Магістерські роботи (ІПІ)

Постійне посилання зібрання

У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 137
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення виявлення плагіату з застосуванням Big Data рішень
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Галайко, Данило Олександрович; Олійник, Юрій Олександрович
    Розмір пояснювальної записки – 143 аркуші, містить 33 ілюстрації, 32 таблиці, 8 додатків, 65 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі досліджено проблему обробки великої кількості текстових даних у контексті виявлення плагіату із застосуванням Big Data рішень. Проаналізовано основні особливості сучасних платформ для виявлення запозичень, визначено їхні переваги та недоліки. Виявлено необхідність удосконалення методів обробки природної мови, що застосовуються до текстових даних, з метою підвищення ефективності та точності виявлення плагіату. Мета дослідження. Основною метою є підвищення швидкості роботи та надійності програмного забезпечення для виявлення плагіату на надвеликих масивах даних. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для виявлення плагіату. Предмет дослідження: методи, програмна архітектура, засоби створення програмного забезпечення для виявлення плагіату на великому об’ємі даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз наявних рішень; − підбір та підготовка словника українських та англійських синонімів; − створення покращеного методу виявлення плагіату з використанням словників синонімів; − розробка програмної архітектури та реалізація програмного забезпечення з використанням big data рішень; − актуалізація морфологічної бібліотеки для української мови; − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано удосконалений метод перевірки на плагіат за допомогою словника синонімів та додавання підтримки масштабованості та обробки надвеликих масивів даних. Результат досягнутий шляхом розробки модернізованої архітектури програмного забезпечення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено модифікований метод та програмне забезпечення, що може використовуватися в наукових закладах та конференціях для забезпечення академічної доброчесності та зниження використання запозичених текстів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт знань і спеціальностей 2023 рік, Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Halaiko D.O., Oliynyk Y.O. SEARCHING TEXT SIMILARITY PARALLEL METHOD. SoftTech-2022. 2022. №004.414. 2) Yurii Oliinyk, Danylo Halaiko, Iryna Mukha, Oleksandr Ocheretianyi. Plagiarism detecting hash-based parallel method. Proceedings of the 7th international conference, COLINS-2023. 2023. Vol. IV. P. 131–143. 3) Галайко Д.О., Олійник Ю.О. Застосування сховищ даних для виявлення плагіату в текстових документах. Адаптивні системи автоматичного Управління. 2024. Том 2 №45.
  • ДокументВідкритий доступ
    Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Синьковський, Іван Володимирович; Поперешняк, Світлана Володимирівна
    Розмір пояснювальної записки – 145 аркушів, містить 8 ілюстрацій, 30 таблиць, 2 додатки, 20 посилань на джерела. Актуальність теми проявляється у зростаючій потребі в оптимізації обслуговування клієнтів, спрощенні процесу обробки замовлень та усуненні нестачі доступних багатомовних рішень. Мовні бар'єри часто призводять до неефективності роботи та невдоволення клієнтів у ресторанах швидкого харчування, особливо в різних мовних середовищах. Розробка адаптивних систем може покращити комунікації, оптимізувати продуктивність та заповнити критичні прогалини в галузі, надаючи інноваційні, комплексні та масштабовані рішення, адаптовані до вимог поточних клієнтів. Мета дослідження. Метою даної роботи є вдосконалення системи автоматичного прийому замовлень шляхом автоматичної адаптації до мови користувача і підвищення її доступності. Мета дослідження: Автоматизація роботи з користувачами з використанням великомасштабних голосових моделей і моделей розпізнавання мови. Тема дослідження: концептуалізація, розробка та впровадження адаптивної системи для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - Проаналізувати існуючі рішення та знайдіть найкраще рішення - Розробка архітектури програмного забезпечення - Розробити прототип - Провести порівняльний аналіз моделі, щоб знайти найкраще рішення Наукова новизна. Проект являє собою інноваційну систему прийому замовлень, яка динамічно інтегрує адаптивне багатомовне розпізнавання мови, дозволяє обробляти різні мови в режимі реального часу і знижує комунікаційні бар'єри. Важливим досягненням є коригування моделі розпізнавання мови української мови, яка усуває неадекватне уявлення в комерційних системах за рахунок уточнення нюансів мови і граматики і підвищення точності. Крім того, система використовує архітектуру, засновану на запитах, для оптимізації взаємодії між голосовим введенням і серверною обробкою в режимі реального часу, що забезпечує масштабованість і ефективність. Ці інновації в сукупності підвищують доступність і функціональність середовища швидкого харчування. Практична значимість цього проекту полягає в можливості підвищення операційної ефективності та задоволеності клієнтів ресторанів швидкого харчування. Рішення усуває мовні бар'єри, зменшує кількість неточностей в замовленнях і спрощує спілкування між клієнтами і персоналом за рахунок інтеграції адаптивних систем, які можуть обробляти багатомовний прийом замовлень. Це нововведення може підвищити швидкість обслуговування, обслуговувати різні клієнтські бази, створити більш повний асортимент страв і, в кінцевому рахунку, підвищити лояльність клієнтів і доходи. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалося в рамках НДР “Теоретичні та практичні аспекти технології Internet of Everything” Державний реєстраційний номер: 0123U104930. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на: - VII міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)» присвяченої 126-й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського; - ІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м. Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (Soft Tech-2024):матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 20-22 листопада 2024 року, м.Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ. с. 92-96. 2) Синьковський І.В. Поперешняк С.В. Адаптивна система для багатомовного прийому замовлень у ресторанах швидкого харчування // Сучасні аспекти діджиталізації та інформатизації в програмній та комп'ютерній інженерії: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 19 - 21 грудня 2024 року, м.Київ, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, кафедра технологій цифрового розвитку.
