Магістерські роботи (КББЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (КББЕ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 65
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Технологія виробництва біопрепарату на основі Trichoderma sp.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Ревіна, Юлія Олегівна; Щурська, Катерина ОлександрівнаПояснювальна записка: 114 сторінок, 16 рисунків, 34 таблиць, 42 посилань. В магістерській дисертації обрано та розраховано процес виробництва біопрепарату на основі Trichoderma sp., а саме Trichoderma viride та Trichoderma harzianum. Річний випуск продукції 547,5 тис. л/рік. Технологічний процес включає в себе ряд стадій: підготовчі роботи персоналу та приміщень, підготовку поживного середовища та посівного матеріалу, вирощування маточної культури, розмноження культури в посівному ферментерів, виробниче культивування біологічних агентів, змішування культур, маркування, пакування. Обґрунтовано вибір удосконаленої технології культивування Trichoderma viride та Trichoderma harzianum. Наведено характеристику кінцевого продукту. Розглянуто морфологічну характеристику запропонованих біологічних агентів. Розраховано матеріальний баланс виробничого процесу, розроблена та описана технологічна та апаратурна схеми виробництва біопрепарату. Розроблено стартап-проєкт. Сформовані методи контролю виробництво на стадіях, наведено схему автоматизації, що забезпечують моніторинг якісного перебігу процесів. Розраховано та спроектовано посівний ферментер об’ємом 16 м3, з діаметром 2,4 м.Документ Відкритий доступ Біотехнологія одержання біодизельного палива з мікроводоростей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Власенко, Денис Володимирович; Левтун, Ігор ІгоровичМагістерська дисертація містить 5 креслень, 105 аркушів, 7 рисунків, 32 таблиці та 38 літературних джерел. Розроблено проект технології отримання біодизеля на основі ліпідів мікроводоростей. Підібрано та охарактеризовано мікроорганізм-продуцент Neochloris oleoabundan та проаналізовано готовий продукт на відповідність європейському стандарту. Обрано та наведено оптимальну технологію отримання ліпідів мікроводоростей. Розраховано та запроектовано реактор із системою автоматизації процесу переестерифікації. Розроблено стартап-проєкт виробництва. Надано основні положення охорони праці та збереження довкілля на виробництві біодизеля.Документ Відкритий доступ Біотехнологія ізольованої лінії стовбурових клітин з крові(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Калініченко, Юлія Олександрівна; Маринченко, Лоліта ВікторівнаМагістерську дисертацію викладено на 103 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, переліку скорочень, семи розділів, висновків, переліку посилань, 6 рисунків, 29 таблиць, 51 посилання. Метою роботи є проектування виробництва ізольованої лінії гемопоетичних стовбурових клітин з периферичної крові людини для аутологічної трансплантації. В проєкті наведено обгрунтування вибору технологічної схеми, розроблено апаратурну схему, креслення біореактора та схему автоматизації стадії культивування. Здійснено технологічний, конструктивний та тепловий розрахунки біореактора. Розроблено стартап-проект виробництва препарату на основі ізольованої лінії стовбурових клітин з крові. Перевагою даної технології є зниження праце- та матеріаломісткості виробництва, мінімізація накопичення в клітинах мутацій за рахунок заміни декількох пасажувань одним циклом культивування ГСК у біореакторі, як наслідок – зниження собівартості препарату; використання сучасної апаратури та повна автоматизація технологічного процесу, що зводить до мінімуму ризик контамінації. Запропонований склад поживного середовища із замінником ембріональної бичачої сироватки дає змогу уникнути потрапляння тваринних клітин та інших антигенів до організму людини, при цьому забезпечуючи максимальний вихід біомаси і титру активних клітин.Документ Відкритий доступ Біотехнологія вирощування рослин Nicotiana tabacum на середовищах з магнітними наночастинками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Богаєвська, Дарина Олександрівна; Горобець, Світлана ВасилівнаДипломна робота містить 123 сторінки, 33 таблиці, 45 рисунків, перелік посилань з 58 найменувань. Останнім часом нанотехнології викликають інтерес у рослинництві. Магнітні наночастинки відіграють важливу роль у збільшенні росту, розвитку, підвищенні стійкості рослин до стресу та забезпеченні поживними речовинами. МНЧ мають високу сорбційну спорідненість до небезпечних забруднень, зокрема важких металів. Наразі важливим завданням є зменшення споживання первинної енергії та скорочення викидів парникових газів за рахунок використання альтернативних відновлюваних джерел енергії. Тютюн Nicotiana tabacum – є перспективною енергетичною рослиною. Листя тютюну містить близько 1–4% жирних кислот на суху масу, що дозволяє використовувати тютюн як сировину для