Магістерські роботи (ІПІ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Уніфікований інтерфейс для взаємодії з блокчейн-мережами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Добрянський, Богдан Ігорович; Стеценко, Інна ВячеславівнаАктуальність теми. У роботі розглянуто проблему взаємодії з різними блокчейн мережами, показано основні особливості існуючих рішень проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці уніфікованого інтерфейсу для взаємодії з блокчейн-мережами. Мета дослідження. Основною метою є спрощення та пришвидшення розробки програмних модулів для взаємодії з блокчейн мережами за рахунок використання уніфікованого інтерфейсу. Об’єкт дослідження: процес розробки застосунків, що використовують блокчейн мережі. Предмет дослідження: методи, алгоритми та програмні засоби для взаємодії з блокчейн мережами. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - огляд та аналіз існуючих рішень; - дослідження методів та підходів до проєктування інтерфейсів в блокчейн мережах; - проєктування та розробка уніфікованого інтерфейсу для взаємодії з блочкейн мережами; - дослідження ефективності запропонованого рішення; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропонований новий спосіб взаємодії з блокчейн мережами, який за рахунок універсального інтерфейсу дає можливість забезпечити взаємодію з будь якою блокчейн мережею і, на відміну від існуючих, спрощує та пришвидшує розробку програмних модулів для взаємодії з блокчейн мережами. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблена бібліотека універсалізує взаємодію з блокчейн-мережами. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення генерації текстів українською мовою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Довгополюк, Роман Русланович; Олійник, Юрій ОлександровичАктуальність теми. У роботі розглянуто проблематику генерації текстів українською мовою, показано основні особливості наявних інструментів генерування природної мови, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці методу генерації, що інтегрує інструмент морфологічного аналізу, велику мовну модель, модель LDA та інструмент виявлення і виправлення граматичних помилок. Мета дослідження. Основною метою є підвищення якості згенерованих текстів української мови при заданій тематиці та наборі ключових слів. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для генерації текстів української мови з використанням великих мовних моделей (LLM) та морфологічних аналізаторів. Предмет дослідження: методи, програмна архітектура, механізми інтеграції морфологічного аналізу з великими мовними моделями для підвищення якості згенерованих текстів українською мовою. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз наявних рішень; − дослідження морфологічних особливостей української мови; − розробка методу генерації текстів українською мовою; − реалізувати інтеграцію LLM з морфологічним аналізатором; − реалізація прототипу програмного забезпечення; − експериментальне дослідження та аналіз результатів; − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що було розроблено метод генерації текстів української мови шляхом інтеграції великих мовних моделей з морфологічним аналізатором, застосуванням методу категоризації LDA та технологією виправлення помилок LanguageTool, що в результаті підвищує якість згенерованих текстів. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці програмного забезпечення, яке поєднує великі мовні моделі з морфологічними аналізаторами, сприяючи підвищенню якості автоматично згенерованих текстів української мови на задану тематику та набір ключових слів. Це дозволяє розширити можливості застосування такого ПЗ у різноманітних доменах (освіта, наука, медіа, тощо). Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для автоматичного тестування GUI на Android(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дубовик, Андрій Павлович; Фіногенов, Олексій ДмитровичАктуальність теми. Тестування є важливим етапом розробки програмного забезпечення та здійснюється або вручну або за допомогою спеціального програмного забезпечення. Проте ручне тестування зазвичай є довготривалим, вимагає виділення додаткового часу, тому актуальною задачею є дослідження та створення методів та засобів для автоматизації тестування. Графічний інтерфейс користувача є однією з найважливіших частин додатку, оскільки саме від нього залежить кінцеве ставлення користувача до програмного продукту. З часом технології, що використовуються для розробки інтерфейсів, втрачають актуальність, а їм на заміну приходять нові. В контексті розробки Android-додатків такою технологією є декларативна парадигма програмування, яка тепер застосовується для розробки інтерфейсів та мова програмування Kotlin. Актуальність цих досліджень полягає у тому, що існуючі інтегровані середовища та інструменти розробки не підтримують автоматичне генерування коду модульних тестів для GUI, розроблених за допомогою мови програмування Kotlin та нової парадигми, що унеможливлює використання цих інструментів під час проведення тестування, тож вимагає проектування нових засобів, що відповідали б вимогам сучасності. Мета досліджень. Розширення рамок використання інтегрованих середовищ розробки під Android шляхом підтримки автоматизованого генерування коду сценаріїв модульних тестів графічного інтерфейсу для декларативної парадигми, що дозволить зменшити час на розробку тестів. Для досягнення поставленої мети було сформовано наступні завдання: – дослідити наявні методи, алгоритми та підходи до побудови сценаріїв автоматизованого тестування графічного інтерфейсу користувача; – дослідити наявні рішення та засоби та виявити їх недоліки; – удосконалити методи та засоби генерування модульних тестів для досягнення максимального покриття коду, розширивши їх на підтримку декларативної парадигми; – провести проектування та розробити плагін до інтегрованого середовища розробки Android Studio для автоматичної генерації коду сценаріїв unit-тестів; – провести оцінку ефективності запропонованого рішення. Об’єкт досліджень. Програмне забезпечення для автоматичної генерації коду тестів GUI Android. Предмет досліджень. Процеси забезпечення якості програмного забезпечення. Методи досліджень. Емпіричні дослідження, системний аналіз, абстрагування, структурно-генетичний аналіз, розробка програмного забезпечення. Наукова новизна даної роботи полягає в удосконаленні методу створення сценаріїв автоматизованого тестування, що відрізняється від існуючих аналогів врахуванням всіх можливих викликів елементів інтерфейсу та комбінацій множин даних та наявністю підтримки автоматизованого генерування коду модульних тестів GUI, розробленого з використанням декларативної парадигми та фреймворку Jetpack Compose, чого раніше не було в середовищах розробки додатків під ОС Android. Практична новизна полягає у створенні плагіну модульного тестування для IDE Android Studio, що дає можливість збільшити покриття компоненту тестами та значно зекономити час розробників.