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення для планування робочого часу з використанням алгоритмів машинного навчання
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Куржумова, Марія Ігнатівна; Родіонов, Павло Юрійович
    Розмір пояснювальної записки – 80 аркушів, містить 6 ілюстрацій, 22 таблиці, 6 додатків, 23 посилання на джерела. Актуальність теми. На сьогоднішній день багато користувачів стикаються з проблемою неефективного управління часом через зростання обсягу інформації, завдань та зобов'язань як в навчанні, так і в роботі. Існуючі системи планування та організації завдань не завжди забезпечують достатній рівень інтерактивності та гнучкості для вирішення індивідуальних потреб користувачів, що веде до зниження продуктивності та якісного виконання задач. Мета дослідження. Метою дослідження є покращення програмного забезпечення для системи організації робочого часу, оптимізація процесів управління часом, підвищення продуктивності та ефективності виконання завдань користувачами. Об’єкт дослідження: Процеси розробки архітектурного та програмного рішення для системи планування робочого часу. Предмет дослідження: Методи, технології та засоби, що підвищать ефективність виконання завдань користувачами та зменшать час на планування. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − провести аналіз існуючих існуючих рішень для планування та управління часом, включаючи їхні переваги та недоліки; − дослідити сучасні технології та інструменти, які можуть бути використані для розробки програмного забезпечення; − вивчити методи та підходи, що застосовуються у проєктуванні систем управління часом із використанням алгоритмів машинного навчання; − розробити архітектурне рішення для програмного забезпечення; − розробити програмне забезпечення для планування робочого часу з урахуванням сучасних технологій. Наукова новизна. Удосконалено метод розподілу завдань, що забезпечує генерацію індивідуального розкладу для користувачів, задля створення більш адаптивної та персоналізованої системи, яка підвищить продуктивність та ефективність планування. Практичне значення. Практична цінність розробленого програмного забезпечення полягає у його широкому застосуванні як для індивідуальних користувачів, так і для організацій. Крім того, програмне забезпечення має потенціал для застосування в освітніх закладах як для індивідуальних потреб, так і командних проєктів, що сприятиме покращенню організації навчального процесу. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІ Міжнародній науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023). м. Київ, Україна, 21-23 травня 2024 р. С. 84–88. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Куржумова М. І., Родіонов П.Ю. Система рекомендацій у програмному забезпеченні для організації робочого часу. Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2023). м. Київ, Україна, 21-23 травня 2024 р. С. 84–88. 2) Родіонов П. Ю., Марченко О. І., Куржумова М. І. Особливості розроблення програмного забезпечення для організації робочого часу. Наука і техніка сьогодні. 2024. Т. 34, № 6. – С. 1076–1086.
  • ДокументВідкритий доступ
    Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мамонтов, Максим Віталійович; Стельмах, Олександр Петрович
    Розмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 24 ілюстрацій, 34 таблиці, 1 додаток, 20 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему в області геоінформаційних систем (ГІС) з об'єктом дослідження — архітектура програмного забезпечення для обробки просторових даних. Показано основні особливості існуючих рішень в області ГІС, включаючи їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці спеціалізованої архітектури, яка дозволить підвищити продуктивність, надійність, а також забезпечити стандартизацію обробки даних. Мета дослідження. Основною метою є розробка архітектури геоінформаційної системи на основі мікросервісного підходу з делегацією окремих процесів обробки даних для оптимізації продуктивності та забезпечення єдиної стандартизації обробки просторових даних. Об’єкт дослідження: Архітектура геоінформаційних систем для обробки та візуалізації просторових даних. Предмет дослідження: Архітектурні рішення та компоненти програмного забезпечення, які забезпечують оптимізацію обробки та зберігання просторових даних у геоінформаційних системах. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: – Провести аналіз існуючих підходів до архітектури ГІС та визначити їх недоліки. – Розробити мікросервісну архітектуру для обробки та зберігання просторових даних. – Реалізувати механізм делегації обробки даних та забезпечити єдину стандартизацію даних для підвищення продуктивності та зменшення навантаження на клієнтську частину. – Провести маркетинговий аналіз для оцінки потенційного ринку впровадження запропонованої системи. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано архітектурне рішення для побудови геоінформаційної системи на основі мікросервісів з делегацією обробки даних для забезпечення стандартизації. На відміну від інших рішень, даний підхід дозволяє ефективно розподіляти навантаження та підвищувати надійність обробки просторових даних. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені архітектурні рішення дозволяють створити гнучку та масштабовану геоінформаційну систему з високою продуктивністю та стандартизацією обробки даних. Це може бути корисним для різноманітних застосунків у галузях транспорту, моніторингу екологічних параметрів, міського планування тощо. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мамонтов М.В. Архітектура географічної інформаційної системи для обробки просторових даних в режимі реального часу / М.В. Мамонтов, О.П. Стельмах // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024.
  • ДокументВідкритий доступ
    Методи та програмні засоби керування залежностями з використанням алгоритмів великих даних
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Молнар, Михайло Михайлович; Ліщук, Катерина Ігорівна
    Розмір пояснювальної записки – 132 аркуші, містить 17 ілюстрацій, 28 таблиць, 3 додатки, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. У виконаній роботі розглядається проблема перевикористання та підтримки відкритого коду у програмному проекті. Аналіз літератури показав, що ця область інженерії ПЗ потребує додаткової уваги, адже досі існують проекти, які використовують застарілі залежності, залежності з вразливостями або несумісні версії залежностей. Мета дослідження. Основною метою є створення програмного засобу для аналізу, виявлення та автоматичного вирішення конфліктів між залежностями в програмному проекті. Розроблене рішення повинне скоротити час на оновлення версій сторонніх бібліотек і зробити цей процес менш когнітивно обтяжливим для інженерів. Об’єкт дослідження: керування прямими та транзитивними залежностями при розробці програмного забезпечення. Предмет дослідження: метод автоматизованого вирішення конфліктів між модулями в програмному забезпечені шляхом застосування методів великих даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: — аналіз проблеми керування залежностями при розробці програмного забезпечення, її впливу на ефективність інженерів; — дослідження наявних конкурентів, їх функціональних можливостей та ефективності; — формулювання поточних проблем, пов’язаних з керуванням залежностями в програмному забезпеченні; — розробка архітектури, яка буде мати повний функціонал та початкові дані; — розробка графічного інтерфейсу користувача та програмного інтерфейсу; — проведення експериментального дослідження, яке встановить ефективність розробленого продукту; — створення стартап-проекту для аналізу практичної цінності програмного продукту. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано новий метод пошуку розв'язків в системі графів, який буде зосереджений на обмежені кількості розв’язків та простоті підбору рішення для користувача. Перевагою цього методу є зменшення кількості можливих розв’язків в графі за допомогою вводу користувача обмежень. Таким чином можна спростити складність розв’язку конфліктів в проекті та пришвидшити час прийняття рішень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблений програмний продукт може бути використаний інженерами ПЗ для підтримки існуючих проектів, які сторонні бібліотеки. Також розроблена функціональність може бути інтегрована з сторонніми сервісами для розробки ПЗ. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)»– м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1. Молнар М.М., Методи та програмні засоби керування залежностями з використанням алгоритмів великих даних / М.М. Молнар, К.І.Ліщук // Матеріали VII науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)»– м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2024.
