Застосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorМельниченко, Анатолій Анатолійович
dc.contributor.authorВаржанський, Ілля Володимирович
dc.date.accessioned2025-08-19T08:23:53Z
dc.date.available2025-08-19T08:23:53Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractВаржанський І. В. Застосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. У дисертаційній роботі представлено теоретико-методологічне обґрунтування використання моделей рефлексивного управління державними органами у контексті протидії воєнно-політичним загрозам. Розкрито актуальність дослідження феномену рефлексивного управління з огляду на необхідність врахування його як інструмента у плануванні та реалізації гібридної агресії з боку Російської Федерації та активне використання у багатьох сучасних інформаційних операціях. З метою досягнення поставлених завдань дисертаційного дослідження автором було поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії рефлексивного управління, уточнено сутнісні характеристики цього феномену, визначено його місце серед інших форм інформаційного впливу в контексті державного управління. У роботі обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення рефлексивного управління, що інтегрує міждисциплінарні методології з різних сфер науки, включаючи системний аналіз, соціальні науки та інформаційні технології. Доведено, що використання моделей рефлексивного управління дозволяє підвищити ефективність державної політики у сфері національної безпеки, зокрема, шляхом прогнозування дій опонентів та адаптації стратегій державного управління до динамічного інформаційного середовища. У роботі вперше запропоновано цілісну систему теоретикометодологічних засад моделювання рефлексивного управління, адаптовану до умов гібридної агресії. Сформульовано низку оригінальних моделей рефлексивного управління та визначено можливості їх практичного застосування у державному управлінні. Проведено поглиблений аналіз історичних аспектів використання рефлексивного управління, що дозволило простежити еволюцію відповідних підходів та їх адаптацію до різних політичних та управлінських контекстів. Автором проведено детальний порівняльний аналіз парадигм рефлексивного управління в різних управлінських традиціях (західна, східна, радянсько-російська). Доведено, що специфічні ознаки кожної з цих парадигм дозволяють не тільки ідентифікувати спроби рефлексивного впливу, але й визначати ймовірних організаторів інформаційних операцій, що має принципове значення для розробки заходів протидії. У дисертації також запропоновано авторські підходи до оцінки ефективності та етичності інформаційних операцій. Це дає змогу визначити межі допустимості окремих методів інформаційного впливу та розробити чіткі критерії для прийняття рішень державними органами щодо проведення інформаційних операцій. Окреме місце займає розробка та емпірична перевірка авторської методики визначення індексу вразливості держав до операцій впливу, заснованої на інтеграції результатів експертного оцінювання за методом Дельфі та аналізу відкритих джерел інформації. Методика дозволила визначити ключові фактори, що забезпечують стійкість держави до інформаційних загроз, зокрема, підтверджено особливу важливість таких демократичних чинників, як медіаграмотність населення, якість освіти, дотримання прав людини та незалежність судової системи. Водночас, результати дослідження вказують, що такі фактори як цензура, культурна глобалізація, надмірне регулювання діяльності іноземних агентів, насадження певної виокремленої національної або релігійної ідентичності мають обмежений вплив на стійкість держави та можуть бути ризикованими з точки зору демократичних принципів управління. Запропонована методика дозволила здійснити ранжування країн Східної Європи за рівнем їхньої вразливості до операцій впливу, а отримані результати були верифіковані шляхом порівняння з міжнародними рейтингами, що підтвердило високу валідність запропонованого підходу. Автором запропоновано низку практичних рекомендацій щодо формування державної політики в галузі інформаційної безпеки, серед яких важливе місце займає впровадження обов’язкових освітніх програм з критичного мислення та медіаграмотності, забезпечення прозорості фінансування політичних партій тощо. Крім того, автором сформульовано рекомендації щодо внутрішньої інформаційної політики в умовах атомізації суспільства. Обґрунтовано необхідність створення рефлексивно-активних середовищ, які сприятимуть формуванню ефективного зворотного зв'язку між органами влади та громадянами. Запропоновано механізми залучення неформальних лідерів до комунікаційних процесів, що дозволяє враховувати специфіку різних соціальних груп та підвищувати рівень суспільної довіри до державних інституцій. Важливим результатом дисертаційного дослідження є класифікація інструментів рефлексивного управління, актуальних для сучасної практики державного управління в умовах гібридних загроз. Автором обґрунтовано, що попри існування операцій третього та вищих рангів рефлексивного управління, практичне використання таких складних комбінацій є малоймовірним на сучасному етапі через обмеженість ресурсів та складність виконання. Водночас, у роботі відзначається, що потенціал розвитку штучного інтелекту та застосування його у державному управлінні можуть дозволити моделювання третього та вищих рангів рефлексивного управління в найближчому майбутньому. У дисертації окремо розглянуто форсайт як інструмент активного прогнозування в сфері державного управління, яке виступає специфічною формою