Магістерські роботи (ІПІ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ІПІ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 174
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Адаптивна бібліотека для проксі-сервлетів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шекера, Михайло Олександрович; Зенів, Ірина ОнуфріївнаРозмір пояснювальної записки – 146 аркушів, містить 7 ілюстрацій, 14 таблиць, 30 лістингів коду та 29 посилань на джерела. Актуальність теми. Перехід від монолітних до мікросервісних архітектур створив нові виклики в організації комунікації між сервісами. Існуючі рішення для проксування HTTP-запитів у Java-екосистемі мають суттєві обмеження: жорстку прив'язку до конкретної інфраструктури (Eclipse Jetty ProxyServlet), надмірну складність налаштування та залежність від фреймворків (Netflix Zuul), обмежену функціональність базових можливостей (Charon Spring Reverse Proxy). Виявлено потребу в розробці адаптивної бібліотеки, яка поєднує гнучкість архітектури з простотою використання та забезпечує незалежність від конкретних реалізацій HTTP-клієнтів. Мета дослідження. Основною метою дослідження є вдосконалення процесу інтеграції прикладних програм із шлюзом API (API Gateway) шляхом створення легковісної бібліотеки, яка вирішує проблему складності налаштування та підтримки безпечної комунікації між мікросервісами та зовнішніми клієнтами через централізовану точку входу на базі серверних технологій. Об'єкт дослідження: процеси проксування HTTP-запитів у розподілених Java-системах. Предмет дослідження: методи та архітектурні рішення для реалізації динамічної маршрутизації, модифікації запитів та механізмів стійкості в контексті Java Servlet API. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести аналіз існуючих архітектурних підходів до проксування HTTP запитів та виявити обмеження наявних технічних рішень; − розробити метод адаптивного проксування з модульною архітектурою, що забезпечує незалежність від конкретних реалізацій HTTP-клієнтів; − створити адаптивну бібліотеку для проксі-сервлетів з підтримкою гнучкої маршрутизації, механізмів відмовостійкості та оптимізації продуктивності; − розробити засоби інтеграції бібліотеки з популярними Java-фреймворками та середовищами розгортання. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набув подальшого розвитку метод адаптивного проксування HTTP-запитів через застосування модульної архітектури з абстракцією клієнтів протоколу, що на відміну від існуючих підходів (Eclipse Jetty ProxyServlet, Netflix Zuul, Spring Cloud Gateway) забезпечує незалежність від конкретних реалізацій HTTP-клієнтів та дозволяє динамічно обирати оптимальну реалізацію залежно від вимог до продуктивності та відмовостійкості системи. Результат досягнутий шляхом розробки системи абстракції HTTP-клієнтів, математичної моделі маршрутизації та механізмів забезпечення відмовостійкості. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено адаптивну бібліотеку для проксі-сервлетів у вигляді програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, що включає: модульну архітектуру з підтримкою множинних HTTP-клієнтів (Apache HttpClient, OkHttp, Java HTTP Client); гнучку систему маршрутизації з підтримкою правил на основі шляхів, заголовків та методів HTTP; механізми забезпечення відмовостійкості (Circuit Breaker, Retry Pattern, Fallback); засоби оптимізації продуктивності (Connection Pooling, асинхронна обробка, багаторівневе кешування); інтеграцію зі Spring Boot. Бібліотека може використовуватись як основа для побудови API Gateway, проксі сервісів та інтеграційних шлюзів у мікросервісних архітектурах. Експериментальні вимірювання демонструють здатність системи обробляти понад 10 000 запитів на секунду при типових конфігураціях апаратного забезпечення. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на IX Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2025) – м. Київ, листопад 2025 р. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1. Шекера М.O. Адаптивна бібліотека для проксі-сервлетів / М.O. Шекера, І.O. Зенів // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2025)– м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», листопад 2025 р.Документ Відкритий доступ Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Синьковський, Іван Володимирович; Поперешняк, Світлана ВолодимирівнаРозмір пояснювальної записки – 145 аркушів, містить 8 ілюстрацій, 30 таблиць, 2 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми проявляється у зростаючій потребі в оптимізації обслуговування клієнтів, спрощенні процесу обробки замовлень та усуненні нестачі доступних багатомовних рішень. Мовні бар'єри часто призводять до неефективності роботи та невдоволення клієнтів у ресторанах швидкого харчування, особливо в різних мовних середовищах. Розробка адаптивних систем може покращити комунікації, оптимізувати продуктивність та заповнити критичні прогалини в галузі, надаючи інноваційні, комплексні та масштабовані рішення, адаптовані до вимог поточних клієнтів. Мета дослідження. Метою даної роботи є вдосконалення системи автоматичного прийому замовлень шляхом автоматичної адаптації до мови користувача і підвищення її доступності. Мета дослідження: Автоматизація роботи з користувачами з використанням великомасштабних голосових моделей і моделей розпізнавання мови. Тема дослідження: концептуалізація, розробка та впровадження адаптивної системи для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - Проаналізувати існуючі рішення та знайдіть найкраще рішення - Розробка архітектури програмного забезпечення - Розробити прототип - Провести порівняльний аналіз моделі, щоб знайти найкраще рішення Наукова новизна. Проект являє собою інноваційну систему прийому замовлень, яка динамічно інтегрує адаптивне багатомовне розпізнавання мови, дозволяє обробляти різні мови в режимі реального часу і знижує комунікаційні бар'єри. Важливим досягненням є коригування моделі розпізнавання мови української мови, яка усуває неадекватне уявлення в комерційних системах за рахунок уточнення нюансів мови і граматики і підвищення точності. Крім того, система використовує архітектуру, засновану на запитах, для оптимізації взаємодії між голосовим введенням і серверною обробкою в режимі реального часу, що забезпечує масштабованість і ефективність. Ці інновації в сукупності підвищують доступність і функціональність середовища швидкого харчування. Практична значимість цього проекту полягає в можливості підвищення операційної ефективності та задоволеності клієнтів ресторанів швидкого харчування. Рішення усуває мовні бар'єри, зменшує кількість неточностей в замовленнях і спрощує спілкування між клієнтами і персоналом за рахунок інтеграції адаптивних систем, які можуть обробляти багатомовний прийом замовлень. Це нововведення може підвищити швидкість обслуговування, обслуговувати різні клієнтські бази, створити більш повний асортимент страв і, в кінцевому рахунку, підвищити лояльність клієнтів і доходи. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалося в рамках НДР “Теоретичні та практичні аспекти технології Internet of Everything” Державний реєстраційний номер: 0123U104930. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на: - VII міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)» присвяченої 126-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського; - ІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м. Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (Soft Tech-2024):матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 20-22 листопада 2024 року, м.Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ. с. 92-96. 2) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Сучасні аспекти діджиталізації та інформатизації в програмній та комп'ютерній інженерії: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м.Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, кафедра технологій цифрового розвитку.Документ Відкритий доступ Адаптивний MQTT-шлюз для вузьких IoT-каналів (NB-IoT/LoRa)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ніконоров, Андрій Олексійович; Поперешняк, Світлана ВолодимирівнаРозмір пояснювальної записки – 110 аркушів, містить 9 ілюстрацій, 34 таблиці, 4 додатки, 25 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему ефективної доставки IoT-телеметрії у вузькосмугових каналах зв’язку NB-IoT та LoRaWAN з використанням брокерної моделі MQTT, показано основні особливості існуючих протоколів і підходів до телеметрії в LPWAN-мережах, їх переваги та недоліки щодо затримок, втрат і використання ресурсу каналу. Виявлено потребу в розробці адаптивного MQTT-шлюзу, який у реальному часі підлаштовує формат, частоту та надійність передавання під стан каналу без модифікації брокера. Мета дослідження. Основною метою є підвищити ефективність і надійність доставки IoT-телеметрії у вузькосмугових каналах (NB-IoT/LoRa) шляхом адаптації параметрів передавання в реальному часі та використання можливостей MQTT v5 без змін у брокері. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для збору, трансформації та транспортування IoT‑телеметрії (NB‑IoT/LoRa) у вузькосмугових LPWAN‑мережах. Предмет дослідження: процеси розроблення, модифікації та забезпечення якості програмного забезпечення адаптивної телеметрії, а також методи побудови й експериментальної оцінки політик адаптації для MQTT-шлюзу, орієнтованих на досягнення цільових показників якості обслуговування. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати існуючі протоколи та підходи до телеметрії в NB‑IoT/LoRa та вимоги до якості доставки даних; − сформулювати вимоги до адаптивного MQTT‑шлюзу й побудувати модель SLO/SLI для вузьких IoT‑каналів; − розробити функціональну алгебру політик та FRP‑модель оцінювання стану каналу для опису адаптації телеметрії; − реалізувати адаптивний MQTT-шлюз на основі розробленої моделі без внесення змін до брокера; − провести експериментальні дослідження із емуляцією умов NB-IoT/LoRaWAN та порівняти адаптивну схему зі статичною за критеріями трафіку, затримки, втрат та стабільності. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано формальну функціональну алгебру політик і FRP-модель для побудови адаптивного MQTT-шлюзу у вузькосмугових IoT-мережах, яка на відміну від існуючих рішень розглядає формат, батчинг, швидкість і рівень надійності як єдиний конвеєр чистих перетворень над потоком телеметрії, забезпечує формальні інваріанти стабільності (обмежені черги, відсутність осциляцій) та має операційне відображення на механізми MQTT v5 без модифікації брокера. Результат досягнутий шляхом побудови алгебри операторів Encode/Delta/Batch/Throttle/QoS/Timeout, використання FRP-сигналів для оцінювання стану каналу та інтеграції цих механізмів із можливостями MQTT v5. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено референсну архітектуру і програмну реалізацію адаптивного MQTT-шлюзу, у якій політики Encode, Delta, Batch, Throttle, QoS та Timeout об’єднані в межах одного застосунку й інтегровані з системою моніторингу на основі Prometheus та Grafana. Дана система може використовуватися як проміжний програмний компонент між IoT-пристроями та наявним MQTT-брокером без змін у брокері та впроваджуватися в системах розумних міст, аграрного сектору, промислової телеметрії, моніторингу довкілля й інфраструктурної безпеки. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію у доповідях на VI Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Інформаційні технології: моделі, алгоритми, системи (ITMAS–2025)» та XVIII Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології і автоматизація – 2025», де окремо представлено прикладну реалізацію алгебри політик і FRP-керування для MQTT v5 у NB-IoT/LoRaWAN. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Ніконоров А.О., Поперешняк С.В. Функціональні алгебри політик та реактивні моделі для адаптивної телеметрії в мережах з обмеженими ресурсами // Наука і техніка сьогодні (Серія «Техніка»). – 2025. – № 10(51). – С.1844–1861. (Категорія «Б», спеціальність 122 «Комп’ютерні науки»). 2) Ніконоров А.О. SLODRIFT: прикладна реалізація алгебри політик і FRP-керування для MQTT v5 у NB-IoT/LoRaWAN // Інформаційні технології: моделі, алгоритми, системи (ITMAS–2025): Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. – Миколаїв: НУК ім. адмірала Макарова, 2025. – С. 385–387. 3) Ніконоров А.О. Функціональна алгебра політик і FRP для стабільної адаптивної телеметрії в NB-IoT та LoRaWAN // XVIII Міжнар. наук.-практ. конф. «Інформаційні технології і автоматизація – 2025». – Одеса: ОНТУ, 2025. – С. 854–856.Документ Відкритий доступ Алгоритм та програмне забезпечення для автоматизованого визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Об`єдкова, Діана Дмитрівна; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 123 аркуші, містить 25 ілюстрацій, 24 таблиць, 7 додатків, 25 посилань на джерела. Актуальність теми. Актуальність представленої дисертаційної роботи проявляється в тому, що ще не вичерпані всі аспекти автоматичного визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги, особливо в контексті певної області. Аналізуючи існуючі рішення в цій області, виявлено те, що виникає необхідність у подальшому удосконаленні та розробці більш ефективних алгоритмів для визначення оптимального розташування медичних ресурсів і найкоротшого шляху до місць надання допомоги. Важливим є також врахування специфіки конкретних місцевостей, демографічних особливостей та інших факторів, які впливають на розташування та маршрутизацію в контексті даної проблеми. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності надання медичної допомоги в невідкладних ситуаціях шляхом забезпечення точності маршрутування та оптимізації розподілу ресурсів. Конкретні критерії включають: − оптимізація розподілу ресурсів - вимірювання відсотку використаних доступних або необхідних ресурсів; − забезпечення точності маршрутування - вимірювання сумарної відстані до пунктів допомоги. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для визначення розташування та маршрутизації до кінцевих точок. Предмет дослідження: моделі, методи, алгоритми та програмне забезпечення для визначення розташування та маршрутизації до кінцевих точок. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − розробка алгоритму для визначення оптимального розташування медичних ресурсів, з урахуванням географічних та демографічних факторів, наявності дорожньої інфраструктури та інших важливих параметрів; − розробка алгоритму маршрутизації для визначення найкоротшого та найшвидшого маршруту до місця надання допомоги, з урахуванням дорожніх умов, трафіку, можливих перешкод та інших обмежень; − розробка програмного забезпечення, яке реалізує розроблені алгоритми та забезпечує автоматичне визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги на основі доступних даних та параметрів; − проведення експериментального дослідження для оцінки ефективності та точності розробленого програмного забезпечення на реальних випадках надання допомоги. Наукова новизна: набув подальшого розвитку комплексний підхід до розробки алгоритмів для автоматичного визначення розташування медичних ресурсів та маршрутування до місць надання допомоги в умовах невідкладних ситуацій. Новаторство цієї роботи виражається у наступних ключових аспектах. − комплексний підхід: дослідження враховує не лише визначення оптимального розташування медичних ресурсів, але й розробку ефективних алгоритмів маршрутизації до місць надання допомоги; такий комплексний підхід враховує різноманітні аспекти невідкладних ситуацій, забезпечуючи повноту та точність вирішення завдань. − урахування географічних та демографічних факторів: розроблені алгоритми враховують географічні та демографічні особливості, що дозволяє адаптувати систему до конкретних місцевостей і забезпечує ефективність в різноманітних умовах. − ефективність та точність: критерії оптимізації розподілу ресурсів та точності маршрутування ставляться в центр дослідження, розроблені алгоритми спрямовані на максимізацію використання доступних ресурсів та мінімізацію часу реагування на невідкладні події. − подальший розвиток галузі: дослідження вказує на прогалини у знаннях та необхідність подальшого розвитку та удосконалення існуючих алгоритмів та програмного забезпечення, вносячи свій внесок у розвиток сучасних систем надання медичної допомоги. Практичне значення даної роботи полягає в розв'язанні актуальної проблеми надання ефективної медичної допомоги в невідкладних ситуаціях через вдосконалення системи визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги. Основною інновацією є застосування комплексного підходу, включаючи алгоритми оптимізації розташування медичних ресурсів та маршрутизації, а також розроблене програмне забезпечення для автоматизованого визначення оптимального маршруту. Результати дослідження передбачають створення нового алгоритму для ефективного розташування медичних ресурсів, що враховує географічні, демографічні та інші важливі фактори. Крім того, розробляється алгоритм маршрутизації, який забезпечить найкоротший та найшвидший доступ до місць надання допомоги. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Об'єдкова Д. Д. Алгоритм та програмне забезпечення для автоматизованого визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги / Д. Д. Об'єдкова, Т. А. Ліхоузова // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», / Д. Д. Об'єдкова, Т. А. Ліхоузова., 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Онофрійчук, Анна Вікторівна; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 142 аркушів, містить 23 ілюстрації, 18 таблиць, 3 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему використання обробки відеозапису обличчя для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень у медичній діагностиці та дослідженнях, показано основні особливості існуючих розв'язань проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці та вдосконаленні алгоритмів та програмного забезпечення для ефективного вимірювання частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя. Мета дослідження. Основною метою є розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя з метою підвищення точності та швидкості аналізу. Об’єкт дослідження: алгоритмічні та програмні рішення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі відеозапису обличчя. Предмет дослідження: методи, моделі, інструменти для представлення і перетворення знань щодо програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі відеозапису обличчя. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести огляд існуючих методів аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя та визначити їхні переваги та недоліки; − визначити оптимальні методи обробки відео, такі як відслідковування обличчя, витягування ключових точок та інші, з урахуванням їхньої ефективності та швидкодії; − розробити комбінаційний алгоритм, який інтегрує вибрані методи обробки відео, алгоритми розпізнавання обличчя та точний розрахунок частоти пульсу; − реалізувати програмне забезпечення на основі розробленого алгоритму; − провести валідацію та тестування розробленого програмного забезпечення з використанням відеозаписів різних умов. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набуло подальшого розвитку використання існуючих методів та алгоритмів обробки відеозапису обличчя, точного обчислення частоти пульсу та ефективного пристосування до різних умов для аналізу частоти серцевих скорочень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмного забезпечення для аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя може бути використане в медичній діагностиці, фітнесі, психофізіологічних дослідженнях та технологіях носимих пристроїв, надаючи ефективний та неінвазивний метод вимірювання пульсу для моніторингу здоров'я та активності. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Онофрійчук А.В., Алгоритмічне та програмне забезпечення для автоматизованого аналізу частоти серцевих скорочень на основі обробки відеозапису обличчя/ А.В, Онофрійчук, К.І.Ліщук // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Алгоритмічне та програмне забезпечення для перетворення 2D зображень в 3D моделі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Линник, Володимир Вікторович; Сирота, Олена ПетрівнаРозмір пояснювальної записки – 103 аркуші, містить 25 ілюстрацій, 36 таблиць, 7 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в галузі 3D моделювання для реконструкції зображень реального світу, показано основні особливості існуючих рішень проблеми реконструкції зображень, їх переваги та недоліки. Виявлено проблему в удосконаленні методів реконструкції зображень для отримання кращої якості утворених моделей, їх текстур, а також швидкості роботи алгоритмів для забезпечення можливості виконання реконструкцій в реальному часі. Метою цієї роботи є підвищення якості результуючої моделі об’єкту на основі нового алгоритму для перетворення 2D зображень в 3D моделі, прискорення алгоритму реконструкції 3D моделей на основі 2D зображень для забезпечення можливості відтворення в реальному часі з мінімальними втратами якості та покращення методів накладання текстур на 3D об’єкти для отримання кращої якості моделей та їх відповідність реальним об’єктам. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання: - виконати аналіз основних методів перетворення 2D зображень в 3D моделі; - здійснити порівняльний аналіз зазначених методів; - розробити алгоритми перетворення 2D зображень в 3D моделі з високою швидкістю та якістю; - розробити алгоритми накладення текстур для моделей з високою якістю; - розробити програмне забезпечення, що реалізовуватиме розроблені алгоритми; - виконати аналіз результатів роботи створеного програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – програмне забезпечення, що використовується для побудови тривимірних об’єктів. Предмет дослідження – Моделі, алгоритми та методи для обробки зображень та відеопотоків. Методи дослідження, застосовані в даній роботі базуються на підходах комп’ютерного зору, комп’ютерної графіки та машинного навчання. Наукова новизна одержаних результатів: запропоновано новий алгоритм, що утворений як комбінації алгоритмів виконання перетворення 2D зображень в 3D моделі. В результаті, алгоритм дозволяє отримувати моделі без видимих візуальних дефектів, що мають високий рівень схожості з реальним об’єктом. Практичне значення одержаних результатів: розроблений алгоритм та програмне забезпечення з підтримкою високої якості моделей дозволяє швидко генерувати 3D моделі порівняно з задіянням 3D дизайнерів в разі виникнення необхідності в генерації великого обсягу 3D моделей. Розроблений алгоритм та програмне забезпечення з підтримкою генерації моделей з високою швидкістю уможливлює ряд задач, таких як: відеорепортажі, VR конференції та інші. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» згідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри інформатики та програмної інженерії. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Линник В.В. Практичне застосування методу генерації текстур об’єктів в розрізі задачі тривимірної реконструкції/ В.В.Линник, О.П. Сирота // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 22-26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектура багатокластерної системи на базі мікросервісу синхронізації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Малярчук, Роман Васильович; Муха, Ірина ПавлівнаАктуальність дослідження. Відповідно методології CI/CD одним із важливих етапів життєвого циклу розробки програмного забезпечення є процес Continuous Delivery. Наявні інструменти автоматизації CD для багатокластерних систем використовують архітектуру, яка вимагає адміністрування кожного з кластерів, що є достатньо складним і вартісним процесом. Окрім того, для керування workload-кластерами використовують management-кластер, який вимагає великого об’єму ресурсів та постійної підтримки у вигляді оновлення компонент management-кластеру. Мета і завдання дослідження. Підвищення ефективності процесу автоматизації CD для багатокластерних систем за рахунок зменшення складності і вартості їх підтримки, підвищення рівня захисту облікових даних для доступу до кластерів, і як наслідок пришвидшення збірки програмного продукту. Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі основні завдання дослідження: - дослідити наявні архітектурні рішення для підтримки процесу Continuous Delivery для багатокластерних систем; - запропонувати архітектуру багатокластерної системи на базі мікросервісу синхронізації; - реалізувати мікросервіс синхронізації; - дослідити ефективність запропонованих рішень. Об’єкт дослідження - процес Сontinuous Delivery для багатокластерної системи. Предмет дослідження - архітектура багатокластерної системи на базі мікросервісу синхронізації. Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено архітектуру багатокластерної системи за рахунок використання мікросервісу синхронізації стану workload-кластерів з системою керування версіями, що зменшує складність та вартість підтримки системи, підвищує захист облікових даних для доступу до кластерів, збільшує швидкість доставки програмного продукту. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений мікросервіс синхронізації стану workload-кластерів з системою керування версіями. Розроблена інструкція з розгортання мікросервісу в будь-якому середовищі.Документ Відкритий доступ Архітектура вебсервісу безпечного планування подорожей на основі розподіленої бази даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Соколов, Олександр Павлович; Халус, Олена АндріївнаПояснювальна записка магістерської дисертації складається з п’яти розділів, містить 40 таблиць, 2 рисунки, 2 додатки та 32 джерела － загалом 99 сторінок. Актуальність теми: на сьогодні не існує програмних продуктів, спрямованих на передбачення та убезпечення мандрівників до настання небезпечної ситуації. Ситуація ускладнюється відсутністю зручних, надійних та достовірних джерел інформації, які забезпечили би безпечне подорожування. Мета дослідження: удосконалення мікросервісної архітектури у контексті спрощення процесу отримання актуальних рекомендацій щодо культурних та національних особливостей різних країн, для забезпечення безпеки перебування в них під час подорожі, за рахунок реалізації програмного комплексу. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: 1) виконати аналіз класичної мікросервісної архітектури та запропонувати шляхи її вдосконалення; 2) розробити архітектуру програмного продукту з використанням мікросервісів та розподіленої бази даних; 3) визначити комплексний узагальнений показник безпеки подорожування; 4) реалізувати компоненти кінцевого продукту; 5) дослідити ефективність архітектури реалізованого вебсервісу. Об’єкт дослідження: вебсервіс для планування безпечної подорожі. Предмет дослідження: архітектура вебсервісу безпечного планування подорожей на основі розподіленої бази даних. Науковою новизною результатів магістерської дисертації є удосконалення мікросервісної архітектури з використанням розподіленої бази даних у контексті програмного забезпечення для безпечного подорожування, яке, на відміну від існуючих рішень, надає користувачеві актуальні дані при мінімальних витратах часу та кількості необхідних дій для початку роботи. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що удосконалення мікросервісної архітектури з використанням розподіленої бази даних може використовуватися у комерційних проектах. Також формула зведеного індексу безпеки, отримана у процесі дослідження, є придатною для досліджень та може включати необмежену кількість показників. Також реалізовано вебсервіс, за допомогою якого створено можливість побудувати безпечний маршрут та отримати рекомендації з безпеки на кожному його етапі. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021) – м. Київ. Публікації: Соколов О.П. Проблеми та перспективи застосування розподілених баз даних у веб-сервісах безпечного планування подорожей / О.П. Соколов, О.А. Халус // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектура високонавантажених реактивних систем комунікації в реальному часі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гнітій, Єгор Олександрович; Крамар, Юлія МихайлівнаДипломний проект на тему «Архітектура високонавантажених реактивних систем комунікації в реальному часі» складається з 108 аркушів, містить 17 ілюстрацій, 10 таблиць, 5 додатків, 20 посилань на джерела. Актуальність теми: У сучасному інформаційному просторі все більшу роль відіграють системи комунікації в реальному часі, які забезпечують миттєвий обмін даними між користувачами. Зростання обсягів інформації та кількості користувачів створює підвищені вимоги до продуктивності, масштабованості та надійності таких систем. Традиційні підходи, засновані на блокуючих рішеннях, не завжди здатні забезпечити необхідний рівень продуктивності та навантаження. Використання реактивного стеку технологій може суттєво покращити ці параметри, дозволяючи зменшити витрати на ресурси для обробки великої кількості паралельних з’єднань. Мета дослідження: Підвищення продуктивності, масштабованості та відмовостійкості систем комунікації в реальному часі, що вимагають обробки і підтримки великої кількості одночасних з’єднань. Об’єкт дослідження: Архітектура високонавантажених систем комунікації в реальному часі. Предмет дослідження: Архітектури програмного забезпечення та методи підвищення продуктивності і масштабованості високонавантажених систем комунікації в реальному часі. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – аналіз існуючих рішень; – формулювання вимог та критеріїв до архітектури системи комунікації в реальному часі з урахуванням реактивних принципів і сучасних викликів масштабованості; – розробка відповідної архітектури і алгоритма балансування персистентних з’єднань на основі доменних метрик із підтримкою безпечного відновлення сесій без втрат; – моделювання та експериментальна оцінка ефективності запропонованого рішення порівняно з традиційними підходами та існуючими рішеннями. Наукова новизна: Пропонується нова архітектура високонавантажених систем комунікації в реальному часі за рахунок використання реактивного стеку та покращених методів балансування навантаження для оптимізації обробки і підтримки великої кількості паралельних з'єднань. Практичне значення: Запропонована в результаті дослідження архітектура може бути використана розробниками для створення ефективних та масштабованих систем комунікації в реальному часі. Це сприятиме покращенню якості сервісів, що вимагають обробки великої кількості одночасних з’єднань та підвищить відмовостійкість серверів при збільшенні навантаження і зменшенні витрат на серверні ресурси. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на IX Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2025)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: – Гнітій Є.О., Крамар Ю.М. Архітектура високонавантажених реактивних систем комунікації в реальному часі. Матеріали IX Міжнародної науково практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2025)». Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. 26-28 листопада 2025 р. Київ.Документ Відкритий доступ Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мамонтов, Максим Віталійович; Стельмах, Олександр ПетровичРозмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 24 ілюстрацій, 34 таблиці, 1 додаток, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області геоінформаційних систем (ГІС) з об'єктом дослідження — архітектура програмного забезпечення для обробки просторових даних. Показано основні особливості існуючих рішень в області ГІС, включаючи їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці спеціалізованої архітектури, яка дозволить підвищити продуктивність, надійність, а також забезпечити стандартизацію обробки даних. Мета дослідження. Основною метою є розробка архітектури геоінформаційної системи на основі мікросервісного підходу з делегацією окремих процесів обробки даних для оптимізації продуктивності та забезпечення єдиної стандартизації обробки просторових даних. Об’єкт дослідження: Архітектура геоінформаційних систем для обробки та візуалізації просторових даних. Предмет дослідження: Архітектурні рішення та компоненти програмного забезпечення, які забезпечують оптимізацію обробки та зберігання просторових даних у геоінформаційних системах. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – Провести аналіз існуючих підходів до архітектури ГІС та визначити їх недоліки. – Розробити мікросервісну архітектуру для обробки та зберігання просторових даних. – Реалізувати механізм делегації обробки даних та забезпечити єдину стандартизацію даних для підвищення продуктивності та зменшення навантаження на клієнтську частину. – Провести маркетинговий аналіз для оцінки потенційного ринку впровадження запропонованої системи. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для побудови геоінформаційної системи на основі мікросервісів з делегацією обробки даних для забезпечення стандартизації. На відміну від інших рішень, даний підхід дозволяє ефективно розподіляти навантаження та підвищувати надійність обробки просторових даних. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені архітектурні рішення дозволяють створити гнучку та масштабовану геоінформаційну систему з високою продуктивністю та стандартизацією обробки даних. Це може бути корисним для різноманітних застосунків у галузях транспорту, моніторингу екологічних параметрів, міського планування тощо. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мамонтов М.В. Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу / М.В. Мамонтов, О.П. Стельмах // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024.Документ Відкритий доступ Архітектура мультисервісної програмної системи на прикладі засобу управління музичним контентом користувачів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Богомол, Роман Олександрович; Крамар, Юлія МихайлівнаРозмір пояснювальної записки – 92 аркушів, містить 28 ілюстрацій, 29 таблиць, 3 додатків. Актуальність теми. В сучасну еру розвитку інформаційних технологій, автоматизація виробничих процесів у різних галузях являється важливим фактором. Із високим попитом платформ автоматизації процесів, їх кількість стрімко збільшилась, що породило проблему структурованого підходу для їх централізованого управління. Одну із найголовніших ролей для побудови систем схожого типу відіграє архітектурний підхід. Це пов’язано із значним ускладненням бізнес-процесів і збільшенням кількості оброблення даних, а також вимог, пов’язаних не лише із функціональністю, але і з надійністю, ефективністю і захистом інформації. Виходячи із вищеописаних вимог, для їх реалізації необхідно змоделювати архітектурне рішення, яке значною мірою впливатиме на надійність, ефективність і продуктивність програмного рішення. Одним із головних критеріїв подібних систем є рівномірність навантаження на платформу. Мета дослідження. Метою даної магістерської роботи є аналіз архітектурних підходів до проектування мультисервісних програмних рішень. Оглянути переваги, та недоліки описаних систем, а також спроектувати своє рішення для вирішення завдання із централізованого управлінням сервісів. На основі змодельованого архітектурного рішення оглянути можливі технічні реалізації за допомогою існуючих інструментів. Також конкретизувати реалізацію на прикладі централізованої системи управління музичним контентом користувачів. Задачі дослідження. Щоб досягти поставленої мети необхідно: Проаналізувати існуючі архітектурні підходи, оглянути способи реалізації програмного продукту на основі системи управління музичним контентом користувачів. Об’єкт дослідження. Архітектурне рішення на основі слабкої зв’язності компонентів різної природи та принципу дії. Предмет дослідження. Процес створення архітектурного рішення на основі слабкої зв’язності компонентів різної природи та принципу дії. Наукова новизна. спроектований стандартизований архітектурний підхід по централізованому управлінні слабозв’язаних компонентів різної природи та принципу дії. Практичне значення. Практична цінність магістерської роботи полягає у розроблені методики проектування мультисервісних програмних рішень, за допомогою існуючих технічних інструментів на прикладі системи управління музичним контентом користувачів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Богомол Р.О. архітектура мультисервісної програмної системи на прикладі засобу управління музичним контентом користувачів/ Р.О. Богомол, Ю.