Магістерські роботи (ІПІ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби для прийняття обґрунтованих рішень в умовах невизначеності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кобельський, Вадим Володимирович; Павлов, Олександр АнатолійовичРозмір пояснювальної записки – 323 аркуші, містить 11 ілюстрацій, 50 таблиць, 3 додатки, 51 посилання на джерела. Актуальність теми. Проблеми прийняття рішень в умовах невизначеності є найбільш актуальною, найбільш поширеною і найбільш складною проблемою загальної теорії прийняття рішень. Суть проблеми полягає в тому що потрібно прийняти рішення (наприклад обрати одну найкращу альтернативу з множини альтернатив при умові коли не має формальної моделі що задає критерій якості, по якій вибирається найкраща альтернатива, а є лише результати анкетування експертів відповідної галузі знань). Загально признаного найкращого формального методу і відповідного програмного забезпечення що його реалізує, на теперішній час не існує, тому проблема створення нового методу та на його основі програмного забезпечення, яке обґрунтовано найбільш ефективно його реалізує, є актуальною. Мета дослідження. Підвищення ефективності процесу прийняття рішень в умовах невизначеності на основі оригінального ПЗ що реалізує оригінальний метод обробки матриць парних порівнянь одного чи сукупності незалежних експертів. Об’єкт дослідження: процеси прийняття рішень в умовах невизначеності. Предмет дослідження: математичні методи та програмне забезпечення прийняття рішень в умовах невизначеності Для реалізації поставленої мети сформульовані та вирішені наступні завдання: – критичний порівняльний аналіз методів прийняття рішень; – критичний порівняльний аналіз програмного забезпечення що реалізує методи прийняття рішень; – розробка модифікованого метода Терстоуна що реалізує процедуру прийняття рішень в умовах невизначеності з використанням імовірнісної моделі та відповідної їй задачі лінійного програмування; – статистичне дослідження ефективності модифікованого методу Тестоуна. Рекомендації по його використанню; – узагальнення методу О.А. Павлова та його учнів обробки індивідуальної емпіричної матриці парних порівнянь на випадок множини незалежних експертів однакового та різного рівня професійності на основі запропонованих двох оригінальних імовірнісних моделей експерта, що формалізують оцінку рівня його професійності; – статистичне дослідження ефективності використання комбінаторних моделей для емпіричних матриць парних порівнянь що заповнюються експертами однакового чи різного рівня професійності; – розробка оригінальної моделі управління асинхронними обчислювальними процесами та обґрунтування обраної формальної емпіричної формули отримання вхідних даних для неї; – створення та обґрунтування запропонованої структури програмного забезпечення що включає в себе системи імітаційного моделювання використаних моделей та методів та програмні засоби реалізації розроблених методів включаючи можливість реалізації алгоритму ефективного статичного управління асинхронними обчислювальними процесами; – обґрунтування архітектури програмного засобу що реалізує системи імітаційного моделювання дослідження ефективності запропонованих методів; – проектування архітектури зручного для користувача програмного інтерфейсу що дозволяє ефективно використовувати можливості запропонованої монолітної крос платформної бібліотеки; – створення монолітної крос платформної бібліотеки, що реалізує запропоновані методи; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше створено програмне забезпечення з обґрунтуванням ефективності її архітектури, що реалізує модифікований та оригінальний методи прийняття рішень в умовах невизначеності на основі оригінальних імовірнісних моделей. Практичне значення полягає в тому що розроблене програмне забезпечення може бути ефективно використано користувачем для розв’язання довільних практичних задач прийняття рішень з використанням лише емпіричних матриць парних порівнянь що заповнюються експертами, зокрема результати статистичних досліджень показують надзвичайну практичну ефективність використання групи незалежних експертів не досить високої професійності в порівнянні з вимогами до рівня професійності якщо використовується лише один експерт. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на невступних конференціях. Павлов О.А., Кобельський В.В. Статичне дослідження модифікованого методу Терстоуна. International Conference on Engineering, Materials, Technologies, Transport. м. Луцьк, 14-16 травня 2024р. Павлов О.А., Кобельський В.В. Методологія використання універсальних методів прийняття рішень в умовах невизначеності. XIV міжнародна науково-практична конференція “Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем”. м. Чернігів, 23-24 травня 2024р. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: Павлов О.А., Халус О.А., Мельников О.В., Дрозд В.В., Кобельський В.В., Медведєв М.Є. Статичні алгоритми управління паралельними асинхронними обчислювальними процесами [Pavlov A.A., Khalus E.A., Melnikov O.V., Drozd V.V., Kobelskiy V.V., Medvediev M.Ye. Static algorithms for parallel asynchronous computing process management] // Міжвідомчий науково-технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. Том 1. № 44. С.116–126. https://doi.org/10.20535/1560-8956.44.2024.302427, http://asac.kpi.ua/article/view/302427 (Категорія В) Павлов О.А., Зенів І.О., Кобельский В.В. Математичне та програмне забезпечення колективного прийняття рішень в умовах невизначеності // Адаптивні системи автоматичного управління. 2025. № 2 (47) (Прийнято до друку, Категорія В) Павлов О.А., Кобельський В.В. Статичне дослідження модифікованого методу Терстоуна. Materials Technology Engineering 2024 2-nd International Conference on Engineering, Materials, Technologies, Transport. м. Луцьк. ст.217-220. Павлов О.А., Кобельський В.В. Методологія використання універсальних методів прийняття рішень в умовах невизначеності. Матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції “Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем” Том 2, ст.281-284. м. Чернігів, 23-24 травня 2024р.Документ Відкритий доступ Метод та програмний засіб для управління багаторівневою виробничою системою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Медведєв, Михайло Євгенович; Павлов, Олександр АнатолійовичРозмір пояснювальної записки – 137 аркушів, містить 19 ілюстрацій, 8 таблиць, 3 додатки, 93 посилання на джерела. Актуальність теми. Розв’язок задачі управління дискретними виробничими системами з використанням ймовірнісних моделей призводить до зменшення ефективності, що супроводжується зниженням прибутку. Тому найбільш ефективними моделями управління дискретними виробничими системами є багаторівневі (багатоетапні) детерміновані моделі календарного та оперативного планування, на основі яких розв’язуються задачі управління дискретними виробничими системами, що складаються з побудови календарного поопераційного плану та побудові в реальному масштабі часу оперативного поопераційного плану, що використовується для корекції календарного поопераційного плану в процесі його реалізації. Так як більшість задач календарного планування є NP-повними (складними), тобто необхідна кількість операцій точного методу експоненційно залежить від кількості змінних, то відповідні алгоритми не є швидкими і для їх ефективної реалізації необхідно як створювати методи, що максимально використовують властивості задачі, так і моделі та алгоритми розпаралелювання обчислювальних процесів. З цього випливає, що і досі моделі і методи управління дискретними виробничими системами є актуальними як в теоретичному, так і в практичному аспектах. Мета дослідження. Метою дослідження є збільшення ефективності управління багаторівневими дискретними виробничими системами в детермінованій постановці шляхом створення нового програмного забезпечення, що реалізує оригінальні методи управління одного класу багаторівневих дискретних виробничих систем у вигляді крос-платформної бібліотеки. Об’єкт дослідження: процеси управління багаторівневими дискретними виробничими системами. Предмет дослідження: методи, платформи та засоби розробки програмного забезпечення для управління багаторівневими дискретними виробничими системами. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − критичний аналіз методів знаходження розв’язків задач календарного поопераційного планування в детермінованій постановці; − критичний аналіз програмних засобів управління дискретними виробничими системами; − розробка оригінальної математичної моделі одного класу багаторівневих дискретних виробничих систем; − розробка оригінального ефективного методу знаходження оптимальних календарних поопераційних планів для багаторівневих дискретних виробничих систем, ефективність якого реалізується за допомогою інтелектуального інтерфейсу, який дозволяє використовувати досвід управлінців при перерозподілі робіт по підрозділам кожного рівня моделі дискретної виробничої системи на кожній ітерації алгоритму; − розробка методу побудови оперативного поопераційного плану для дворівневої дискретної виробничої системи; − розробка моделі та методу статичного управління паралельними обчислювальними процесами на ідентичних незалежних процесорах; − знаходження статистично обґрунтованих даних, що дозволяють використовувати моделі і методи управління паралельними обчислювальними процесами; − створення та обґрунтування ефективності запропонованої архітектури кросплатформної бібліотеки, що реалізує запропоновані оригінальні ітераційні алгоритми підвищення ефективності побудови поопераційних календарних планів багаторівневих дискретних виробничих систем; − створення та обґрунтування архітектури інтелектуального інтерфейсу, що найбільш зручним способом залучає досвідченого управлінця