  • ДокументВідкритий доступ
    Архітектура сервера автоматизації для оркестрації задач у хмарному середовищі
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кінчур, Вадим Вікторович; Стеценко, Інна Вячеславівна
    Розмір пояснювальної записки – 93 аркуші, містить 6 ілюстрацій, 36 таблиць, 5 додатків, 43 посилання на джерела. Актуальність теми. Хмарні рішення стали невід’ємною частиною циклу розробки ПЗ для багатьох ІТ проектів. Хмара надає гнучкість і зручність використання, які складно досягти у межах власної інфраструктури, що дозволяє пришвидшити розробку і масштабування ПЗ. Однак, разом з тим призводить до ускладнення процесів розробки і розгортання ПЗ, що при цьому виникають. Таке ускладнення стало каталізатором створення рішень, що дозволяють інтегрувати хмарні засоби з інструментами автоматизації. Як результат, сьогодні більшість інструментів автоматизації реалізують інтеграцію з хмарою. Однак, кожен з них вимагає внесення постійних чи тимчасових змін до хмарної інфраструктури, що полягає у встановленні агентного ПЗ в її межах. Це ускладнює первинне налаштування і подальший супровід таких інструментів. Власне тому актуальним є завдання створення сервера автоматизації, що дозволить розгортання процесів розробки та розгортання ПЗ в межах хмарних середовищ без необхідності внесення змін до інфраструктури, надаючи при цьому засоби для адаптації сервера відповідно до вимог користувача. Мета дослідження. Спрощення розгортання процесів автоматизації розробки й розгортання ПЗ у хмарних середовищах. Об’єкт дослідження: Процеси автоматизації розробки й розгортання ПЗ. Предмет дослідження: Методи автоматизації розробки ПЗ засобами оркестрації задач в хмарних середовищах. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз існуючих серверів і платформ автоматизації; − визначення методів виконання програмних задач у хмарі; − проєктування схеми взаємодії сервера автоматизації з хмарою; − інтеграція сервера автоматизації з інструментами оркестрації контейнерів; − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше запропоновано архітектурний підхід сервера автоматизації для виконання задач, що реалізує односторонню модель взаємодії з інструментами оркестрації контейнерів, ініціатором якої виступає сервер автоматизації, за рахунок чого, на відміну від аналогів, не потребує внесення змін до хмарної інфраструктури для її використання сервером автоматизації. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено сервер автоматизації, що реалізує програмні засоби для розгортання процесів автоматизації розробки і розгортання ПЗ у вигляді програмних задач у хмарному середовищі з можливістю їхнього подальшого моніторингу. Сервер реалізує односторонню модель взаємодії з хмарою, що досягається нативними засобами оркестраторів контейнерів, тому не потребує встановлення агентного ПЗ в межах хмарної інфраструктури. Такий підхід дозволяє спростити інтеграцію сервера з хмарою та зменшити кількість використовуваного обчислювального ресурсу. Для адаптації до вимог користувача сервер автоматизації реалізує відповідні плагіни. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів "Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології" (Soft Tech-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Кінчур В.В., Стеценко І.В. (2025) Архітектура сервера автоматизації для оркестрації задач у хмарному середовищі. Міжвідомчий науково-технічний збірник «Адаптивні системи автоматичного управління» 1(46), [Прийнято до публікації]. (категорія «Б»)
  • ДокументВідкритий доступ
    Інтегрована система та архітектура на основі подій з реляційних баз даних
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Касюдик, Богдан Олегович; Новінський, Валерій Петрович
    Розмір пояснювальної записки – 156 аркушів, містить 33 ілюстрацій, 33 таблиць, 3 додатки, 32 посилань на джерела. Актуальність теми. У сучасну епоху цифрових технологій обсяги даних, що генеруються, стрімко зростають, а потреба в ефективному управлінні ними стає дедалі важливішою. Важливо забезпечити не лише надійне зберігання інформації, але й можливість її оперативної обробки та аналізу в реальному часі. Це підкреслює необхідність створення та впровадження інтегрованих систем, здатних гарантувати актуальність даних і зручний доступ до них для різних застосунків і користувачів. Одним із ключових підходів у цьому напрямку є архітектура, що базується на подіях, яка дозволяє системам швидко реагувати на зміни у даних. Мета дослідження. Основною метою є удосконалення підходів для побудови інтегрованих систем на основі подій з реляційних баз даних. Об’єкт дослідження: архітектура та програмне забезпечення для інтегрованої системи для підтримки EDA на основі подій з реляційних баз даних. Предмет дослідження: методи, засоби та технології створення архітектурного та програмного рішення для створення інтегрованої системи на основі подій з реляційних баз даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - аналіз існуючих рішень; - розробка вимог; - проектування архітектури; - реалізація прототипу; - реалізація станонезалежності; - реалізація прототипу першої масової вигрузки; - оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що набули подальшого розвитку підходи для побудови інтегрованих систем на основі подій за допомогою використання черг баз даних та додавання підтримки горизонтальної масштабованості та збагачення подій. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено програмне забезпечення та архітектура інтегрованої системи на основі подій з реляційних баз даних, що дає змогу поєднувати існуючі програмні системи та шини повідомлень для впровадження подійно орієнтованої архітектури в межах певної компанії та систем, якими вона користується. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Касюдик Б.О., Інтегрована система та архітектура на основі подій з реляційних баз даних / Б.О. Касюдик, В.П. Новінський // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)» – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 20-22 листопада 2024 р.