Документ Відкритий доступ Метод навчання з підкріпленням для управління витратами на опалення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кришталь, Віктор Олегович; Сидоров, Микола ОлександровичАктуальність теми. У роботі розглянуто задачу керування опаленням та оптимізації витрат на опалення. Розглянуто застосування підходу навчання з підкріпленням до цієї задачі, його основні особливості, переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні цього підходу для спрощення його практичного застосування до даної задачі. Мета дослідження. Метою дослідження є мінімізація витрат на опалення приміщень шляхом створення застосунку, який керує нагрівальними панелями. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення керування об’єктами. Предмет дослідження: підходи, методи, моделі, засоби керування об’єктами, застосовуючи методи машинного навчання, що реалізовані програмно. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати застосування підходу навчання з підкріпленням до задачі оптимізації витрат на опалення, проаналізувати можливий вигляд винагород у цьому підході, порівняти їх ефективність та вибрати оптимальну; − розробити удосконалену версію цього підходу, що використовує спрощену модель середовища, що будується на основі зібраних даних без втручання користувача та дозволяє спростити практичне застосування; − розробити програмну реалізацію цього підходу для даної задачі та створити серверний застосунок з веб-клієнтом, що дозволяє користувачу керувати та слідкувати за витратами на опалення. Наукова новизна: вперше запропоновано архітектуру програмного забезпечення керування витратами на опалення із використанням модифікованого методу навчання з підкріпленням, в якому застосовується спрощена модель приміщення, параметри якої знаходяться експериментальним шляхом. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновано метод керування опаленням, що дозволяє значно підвищити економічну ефективність опалення приміщень, враховуючи денну варіацію цін. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".Документ Відкритий доступ Математичне та програмне забезпечення для прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів в детермінованій постановці та невизначеності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Палеха, Богдан Петрович; Павлов, Олександр АнатолійовичАктуальність теми. Прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів є актуальною і основною проблемою загальної теорії прийняття рішень як в теоретичному плані так і в практичному в зв’язку з надзвичайно поширеною ситуацією, коли рішення, що задовольняє одного суб’єкта прийняття рішень, може бути абсолютно недопустимим з точки зору іншого суб’єкта. В теоретичному плані розв’язок цієї задачі полягає в знаходженні таких компромісних критеріїв і відповідних алгоритмів знаходження компромісних рішень, що відповідають цим критеріям, що мають широке практичне застосування. Мета дослідження. Основною метою дослідження є підвищення ефективності процесу прийняття рішень в багатоцільових задачах лінійного програмування за рахунок створення оригінального програмного забезпечення, що реалізує нові моделі та алгоритми. Об’єкт дослідження: процес прийняття рішень в багатоцільових задачах прийняття рішень. Предмет дослідження: математичне та програмне забезпечення прийняття рішень в багатоцільових задачах лінійного програмування в детермінованій постановці та в умовах невизначеності. Для реалізації поставленої мети сформульовані та вирішені наступні завдання: - критичний аналіз компромісних критеріїв і алгоритмів знаходження відповідних розв’язків багатоцільової задачі лінійного програмування в детермінованій постановці; - критичний аналіз програмних засобів, що розв’язують задачу прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів; - розробка оригінальних алгоритмів пошуку компромісних рішень в умовах невизначеності; - створення оригінальної лінійної агрегованої об’ємно-часової моделі для одного класу дискретних виробничих систем; - створення архітектури крос платформної бібліотеки, що реалізує компромісне рішення для заданої множини компромісних критеріїв; - розв’язання на основі створеної крос платформної бібліотеки чотирьох задач, що реалізують лінійну агреговану об’ємно-часову модель з скалярним та векторним критеріями в детермінованій постановці та в умовах невизначеності. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше створено нове програмне забезпечення з використанням нових алгоритмів побудови компромісних рішень для багатоцільових задач лінійного програмування та їх реалізація для оригінальної лінійної агрегованої об’ємно-часової моделі для одного класу дискретних виробничих систем. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмне забезпечення на основі обґрунтовано обраних компромісних критеріїв і алгоритмів суттєво підвищує ефективність процесу прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів на основі багатоцільових лінійних моделей. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення інклюзивної навігації для полегшення мобільності осіб з обмеженими фізичними можливостями у місті(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Петрина, Володимир Максимович; Баклан, Ігор ВсеволодовичРозмір пояснювальної записки – 88 аркушів, містить 15 ілюстрацій, 10 таблиць, 4 додатки, 43 посилань на джерела. Актуальність теми обумовлена зростанням кількості людей, що пересуваються на колісних кріслах, та відсутністю сервісу з достатнім рівнем деталізації та гнучкості для побудови, планування та оптимізації маршрутів в межах міста. Мета дослідження полягає у покращені якості побудови маршрутів у навігаційних системах, призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, у спосіб розробки алгоритму, методу та програмного забезпечення з можливістю використання та оновлення інформації про якість інклюзивної інфраструктури в режимі реального часу. Об'єктом дослідження є процес побудови маршрутів у навігаційних системах, призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, з урахуванням багатьох критеріїв оптимальності. Предметом дослідження є алгоритми, методи та програмні засоби, що застосовуються у навігаційних системах для покращення якості маршрутів призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, з урахуванням багатьох критеріїв оптимальності. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - проаналізувати існуючі системи навігації, алгоритми та методи побудови маршрутів для людей, що пересуваються на колісних кріслах; - розробити метод побудови та багатокритеріальної оптимізації маршруту; - розробити архітектуру системи навігації для людей, що пересуваються на колісних кріслах; - реалізувати веб сервіс навігації з використанням запропонованого методу та архітектури; - виконати експериментальні дослідження. Наукова новизна: розроблено архітектуру системи навігації для застосування розробленого методу побудови і багатокритеріальної оптимізації маршрутів на основні генетичного алгоритму та модифікованого алгоритму Дейкстри. Практичне значення отриманих результатів полягає в полегшенні мобільності осіб з обмеженими фізичними можливостями та забезпеченні їм доступу до міської інфраструктури, у спосіб надання відкритого доступу до створеного веб сервісу навігації. Результати дослідження апробовані та опубліковані на науково-практичних конференціях, що підтверджує їхню актуальність та наукову цінність.