в алгоритм побудови поопераційного календарного плану; − створення програмної складової, що ефективним чином реалізує статичне управління асинхронними паралельними обчислювальними процесами; − аналіз ефективності програмних компонентів створеної кросплатформної бібліотеки при реалізації управління одного класу багаторівневої дискретної виробничої системи. Наукова новизна: − вперше запропонована дворівнева та багаторівнева моделі одного класу дискретної виробничої системи та оригінальні методи побудови календарного та поопераційного планів, що включають в себе ефективний розв’язок чотирьох одноетапних задач календарного планування, а також використовує досвідченого управлінця при перерозподілі робіт по підрозділам кожного рівня моделі дискретної виробничої системи на кожній ітерації алгоритму; − для підвищення ефективності реалізації запропонованих алгоритмів управління дискретною виробничою системою запропоновано оригінальні модель та метод управління асинхронними обчислювальними процесами; − отримання статистично обґрунтованих характеристик складності розв’язання задачі «Мінімізація сумарного зваженого випередження виконання робіт на одному приладі» оригінальним методом, що є модифікацією методу гілок і меж за рахунок використання теоретично обґрунтованих властивостей цієї задачі; − вперше запропоновано архітектуру програмного забезпечення та інтелектуального інтерфейсу, що реалізує оригінальні моделі та ефективні методи побудови календарного та поопераційного планів одного класу дискретних виробничих систем, ефективність якого суттєво підвищена шляхом оптимізації розпаралелювання асинхронних обчислювальних процесів та програмної реалізації найбільш ефективного використання досвідченого управлінця в алгоритмі побудови поопераційного календарного плану. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмне забезпечення дозволяє ефективно реалізовувати календарні та оперативні поопераційні плани для одного класу багаторівневих дискретних виробничих систем на основі запропонованих нових моделей та методів. Зручність використання запропонованої кросплатформної бібліотеки ґрунтується на використанні інтелектуального інтерфейсу користувача при взаємодії з системою, що полягає у ефективному використанні досвідченого управлінця при перерозподілі робіт по підрозділам кожного рівня моделі дискретної виробничої системи на кожній ітерації алгоритму, та зменшенні кількості параметрів, що аналізуються користувачем при аналізі ефективності побудованих календарних та оперативних поопераційних планів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на: 1) Міжнародний науковий симпозіум «Питання оптимізації обчислень (ПОО-XLVIІІ)», присвячений 100-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова, Львів, 19–22 вересня 2023 р; 2) The Seventh International Conference on Computer Science, Engineering and Education Applications ICCSEEA 2024, 27–28 April 2024, Kyiv, Ukraine. Публікації. Наукові положення дисертації були опубліковані в: 1) Павлов О.А., Халус О.А., Місюра О.Б., Мельников О.В., Медведєв М.Є. ПДС-алгоритми для двоетапної задачі календарного планування в детермінованій постановці та в умовах невизначеності [Pavlov A.A., Khalus E.A., Misura E.B., Melnikov O.V., Medvediev M.Ye. PSC-algorithms for a two-stage scheduling problem in the deterministic formulation and under uncertainty conditions] // Міжвідомчий науково-технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. Том 1. № 42. С.184–196. DOI: https://doi.org/10.20535/1560-8956.42.2023.279170. 2) Павлов О.А., Халус О.А., Мельников О.В., Дрозд В.В., Кобельський В.В., Медведєв М.Є. Статичні алгоритми управління паралельними асинхронними обчислювальними процесами [Pavlov A.A., Khalus E.A., Melnikov O.V., Drozd V.V., Kobelskiy V.V., Medvediev M.Ye. Static algorithms for parallel asynchronous computing process management] // Міжвідомчий науково-технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. Том 1. № 44. С.116–126. DOI: https://doi.org/10.20535/15608956.44.2024.302427. 3) Павлов О.А., Халус О.А., Медведєв М.Є. Мінімізація сумарного зваженого моменту випередження виконання завдань на одному приладі [Pavlov A.A., Khalus E.A., Medvediev M.Ye. Minimization of the total weighted earliness of tasks on a single machine] // Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології: зб. наук. праць / Національна академія наук України, Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України; [редкол.: Є. Чапля (головний редактор) та ін.]. — Львів: Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, 2023. — Вип. 37. — С. 57–61 URI: http://www.fmmit.lviv.ua/index.php/fmmit/article/view/305 [Міжнародний науковий симпозіум «Питання оптимізації обчислень (ПОО-XLVIІІ)», присвячений 100-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова, Львів, 19–22 вересня 2023 р.]. 4) Pavlov A., Khalus E., Lishchuk K., Medvediev M., Hu C.: A Two-Level Model of a Discrete Manufacturing System. Management Methods and Software Architecture [Павлов О.А., Халус О.А., Ліщук К.І., Медвєдєв М.Є., Ху Ц. Дворівнева модель дискретної виробничої системи. Методи управління та архітектура програмного забезпечення]. In: Hu Z., Dychka I., He M. (eds) Advances in Computer Science for Engineering and Education VII, Volume 1. ICCSEEA 2024. Lecture Notes on Data Engineering and Commu-nications Technologies, vol. 242. Springer, Cham (2025) // The Seventh International Conference on Computer Science, Engineering and Education Applications ICCSEEA 2024, 27–28 April 2024, Kyiv, Ukraine. – 2025, LNDECT vol. 242, DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-84228-3_45.Документ Відкритий доступ Бібліотека для збору та аналізу метрик у високонавантажених сервісах на основі системи моніторингу Prometheus(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Миронюк, Антон Іванович; Стеценко, Інна ВячеславівнаРозмір пояснювальної записки – 86 аркушів, містить 36 ілюстрацій, 9 таблиць, 3 додатки, 45 посилань на джерела. Актуальність теми. В роботі підкреслюється важливість збору метрик в процесі роботи застосунків для забезпечення їх стабільного функціонування. Найбільш відоме рішення на сьогодні – це система моніторингу Prometheus. Для раннього виявлення потенційних проблем корисно збирати метрики в розрізі квантилів на тривалому проміжку часу, адже просто середнє значення певного показника часто буває нерепрезентативним та оманливим у випадку волатильних даних. Проте використання наявних засобів в Python-екосистемі вимагає великої кількості серверних ресурсів та тривалого попереднього аналізу для систем з інтенсивним трафіком, що може бути досить затратним для підприємств з фінансової сторони. Саме тому актуальною є розробка нового підходу для збору та аналізу метрик у високонавантажених сервісах на базі Prometheus. Мета дослідження. Метою є забезпечення збору більшої кількості даних для метрик у розрізі квантилів з високою точністю та водночас використання меншої кількості обчислювальних ресурсів на основі системи моніторингу Prometheus для високонавантажених застосунків. Об’єкт дослідження: методи та програмне забезпечення моніторингу високонавантажених систем. Предмет дослідження: методи та метрики бібліотеки моніторингу Prometheus. Для досягнення мети поставлені наступні завдання: – порівняння існуючих підходів для збору метрик у застосунках; – аналіз методів та алгоритмів для обрахування квантилів на клієнтській стороні; – адаптація обраного алгоритму для роботи з потоком даних у реальному часі; – розробка Python-розширення для офіційної бібліотеки Prometheus, що реалізує обрахування квантилів на клієнтській стороні; – експериментальне дослідження ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в удосконаленні методу обрахування квантилів для метрики Summary на стороні клієнта для більш точного їх оцінювання та мінімізації використання обчислювальних ресурсів в умовах обробки даних в реальному часі. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено Python-розширення для офіційної бібліотеки Prometheus, що реалізує збір показників у розрізі квантилів для метрики Summary за вдосконаленим методом. Бібліотеку у вигляді Python-пакета можна легко інтегрувати як для синхронних, так і для асинхронних програм з довільним рівнем навантаження. Це дозволяє значно зменшити обсяг даних на стороні сервера Prometheus та швидко переглядати графіки з метриками, спостережуваними на великих проміжках часу (тижні або навіть місяці), що практично неможливо у підході з обрахуванням квантилів на стороні сервера. Розроблене в ході наукового дослідження програмне забезпечення було інтегровано в окремих проєктах компанії ТОВ «РІФЕЙС УКРАЇНА». Це допомогло підвищити ефективність процесу моніторингу сервісів за допомогою системи Prometheus завдяки можливості збору більшої кількості метрик у розрізі квантилів з високою точністю при меншому використанні обчислювальних ресурсів. Код бібліотеки є відкритим та доступний за посиланням https://github.com/RefaceAI/prometheus-summary. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Миронюк А. І., Стеценко І. В. Бібліотека для збору та аналізу метрик у високонавантажених сервісах на основі системи моніторингу Prometheus. Матеріали VІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 21–23 травня 2024 року, с. 102–105. 2) I. Stetsenko and A. Myroniuk, “Software for collecting and analyzing metrics in highly loaded applications based on the Prometheus monitoring system,” in Inf. Comput. and Intell. syst. j., no. 5, pp. 17–28, Dec. 2024, https://doi.org/10.20535/2786-8729.5.2024.316366.Документ Відкритий доступ Методологія та програмні засоби підвищення ефективності синтетичного методу побудови багатовимірних поліноміальних регресій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Дрозд, Валерія Валеріївна; Павлов, Олександр АнатолійовичРозмір пояснювальної записки – 178 аркушів, містить 28 ілюстрацій, 11 таблиць, 3 додатки, 43 посилання на джерела. Актуальність теми. Регресійний аналіз є одним з найбільш поширених універсальних засобів виявлення прихованих взаємозв’язків у даних, але побудова правильної структури регресійних моделей та реалізація алгоритмів регресійного аналізу в програмному забезпеченні – досить трудомісткі задачі. На сучасному рівні ефективний розв’язок цих задач методологічно реалізується одночасним використанням логічно зв’язаних різнопланових алгоритмів для створення індивідуального алгоритму розв’язання конкретної задачі регресії. Тому використання вищеописаного підходу для підвищення ефективності синтетичного методу побудови багатовимірних поліноміальних регресій є актуальним. Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності програмного забезпечення синтетичного методу побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом, шляхом розробки нових компонентів програмного забезпечення, що реалізують теоретично обґрунтовану методологію створення індивідуальних алгоритмів декомпозиційного методу, та підвищення ефективності модифікованого методу групового урахування аргументів, завдяки одночасному використанню низки регулярних критеріїв. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення та методи побудови багатовимірних поліноміальних регресій. Предмет дослідження: методологія та програмні засоби підвищення ефективності програмного забезпечення синтетичного методу побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – дослідити теоретичні властивості декомпозиційного методу, що входить до складу синтетичного методу, та забезпечити можливість підвищення його ефективності, шляхом розробки нової теоретично обґрунтованої методології створення індивідуальних алгоритмів побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом; – створити підхід, який дозволяє підвищити ефективність модифікованого методу групового урахування аргументів, що входить до складу синтетичного методу, шляхом одночасного використання низки регулярних критеріїв; – обґрунтувати можливість використання алгоритму статичного управління паралельними асинхронними обчислювальними процесами для покращення швидкодії паралельної реалізації модифікованого методу групового урахування аргументів, шляхом знаходження асимптотичної складності його підалгоритмів; – дослідити способи розширення можливостей мов програмування загального призначення та універсальних програмних засобів для автоматизації процесу створення і програмної реалізації індивідуальних алгоритмів побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом, на основі положень синтетичного методу та запропонованих нових теоретично обґрунтованих методологій; – на основі проведеного аналізу розробити методологію розширення можливостей обраної мови програмування загального призначення для автоматизації процесу створення та програмної реалізації індивідуальних алгоритмів побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом; – модифікувати архітектуру програмної бібліотеки, яка реалізує синтетичний метод побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом, шляхом включення в себе нових складових, що забезпечать підвищення ефективності синтетичного методу; – виконати статистичне дослідження ефективності нової версії модифікованого методу групового урахування аргументів; – виконати дослідження ефективності в цілому програмної бібліотеки побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом. Наукова новизна: – вперше запропонована нова теоретично обґрунтована методологія створення індивідуальних алгоритмів декомпозиційного методу побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом; – вперше розроблено методологію підвищення ефективності модифікованого методу групового урахування аргументів побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом, шляхом використання асиметричного та симетричного регулярних критеріїв, що враховують специфіку сформульованої задачі регресії; – вперше розроблено методологію розширення мови програмування Python, що забезпечує автоматизацію процесу створення та програмної реалізації індивідуальних алгоритмів синтетичного методу побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом; – обґрунтовано модифікацію архітектури програмної бібліотеки реалізації синтетичного методу, яка включає в себе нові складові, що дозволяють підвищити ефективність методу, шляхом автоматизованої інтерактивної реалізації індивідуальних алгоритмів побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що нова версія програмної бібліотеки побудови багатовимірних поліноміальних регресій, заданих надлишковим описом, суттєво підвищує ефективність її використання для користувачів, що володіють базовими навичками в області програмування та регресійного аналізу, і дозволяє за необхідності вбудовувати її у цільовий застосунок. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на: Восьмій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech – 2025)» – м. Київ, Тринадцятій Міжнародній науково-практичній конференції «Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем» (КЗЯТПС – 2023) – м. Чернігів; П’ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech – 2023)» – м. Київ; Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech – 2022 Осінь) – м. Київ; Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech – 2021) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Pavlov O., Holovchenko M., Mukha I., Lishchuk K., Drozd V. A Modified Method and an Architecture of a Software for a Multivariate Polynomial Regression Building Based on the Results of a Conditional Active Experiment. In: Hu Z., Dychka I., He M. (eds) Advances in Computer Science for Engineering and Education VI. ICCSEEA 2023. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, Vol. 181, pp. 207-222. Springer, Cham (2023) // The Sixth International Conference on Computer Science, Engineering and Education Applications ICCSEEA 2023, 16 April 2023, Warsaw, Poland. – 2023, LNDECT Vol. 181, pp. 207-222. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-36118-0_19 [Scopus]. 2) Павлов О. А., Головченко М. М., Дрозд В. В., Шаргородський В. С. Підвищення ефективності модифікованого методу урахування аргументів для побудови багатовимірних регресій, заданих надлишковим описом // Міжвідомчий науково-технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025. Том 1. № 46. 3) Pavlov O. A., Holovchenko M. M., Drozd V. V. Modification of the Decomposition Method of Constructing Multivariate Polynomial Regression which is Linear with Respect to Unknown Coefficients // Bulletin of National Technical University «KhPI». Series: System analysis, control and information technologies, – № 2 (12), 2024. – С. 3-10. DOI: https://doi.org/10.20998/2079-0023.2024.02.01. 4) Pavlov O. A., Holovchenko M. M., Drozd V. V. An Adaptive Method for Building a Multivariate Regression // Bulletin of National Technical University «KhPI». Series: System analysis, control and information technologies, – № 1 (11), 2024. – С. 38. DOI: https://doi.org/10.20998/2079-0023.2024.01.01. 5) Павлов О. А., Халус О. А., Мельников О. В., Дрозд В. В., Кобельський В. В., Медведєв М. Є. Статичні алгоритми управління паралельними асинхронними обчислювальними процесами // Міжвідомчий науково-технічний журнал «Адаптивні системи автоматичного управління». К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. Том 1. № 44. С. 116-126. DOI: https://doi.org/10.20535/1560-8956.44.2024. 302427. 6) Pavlov O. A., Holovchenko M. M., Drozd V. V. Efficiency Substantiation for a Synthetical Method of Constructing a Multivariate Polynomial Regression, Given by a Redundant Representation // Bulletin of National Technical University «KhPI». Series: System analysis, control and information technologies, – № 1 (9), 2023. – С. 3-9. DOI: https://doi.org/10.20998/2079-0023.2023.01.01. 7) Pavlov O. A., Holovchenko M. M., Drozd V. V. Construction of a Multivariate Polynomial, Given by a Redundant Description, in Stochastic and Deterministic Formulations Using an Active Experiment // Bulletin of National Technical University «KhPI». Series: System analysis, control and information technologies, – № 1 (7), 2022. – С. 3-8. DOI: https://doi.org/10.20998/2079-0023.2022.01.01. 8) Drozd V. V., Holovchenko M. M., Pavlov O. A. Methodology and Software Tools for Enhancing the Efficiency of the Synthetic Method in Multivariate Polynomial Regression Construction // Восьма Міжнародна науково-практична конференція «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech – 2025)», Київ, 13-15 травня 2025 р.: Кафедра ІПІ ФІОТ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025 – С. 10-14. 9) Павлов О. А., Головченко М. М., Дрозд В. В. Синтетичний метод побудови багатовимірної поліноміальної регресії // Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем (КЗЯТПС – 2023): матеріали тез доповідей XІІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 25-26 травня 2023 р.): у 2 т. Т. 2. – Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2023. – С. 272-273. 10) Троцюк П. С., Дрозд В. В., Головченко М. М., Павлов О. А. Програмне забезпечення для статистичного дослідження ефективності методу побудови багатовимірної лінійної регресії, заданої надлишковим описом // Пʼята Міжнародна науково-практична конференція «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech – 2023)», Київ, 19-21 грудня 2023 р.: Кафедра ІПІ ФІОТ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. – С. 327-332. 11) Павлов О. А., Головченко М. М., Дрозд В. В., Ревич М. М. Дослідження ефективності методу побудови багатовимірної лінійної регресії, заданої надлишковим описом // Третя Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech – 2022 Осінь), Київ: Кафедра ІПІ ФІОТ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – С. 10-13. 