Магістерська дисертація: 92 с., 33 рис., 10 табл., 37 посилань.
Об’єкт дослідження – технологічний процес отримання жаростійких чавунів.
Предмет дослідження – експлуатаційна стійкість деталей склоформ: росто- та окалиностійкість.
Мета роботи – встановити вплив хімічного складу чавунів на жаростійкість склоформ для підвищення експлуатаційних характеристик склоформ.
Методи дослідження – окалиностійкість досліджуваних чавунів визначали ваговим методом за збільшенням маси зразків, ростостійкість – виявленням на зразках тріщин та їх розмірів під дією циклічних нагрівань та охолоджень.
Результати дослідження – встановлено залежність експлуатаційних характеристик від хімічного складу чавунів, що працюють у термоціклічних режимах; запропановано чавун для виготовлення формокомплекту скляних виробів.
Галузь застосування – склотарне виробництво.
Пропозиції про можливі напрямки розвитку, продовження виконаних досліджень – виготовлення дослідного формокомплекту для випробувань в умовах промислового виробництва.