  • ДокументВідкритий доступ
    Методи оптимізації обчислень на основі віртуальної машини WebAssembly
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Карімов, Артем Васильович; Стеценко, Інна Вячеславівна
    Розмір пояснювальної записки – 135 аркушів, містить 12 ілюстрацій, 52 таблиці, 2 додатки, 26 посилань на джерела. Актуальність. JavaScript є однією з найпопулярніших мов програмування для розробки вебзастосунків, що обумовлено його широким використанням як на стороні клієнта, так і на стороні сервера. З розвитком сучасних вебтехнологій, вимоги до швидкодії та ефективності вебзастосунків постійно зростають. Це особливо важливо для складних та ресурсомістких застосунків, які потребують високої продуктивності. Однією з проблем мов-інтерпретаторів, таких як JavaScript, є їхня обмежена швидкодія в порівнянні з компільованими мовами. Інтерпретований код зазвичай виконується повільніше, що може призвести до затримок у роботі застосунків, особливо у випадках обробки великих обсягів даних чи виконання складних обчислень. Для вирішення цієї проблеми використовуються різні методи оптимізації JavaScript коду. Одним із перспективних напрямків є використання віртуальної машини WebAssembly. WebAssembly є сучасною технологією, що дозволяє виконувати код з продуктивністю, наближеною до продуктивності мов низького рівня, таких як C, C++ або Rust. Переваги використання WebAssembly включають можливість компіляції коду з різних мов програмування у швидкий і компактний формат, що виконується в браузері. Це дозволяє значно підвищити продуктивність вебзастосунків та забезпечити користувачам більш плавний та швидкий досвід. Однак, потенціал WebAssembly ще не повністю реалізований. Існує потреба в подальшому вдосконаленні методів оптимізації обчислень із використанням WebAssembly, щоб забезпечити максимальну ефективність та швидкодію сучасних вебзастосунків. У цій роботі розглядаються існуючі методи оптимізації JavaScript коду з використанням WebAssembly, їхні переваги та недоліки, а також пропонуються нові підходи для покращення продуктивності вебзастосунків. Метою дослідження є підвищення швидкодії обчислень застосунків за рахунок використання компіляції у WebAssembly код. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: – проаналізувати існуючі методи оптимізації JavaScript коду; – дослідити можливості віртуальної машини WebAssembly для оптимізації; – розробити методи оптимізації обчислень на основі WebAssembly; – визначити критерії ефективності оптимізації обчислень із використанням WebAssembly; – провести експериментальну оцінку розроблених методів оптимізації на реальних вебзастосунках; – порівняти результати оптимізації обчислень із використанням WebAssembly з іншими методами оптимізації; – розробити рекомендації щодо впровадження методів оптимізації обчислень на основі WebAssembly в практичні проєкти. Об'єктом дослідження є процес використання віртуальної машини WebAssembly для підвищення швидкодії обчислень. Предметом дослідження є методи та програмні засоби для використання компільованого у формат WebAssembly коду. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше запропоновано адаптивний компілятор, який, на відміну від існуючих, на основі аналізу обчислювальної складності коду динамічно вибирає платформу виконання JavaScript або WebAssembly для підвищення швидкодії виконання обчислень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені методи оптимізації можуть бути інтегровані в процес розробки вебзастосунків для підвищення їхньої швидкодії. Дана система оптимізації може бути використана розробниками JavaScript застосунків. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VIІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024)». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Карімов А.В., Стеценко І.В. Методи оптимізації обчислень на основі віртуальної машини WebAssembly. Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024): матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 20-22 листопада 2024 року, м. Київ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ФІОТ, c. 39-43.
  • ДокументВідкритий доступ
    Математичне та програмне забезпечення для побудови багатовимірної лінійної регресії на малому об’ємі експериментальних даних
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Грицюк, Володимир Васильович; Павлов, Олександр Анатолійович
    Розмір пояснювальної записки – 126 аркушів, містить 20 ілюстрацій, 102 таблиці, 4 додатки, 30 посилань на джерела. Актуальність теми. Актуальність проблеми побудови багатовимірних регресій на основі активного чи пасивного експерименту є актуальною, по перше, тому, що вона дозволяє знаходити детерміновані закономірності, що використовуються в сучасних інформаційних діагностичних системах, по друге, тому що у вихідні дані експерименту аддитивно входять реалізації випадкової величини з достатньо великою дисперсією. Це приводить до того, що на сьогоднішній день ефективних універсальних методів побудови багатовимірних регресій не існує. Кожен з відомих методів є ефективним лише при певних обмеженнях, які задаються теоретично чи експериментально. Особлива складність побудови багатовимірних регресій зв'язана з об'ємом експериментальних даних, а саме чим менша їх кількість, тим складніше отримати ефективні оцінки коефіцієнтів багатовимірної регресії. Тому, створення метода побудови багатовимірної лінійної регресії заданої надлишковим описом по невеликому об'єму експериментальних даних, що підвищує ефективність загальної алгоритмічної процедури методу найменших квадратів, є актуальною. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності побудови багатовимірної лінійної регресії заданої надлишковим описом на малому об’ємі експериментальних даних. Об’єкт дослідження: математичне та програмне забезпечення пошуку коефіцієнтів багатовимірної лінійної регресії заданої надлишковим описом. Предмет дослідження: методи і програмні засоби побудови багатовимірної лінійної регресії та методологія дослідження їх ефективності на малому об’ємі експериментальних даних. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − критичний науковий аналіз методів побудови багатовимірних регресій; − критичний аналіз програмного забезпечення, що реалізують методи побудови багатовимірних регресій; − розробка методології проведення статистичного імітаційного експерименту моделювання ефективності методу побудови багатовимірної лінійної регресії, заданої надлишковим описом, по невеликому об’єму експериментальних даних; − розробка та обґрунтування архітектури програмного забезпечення, що реалізує оригінальний метод побудови багатовимірних лінійних регресій, заданих надлишковим описом, та системи статистичного імітаційного моделювання, що дозволяє знайти область його ефективного застосування; − розробка програмного забезпечення, що реалізує оригінальний метод побудови багатовимірної лінійної регресії на малому об’ємі експериментальних даних та систему статистичного імітаційного моделювання його ефективності; − розробка рекомендацій по використанню досліджуваного методу на основі проведених статистичних досліджень. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що: − розроблена оригінальна методологія проведення статистичних імітаційних експериментів для обґрунтування області ефективного використання універсального методу побудови багатовимірних лінійних регресій, заданих надлишковим описом, по невеликому об’єму експериментальних даних; − розроблена та обґрунтована структура програмного забезпечення, що вперше реалізує оригінальний метод побудови багатовимірної лінійної регресії, заданої надлишковим описом по малому об’єму експериментальних даних, та систему статистичного імітаційного моделювання для знаходження області його ефективного використання. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено кросплатформенну бібліотеку (моноліт), що реалізує оригінальний алгоритм побудови багатовимірної лінійної регресії, заданої надлишковим описом, на малому об’ємі експериментальних даних, яка може використовуватись у сучасних діагностичних і експертних системах. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII Міжнародній науково-практивній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024». Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Павлов О. А., Головченко М. М., Грицюк В. В. Методологія дослідження ефективності метода побудови багатовимірної лінійної регресії по малому об’єму експериментальних даних // Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології (SoftTech-2024): матеріали тез доповідей VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» 19-22 листопада 2024р.