12) Дрозд В. В., Головченко М. М. Методи та програмні засоби побудови нелінійних поліноміальних регресій з використанням нормованих ортогональних поліномів Форсайта // Перша Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech – 2021). Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. Матеріали конференції. – Київ. – 2021. 22-26 листопада 2021 р. – С. 82-86.Документ Відкритий доступ Метод та програмний засіб гейміфікації навчання в сфері інженерії програмного забезпечення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гордієнко, Марк Парвез; Сидоров, Микола ОлександровичРозмір пояснювальної записки – 137 аркушів, містить 18 ілюстрацій, 32 таблиці, 7 додатків, 26 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему гейміфікації навчання в інженерії програмного забезпечення. Гейміфікація визначається як застосування ігрових технологій та методів до не ігрової діяльності для залучення та мотивації людей, щоб отримати кращі результати. Виявлено потребу в удосконаленні наявних методів гейміфікації та їх адаптації під специфіку навчання в інженерії програмного забезпечення. Мета дослідження. Основною метою є дослідити корисність використання гейміфікації в навчанні інженерії програмного забезпечення. Об’єкт дослідження: навчальний процес в інженерії програмного забезпечення. Предмет дослідження: методи та засоби гейміфікації навчального процесу в інженерії програмного забезпечення. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – вивчити стан досліджень методів та засобів гейміфікації навчання в інженерії програмного забезпечення шляхом огляду літератури; – удосконалити метод гейміфікації навчання в інженерії програмного забезпечення шляхом адаптації до специфіки відповідних дисциплін; – створити програмний засіб шляхом застосування удосконаленого методу гейміфікації; – показати корисність застосування гейміфікації та працездатність засобу гейміфікації в реальному освітньому процесі. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що удосконалено метод Окталізис для гейміфікації навчального процесу інженерії програмного забезпечення, шляхом розширення та налаштування ігрових елементів методу під специфіку навчання інженерії програмного забезпечення, що підтвердило корисність використання гейміфікації. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що удосконалений метод гейміфікації навчання в інженерії програмного забезпечення може бути застосований не тільки в освітньому процесі закладів вищої освіти за спеціальністю 121, але і в професійної і загальної середньої освіти, навчальних курсах, тощо. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: – Гордієнко М.П., Сидоров М.О. Метод та програмний засіб гейміфікації навчання в інженерії програмного забезпечення. Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)». Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. 20-22 листопада 2024 р. Київ.Документ Відкритий доступ Система уніфікації ідентифікації користувачів в АС ЗВО(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Яцевський, Олександр Ігорович; Фіногенов, Олексій ДмитровичРозмір пояснювальної записки – 167 аркушів, містить 16 ілюстрацій, 23 таблиці, 6 додатків, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему уніфікації ідентифікації користувачів в інформаційному середовищі закладу вищої освіти. Показано основні особливості існуючих рішень, їх переваги та недоліки в контексті специфічних потреб університету. Виявлено потребу в розробці системи єдиної точки входу, що забезпечить централізоване управління автентифікацією користувачів та інтеграцію з існуючими інформаційними системами університету. Мета дослідження. Основною метою є розробка та впровадження системи уніфікованої ідентифікації користувачів для забезпечення єдиної точки входу до інформаційних ресурсів університету. Об'єкт дослідження: процеси ідентифікації та аутентифікації користувачів в розподілених інформаційних системах закладів вищої освіти. Предмет дослідження: методи, засоби та технології уніфікованої ідентифікації та аутентифікації користувачів для інтеграції з інформаційними системами університету. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – аналіз існуючих рішень SSO та формування вимог до системи; – проектування архітектури системи та розробка механізмів інтеграції з АС "Ядро"; – розробка системи двофакторної автентифікації та управління токенами; – створення користувацького інтерфейсу та API для інтеграції з іншими системами. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в розробці архітектури системи централізованої аутентифікації для розподілених інформаційних систем закладу вищої освіти, яка, на відміну від існуючих рішень, забезпечує інтеграцію з наявними системами без порушення їх автономності та специфічних механізмів авторизації, можливість поетапного впровадження єдиної точки входу з підтримкою паралельного функціонування різних механізмів автентифікації, а також гнучке управління ролями користувачів на основі даних з центрального каталогу довідників університету. Такий підхід дозволяє зберегти працездатність існуючої інфраструктури під час міграції на нову систему автентифікації та забезпечити необхідний рівень безпеки при роботі з розподіленими інформаційними ресурсами закладу вищої освіти. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні системи, що забезпечує єдину точку входу для всіх інформаційних ресурсів університету, підвищує безпеку облікових даних користувачів та спрощує процес автентифікації. Система може бути адаптована для використання в інших закладах вищої освіти. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках програми цифровізації університету. Апробація. Основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на науково-технічній конференції "Інформаційні технології в освіті" (Київ, 2024). Розроблене ПЗ впроваджено в КБ ІС КПІ ім. Ігоря Сікорського (акт впровадження). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Фіногенов О.Д. Проблеми ідентифікації персони в автоматизованих системах закладів вищої освіти / Ковтунець О.В., Бабич Б.Б., Губський А.М., Ромашкевич Я.О., Фіногенов О.Д., М’яч Д.О., Яцевський О.І. // Вступна кампанія до закладів вищої освіти України: проблеми та перспективи : 7-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 21 червня 2024, Київ : матеріали. — 2024. — С. 72-74. 2) Фіногенов О.Д. Пікові навантаження на інформаційні системи забезпечення процесу прийому до університету та на інформаційні системи автоматизації університетських процесів в КПІ ім. Ігоря Сікорського / Ковтунець О.В., Бабич Б.Б., Губський А.М., Ромашкевич Я.О., Фіногенов О.Д., М’яч Д.О., Яцевський О.І. // Вступна кампанія до закладів вищої освіти України: проблеми та перспективи : 7-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 21 червня 2024, Київ : матеріали. — 2024. — С. 74-76. Фіногенов О.Д. Оцінювання роботи в приймальній комісії за результатами підсистеми рейтингування науково-педагогічних працівників / Ковтунець О.В., Бабич Б.Б., Губський А.М., Ромашкевич Я.О., Фіногенов О.Д., М’яч Д.О., Яцевський О.І. // Вступна кампанія до закладів вищої освіти України: проблеми та перспективи : 7-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 21 червня 2024, Київ : матеріали. — 2024. — С. 77-79.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для генерації шкільного розкладу на основі еволюційного алгоритму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Чуй, Олег Володимирович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 145 аркушів, містить 48 ілюстрацій, 39 таблиць, 5 додатків, 30 посилань на джерела. Актуальність теми. За останні роки значно активізувалася цифровізація освітніх процесів, можна пригадати програми, які забезпечують інтеграцію електронних журналів та щоденників, різноманітні навчальні платформи та прогресивний застосунок «Мрія». Зазвичай процес складання шкільного розкладу виконується вручну. Саме тому програмне забезпечення для генерації розкладу стало б логічним продовженням цифровізації української школи. Мета дослідження. Основною метою є підвищення швидкості генерування шкільного розкладу за допомогою програмного забезпечення на основі еволюційного алгоритму. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для складання шкільного розкладу. Предмет дослідження: методи та алгоритми для автоматизації складання шкільного розкладу. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − виконати порівняльний аналіз рішень для проблеми складання розкладу; − здійснити аналіз методів для покращення наявних рішень; − розробити модифікований алгоритм для задачі складання розкладу; − розробити програмне забезпечення; − дослідити швидкодію запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано модифікацію еволюційного алгоритму для підвищення його швидкодії. Результат досягнутий шляхом удосконалення наявних та реалізації нових компонентів алгоритму. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що надано зручний інструмент для методистів, що дозволяє швидко та ефективно складати шкільний розклад. Також система забезпечує можливість додавання обмежень, що враховують унікальні потреби українських шкіл. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024) – м. Київ, 20-22 листопада 2024 року. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Чуй О.В., Ліхоузова Т.А. Програмне забезпечення для генерації шкільного розкладу на основі еволюційного алгоритму // VІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024). Матеріали конференції. 20-22 грудня 2024 р. Київ. – с. 133-137.