Модернізація механізмів взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади
| dc.contributor.advisor | Пашов, Ростислав Іванович | |
| dc.contributor.author | Рубан, Юрій Юрійович | |
| dc.date.accessioned | 2026-07-23T11:37:12Z | |
| dc.date.available | 2026-07-23T11:37:12Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячене актуальній тематиці визначення напрямів удосконалення механізмів взаємодії інституцій громадянського суспільства з органами публічної влади. Метою дисертації є наукове обґрунтування та розроблення сучасних механізмів удосконалення взаємодії інституцій громадянського суспільства з органами публічної влади шляхом модернізації нормативно-правового забезпечення, впровадження цифрових інструментів комунікації, адаптації зарубіжних практик та формування нової моделі партнерської взаємодії, спрямованої на підвищення ефективності публічного управління й розвиток партисипативної демократії в Україні. Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та концептуалізації розширення спектра форм, механізмів і моделей взаємодії суб’єктів публічного управління з інститутами громадянського суспільства. Автором доведено необхідність інтеграції цифрових трендів та впровадження інтерактивно-аналітичного інструментарію, зокрема через спеціалізовану технологію «Дашборд ініціатив громадянського суспільства» як засобу моніторингу та впливу на прийняття управлінських рішень; у проведенні комплексного експертного опитування щодо шляхів удосконалення механізмів такої взаємодії; в удосконаленні моделі партисипації через інтеграцію нормативно-правових змін, нових форм комунікації та цифрових інструментів; розвитку підходів до оцінювання ефективності участі громадянського суспільства на основі мета-аналітики різних форм залучення та формування системи показників, зокрема коефіцієнта суспільно важливих петицій; у поглибленні трактування поняття «інститути громадянського суспільства» як автономних і незалежних об’єднань громадян; а також у теоретико-прикладному обґрунтуванні механізмів упровадження технології ДІГС на державному рівні, що охоплюють організаційний, фінансовий, нормативно-правовий та інформаційний компоненти. У роботі обґрунтовано необхідність модернізації моделі взаємодії громадських інституцій з органами влади, зокрема внесення змін і доповнень в регулювання такої взаємодії та розширення форм, механізмів і технологій застосування цифрових інструментів. Доведено, що проблема налагодження ефективної взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства має важливе значення для зміцнення принципів та стабілізації розвитку демократичної держави. Ретроспективний аналіз динаміки розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні свідчить, що тенденції до самоорганізації та створення механізмів колективної взаємодії задля захисту суб’єктивних інтересів і прав простежувалися навіть у радянський період, попри державний тиск. Зазначені процеси правомірно розглядати як генезис сучасних інституційних форм громадянського суспільства. Постколоніальний період розвитку України характеризується інтенсифікацією розбудови громадського сектору, що супроводжується зростанням рівня громадянської партисипації та інституціоналізацією взаємовідносин між державою і соціумом. Особливе прискорення ці процеси отримали після Революції Гідності. На сучасному етапі пріоритетним вбачається поглиблення функціональної взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади в контексті реалізації стратегічного курсу на європейську інтеграцію. У роботі систематизовано зарубіжні практики співпраці інститутів громадянського суспільства з державними та місцевими органами виконавчої влади. Показано, що законодавчі практики європейських країн демонструють наявність балансу між сприянням розвитку громадських організацій і забезпеченням прозорості їхньої діяльності. Визначено напрями та механізми, використовуючи які Уряд України може сприяти подальшому вдосконаленню чинного нормативно-правового поля та розвитку нових форм співпраці. У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність застосування технологій аналізу ефективності взаємодії громадянського суспільства та влади. Зокрема, представлено авторську розробку, а саме – «Дашборд ініціатив громадянського суспільства» (ДІГС). Подібна практика застосування дашбордів вже існує в нашій державі, зокрема для оцінки експортного потенціалу регіонів (на порталі «Дія Бізнес») є «дашборд експортного потенціалу регіонів». Новизна запропонованого дашборду як форми взаємодії держави та громадян полягає в тому, що ця зручна інформаційна панель надає можливість всім користувачам доступ до метрик співпраці громадянського суспільства з публічною владою. Контент, представлений на ДІГС, буде об'єктивним показником реальних результатів зворотного зв’язку, який є основою партисипативних демократичних процесів. Основною метрикою, яка безпосередньо демонструватиме актуальність ініціативи, є коефіцієнт суспільно важливих петицій (КСВП), який визначається як співвідношення кількості петицій, що набрали необхідну для розгляду кількість підписів, до загальної кількості петицій. Обґрунтовано застосування ДІГС