Документ Відкритий доступ Структурна модель екосистем інженерії програмного забезпечення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Безотосний, Данііл Костянтинович; Сидоров, Микола ОлександровичРозмір пояснювальної записки – 89 аркушів, містить 29 ілюстрацій, 3 таблиці, 1 додаток, 35 посилань на джерела. Актуальність теми. Вперше сплановано і виконано структурне дослідження для екосистем інженерії програмного забезпечення одного типу, а саме екосистем створення прикладного програмного забезпечення. Результати дослідження можуть бути застосовані при практичному вивченні екосистем цього типу. Запропоновано онтологічне представлення структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, яке спрямоване на застосування при практичному вивченні екосистем відповідного типу. Запропоновано метричний опис структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, який може бути використаний при вивченні інших типів екосистем інженерії програмного забезпечення. Виконано на прикладі компанії польове дослідження, визначено та вивчено структуру екосистеми створення прикладного програмного забезпечення. Мета дослідження. Основною метою є розширення методів дослідження інженерії програмного забезпечення шляхом застосування концепції екосистеми. Об’єкт дослідження: Методи дослідження інженерії програмного забезпечення. Предмет дослідження: Підходи, методи, моделі щодо структурних досліджень в інженерії програмного забезпечення шляхом застосування концепції екосистеми. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - визначити поточний стан досліджень за напрямом дисертаційної роботи; - розробити методику щодо структурних досліджень в інженерії програмного забезпечення з застосуванням концепції екосистеми; - запропонувати онтологічне представлення та метричне забезпечення структури одного типу екосистем інженерії програмного забезпечення; - валідувати та верифікувати запропоноване представлення; - розробити програмний засіб візуалізації структури одного типу екосистем інженерії програмного забезпечення; - провести польове дослідження, визначити та вивчити структуру екосистеми на прикладі ІТ компанії; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше, сплановано і виконано структурне дослідження для екосистем інженерії програмного забезпечення одного типу, а саме екосистем створення прикладного програмного забезпечення. Результати дослідження можуть бути застосовані при практичному вивченні екосистем цього типу. Запропоновано онтологічне представлення структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, яке спрямоване на застосування при практичному вивченні екосистем відповідного типу. Запропоновано метричний опис структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, який може бути використаний при вивченні інших типів екосистем інженерії програмного забезпечення. Виконано, на прикладі компанії, польове дослідження, визначено та вивчено структуру екосистеми створення прикладного програмного забезпечення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоноване онтологічне представлення, метричний опис та засіб візуалізації можуть бути застосовані при практичному вивченні екосистем створення прикладного програмного забезпечення, а також є підґрунтям для вивчення екосистем інженерії програмного забезпечення інших типів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення маркетплейсу 3D друку з використанням хмарних технологій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кулик, Денис Владиславович; Ліщук, Катерина ІгорівнаРозмір пояснювальної записки – 154 аркуші, містить 38 ілюстрацій, 27 таблиць, 3 додатки, 33 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему відсутності на поточний момент спеціалізованого маркетплейсу 3D друку, незважаючи на стрімкий розвиток та поширення даної технології в останні роки. Завдяки аналізу існуючих рішень виявлено основні переваги та недоліки існуючих маркетплейсів та центрів друку. Виявлено основні характеристики якості 3D друку. Запропоноване рішення яке враховує специфіку галузі за рахунок виявлених характеристик. Мета дослідження. Метою дослідження є виявлення основних характеристик якості 3D друку та покращення взаємодії між замовником та виконавцем замовлення з 3D друку за рахунок створення спеціального архітектурного рішення онлайн маркетплейсу 3D друку, яке враховує специфіку галузі за рахунок виявлених характеристик. Об’єкт дослідження: процеси розробки архітектурного та програмного рішення маркетплейсу 3D друку. Предмет дослідження: методи, засоби та технології створення архітектурного та програмного рішення маркетплейсу 3D друку. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − визначити основні характеристики якості 3D друку; − провести аналіз аналогічних програмних рішень до розроблюваного; − провести аналіз існуючих інструментів та технологій для розробки програмного рішення; − провести аналіз існуючих методів та підходів для розробки програмного рішення; − розробити спеціальне архітектурне рішення онлайн маркетплейсу 3D друку, яке враховує специфіку галузі за рахунок виявлених характеристик; − провести експериментальне дослідження для порівняння пропонованого рішення та маркетплейсів загального призначення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає у тому, що набуло подальшого розвитку використання мікросервісного архітектурного підходу, разом з такими технологіями для розробки програмного забезпечення, як .NET, ASP.NET, Entity Framework, Identity, Angular, Bootstrap та Fontawesome, для розробки архітектурного рішення маркетплейсу 3D друку з урахуванням виявлених в роботі характеристик якості 3D друку. Наведені технології є широко вживаними та безкоштовними інструментам, що дозволило пришвидшити процес розробки за рахунок великої кількості навчальних посібників з даних технологій та мінімізувати витрати на розробку, а також була вперше запропонована математична модель для розв’язання задачі визначення підходящих виробників для 3D друку з урахуванням характеристик об’єкту друк якого виконується. Виробник вважається підходящим, якщо він має хоча б одну модель принтера, що має достатньо великі розміри для друку заявки і, водночас, він має хоча б один тип матеріалу, необхідний для заявки. Розроблена модель дозволяє отримати множину підходящих виробників. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено програмне забезпечення маркетплейсу 3D друку з використанням запропонованого підходу, що дозволяє клієнтам формувати замовлення на 3D друк. Також був проведений огляд функцій, які дозволяє інтерфейс користувача. До розглянутих функцій належать: вибір ролі, реєстрація та логін виробника та замовника, створення та перегляд замовлень, перегляд та редагування профілю виробника та підтвердження готовності до виконання замовлення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Кулик Д.В., Архітектурне рішення маркетплейсу 3D друку з використанням хмарних технологій / Д.В.Кулик, К.І.