capacities and skilled labor, government strategies were identified. These barriers are inherent mainly for the countries of the fourth group. To increase the efficiency of introducing Industry 4.0 technologies, were determined the driving forces, taking into account the specifics of the economic development of each of the groups of the analyzed countries. Implementation of a number of measures on the basis of identifying obstacles to the use of innovative technologies in the national economy of Ukraine are proposed, in particular: enhancing the interaction of stakeholders and the state, developing the latest programs, initiatives and development strategies; increased government funding for the IT sector; deepening integration into existing EU innovation development programs; reforming the mechanism for protecting intellectual property rights in Ukraine; digitalization of basic sectors of industry and infrastructure, andmore. | uk |
dc.description.abstractuk | У статті досліджується вплив Індустрії 4.0 на конкурентоспроможність національної економіки. Авторами було визначено особливості Індустрії 4.0 та наслідки провадження її технологій економічними суб’єктами. Головними відмінностями визначено сферу впливу та глобальність застосування. Визначено основні можливості та ризики для національної економіки, що пов’язані з впровадженням технологій Індустрії 4.0. Зокрема, основними можливостями є розвиток промисловості, активізація та спрощення взаємозв’язку, поширення кооперації, підвищення рівня конкурентоспроможності виробництва та країн, покращення екологічності виробництва. Основними загрозами та ризиками визначено підвищення рівня безробіття, політичної та економічної нестабільності, законодавчий ризик, а також непомірне зростання витрат на розробку та впровадження новітніх технологій, що може поглиблювати залежність країн від фінансових донорів. З метою ґрунтовного аналізу обрано країни, які поділено на чотири групи, залежно від ступеня їх готовності до впровадження новітніх технологій: провідні країни (Китай, США, Німеччина, Франція, Японія та Південна Корея); країни, які готові до впровадження нових технологій (Індія та Росія); країни з високим потенціалом (Австралія та Україна); країни, де перехід лише починається (Бразилія, Південна Африка та Саудівська Аравія). Визначено особливості реалізації основних положень концепції Індустрії 4.0 в зазначених групах країн та їх вплив на конкурентоспроможність національних економік. Факторний аналіз довів значний ступінь впливу прямих іноземних інвестицій, обсягів фінансування науково-дослідних робіт та інших чинників інноваційного розвитку на обсяги валового внутрішнього продукту, виробленого аналізованими групами країн. Визначено бар’єри щодо впровадження технологій Індустрії 4.0 у національне виробництво: недостатнє фінансування, відсутність залученості малого та середнього бізнесу, відсутність відповідних потужностей та кваліфікованої робочої сили, державних стратегій. Зазначені бар’єри є притаманними в основному для країн четвертої групи. Задля підвищення ефективності впровадження технологій Індустрії 4.0 визначено рушійні сили з врахуванням особливостей економічного розвитку кожної з груп досліджуваних країн. На основі виявлення перешкод щодо використання інноваційних технологій у національну економіку України запропоновано реалізацію низки заходів, зокрема: активізація взаємодії стейкхолдерів та держави, розробка новітніх програм, ініціатив та стратегій розвитку; збільшення обсягів фінансування ІТ-сектору з боку держави; поглиблення інтеграції до існуючих програм інноваційного розвитку ЄС; реформування механізму захисту прав інтелектуальної власності в Україні; діджиталізація базових секторів промисловості та інфраструктури, тощо. | uk |
dc.format.pagerange | С. 450-464 | uk |
dc.identifier.citation | Skorobogatova, N. Ye. Influence of industry 4.0 on the competitiveness of the national economy / N. Ye. Skorobogatova, Y. H. Kravchuk // Економічний вісник НТУУ «КПІ» : збірник наукових праць. – 2020. – № 17. – С. 450-464. – Бібліогр.: 24 назв. | uk |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.20535/2307-5651.17.2020.216395 | |
dc.identifier.orcid | 0000-0002-2741-7629 | uk |
dc.identifier.orcid | 0000-0001-8073-0414 | uk |
dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/47582 | |
dc.language.iso | en | uk |
dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
dc.publisher.place | Київ | uk |
dc.source | Економічний вісник НТУУ «КПІ»: збірник наукових праць, 2020, № 17 | uk |
dc.subject | Fourth Industrial Revolution | uk |
dc.subject | Industry 4.0 | uk |
dc.subject | new technology | uk |
dc.subject | competitiveness of the national economy | uk |
dc.subject | risks | uk |
dc.subject | innovative development | uk |
dc.subject | Четверта промислова революція | uk |
dc.subject | Індустрія 4.0 | uk |
dc.subject | новітні технології | uk |
dc.subject | конкурентоспроможність національної економіки | uk |
dc.subject | ризики | uk |
dc.subject | інноваційний розвиток | uk |
dc.subject.udc | 338.45:338.24 | uk |
dc.title | Influence of industry 4.0 on the competitiveness of the national economy | uk |
dc.type | Article | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- EV-2020-17_p450-464.pdf
- Розмір:
- 428.1 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: