2024
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2024 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 35
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Застосування європейських етичних стандартів в українському рекламному просторі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сенкевич, Г. А.Війна, що досі триває на території України, є тим, до чого звернена свідомість білСтаттю присвячено дослідженню застосування європейських етичних стан-дартів у рекламному просторі України. Автор аналізує сучасний стан українського ринку реклами, виявляє проблеми недобросовісної реклами та пропонує шляхи гармонізації національного законодавства з європейськими нормами. Досліджено поняття соціально відповідального маркетингу та його етичний складник, який є основою для захисту прав споживачів і формування прозорого рекламного середовища.У статті розглянуто різні види недобросовісної реклами, зокрема приховану, гіперболізовану, порівняльну та тизерну. Вказано, що соціальні мережі дедалі частіше стають головним інструментом її поширення. Автор наголошує на важ-ливості регулювання рекламної діяльності в Україні, адже недобросовісна рекла-ма завдає шкоди споживачам, підриває довіру до ринку та не відповідає етичним стандартам ЄС.Проаналізовано досвід країн ЄС щодо регулювання реклами, що базується на директивах Європейського Союзу, зокрема про захист прав споживачів і регулю-вання комерційних практик. Автор підкреслює важливість деталізації українського законодавства, усунення оціночних понять і врахування впливу новітніх інформа-ційних технологій.Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення українського рекламно-го законодавства, активізації співпраці між державними органами, громадськими організаціями та споживачами, а також розроблення механізмів відповідальності для замовників і розповсюджувачів недобросовісної реклами.Документ Відкритий доступ Засоби привернення уваги до рекламного продукту за допомогою нестандартних лінгвістичних конструкцій(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сенкевич, Г. А.Статтю присвячено застосуванню нестандартних лінгвістичних конструкцій у створенні рекламного контенту. Вона містить аналіз сучасних рекламних повідом- лень стосовно дотримання в них лінгвістичних норм та етичних правил крізь при- зму креативу як прояву творчих підходів. Визначено роль прагматики у вивченні ефекту від рекламних текстів, рівень впливу нестандартних лінгвістичних конструкцій на свідомість і поведінку спожи- вачів реклами та зосереджено увагу на типових помилках у рекламних повідом- леннях. Окреслено роль дейксису в комунікативному процесі — у поєднанні категорій «творчість», «креатив», «рекламний креатив». Наведено приклади неефективного використання сленгової та жаргонної лексики, з-відчого порушується зв’язок між актом комунікації та висловлюванням як його результатом. Сформульовано висновки з приводу застосування у рекламному повідомленні нестандартних лінгвістичних конструкцій, стилістичних засобів, фразеологізмів, які містять сленгову лексику, а також окреслено доцільні умови креативізації реклам- них повідомлень та рекламних матеріалів при безумовному дотриманні там вста- новлених етичних норм. Дослідження підкреслює важливість створення якісного рекламного контенту як основного чинника покращення іміджу та ділової репутації компанії.Документ Відкритий доступ Протидія інформаційним загрозам в умовах російсько-української війни: роль го «Детектор медіа»(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковальова, Т. В.; Токар, Ю. В.; Колодич, Ю. О.Перебіг російсько-української війни наочно підтверджує, що інформаційна грамотність суспільства та безпека населення є критично важливими для безпе- ки держави, адже їх брак унеможливлює здатність усвідомлено і реалістично сприймати й аналізувати події та може призвести до посилення загроз і завдавати значних негативних наслідків. Мета статті — визначити та виокремити методики фактчекінгу як ефективні інструменти протидії інформаційним загрозам в україн- ському інформаційному просторі. Для досягнення мети розвідки застосовано комплекс наукових методів. З метою формулювання теоретичних засад дослід- ження використано методи аналізу наукових джерел, узагальнення й порівнян- ня. Емпіричне дослідження здійснене методом контент-аналізу медіапродук- тів рубрики «Хроніка дезінформації» від інтернет-порталу «Детектор медіа» за 2013–2024 роки. Дослідження показало, що гібридна війна — не просто збройний конфлікт, а система, складники якої пов’язані із психологічним, ідеологічним та інформаційним впливами. Відтак варто наголосити, що інформаційне протисто- яння є вагомою частиною цієї системи. Дослідження вказує на те, що значна ча- стина проаналізованих медіапродуктів має в основі різні методики фактчекінгу інформаційного поля. Не менш важливими є зміни закономірностей представ- лення медіаматеріалів, зокрема переорієнтація на тему російсько-української війни, та збільшення частоти оприлюднення таких публікацій від початку пов- номасштабного вторгнення. Також змінилися структура фактчекінг-матеріалів та тенденції використання в українському медіаландшафті інструментів фактчекінгу. Контент-аналіз дозволив з’ясувати, що медіа в Україні активно співпрацюють у цьому напрямі, долучають громадські організації та інші фактчекінгові компанії, державні структури до протидії дезінформації, маніпуляціям, пропаганді. Це є критично важливими чинниками у боротьбі з інформаційними загрозами.Документ Відкритий доступ Automation of content creation: how ai is changing the business models of media companies(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Markin, M.; Batrak, Ye.; Markina, O.; Segol R.This article examines the impact of artificial intelligence (AI) on media content cre-ation and the associated implications for business models and information security. The integration of AI in media has led to significant transformations in content production, enabling unprecedented levels of efficiency, personalization, and scalability. The study explores how AI technologies like natural language processing and machine learning are being applied across news, entertainment, and social media sectors. Case studies of major organizations like The New York Times, BBC, Netflix, and Spo-tify illustrate the diverse applications of AI in content generation, curation, and delivery. While AI offers numerous benefits, it also presents challenges related to misinformation, data privacy, and algorithmic bias. The article discusses the potential for AI-generated fake news and deepfakes to undermine information integrity. It also addresses concerns about filter bubbles and the fragmentation of public discourse due to AI-driven content personalization. Looking forward, the article anticipates continued advancements in AI capabilities, particularly in natural language processing. However, it emphasizes the need for interdisciplinary approaches to navigate the complex ethical, legal, and societal implications of AI in media. The future of AI in content creation will likely be shaped by ongoing negotiations between technological possibilities, ethical considerations, and regulatory frameworks.The article concludes by highlighting the importance of balancing innovation with safeguarding information integrity and the core principles of journalism and media.Документ Відкритий доступ Russia’s strategic communication in the full-scale russo-ukrainian war: analysis using Lasswell’s model of communication(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Kuzmenko, H.While the context of Russia’s strategic communication has changed since the be-ginning of the full-scale Russo-Ukrainian war, the research need for its conceptual-ization reemerges. This study aims to describe the key features of Russia’s wartime strategic communication. Harold Lasswell’s (1971) classical model of communication for the analysis (deductive approach) of five elements in Russia’s communication: the communicator, the content, the receiver, the channel, and the effect. The analysis highlights the multi-faceted structure of Russia’s strategic communication as well as its major inconsistencies and flaws. The study thus provides a theoretical ground for further research on Russia’s information warfareДокумент Відкритий доступ Висвітлення російсько-української війни в іспанських медіа: особливості подачі інформації та тенденції(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Байдак, Т. М.; Пряхіна, Є. А.; Болотова, В. О.У статті представлені результати дослідження, яке було спрямоване на аналіз особливостей висвітлення російсько-української війни в іспанських медіа та визначення тенденцій, що склалися там у наданні інформації про війну за останні два роки. У статті також обговорюються теоретичні підходи до розуміння ролі медіа в умовах війни та їх вплив на формування громадської думки, зокрема теорія гейткіпінгу та теорія порядку денного. Мета дослідження полягала у виявленні ключових характеристик висвітлення подій в Україні, таких як жанрова структура публікацій, використання експертних думок, точність транслітерації українських топонімів та використання коректної термінології для опису російсько-української війни. Для досягнення поставленої мети було проведено контент-аналіз публікацій про війну в Україні у провідних іспанських виданнях. Застосовувалися такі методи дослідження: порівняння, систематизація, узагальнення, контент-аналіз та системний аналіз.Документ Відкритий доступ Локальне видання «Кордон.Медіа» в російсько-українській війні: генерування конвергентного контенту(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковальова, Т. В.; Зубахін, Ю. В.; Ковальов, С. ВПріоритетним в умовах російсько-української війни та складної ситуації в прикордонних громадах, якою є Сумщина, є налагодження ефективної медіакомунікації та розширення доступу громадян до регіональних джерел інформації з метою забезпечення об’єктивного та різнобічного транслювання локального медіаконтенту. Мета статті – визначити та виокремити специфіку генерування контенту локальним виданням Сумщини «Кордон.Медіа», що дозволило простежити контентне наповнення інформаційних платформ досліджуваного медіа та визначити закономірності цієї генерації. Для досягнення мети розвідки використано комплекс наукових методів. Для формулювання теоретичних засад дослідження застосовано методи аналізу наукових джерел, узагальнення й порівняння. Емпіричне дослідження здійснене методом контент-аналізу медіапродуктів видання «Кордон.Медіа», створених у межах проєкту «Стіни». Локальні медіа – це не тільки джерело інформації, а й фундамент культурної та соціальної ідентичності регіональної спільноти.Документ Відкритий доступ Переваги та недоліки поширення новинного контенту на відеохостингу «YouTube» під час повномасштабного вторгнення(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Бакаєвич, К. О.Традиційні медіа протягом останніх десяти років пройшли період активної трансформації та стали кросмедійними, тобто такими, що розміщують свої ма- теріали у різних мультимедійних форматах та на різних, відомих на сьогодні, циф- рових платформах. Соціальні мережі у медіасфері стали потужними інструментами для залучення більшої аудиторії споживачів інформаційного контенту, наприклад новин. У статті розглядається доречність використання відеохостингу «YouTube» в медіасфері як інструменту поширення журналістських відеопродуктів. До того ж YouTube став потужним ресурсом для отримання додаткового прибутку журналіст- ськими редакціями. На сучасному етапі постає проблема з дотримання в YouTube журналістських стандартів на противагу амбіціям медійників дістати там щобіль- ше прибутку шляхом масового постингу відеоконтенту та застосування при цьому сенсаційних, часто «жовтих», заголовків. Шляхом інтерв’ювання окремих медіаменеджерів вдалося зробити зріз щодо особливостей використання YouTube їхніми редакціями, порівняти кількість пер- соналу, який займається відповідно створенням та публікацією контенту. Результати дослідження показали, що серед українських найвідоміших та най- популярніших медіа є як прихильники дотримання журналістських стандартів та правил спільноти YouTube, так і аматори клікбейтних заголовків. Залежно від кіль- кості опублікованих відеоматеріалів та використання маніпулятивних заголовків може суттєво різнитися сума отриманого власниками каналів прибутку.Документ Відкритий доступ Фреймінг у сучасному регіональному новинному теледискурсі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Нагорна, Ю. О.Статтю присвячено дослідженню особливостей фреймінгу у телевізійних ви- пусках новин регіонального телеканалалу «Київ», окреслено специфічні риси, розглянуто його особливості у новинних сюжетах. Наголошено, що фреймінг сьогодні став засобом, завдяки якому медійники можуть інформувати аудиторію та впливати на неї. Апелювання до емоцій глядачів за допомогою «рамкування» інформації у порядку денному дозволяє журналістам створити модель індивіду- альної подачі матеріалу. Зазначено, що фреймінг відіграє важливу роль у медіа- системі, оскільки дозволяє формувати спосіб мислення реципієнтів про певну подію. Окрім того, рамкування передбачає соціальне конструювання дійсності за посередністю медіа. Методом фрейм-аналізу новин проаналізовано коментарі головних героїв сюжетів, підводки журналістів, пряму мову експертів, ключові слова, метафори та мовностилістичні фігури. Виокремлено основні типи фрей- мів у новинних сюжетах регіонального телеканалу «Київ»: «успішна робота ППО», «ракетна атака по Україні», «допомога союзників», «героїчність ЗСУ». Зазначено, що ефект фреймінгу впливає на когнітивне сприйняття інформації та її подаль- шу інтерпретацію людиною. Розглянуто теоретичні і практичні аспекти аналізу фреймів. Закцентовано на принциповій відмінності фреймінгу та близького за значенням поняття «agenda setting» (теорія порядку денного), яке передбачає, висвітлення медійниками одних подій та принципове ігнорування інших, а новин- не рамкування натомість висвітлює подію з ігноруванням лише її певних аспектів. Зроблено висновок, що завдяки медіафреймуванню новинні журналісти здатні значною мірою конструювати реальність для телевізійної аудиторії. Наголошено, що залучення нетипових методів подання інформації при створенні інформацій- них сюжетів дозволяє заохочувати аудиторію до переглядів.Документ Відкритий доступ Мережева кінорецензія як журналістський жанр: особливості викладання в ЗВО(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Надточій, О. Л.; Погрібна, О. О.Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки май- бутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Сьогодні медіапростір зазнає постійних модифікацій, адаптуючись до потреб ау- диторії. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів жур- налістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій. Ці чинники зумовлюють перегляд підходів до традиційних фа- хових навичок журналістів, змушуючи останніх адаптуватися до нових вимог. По- силена конкуренція між публікаційними платформами спонукає працівників ме- режевих медіа активно вдосконалювати професійну майстерність, оскільки їхня аудиторія має дедалі більше варіантів пошуку та споживання інформації. Відповід- но, це змушує медійників продукувати більш якісний та оригінальний контент. Останнє ж неможливо без знання жанрової специфіки класичних журналістських текстів та особливостей їхньої трансформації відповідно до вимог сучасного он- лайнового медіасередовища. Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки май- бутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Сьогодні медіапростір зазнає постійних модифікацій, адаптуючись до потреб ау- диторії. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів жур- налістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій. Ці чинники зумовлюють перегляд підходів до традиційних фа- хових навичок журналістів, змушуючи останніх адаптуватися до нових вимог. По- силена конкуренція між публікаційними платформами спонукає працівників ме- режевих медіа активно вдосконалювати професійну майстерність, оскільки їхня аудиторія має дедалі більше варіантів пошуку та споживання інформації. Відповід- но, це змушує медійників продукувати більш якісний та оригінальний контент. Останнє ж неможливо без знання жанрової специфіки класичних журналістських текстів та особливостей їхньої трансформації відповідно до вимог сучасного он- лайнового медіасередовища. Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки май- бутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Сьогодні медіапростір зазнає постійних модифікацій, адаптуючись до потреб ау- диторії. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів жур- налістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій. Ці чинники зумовлюють перегляд підходів до традиційних фа- хових навичок журналістів, змушуючи останніх адаптуватися до нових вимог. По- силена конкуренція між публікаційними платформами спонукає працівників ме- режевих медіа активно вдосконалювати професійну майстерність, оскільки їхня аудиторія має дедалі більше варіантів пошуку та споживання інформації. Відповід- но, це змушує медійників продукувати більш якісний та оригінальний контент. Останнє ж неможливо без знання жанрової специфіки класичних журналістських текстів та особливостей їхньої трансформації відповідно до вимог сучасного он- лайнового медіасередовища. У межах наукового пошуку в дослідженні окреслено специфіку онлайнової кінорецензії як журналістського жанру: з’ясовано її відмінності від традиційного формату та відповідність вимогам сучасного мережевого середовища. У розвід- ці також розмежовано жанри журналістської рецензії, аматорського тексту такого типу й професійної кінокритики та потрактовано сутність поняття «журналістська кінорецензія». Виокремлено основні недоліки студентських кінорецензій, зумов- лені специфікою жанру. Увагу в статті приділено також розвитку фахових умінь, потрібних майбутнім журналістам для написання цього типу тексту.Документ Відкритий доступ Популяризація громадської організації (на прикладі фольклорно-етнографічного проєкту «Баба Єлька»(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фісенко, Т. В.; Епінгер, Д. І.Метою даного дослідження є аналіз діяльності громадської організації «Баба Єлька» як унікального фольклорно-етнографічного проєкту, спрямованого на збереження культурної спадщини Кіровоградщини. Дослідження охоплює багатогранність діяльності організації, її внесок у популяризацію народних традицій, пісень, обрядів, гастрономії, а також оцінює роль фандрайзингових ініціатив у підтримці життєдіяльності проєкту. Об’єктом дослідження є організація «Баба Єлька», заснована у 2018 році в м. Кропивницький, яка функціонує на волонтерських засадах і реалізує різноманітні культурні, освітні та просвітницькі проєкти. Предметом є методи організації діяльності, її цілі та досягнення. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що використання комплексного підходу до популяризації культурної спадщини, зокрема через сучасні технології, колаборації з бізнесом, освітні ініціативи та міжнародне партнерство, дозволяє організації «Баба Єлька» забезпечувати стійкий розвиток і залучати нових учасників та ресурси.Документ Відкритий доступ Робота редактора над логіко-композиційною структурою електронного освітнього ресурсу(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фіголь, Н. М.; Файчук, Т. Г.; Фіголь, Б. О.; Літонінський, В. Г.У статті досліджено термінологічний апарат електронного навчального середовища, зокрема типологію електронних освітніх ресурсів, що суттєво впливає на логіко-композиційну структуру різних їхніх типів. Актуальність теми полягає в необхідності глибокого дослідження особливостей та проблем підготовки електронних освітніх ресурсів для вищої школи як нового функціонального типу навчальної літератури. Вони розглядаються не у ключі концепції друкованого видання, а в системі глобальної інформатизації комунікації сучасного навчального процесу. Цифровізація певним чином була підсилені переходом ЗВО в онлайн у зв’язку з пандемією, а слідом військовою агресією рф, що спровокувало пошук нових форм та методів комунікації в електронному навчальному середовищі.Документ Відкритий доступ Мовна організація тексту у жанрі журналістських розслідувань (на матеріалі регіональних інтернет-видань)(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тиха, Л. Ю.; Мялковська, Л. М.У статті на основі популярних волинських інформаційних інтернет-видань «ВолиньПост», «Інсайдер Медіа» та «Конкурент» здійснено аналіз мовних засобів організації тексту у жанрі журналістських розслідувань, що дозволило зробити висновки про майстерність волинських медійників розкривати суспільно значущі проблеми, резонансні теми за допомогою слова.Проведений аналіз джерел засвідчив, що автори журналістських текстів підби-рають мовні засоби відповідно до жанру. Тож, оскільки завдання журналістського розслідування — привернути увагу, апелювати до читача, не дати описуваній про-блемі «зникнути», то і підбір мовних засобів відповідний: фразеологізми, метафоричні образи, відповідні групи лексики.Фразеологізми завдяки своїй потужній емоційності — чи не найактивніший мовний засіб, що використовується для привернення уваги аудиторії, змалюван-ня героїв тощо. Прикметно, що з метою більшого емоційного впливу на читачів журналісти використовують кілька одиниць із синонімічного ряду. Також зазна-чено, що, на відміну від художніх або від публіцистично-художніх текстів, вико-ристовувані фразеологічні структури мають дещо нижчий ступінь образності, що визначено жанром журналістських розслідувань. Активним мовних засобом у жанрі журналістських розслідувань виявилася метафора. Цей троп, завдяки асоціації, що лежить в його основі, — активний засіб маніпулятивного впливу на читача, що і є метою авторів текстів для створення певного резонансу. В аналізованих джерелах наявні як класичні, так і нейтральні, так звані стерті метафори.Вдалий вибір лексики для мовного оформлення тексту також сприяє втіленню задуманого. Тож журналісти характеризованих видань, за нашими спостере-женнями, часто послуговуються іншомовними словами. Це переважно спеціальні одиниці — терміни у відповідних тематичних матеріалах: про будівництво, дизайн тощо. На противагу фаховій лексиці у текстах з певною стилістичною метою (з метою іронії, для сатиричного зображення, критики і под.) часто вживаною є і просторічна лексика, жаргонізми.Документ Відкритий доступ Подія як чинник медіадискурсу: специфіка подання в інфопросторі (на прикладі російсько-української війни)(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тат’янченко, А. Ю.Безпека держави (на скільки це можливо), а відповідно і населення в умовах російсько-української війни залежить від інформаційної грамотності суспільства та вмінні його сприймати та розрізняти медіаповідомлення, що транслюються в інформаційному середовищі. Отже, здатність усвідомлено і реалістично сприй-мати й аналізувати події сприятимуть формуванню реальної картини світу що-до подій та ситуацій. Мета статті — визначити та виокремити специфіку пред-ставлення окремої події в українському інформаційному просторі на різних медіаплатформах. Для досягнення мети передбачається через дискурсивний і контент-аналіз медіапродуктів, об’єднаних одним інформаційним приводом, виявити закономірності транслювання медіаконтенту на різних платформах поширення. Об’єктом дослідження є медіаресурси «Українська правда», «Тексти.org» та ZN.ua. Предметом дослідження є закономірності та специфіка поширення контенту українським медіа на власних платформах. Для досягнення мети роботи використано комплекс методів, як загальнонаукових, так і вузькоспеціалізо-ваних. Для формулювання теоретичних засад дослідження використано методи аналізу наукових джерел, узагальнення й порівняння. Емпіричне дослідження здійснене методом контент-аналізу. Дослідження показало, що тотальна війна у медійному просторі подається через різні концепти, що часто спотворюють суть або применшують значення ситуацій. Відтак варто наголосити, що інформацій-не поле наповнюють поняття «конфлікт», «агресія», «протистояння», «анексія», «напад», «захоплення» та ін., що мають більш нейтральне значення щодо війни. Дослідження вказує на те, що сьогодні кількість концептів на позначення мотиву російсько-української війни значно звузилася і обмежується концептом «велика війна (війна)»Документ Відкритий доступ Репозитарії закладів вищої освіти як архів науково-навчальної літератури(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фіголь, Н. М.; Файчук, Т. Г.; Фіголь, Б. О.У зв’язку з переходом на онлайнове навчання через пандемію, а відтак повномас- штабну військову агресію РФ електронні навчальні видання стали невід’ємною части- ною сучасної освітньої парадигми, зокрема і для закладів вищої освіти. Щоб налаго- дити вдалу комунікацію між студентами та викладачами, в університетах запрацювали електронні навчальні середовища. У статті окреслено проблеми застосування електронних навчальних видань у період пандемії та військової агресії РФ, шляхи їх подолання через створення репози- таріїв закладів вищої освіти. Такі репозитарії стали не просто сховищем інформації, розміщеної на електронних ресурсах, а й електронним навчальним середовищем, що дало змогу подолати кризові виклики, які виникли в освітній системі України. Проаналізовано Національний академічний репозитарій як загальнодержавну електронну базу даних, в якій накопичуються, зберігаються й систематизуються академічні тексти, оцінено його кількісні та якісні показники. Констатовано, що створення репозитаріїв ЗВО стало однією з найперспективніших позицій перехо- ду цих закладів освіти в онлайн-режим, що дозволяє акумулювати великий масив наукової інформації, яка може бути використана значною частиною учасників на- вчального процесу в будь-який час та з будь-якої точки світу. Перехід на онлайн-освіту через пандемію та військову агресію РФ спонукав не лише до практичних розробок електронних засобів навчання, а й до теоретич- них студій, серед яких аналіз прикладів успішної реалізації онлайн-освіти в Україні, огляди конкретних освітніх програм, проєктів чи ініціатив, які використовують електронні засоби навчання.Документ Відкритий доступ Polski rynek medialny: charakterystyka i najważniejsze tendencje(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Janiszewski, A.Відслідковування польського медійного ринку, особливо під час відкритого воєнного протистояння на сході Європи, що є зіткненням двох цивілізаційних підходів до розвитку людства, двох ойкумен з різними профетичними візіями стосовно дискурсів власного існування і яке усі попередні тридцять років поступово, але неухильно набувало обрисів Великого конфлікту, є важливим кроком у фіксуванні соціальних настроїв одного із західних суспільств, яке, за великим рахунком, є дзеркалом моральних начал колективного Заходу. Починаючи з 2022 р., польська медіаіндустрія намагається всеохопно рефлексувати найменші зміни в суспільних наративах, шукає і досліджує прояви фрустрації в різних верствах, щоб запобігти їй або, якщо не вдається, каналізувати її енергію у більш-менш корисні для решти громадськості дії, виробляє парадигми поведінки і, ширше, реальності буття польського суспільства. Обстоюючи традиційні національно-християнські цінності, модуси здорового етнічного консерватизму, конкретні явленості абстрактних ментальних чинників, гравці медіаринку сусідньої з Україною дружньої держави подають неоцінений приклад системи внутрішніх стримувань і противаг демократичного західного суспільства. Тому вивчення його, аналізування, поширення сфери дії морального фактора на суспільні норми і правила, вироблені українською політичною нацією, відіграє важливе значення у викристалізовуванні її духу незламності, екзистенційного спротиву будь-якій агресії, самоствердження в європейському локусі. У статті окремо розглядаються польські медійні підприємства, газети, радіо, телеба- чення, інтернет-ресурси з метою детальної характеристики кожного сегменту інформа- ційного ринку в контексті викликів, що постали перед Україною після широкомасштаб- ного вторгнення.Документ Відкритий доступ Біографічні видання про Івана Франка на сучасному книжковому ринку України(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковалишин, А. С.У статті проаналізовано сучасний книговидавничий ринок щодо наявності біографічних видань про Івана Франка. Здійснено тематико-типологічний аналіз різножанрових біографічних книжок про видатного письменника, що вийшли друком протягом останніх десяти років — з 2014 по 2024 роки. До уваги було взято такі основні характеристики, як цільове призначення видання, тематика, цільова аудиторія та якість поліграфічного втілення. Тема дослідження є актуальною, адже досі у франкознавчому дискурсі як об’єкт розглядалася біографія Івана Франка, проте саме біографічні видання про доктора Ф. не викликали наукового інтересу. Досі не було складено повного бібліографіч-ного покажчика біографічних (та автобіографічних) публікацій про Каменяра, на відміну від його власних текстів. Бібліографією Франкових творів займалися Тарас Франко, Володимир Дорошенко, Михайло Возняк, Мирослав Мороз, Іван Бойко та інші. Наше ж першочергове завдання — з’ясувати асортимент саме біографічних видань про Івана Франка на українському видавничому ринку — і почали ми з останнього десятиліття. У наведеному матеріалі коротко охарактеризовано десять різножанрових біографічних видань про Івана Франка: є тут і наукова, і науково-популярна, і художня, і навіть дитяча біографія. Усі вони розповідають про різні періоди життя письменника та призначені для широкої читацької аудиторії, проте якість їхнього поліграфічного втілення залишає бажати кращого. До того ж через невеликі наклади книжок та відсутність промоції їх досить складно знайти в книгарнях і бібліотеках, що унеможливлює виконання їхнього цільового призначення. У кінці статті прогнозується, що до 2026 року має з’явиться більше біографічних видань про Івана Франка, адже того року відзначатимемо два ювілеї — 170-річчя від дня народження та 110-річчя від дати смерті Івана Франка.