для налагодження співпраці із західними партнерами, в тому числі з міжнародними організаціями, які в реальному часі зможуть бачити результативність співпраці інститутів громадянського суспільства з органами влади і, відповідно, робити свої висновки щодо тенденцій демократизації процесів в Україні. Дослідження ефективності регулювання взаємодії між інституціями громадянського суспільства та органами виконавчої влади в Україні дозволило дійти висновку, що держава на сьогодні не завжди сприймає громадські формування як повноправних партнерів. Це зумовлює автономність повноважень інституцій громадянського суспільства, які часто не можуть впливати на прийняття значимих для суспільства рішень із врахуванням суспільної думки. Водночас, беручи до уваги зарубіжний досвід та поодинокі практики в Україні, доведено, що часто профільні інституції громадянського суспільства відіграють значну роль у системі надання соціальних послуг та у розбудові демократичного громадянського суспільства. Визначено шляхи впровадження змін до функціонування системи співпраці інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади, до яких належать нормативно-правові зміни, використання цифрових інструментів та використання нової моделі взаємодії. Проведено експертне опитування, яке продемонструвало що найбільш дієвими інструментами взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади є: публічні консультації влади з громадянським суспільством перед прийняттям соціально значимих управлінських рішень, громадський контроль, взаємодія через цифрові платформи, електронні петиції, застосування механізму делегування повноважень, соціальне замовлення та розвиток інституту саморегульованих організацій. Експертне опитування було проведено серед представників інститутів громадянського суспільства та представників органів публічної влади. Проаналізовано наявні форми та інструменти взаємодії інституцій громадянського суспільства з органами публічної влади, наведено конкретні приклади неефективних форм співпраці і запропоновані шляхи щодо розробки механізму врахування існуючого розмаїття думок, уникнення низькоефективної співпраці та застарілих форм взаємодії. Обгрунтовано рекомендації щодо покращення нормативно-правової бази співпраці інститутів громадянського суспільства з органами влади і місцевого самоврядування. У процесі пошуку ефективної моделі співпраці інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади було враховано зарубіжний досвід функціонування механізму співпраці неурядових організацій із владою і вироблена модель «ППП». В основу даної моделі покладено дотримання принципів Паритету, Партисипативності і Прозорості. Паритет має бути реалізований через нормативно-правове забезпечення та базове розуміння важливості взаємодії. Партисипативність реалізується через масове залучення інститутів громадянського суспільства до процесу прийняття рішень та спільних активностей. Прозорість забезпечується за допомогою використання сучасних цифрових інструментів, які, на сьогоднішній день, найкраще забезпечують доступність інформації для суспільства в цілому. «ППП» модель дозволяє підвищити ефективність прийняття управлінських рішень в діяльності органів публічної влади. Запропонована модель сприяє вирішенню проблемних питань співпраці інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади і дозволяє наблизити Україну до високих стандартів Партисипативної демократії Європейських держав. Результати дослідження мають практичне значення для подальшого розвитку механізмів публічного управління в Україні. | |
| dc.description.abstractother | Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 281 “Public Management and Administration”. – National Technical University “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2026. The dissertation research is devoted to the topical topic of determining the directions of improving the mechanisms of interaction of civil society institutions with public authorities. The purpose of the dissertation is to scientifically substantiate and develop modern mechanisms for improving the interaction of civil society institutions with public authorities by modernizing regulatory and legal support, introducing digital communication tools, adapting foreign practices and forming a new model of partnership interaction aimed at increasing the efficiency of public administration and developing participatory democracy in Ukraine.The work substantiates the need to modernize the model of interaction between public institutions and government bodies, in particular, introducing changes and additions to the regulation of such interaction and expanding the forms, mechanisms, and technologies for using digital tools. The scientific novelty of the results obtained lies in substantiating the need to expand the forms, mechanisms and models of interaction between public authorities and civil society institutions, taking into account digital trends and the implementation of interactive and analytical solutions, in particular the “Civil Society Initiatives Dashboard” technology; in conducting a comprehensive expert survey on ways to improve the mechanisms