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для взаємодії смарт-годинника з іншими цифровими пристроями(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Щербаков, Антон Олександрович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 98 аркушів, містить 19 ілюстрацій, 18 таблиць, 2 додатки, 10 посилань на джерела. Актуальність теми. Тема є важливою з точки зору розвитку сучасних технологій у спортивній галузі. Виконання даної роботи сприяє покращенню тренувального процесу, підвищенню ефективності тренувань та забезпеченню кращої взаємодії між спортсменами та тренерами. Мета дослідження забезпечити ефективний обмін цифровими даними фізичних тренувань між розумним годинником, який використовує спортсмен, та іншими пристроями, що використовують тренери. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для фітнесу та спорту. Предмет дослідження: методи та алгоритми збору, зберігання та аналізу фізичних даних спортсмена, методи організації взаємодії між пристроями, якими користуються тренер та спортсмен. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати існуючі рішення та визначити їх недоліки у контексті взаємодії між спортсменом та тренерами; − імплементувати велику мовну модель для генерації персоналізованих тренувань спортсменів; − реалізувати функціональність для обміну даними між спортсменом та тренером, включаючи можливість коригування створених тренувальних програм. Наукова новизна: набуло подальшого розвитку використання паттерну MVVM. На рівні Model запропоновано використання двох типів сховищ даних для забезпечення роботи в режимах онлайн та офлайн. На рівні ViewModel запропоновано використання великої мовної моделі, яку інтегровано у систему для генерації персоналізованих тренувальних планів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці працюючого програмного забезпечення, яке дозволяє спортсменам створювати персоналізовані тренування, а їх тренерам переглядати, корегувати та погоджувати чи відхиляти їх. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024» – м. Київ, 20-22 листопада 2024р. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Щербаков А.О., Ліхоузова Т.А. Програмне забезпечення розумного годинника для самостійних занять спортом та фітнесом // Системні технології, том 5(148), 2023 – с.99-108. 2) Щербаков А.О., Ліхоузова Т.А. Архітектурне рішення для взаємодії смарт-годинника з іншими цифровими пристроями // VІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024). Матеріали конференції. 20-22 грудня 2024 р. Київ. – с. 144-146.Документ Відкритий доступ Система автоматизації оновлення тестових сценаріїв ПЗ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ярощенко, Назар Вікторович; Поперешняк, Світлана ВолодимирівнаРозмір пояснювальної записки – 117 аркушів, містить 10 ілюстрацій, 27 таблиць, 2 додатки, 18 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в автоматизації тестування програмного забезпечення, зокрема, у контексті забезпечення якості та продуктивності тестування складних систем. Показано основні особливості існуючих рішень, їх переваги, такі як забезпечення своєчасної адаптації тестів до змін у коді, зниження ризику пропуску дефектів і підвищення продуктивності розробки, а також недоліки, зокрема високу початкову вартість впровадження. Виявлено потребу в удосконаленні підходів до автоматизації, що дозволить ефективніше покривати складні системи, зменшувати витрати на підтримку тестового середовища і підвищувати економічну ефективність у довгостроковій перспективі. Мета дослідження. Основною метою є скоротити час необхідний для оновлення тестових сценаріїв автоматизуючи цей процес шляхом розробки методів і засобів автоматичного виявлення змін у програмному коді та відповідного коригування тестових сценаріїв. Об’єкт дослідження: процеси тестування програмного забезпечення, зокрема управління тестовими сценаріями та їх підтримка в актуальному стані. Предмет дослідження: методи та інструменти автоматичного оновлення тестових сценаріїв у процесі розробки програмного забезпечення. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − Аналіз існуючих інструментів; − Розробити архітектуру системи; − Реалізувати прототип системи; − Оцінити ефективність за критеріями точності та швидкості оновлення тестів. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для автоматизації тестування програмного забезпечення, яке, на відміну від існуючих підходів, забезпечує своєчасну адаптацію тестів до змін у коді, знижує ризик пропуску дефектів та підвищує продуктивність команд розробки. Результат досягнутий шляхом розробки модернізованого алгоритму, що оптимізує процес оновлення тестів, мінімізуючи витрати часу та зусиль, необхідних для підтримки актуальності тестового середовища. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані методи автоматизації тестування інтегровані в межах єдиної системи, яка забезпечує простоту використання для користувача. Розроблена система може бути використана в проєктах з розробки складного програмного забезпечення, де потрібна висока гнучкість, адаптивність тестового середовища та зниження витрат на підтримку якості. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Дослідження виконувалося в рамках НДР “Теоретичні та практичні аспекти технології Internet of Everything” з державним реєстраційним номером: 0123U104930. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на ІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м. Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Ярощенко Н. В., Система автоматизації оновлення тестових сценаріїв / Н.В. Ярощенко, С.В. Поперешняк // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні аспекти діджиталізації та інформатизації в програмній та комп'ютерній інженерії».Документ Відкритий доступ Фреймворк для створення користувацьких інтерфейсів за допомогою розмітки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Прошин, Назарій Анатолійович; Головченко, Максим МиколайовичРозмір пояснювальної записки – 144 аркушів, містить 26 ілюстрацій, 28 таблиць, 3 додатки, 47 посилань на джерела. Актуальність теми. Актуальність розробки програмних засобів автоматизованого конструювання графічних інтерфейсів користувача полягає в необхідності спрощення процесу проектування графічних інтерфейсів, що є складовою більшості програмних засобів. Мета дослідження. Спрощення процесу конструювання графічного інтерфейсу користувача за рахунок створення комплексного фреймворку, на основі оригінальної мови розмітки та подійно-орієнтованого підходу. Об’єкт дослідження. Програмне забезпечення для створення графічних користувацьких інтерфейсів. Предмет дослідження. Процес створення комплексного фреймфорку для конструювання графічних інтерфейсів користувача на основі оригінальної мови розмітки та подійно-орієнтованого підходу. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз існуючих рішень; − розробка власної мови розмітки; − розробка алгоритмів парсингу та відображення графічного інтерфейсу користувача; − розробка механізму обробки подій, що виникають у процесі роботи користувача з графічним інтерфейсом(натискання клавіш тощо); − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна отриманих результатів: − розробка оригінальної мови розмітки для конструювання графічних інтерфейсів користувача; − створено оригінальний фреймворк, для конструювання графічних інтерфейсів користувача на основі оригінальної мови розмітки, що на відміну від існуючих викорстовує “напівкомпілятор”, який поєднує частково властивості компілятора та інтерпретора з метою підвищення швидкості використання оригінальної мови розмітки. Практичне значення. Практична значимість розробки полягає в створенні фреймворку для проєктування графічних інтерфейсів користувача на основі оригінальної мови розмітки, який можна легко інтегрувати у будь-який застосунок на мові програмування С++, що працює під операційною системою Windows, всього за кілька етапів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ПЕРЕДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (SoftTech-2024). Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Прошин Н.А., Головченко М.М. Фреймворк для створення користувацьких інтерфейсів за допомогою розмітки // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024 Осінь) : матеріали тез доповідей V Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів (м. Київ, 19-22 листопада 2024). – К. : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024.Документ Відкритий доступ Бібліотека для інтелектуального створення наборів даних зображень(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Українець, Дмитро Русланович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 116 аркушів, містить 3 ілюстрації, 30 таблиць, 5 додатків, 36 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему створення наборів даних зображень, показано основні особливості існуючих рішень описаних проблем, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні методів автоматизації створення наборів даних зображень, генерації синтетичних зображень та покращення якості зображень, а також в розробці програмного забезпечення для реалізації цих методів для широкого кола задач машинного навчання. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності створення високоякісних наборів даних зображень, придатних для широкого кола задач машинного навчання. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для інтелектуального створення наборів даних зображень. Предмет дослідження: методи та засоби створення програмного забезпечення для інтелектуального створення наборів даних зображень. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз існуючих методів та проблем автоматизованого створення наборів даних зображень; - розробка методів автоматизованого збору, генерації та аугментації зображень; - удосконалення методів автоматизованого анотування та оцінки якості зображень; - інтеграція розроблених методів у єдиний конвеєр для створення наборів даних; - експериментальна перевірка ефективності запропонованих методів. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що розроблено програмне рішення, яке на відміну від інших надає користувачеві можливості для створення наборів даних зображень для різних задач машинного навчання з можливістю повної автоматизації процесу. Результат досягнутий шляхом розробки методів для аугментації та створення синтетичних зображень з використанням генеративної моделі Stable Diffusion, методу покращення зображення за допомогою Stable Diffusion та методу фільтрації нерелевантних зображень за допомогою моделей автоматичного тегування та LLM ChatGPT-4o. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що завдяки автоматизації процесів збору, обробки та анотування даних значно скорочуються часові та людські ресурси, необхідні для створення наборів даних зображень. Універсальність системи забезпечується підтримкою різних задач машинного навчання, що робить продукт доступним для широкого кола користувачів. Інтеграція сучасних технологій, таких як генеративні моделі та великі мовні моделі, забезпечують створення більш різноманітних та якісних наборів даних. Економічна ефективність досягається через зменшення витрат на ручну обробку. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Українець Д.Р. Бібліотека для інтелектуального створення наборів даних зображень // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024) : матеріали тез доповідей VII Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів (м. Київ, 19-22 листопада 2024). – К. : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення системи рекомендацій освітньої установи для вибору напряму освітньої діяльності на основі великих лінгвістичних і математичних моделей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ткаченко, Віктор Віталійович; Родіонов, Павло ЮрійовичРозмір пояснювальної записки – 114 аркушів, містить 23 ілюстрації, 20 таблиць, 3 додатки, 21 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему рекомендацій для вибору напряму освітньої діяльності на основі великих лінгвістичних моделей, показано основні особливості існуючих рішень для рекомендації напряму освітньої діяльності, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні процесу вибору гуртків для людини на основі вподобань, талантів та схильностей за рахунок зменшення витраченого часу на підбір гуртка за вподобаннями. Мета дослідження. Удосконалення процесу вибору гуртків для людини на основі вподобань, талантів та схильностей за рахунок зменшення витраченого часу на підбір гуртка за вподобаннями. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для підбору гуртків. Предмет дослідження: методи створення системи рекомендацій для підбору гуртків на основі великих лінгвістичних моделей. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − Виконати порівняльний аналіз програмного забезпечення, яке використовується для вибору та відвідування гуртків; − Побудувати архітектуру рішення базуючись на вимогах, які випливають з порівняльного аналізу; − Розробити рішення згідно спроектованої архітектури; − Дослідити ефективність запропонованого програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано метод визначення найбільш прийнятної сфери діяльності людей на основі природньомовного опису його переваг, уподобань і діяльності. Результат досягнутий шляхом розробки відповідного програмного забезпечення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що спроектовано і розроблено програмне забезпечення для вибору напряму освітньої діяльності на основі великих лінгвістичних моделей і впроваджено у формі інтернет ресурсу. Цим ресурсом можуть користуватися як люди, які пропонують гуртки до відвідування, так і люди, які їх шукають. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024). м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Ліщук К. І., Родіонов П. Ю., Ткаченко В. В. Практичні аспекти створення програмного забезпечення для вибору напряму освітньої діяльності. Наука і техніка сьогодні. 2024. Т. 40, № 12. – С. 1326–1336 (Категорія Б). 2) Ткаченко В. В., Родіонов П.Ю. Використання брокерів у процесі розроблення та оновлення програмного забезпечення. Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024). м. Київ, Україна, 20-22 листопада 2024 р. С. 109–112.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення виявлення плагіату з застосуванням Big Data рішень(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Галайко, Данило Олександрович; Олійник, Юрій ОлександровичРозмір пояснювальної записки – 143 аркуші, містить 33 ілюстрації, 32 таблиці, 8 додатків, 65 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі досліджено проблему обробки великої кількості текстових даних у контексті виявлення плагіату із застосуванням Big Data рішень. Проаналізовано основні особливості сучасних платформ для виявлення запозичень, визначено їхні переваги та недоліки. Виявлено необхідність удосконалення методів обробки природної мови, що застосовуються до текстових даних, з метою підвищення ефективності та точності виявлення плагіату. Мета дослідження. Основною метою є підвищення швидкості роботи та надійності програмного забезпечення для виявлення плагіату на надвеликих масивах даних. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для виявлення плагіату. Предмет дослідження: методи, програмна архітектура, засоби створення програмного забезпечення для виявлення плагіату на великому об’ємі даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз наявних рішень; − підбір та підготовка словника українських та англійських синонімів; − створення покращеного методу виявлення плагіату з використанням словників синонімів; − розробка програмної архітектури та реалізація програмного забезпечення з використанням big data рішень; − актуалізація морфологічної бібліотеки для української мови; − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано удосконалений метод перевірки на плагіат за допомогою словника синонімів та додавання підтримки масштабованості та обробки надвеликих масивів даних. Результат досягнутий шляхом розробки модернізованої архітектури програмного забезпечення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено модифікований метод та програмне забезпечення, що може використовуватися в наукових закладах та конференціях для забезпечення академічної доброчесності та зниження використання запозичених текстів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт знань і спеціальностей 2023 рік, Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Halaiko D.O., Oliynyk Y.O. SEARCHING TEXT SIMILARITY PARALLEL METHOD. SoftTech-2022. 2022. №004.414. 2) Yurii Oliinyk, Danylo Halaiko, Iryna Mukha, Oleksandr Ocheretianyi. Plagiarism detecting hash-based parallel method. Proceedings of the 7th international conference, COLINS-2023. 2023. Vol. IV. P. 131–143. 3) Галайко Д.О., Олійник Ю.О. Застосування сховищ даних для виявлення плагіату в текстових документах. Адаптивні системи автоматичного Управління. 2024. Том 2 №45.Документ Відкритий доступ Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Синьковський, Іван Володимирович; Поперешняк, Світлана ВолодимирівнаРозмір пояснювальної записки – 145 аркушів, містить 8 ілюстрацій, 30 таблиць, 2 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми проявляється у зростаючій потребі в оптимізації обслуговування клієнтів, спрощенні процесу обробки замовлень та усуненні нестачі доступних багатомовних рішень. Мовні бар'єри часто призводять до неефективності роботи та невдоволення клієнтів у ресторанах швидкого харчування, особливо в різних мовних середовищах. Розробка адаптивних систем може покращити комунікації, оптимізувати продуктивність та заповнити критичні прогалини в галузі, надаючи інноваційні, комплексні та масштабовані рішення, адаптовані до вимог поточних клієнтів. Мета дослідження. Метою даної роботи є вдосконалення системи автоматичного прийому замовлень шляхом автоматичної адаптації до мови користувача і підвищення її доступності. Мета дослідження: Автоматизація роботи з користувачами з використанням великомасштабних голосових моделей і моделей розпізнавання мови. Тема дослідження: концептуалізація, розробка та впровадження адаптивної системи для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - Проаналізувати існуючі рішення та знайдіть найкраще рішення - Розробка архітектури програмного забезпечення - Розробити прототип - Провести порівняльний аналіз моделі, щоб знайти найкраще рішення Наукова новизна. Проект являє собою інноваційну систему прийому замовлень, яка динамічно інтегрує адаптивне багатомовне розпізнавання мови, дозволяє обробляти різні мови в режимі реального часу і знижує комунікаційні бар'єри. Важливим досягненням є коригування моделі розпізнавання мови української мови, яка усуває неадекватне уявлення в комерційних системах за рахунок уточнення нюансів мови і граматики і підвищення точності. Крім того, система використовує архітектуру, засновану на запитах, для оптимізації взаємодії між голосовим введенням і серверною обробкою в режимі реального часу, що забезпечує масштабованість і ефективність. Ці інновації в сукупності підвищують доступність і функціональність середовища швидкого харчування. Практична значимість цього проекту полягає в можливості підвищення операційної ефективності та задоволеності клієнтів ресторанів швидкого харчування. Рішення усуває мовні бар'єри, зменшує кількість неточностей в замовленнях і спрощує спілкування між клієнтами і персоналом за рахунок інтеграції адаптивних систем, які можуть обробляти багатомовний прийом замовлень. Це нововведення може підвищити швидкість обслуговування, обслуговувати різні клієнтські бази, створити більш повний асортимент страв і, в кінцевому рахунку, підвищити лояльність клієнтів і доходи. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалося в рамках НДР “Теоретичні та практичні аспекти технології Internet of Everything” Державний реєстраційний номер: 0123U104930. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на: - VII міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)» присвяченої 126-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського; - ІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м. Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (Soft Tech-2024):матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 20-22 листопада 2024 року, м.Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ. с. 92-96. 2) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Сучасні аспекти діджиталізації та інформатизації в програмній та комп'ютерній інженерії: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м.Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, кафедра технологій цифрового розвитку.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для планування робочого часу з використанням алгоритмів машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Куржумова, Марія Ігнатівна; Родіонов, Павло ЮрійовичРозмір пояснювальної записки – 80 аркушів, містить 6 ілюстрацій, 22 таблиці, 6 додатків, 23 посилання на джерела. Актуальність теми. На сьогоднішній день багато користувачів стикаються з проблемою неефективного управління часом через зростання обсягу інформації, завдань та зобов'язань як в навчанні, так і в роботі. Існуючі системи планування та організації завдань не завжди забезпечують достатній рівень інтерактивності та гнучкості для вирішення індивідуальних потреб користувачів, що веде до зниження продуктивності та якісного виконання задач. Мета дослідження. Метою дослідження є покращення програмного забезпечення для системи організації робочого часу, оптимізація процесів управління часом, підвищення продуктивності та ефективності виконання завдань користувачами. Об’єкт дослідження: Процеси розробки архітектурного та програмного рішення для системи планування робочого часу. Предмет дослідження: Методи, технології та засоби, що підвищать ефективність виконання завдань користувачами та зменшать час на планування. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести аналіз існуючих існуючих рішень для планування та управління часом, включаючи їхні переваги та недоліки; − дослідити сучасні технології та інструменти, які можуть бути використані для розробки програмного забезпечення; − вивчити методи та підходи, що застосовуються у проєктуванні систем управління часом із використанням алгоритмів машинного навчання; − розробити архітектурне рішення для програмного забезпечення; − розробити програмне забезпечення для планування робочого часу з урахуванням сучасних технологій. Наукова новизна. Удосконалено метод розподілу завдань, що забезпечує генерацію індивідуального розкладу для користувачів, задля створення більш адаптивної та персоналізованої системи, яка підвищить продуктивність та ефективність планування. Практичне значення. Практична цінність розробленого програмного забезпечення полягає у його широкому застосуванні як для індивідуальних користувачів, так і для організацій. Крім того, програмне забезпечення має потенціал для застосування в освітніх закладах як для індивідуальних потреб, так і командних проєктів, що сприятиме покращенню організації навчального процесу. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІ Міжнародній науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023). м. Київ, Україна, 21-23 травня 2024 р. С. 84–88. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Куржумова М. І., Родіонов П.Ю. Система рекомендацій у програмному забезпеченні для організації робочого часу. Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023). м. Київ, Україна, 21-23 травня 2024 р. С. 84–88. 2) Родіонов П. Ю., Марченко О. І., Куржумова М. І. Особливості розроблення програмного забезпечення для організації робочого часу. Наука і техніка сьогодні. 2024. Т. 34, № 6. – С. 1076–1086.Документ Відкритий доступ Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мамонтов, Максим Віталійович; Стельмах, Олександр ПетровичРозмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 24 ілюстрацій, 34 таблиці, 1 додаток, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області геоінформаційних систем (ГІС) з об'єктом дослідження — архітектура програмного забезпечення для обробки просторових даних. Показано основні особливості існуючих рішень в області ГІС, включаючи їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці спеціалізованої архітектури, яка дозволить підвищити продуктивність, надійність, а також забезпечити стандартизацію обробки даних. Мета дослідження. Основною метою є розробка архітектури геоінформаційної системи на основі мікросервісного підходу з делегацією окремих процесів обробки даних для оптимізації продуктивності та забезпечення єдиної стандартизації обробки просторових даних. Об’єкт дослідження: Архітектура геоінформаційних систем для обробки та візуалізації просторових даних. Предмет дослідження: Архітектурні рішення та компоненти програмного забезпечення, які забезпечують оптимізацію обробки та зберігання просторових даних у геоінформаційних системах. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – Провести аналіз існуючих підходів до архітектури ГІС та визначити їх недоліки. – Розробити мікросервісну архітектуру для обробки та зберігання просторових даних. – Реалізувати механізм делегації обробки даних та забезпечити єдину стандартизацію даних для підвищення продуктивності та зменшення навантаження на клієнтську частину. – Провести маркетинговий аналіз для оцінки потенційного ринку впровадження запропонованої системи. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для побудови геоінформаційної системи на основі мікросервісів з делегацією обробки даних для забезпечення стандартизації. На відміну від інших рішень, даний підхід дозволяє ефективно розподіляти навантаження та підвищувати надійність обробки просторових даних. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені архітектурні рішення дозволяють створити гнучку та масштабовану геоінформаційну систему з високою продуктивністю та стандартизацією обробки даних. Це може бути корисним для різноманітних застосунків у галузях транспорту, моніторингу екологічних параметрів, міського планування тощо. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мамонтов М.В. Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу / М.В. Мамонтов, О.П. Стельмах // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024.Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби керування залежностями з використанням алгоритмів великих даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Молнар, Михайло Михайлович; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 132 аркуші, містить 17 ілюстрацій, 28 таблиць, 3 додатки, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. У виконаній роботі розглядається проблема перевикористання та підтримки відкритого коду у програмному проекті. Аналіз літератури показав, що ця область інженерії ПЗ потребує додаткової уваги, адже досі існують проекти, які використовують застарілі залежності, залежності з вразливостями або несумісні версії залежностей. Мета дослідження. Основною метою є створення програмного засобу для аналізу, виявлення та автоматичного вирішення конфліктів між залежностями в програмному проекті. Розроблене рішення повинне скоротити час на оновлення версій сторонніх бібліотек і зробити цей процес менш когнітивно обтяжливим для інженерів. Об’єкт дослідження: керування прямими та транзитивними залежностями при розробці програмного забезпечення. Предмет дослідження: метод автоматизованого вирішення конфліктів між модулями в програмному забезпечені шляхом застосування методів великих даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: — аналіз проблеми керування залежностями при розробці програмного забезпечення, її впливу на ефективність інженерів; — дослідження наявних конкурентів, їх функціональних можливостей та ефективності; — формулювання поточних проблем, пов’язаних з керуванням залежностями в програмному забезпеченні; — розробка архітектури, яка буде мати повний функціонал та початкові дані; — розробка графічного інтерфейсу користувача та програмного інтерфейсу; — проведення експериментального дослідження, яке встановить ефективність розробленого продукту; — створення стартап-проекту для аналізу практичної цінності програмного продукту. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано новий метод пошуку розв'язків в системі графів, який буде зосереджений на обмежені кількості розв’язків та простоті підбору рішення для користувача. Перевагою цього методу є зменшення кількості можливих розв’язків в графі за допомогою вводу користувача обмежень. Таким чином можна спростити складність розв’язку конфліктів в проекті та пришвидшити час прийняття рішень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблений програмний продукт може бути використаний інженерами ПЗ для підтримки існуючих проектів, які сторонні бібліотеки. Також розроблена функціональність може бути інтегрована з сторонніми сервісами для розробки ПЗ. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)»– м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1. Молнар М.М., Методи та програмні засоби керування залежностями з використанням алгоритмів великих даних / М.М. Молнар, К.І.Ліщук // Матеріали VII науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)»– м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2024.