виробництва біопалива. Насіння тютюну містить приблизно 40% олії, з якої можна отримати біодизельне паливо. Високий вміст полісахаридів в стеблах – 60% робить тютюн значним джерелом біоетанолу. Основною проблемою є незначна урожайність насіння тютюну (близько 400–600 кг/га) та біомаси (2 т/га). Мета даної роботи – дослідження впливу різних концентрацій магнітних наночастинок та важких металів на прикладі кадмію на ріст та розвиток рослин Nicotiana tabacum. Предмет дослідження: рослини тютюну Nicotiana tabacum. Об’єкт дослідження: морфологічні особливості рослин Nicotiana tabacum, вирощених на середовищах з додаванням магнетиту різних концентрацій та кадмію. У роботі застосовано такі методи дослідження: методика вирощування рослин; морфологічні методи дослідження; MS Excel для обробки експериментальних даних; хімічні методи – реакція Персла; мова програмування Python та пакет Opencv для обрахунку відсотка забарвленої площі за реакцією Перлса на оптичному зображенні зразків рослини Nicotiana tabacum. У роботі проводилося вирощування рослин Nicotiana tabacum на середовищах з магнітними наночастинками у концентраціях с = 0,05 мг/мл та 0,1 мг/мл. Вирощування рослин Nicotiana tabacum протягом 48 днів показало позитивний вплив магнетиту на ріст та розвиток рослин тютюну, в результаті чого вага зеленої біомаси рослини збільшилася на 20,53 % за концентрації с = 0,05 мг/мл, загальна площа листя рослини на 62 % на 44,5 % та маса коренів на 94 % та 86,22 % за концентрацій с = 0,05 мг/мл та с = 0,1 мг/мл відповідно, в порівнянні з контролем. За концентрації с = 0,1 мг/мл магнетиту спостерігалася більша толерантність рослин тютюну до CdCl2.Документ Відкритий доступ Вдосконалення технології біологічного очищення стічних вод Понінківської картонно-паперової фабрики Хмельницької області(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Котул, Вікторія Володимирівна; Саблій, Лариса АндріївнаПояснювальна записка: 107 с. , 11 рис., табл. 29, 55 посилань. У роботі обрано та обґрунтовано технологію біологічного очищення стічних вод Понінківської картонно-паперової фабрики. Наведено наявну та вдосконалену технологію локального очищення стічних вод фабрики. Було вдосконалено стадію біологічного очищення із заміною біологічного ставка спорудою – аеротенком-витиснювачем із носіями типу «ВІЯ» для іммобілізації мікроорганізмів, встановленими в останньому коридорі аеротенка. Розраховано параметри та розроблено креслення головної споруди – аеротенка із встановленими касетами із волокнистим носієм «ВІЯ». Наведено та описано технологічну схему багатоступеневого очищення стічних вод, на основі технологічної схеми розроблено апаратурну схему. Також проведено автоматизацію споруди – аеротенка, наведено етапи та параметри контролю технологічного процесу біологічної очистки, виконані основні розрахунки собівартості стартап проєкту, проаналізовано шкідливі фактори на виробництві, які можуть впливати на охорону праці. Целюлозно-паперове виробництво, стічні води, біологічні ставки, вдосконалення технології, аеротенк-витиснювач, доочищення, носії типу «ВІЯ», біоплівка.Документ Відкритий доступ Моніторинг поведінки Photobacterium phosphoreum при флуктуаціях геомагнітного поля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Дробот, Георгій Юрійович; Горго, Юрій ПавловичМагістерська дисертація містить 82 сторінки, 31 таблицю, 14 рисунків, 33 посилань. Завдяки розвитку наших технічних можливостей людство вивчає багато нових явищ та процесів, які протікають не тільки в межах Землі, а і в космічному просторі та їхній вплив на біологічні об'єкти. У біомедичних дослідженнях є ряд наукових робіт, які спрямовані на вивчення геомагнітної активності як на біосферу в цілому, так і конкретно на різноманітні частини організму людини: серцево-судинну та імунну системи, зниження рівня мелатоніну, гострого порушення мозкового кровообігу, утворення злоякісних пухлин, психічних порушень та інше. Важливими є питання швидкої та точної оцінки впливу зовнішніх фізичних факторів на функціональні властивості організмів. Так як мікроорганізми багато в чому обумовлюють всі життєві функції, то з’являється можливість до визначення впливу геомагнітного поля (ГМП) на поведінку біологічних об’єктів, використовуючи бактерії. У даній роботі проводилась розробка програмного забезпечення для автоматизованого моніторингу біолоюмінесценції мікроорганізмів Photobacterium phosphoreum. Дана розробка буде корисною для подальшого створення біологічної тест-системи активності ГМП на основі біолюмінесцентних бактерій.Документ Відкритий доступ Отримання біогазу з відходів тваринництва(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Літвінець, Наталія Сергіївна; Козар, Марина ЮріївнаДипломний проект складається з 73 аркушів пояснювальної записки, з використанням 36 літературних джерел та 5 аркушів креслень А1. Пояснювальна записка складається з вступу, семи розділів, що містять 1 рисунку, 24 таблиць, висновки і список літературних посилань. В роботі обрано та обґрунтовано технологію отримання отримання біогазу з відходів тваринництва. В проекті наведено обґрунтування вибору технології одностадійного періодичного режиму зброджування сировини при мезофільному режимі зброджування. Наведено характеристику відходів, як сировини для утворення біогазу. Розраховано матеріальний баланс процесу, наведено та описано технологічну, апаратурну та схему автоматизації виробництва біогазу, вказані точки та параметри контролю етапів процесу, розроблено стартап-проєкт, охорона праці та довкілля. Обрано два метантенки об’ємом 4000 м3.Документ Відкритий доступ Біотехнологія виробництва інсуліну людини з використанням рекомбінантної Е.coli(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Коровка, Катерина Андріївна; Зубченко, Людмила СергіївнаПояснювальна записка до магістерської дисертації на тему «Біотехнологія виробництва інсуліну людини з використанням рекомбінантної Е. coli» містить 181 сторінку, 61 літературне джерело, 4 рисунки, 25 таблиць, 1 додаток. В магістерській дисертації розглянуто технологію виробництва інсуліну людини. Огляд літератури дипломного проекту узагальнює наявну на теперішній час інформацію про інсулін, його види та методи отримання, застосування, наводить аналіз переваг та недоліків використанні різних мікроорганізмів при отриманні готового препарату інсуліну людини рекомбінантного. Базовою вимогою до готової продукції будь-якого виробництва ЛЗ є забезпечення якості, безпечності та ефективності. Забезпечення цієї вимоги обумовлюється використанням обладнання з високою функціональною відповідністю чинній технології виробництва. Пропонована технологія та обране обладнання забезпечують якісне виробництво готового препарату. Матеріальні розрахунки представлені матеріальним балансом виробництва.Для підтвердження працездатності та надійності обраної конструкції основного виробничого обладнання – ферментеру були проведені тепловий, гідравлічний, конструктивний розрахунки елементів конструкції. Виконано розробку стартап-проєкту цеху з виробництва інсуліну людини, розглянуті питання автоматичного контролю і керування виробництвом, охорони праці на підприємстві. Розрахунки та креслення виконані згідно чинних стандартів, з використанням сучасних системних та інформаційних технологій.Документ Відкритий доступ Вдосконалення технології біологічного очищення стічних вод шкіряного заводу з використанням для доочищення вищих водних рослин(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Трофімов, Ярослав Олександрович; Саблій, Лариса АндріївнаДипломний проєкт містить: 122 сторінок, 7 рисунків, 26 таблиць, 5 аркушів креслень А1, 46 використаних джерел та додатки. Промислове виробництво шкіри є одним із лідерів по забрудненню стічних вод. Проблемами очищення стічних вод шкіряного виробництва є їх багатокомпонентний склад забруднень різної природи (органічні і неорганічні), різного ступеня дисперсності (нерозчинні, колоїдні, молекулярні та іонні домішки), високі концентрації забруднюючих речовин та нерівномірність надходження в систему водовідведення як за витратою, так і за концентраціями забруднень. У роботі наведено якісний та кількісний склад стічних вод шкіряного заводу, наведені існуючі технології очистки стічних вод, описані біохімічні процеси очищення, обґрунтовано шляхи вдосконалення технології біологічного очищення стічних вод шляхом використання їх доочищення на біологічних ставках з культивуванням вищих водних рослин. Обраний та розроблений метод біологічного доочищення стічних вод шкіряного заводу від іонів Cr+3, NO3-, NO2-, PO4-3. На основі прийнятої технології виконані креслення апаратурної, технологічної схем і каскаду ставів. Приведені заходи щодо безпеки праці на біоставах та охорони довкілля.Документ Відкритий доступ Застосування нейронних мереж для оцінки кольорових та структурних змін у клітинах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Калініченко, Євгеній Олександрович; Горго, Юрій ПавловичМагістерська дисертація містить 79 сторінок, 26 таблиць, 17 рисунків, 45 посилань. В роботі була використана реакція метахромазії – специфічної форми агрегації барвника, яка характеризується утворенням нових міжмолекулярних зв’язків між сусідніми молекулами барвника. Характеристики метахромазії використовується в біологічних та медичних дослідженнях для вивчення структури та функціональної активності клітин та тканин, а також для виявлення патологічних процесів. В роботі в якості біосистеми клітинного рівня організації використовувалась культура дріжджів Saccharomyces cerevisiae – зручної моделі еукаріотичної клітини. Волютинові гранули дріжджів у відповідь на зміну рівня геомагнітної активності змінюють колір при фарбуванні клітин метиленовим синім від синього до червоного. На основі тривалого монітиронгу цієї реакції і впливу геомагнітного