Магістерські роботи (ЦТЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ЦТЕ) за Автор "Аушева, Наталія Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Невідомий Відеоспостереження на базі WebRTC з розпізнаванням облич(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пінчук, Максим Леонідович; Аушева, Наталія МиколаївнаАктуальність теми. Актуальність проєкту зумовлена зростаючою потребою у доступних і надійних технологіях контролю доступу, відеоспостереження та автоматичної ідентифікації користувачів. Мета роботи. Створення програмної системи розпізнавання облич у реальному часі з використанням WebRTC та нейромережевих методів комп’ютерного зору, а також проведення порівняльного аналізу її точності та продуктивності відносно класичних алгоритмічних методів. Завдання дослідження: Завдання які покладаються на цю роботу наступні: дослідити сучасні методи й моделі для розпізнавання облич; проаналізувати алгоритмічні та нейромережеві підходи; розробити архітектуру програмного забезпечення; створити модулі детекції, embedding та ідентифікації облич; реалізувати передачу відеопотоку за допомогою WebRTC; розробити базу даних користувачів та журнал подій; провести експериментальне дослідження продуктивності та точності; виконати порівняння роботи алгоритмічного та DNN-підходів. Об’єкт дослідження — процес розпізнавання облич у системах відеоаналітики реального часу. Предмет дослідження — методи та програмні засоби нейромережевого розпізнавання облич при передачі відеопотоку через WebRTC. Методи дослідження: у роботі використано системний аналіз (для дослідження архітектур та методів розпізнавання облич), методи комп’ютерного зору (для детекції та нормалізації зображень), нейромережеві методи (для побудови embedding-векторів та оцінки подібності), об’єктно-орієнтоване проектування (для розробки клієнт–серверної архітектури системи), статистичні методи (для аналізу точності, FPS та впливу порогу розпізнавання), а також методи порівняльного аналізу (для оцінки переваг DNN над алгоритмічними підходами HOG+SVM). Наукова новизна: вдосконалення підходу до веборієнтованого розпізнавання облич шляхом інтеграції технології WebRTC з нейромережевими моделями SSD ResNet-10 та OpenFace у єдину клієнт–серверну систему реального часу. На відміну від існуючих рішень, які зазвичай потребують спеціалізованого програмного забезпечення або локальної обробки, запропонований підхід забезпечує низьку затримку, високу точність розпізнавання та можливість роботи безпосередньо в браузері. Система також поєднує потокову передачу відеоданих, серверну DNN-обробку та векторну ідентифікацію, що розширює можливості застосування обличчевої біометрії у вебсередовищі. Практичне значення: створення функціональної системи, здатної виконувати розпізнавання облич у реальному часі зі швидкістю 15–22 FPS та точністю 93–97%. Розроблена технологія може бути інтегрована у системи контролю доступу, відеоаналітики, онлайн-ідентифікації, корпоративні вебпортали та освітні платформи. Створений стартап-проєкт FacePass Cloud демонструє можливість комерціалізації розробки, пропонуючи масштабоване хмарне рішення для розпізнавання облич, яке може застосовуватися у фінансових, логістичних, сервісних та безпекових сферах. Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на 2-й Міжнародній науково-практичній конференції «Прогресивні підходи в науці та техніці» (Progressive Approaches in Science and Engineering), м. Копенгаген, Данія, 2025 р., секція «Інформаційні технології та кібербезпека». Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів та висновків. Повний обсяг дисертації складає 125 сторінок, в тому числі 104 сторінок основного тексту, 32 таблиць, 18 рисунків, 3 сторінки списку використаних джерел у кількості 40 найменувань.Документ Невідомий Методи оптимізації відображення великих графів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Логвиненко, Владислав Євгенович; Аушева, Наталія МиколаївнаМагістерська дисертація присвячена дослідженню та розробленню методів оптимізації візуалізації великих транзакційних графів у веб-орієнтованому середовищі. У роботі розглянуто проблему зниження продуктивності класичних силових алгоритмів макетування під час роботи з графами великої розмірності, зокрема в задачах аналізу фінансових транзакцій та виявлення шахрайських патернів. Запропоновано підхід до апроксимації репульсивних сил на основі природної декомпозиції транзакційного графа на зв’язні компоненти. На відміну від класичних підходів, які потребують додаткової багаторівневої кластеризації, у роботі використано вже наявну структурну особливість транзакційних мереж. Для зменшення кількості обчислень зовнішній вплив інших компонент наближено через їхні центри мас, тоді як взаємодії всередині компоненти обчислюються точніше. У межах роботи розроблено програмну систему для інтерактивної візуалізації графів із використанням WebGPU. Проведено експериментальне порівняння базового силового алгоритму та запропонованого методу за показниками часу ітерації, кількості ітерацій до досягнення заданого рівня якості та збереження локальної структури графа. Отримані результати підтверджують доцільність використання компонентної апроксимації для підвищення швидкодії візуалізації великих транзакційних графів без суттєвої втрати змістовності графового подання.Документ Невідомий Методи реалізації мережевого шутеру від першої особи на основі вбудованих можливостей ігрового двигуна Unreal Engine 4.27(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Савонік, Юрій Іванович; Аушева, Наталія МиколаївнаАктуальність теми. Розробка мережевих шутерів від першої особи є актуальним завданням у галузі геймдеву, так як вони надають гравцям можливість взаємодії в реальному часі, завдяки чому створюється цікавий та захоплюючий процес гри та сприяє розвитку глобальних ігровий спільнот. Unreal Engine версії 4.27, як ігровий рушій, надає потужний інструментарій для реалізації і налаштування таких проектів. Метою роботи є створення програмного забезпечення, що буде працювати у мережевому режимі. Завдання дослідження: – проаналізувати існуючі рішення, визначити їх сильні та слабкі сторони, які можна використати; – обрати засоби розробки для реалізації власної гри; – розробити алгоритми для вирішення ключових задач у грі; – розробити програмне забезпечення гри; – провести тестування гри. Об’єкт дослідження – комп’ютерні та графічні технології. Предмет дослідження – комп’ютерні та графічні технології для розробки мережевого FPS шутеру. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в наданні можливості користувачам використовувати розроблене програмне забезпечення. Запропоновано найбільш оптимізований метод розробки мережевого шутеру та його архітектуру, що легко модифікується та доналаштовується з використанням вбудованих можливостей Unreal Engine 4.27. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (х джерел, у тому числі у – іноземною мовою) та додатків. Загальний обсяг дисертації – 90 сторінок. Основний зміст викладено на 88 сторінках. Роботу проілюстровано 38 рисунками, 4 формулами та 18 таблицями.Документ Невідомий Оптимізація ігор на рушії Unity за допомогою алгоритмів Occlusion Culling та Frustrum Culling(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Коваленко, Ігор Віталійович; Аушева, Наталія МиколаївнаМагістерська дисертація: 92 с., 25 рис., 21 табл., 28 джерел, 1 додаток. Актуальність. Оптимізація продуктивності ігрових сцен є критично важливим завданням у розробці сучасних відеоігор, особливо для складних тривимірних середовищ із великою кількістю об'єктів. Використання ефективних алгоритмів, таких як Occlusion Culling та Frustum Culling, дозволяє суттєво знизити навантаження на апаратні ресурси, покращуючи продуктивність і якість ігрового процесу. З огляду на це, актуальність дослідження визначається необхідністю впровадження інструментів оптимізації для розробників, що працюють із рушієм Unity. Метою дослідження є розробка програмної системи для оптимізації продуктивності тривимірних ігрових сцен за допомогою алгоритмів Occlusion Culling та Frustum Culling. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: - проведення огляду сучасних методів оптимізації продуктивності ігор; - дослідження принципів роботи алгоритмів Occlusion Culling та Frustum Culling; - вибір інструментів розробки та моделювання програмної системи; - розробка програмної реалізації системи з інтеграцією алгоритмів у рушій Unity; - тестування системи для оцінки її ефективності у різних ігрових сценах. Об’єктом дослідження є процеси оптимізації візуалізації тривимірних сцен у відеоіграх. Предметом дослідження є алгоритми Occlusion Culling та Frustum Culling для зменшення навантаження на апаратні ресурси під час рендерингу ігрових сцен. Методи дослідження: алгоритми оптимізації графіки, засновані на принципах відсічення невидимих об'єктів, та їх інтеграція у середовищі Unity. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленій системі, що інтегрується з рушієм Unity, забезпечує ефективну оптимізацію візуалізації сцен у реальному часі. Вона дозволяє скоротити використання апаратних ресурсів завдяки автоматичному відсіченню об'єктів, які не потрапляють у поле зору гравця або приховані іншими об'єктами. Програма також надає засоби налаштування параметрів алгоритмів для різних типів сцен, що робить її гнучким рішенням для розробників ігрового контенту. Публікації: Основні положення роботи доповідались і обговорювались на ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів.Документ Невідомий Побудова воксельних об’єктів для оптимізації та мінімізації полігонів на основі жадібного алгоритму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чорний, Владислав Олександрович; Аушева, Наталія МиколаївнаМета даної дипломної роботи є провести модифікацію методу вокселізації на основі жадібного алгоритму, який мінімізує кількість полігонів в побудованому об’єкті та забезпечить певний рівень згладженості поверхні, визначити його характеристики та порівняти їх з іншими методами вокселізації. Для досягнення мети було сформовано наступні завдання: 1. дослідити та вивчити існуючі методи побудови воксельних поверхонь та проаналізувати види їх оптимізацій; 2. обрати засоби та інструменти розробки; 3. створити алгоритмічну базу для реалізації існуючих методів вокселізації; 4. створити алгоритмічну базу для реалізації оптимізації методу вокселізації на основі жадібного алгоритму; 5. провести тестування реалізованих методів вокселізації, проаналізувати та порівняти їх характеристики з модифікованим методом. Об’єктом дослідження є комп’ютерні технології графічної візуалізації воксельних поверхонь. Предметом дослідження є оптимізація процесів побудови воксельних поверхонь та мінімізація полігонів на основі допомогою жадібного алгоритму. Наукова новизна одержаних результатів полягає в модифікації методу побудови воксельнії поверхонь на основі жадібного алгоритму, який дозволяє значно економити ресурси комп’ютерних систем та реалізує високий рівень згладженості поверхні і її наближеність до початкової ізоповерхні. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в застосуванні методу побудови воксельних поверхонь в обмежених ресурсами комп’ютерних системах чи при аналізі великих сукупностей даних. Повний обсяг дисертації складає з 101 сторінок, в тому числі 74 сторінки основного тексту, 13 таблиць, 42 рисунки, 2 формули, 3 сторінки списку використаних джерел у кількості 31 найменування.Документ Невідомий Прототип керованої рухомої сонячної панелі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Чижик, Назарій Михайлович; Аушева, Наталія МиколаївнаМагістерська дисертація за темою "Прототип керованої рухомої сонячної панелі" виконана студентом кафедри цифрових технологій в енергетиці НН ІАТЕ Чижиком Назарієм Михайловичем зі спеціальності 122 "Комп’ютерні науки" за освітньою-професійною програмою "Цифрові технології в енергетиці" та складається зі: вступу, 5 розділів(Існуючі рішення керованих сонячних систем, методи і засоби розробки керованої рухомої сонячної панелі, опис розробленої системи, демонстрація роботи програмно-апаратного забезпечення, розробка стартап-проекту, висновок, список використаних джерел, який налічує 42 джерела та додатки. Загальний обсяг роботи 108 сторінок, 22 таблиці, 39 рисунків, 12 формул. Актуальність теми. В умовах енергетичної кризи в Україні та світі, розвиток відновлюваних джерел електроенергії, зокрема сонячної, стає одним із ключових складових забезпечення сталого розвитку. Сонячні панелі є основним елементом перетворення сонячного випромінювання в електричну енергію, проте їхня ефективність значною мірою залежить від кута падіння сонячного світла. Впровадження систем активного відстеження Сонця, таких як керовані сонячні панелі, дозволяє значно підвищити ефективність збору енергії. Це особливо важливо в умовах, коли ресурси для встановлення великих площ сонячних станцій обмежені, і необхідно забезпечити максимальну енергоефективність на одиницю площі. Метою магістерської дисертації є створення керованої сонячної панелі. Завдання дослідження: – дослідити існуючі системи керованих сонячних панелей та додатки для керування такими системами – проаналізувати існуючі методи та засоби розробки керованої рухомої сонячної панелі – розробити структуру для апаратного забезпечення – створити 3D модель – опрацювати алгоритми, які використовуються для побудови рухомих сонячних панелей – розробити алгоритм керування 3D моделлю – розробити мобільний додаток для керування рухомими сонячними панелями Об’єктом дослідження є системи, що дозволяють сонячним панелям автоматично орієнтуватися за сонцем, максимізуючи кількість енергії, яка може бути згенерована. Предметом дослідження є створення керованої сонячної моделі, рух якої базується на розрахунку положення Сонця над горизонтом. Методи дослідження. Аналіз літератури та огляд існуючих рішень, моделювання та проектування апаратної структури, 3D-моделювання, розробка та аналіз алгоритмів, програмна розробка та тестування. Апробація результатів дисертації. Результати дисертації було представлено на XLI міжнародній науково-практичній конференції 2-4 жовтня, Торонто, Канада. Публікації. Аушева Н.М., Чижик Н.М. Геометрична модель керованої сонячної платформи. Progressive Opportunities and Solutions of Modern Scientific Potential: the materials of the participants of the XLI International scientific and practical conference, October 2–4, 2024 р. Toronto, Canada. International Scientific Unity. P.33-36.Документ Відкритий доступ Реалізація процесів Continuous Integration при розгортанні веб-застосунків на основі DevOps методології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Яковенко, Олександр Ігорович; Аушева, Наталія МиколаївнаАктуальність теми використання інфраструктури як коду необхідне в реаліях розгортання додатків в хмарних сервісів для збереження поточної та попередньо створеної архітектури. Оптимізація CI/CD за допомогою AWS CDK [1] дозволяє зменшити витрату часу на створення архітектури через адаптацію для таких мов програмування як Python, Java, TypeScript та інших, що дозволяє зрозуміти взаємозв’язок сервісів і розробникам. Також даний підхід дозволяє мати ідентичний набір сервісів для всіх середовищ розробки коду. Це дозволяє підвищити швидкість розгортання нових оновлень для продукту та зменшити ризики помилок. Тому реалізація та використання даних методів є актуальним в еру хмарних сервісів та мають практичне значення в компаніях які прагнуть підтримувати доступність продукту для своїх клієнтів у динамічному середовищі розробки програмного забезпечення. Метою роботи є розробка програмного забезпечення та розміщення його в хмарі використовуючи методи безсерверної та ізольованої інфраструктури з використанням CI/CD процесів. Завдання дослідження: – проаналізувати сучасні методи та підходи інтеграції та розгортання продукту з використанням AWS CDK; – створити схему бесерверної та ізольованої інфраструктури для майбутнього об’єднання мікросервісів; описати та розгорнути безперервну інтеграцію ; – на основі схеми розробити інфраструктуру як код для розгортанні в хмарному сервісі; налаштувати процес безперервної системи доставки та розгортання програмного забезпечення; – провести апробацію створеної інфраструктури за допомогою AWS CDK, використовуючи unit тести та зміни в різних ключових етапах циклу розробки програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – безсерверна та контейнеризована модель продукту з безперервною інтеграцією та розгортанням. Предмет дослідження – оптимізація методів і інструментів безперервної інтеграції та розгортання, зокрема використання AWS CDK. Практична цінність полягає в розробці ефективних підходів до автоматизації процесів безперервної інтеграції та розгортання в хмарних середовищах, що сприяє підвищенню продуктивності команд розробників. Запропоновані рішення на основі AWS CDK можуть бути використані в реальних проектах, що дозволяє зменшити час розгортання та покращити якість програмного забезпечення. Апробація результатів дисертації. Аушева Н.М., Яковенко О.І. Оптимізація процесу безперервної інтеграції та розгортання у хмарних середовищах за допомогою AWS CDK. The Impact of Scientific Research on the Development of the Modern World : the materials of the participants of the XLІV International scientific and practical conference, October 23-25, 2024 p. Dubrovnik, Croatia. International Scientific Unity, pp. 84-87 Дисертація складається з вступу, п’яти розділів та висновків. Повний обсяг дисертації складає 110 сторінок, в тому числі 90 сторінок основного тексту, 2 таблиць, 37 рисунків. Список використаних джерел складає 25 найменування.Документ Відкритий доступ Технології автоматизації керування алгоритмами анімації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Зубок, Артем Віталійович; Аушева, Наталія МиколаївнаУ сучасному медіапросторі, що характеризується стрімким розвитком цифрових технологій та зростанням попиту на високоякісний візуальний контент, традиційні методи ручного створення анімації стають неефективними та економічно затратними. Експоненційний ріст ринків візуальних ефектів, ігрової індустрії та феномену Vtubing висуває нові вимоги до масштабованості, інтерактивності та швидкості виробництва, які неможливо задовольнити класичним підходом на основі ключових кадрів. Тому дослідження та розробка методик автоматизації керування анімацією є критично важливими для оптимізації виробничих процесів та створення адаптивного контенту нового покоління. Метою роботи є розробка та експериментальна перевірка ефективності методик автоматизації керування анімаційними алгоритмами для підвищення продуктивності створення цифрового контенту, забезпечення його масштабованості та інтерактивності. Завдання дослідження: • проаналізувати еволюцію анімаційних технік та сучасні виробничі пайплайни для виявлення етапів, що потребують автоматизації; • проаналізувати математичні і алгоритмічні методи процедурної анімації та виявити умови для оптимального застосування; • розробити алгоритми для сценаріїв застосування підходів автоматизації для інтерактивної веб-анімації, процедурної 2D-анімації та фізично-коректних 3D-симуляцій; • реалізувати розроблені алгоритми у середовищах Rive, Adobe After Effects та Blender; • розробити план комерціалізації результатів дослідження у форматі стартап-проєкту. Об’єкт дослідження – процес створення та керування цифровою анімацією у сучасних програмних середовищах за допомогою процедуралізм. Предмет дослідження – методики та алгоритми автоматизації анімаційних процесів, що базуються на процедурному підході, фізичних симуляціях та логіці станів. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає у розробці комплексу програмних рішень, що дозволяють автоматизувати рутинні анімаційні задачі. Реалізована система в Rive забезпечує інтерактивну веб-анімацію з високою продуктивністю відтворення. Побудована в After Effects система автоматизує вторинні рухи об’єктів та демонструє можливості процедурного підходу до вирішення анімаційних задач. Сцени в Blender демонструють можливості процедурного масштабування та фізичної симуляції, що дозволяє генерувати складні візуальні ефекти без ручного втручання. Апробація результатів дисертації. Основні положення даної роботи доповідались та обговорювались на III Міжнародній науково-практичній конференції «Innovative Approaches in Modern Science and Technology», 12–14 листопада, 2025 р., Лісабон, Португалія. Публікації. Результати роботи були опубліковані на Ausheva N., Zubok A. A technical analysis of procedural animation: methodologies for animation and optimization. Innovative Approaches in Modern Science and Technology: тези III міжн. наук.-практ. конф., 12–14 листопада, 2025 р., Лісабон, Португалія. С. 225-226. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів та висновків. Повний обсяг дисертації складає 100 сторінок, в тому числі 81 сторінка основного тексту, 12 таблиць, 22 рисунків, список використаних джерел у кількості 33 найменувань. Комплексне дослідження та програмна реалізація методик автоматизації керування анімацією для створення інтерактивного контенту у сферах веб-дизайну, моушн-графіки та 3D-симуляцій, а саме розробка реактивної системи на базі логіки станів, процедурного 2D-ріггінгу та фізично-коректних симуляцій тканини і рідини, з подальшим створенням концепції стартап-проєкту для автоматизації анімаційних процесів у Vtubing-індустрії.Документ Відкритий доступ Управління інфраструктурою за допомогою DevOps процесів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Лєбідинський, Нікіта Сергійович; Аушева, Наталія МиколаївнаДипломна робота виконана на 99 сторінках, містить 23 ілюстрацій, 2таблиці, 2 додатки, 25 джерел в переліку посилань. Мета роботи – проведення всебічного аналізу DevOps-процесів у контексті управління інфраструктурою, з акцентом на те, як ці процеси можуть допомогти покращити продуктивність, швидкість доставки та надійність ІТ-рішень. Методи та засоби: Jenkins для автоматизації інтеграції коду, cистему контролю версій GitLab, мова програмування Python, для автоматизації процесу технології Ansible та Terraform, допоміжні фреймворки flask. Результат – Повністю автоматизована система для керування та моніторингу VPN серверів.Документ Відкритий доступ Інформаційна система відображення логістичних метрик із BI-візуалізацією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Радчук, Ігор Валерійович; Аушева, Наталія МиколаївнаМагістерська робота присвячена дослідженню, розробленню та впровадженню комплексної інформаційної системи для аналізу, прогнозування та BI-візуалізації логістичних метрик. У роботі розглянуто повний цикл автоматизованої обробки логістичних даних, який охоплює їх збирання, очищення, трансформацію, аналітичні розрахунки, сегментацію клієнтів методом RFM, побудову прогнозів часових рядів та формування текстових управлінських висновків за допомогою моделей штучного інтелекту. Особливу увагу приділено проблемам фрагментації даних у логістичних компаніях, необхідності оперативного прийняття управлінських рішень та інтеграції сучасних технологій аналітики в єдину цифрову платформу. У межах роботи проаналізовано можливості BI-інструментів і визначено оптимальні засоби для побудови аналітичної системи, серед яких PostgreSQL як основне сховище даних, FastAPI як серверна частина для реалізації REST API, бібліотеки Pandas, NumPy та Prophet для виконання аналітичних операцій і прогнозування. Проведено інтеграцію з OpenAI API для автоматичного формування текстових аналітичних висновків. На основі отриманих результатів створено програмний комплекс із модульною архітектурою, що забезпечує масштабованість, гнучкість та можливість подальшого розширення. Розроблене програмне забезпечення надає повну автоматизацію обробки логістичних даних і представлення результатів у вигляді інтерактивних дашбордів Power BI, що робить систему придатною для операційного моніторингу, стратегічного аналізу, управління клієнтськими сегментами та прогнозування бізнес-показників.Документ Відкритий доступ Інформаційна система управління геопросторовими даними містобудівного кадастру(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Пашинська, Наталія Миколаївна; Аушева, Наталія МиколаївнаМагістерська дисертація присвячена актуальній проблематиці створення та ефективного використання інформаційної системи для управління геопросторовими даними, що формують містобудівний кадастр. Містобудівний кадастр – це система реєстрації, зберігання та використання містобудівної інформації про фактичні геопросторові об’єкти території та перспективи її розвитку. Розроблено модель даних, архітектуру інформаційної системи, програмне забезпечення, зокрема, інструменти та інтерфейси, для зберігання, оброблення, аналізу, візуалізації та використання даних про містобудівну документацію, яка формує систему містобудівного кадастру. Робота має високу практичну цінність щодо підвищення ефективності та якості інформаційної підтримки у сфері прийняття управлінських рішень та просторового планування і розвитку територій.