Документ Відкритий доступ Архітектура сервера автоматизації для оркестрації задач у хмарному середовищі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кінчур, Вадим Вікторович; Стеценко, Інна ВячеславівнаРозмір пояснювальної записки – 93 аркуші, містить 6 ілюстрацій, 36 таблиць, 5 додатків, 43 посилання на джерела. Актуальність теми. Хмарні рішення стали невід’ємною частиною циклу розробки ПЗ для багатьох ІТ проектів. Хмара надає гнучкість і зручність використання, які складно досягти у межах власної інфраструктури, що дозволяє пришвидшити розробку і масштабування ПЗ. Однак, разом з тим призводить до ускладнення процесів розробки і розгортання ПЗ, що при цьому виникають. Таке ускладнення стало каталізатором створення рішень, що дозволяють інтегрувати хмарні засоби з інструментами автоматизації. Як результат, сьогодні більшість інструментів автоматизації реалізують інтеграцію з хмарою. Однак, кожен з них вимагає внесення постійних чи тимчасових змін до хмарної інфраструктури, що полягає у встановленні агентного ПЗ в її межах. Це ускладнює первинне налаштування і подальший супровід таких інструментів. Власне тому актуальним є завдання створення сервера автоматизації, що дозволить розгортання процесів розробки та розгортання ПЗ в межах хмарних середовищ без необхідності внесення змін до інфраструктури, надаючи при цьому засоби для адаптації сервера відповідно до вимог користувача. Мета дослідження. Спрощення розгортання процесів автоматизації розробки й розгортання ПЗ у хмарних середовищах. Об’єкт дослідження: Процеси автоматизації розробки й розгортання ПЗ. Предмет дослідження: Методи автоматизації розробки ПЗ засобами оркестрації задач в хмарних середовищах. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз існуючих серверів і платформ автоматизації; − визначення методів виконання програмних задач у хмарі; − проєктування схеми взаємодії сервера автоматизації з хмарою; − інтеграція сервера автоматизації з інструментами оркестрації контейнерів; − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше запропоновано архітектурний підхід сервера автоматизації для виконання задач, що реалізує односторонню модель взаємодії з інструментами оркестрації контейнерів, ініціатором якої виступає сервер автоматизації, за рахунок чого, на відміну від аналогів, не потребує внесення змін до хмарної інфраструктури для її використання сервером автоматизації. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено сервер автоматизації, що реалізує програмні засоби для розгортання процесів автоматизації розробки і розгортання ПЗ у вигляді програмних задач у хмарному середовищі з можливістю їхнього подальшого моніторингу. Сервер реалізує односторонню модель взаємодії з хмарою, що досягається нативними засобами оркестраторів контейнерів, тому не потребує встановлення агентного ПЗ в межах хмарної інфраструктури. Такий підхід дозволяє спростити інтеграцію сервера з хмарою та зменшити кількість використовуваного обчислювального ресурсу. Для адаптації до вимог користувача сервер автоматизації реалізує відповідні плагіни. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів "Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології" (Soft Tech-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Кінчур В.В., Стеценко І.В. (2025) Архітектура сервера автоматизації для оркестрації задач у хмарному середовищі. Міжвідомчий науково-технічний збірник «Адаптивні системи автоматичного управління» 1(46), [Прийнято до публікації]. (категорія «Б»)Документ Відкритий доступ Інтегрована система та архітектура на основі подій з реляційних баз даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Касюдик, Богдан Олегович; Новінський, Валерій ПетровичРозмір пояснювальної записки – 156 аркушів, містить 33 ілюстрацій, 33 таблиць, 3 додатки, 32 посилань на джерела. Актуальність теми. У сучасну епоху цифрових технологій обсяги даних, що генеруються, стрімко зростають, а потреба в ефективному управлінні ними стає дедалі важливішою. Важливо забезпечити не лише надійне зберігання інформації, але й можливість її оперативної обробки та аналізу в реальному часі. Це підкреслює необхідність створення та впровадження інтегрованих систем, здатних гарантувати актуальність даних і зручний доступ до них для різних застосунків і користувачів. Одним із ключових підходів у цьому напрямку є архітектура, що базується на подіях, яка дозволяє системам швидко реагувати на зміни у даних. Мета дослідження. Основною метою є удосконалення підходів для побудови інтегрованих систем на основі подій з реляційних баз даних. Об’єкт дослідження: архітектура та програмне забезпечення для інтегрованої системи для підтримки EDA на основі подій з реляційних баз даних. Предмет дослідження: методи, засоби та технології створення архітектурного та програмного рішення для створення інтегрованої системи на основі подій з реляційних баз даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз існуючих рішень; - розробка вимог; - проектування архітектури; - реалізація прототипу; - реалізація станонезалежності; - реалізація прототипу першої масової вигрузки; - оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набули подальшого розвитку підходи для побудови інтегрованих систем на основі подій за допомогою використання черг баз даних та додавання підтримки горизонтальної масштабованості та збагачення подій. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено програмне забезпечення та архітектура інтегрованої системи на основі подій з реляційних баз даних, що дає змогу поєднувати існуючі програмні системи та шини повідомлень для впровадження подійно орієнтованої архітектури в межах певної компанії та систем, якими вона користується. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Касюдик Б.О., Інтегрована система та архітектура на основі подій з реляційних баз даних / Б.О. Касюдик, В.П. Новінський // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 20-22 листопада 2024 р.Документ Відкритий доступ Методи оптимізації обчислень на основі віртуальної машини WebAssembly(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Карімов, Артем Васильович; Стеценко, Інна ВячеславівнаРозмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 12 ілюстрацій, 52 таблиці, 2 додатки, 26 посилань на джерела. Актуальність. JavaScript є однією з найпопулярніших мов програмування для розробки вебзастосунків, що обумовлено його широким використанням як на стороні клієнта, так і на стороні сервера. З розвитком сучасних вебтехнологій, вимоги до швидкодії та ефективності вебзастосунків постійно зростають. Це особливо важливо для складних та ресурсомістких застосунків, які потребують високої продуктивності. Однією з проблем мов-інтерпретаторів, таких як JavaScript, є їхня обмежена швидкодія в порівнянні з компільованими мовами. Інтерпретований код зазвичай виконується повільніше, що може призвести до затримок у роботі застосунків, особливо у випадках обробки великих обсягів даних чи виконання складних обчислень. Для вирішення цієї проблеми використовуються різні методи оптимізації JavaScript коду. Одним із перспективних напрямків є використання віртуальної машини WebAssembly. WebAssembly є сучасною технологією, що дозволяє виконувати код з продуктивністю, наближеною до продуктивності мов низького рівня, таких як C, C++ або Rust. Переваги використання WebAssembly включають можливість компіляції коду з різних мов програмування у швидкий і компактний формат, що виконується в браузері. Це дозволяє значно підвищити продуктивність вебзастосунків та забезпечити користувачам більш плавний та швидкий досвід. Однак, потенціал WebAssembly ще не повністю реалізований. Існує потреба в подальшому вдосконаленні методів оптимізації обчислень із використанням WebAssembly, щоб забезпечити максимальну ефективність та швидкодію сучасних вебзастосунків. У цій роботі розглядаються існуючі методи оптимізації JavaScript коду з використанням WebAssembly, їхні переваги та недоліки, а також пропонуються нові підходи для покращення продуктивності вебзастосунків. Метою дослідження є підвищення швидкодії обчислень застосунків за рахунок використання компіляції у WebAssembly код. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: – проаналізувати існуючі методи оптимізації JavaScript коду; – дослідити можливості віртуальної машини WebAssembly для оптимізації; – розробити методи оптимізації обчислень на основі WebAssembly; – визначити критерії ефективності оптимізації обчислень із використанням WebAssembly; – провести експериментальну оцінку розроблених методів оптимізації на реальних вебзастосунках; – порівняти результати оптимізації обчислень із використанням WebAssembly з іншими методами оптимізації; – розробити рекомендації щодо впровадження методів оптимізації обчислень на основі WebAssembly в практичні проєкти. Об'єктом дослідження є процес використання віртуальної машини WebAssembly для підвищення швидкодії обчислень. Предметом дослідження є методи та програмні засоби для використання компільованого у формат WebAssembly коду. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше запропоновано адаптивний компілятор, який, на відміну від існуючих, на основі аналізу обчислювальної складності коду динамічно вибирає платформу виконання JavaScript або WebAssembly для підвищення швидкодії виконання обчислень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені методи оптимізації можуть бути інтегровані в процес розробки вебзастосунків для підвищення їхньої швидкодії. Дана система оптимізації може бути використана розробниками JavaScript застосунків. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VIІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Карімов А.В., Стеценко І.В. Методи оптимізації обчислень на основі віртуальної машини WebAssembly. Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024): матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 20-22 листопада 2024 року, м. Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ, c. 39-43.