Ліщук // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Архітектура системи електронної публікації новин(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Колодько, Петро Андрійович; Крамар, Юлія МихайлівнаРобота виконана на 111 сторінках, містить 40 ілюстрацій, 17 таблиць. При підготовці використовувалась література з 20 джерел. Актуальність. В сучасному світі, де інформаційний обсяг нескінченно зростає, електронні платформи публікації новин стають важливим інструментом для забезпечення доступу до актуальної інформації. Архітектура таких систем грає ключову роль у забезпеченні продуктивності та ефективності. Дане дослідження спрямоване на визначення того, як зміниться продуктивність системи, якщо при її розробці використати певні підходи та рішення, спрямовані на збільшення швидкодії. Мета дослідження. Збільшення продуктивності системи електронної публікації новин, використовуючи методи та рішення, спрямовані на збільшення швидкодії. Завдання дослідження: − виконати аналіз існуючих архітектурних підходів до проектування, методів збільшення продуктивності системи. − створення концептуальної моделі та структури системи електронної публікації новин та визначення методів та технологій, що будуть використані в реалізації. − розробка прототипу системи та її тестування для визначення впливу запропонованих рішень на продуктивність системи. Об'єкт дослідження. Архітектура системи електронної публікації новин. Предмет дослідження. Методи збільшення продуктивності архітектури системи електронної публікації новин. Наукова новизна даного дослідження полягає в покращенні архітектури системи для підвищення продуктивності функціонування під високими навантаженнями.Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби складання розкладів занять у вищих навчальних закладах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кемарський, Микита Олександрович; Павлов, Олександр АнатолійовичРозмір пояснювальної записки – 147 аркушів, містить 48 ілюстрацій, 22 таблиць, 4 додатки, 31 посилань на джерела. Актуальність теми. Задачі складання розкладів занять у вищих навчальних закладах присвячено багато робіт протягом багатьох років. В загальному випадку дана задача є NP-повною, а в деяких випадках – NP-складною; звідси випливає, що складність точного алгоритму практично еквівалентна повному перебору. Саме тому всі використовувані на практиці методи для вирішення задачі складання розкладів занять у ВНЗ є наближеними чи евристичними. Відповідно, проблема підвищення ефективності використовуваних методів та їх програмних реалізацій є актуальною. Мета дослідження. Підвищення ефективності складання розкладів занять у вищих навчальних закладах за рахунок нової постановки задачі, якій відповідає ефективний розклад; створення методу та програмного забезпечення її розвʼязку; а також спрощення інтеграції розроблених програмних засобів у загальну інформаційну систему вищого навчального закладу. Обʼєкт дослідження: методи та програмні засоби складання розкладів занять у ВНЗ. Предмет дослідження: процес проєктування та розробки кросплатформної програмної бібліотеки, що ефективно реалізовує модифікований генетичний алгоритм для розвʼязання нової постановки задачі складання розкладів занять у ВНЗ. Задачі, що вирішуються в роботі. Для досягнення мети роботи необхідно вирішити наступні задачі: - аналіз існуючих методів та програмних засобів складання розкладів занять у ВНЗ; - розробка нової постановки задачі складання розкладів занять та відповідної формальної моделі; - модифікація генетичного алгоритму для розвʼязання поставленої задачі та його програмна реалізація; - проєктування, розробка та введення в експлуатацію кросплатформної програмної бібліотеки складання розкладів занять у ВНЗ, що є інваріантною до конкретної постановки задачі складання розкладів занять та методу її розвʼязку, а також включає реалізацію модифікованого генетичного алгоритму складання розкладів занять у ВНЗ. Наукова новизна. Вперше запропоновано архітектуру кросплатформної програмної бібліотеки та її універсальний програмний інтерфейс для автоматизації вирішення задачі складання розкладів занять у вищих навчальних закладах, що дозволяє спростити інтеграцію у загальну інформаційну систему ВНЗ, на основі розробленої оригінальної постановки задачі, якій відповідає ефективний розклад та створеної модифікованої версії генетичного алгоритму її розвʼязку. Практичне значення. Розроблену кросплатформну програмну бібліотеку можна використовувати в якості готової складової частини при розробці інформаційних систем вищих навчальних закладів або для інтеграції в існуючі системи. Окрім цього, стає можливим створення власних реалізацій загального інтерфейсу програмної бібліотеки, що дозволить open-source спільноті створювати різноманітні реалізації та ділитись ними. Розроблена кросплатформна програмна бібліотека є інваріантною до конкретної постановки задачі складання розкладів занять та методу її розвʼязку. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на наступних конференціях: - V міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвячена 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. 19-21 грудня 2023 р. Київ: 2023; - IV Всеукраїнська студентська наукова конференція «Науковий простір: аналіз, сучасний стан, тренди та перспективи». Секція компʼютерна та програмна інженерія. 15 грудня 2023 р, м. Івано-Франківськ, Україна. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: - Павлов О.А., Головченко М.М., Кемарський М.О. Методи та програмні засоби складання розкладів занять у вищих навчальних закладах. Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвячена 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Секція кафедри інформатики та програмної інженерії. 19-21 грудня 2023 р. Київ: 2022; - Павлов О.А., Кемарський М.О. Архітектурне рішення програмних засобів для складання розкладів занять у вищих навчальних закладах. Матеріали IV всеукраїнської студентської наукової конференції «Науковий простір: аналіз, сучасний стан, тренди та перспективи». Секція компʼютерна та програмна інженерія. 15 грудня 2023 р, м. Івано-Франківськ, Україна.Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для підготовки набору даних з кількох джерел за допомогою інструкцій природною мовою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кучма, Артем Борисович; Жаріков, Едуард В'ячеславовичРозмір пояснювальної записки – 87 аркушів, містить 33 ілюстрації, 24 таблиці, 5 додатків, 78 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області взаємодії з базами та сховищами даних за допомогою інструкцій природною мовою, показано основні особливості існуючих рішень описаної проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу у розробленні програмного забезпечення для підготовки наборів даних з декількох джерел за допомогою інструкцій природною мовою. Мета дослідження. Метою є покращення процесу взаємодії з базами та сховищами даних у спосіб розроблення програмного забезпечення, що реалізує зручний інтерфейс до баз і сховищ даних із застосуванням команд природною мовою. Об’єкт дослідження: інтерфейси до баз та сховищ даних з використанням природної мови. Предмет дослідження: моделі, методи і технології обробки команд природною мовою з метою побудови інтерфейсу для підготовки набору даних з кількох джерел. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: - аналіз предметної області, досліджень, публікацій та актуальних проблем розробки інтерфейсів на основі природної мови; - аналіз існуючих програмних рішень, їх переваг та недоліків; - формування вимог до програмного забезпечення; - проектування архітектури та вибір технологій для розробки програмного забезпечення; - розробка програмного забезпечення; - тестування програмного забезпечення та аналіз отриманих результатів. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набуло подальшого розвитку використання потужностей Large Language Model моделей для підготовки масивів даних з декількох джерел за допомогою команд природньою мовою. Результат досягнутий шляхом використання LLM моделей для обробки інструкцій природньою мовою, та підходу data warehouse для об’єднання даних з декількох джерел у спільний SQL інтерфейс. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці веб-додатку, що дає можливість формувати набори даних з декількох джерел за допомогою інструкцій природною мовою. Даний додаток об’єднує джерела даних у спільний SQL інтерфейс за допомогою патерну data warehouse. Додаток дає можливість обробляти голосові та текстові команди англійською мовою, перетворювати їх в SQL до відповідного об’єднаного інтерфейсу, виконувати згенерований запит та надавати результати виконання користувачу у форматі CSV. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» у рамках ініціативної теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних», номер реєстрації УКРІНТЕІ 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на наукових конференціях SoftTech 2022 та SoftTech 2023.Документ Відкритий доступ Програмні засоби для створення інтерфейсів, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Клюба, Максим Андрійович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 130 аркушів, містить 48 ілюстрацій, 42 таблиці, 6 додатків, 32 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему створення інтерфейсів мобільних застосунків, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth, показано основні особливості існуючих рішень, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці комплексного програмного забезпечення, яке дозволить створювати графічний інтерфейс користувача для взаємодії з Arduino по Bluetooth та надавати зручний програмний інтерфейс на стороні мікроконтролера. Мета дослідження. Основною метою є удосконалення інструментів для створення інтерфейсів мобільних застосунків, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для створення інтерфейсів, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth. Предмет дослідження: методи, засоби та технології розробки програмного забезпечення для створення інтерфейсів, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести аналіз існуючих рішень; − розробити протокол взаємодії по Bluetooth; − розробити програмну бібліотеку для Arduino; − спроєктувати мобільний застосунок згідно з офіційними стандартами. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набув подальшого розвитку підхід до створення багатофункціональних інтерфейсів для мобільних застосунків, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth. Результат досягнутий шляхом розробки універсального конструктора інтерфейсів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що було вперше запропоновано інструмент у вигляді мобільного застосунку для створення багатофункціональних інтерфейсів, що забезпечують взаємодію користувача з Arduino по Bluetooth. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в міжвідомчому науково-технічному збірнику «Адаптивні системи автоматичного управління»: Kliuba M. A., Likhouzova T. A. Software tools for creating interfaces for interaction with Arduino via Bluetooth // Inter-branch scientific and technological digest «Adaptive systems of automatic control» № 2(43), 2023, p. 3-11.Документ Відкритий доступ Алгоритм та програмне забезпечення для автоматизованого визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Об`єдкова, Діана Дмитрівна; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 123 аркуші, містить 25 ілюстрацій, 24 таблиць, 7 додатків, 25 посилань на джерела. Актуальність теми. Актуальність представленої дисертаційної роботи проявляється в тому, що ще не вичерпані всі аспекти автоматичного визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги, особливо в контексті певної області. Аналізуючи існуючі рішення в цій області, виявлено те, що виникає необхідність у подальшому удосконаленні та розробці більш ефективних алгоритмів для визначення оптимального розташування медичних ресурсів і найкоротшого шляху до місць надання допомоги. Важливим є також врахування специфіки конкретних місцевостей, демографічних особливостей та інших факторів, які впливають на розташування та маршрутизацію в контексті даної проблеми. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності надання медичної допомоги в невідкладних ситуаціях шляхом забезпечення точності маршрутування та оптимізації розподілу ресурсів. Конкретні критерії включають: − оптимізація розподілу ресурсів - вимірювання відсотку використаних доступних або необхідних ресурсів; − забезпечення точності маршрутування - вимірювання сумарної відстані до пунктів допомоги. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для визначення розташування та маршрутизації до кінцевих точок. Предмет дослідження: моделі, методи, алгоритми та програмне забезпечення для визначення розташування та маршрутизації до кінцевих точок. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − розробка алгоритму для визначення оптимального розташування медичних ресурсів, з урахуванням географічних та демографічних факторів, наявності дорожньої інфраструктури та інших важливих параметрів; − розробка алгоритму маршрутизації для визначення найкоротшого та найшвидшого маршруту до місця надання допомоги, з урахуванням дорожніх умов, трафіку, можливих перешкод та інших обмежень; − розробка програмного забезпечення, яке реалізує розроблені алгоритми та забезпечує автоматичне визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги на основі доступних даних та параметрів; − проведення експериментального дослідження для оцінки ефективності та точності розробленого програмного забезпечення на реальних випадках надання допомоги. Наукова новизна: набув подальшого розвитку комплексний підхід до розробки алгоритмів для автоматичного визначення розташування медичних ресурсів та маршрутування до місць надання допомоги в умовах невідкладних ситуацій. Новаторство цієї роботи виражається у наступних ключових аспектах. − комплексний підхід: дослідження враховує не лише визначення оптимального розташування медичних ресурсів, але й розробку ефективних алгоритмів маршрутизації до місць надання допомоги; такий комплексний підхід враховує різноманітні аспекти невідкладних ситуацій, забезпечуючи повноту та точність вирішення завдань. − урахування географічних та демографічних факторів: розроблені