М. Крамар // Матеріали Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології»(SoftTech-2021)– Київ, Україна, 22-26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектура програмно-апаратного комплексу реєстрації відвідувань занять у ЗВО(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Гавриляк, Аліна Володимирівна; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 80 аркушів, містить 23 ілюстрації, 47 таблиць. Актуальність теми. В наш час, університети і школи починають використовувати більш автоматизовані системи контролю і реєстрації відвідування занять. В багатьох навчальних закладах можна помітити турнікети при вході, що забезпечують захист від сторонніх людей. Але вони не можуть реєструвати відвідування занять в кожному кабінеті. Оскільки для навчальних закладів важливо вести облік відвідування кожного предмету, доцільно зробити програмно-апаратний комплекс реєстрації відвідування занять. Дана система буде використовувати студентський квиток для ідентифікації студента. Але сьогодні реєструється багато несанкціонованих доступів до систем і кібератак, а також студентський легко втратити, або використати студентський квиток іншої людини, тому дану систему треба забезпечити більш надійним методом аутентифікації та додати блок шифрування даних. Мета дослідження. Розробити архітектуру програмно-апаратного комплексу реєстрації відвідування занять, а також покращити метод аутентифікації користувача. Об’єкт дослідження: реєстрація відвідування занять у ЗВО. Предмет дослідження: архітектурне рішення програмно-апаратного комплексу реєстрації відвідування занять у ЗВО. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: ‒ проаналізувати існуючі системи контролю та управління доступом; ‒ дослідити архітектуру програмно-апаратного комплексу реєстрації відвідування занять у ЗВО; ‒ дослідити архітектуру ПЗ; ‒ дослідити методи захисту від несанкціонованого використання системи; ‒ дослідити методи захисту передачі даних; ‒ розробити функціональну схему системи; ‒ розробити архітектуру програмно-апаратного комплексу. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано вдосконалення архітектури програмно-апаратного комплексу і посилення надійності системи, за допомогою додавання методу аутентифікації людини і блоку шифрування даних. Результат досягнутий шляхом розробки методу біометричної аутентифікації і блоку шифрування даних. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що реалізовані методи поєднані в межах одного застосунку і максимально прості у використанні для користувача. Також реалізовано АРІ-інтерфейс, за допомогою якого результати роботи алгоритмів можуть з легкістю отримувати і застосовувати сторонні сервіси. Дана система може бути використана в закладах освіти. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на першій всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Гавриляк А.В. Архітектурні шаблони та стилі програмного забезпечення/ А.В. Гавриляк, К.І. Ліщук // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 22-26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення відмовостійких систем обробки великих даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Ващенок, Андрій Ігорович; Лісовиченко, Олег ІвановичДипломний проект на тему «Архітектура програмного забезпечення відмовостійких систем обробки великих даних» складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку джерел посилання, додатків. Загальний обсяг роботи становить 102 сторінки. Список джерел посилання складається з 37 найменувань. Робота містить 20 ілюстрацій, 23 таблиці та 2 додатка. Мета дослідження – підвищення якості існуючих архітектур програмного забезпечення відмовостійкої системи обробки великих даних. Об’єкт дослідження – програмне забезпечення систем обробки великих даних. Предмет дослідження – методи, моделі та засоби побудови архітектури відмовостійкої системи обробки великих даних. В роботі проведено огляд проблем відмовостійкості при обробці великих обсягів даних. Розглянуто доступні інструменти для обробки великих даних та побудови систем, які займаються такою обробкою. В результаті роботи, запропоновано удосконалену архітектуру відмовостійкої системи обробки великих даних, що забезпечує високу пропускну здатність та є стійкою до збоїв і швидкою у відновленні за рахунок використання розглянутів інструментів та технік із забезпечення відмовостійкості. Також була розроблена система обробки білінг даних з використанням розробленої покращеної архітектури відмовостійких систем обробки великих даних.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для аналізу даних з використанням мікросервісів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Бондар, Олег Олегович; Лісовиченко, Олег ІвановичРозмір пояснювальної записки – 90 аркушів, містить 39 ілюстрацій, 32 таблиці, 3 додатки, 3 плакати. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему програмного забезпечення для аналізу даних, показано основні особливості рішень даної проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в новому програмному забезпеченні. Мета дослідження. Основною метою є підвищення якості та надійності програмного забезпечення для аналізу даних за рахунок використання мікросервісного підходу до побудови архітектури програмного забезпечення. Об’єкт дослідження: архітектура програмного забезпечення для аналізу даних. Предмет дослідження: методи, підходи та технології побудови мікросервісної архітектури програмного забезпечення для аналізу даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − розглянути існуючі рішення даної проблеми; − розглянути підходи та методи для аналізу даних; − розглянути підходи та для побудови мікросервісної архітектури; − спроєктувати власну мікросервісну архітектуру; − реалізувати побудовану архітектуру з використанням обраних технологій; − протестувати отримане рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для побудови програмного забезпечення для аналізу даних, яке на відміну від інших, є більш надійним, швидким та захищеним. Результат досягнутий шляхом розробки архітектури програмного забезпечення з використанням мікросервісів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоноване нове програмне забезпечення для вирішення задач аналізу даних, яке побудоване на основі мікросервісної архітектури та використовує новітні технології. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Бондар О. О., Лісовиченко О. І. Огляд та аналіз одного з підходів до навчання моделі нейронної мережі. Міжвідомчий науково-технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». 2020. № 2 (37). С. 66-73. 2) Бондар О. О., Лісовиченко О. І. Аналіз даних з використанням мікросервісів для вирішення задач прогнозування. Міжвідомчий науково- технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». 2021. № 2 (39). С. 65-73.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для взаємодії з кросплатформенними месенджерами на прикладі Telegram(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Мусатов, Дмитро Станіславович; Новінський, Валерій ПетровичРозмір пояснювальної записки – 101 аркушів, містить 48 ілюстрацій, 31 таблиць, 2 додатки. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблеми складності керування інформацією та її постачання на канали кросплатформенного месенджеру Telegram, показано основні особливості існуючих рішень для постачання інформації на канали месенджеру Telegram, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці програмного рішення для автоматизації процесів постачання інформації на канали месенджеру Telegram. Мета дослідження. Основною метою є підвищення зручності користування та спрощення процесів публікації інформації на канали месенджеру Telegram. Об’єкт дослідження: Вдосконалення процесів постачання інформації до каналів месенджеру Telegram. Предмет дослідження: Процес взаємодії з кросплатформенними месенджерами на прикладі месенджеру Telegram та створення на основі цього програмного рішення для автоматизації процесів постачання інформації на канали месенджеру Telegram. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз предметної області; - дослідження архітектурних підходів; - проектування та реалізація програмного рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано програмне рішення для постачання інформації на канали месенджеру Telegram, яке на відміну від інших надає користувачеві очікуваний результат при мінімальних затратах часу та кількості необхідних дій для початку роботи. Також було збільшено функціонал програмної системи порівняно з існуючими рішеннями. Результат досягнутий шляхом використання поєднання Microfrontend та мікросервісного архітектурних підходів до розробки програмного забезпечення. Крім того, впроваджені структурні зміни в проектуванні та реалізації Microfrontend підходу. При реалізації програмного забезпечення застосовано різноманіття технологій (бібліотек, фреймворків), які поєднані в єдиний програмний продукт для отримання прикладного результату. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблена програмна система є максимально багатофункціональною при мінімальному використанні технологій і простою для користувачів. Дана система може бути використана адміністраторами та модераторами каналів месенджеру Telegram для зручного керування та постачання інформації. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Мусатов Д.С. Архітектура програмного забезпечення для взаємодії з кросплатформенними месенджерами на прикладі Telegram / Мусатов Д.С. // Перша Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – с. 118-121.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для навчання та тестування самокерованих транспортних засобів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Іванчевська, Діана Валеріївна; Павлов, Олександр АнатолійовичАктуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області програмного забезпечення автомобільної індустрії щодо створення систем автоматизації водіння для самокерованих транспортних засобів, що здатні в умовах невизначеності, різного освітлення та швидко змінюваних погодних обставин автоматично приймати миттєві рішення, планувати траєкторії руху, оминати перешкоди на шляху пересування. На сьогодні проблема прийняття рішень та прогнозування поведінки системами автоматизації водіння ще повністю не вирішена та це один з найважливіших факторів, що стримує розробку автономного транспорту з п’ятим рівнем автономності. Таким чином розробка програмного забезпечення, яке дозволить підвищити ефективність навчання таких систем є як ніколи актуальною. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності навчання та тестування самокерованих транспортних засобів в програмованому середовищі за рахунок покращеній користувацькій взаємодії з програмним забезпеченням. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для навчання та тестування самокерованих транспортних засобів. Предмет дослідження: архітектура програмного забезпечення для навчання та тестування самокерованих транспортних засобів. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати досліджувану предметну область та виокремити основні проблеми; − проаналізувати існуючі рішення в досліджуваній області та виокремити їх недоліки та переваги; − проаналізувати існуюче теоретичне забезпечення щодо можливостей прийняття рішень в середовищах моделювання; − проаналізувати можливості засобів машинного навчання для підвищення ефективності навчання самокерованих транспортних засобів та запропонувати спосіб їх інтеграції; − запропонувати архітектуру програмного забезпечення для найбільш ефективного навчання та тестування автономних транспортних засобів; − виконати порівняльний аналіз розробленого архітектурного рішення з аналогами для обґрунтування його ефективності; − узагальнити результати досліджень. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набули подальшого розвитку використання алгоритмів машинного навчання шляхом інтеграції відповідних засобів машинного навчання за допомогою розробки програмного забезпечення з використанням підходу компонентно-орієнтованого проектування. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні архітектури простішого, більш дешевого програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, що використовує засоби штучного інтелекту для підвищення ефективності прийняття миттєвих рішень самокерованими транспортними засобами задля уникнення ризиків непередбачуваного розвитку подій ще на етапі тестування, та впровадженими принципами модульності для покращення можливостей інтеграції з елементами інших систем. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Іванчевська Д.В. Етапи розробки програмного забезпечення для навчання та тестування транспорту з вбудованою підтримкою системи самокерування/ Іванчевська Д.В. // Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22–26 листопада 2021р. – С.199. Розмір пояснювальної записки – 99 аркушів, містить 35 ілюстрацій, 22 таблиць, 7 додатків.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для написання музичних творів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Каширіна, Ольга Юріївна; Гавриленко, Олена ВалеріївнаРозмір пояснювальної записки – 92 аркуші, містить 26 ілюстрацій, 38 таблиць, 5 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему генерування музичних творів за допомогою LSTM-нейронних мереж, показано основні особливості існуючих рішень проблеми та програмного забезпечення, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні алгоритмів генерування музичних творів. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності процесу генерації музики штучним інтелектом за рахунок створення програмного забезпечення на основі вдосконаленої архітектури LSTM- нейронної мережі. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для генерування музичних творів комп’ютером. Предмет дослідження: алгоритми та методи генерування музичних творів з використанням моделей LSTM-нейронних мереж. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: — аналіз існуючого програмного забезпечення для генерування музичних творів; — аналіз існуючих методів для генерування музичних творів та виявлення їхніх недоліків; — проектування топології штучної нейронної мережі для подальшого навчання на існуючих творах відомих композиторів; — розробка архітектури програмного забезпечення; — реалізація програмного забезпечення для генерування музичних творів; — аналіз ефективності роботи розробленого програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає у вдосконаленні алгоритму генерації музичних творів за рахунок покращеної топології нейронної мережі, покращенні архітектури програмного забезпечення за рахунок вдосконалення шару бізнес-логіки, аналізі результатів генерації музичних творів за допомогою методів Music Information Retrieval (MIR). Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вихідне програмне забезпечення можна буде використовувати для генерування музичних творів у стилі різних композиторів. Такі твори можуть використовуватися у медійних проектах, кінематографі, рекламі тощо. Програмне забезпечення можна використовувати у музичних школах та консерваторіях для вивчення особливостей стилів композиторів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на I Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) — м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Каширіна О.