рефлексивного управління. Автором описано парадоксальний ефект форсайту, що полягає в тому, що результати оприлюднених прогнозів майбутнього можуть безпосередньо впливати на саме це майбутнє, створюючи ефект, аналогічний парадоксу «демона Лапласа». Це може призводити як до контрольованих, так і до небажаних наслідків у державному управлінні. Особливу увагу приділено застосуванню інноваційних технологій, зокрема, штучного інтелекту та методів машинного навчання, для оперативного виявлення та нейтралізації інформаційних загроз у державному управлінні. Встановлено, що генеративні моделі штучного інтелекту, навчаючись на маніпулятивних матеріалах, можуть ставати джерелом прихованої дезінформації. У зв’язку з цим автор наголошує на необхідності розробки спеціалізованих адаптивних систем кібербезпеки, які дозволять виявляти та нейтралізувати подібні загрози в реальному часі. Доведено, що інтеграція таких технологій є не лише перспективною, а й необхідною умовою для посилення інформаційної безпеки в умовах зростання складності та кількості операцій впливу, які мають місце у цифровому середовищі. Практичне значення дослідження полягає у формуванні науково-обґрунтованих рекомендацій щодо впровадження моделей рефлексивного управління в діяльність державних органів України, відповідальних за стратегічні комунікації та інформаційно-психологічну безпеку, таких як Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», зокрема при розробці курсів з національної безпеки, стратегічних комунікацій та рефлексивного управління. Запропоновані автором теоретико-методологічні засади, практичні моделі та інструменти забезпечують підґрунтя для подальших досліджень у сфері публічного адміністрування та національної безпеки, а також мають потенціал для застосування в практиці державного управління з метою посилення стійкості держави перед сучасними гібридними загрозами.
dc.description.abstractotherVarzhanskyi I. V. Application of reflexive control models in the activities of public authorities in the context of military and political challenges. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 281 «Public management and administration». – National Technical University «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The thesis presents a theoretical and methodological justification for the use of models of reflexive control by public authorities in the context of countering military and political threats. The relevance of the study of the phenomenon of reflexive control is revealed because of the need to take it into account as a tool in the planning and implementing hybrid aggression by the Russian Federation and its active use in many modern information operations. To achieve the dissertation research objectives, the author has deepened the conceptual and categorical apparatus of the theory of reflexive control, clarified the essential characteristics of this phenomenon, and determined its place among other forms of information influence in the context of public administration. The paper substantiates the need for a comprehensive approach to the study of reflexive control, integrating interdisciplinary methodologies from various fields of science, including systems analysis, social sciences and information technology. It has been proved that the use of models of reflexive control allows for the increase of the effectiveness of state policy in the field of national security, particularly by predicting opponents' actions and adapting public administration strategies to a dynamic information environment. The paper proposes for the first time an integral system of theoretical and methodological foundations for modelling reflexive control adapted to the conditions of hybrid aggression. A number of original models of reflexive control are formulated and the possibilities of their practical application in public administration are determined. An in-depth analysis of the historical aspects of reflexive control was carried out, which allowed to trace the evolution of relevant approaches and their adaptation to different political and administrative contexts. The author conducts a detailed comparative analysis of the paradigms of reflexive control in different management traditions (Western, Eastern, SovietRussian). The author proves that the specific features of each paradigm allow not only to determine attempts at reflexive influence but also to identify the likely organisers of information operations, which is of fundamental importance for the development of countermeasures. The thesis also proposes the author's approaches to assessing the effectiveness and ethics of information operations. That makes it possible to determine the limits of admissibility of specific methods of information influence and to develop clear criteria for decision-making by state authorities on information operations. A special place is occupied by the development and empirical verification of the author's methodology for determining the index of vulnerability of states to influence operations, based on integration of the results of expert assessment using the Delphi method and analysis of open sources of information. The methodology allowed us to identify the key factors that ensure the state's resilience to information threats, in particular, the specific importance of such democratic factors as media literacy, quality of education, respect for human rights and independence of the judiciary was confirmed. At the same time, the study findings indicate that factors such as