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмний засіб для виявлення аномалій у мережевому трафіку на основі нейронних мереж
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Григоренко, Ярослав Сергійович; Лісовиченко, Олег Іванович
    Розмір пояснювальної записки – 119 аркушів, містить 11 ілюстрацій, 11 таблиць, 6 додатків, 22 посилання на джерела. Актуальність теми. Зі зростанням обсягів мережевого трафіку та кількості кіберзагроз важливо використовувати сучасні підходи для аналізу даних. Зокрема, системи підтримки прийняття рішень (СППР) допомагають швидше обробляти дані та приймати обґрунтовані рішення. Використання алгоритмів машинного навчання та нейронних мереж дозволяє виявляти приховані патерни й аномалії в трафіку в режимі реального часу, що значно сприяє швидкому реагуванню на кіберзагрози. Мета дослідження. Основною метою є підвищення ефективності виявлення аномалій у мережевому трафіку за допомогою програмного засобу, який використовує алгоритми машинного навчання та нейронні мережі. Об’єкт дослідження: аналіз аномалій у мережевому трафіку. Предмет дослідження: методи, алгоритми та нейронні мережі для виявлення аномалій у мережевому трафіку. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − Аналіз засобів виявлення аномалій; − Розробка засобів виявлення аномалій; − Проектування програмного засобу; − Створення програмного засобу; − Тестування рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в удосконаленні методів пошуку аномалій в мережевому трафіку. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що програмний засіб виявлення аномалій в мережевому трафіку може допомогти системному адміністратору приймати відповідні рішення. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами з використанням скальпінгової стратегії
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Бераудо, Еліза; Олійник, Юрій Олександрович
    Розмір пояснювальної записки – 88 аркушів, містить 4 ілюстрацій, 13 таблиць, 2 додатки, 50 посилань на джерела. Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему автоматичної торгівлі криптовалютами, зокрема у застосуванні скальпінгових стратегій, які вимагають високої швидкості обробки даних та виконання торгових операцій. Показано основні особливості існуючих рішень, серед яких автоматичне виконання угод та аналіз ринкових даних. Водночас, виявлено недоліки, такі як затримки в обробці угод, ризики втрат через коливання цін та недостатня оптимізація скальпінгових стратегій для автоматичної торгівлі. Виявлено потребу в розробці open-source програмного забезпечення, яке б вдосконалювало існуючі підходи, підвищувало ефективність виконання угод, зменшувало ризики втрат і забезпечувало гнучкість у використанні скальпінгових стратегій. Мета дослідження. Основною метою є підвищення швидкості виконання торгових операцій за рахунок реалізації нового методу скальпінгу для автоматичної торгівлі криптовалютами. Об’єкт дослідження: підходи та процеси створення програмного забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами. Предмет дослідження: процеси розроблення, модифікації, аналізу, забезпечення якості, впровадження і супроводження програмного забезпечення для автоматичної скальпінгової стратегії на ринку криптовалют. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз наявних рішень для автоматичної торгівлі криптовалютами із використанням скальпінгових стратегій; − розробка методу скальпінгу для автоматичної торгівлі; − розробка програмного рішення для автоматичної торгівлі з реалізованим методом скальпінгу; − оцінка ефективності запропонованого методу та програмного забезпечення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано програмне рішення для автоматичної торгівлі криптовалютами, яке, на відміну від наявних, забезпечує підвищення ефективності виконання угод та зменшення ризиків втрат через затримки в торгівлі. Результат досягнутий шляхом створення open-source рішення для реалізації скальпінгових стратегій та вдосконалення методу скальпінгу. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмне забезпечення поєднує методи скальпінгу в межах одного застосунку, забезпечуючи автоматичне виконання торгових операцій із мінімальними затримками. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924. Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024) – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Beraudo Elisa. Development of the automatic cryptocurrency trading using a scalping strategy system / Beraudo Elisa, Yurii Oliinyk. // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології» (SoftTech-2024 зима) – м. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 20-22 листопада 2024 р.
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення брокера хмарних послуг різних провайдерів
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мальцев, Олександр Сергійович; Жаріков, Едуард В'ячеславович
    Розмір пояснювальної записки – 55 аркушів, містить 14 ілюстрацій, 24 таблиці, 2 додатки, 31 посилання на джерела. Актуальність теми. В наш час збільшується потреба у проведенні хмарних обчислень, адже вони значно спрощують інфраструктуру та зменшують затрати на утримання власних серверів та їх підтримку. Наразі існує багато компаній, які надають послуги хмарних обчислень, вони пропонують розробнику різноманіття можливих конфігурацій середи з різними характеристиками швидкодії та вартістю. Вибір хмарного провайдера та оптимальної конфігурації для конкретної задачі є критично важливим, адже саме вони визначають швидкодію обчислень та кількість витрачених коштів. Розробка брокеру хмарних послуг дозволить обрати провайдера та відповідну конфігурацію сервісів, тому дана тема є актуальною. Мета дослідження. Зменшення витрат на використання хмарних послуг у спосіб розроблення програмного забезпечення брокера хмарних послуг, що дозволяє вибрати провайдера хмарних послуг для заданого проєкту або задачі за встановленими вимогами та надає власний інтерфейс взаємодії з користувачем для замовленої послуги. Об’єкт дослідження: вибір сервісів провайдерів хмарних послуг та їх налаштування для заданого проєкту. Предмет дослідження: підходи, технології та програмне забезпечення брокеру вибору сервісів провайдерів хмарних послуг. Для реалізації поставленої мети сформульовані такі завдання: − Проаналізувати пропозиції послуг на ринку хмарних обчислень. − Проаналізувати алгоритми багатокритеріальної оптимізації. − Розробити методику вибору провайдера хмарних послуг та вибору налаштувань обраних сервісів; − Розробити програмний продукт, що реалізує брокер вибору сервісів провайдерів хмарних послуг. − Провести експериментальні дослідження, що доводять ефективність запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає у розробленні методики вибору визначеного сервісу, який може надаватися різними провайдерами хмарних послуг, та його налаштувань, що дозволяє більш ефективно виконувати хмарні обчислення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що реалізований програмний продукт дозволяє користувачу замовляти хмарну функцію у провайдерів з вибором конфігурації, що найбільше підходить його потребам. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024» – м. Київ. Публікації. Наукові положення дисертації опубліковані в: 1) Мальцев О.С.. Програмне забезпечення брокеру хмарних послуг // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024» – м. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 21-23 травня 2024 р.