поля, був створений набір даних, який використовувався у цій роботі для навчання і тестування нейронних мереж. Для виконання завдань і досягненню мети було протестовано створений датасет на архітектурі U-net та адаптованої архітектурі ResNet нейронних мереж і були визначені ефективність використання цих архітектур. Дослідженням встановлено, що архітектури U-net та ResNet ефективно справляються з завданнями сегментації та визначенням метахромазії на зображеннях реакції метахромазії волютинових гранул дріжджів. При цьому архітектура U-net мала достатню точність з похибкою в 3,85% при оцінці кількості клітин. Розроблена архітектура ResNet дозволяє реєструвати сегментацію клітин з похибкою на рівні 10,1%, що свідчить про достатній рівень навченості моделі.Документ Відкритий доступ Технологія отримання біодизельного палива з ліпідів міцеліальних грибів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Бугакова, Ольга Сергіївна; Саблій, Лариса АндріївнаМагістерська дисертація містить 6 креслень, 103 аркуша, 2 рисунків, 32 таблиці та 35 літературних джерел. Розроблено проект виробництва біодизельного палива з ліпідів міцеліальних грибів. В якості продуцента для продукування ліпідів для подальшого виробництва біодизеля було обрано C. japonica BKM F-1204(-). Наведено характеристику фізико-хімічних показників біодизеля. Усі фізикохімічні показники біодизельного палива відповідають стандарту ДСТУ EN 14214:2019. Для отримання біодизеля обрано технологію етирифікації метиловим спиртом у надкритичних умовах. Проведено технологічний розрахунок та обрано ферментер з системою автоматизації для культивування міцеліальних грибів. Зроблено економічні розрахунки для виходом продукту 360 тис. дм3 /рік. Надано інформацію щодо захисту навколишнього середовища при виробництві та використанні біодизеля на основі ліпідів міцеліальних грибів.Документ Відкритий доступ Біологічне очищення стічних вод пивоварного заводу та міста(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Старун, Вікторія Юріївна; Жукова, Вероніка СергіївнаПояснювальна записка: 120 сторінок пояснювальної записки та 5 аркушів креслень А1. Пояснювальна записка містить вступ, 7 розділів, що включають 5 рисунків та 32 таблиць, 48 посилань на літературні джерела та додаток. У проекті наведено характеристику стічних вод пивоварного заводу; розглянуто склад і властивості анаеробного та аеробного активного мулу; обрано та обґрунтовано технологію комплексного біологічного очищення стічних вод міста Миколаїв та пивоварного заводу. Наведено технологію локального очищення стічних вод пивоварного заводу із використанням анаеробно-аеробної технології; обрано технологію для очищення суміші стічних вод міста та пивоварного заводу. За технологією виконано технологічну та апаратурну схему; розраховано необхідний ступінь очищення стічних вод та споруд біологічного очищення. На підставі розрахованих параметрів розроблено креслення споруди – аеробного стабілізатора. Розроблено стартап-проект технології очищення стічних вод пивоварних заводів. Розраховано матеріальний баланс процесу, наведено і описано технологічну схему очистки міських стічних вод, розроблено схему автоматизації аеробного біологічного очищення, вказано точки і параметри контролю етапів процесу, які необхідні для забезпечення якості кінцевої продукції, описано заходи з охорони праці і довкілля.Документ Відкритий доступ Біотехнологія вирощування гороху посівного на середовищах з магнітними наночастинками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Новосад, Анна Сергіївна; Горобець, Світлана ВасилівнаДипломна робота містить 91 сторінку, 27 таблиць, 21 рисунок та перелік посилань з 47 найменувань. В наш час гострою проблемою у світі є забруднення ґрунтів і нанотехнології є новим напрямком для вирішення цих проблем. Останнім часом значна увага привертається до використання нанодобрив як ефективного джерела підживлення ґрунту. Наночастинки особливо варті уваги, оскільки їх вплив на рослину може змінити процеси, що відбуваються в ній, і таким чином стимулювати розвиток рослини. Це питання є актуальним при вирощуванні технічних культурних рослин, наприклад, для бобових рослин, а саме гороху посівного Pisum Sativum. Горох вирощується у великих масштабах в цілях сидерації ґрунту, для збагачення його азотом, а також органічними речовинами. Мета даного дослідження – порівняти морфологічні характеристики гороху посівного Pisum sativum при вирощуванні на чистих ґрунтах, на ґрунтах з магнітними наночастинками та на ґрунтах з магнітними наночастинками із додаванням важких металів. Предмет дослідження: морфологічні показники та зелена біомаса рослин гороху посівного Pisum Sativum в залежності від концентрації внесеного магнетиту та внесених важких металів у ґрунт. Об’єкт дослідження: рослини гороху посівного Pisum Sativum, та окремі їх частини: насіння, корені, зелена біомаса. У роботі застосовано такі методи дослідження: методи морфологічного аналізу, методика вирощування рослин, методи статистичного аналізу, проведення реакції Перлса, мова програмування Python та пакет Opencv . У даній роботі проводилось вирощування рослин Pisum Sativum протягом 9 тижнів, яке показало, що з трьох концентрацій наночастинок магнетиту (0,05 мг/мл, 0,075 мг/мл та 0,1 мг/мл) концентрація 0,1 мг/мл здійснює позитивний та стимулюючий вплив на ріст та розвиток рослини Pisum Sativum. Порівняння морфологічних показників рослин, які були вирощені з додаванням в ґрунт солі кадмію CdCl2 в комбінації з наночастинками магнетиту показало, що магнетит проявляє захисні механізми, із збільшенням його концентрації в ґрунті.Дипломна робота містить 91 сторінку, 27 таблиць, 21 рисунок та перелік посилань з 47 найменувань. В наш час гострою проблемою у світі є забруднення ґрунтів і нанотехнології є новим напрямком для вирішення цих проблем. Останнім часом значна увага привертається до використання нанодобрив як ефективного джерела підживлення ґрунту. Наночастинки особливо варті уваги, оскільки їх вплив на рослину може змінити процеси, що відбуваються в ній, і таким чином стимулювати розвиток рослини. Це питання є актуальним при вирощуванні технічних культурних рослин, наприклад, для бобових рослин, а саме гороху посівного Pisum Sativum. Горох вирощується у великих масштабах в цілях сидерації ґрунту, для збагачення його азотом, а також органічними речовинами. Мета даного дослідження – порівняти морфологічні характеристики гороху посівного Pisum sativum при вирощуванні на чистих ґрунтах, на ґрунтах з магнітними наночастинками та на ґрунтах з магнітними наночастинками із додаванням важких металів. Предмет дослідження: морфологічні показники та зелена біомаса рослин гороху посівного Pisum Sativum в залежності від концентрації внесеного магнетиту та внесених важких металів у ґрунт. Об’єкт дослідження: рослини гороху посівного Pisum Sativum, та окремі їх частини: насіння, корені, зелена біомаса. У роботі застосовано такі методи дослідження: методи морфологічного аналізу, методика вирощування рослин, методи статистичного аналізу, проведення реакції Перлса, мова програмування Python та пакет Opencv . У даній роботі проводилось вирощування рослин Pisum Sativum протягом 9 тижнів, яке показало, що з трьох концентрацій наночастинок магнетиту (0,05 мг/мл, 0,075 мг/мл та 0,1 мг/мл) концентрація 0,1 мг/мл здійснює позитивний та стимулюючий вплив на ріст та розвиток рослини Pisum Sativum. Порівняння морфологічних показників рослин, які були вирощені з додаванням в ґрунт солі кадмію CdCl2 в комбінації з наночастинками магнетиту показало, що магнетит проявляє захисні механізми, із збільшенням його концентрації в ґрунті.Документ Відкритий доступ Біотехнологія очищення стічних вод м'ясопереробного заводу з використанням послідовних анаеробного та аеробного процесів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Лисенко, Валерія Євгенівна; Саблій, Лариса АндріївнаМагістерська дисертація складається з 91 аркуша пояснювальної записки, 7 рисунків, 25 таблиць, 45 посилань та 5 аркушів креслень формату А1. Пояснювальна записка складається з вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел та специфікації на обладнання. В роботі вибрано та обґрунтовано технологію з високою ефективністю біологічного очищення стічних вод м’ясопереробного заводу з використанням послідовних анаеробного та аеробного процесів. На підставі літературних джерел проведено аналіз характеристик фізико-хімічного складу виробничих стічних вод м’ясопереробного заводу, а також розглянуто існуючі методи та технології очищення виробничих стічних вод. Розраховано витрати, концентрації забруднень, матеріальний баланс. Наведено апаратурну та технологічну схеми очищення за вибраною технологією, розроблена автоматизація стадій підготовки стерильного технологічного аераційного повітря та очищення СВ в аеротенкувитиснювачі, розроблено стартап-проєкт, описано основні вимоги щодо охорони праці та довкілля. Розраховано аеротенк-витиснювач та виконано креслення споруди формату А1. В даній дисертації обрано та обґрунтовано технологію біологічного очищення стічних вод м’ясопереробного заводу послідовно анаеробного з гранульованим АМ і аеробного процесів для збільшення ефективності очищення від органічних речовин, сполук азоту та фосфору та зменшення енергетичних витрат.Документ Відкритий доступ Створення біотехнологічних рослин озимого ріпаку Brassica napus L., які містять ген бактеріальної ендонуклеази Cas9(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Шатоха, Дар'я Геннадіївна; Банникова, Марія ОлександрівнаМагістерська дисертація складається зі 101 сторінки, 34 таблиць, 16 рисунків, містить 69 посилань. Ріпак є важливою сільськогосподарською культурою й займає провідне місце на світовому ринку жирів та олії. Україна займає 7 місце в світі за обсягами виробництва ріпаку, проте його масштаби щороку збільшуються. У зв'язку зі збільшенням попиту на насіння ріпаку й продукти його переробки, стрімко зростає необхідність створення нових сортів і гібридів, які будуть мати високу продуктивність, стійкість до абіотичних і біотичних чинників, гербіцидів тощо. Одним із провідних методів покращення сільськогосподарських характеристик рослин, є генетично-селекційне поліпшення сортів, проте все більше досліджень нині спрямовані на застосування методів редагування геному. Сьогодні більшість біотехнологічних досліджень були проведені на сортах ярого, а не озимого ріпаку, який являється основним культивованим видом. Таким чином, метою дисертаційної роботи було створення біотехнологічних рослин комерційної лінії ріпаку озимого B. napus L. вітчизняної селекції, що несуть ген бактеріальної ендонуклеази Cas9. Об’єктами дослідження були озимий ріпак Brassica napus L., а також система редагування геному CRISPR/Cas9. Предмет дослідження – Agrobacterium-опосередкована генетична трансформація ріпаку озимого Brassica napus L. лінії Bn1 української селекції в умовах in vitro; редагування геному озимого ріпаку за використання системи CRISPR/Cas9. Для вирішення поставлених завдань були використані: метод культури тканин рослин in vitro; Agrobacterium-опосередкована генетична трансформація, молекулярногенетичний метод (ПЛР); фізіологічний метод в умовах ex vitro. У результаті було отримано рослини озимого ріпаку Brassica napus L. комерційної лінії Bn1, які містять ген інтересу cas9 та мають стійкість до гербіциду Баста®. Насіння цих рослин буде використане «ВНІС» для створення рослин з редагованим геномом. Наукова новизна отриманих результатів полягає у проведенні першого етапу редагування геному озимого ріпаку, а саме – уперше створено біотехнологічні рослини комерційної лінії озимого ріпаку Brassica napus L. української селекції, що несуть ген бактеріальної ендонуклеази Cas9. Результати роботи були представлені у вигляді тез на всеукраїнських конференціях: Селекційно-генетична наука і освіта: матеріали Х міжнародної наукової конференції, Парієві читання (м. Умань, 19 березня 2021); Інноваційні досягнення сучасних наукових досліджень: матеріали науково-практичної конференції (м. Полтава, 27-28 серпня 2021). Результати надруковані в збірниках тез конференцій.Документ Відкритий доступ Використання іммобілізованих мікроорганізмів для аеробного очищення стічних вод молокозаводу від сполук азоту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Проніна, Яна Андріївна; Саблій, Лариса АндріївнаПояснювальна записка: 118 с., 21 рис., 38 табл., 68 посилань. Досліджено та обґрунтовано ефективність процесу біотехнології очищення стічних вод молокозаводу від сполук азоту з використанням іммобілізованих мікроорганізмів. В магістерській роботі проаналізовано сучасну літературу стосовно умов формування, хімічного складу і властивостей стічної води молокопереробних підприємств з високим вмістом сполук азоту. Розглянуто існуючі на сьогодні фізико-хімічні та біологічні методи очищення стічних вод молокозаводу від азотвмісних сполук. Запропоновано перспективний метод очищення стічних вод від сполук азоту на прикладі модельного розчину стічної води у якості молочної сироватки в аноксидних та аеробному біореакторах із застосуванням іммобілізованих на носіях «ВІЯ» мікроорганізмах. В роботі виконано експериментальну частину з дослідженням методів та параметрів технологічних процесів аеробного очищення стічних вод молочного заводу. Встановлено ефективність вилучення сполук азоту органічного, азоту амонійного, нітритів та нітратів в аноксидних та аеробному біореакторах з модельних розчинів стічної води молокозаводу м. Кам’янець-Подільський з використанням іммобілізованих мікроорганізмів. На основі магістерської роботи розроблено стартап-проект та наведено основні вимоги до охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях при виконанні досліджень в лабораторії.Документ Відкритий доступ Вплив цефалоспорину на процес біологічного очищення стічних вод(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Кіка, Любов Сергіївна; Саблій, Лариса АндріївнаДана магістерська дисертація містить 106 сторінок, 19 рисунків, 37 таблиць, 80 посилань та є продовженням кваліфікаційної роботи здобувача першого ступеня вищої освіти «бакалавр» на тему: «Вплив антибіотиків на властивості активного мулу при біологічному очищенні міських стічних вод». У магістерській дисертації на підставі аналізу літературних джерел охарактеризовано стан проблеми, викликаної надходженням антибіотиків у стічні води, за такими напрямками: шляхи потрапляння антибіотиків у біосферу, формування стічних вод фармацевтичного підприємства у процесі виробництва твердих лікарських засобів, використання різних класів антибіотиків у світі та в Україні, вивчення їх впливу на властивості гідробіоценозу при біологічному очищенні міських стічних вод, методи очищення стоків від лікарських засобів та ефективність наведених методів. Проведено експериментальні дослідження щодо вивчення впливу антибіотику цефалоспоринового ряду на властивості активного мулу при біологічному очищенні міських стічних вод. У ході експериментальної частини магістерської дисертації визначено дегідрогеназну активність та за результатами даного дослідження оцінено ступінь впливу цефалоспоринового антибіотика на загальну біологічну активність мулу. На основі тематики магістерської дисертації було наведено основні заходи щодо охорони праці та навколишнього середовища у ході проведення експериментальної частини роботи. Таким чином, було визначено вплив антибіотику цефалоспоринового ряду на властивості біоценозу активного мулу споруд біологічної очистки стічних вод.Документ Відкритий доступ Розробка біопластику на основі продуктів мікробного синтезу та лігніну(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Юрченко, Ангеліна Володимирівна; Голуб, Наталія БорисівнаМагістерська дисертація на тему «Розробка біопластику на основі продуктів мікробного синтезу та лігніну» обсягом 93 сторінки містить 18 ілюстрацій, 27 таблиць, 82 джерела літератури. Актуальність дисертаційної роботи полягає в розробці технології отримання біопластику з продуктів мікробного синтезу (ПЛА та ціанобактеріального ПГА) та відходу гідролізної промисловості – лігніну. Для отримання ПГА було використано цианобактерію Nostoc commune, яка раніше не досліджувалась як продуцент ПГА. Метою роботи є дослідження можливості створення біопластику на основі ПЛА або ціанобактеріального ПГА з додаванням лігніну як філера. Об'єкт дослідження – біопластик на основі продуктів мікробного синтезу та лігніну. Предмет дослідження – параметри технології отримання ПГА на основі ціанобактерії Nostoc commune та отримання біопластику на основі синтезованого ПГА та лігніну. Методи дослідження, які використовували в роботі: - оптичні методи дозволяють встановити ефективність росту і адаптивність ціанобактерій до обраного живильному середовища; - методи екстракції - для встановлення виходу ПГА; - синтез біополімеру методом лиття розчину - для встановлення ефективності створення біопластику; 5 - модулі pandas (для роботи з багатомірними масивами даних), matplotlib та seborn (для візуалізації даних), Sci-kit learn (для побудови математичної моделі) мови програмування Python – для моделювання і візуалізаціях впливу факторів живильного середовища на вихід ПГА ціанобактеріями роду Nostoc. Отримані результати: 1. Показана можливість отримати ПГА за використання ціанобактерій виду Nostoc commune за умов оточуючого середовища, які відрізняються від оптимальних як для вирощування культури, так і для отримання ПГА. При культивуванні за температури оточуючого середовища (15±2) °С за постійного освітлення світлодіодами червоного та синього кольорів вихід ПГА склав 7.8%. При взаємодії лігніну з ПГА у співвідношенні 1:9 за масою утворюється гомогенна полімерна суміш, яка є крихкою і потребує для одержання необхідних властивостей біополімеру додавання пластифікаторів. 2. На основі літературних даних синтезу ПГА ціанобактерій роду Nostoc (на прикладі Nostoc muscorum) було запропоновано математичну модель лінійної регресії і проілюстровано залежність виходу ПГА від введення в живильне середовище BG11 додаткових речовин (ацетат, глюкози та валеріату), і зміни періоду інкубації ціанобактерії. На основі побудованої моделі встановлено оптимальну кількість домішок: ацетату 0,4%, глюкози 0,4%, валеріату 0,4% до стандартного середовища BG-11, які дозволяють підвищити вихід ПГА до 63% за 4 доби культивування. 3. Розроблено стартап-проєкт, в якому методом Шонфельда визначено ключові факторів успіху. Виявлено, що перевагами обраної технології є термостійкість, міцність та повністю природнє походження складових продукції. Визначено потенційних споживачів, до яких належать, як фізичні, так і юридичні особи, орієнтованих на перехід до більш еко-свідомого способу життя. Встановлено основні витрати, які потрібні на різних етапах стартапу та розглянуто основні ризики стартап-проєкту і запропоновано методи управління ними. 4. Показано, що при виробництві в лабораторії біопластику на основі продуктів мікробного синтезу та лігніну існують п’ять ключових напрямків контролю – повітря робочої зони, лабораторне освітлення, електробезпека, захист від виробничого шуму та вібрації, а також пожежна безпека, які базуються на особливостях виробництва. Уся детальна інформація про особливості облаштування, правил поведінки працівників лабораторії під час виконання своїх робочих обов’язків, а також посилання на допоміжні матеріали розміщені в наказі від 11.09.2012 № 1192 «Про затвердження Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях». Наукова новизна одержаних результатів – показана можливість одержання ПГА новим продуцентом синьозеленою водоростю Nostoc commune, математично визначено оптимальний вміст додаткових компонентів (ацетату, глюкози та валеріату) до поживного середовища для підвищення виходу ПГА та оптимальний час інкубації ціанобактерій з точки зору техніко-економічного впливу на виробництво.Документ Відкритий доступ Вивчення особливостей біогенезу продихів пшениці Triticum aestivum(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Тимошенко, Дмитро Олександрович; Моргун, Богдан ВолодимировичПояснювальна записка: 120 с., 18 рис., 26 табл., 94 посилань. Сільське господарство має швидко адаптуватися для збереження продовольчої безпеки у світі, де спостерігається зростання попиту на харчові культури. При цьому проблема є актуальною і зі сторони небажаних кліматичних змін у майбутньому, коли в атмосфері буде підвищений вміст діоксиду вуглецю. У магістерській дисертації виявлені та уточнені особливості біогенезу продихів пшениці м’якої озимої Triticum aestivum L., а саме особливості експресії генів EPF1, EPF2, MUTE та їх ортологічних структур інших стратегічно важливих зернових культур, які відповідають за регулювання таких фізіологічних параметрів як чисельність продихів, щільність продихів та розмір листя рослин. Додатково проаналізовано ключові особливості біогенезу продихів Triticum aestivum. У магістерській дисертації, застосовуючи програмний аналіз, визначено ключові параметри посухостійкості та розроблено програмні рішення для комплексної оцінки основних показників продихів на етапах процесінгу, презентації та прогнозування даних на підставі існуючих даних про сорти Подолянка, Астарта, Одеська 267 (посухостійкі) та Наталка, Поліська 90, Дарунок Поділля (посухонестійкі). Розширено пул статистичних даних експериментально отриманими даними селекційних ліній 3155-3164 та спрогнозована посухостійкість зазначених генотипів, серед яких два є потенційно посухостійкими – 3155 і 3163. На основі магістерської дисертації розроблено стартап-проєкт з виведення нового мутантного сорту Triticum aestivum з підвищеною посухостійкістю.Документ Відкритий доступ Біоінформатичний аналіз білків біомінералізації біогенних магнітних наночастинок у пробіотиків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Мізюрко, Лілія Анатоліївна; Горобець, Світлана ВасилівнаМагістерська дисертація містить 129 сторінок, 25 таблиць, 21 рисунок, 90 використаних джерел. Біологічний синтез магнітних наночастинок за допомогою живих організмів, таких як рослини, вищі гриби та мікроорганізми (гриби, віруси, бактерії та актиноміцети). Наночастинки, отримані цим методом використовуються в біомедичній галузі, перевагами цього методу є його ефективність, екологічність та чистота процесу. Пробіотичні мікроорганізми здатні до біомінералізації ідеально підходять для синтезу наночастинок для використання у біомедицині, так як не є патогенними і легкі у культивуванні. Актуальним є дослідження процесу біомінералізації у пробіотичних мікроорганізмів та дослідження функцій білків біомінералізації для подальших застосувань. Метою є дослідити білки біомінералізації біогенних магнітних наночастинок у пробіотиків за допомогою методів порівняльної геноміки і розрахувати фізико-хімічні властивості білків біомінералізації біогенних магнітних наночастинок у пробіотиків з використанням пакету Biopython мови програмування python. Завданнями є методами порівняльної геноміки визначити здатність до синтезу біогенних магнітних наночастинок (БМН) у обраних пробіотичних мікроорганізмів, методами пакету Biopython мови програмування python розрахувати фізико-хімічні властивості гомологів mam-білків магнітотаксисних бактерій у протеомах пробіотичних мікроорганізмів. Об’єкт дослідження є протеоми магнітотаксисних бактерій та пробіотичних мікроорганізмів, білки біомінералізації біогенних магнітних наночастинок у пробіотичних мікроорганізмів. Предмет дослідження – це фізико-хімічні властивості mam-білків магнітотаксисних бактерій та їх гомологів у пробіотичних мікроорганізмів, генетичний механізм біомінералізації біогенних магнітних наночастинок у пробіотичних мікроорганізмів. Було використанно методи порівняльної геноміки і методи пакету Biopython мови програмування python для розрахунку фізико-хімічних властивостей білків. Було розраховано фізико-хімічні властивості білків біомінералізації біогенних магнітних наночастинок у обраних магнітотаксисних бактерій. Вперше розраховано фізико-хімічні властивості білків біомінералізації біогенних магнітних наночастинок пробіотиків з використанням пакету Biopython мови програмування python у обраних пробіотиків. Вперше виявлено, які фізико-хімічні властивості білків біомінералізації біогенних магнітних наночастинок пробіотиків співпадають з фізико-хімічними властивостями гомологічних білків магнітотаксисних бактерій. Результати було опубліковано у Матеріалах ІІІ міжнародної науково-практичної конференції і Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Біотехнологія XXI століття».