алгоритми враховують географічні та демографічні особливості, що дозволяє адаптувати систему до конкретних місцевостей і забезпечує ефективність в різноманітних умовах. − ефективність та точність: критерії оптимізації розподілу ресурсів та точності маршрутування ставляться в центр дослідження, розроблені алгоритми спрямовані на максимізацію використання доступних ресурсів та мінімізацію часу реагування на невідкладні події. − подальший розвиток галузі: дослідження вказує на прогалини у знаннях та необхідність подальшого розвитку та удосконалення існуючих алгоритмів та програмного забезпечення, вносячи свій внесок у розвиток сучасних систем надання медичної допомоги. Практичне значення даної роботи полягає в розв'язанні актуальної проблеми надання ефективної медичної допомоги в невідкладних ситуаціях через вдосконалення системи визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги. Основною інновацією є застосування комплексного підходу, включаючи алгоритми оптимізації розташування медичних ресурсів та маршрутизації, а також розроблене програмне забезпечення для автоматизованого визначення оптимального маршруту. Результати дослідження передбачають створення нового алгоритму для ефективного розташування медичних ресурсів, що враховує географічні, демографічні та інші важливі фактори. Крім того, розробляється алгоритм маршрутизації, який забезпечить найкоротший та найшвидший доступ до місць надання допомоги. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» присвяченої 125-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Об'єдкова Д. Д. Алгоритм та програмне забезпечення для автоматизованого визначення розташування та маршрутування до місць надання допомоги / Д. Д. Об'єдкова, Т. А. Ліхоузова // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2023)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», / Д. Д. Об'єдкова, Т. А. Ліхоузова., 19-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Методи та програмні засоби надання програмно-визначеної віддаленої пам'яті у розподілених системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Волобуєв, Нікіта Олександрович; Павлов, Олександр АнатолійовичРозмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 17 ілюстрацій, 23 таблиці, 7 додатків, 75 посилань на джерела. Актуальність теми. У сучасних центрах обробки даних актуальним є збільшення ефективності використання ресурсів, зокрема оперативної памʼяті серверів. Навіть при наявності сучасних планувальників задач та віртуалізації, використання памʼяті є нерівномірним між вузлами у обчислювальному кластері. Застосування віддаленої памʼяті дозволяє використовувати оперативну памʼять більш оптимально, знижуючи нерівномірність використання цього ресурсу, а також мати доступ до більшого обʼєму памʼяті ніж є доступним на одному вузлі. При цьому, існуючі реалізації та методи надання віддаленої памʼяті мають обмежену область застосування та невисоку ефективність, зумовлену особливостями задачі. Через це, підвищення ефективності за рахунок модифікації існуючих методів надання віддаленої памʼяті є актуальним. Мета дослідження. Підвищення ефективності використання оперативної памʼяті за рахунок розробки ефективного методу надання віддаленої памʼяті в інформаційному забезпеченні сучасних центрів обробки даних. Об’єкт дослідження: віддалена памʼять у розподілених інформаційних системах. Предмет дослідження: процес створення архітектури програмних засобів що реалізують методи забезпечення швидкого доступу до блоків даних у віддаленій памʼяті, їх реплікація, розгортання та інтеграція віддаленої памʼяті у програмне забезпечення. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – провести аналіз існуючих реалізацій та методів надання віддаленої памʼяті; – розробити методи інтеграції віддаленої памʼяті у нове та існуюче програмне забезпечення; – розробити архітектуру, структуру та взаємодію компонентів віддаленої памʼяті; – знизити в середньому затримку доступу до блоків у віддаленій памʼяті за рахунок використання алгоритму заміщення, що спирається на статистику доступу до памʼяті та використання прогнозних моделей; – розробити методи забезпечення відмовостійкості віддаленої памʼяті; – провести оцінку ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна: на відміну від існуючих методів, задача заміщення проміжків вирішена статистично більш ефективно за рахунок реалізації адаптації параметрів моделі прогнозування доступу на основі використання статистики, що неперервно збирається в процесі роботи програмного забезпечення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмне забезпечення для надання віддаленої памʼяті є простим для розгортання, не вимагає значних змін у програмне забезпечення при інтеграції. Дане програмне забезпечення може бути використане для підвищення ефективності використання ресурсів центру обробки даних у програмному забезпеченні, параметри роботи якого дозволяють використання такого класу памʼяті як віддалена памʼять. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології oftTech-2023». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Methods and software for providing software-defined far memory in distributed systems/ Н.О. Волобуєв, О.А. Павлов, М.М. Головченко // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2023» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 12-21 грудня 2023 .Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для реалізації каталогу довідників(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дзівідзінська, Мар`яна Іванівна; Фіногенов, Олексій ДмитровичРозмір пояснювальної записки — 109 аркушів, містить 7 ілюстрацій, 34 таблиці, 2 додатки, 4 розділи та 28 джерела. Актуальність теми. Як бізнес компанії так і сфера освіти постійно розвиваються за рахунок зміни вектору роботи чи введення в дію нових законів. Використання програмного забезпечення для автоматизації процесів та підтримки нових ініціатив стає необхідністю для ефективного функціонування сучасних організацій та установ. Завдяки постійній цифровізації та зміні у способах взаємодії, впровадження нових систем та програм стає критично важливим для забезпечення успішної роботи та відповіді на потреби ринку. Із розвитком будь-якої організації зростає кількість систем та виникає необхідність у організації правильної взаємодії та синхронізації даних. Мета дослідження. Зменшення часу для адміністрування ресурсів компанії за рахунок реалізації каталогу довідників. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання , а саме: – проаналізувати підходи для організації взаємодії систем; – розробити каталог систем університету; – розробити каталог користувачів університету; – розробити систему розподілу прав та доступів до систем задля збереження цілісності та безпеки системи; – додати моніторинг та логування для відслідковування дій користувачів в системі; – імплементувати можливість повернення до попередніх станів системи. Об’єкт дослідження. Процес розробки каталогу довідників. Предмет дослідження. Методи ефективної організації даних з використанням каталогу довідників. Новизна роботи. Дістало подальшого розвитку використання методів інтеграції складних систем в розрізі систем підтримки та планування навчального процесу, що надає можливості швидкої адаптації до зміни нормативної бази. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Практичне значення одержаних результатів. У процесі роботи було запропоновано перехід від взаємодії систем за принципом повнозвʼязного графа до архітектури із центральним блоком управління. Розроблено прототип центральної системи “Ядра” із реалізацією каталогів для структури університету та користувачів, розроблено систему прав і доступів. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2023» – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Дзівідзінська М.І. Програмне забезпечення для реалізації каталогу довідників / М.І. Дзівідзінська, О.Д. Фіногенов // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2023».Документ Відкритий доступ Програмне забезпечення для вирішення задачі оптимізації транспортного руху(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Жнакін, Володимир Володимирович; Жаріков, Едуард В'ячеславовичРозмір пояснювальної записки – 123 аркушів, містить 44 ілюстрацій, 22 таблиці, 3 додатків, 51 посилань на джерела. Актуальність теми. Сучасні системи керування транспортними маршрутами потребують розроблення програмного забезпечення, що реалізує більш точні та швидкі алгоритми розв’язання задачі комівояжера, які забезпечують для великої кількості точок пошук найкращого маршруту з порівняно невеликою похибкою за коротший час. Основними недоліками існуючих реалізацій є стохастичність, обмежена адаптивність до параметрів задачі та велика чутливість до початкових умов, що призводить до невірних рішень та непотрібних витрат ресурсів. Через це, розроблення нового алгоритму для вирішення задачі оптимізації транспортного руху, який усуне ці недоліки, є актуальним завданням. Мета дослідження. Основна мета полягає у покращенні процесу побудови транспортних маршрутів за рахунок розроблення програмного забезпечення, що реалізує новий алгоритм вирішення задачі комівояжера, який дозволяє знайти оптимальний або наближений до оптимального маршрут та сприяє покращенню транспортного руху. Об'єкт дослідження: програмне забезпечення побудови оптимальних транспортних маршрутів для використання у різних предметних галузях. Предмет дослідження: методи, підходи та алгоритми вирішення задачі комівояжера в основі прикладного програмного забезпечення побудови наближених до оптимальних маршрутів. Для досягнення мети повинні бути виконані такі завдання: – проаналізувати існуючі рішення та літературу; – розробити новий алгоритм для розв’язання задачі комівояжера, враховуючи різні вхідні дані та умови; – провести аналіз продуктивності розробленого алгоритму, порівнявши його результати з існуючими методами розв'язання задачі комівояжера та можливі шляхи його покращення; – розробити програмне забезпечення побудови оптимальних транспортних маршрутів на основі запропонованого алгоритму; – провести експерименти на різноманітних наборах даних, включаючи реальні сценарії, з метою оцінки роботи програмного забезпечення. Науковою новизною роботи є реалізація інтерфейсу та необхідної функціональності при побудові наближених до оптимальних маршрутів з урахуванням особливостей запропонованого алгоритму розв’язання задачі комівояжера, що відрізняється від існуючих використанням тільки суттєвих вхідних даних і умов та дозволяє покращити пошук маршруту у різних варіантах застосування. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновано реалізацію, яка вирішить конкретні проблеми транспортної індустрії та надасть додаткові можливості для суспільства та транспортної інфраструктури. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2023». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Розробка програмного забезпечення на основі покращеного геометричного алгоритму для вирішення задачі оптимізації транспортного руху / В.В. Жнакін, Е. В. Жаріков // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2023» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 12-21 грудня 2023 р.Документ Відкритий доступ Програмне та математичне забезпечення підпису, доставки і обробки електронних документів з використанням мережі блокчейн(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Діордійчук, Олег Олександрович; Олійник, Юрій ОлександровичРозмір пояснювальної записки – 89 аркушів, містить 12 ілюстрацій, 29 таблиць, 6 додатків. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області документообігу, показано основні особливості наявних систем контролю документообігу, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці оптимізованої системи документообігу з застосуванням мережі блокчейн, що забезпечує комплексну обробку документів. Мета дослідження. Основною метою є забезпечення підпису, обробки та доставки електронних документів більш безпечним, надійним та ефективним для всіх учасників способом з застосуванням мережі блокчейн. Об’єкт дослідження: Підходи та процеси створення програмного забезпечення для керування електронними документами. Предмет дослідження: Методи, програмна архітектура, засоби створення програмного забезпечення підпису, доставки і обробки електронних документів з використанням мережі блокчейн. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз наявних програмних рішень управління документообігом; - дослідження потенціалу блокчейн-технологій у контексті управління документообігом; - формулювання вимог до розроблюваного програмного продукту; - розробка методу підписання та контролю стану документів через смартконтракти; - проєктування архітектури програмного забезпечення та розробка смартконтрактів для автоматизації процесів; - реалізація прототипу програмного забезпечення; - проведення експериментів з оцінки ефективності розробленого методу та безпеки розробленого програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано покращені методи, що забезпечують оптимізований спосіб зберігання даних, що повʼязані з документами, у блокчейні за рахунок розробки інноваційного рішення для мережі блокчейн з можливістю контролю груп документів. Результат досягнутий шляхом розробки системи контролю документообігу з використанням мережі блокчейн. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що реалізовані методи та рішення поєднані в межах однієї системи та максимально прості у використанні для користувача. Дана система може бути використана для полегшення процесу документообігу в підприємствах з вагомою бухгалтерською складовою або в підприємствах в яких документи мають складні звʼязки. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023), 19-21 грудня 2023 року – м. Київ.Документ Відкритий доступ Інструмент для реактивної роботи з мережею на платформах iOS та macOS(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Жердій, Павло Олександрович; Ліхоузова, Тетяна АнатоліївнаРозмір пояснювальної записки – 107 аркушів, містить 28 ілюстрацій, 23 таблиці, 4 додатки, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області реактивної роботи з мережею, показано основні особливості існуючих рішень для платформ MacOS та iOS, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в забезпеченні адаптивності та ефективності роботи застосунків під час взаємодії з мережею. Мета дослідження. Основною метою є підвищення зручності роботи з мережевими запитами, асинхронними операціями та управлінням потоками даних. Об’єкт дослідження: мультиплатформений інструмент для роботи з мережею. Предмет дослідження: методи та підходи для реактивної роботи застосунку на платформах iOS та MacOS. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз існуючих рішень; - побудова структури інструменту; - розробка програмного забезпечення; - розгортання бібліотеки. Наукова новизна: набув подальшого розвитку реактивний підхід для забезпечення адаптивності та ефективності роботи застосунків під час взаємодії з мережею. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розробникам мобільних та десктопних застосунків на платформах iOS та MacOS надано зручний інструмент для роботи з мережевими запитами, асинхронними операціями та управлінням потоками даних. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V науково-практичній конференції «SoftTech-2023» та опубліковані у матеріалах конференції.Документ Відкритий доступ Архітектурне рішення для побудови гібридної мультитенант архітектури(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ільницький, Ростислав Олександрович; Ліщук, Катерина ІгорівнаСтруктура та обсяг роботи. Пояснювальна записка складається з п'ятьох розділів, містить 6 рисунків, 26 таблиць, 4 додатки та 12 посилань — загалом 121 сторінка. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему мультитенант систем, показано основні особливості різних типів таких систем, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці універсального архітектурного рішення для побудови гібридних мультитенант архітектур. Метою дослідження є удосконалення засобів та інструментів для побудови мультитенант архітектур, що дозволить досягти високої гнучкості, масштабованості та пришвидшити розробку гібридних систем. Об'єктом дослідження є процеси розробки та впровадження архітектурних рішень, які підтримують мультитенантність та адаптуються до вимог і потреб різних користувачів. Предметом дослідження є методи, засоби, інструменти створення і супроводження компонентів мультитенантних обчислювальних систем, які дозволяють різним користувачам (тенантам) ефективно ділити спільні ресурси, забезпечуючи при цьому гнучкість та ізоляцію даних кожного з них. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − визначити основні підходи та технології побудови мультитенант архітектур; − провести аналіз наявних варіантів реалізації мультитенантних застосунків в цілому; − провести аналіз сучасних реалізацій гібридної мультитенант архітектури; − проєктування архітектурного рішення для реалізацій гібридної мультитенант архітектури; − реалізація бібліотеки, в котрій буде імплементовано весь необідний інструментарій на базі якого буде побудовано повноцінну мультите нант архітектуру; − оцінка ефективності розробленого рішення. Наукова новизна полягає в тому, що набув подальшого розвитку підхід до побудови гібридних мультитенантних архітектур, який дозволяє динамічно керувати та ефективно комбінувати роботу з єдиною та ізольованими базами даних. Розробка гібридної моделі, яка ефективно використовує одночасно архітектуру спільних баз даних та окремих на кожен тенант відіграватиме ключову роль у задоволенні потреб бізнесу та кінцевих користувачів. Використання архітектурного рішення дозволить ефективно управляти ідентифікацією користувачів та обмеження доступу до даних інших тенантів, таким чином забезпечуючи високий рівень безпеки системи. Практичне значення полягає в тому, що результатом роботи є реалізація бібліотеки, в котрій реалізовані запропоновані підходи. Розроблене рішення може служити основою для створення великомасштабних веб -додатків або інших систем, де потрібна гнучкість в управлінні базами даних відповідно до потреб клієнтів. Підходи, висунуті у цій роботі, допоможуть іншим розробникам уникнути типових помилок при створенні подібних систем та підвищити якість своїх продуктів. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023), 19-21 грудня 2023 року – м. Київ.Документ Відкритий доступ Метод та засіб побудови програмної системи для доменно-незалежної обробки клієнтських подій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Грицишин, Дмитро Олександрович; Крамар, Юлія МихайлівнаМагістерська дисертація: 113 c., 12 рис., 1 табл., 22 джерела, 3 додатки. Актуальність. У сучасному ландшафті розробки програмного забезпечення ефективна обробка клієнтських подій є критично важливим завданням. Оскільки джерела даних диверсифікуються, а контексти змінюються в різних галузях, потреба в доменно-незалежній системі, здатній обробляти різноманітні клієнтські події, стає все більш актуальною. Це дослідження спрямоване на вирішення цієї проблеми шляхом розробки методології та фреймворку для побудови універсальної програмної системи, яка може ефективно обробляти клієнтські події, незалежно від специфіки домену. Мета дослідження. Основною метою цього дослідження є розробка методології та засобів для побудови незалежної від предметної області програмної системи, спеціально орієнтованої на обробку клієнтських подій. Завдання полягає в тому, щоб створити систему, яка демонструє адаптивність, масштабованість і швидкість реагування в різних доменах, тим самим пом'якшуючи обмеження, що накладаються на обробку подій, специфічних для конкретного домену. Завдання дослідження: − комплексний огляд: Провести глибокий аналіз існуючих подієво-орієнтованих архітектур, методів обробки даних та доменно-незалежних систем для виявлення проблем та найкращих практик. − формулювання концептуальної моделі: Розробка концептуальної моделі доменно-незалежної програмної системи з акцентом на адаптивність та масштабованість при обробці клієнтських подій. − розробка та тестування прототипу: Створення прототипу системи для перевірки запропонованої методології. Протестувати її продуктивність за допомогою змодельованих сценаріїв та реальних випадків використання для оцінки адаптивності, ефективності та контекстної реакції. Об'єкт дослідження. Об'єктом даного дослідження є розробка та реалізація програмної системи, здатної автономно обробляти різноманітні клієнтські події, що походять з різних джерел, форматів та доменів. Предмет дослідження. Предметом дослідження є розробка методології та фреймворку для побудови доменно-незалежної програмної системи, пристосованої для ефективної обробки клієнтських подій у різних доменах, забезпечуючи при цьому адаптивність та масштабованість. Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що воно є внеском у створення комплексної методології та фреймворку для побудови доменно-незалежної програмної системи, орієнтованої на обробку клієнтських подій. Дослідження спрямоване на впровадження інноваційних підходів до обробки гетерогенних джерел і форматів подій, тим самим підвищуючи адаптивність, масштабованість і швидкість реагування, що в кінцевому підсумку сприятиме розвитку галузі програмної інженерії у створенні універсальних і швидко реагуючих систем для різних доменів.