censorship, cultural globalization, excessive regulation of foreign agents, and the imposition of a particular national or religious identity have a limited impact on the state's resilience and may be risky from the point of view of democratic governance principles. The proposed methodology allowed the ranking of Eastern European countries by their vulnerability to influence operations. The results obtained were verified by comparing them with international ratings, which confirmed the high validity of the proposed approach. The author proposes some practical recommendations for shaping the State policy in the field of information security, among which an important place is occupied by the implementation of compulsory educational programmes on critical thinking and media literacy, ensuring transparency of political party funding, etc. In addition, the author formulates recommendations for the internal information policy in the context of the atomisation of society. The author substantiates the need to create reflexive and active environments that will facilitate the formation of effective feedback between the authorities and citizens. The mechanisms for involving informal leaders in communication processes are proposed, which allows for considering the specifics of different social groups and increasing public trust in state institutions. A significant result of the dissertation research is the classification of reflexive control tools relevant to the modern practice of public administration in the context of hybrid threats. The author proves that despite the operations of the third and higher ranks of reflexive control, the practical use of such complex combinations is unlikely at the present stage due to limited resources and the complexity of implementation. At the same time, the paper notes that the potential for artificial intelligence development and its application in public administration may allow the modelling of the third and higher ranks of reflexive control shortly. The dissertation separately considers foresight as an instrument of active forecasting in public administration, which is a specific form of reflexive control. The author describes the paradoxical effect of foresight, which is that the results of published forecasts of the future can directly affect the future itself, creating an effect similar to Laplace's demon paradox. This can lead to both controlled and undesirable consequences in public administration. Particular attention is paid to innovative technologies, in particular, artificial intelligence and machine learning methods, for the prompt detection and prevention of information threats in public administration. The author establishes that generated models of artificial intelligence when trained on manipulative materials, can become a source of hidden disinformation. Therefore, the author highlights the need to develop specialized adaptive cybersecurity systems to detect and neutralize such threats in real time. It is proved that integration of such technologies is promising and a necessary condition for strengthening information security in the context of increasing complexity and number of influence operations in the digital environment. The practical significance of the study lies in the formation of scientifically based recommendations for the implementation of reflexive control models in the activities of the state bodies of Ukraine responsible for strategic communications and information and psychological security, such as the National Security and Defence Council of Ukraine, the Security Service of Ukraine, the State Service for Special Communications and Information Protection of Ukraine. In addition, the research findings can be used as part of the educational process in training specialists in Public Administration and Management, including courses on national security, strategic communications and reflexive control. The theoretical and methodological foundations, practical models and tools proposed by the author provide the basis for further research in the field of public administration and national security and also have the potential to be used in the practice of public administration in order to strengthen the state's resilience to modern hybrid threats.
dc.format.extent309 с.
dc.identifier.citationВаржанський, І. В. Застосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів : дис. … д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Варжанський Ілля Володимирович. – Київ, 2025. – 309 с.
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/75525
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.subjectрефлексивне управління
dc.subjectнаціональна безпека
dc.subjectінформаційна політика
dc.subjectінформаційні операції
dc.subjectдезінформація
dc.subjectсуверенітет
dc.subjectстратегічні комунікації
dc.subjectінформаційна безпека
dc.subjectгібридна війна
dc.subjectreflexive control
dc.subjectnational security
dc.subjectinformation policy
dc.subjectinformation operations
dc.subjectdisinformation
dc.subjectsovereignty
dc.subjectstrategic communications
dc.subjectinformation security
dc.subjecthybrid warfare
dc.subject.udc351.862.44:[355.451+355.40]
dc.titleЗастосування моделей рефлексивного управління в діяльності органів державної влади в умовах воєнно-політичних викликів
dc.typeThesis Doctoral

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Varzhanskyi_dys.pdf
Розмір:
3.65 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Дисертації (КТПУ)
Дисертації (вільний доступ)