of such interaction; in improving the participation model through the integration of regulatory and legal changes, new forms of communication and digital tools; in further developing approaches to assessing the effectiveness of civil society participation based on meta-analysis of various forms of engagement and the formation of a system of indicators, in particular the coefficient of socially important petitions; in deepening the interpretation of the concept of “civil society institutions” as autonomous and independent associations of citizens; as well as in the theoretical and applied substantiation of the mechanisms for implementing the DIGS technology at the state level, covering organizational, financial, regulatory and informational components. The work substantiates the need to modernize the model of interaction between public institutions and government bodies, in particular, introducing changes and additions to the regulation of such interaction and expanding the forms, mechanisms, and technologies for using digital tools.The paper presents foreign practices of cooperation between civil society and state and local executive bodies. It is shown that the legislative practices of European countries demonstrate a balance between promoting the development of public organizations and ensuring the transparency of their activities. Ukraine can use the best practices of European countries to further improve its own regulatory framework and attract new forms of cooperation. It has been proven that the problem of establishing effective interaction between the state and civil society institutions is of great importance for strengthening the principles and stabilizing the development of a democratic state. A retrospective analysis of the dynamics of the development of civil society institutions in Ukraine shows that tendencies towards self-organization and the creation of mechanisms of collective interaction to protect subjective interests and rights were observed even in the Soviet period, despite state pressure. These processes can rightly be considered as the genesis of modern institutional forms of civil society. The post-colonial period of Ukraine's development is characterized by the intensification of the development of the public sector, which is accompanied by an increase in the level of civil participation and the institutionalization of relations between the state and society. These processes received particular acceleration after the Revolution of Dignity. At the present stage, the deepening of the functional interaction of civil society institutions with public authorities in the context of implementing the strategic course for European integration is considered a priority. The work systematizes foreign practices of cooperation between civil society institutions and state and local executive bodies. It is shown that the legislative practices of European countries demonstrate the presence of a balance between promoting the development of public organizations and ensuring the transparency of their activities. The directions and mechanisms are identified, using which the Government of Ukraine can contribute to the further improvement of the current regulatory and legal field and the development of new forms of cooperation. The dissertation work substantiates the need to apply technologies for analyzing the effectiveness of interaction between civil society and government. In particular, the author's development is presented, namely, the "Dashboard of civil society initiatives" (DIGS). A similar practice of using dashboards already exists in our country, in particular, for assessing the export potential of regions (on the "Diya Business" portal) is the "dashboard of export potential of regions". The novelty of the proposed dashboard as a form of interaction between the state and citizens is that this convenient information panel provides all users with access to the metrics of cooperation between civil society and public authorities. The content presented on the DIGS will be an objective indicator of the real results of feedback, which is the basis of participatory democratic processes. The main metric that will directly demonstrate the relevance of the initiative is the coefficient of socially important petitions (KSVP), which is defined as the ratio of the number of petitions that have collected more than 25,000 signatures to the total number of petitions. The use of DIGS is justified for establishing cooperation with Western partners, including international organizations, which will be able to see in real time the effectiveness of cooperation between civil society institutions and authorities and, accordingly, draw their own conclusions regarding the trends in democratization processes in Ukraine.The existing forms and tools of interaction between civil society institutions and public authorities are analyzed and specific examples of ineffective forms of cooperation are provided. The study of the effectiveness of regulating interaction between civil society institutions and executive authorities in Ukraine led to the conclusion