Ю., Гавриленко О.В. Аналіз якості роботи системи генерування музики на основі LSTM. Перша Всеукраїнська науково- практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech- 2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. — Київ. — 2021. 22–26 листопада 2021р. — С.28-31.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для підтримки ефективної комунікації між учасниками навчального процесу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Догмош, Амір Важіхович; Головченко, Максим МиколайовичРозмір пояснювальної записки – 139 аркушів, містить 42 ілюстрацій, 23 таблиці, 4 додатки. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему підтримки комунікації між учасниками навчального процесу, показано основні особливості існуючих програмних засобів, що використовуються у навчальному процесі та наведено їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні програмних засобів. Мета дослідження. Метою є побудова архітектури програмного забезпечення для підвищення ефективності комунікації між учасниками навчального процесу. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - проаналізувати аналоги, визначити їх основні переваги та недоліки, а також причини, які сповільнюють їх роботу; - визначити технології для побудови архітектури програмного забезпечення; - визначити загальну концепцію архітектури програмного забезпечення та її основні модулі; - побудувати архітектурне рішення та розробити програмне забезпечення для підтримки ефективної комунікації між учасниками навчального процесу; - оптимізувати роботу програмного забезпечення та забезпечити його належну швидкодію; - провести оцінку ефективності роботи розробленого програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – архітектура програмного забезпечення для підтримки ефективної комунікації між учасниками навчального процесу. Предмет дослідження – технології програмного забезпечення для підтримки комунікації у навчальному процесі, які б забезпечили належну ефективність. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в удосконаленні рівня бізнес логіки багаторівневої архітектури програмного забезпечення, що полягає в прискоренні процесу поширення інформації для підтримки ефективної комунікації шляхом розширення функціональних можливостей цього рівня. Практичне значення визначається тим, що запропоновано програмне забезпечення на базі багаторівневої архітектури, яке дасть змогу зручно для учасників навчального процесу вести облік, підтримувати комунікацію навчального процесу та отримувати своєчасні сповіщення про події навчання. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ, 2021р. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Догмош А.В., Головченко М.М. Архітектурне рішення для підтримки ефективної комунікації між учасниками навчального процесу. // Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2021) – м. Київ: НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського", 22- 26 листопада 2021 р.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення для створення вебзастосунків із використанням No-Code/Low-Code підходу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Литвиненко, Микита Дмитрович; Родіонов, Павло ЮрійовичРозмір пояснювальної записки – 153 аркуша, містить 38 ілюстрацій, 30 таблиць, 11 додатків, 63 посилання на джерела. Актуальність теми. Попри активний розвиток Low-Code/No-Code (LCNC ) технологій, наявні платформи здебільшого орієнтовані на швидке створення застосунків у середовищах малого та середнього бізнесу. У випадку корпоративного рівня їх використання обмежується низкою факторів: недостатньою масштабованістю, проблемами продуктивності, тощо. Це зумовлює актуальність дослідження та удосконалення архітектурних підходів, що дозволяють застосовувати LCNC рішення у корпоративному сегменті. Мета дослідження. Забезпечення використання LCNC-платформ підприємствами корпоративного сегмента шляхом розробки архітектури програмного забезпечення, що відповідає вимогам корпоративного середовища. Об’єкт дослідження. Програмне забезпечення для створення вебзастосунків із застосуванням LCNC підходу. Предмет дослідження. Архітектурні підходи, методи та засоби забезпечення масштабованості, продуктивності та розширюваності LCNC платформ корпоративного рівня. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати архітектурні підходи, застосовані у провідних LCNCплатформах; − визначити недоліки та обмеження існуючих LCNC платформ; − сформувати вимоги до архітектури LCNC-платформи; − розробити архітектуру; − розробити прототип LCNC платформи; − обґрунтувати використані технологічні рішення; − провести тестування розробленого програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в удосконаленні No-Code/Low-Code підходу, шляхом розробки архітектури, що забезпечує розширюваність, масштабованість та швидкодію. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено удосконалену архітектуру програмного забезпечення для створення LCNC платформ корпоративного рівня. Запропоноване рішення забезпечує розширюваність, масштабованість та високу продуктивність, що робить його придатним для впровадження у складні корпоративні інформаційні системи. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на IX Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2025)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: − Литвиненко М.Д., Родіонов П.Ю. Aрхітектура програмного забезпечення для створення вебзастосунків із використанням No-Code/Low-Code підходу. Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2025)». Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. 26-28 листопада 2025 р. Київ.Документ Відкритий доступ Архітектура програмного забезпечення студентського порталу управління проектами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Сіряк, Маргарита Василівна; Фіногенов, Олексій ДмитровичРозмір пояснювальної записки – 116 аркушів, містить 49 ілюстрацій, 4 таблиць, 4 додатків, 1 плакат. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області планування, управління і відстеження виконання, показано основні особливості існуючих рішень, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці удосконаленого додатку з більшими можливостями та підвищеною продуктивністю. Мета дослідження. Метою проекту є підвищення продуктивності праці, пов’язаного з процесами збору, обробки та аналізу даних про хід реалізації проекту, проведення аналітичних та прогнозних розрахунків, а також розрахунків з опрацювання варіантів для прийняття рішень Об’єкт дослідження: програмне забезпеченні порталу управління проектами. Предмет дослідження: архітектурні рішення для створення програмного забезпечення порталу управління проектами. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз проблеми та існуючих рішень; − розробка програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано удосконалення рівня бізнес логіки багаторівневої архітектури, що полягає в прискоренні процесу поширення інформації для підтримки ефективної комунікації шляхом розширення функціональних можливостей цього рівня. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у сфері управління проектами. Розроблений додаток є онлайн-інструментом для доступу до системи управління проектами. Web-клієнт дозволяє віддалено планувати, ставити, виконувати і контролювати завдання в проекті, а також відстежувати результати їх виконання.