Наукове обґрунтування особливостей побудови реабілітаційних програм для пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Литвинчук А. Г. Наукове обґрунтування особливостей побудови реабілітаційних програм для пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Фізична терапія, ерготерапія (22 - Охорона здоров’я). - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, 2026.
Мета дослідження: Розробити науково обґрунтовані рекомендації побудови індивідуальних реабілітаційних програм, що забезпечують ефективне відновлення військовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта, з урахуванням специфіки та особливостей воєнного часу, скорочених термінів стаціонарної та амбулаторної реабілітації, інноваційних можливостей дистанційного супроводу їх відновлення. Досягнення мети передбачає проведення аналізу існуючих методів лікування та реабілітації, вивчення їхньої ефективності, адаптацію світового досвіду до умов військової медицини України, а також створення практичних рекомендацій для фахівців у сфері фізичної терапії та реабілітації. Методи дослідження: 1. Теоретичні методи: - аналіз сучасних наукових джерел з військової медицини, травматології та нейрореабілітації; - узагальнення даних щодо дистанційних (телереабілітаційних) підходів та інтенсивних короткострокових програм; - порівняння традиційних та інноваційних моделей реабілітації при компресійних переломах. 2. Організаційно-методичні методи: - розробка структурованої програми реабілітації, адаптованої до умов військової служби (скорочений час відновлення, висока частота занять, можливість онлайн-супроводу); - моделювання програми з урахуванням бойових та побутових навантажень військового; - впровадження комбінованого формату (очно + дистанційно). 3. Емпіричні методи - клініко-функціональне оцінювання стану хребта: амплітуда рухів, сила м’язів-стабілізаторів, постуральний контроль; - інструментальна діагностика (рекомендовано: рентген, мрт/кт, стабілометрія, за наявності); - моніторинг ефективності програми у реальних умовах служби (динаміка болю, витривалість, працездатність). 4. Методи кількісної оцінки: - використання стандартизованих шкал (VAS, ODI, SF-36, PainDetect, Roland–Morris); - статистичний аналіз результатів: - порівняння показників «до–після»; - визначення темпу відновлення; - кореляція між інтенсивністю програми та клінічними змінами. 5. Практичні методи реабілітації: - впровадження адаптованої програми: стабілізаційні тренування, кінезіотерапія, міофасціальні техніки, дихальні вправи, робота з болем; - використання дистанційних інструментів: відеоінструкції, онлайн-нагляд, телемоніторинг дотримання програми; - корекція протоколу відповідно до навантажень та умов служби. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній: -·Вперше було науково обґрунтовано підхід до дистанційної реабілітації пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта. - Вперше було обґрунтовано, розроблено і апробовано гібридні моделі реабілітації пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта, які поєднують очні та дистанційні форми реабілітаційного втручання із застосуванням технологій інформаційної медицини. - Вперше проведено порівняльний аналіз результатів реабілітації пацієнтіввійськовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта при застосуванні традиційної та гібридної моделей відновлення в умовах сучасної системи військової медицини. - Набула подальшого розвитку інтегрована система оцінки, яка поєднує клінічні шкали, біомеханічні тести та дистанційні метрики активності, що забезпечує більш точне відстеження динаміки функціонального відновлення; - Отримано нові дані про специфічні патерни компенсаторних порушень, характерні для пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта, а також визначено, які з них найбільш чутливі до гібридної реабілітації. - Отримано нові дані, що гібридна реабілітація за рахунок інноваційних реабілітаційних технологій, цифрового контролю та зворотного зв’язку суттєво скорочує терміни та підвищує ефективність відновлення і комплаєнс пацієнтів - Вперше впроваджено в діяльність реабілітаційних центрів структуровану модель гібридної реабілітації пацієнтів-військовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта, а також окремі її компоненти. Теоретичне та практичне значення результатів роботи, впровадження. Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у розвитку та поглибленні наукових уявлень щодо сучасних підходів до фізичної терапії та реабілітації пацієнтів-військовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта. У роботі узагальнено сучасні наукові дані щодо особливостей функціональних порушень, механізмів формування компенсаторних рухових патернів та факторів, які впливають на ефективність відновлення даної категорії пацієнтів. У дисертації вперше науково обґрунтовано концепцію застосування гібридної моделі реабілітації, яка поєднує традиційні форми фізичної терапії з дистанційними телереабілітаційними технологіями та засобами цифрового моніторингу функціонального стану пацієнтів. Отримані результати розширюють наукові знання щодо можливостей інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у систему реабілітаційної допомоги військовослужбовцям з наслідками компресійних ушкоджень хребта та поглиблюють теоретичні уявлення про механізми підвищення ефективності відновлення шляхом персоналізації реабілітаційних втручань. Наукове значення роботи також полягає у подальшому розвитку методологічних підходів до комплексної оцінки функціонального стану пацієнтів на основі інтеграції клінічних шкал, функціональних тестів, біомеханічних показників та цифрових метрик фізичної активності. Отримані результати доповнюють сучасні наукові уявлення щодо особливостей функціонального відновлення військовослужбовців після компресійних ушкоджень хребта та ролі інноваційних реабілітаційних технологій у забезпеченні безперервності реабілітаційного процесу. Робота виконана відповідно до пріоритетних напрямів розвитку медичної реабілітації, фізичної терапії та охорони здоров’я України в умовах зростання кількості бойових травм та потреби у відновленні функціональної спроможності військовослужбовців. Результати дослідження створюють наукове підґрунтя для подальшого вдосконалення системи реабілітаційної допомоги особам із травматичними ушкодженнями хребта та можуть бути використані при розробленні сучасних клінічних і реабілітаційних протоколів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає у розробленні, науковому обґрунтуванні та впровадженні структурованої гібридної моделі реабілітації пацієнтів-військовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта. Запропонована модель забезпечує поєднання очних реабілітаційних втручань із дистанційним супроводом, використанням телереабілітаційних технологій, цифрових засобів контролю фізичної активності та моніторингу функціонального стану пацієнтів. У роботі доведено ефективність застосування гібридної моделі реабілітації щодо покращення показників функціональної незалежності, рухової активності, фізичної працездатності та якості життя військовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта. Встановлено, що використання дистанційного супроводу та цифрового контролю сприяє підвищенню прихильності пацієнтів до виконання реабілітаційної програми, забезпечує можливість тривалого моніторингу результатів відновлення та дозволяє своєчасно коригувати реабілітаційні втручання. Практичні рекомендації, розроблені за результатами дослідження, можуть бути використані у діяльності реабілітаційних центрів, військово-медичних клінічних центрів, закладів охорони здоров’я, які надають реабілітаційну допомогу військовослужбовцям, а також у системі післядипломної освіти фізичних терапевтів, ерготерапевтів та інших фахівців мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Робота є складовою частиною наукових досліджень кафедри біобезпеки та здоров’я людини КПІ ім. Ігоря Сікорського та відповідає пріоритетним напрямам розвитку медичної науки, зокрема у сфері фізичної терапії, ерготерапії та медичної реабілітації. Результати дослідження сприяють подальшому розвитку науковометодичних підходів до побудови індивідуалізованих реабілітаційних програм для пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта та можуть бути використані для удосконалення системи реабілітаційної допомоги таким пацієнтам. Практичні результати дисертаційного дослідження впроваджені у діяльність Центру протезування «BIONICS GROUP UKRAINE», Центру реабілітації «Mercy and Health» та Реабілітаційного центру «ТИТАНОВІ», де використовуються окремі компоненти та структурована модель гібридної реабілітації пацієнтіввійськовослужбовців із наслідками компресійних ушкоджень хребта. Отримані результати можуть бути використані при розробленні сучасних програм фізичної терапії та реабілітації, удосконаленні систем дистанційної реабілітації, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти за спеціальністю І7 (227) «Терапія та реабілітація» та суміжними спеціальностями у сфері біомедичної інженерії та медичної реабілітації. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання роботи, об’єкт і предмет дослідження. Розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, їх впровадження у практичну діяльність та публікації за темою дисертаційної роботи. У першому розділі «Теоретико-методичні засади реабілітації військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта» проаналізовано сучасний стан проблеми компресійних ушкоджень хребта серед військовослужбовців, висвітлено клінічні особливості перебігу відновного періоду та наслідки травматичних ушкоджень для функціонального стану пацієнтів. Узагальнено сучасні підходи до фізичної терапії та реабілітації осіб із компресійними ушкодженнями хребта, розглянуто можливості використання телереабілітаційних технологій і цифрових інструментів у процесі відновлення. На основі аналізу наукової літератури обґрунтовано концепцію дослідження та доцільність розробки комплексної програми реабілітації з використанням дистанційного супроводу. У другому розділі «Методи та організація дослідження» представлено характеристику контингенту обстежених осіб, описано організацію та етапи проведення дослідження. Наведено критерії включення та виключення учасників, методи клінічного й функціонального обстеження, а також інструменти оцінювання ефективності реабілітаційних заходів. Обґрунтовано структуру комплексної програми фізичної терапії для військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта, особливості використання дистанційного супроводу та додатка зі штучним інтелектом. Описано методи статистичної обробки отриманих результатів. У третьому розділі «Ефективність комплексної програми реабілітації військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта» представлено результати дослідження та проведено аналіз змін показників функціонального стану пацієнтів під впливом запропонованої програми реабілітації. Висвітлено динаміку больового синдрому, м’язової сили, рухливості хребта, показників рівноваги, витривалості, швидкості ходьби, психоемоційного стану та якості життя. Проведено порівняльний аналіз результатів основної та контрольної груп і визначено ефективність застосування дистанційного супроводу в процесі реабілітації. У четвертому розділі «Узагальнення результатів дослідження» здійснено інтерпретацію отриманих результатів та їх порівняння з даними вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень. Узагальнено результати впровадження комплексної програми реабілітації, визначено її переваги та практичну значущість для системи фізичної терапії військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта. Окреслено перспективні напрями подальших наукових досліджень у сфері телереабілітації та застосування цифрових технологій у відновному лікуванні. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, серед яких 1 одноосібний розділ колективної монографії, 2 статі у виданнях, що індексуються у міжнародних наукометричних базах даних Scopus, 7 публікацій у матеріалах науково-практичних конференцій.
Опис
Ключові слова
реабілітація, фізична терапія, кінезіотерапія, якість життя, корекція, хребет, функціональний стан, реабілітаційні технології, інноваційні реабілітаційні технології, здоров’я, міжнародна класифікація функціонування (МКФ), стабілометрія, інформаційна медицина, неспецифічний біль у попереку, мультидисциплінарна реабілітаційна команда, Rehabilitation, Physical Therapy, Kinesitherapy, Quality of Life, Correction, Spine, Functional Status, Rehabilitation Technologies, Innovative Rehabilitation Technologies, Health, International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF), Stabilometry, Information Medicine, Non-Specific Low Back Pain, Multidisciplinary Rehabilitation Team
Бібліографічний опис
Литвинчук, А. Г. Наукове обґрунтування особливостей побудови реабілітаційних програм для пацієнтів-військовослужбовців з наслідками компресійних ушкоджень хребта : дис. … д-ра філософії : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Литвинчук Аліна Геннадіївна. – Київ, 2026. – 177 с.