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмні та мовні засоби для комплексу ранньої діагностики хронічних неврологічних захворювань
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гаврильченко, Олег Олегович; Баклан, Ігор Всеволодович
    Розмір пояснювальної записки – 61 аркуш, містить 26 ілюстрацій, 1 таблицю, 5 додатків, 17 посилань на джерела. Актуальність теми. На сьогоднішній день в світі не існує ліків які б могли вилікувати людей що хворіють на неврологічні захворювання, проте є способи уповільнення розвитку подібних хвороб, через що можливість діагностики подібних захворювань на ранніх стадіях їх прояву є дуже актуальною темою на сьогоднішній день. Дана робота розглядає один із можливих способів вранішньої діагностики хронічних неврологічних захворюваннь, для виявлення подібних захворюваннь на ранніх стадіях їх прояву, для запобігання швидкого розвитку подібних хвороб та початку своєчасного лікування. В роботі були розглянуті деякі існуючі рішення що вже мають комерційне використання, проте мають ряд недоліків як тяжкодоступність засобів діагностики, або збирають дані без подальшого їх аналізу. Мета дослідження. Основною метою є розробка програмного забезпечення з побудовою граматики передування для вранішнього аналізу неврологічних захворювань. Об’єкт дослідження: програмні та мовні засоби для вранішнього аналізу неврологічних захворювань. Предмет дослідження: гібридні моделі на основі лінгвістичних та прихованих Марковських моделей для ранішньої діагостики дискензії. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз методів та засобів діагностики для аналізу аномальних відхилень в рухах; − розробка покрокового алгоритму для аналізу рухів користувача з побудовою матриць передування; − створення, налагодження та тестування прототипу засобу, що реалізує розроблений алгоритм; − дослідження ефективності розробленого методу; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропоновано полягає у застосуванні лінгвістичних моделей з використанням матриць передування для аналізу вранішніх неврологічних захворюваннь з розробкою прототипу десктопного додатку для фонового аналізу рухів користувача, що дозволить виявляти можливі неврологічі захворювання на ранніх стадіях їх прояву. Результат досягнутий шляхом реалізації послідовного алгоритму збору, аналізу та обчислення даних про патерни рухів комп’ютерною мишею. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що полягає у реалізації послідовного алгоритму порівняння паттернів рухів користувача на базі матриць передування за допомогою декстопного застосунку. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Апробація. Наукові положення дисертації пройшли апробацію на науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «SoftTech 2024» та були опубліковані в матеріалах VI міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інженерія програмного забезпечення і передові інформаційні технології SoftTech-2024.
  • ДокументВідкритий доступ
    Уніфікований інтерфейс для взаємодії з блокчейн-мережами
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Добрянський, Богдан Ігорович; Стеценко, Інна Вячеславівна
    Актуальність теми. У роботі розглянуто проблему взаємодії з різними блокчейн мережами, показано основні особливості існуючих рішень проблеми, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці уніфікованого інтерфейсу для взаємодії з блокчейн-мережами. Мета дослідження. Основною метою є спрощення та пришвидшення розробки програмних модулів для взаємодії з блокчейн мережами за рахунок використання уніфікованого інтерфейсу. Об’єкт дослідження: процес розробки застосунків, що використовують блокчейн мережі. Предмет дослідження: методи, алгоритми та програмні засоби для взаємодії з блокчейн мережами. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - огляд та аналіз існуючих рішень; - дослідження методів та підходів до проєктування інтерфейсів в блокчейн мережах; - проєктування та розробка уніфікованого інтерфейсу для взаємодії з блочкейн мережами; - дослідження ефективності запропонованого рішення; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що запропонований новий спосіб взаємодії з блокчейн мережами, який за рахунок універсального інтерфейсу дає можливість забезпечити взаємодію з будь якою блокчейн мережею і, на відміну від існуючих, спрощує та пришвидшує розробку програмних модулів для взаємодії з блокчейн мережами. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблена бібліотека універсалізує взаємодію з блокчейн-мережами. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення генерації текстів українською мовою
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Довгополюк, Роман Русланович; Олійник, Юрій Олександрович
    Актуальність теми. У роботі розглянуто проблематику генерації текстів українською мовою, показано основні особливості наявних інструментів генерування природної мови, їх переваги та недоліки. Виявлено потребу в розробці методу генерації, що інтегрує інструмент морфологічного аналізу, велику мовну модель, модель LDA та інструмент виявлення і виправлення граматичних помилок. Мета дослідження. Основною метою є підвищення якості згенерованих текстів української мови при заданій тематиці та наборі ключових слів. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення для генерації текстів української мови з використанням великих мовних моделей (LLM) та морфологічних аналізаторів. Предмет дослідження: методи, програмна архітектура, механізми інтеграції морфологічного аналізу з великими мовними моделями для підвищення якості згенерованих текстів українською мовою. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − аналіз наявних рішень; − дослідження морфологічних особливостей української мови; − розробка методу генерації текстів українською мовою; − реалізувати інтеграцію LLM з морфологічним аналізатором; − реалізація прототипу програмного забезпечення; − експериментальне дослідження та аналіз результатів; − оцінка ефективності запропонованого рішення. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що було розроблено метод генерації текстів української мови шляхом інтеграції великих мовних моделей з морфологічним аналізатором, застосуванням методу категоризації LDA та технологією виправлення помилок LanguageTool, що в результаті підвищує якість згенерованих текстів. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці програмного забезпечення, яке поєднує великі мовні моделі з морфологічними аналізаторами, сприяючи підвищенню якості автоматично згенерованих текстів української мови на задану тематику та набір ключових слів. Це дозволяє розширити можливості застосування такого ПЗ у різноманітних доменах (освіта, наука, медіа, тощо). Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" в рамках теми «Методи та технології високопродуктивних обчислень та обробки надвеликих масивів даних». Державний реєстраційний номер 0117U000924.
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення для автоматичного тестування GUI на Android
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дубовик, Андрій Павлович; Фіногенов, Олексій Дмитрович
    Актуальність теми. Тестування є важливим етапом розробки програмного забезпечення та здійснюється або вручну або за допомогою спеціального програмного забезпечення. Проте ручне тестування зазвичай є довготривалим, вимагає виділення додаткового часу, тому актуальною задачею є дослідження та створення методів та засобів для автоматизації тестування. Графічний інтерфейс користувача є однією з найважливіших частин додатку, оскільки саме від нього залежить кінцеве ставлення користувача до програмного продукту. З часом технології, що використовуються для розробки інтерфейсів, втрачають актуальність, а їм на заміну приходять нові. В контексті розробки Android-додатків такою технологією є декларативна парадигма програмування, яка тепер застосовується для розробки інтерфейсів та мова програмування Kotlin. Актуальність цих досліджень полягає у тому, що існуючі інтегровані середовища та інструменти розробки не підтримують автоматичне генерування коду модульних тестів для GUI, розроблених за допомогою мови програмування Kotlin та нової парадигми, що унеможливлює використання цих інструментів під час проведення тестування, тож вимагає проектування нових засобів, що відповідали б вимогам сучасності. Мета досліджень. Розширення рамок використання інтегрованих середовищ розробки під Android шляхом підтримки автоматизованого генерування коду сценаріїв модульних тестів графічного інтерфейсу для декларативної парадигми, що дозволить зменшити час на розробку тестів. Для досягнення поставленої мети було сформовано наступні завдання: – дослідити наявні методи, алгоритми та підходи до побудови сценаріїв автоматизованого тестування графічного інтерфейсу користувача; – дослідити наявні рішення та засоби та виявити їх недоліки; – удосконалити методи та засоби генерування модульних тестів для досягнення максимального покриття коду, розширивши їх на підтримку декларативної парадигми; – провести проектування та розробити плагін до інтегрованого середовища розробки Android Studio для автоматичної генерації коду сценаріїв unit-тестів; – провести оцінку ефективності запропонованого рішення. Об’єкт досліджень. Програмне забезпечення для автоматичної генерації коду тестів GUI Android. Предмет досліджень. Процеси забезпечення якості програмного забезпечення. Методи досліджень. Емпіричні дослідження, системний аналіз, абстрагування, структурно-генетичний аналіз, розробка програмного забезпечення. Наукова новизна даної роботи полягає в удосконаленні методу створення сценаріїв автоматизованого тестування, що відрізняється від існуючих аналогів врахуванням всіх можливих викликів елементів інтерфейсу та комбінацій множин даних та наявністю підтримки автоматизованого генерування коду модульних тестів GUI, розробленого з використанням декларативної парадигми та фреймворку Jetpack Compose, чого раніше не було в середовищах розробки додатків під ОС Android. Практична новизна полягає у створенні плагіну модульного тестування для IDE Android Studio, що дає можливість збільшити покриття компоненту тестами та значно зекономити час розробників.
  • ДокументВідкритий доступ
    Метод навчання з підкріпленням для управління витратами на опалення
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кришталь, Віктор Олегович; Сидоров, Микола Олександрович
    Актуальність теми. У роботі розглянуто задачу керування опаленням та оптимізації витрат на опалення. Розглянуто застосування підходу навчання з підкріпленням до цієї задачі, його основні особливості, переваги та недоліки. Виявлено потребу в удосконаленні цього підходу для спрощення його практичного застосування до даної задачі. Мета дослідження. Метою дослідження є мінімізація витрат на опалення приміщень шляхом створення застосунку, який керує нагрівальними панелями. Об’єкт дослідження: програмне забезпечення керування об’єктами. Предмет дослідження: підходи, методи, моделі, засоби керування об’єктами, застосовуючи методи машинного навчання, що реалізовані програмно. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: − проаналізувати застосування підходу навчання з підкріпленням до задачі оптимізації витрат на опалення, проаналізувати можливий вигляд винагород у цьому підході, порівняти їх ефективність та вибрати оптимальну; − розробити удосконалену версію цього підходу, що використовує спрощену модель середовища, що будується на основі зібраних даних без втручання користувача та дозволяє спростити практичне застосування; − розробити програмну реалізацію цього підходу для даної задачі та створити серверний застосунок з веб-клієнтом, що дозволяє користувачу керувати та слідкувати за витратами на опалення. Наукова новизна: вперше запропоновано архітектуру програмного забезпечення керування витратами на опалення із використанням модифікованого методу навчання з підкріпленням, в якому застосовується спрощена модель приміщення, параметри якої знаходяться експериментальним шляхом. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновано метод керування опаленням, що дозволяє значно підвищити економічну ефективність опалення приміщень, враховуючи денну варіацію цін. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
  • ДокументВідкритий доступ
    Математичне та програмне забезпечення для прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів в детермінованій постановці та невизначеності
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Палеха, Богдан Петрович; Павлов, Олександр Анатолійович
    Актуальність теми. Прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів є актуальною і основною проблемою загальної теорії прийняття рішень як в теоретичному плані так і в практичному в зв’язку з надзвичайно поширеною ситуацією, коли рішення, що задовольняє одного суб’єкта прийняття рішень, може бути абсолютно недопустимим з точки зору іншого суб’єкта. В теоретичному плані розв’язок цієї задачі полягає в знаходженні таких компромісних критеріїв і відповідних алгоритмів знаходження компромісних рішень, що відповідають цим критеріям, що мають широке практичне застосування. Мета дослідження. Основною метою дослідження є підвищення ефективності процесу прийняття рішень в багатоцільових задачах лінійного програмування за рахунок створення оригінального програмного забезпечення, що реалізує нові моделі та алгоритми. Об’єкт дослідження: процес прийняття рішень в багатоцільових задачах прийняття рішень. Предмет дослідження: математичне та програмне забезпечення прийняття рішень в багатоцільових задачах лінійного програмування в детермінованій постановці та в умовах невизначеності. Для реалізації поставленої мети сформульовані та вирішені наступні завдання: - критичний аналіз компромісних критеріїв і алгоритмів знаходження відповідних розв’язків багатоцільової задачі лінійного програмування в детермінованій постановці; - критичний аналіз програмних засобів, що розв’язують задачу прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів; - розробка оригінальних алгоритмів пошуку компромісних рішень в умовах невизначеності; - створення оригінальної лінійної агрегованої об’ємно-часової моделі для одного класу дискретних виробничих систем; - створення архітектури крос платформної бібліотеки, що реалізує компромісне рішення для заданої множини компромісних критеріїв; - розв’язання на основі створеної крос платформної бібліотеки чотирьох задач, що реалізують лінійну агреговану об’ємно-часову модель з скалярним та векторним критеріями в детермінованій постановці та в умовах невизначеності. Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше створено нове програмне забезпечення з використанням нових алгоритмів побудови компромісних рішень для багатоцільових задач лінійного програмування та їх реалізація для оригінальної лінійної агрегованої об’ємно-часової моделі для одного класу дискретних виробничих систем. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене програмне забезпечення на основі обґрунтовано обраних компромісних критеріїв і алгоритмів суттєво підвищує ефективність процесу прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів на основі багатоцільових лінійних моделей. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
  • ДокументВідкритий доступ
    Програмне забезпечення інклюзивної навігації для полегшення мобільності осіб з обмеженими фізичними можливостями у місті
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Петрина, Володимир Максимович; Баклан, Ігор Всеволодович
    Розмір пояснювальної записки – 88 аркушів, містить 15 ілюстрацій, 10 таблиць, 4 додатки, 43 посилань на джерела. Актуальність теми обумовлена зростанням кількості людей, що пересуваються на колісних кріслах, та відсутністю сервісу з достатнім рівнем деталізації та гнучкості для побудови, планування та оптимізації маршрутів в межах міста. Мета дослідження полягає у покращені якості побудови маршрутів у навігаційних системах, призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, у спосіб розробки алгоритму, методу та програмного забезпечення з можливістю використання та оновлення інформації про якість інклюзивної інфраструктури в режимі реального часу. Об'єктом дослідження є процес побудови маршрутів у навігаційних системах, призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, з урахуванням багатьох критеріїв оптимальності. Предметом дослідження є алгоритми, методи та програмні засоби, що застосовуються у навігаційних системах для покращення якості маршрутів призначених для людей, що пересуваються на колісних кріслах, з урахуванням багатьох критеріїв оптимальності. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - проаналізувати існуючі системи навігації, алгоритми та методи побудови маршрутів для людей, що пересуваються на колісних кріслах; - розробити метод побудови та багатокритеріальної оптимізації маршруту; - розробити архітектуру системи навігації для людей, що пересуваються на колісних кріслах; - реалізувати веб сервіс навігації з використанням запропонованого методу та архітектури; - виконати експериментальні дослідження. Наукова новизна: розроблено архітектуру системи навігації для застосування розробленого методу побудови і багатокритеріальної оптимізації маршрутів на основні генетичного алгоритму та модифікованого алгоритму Дейкстри. Практичне значення отриманих результатів полягає в полегшенні мобільності осіб з обмеженими фізичними можливостями та забезпеченні їм доступу до міської інфраструктури, у спосіб надання відкритого доступу до створеного веб сервісу навігації. Результати дослідження апробовані та опубліковані на науково-практичних конференціях, що підтверджує їхню актуальність та наукову цінність.
  • ДокументВідкритий доступ
    Структурна модель екосистем інженерії програмного забезпечення
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Безотосний, Данііл Костянтинович; Сидоров, Микола Олександрович
    Розмір пояснювальної записки – 89 аркушів, містить 29 ілюстрацій, 3 таблиці, 1 додаток, 35 посилань на джерела. Актуальність теми. Вперше сплановано і виконано структурне дослідження для екосистем інженерії програмного забезпечення одного типу, а саме екосистем створення прикладного програмного забезпечення. Результати дослідження можуть бути застосовані при практичному вивченні екосистем цього типу. Запропоновано онтологічне представлення структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, яке спрямоване на застосування при практичному вивченні екосистем відповідного типу. Запропоновано метричний опис структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, який може бути використаний при вивченні інших типів екосистем інженерії програмного забезпечення. Виконано на прикладі компанії польове дослідження, визначено та вивчено структуру екосистеми створення прикладного програмного забезпечення. Мета дослідження. Основною метою є розширення методів дослідження інженерії програмного забезпечення шляхом застосування концепції екосистеми. Об’єкт дослідження: Методи дослідження інженерії програмного забезпечення. Предмет дослідження: Підходи, методи, моделі щодо структурних досліджень в інженерії програмного забезпечення шляхом застосування концепції екосистеми. Для реалізації поставленої мети сформульовані наступні завдання: - визначити поточний стан досліджень за напрямом дисертаційної роботи; - розробити методику щодо структурних досліджень в інженерії програмного забезпечення з застосуванням концепції екосистеми; - запропонувати онтологічне представлення та метричне забезпечення структури одного типу екосистем інженерії програмного забезпечення; - валідувати та верифікувати запропоноване представлення; - розробити програмний засіб візуалізації структури одного типу екосистем інженерії програмного забезпечення; - провести польове дослідження, визначити та вивчити структуру екосистеми на прикладі ІТ компанії; Наукова новизна результатів магістерської дисертації полягає в тому, що вперше, сплановано і виконано структурне дослідження для екосистем інженерії програмного забезпечення одного типу, а саме екосистем створення прикладного програмного забезпечення. Результати дослідження можуть бути застосовані при практичному вивченні екосистем цього типу. Запропоновано онтологічне представлення структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, яке спрямоване на застосування при практичному вивченні екосистем відповідного типу. Запропоновано метричний опис структури екосистем створення прикладного програмного забезпечення, який може бути використаний при вивченні інших типів екосистем інженерії програмного забезпечення. Виконано, на прикладі компанії, польове дослідження, визначено та вивчено структуру екосистеми створення прикладного програмного забезпечення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоноване онтологічне представлення, метричний опис та засіб візуалізації можуть бути застосовані при практичному вивченні екосистем створення прикладного програмного забезпечення, а також є підґрунтям для вивчення екосистем інженерії програмного забезпечення інших типів. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі інформатики та програмної інженерії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".