Документ Відкритий доступ Інтеграція вебсайту та соціальних мереж як стратегія сучасної комунікації університету(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Головко, О. А.Метою статті є розкриття особливостей інтеграції вебсайту та соціальних мереж як стратегії сучасної комунікації університету. У публікації презентовано позитивний досвід кафедри видавничої справи та редагування НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, на базі якої успішно одночасно використовуються сайт кафедри із соціальними мережами (Фейсбук, Інстаграм, ТікТок). Ця модель передбачає паралельну, доповнюючу трансляцію різнопланових заходів, що відбуваються в університеті. Було проведено кількісний і порівняльний аналіз опублікованої на вебсайті та соціальних медіа інформації до та після інтеграції. Для аналізу було взято такі показники: кількість опублікованого контенту, відвідуваність вебсайту, охоплення у соціальних мережах, взаємодія у соціальних мережах, відвідуваність соціальних мереж.Документ Відкритий доступ Проблемно-тематичний спектр новинного контенту телеканалу «РАІ» (м. Івано-Франківськ) в умовах російсько-української війни(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Струтинська, Т. І.Статтю присвячено дослідженню новинного контенту регіональних інформа-ційних ресурсів у контексті нових парадигм функціонування медіаіндустрії в умо-вах російсько-української війни. Визначено специфіку роботи локальних медіа, з’ясовано їхню роль у перебігу та вирішенні конфліктних ситуацій на регіональ-ному, загальнонаціональному та міжнародному рівнях.Окреслено трансформацію діяльності регіональних медіа в Україні, спричи-нену повномасштабною російською агресією. Виділено наслідки впливу війни на них, зокрема: фінансові труднощі, кадровий дефіцит, порушення логістики інформаційно-комунікаційної діяльності й недостатній рівень психологічної під-тримки журналістів. З’ясовано, що івано-франківський телеканал «РАІ» з початку ескалації бой-ових дій в Україні виступав для жителів регіону ефективною платформою об’єк-тивних новин про події регіонального та загальнонаціонального масштабів. Простежено трансформацію проблемно-тематичної парадигми новинного кон-тенту телемовника впродовж двох років російсько-української війни (від лютого 2022 р. до лютого 2024 р.): поступове відведення подій війни на другий план та активна медіатизація локальних проблем громади, зокрема соціальних та економічних. Обґрунтовано домінування в етері телеканалу «РАІ» сюжетів соціально-економічної тематики, їх актуальність у час війни та вплив на суспільну думку. Наголошено, що матеріали цього спеціалізованого спектру формують загальну картину впливу війни на регіон та суспільство загалом.Документ Відкритий доступ Подкасти як ефективний інструмент у формуванні емоційної привабливості брендів(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шпотя, А. В.; Балюн, О. О.У статті досліджується подкастинг як один із сучасних інструментів цифрового маркетингу, який стає все більш популярним серед компаній різних галузей. У контексті постійної еволюції способів взаємодії зі споживачами та зростання значущості контент-маркетингу, подкасти відкривають нові можливості компаніям для створення тривалих та довірливих відносин з аудиторією. У статті подано визначення подкасту та охарактеризовано виникнення терміну, розглянуто основні типи подкастів, досліджено популярні платформи для розміщення подкастів та їхні можливості для брендів. Особливу увагу приділено перевагам використання подкастів як інструменту для просування продуктів і брендів. Серед таких переваг виділено підвищення впізнаваності бренду, формування лояльної аудиторії, оптимізація пошукової видимості, створення довірливих відносин між компанією та її клієнтами, а також можливість монетизації.