that the state does not always perceive public formations as full partners today. This determines the autonomy of the powers of civil society institutions, which often cannot influence the adoption of significant decisions for society, taking into account public opinion. At the same time, taking into account foreign experience and isolated practices in Ukraine, it is proven that often specialized civil society institutions play a significant role in the system of providing social services and in building a democratic civil society. Ways of implementing changes to the functioning of the system of cooperation between civil society institutions and public authorities are identified, which include regulatory changes, the use of digital tools and the use of a new model of interaction. An expert survey was conducted, which demonstrated that the most effective tools for interaction between civil society institutions and public authorities are: public consultations of the authorities with civil society before making socially significant management decisions, public control, interaction through digital platforms, electronic petitions, application of the mechanism of delegation of powers, social order and development of the institute of self-regulatory organizations. The expert survey was conducted among representatives of civil society institutions and representatives of public authorities. The existing forms and tools for interaction between civil society institutions and public authorities are analyzed, specific examples of ineffective forms of cooperation are given and ways are proposed to develop a mechanism for taking into account the existing diversity of opinions, avoiding low-effective cooperation and outdated forms of interaction. Recommendations are substantiated for improving the regulatory framework for cooperation between civil society institutions with authorities and local self-government. In the process of searching for an effective model of cooperation between civil society institutions and public authorities, foreign experience in the functioning of the mechanism of cooperation between non-governmental organizations and the authorities was taken into account and the “PPP” model was developed. The basis of this model is adherence to the principles of Parity, Participatory and Transparency. Parity should be implemented through regulatory and legal support and a basic understanding of the importance of interaction. Participatory is implemented through the mass involvement of civil society institutions in the decision-making process and joint activities. Transparency is ensured through the use of modern digital tools, which, today, best ensure the availability of information for society as a whole. The “PPP” model allows for increasing the efficiency of managerial decision-making in the activities of public authorities. The proposed model contributes to solving problematic issues of cooperation between civil society institutions and public authorities and allows Ukraine to approach the high standards of Participatory Democracy of European countries. The results of the study have practical significance for the further development of public administration mechanisms in Ukraine. | |
| dc.format.extent | 261 с. | |
| dc.identifier.citation | Рубан, Ю. Ю. Модернізація механізмів взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади : дис. … д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Рубан Юрій Юрійович. – Київ, 2026. – 261 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/82265 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | публічне управління | |
| dc.subject | громадянське суспільство | |
| dc.subject | інститути громадянського суспільства | |
| dc.subject | органи публічної влади | |
| dc.subject | взаємодія з громадянським суспільством | |
| dc.subject | взаємодія з державою | |
| dc.subject | громадські ради | |
| dc.subject | громадський контроль | |
| dc.subject | стратегія розвитку | |
| dc.subject | громадські організації | |
| dc.subject | комунікації держави та суспільства | |
| dc.subject | органи місцевого самоврядування | |
| dc.subject | публічні консультації | |
| dc.subject | цифрові технології | |
| dc.subject | public administration | |
| dc.subject | civil society | |
| dc.subject | civil society institutions | |
| dc.subject | public authorities | |
| dc.subject | interaction with civil society | |
| dc.subject | interaction with the state | |
| dc.subject | public councils | |
| dc.subject | public control | |
| dc.subject | development strategy | |
| dc.subject | public organizations | |
| dc.subject | state and society communications | |
| dc.subject | local governments | |
| dc.subject | public consultations | |
| dc.subject | digital technologies | |
| dc.subject.udc | 35.072:323.21](043.3) | |
| dc.title | Модернізація механізмів взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами публічної влади | |
| dc.title.alternative | Modernization of mechanisms of interaction of civil society institutions with public authorities | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: