Магістерські роботи (ІПІ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ІПІ) за Автор "Баклан, Ігор Всеволодович"
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для автоматичного пошуку технологічних рецептів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Карпа, Маркіян Володимирович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 112 аркушів, містить 30 ілюстрацій, 26 таблиць, 1 додаток. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему автоматичного пошуку рецептів на основі наявних інгредієнтів, яка є актуальною в багатьох сферах, серед яких слід навести наступні: кулінарія, медицина, будівництво, тощо. Виявлено потребу в удосконаленні процесу пошуку рецептів. Мета дослідження. Основною метою є покращити процес пошуку технологічних рецептів за допомогою експертної системи. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає архітектура пошукової системи. Предмет дослідження. Предметом дослідження є технології розробки пошукової системи, що включає в себе інтелектуальну експертну систему автоматичного прийняття рішень. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: проаналізувати існуючі рішення; охарактеризувати поняття «інгредієнт» та «рецепт»; спроектувати архітектуру пошукової системи; створити експертну систему прийняття рішень; реалізувати серверний та мобільний додатки; дослідити доцільність та ефективність створеної архітектури. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для пошуку технологічних рецептів на основі наявних інгредієнтів, що на відміну від аналогів використовує механізми штучного інтелекту, а саме: експертної системи прийняття рішень, для досягнення поставленої мети. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблена пошукова система рецептів на основі наявних інгредієнтів, яка включає в себе експертну систему прийняття рішень, мобільний і серверний додатки. Мобільний додаток надає можливість як звичайним користувачам так і спеціалістам певної галузі зручним чином проводити пошук необхідного рецепту. Серверний додаток реалізує API-інтерфейс, що використовується мобільним застосунком, а також може бути використаним іншими сторонніми сервісами. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Карпа М. В. Архітектурне рішення автоматизації пошуку технологічних рецептів/ М. В. Карпа, І. В. Баклан // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 23 листопада 2021р.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для забезпечення аналізу і моделювання сигналів від епідермічних сенсорів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Златокрилець, Микола Олександрович; Баклан, Ігор ВсеволодовичМагістерська дисертація: 97 с., 17 рис., 33 табл., 3 додатки, 34 джерела Актуальність теми. В наш час у медицині впроваджується велика кількість технологій, що дозволяють підвищувати точність встановлення діагнозів та збільшити ефективність лікування пацієнтів. Використання різноманітних датчиків у значній мірі полегшує роботу працівників медичної сфери, дозволяючи їм швидше ставити діагнози та краще слідкувати за перебігом хвороби. На сьогоднішній день немає системи, що спеціалізується на роботі з епідермічними датчиками, зборі даних з них з метою подальшого аналізу. Мета досліджень. Покращення способів збору і обробки інформації з епідермічних сенсорів для проведення діагностики пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були сформовані наступні завдання: провести аналіз існуючих рішень для збору, обробки та аналізу даних, що надходять від епідермічних сенсорів; розробити архітектуру системи, яка дозволить підключати епідермічні датчити, збирати з них інформацію, виконувати її обробку та аналіз, а також візуалізувати отримані дані та формувати звіти; реалізувати розроблену архітектуру; провести дослідження ефективності запропонованих рішень. Об’єкт досліджень. Процеси програмного забезпечення обробки інформації з сенсорів. Предмет досліджень. Методи, засоби та технології обробки інформації з сенсорів. Наукова новизна отриманих результатів полягає: у розробці нової програмної системи для більш ефективного процесу підключення епідермічних сенсорів та аналізу інформації з них; у реалізації можливості симуляції даних з епідермічних сенсорів для виконання аналізу. Практичне значення отриманих результатів полягає у застосуванні розробленої системи для збору, обробки та аналізу даних, що надходять від епідермічних датчиків. Апробація. Результати роботи доповідались на «Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021)». Публікації. Наукові положення опубліковані в тезах наукової конференції «Перша Всеукраїнська науково-практична конференця молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021)».Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення кросплатформенного програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози у крові лінгвістичним методом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Шаверський, Іван Олександрович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 143 аркушів, містить 24 ілюстрацій, 48 таблиць, 6 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему доступності програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози, показано основні особливості методів створення кросплатформного застосування та інструментів допомагаючих у цьому, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці повноцінного кросплатформного рішення для покращення доступності програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози. Мета дослідження. Основною метою є покращення доступності програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози за рахунок використання кросплатформного підходу Об’єкт дослідження: архітектура і процеси програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози у крові Предмет дослідження: моделі та технології розробки програмного забезпечення аналізу та прогнозування рівня глюкози у крові Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз методів забезпечення кроплатформності програмного забезпечення; − створення мобільного додатку для введення даних рівня глюкози в крові та надання аналітики про стан здоров'я користувача; − налаштування баз даних для використання в процесі лінгвістичного моделювання та роботи користувачів з більш ніж одного пристрою; − інтеграція мобільного додатку з веб-додатком для для покращення доступності аналізу рівня глюкози в крові та поліпшення точності прогнозування. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення кросплатформенного програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози у крові лінгвістичним методом. Воно на відміну від інших вперше пропонує архітектуру, яка надає можливість використовувати прогнозування рівню глюкози на мобільному застосуванні без доступу до мережі Інтернет і при цьому являється частиною кросплатформеної системи для зберігання рівню глюкози у крові. Також дана робота удосконалює звичні рішення шляхом додавання підтримки декількох варіантів пристроїв з яких можна використовувати сервіс контролю рівню глюкози. А ще удосконалює звичні рішення надаючи можливість почати використовувати застосування по контролю рівню глюкози на одному пристрої, а продовжити на іншому з тими ж даними. Результат досягнутий шляхом кросплатформенного програмного забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози у крові лінгвістичним методом. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що реалізовано кросплатформенне програмне забезпечення для аналізу та прогнозування рівня глюкози у крові лінгвістичним методом. Дана система допоможе людям хворим на діабет уникати гіпоглікемічних та гіперглікемічних станів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках наукової теми керівника дослідження - “Лінгвістичне моделювання для створення інтелектуальних програмних систем”. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Всеукраїнськії науково-практичній конференціії молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ: Перша Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – С. 104-106.Документ Відкритий доступ Бібліотека для інтелектуального створення наборів даних зображень(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Українець, Дмитро Русланович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 116 аркушів, містить 3 ілюстрації, 30 таблиць, 5 додатків, 36 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему створення наборів даних зображень, показано основні особливості існуючих рішень описаних проблем, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні методів автоматизації створення наборів даних зображень, генерації синтетичних зображень та покращення якості зображень, а також в розробці програмного забезпечення для реалізації цих методів для широкого кола задач машинного навчання. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності створення високоякісних наборів даних зображень, придатних для широкого кола задач машинного навчання. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для інтелектуального створення наборів даних зображень. Предмет дослідження: методи та засоби створення програмного забезпечення для інтелектуального створення наборів даних зображень. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз існуючих методів та проблем автоматизованого створення наборів даних зображень; - розробка методів автоматизованого збору, генерації та аугментації зображень; - удосконалення методів автоматизованого анотування та оцінки якості зображень; - інтеграція розроблених методів у єдиний конвеєр для створення наборів даних; - експериментальна перевірка ефективності запропонованих методів. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що розроблено програмне рішення, яке на відміну від інших надає користувачеві можливості для створення наборів даних зображень для різних задач машинного навчання з можливістю повної автоматизації процесу. Результат досягнутий шляхом розробки методів для аугментації та створення синтетичних зображень з використанням генеративної моделі Stable Diffusion, методу покращення зображення за допомогою Stable Diffusion та методу фільтрації нерелевантних зображень за допомогою моделей автоматичного тегування та LLM ChatGPT-4o. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що завдяки автоматизації процесів збору, обробки та анотування даних значно скорочуються часові та людські ресурси, необхідні для створення наборів даних зображень. Універсальність системи забезпечується підтримкою різних задач машинного навчання, що робить продукт доступним для широкого кола користувачів. Інтеграція сучасних технологій, таких як генеративні моделі та великі мовні моделі, забезпечують створення більш різноманітних та якісних наборів даних. Економічна ефективність досягається через зменшення витрат на ручну обробку. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Українець Д.Р. Бібліотека для інтелектуального створення наборів даних зображень // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024) : матеріали тез доповідей VII Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів (м. Київ, 19-22 листопада 2024). – К. : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024.Документ Відкритий доступ Доменно-орієнтована мова програмування для фрактального аналізу та прогнозування часових рядів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Глушко, Богдан Сергійович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 102 аркуші, містить 15 ілюстрацій, 1 таблицю, 6 додатків, 17 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему супроводження доменно-орієнтованих мов для аналізу та прогнозування часових рядів, показано основні особливості існуючих мов програмування та супровідних рішень, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці удосконаленої мови програмування та інтегрованого середовища розробки. Мета дослідження. Основною метою є підвищення зручності аналізу та прогнозування часових рядів шляхом розробки удосконаленої мови програмування та її супровідних засобів, що забезпечують виконання задач аналізу та прогнозування. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для аналізу та прогнозування часових рядів. Предмет дослідження: методи і засоби розробки та супроводження доменно-орієнтованої мови програмування, призначеної для обробки часових рядів та їх візуалізації. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз методів дослідження та прогнозування часових рядів; − аналіз засобів дослідження та програмування відповідної доменної області; − розробка архітектури програмного забезпечення та мови програмування; − розробка мови програмування та інтегрованого середовища програмування; − дослідження ефективності розробленого програмного забезпечення; − аналіз можливостей та напрямів подальшого розвитку. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано доменно-орієнтовану мову програмування, що реалізовує набір модульних функцій для роботи з часовими рядами, і, на відміну від альтернативних рішень, зменшує затрати часу на виконання завдань, а також пропонує вищий рівень інтуїтивної зрозумілості та простоти входження для користувачів. Результат досягнутий шляхом створення нової мови програмування та інтегрованого середовища розробки, а також модулів візуалізації та інтерпретативного аналізу команд. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що створена мова обʼєднана з інструментами обробки часових рядів в межах єдиного продукту і надає максимально просту систему для користувацьких досліджень. Дана система може бути використана у дослідницьких роботах, фінансовому секторі, медицині при аналізу показників, та інших прикладних напрямках. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на IV науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Глушко Б.С., Баклан І.В. Доменно-орієнтована мова програмування для фрактального аналізу та прогнозування часових рядів. Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. 9–11 травня 2023 р., Київ. (відправлено до редакції). 2) Глушко Б.С., Баклан І.В. Доменно-орієнтована мова програмування для фрактального аналізу та прогнозування часових рядів. Матеріали Х всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих вчених з автоматичного управління, присвяченої дню ракетно-космічної галузі України. 12–15 квітня 2023 р., Херсон. (відправлено до редакції).Документ Відкритий доступ Метод та засіб супроводження еволюціонуючих гібридних інтелектуальних систем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Похиленко, Олександр Андрійович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 115 аркушів, містить 21 ілюстрацію, 15 таблиць, 6 додатків, 71 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему супроводження еволюціонуючих гібридних інтелектуальних систем (ЕГІС), показано основні особливості існуючих методів та засобів. Виявлено перспективність використання методів прогностичного супроводження на основі виявлення аномалій щодо супроводження ЕГІС. Виявлено потребу в розробці удосконаленого методу супроводження та засобу, що реалізує цей метод. Мета дослідження. Основною метою є підвищення супроводжуваності еволюціонуючих гібридних інтелектуальних систем за рахунок удосконалення методу супроводження та розробки засобу супроводження, що реалізує цей метод. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення гібридних інтелектуальних систем. Предмет дослідження: методи і засоби щодо супроводження програмного забезпечення еволюціонуючих гібридних інтелектуальних систем. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз методів та засобів супроводження ЕГІС; − розробка удосконаленого методу супроводження ЕГІС; − створення, налагодження та тестування прототипу засобу супроводження ЕГІС, що реалізує розроблений метод; − дослідження ефективності розробленого методу; − оцінювання можливих напрямків подальшого розвитку. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в удосконаленні методу супроводження ЕГІС та моделі виявлення аномалій, що використовується в цьому методі. Метод було удосконалено за рахунок додавання трьох нових етапів: етапу збереження даних та сповіщення про аномалії; етапу отримання зворотного зв’язку; етапу перенавчання моделей. Модель була удосконалена за рахунок введення ансамблю детекторів та застосування лінійної регресії для оновлення ваг детекторів під час навчання моделі. Отримана модель може працювати без початкового навчання, але може підвищувати точність при навчанні. В результаті експериментів виявлено, що удосконалена модель помітно краще виявляє колективні аномалії за початкову модель, а влучність удосконаленої моделі після навчання може в декілька разів перевищувати влучність початкової моделі. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці засобу супроводження ЕГІС у вигляді двох модулів: бібліотеки, яка може бути встановлена з репозиторію пакетів PyPI, та Django веб-застосунку, що надає інтерфейс для зручного налаштування та керування моделями, які використовуються для супроводження ЕГІС. Розроблений засіб може бути використано для прогностичного супроводження ЕГІС. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на IV науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Похиленко О.А., Баклан І.В. Супроводження Гібридних Інтелектуальних Систем, які Еволюціонують. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. 2022. Т. 33 (72), № 1. С. 175-181. 2) Похиленко О.А., Баклан І.В. Метод та Засіб Супроводження Еволюціонуючих Гібридних Інтелектуальних Систем. Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. 9–11 травня 2023 р., Київ. (відправлено до редакції).Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби для управління кластером сонячних електростанцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Мокрий, Андрій Вікторович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 75 аркушів, містить 38 ілюстрацій, 5 таблиць, 8 додатків. Актуальність теми. На сьогоднішній день технології виробництва сонячних панелей бурхливо розвиваються, інвестиції в сонячну енергетику зростають, тож користувачі зацікавлені у збільшенні виробітку енергії для швидшої окупності вкладень. Для підвищення ефективності сонячних панелей використовують спеціальні поворотні механізми, які повертають панель перпендикулярно до сонячних променів. Це дозволяє значно збільшити кількість енергії, яку виробляє панель за проміжок часу. У даній роботі розглядаються шляхи підвищення ефективності генерації енергії сонячними панелями з використанням мінімальної кількості додаткових датчиків. Концепції віддаленого управління та паралельних обчислень, які розглядаються в даній роботі, можуть бути використані для вирішення багатьох типів прикладних задач. Мета дослідження. Основною метою є розширення функціоналу існуючих систем управління сонячних електростанцій та забезпечення їх швидкодії, якості та надійності. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для управління сонячними електростанціями. Предмет дослідження: методи та програмні засоби для забезпечення віддаленого управління кластером сонячних електростанцій. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - провести аналіз існуючих рішень для управління сонячними електростанціями; - провести аналіз проблем прототипу та можливих рішень; - дослідити шляхи підвищення швидкості роботи системи; - розробити алгоритм паралельного обчислення оптимального положення сонячних панелей; - спроєктувати архітектуру для більш ефективного управління кластером сонячних електростанцій; - провести аналіз результатів роботи спроєктованої системи управління порівняно з прототипом. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше створено бібліотеку для паралельного обчислення оптимального положення сонячних панелей з використанням машинного навчання. Також набуло подальшого розвитку використання мікросервісної архітектури для вирішення прикладних задач. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене рішення може самостійно коригувати положення сонячних панелей з мінімальною кількістю датчиків. Процес корекції не залежить від backend-частини. Розробка даної системи відбувалася в мирний час, але концепцію паралельного обчислення оптимального положення сонячних панелей можна використати для реалізації одночасного наведення артилерійських батарей або засобів протиповітряної оборони по координатах. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мокрий А.В. Методи та програмні засоби для управління кластером сонячних електростанцій / А.В. Мокрий, І.В. Баклан // Науковий журнал «Адаптивні системи автоматичного управління» (АСАУ-2022) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2022 р.Документ Відкритий доступ Мультиагентна система безперебійного моніторингу комп'ютерних мереж(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Пархоменко, Валентин Романович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 92 аркуші, містить 14 ілюстрацій, 32 таблиці, 3 додатки, 26 посилань на джерела. Актуальність теми. Локальні комп’ютерні мережі широко розповсюджені, їх рівень безпеки у більшості випадків достатньо низький, частіше за все вони мають недосконалі системи захисту або не мають таких зовсім. Зростаюча розповсюдженість локальних мереж вимагає створення легких у встановленні та використанні систем моніторингу. Наявні системи моніторингу локальних комп’ютерних мереж є надмірно складними, ненадійними та складними в налаштуванні, інтеграції. Мета дослідження. Розробити та дослідити програмне забезпечення мультиагентної системи безперебійного моніторингу комп’ютерних мереж з метою забезпечення надійності виявлення активних пристроїв, запобігання несанкціонованим втручанням в локальних комп’ютерних мережах, покращення можливостей інтеграції і адаптації. Об'єкт дослідження: програмне забезпечення мультиагентних систем моніторингу комп’ютерних мереж. Предмет дослідження: технології і методи виявлення активних вузлів у комп’ютерній мережі з використанням мультиагентної системи. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - виконати огляд наявних методів та інструментів для виявлення і моніторингу активних вузлів у комп'ютерних мережах; - створити програмне забезпечення мульти-агентного моніторингу комп'ютерних мереж; - забезпечити створений програмний продукт низькими системними вимогами, високою швидкодією, простотою у використанні та встановленні, ефективним методом виявлення активних мережевих вузлів; - надати створеному програмному забезпеченню необхідні методи і умови для ефективної та простої інтеграції як ефективний інструмент виявлення активних вузлів мережі в існуючі системи моніторингу мереж для підвищення точності, швидкості, інформативності та ефективності їх роботи; - забезпечити створене програмне забезпечення мультиагентного моніторингу мереж такими методами комунікації між агентами, що не будуть видавати мережеве місцезнаходження чи іншу інформацію про агентів стороннім учасникам мережі. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше презентовано удосконалений метод виявлення активних мережевих вузлів для систем мультиагентного моніторингу комп’ютерних мереж шляхом перехоплення з подальшим поглибленим аналізом мережевих пакетів, що відрізняє метод від існуючих своїм принципом дії та відсутністю активних мережевих дій з боку агентів для пошуку пристроїв у мережі, що в свою чергу дозволяє забезпечити надійне виявлення активних мережевих пристроїв, а також приховати факт наявності працюючої системи мережевого моніторингу від учасників мережі. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропонований метод виявлення активних мережевих вузлів для систем мультиагентного моніторингу комп’ютерних мереж у поєднанні з прихованим протоколом обміну даними між агентами, спрощеним встановленням, низькими системними вимогами розробленого програмного забезпечення надають простий у використанні та ефективний у роботі інструмент для користувача. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023), присвяченій 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Пархоменко В.Р., Баклан І.В. Мультиагентна система безперебійного моніторингу комп'ютерних мереж // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» - м. Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ, 2023р, 399 с; 2) Пархоменко В.Р., Баклан І.В. Мультиагентна система безперебійного моніторингу комп’ютерних мереж // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «MODERN RESEARCH IN SCIENCE AND EDUCATION» - BoScience, Чикаго, США, 2024р, 1059 с.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для налаштування та виконання голосових команд в операційній системі Windows(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Соболевський, Владислав Олександрович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 131 аркушів, містить 10 ілюстрацій, 66 таблиць, 4 додатки, 16 посилання на джерела. Актуальність теми. Використання голосового управління операційною системою значно розширює можливості користувачів до зручного використання персональних комп’ютерів, але потребує подальших досліджень для підвищення ефективності підходів їх реалізації. У роботі розглянуто проблему необхідності розробки та вдосконалення програмного забезпечення з метою підвищення варіативності його використання. Мета дослідження. Основною метою є підвищення варіативності використання програмного забезпечення для виконання голосових команд в операційній системі Windows з можливістю гнучкого налаштування користувацьких команд. Об’єкт дослідження: програмні рішення для налаштування та виконання голосових команд в операційній системі Windows. Предмет дослідження: методи, моделі, інструменти для представлення і перетворення знань щодо програмного забезпечення для налаштування та виконання голосових команд в операційній системі Windows. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз існуючих рішень; − визначення недоліків аналогів та можливостей для покращення; − визначення архітектурного дизайну; − реалізація та прототипування програмного рішення; − тестування запропонованого програмного рішення. Наукова новизна: результатом роботи є вдосконалення існуючих підходів до створення голосових асистентів та розробка відповідного програмного забезпечення, що надасть можливість гнучкого налаштування голосових команд та може бути використано на практиці. Практичним значенням цієї роботи є програмне забезпечення для налаштування та виконання голосових команд в операційній системі Windows на основі розпізнавання мовлення, яке може бути використане пересічними користувачами операційних систем для зручної експлуатації під час роботи з персональним комп’ютером. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V науково-практичній конференції «SoftTech-2023» та опубліковані у матеріалах конференції.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення створення лінгвістичних моделей часових рядів на основі нечітких множин(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Хільченко, Єгор Андрійович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 90 аркушів, містить 26 ілюстрацій, 23 таблиць, 3 додатка, 21 посилань на джерела. Актуальність теми. Математична статистика та теорія ймовірності активно використовуються у різних сферах людства: фізика, наука про дані, медицина, підприємства або сільське господарство. Для процесів аналіза і прогнозування часових рядів на основі нечітких моделей з невизначеною (стохастичною) функцією приналежності, які також відносяться до теорії ймовірності. Але на сьогоднішній день не розроблено жодного інструменту у вигляді мови програмування для автоматизації розрахунків та знаходження відповіді. Тут збігається три фактори: лінгвістичне моделювання, теорія нечітких моделей та теорія ймовірності. Мета дослідження. Створити мову програмування для описання процессів аналіза і прогнозування числових рядів на основі нечітких моделей з невизначеною функцією приналежності. Об’єкт дослідження: Лінгвістичні моделі часових рядів. Предмет дослідження: Мова програмування. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: — аналіз теорії та існуючих рішень; — розробка програмного забезпечення; — дослідження ефективності розробленого програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає у практичних областях застосування лінгвістичного моделювання. Так званого прямого лінгвістичного перетворення. При цьому виникла задача зворотнього лінгвістичного перетворення – перехід від лінгвістичних ланцюжків до оригінального часового ряду. Задача не вирішена на цей момент. Саме для цього потрібне програмне забезпечення з гібридом ймовірнісних і нечітких множин. Результат досягнутий шляхом розробки програмного забезпечення створення програмного забезпечення на основі нечітких множин та ймовірності функцій приналежностей. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що програмне забезпечення можна використовувати у етапах розробки усіх сфер, які потребують обрахування лінгвістичних моделей часових рядів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ПЕРЕДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (SoftTech-2022 осінь) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1. ХІЛЬЧЕНКО Є.А. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ / Є.А. Хільченко, І.В. Баклан // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ПЕРЕДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (SoftTech-2022 осінь) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 23-25 листопада 2022 р.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення інклюзивної навігації для полегшення мобільності осіб з обмеженими фізичними можливостями у місті(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Петрина, Володимир Максимович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 88 аркушів, містить 15 ілюстрацій, 10 таблиць, 4 додатки, 43 посилань на джерела. Актуальність теми обумовлена зростанням кількості людей, що пересуваються на колісних кріслах, та відсутністю сервісу з достатнім рівнем деталізації та гнучкості для побудови, планування та оптимізації маршрутів в межах міста. Мета дослідження полягає у покращені якості побудови маршрутів у навігаційних системах, призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, у спосіб розробки алгоритму, методу та програмного забезпечення з можливістю використання та оновлення інформації про якість інклюзивної інфраструктури в режимі реального часу. Об'єктом дослідження є процес побудови маршрутів у навігаційних системах, призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, з урахуванням багатьох критеріїв оптимальності. Предметом дослідження є алгоритми, методи та програмні засоби, що застосовуються у навігаційних системах для покращення якості маршрутів призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, з урахуванням багатьох критеріїв оптимальності. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - проаналізувати існуючі системи навігації, алгоритми та методи побудови маршрутів для людей, що пересуваються на колісних кріслах; - розробити метод побудови та багатокритеріальної оптимізації маршруту; - розробити архітектуру системи навігації для людей, що пересуваються на колісних кріслах; - реалізувати веб сервіс навігації з використанням запропонованого методу та архітектури; - виконати експериментальні дослідження. Наукова новизна: розроблено архітектуру системи навігації для застосування розробленого методу побудови і багатокритеріальної оптимізації маршрутів на основні генетичного алгоритму та модифікованого алгоритму Дейкстри. Практичне значення отриманих результатів полягає в полегшенні мобільності осіб з обмеженими фізичними можливостями та забезпеченні їм доступу до міської інфраструктури, у спосіб надання відкритого доступу до створеного веб сервісу навігації. Результати дослідження апробовані та опубліковані на науково-практичних конференціях, що підтверджує їхню актуальність та наукову цінність.Документ Відкритий доступ Програмні та мовні засоби для комплексу ранньої діагностики хронічних неврологічних захворювань(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гаврильченко, Олег Олегович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 61 аркуш, містить 26 ілюстрацій, 1 таблицю, 5 додатків, 17 посилань на джерела. Актуальність теми. На сьогоднішній день в світі не існує ліків які б могли вилікувати людей що хворіють на неврологічні захворювання, проте є способи уповільнення розвитку подібних хвороб, через що можливість діагностики подібних захворювань на ранніх стадіях їх прояву є дуже актуальною темою на сьогоднішній день. Дана робота розглядає один із можливих способів вранішньої діагностики хронічних неврологічних захворюваннь, для виявлення подібних захворюваннь на ранніх стадіях їх прояву, для запобігання швидкого розвитку подібних хвороб та початку своєчасного лікування. В роботі були розглянуті деякі існуючі рішення що вже мають комерційне використання, проте мають ряд недоліків як тяжкодоступність засобів діагностики, або збирають дані без подальшого їх аналізу. Мета дослідження. Основною метою є розробка програмного забезпечення з побудовою граматики передування для вранішнього аналізу неврологічних захворювань. Об’єкт дослідження: програмні та мовні засоби для вранішнього аналізу неврологічних захворювань. Предмет дослідження: гібридні моделі на основі лінгвістичних та прихованих Марковських моделей для ранішньої діагостики дискензії. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз методів та засобів діагностики для аналізу аномальних відхилень в рухах; − розробка покрокового алгоритму для аналізу рухів користувача з побудовою матриць передування; − створення, налагодження та тестування прототипу засобу, що реалізує розроблений алгоритм; − дослідження ефективності розробленого методу; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано полягає у застосуванні лінгвістичних моделей з використанням матриць передування для аналізу вранішніх неврологічних захворюваннь з розробкою прототипу десктопного додатку для фонового аналізу рухів користувача, що дозволить виявляти можливі неврологічі захворювання на ранніх стадіях їх прояву. Результат досягнутий шляхом реалізації послідовного алгоритму збору, аналізу та обчислення даних про патерни рухів комп’ютерною мишею. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що полягає у реалізації послідовного алгоритму порівняння паттернів рухів користувача на базі матриць передування за допомогою декстопного застосунку. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «SoftTech 2024» та були опубліковані в матеріалах VI міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024.