Advanced Linguistics
Постійне посилання на фонд
ISSN 2663-6646 (Online), ISSN 2617-5339 (Print)
Періодичність: 2 рази на рік
Рік заснування: 2017 (Журнал є правонаступником Вісника НТУУ «КПІ». Серія: Філологія. Педагогіка.)
Тематика: загальне мовознавство, соціолінгвістика, прагматика, когнітивістика, психолінгвістика, дискурсологія, паралінгвістика, емотіологія, лінгвістична антропологія, корпусна лінгвістика, порівняльно-історичне мовознавство, комп’ютерна лінгвістика, міжкультурна комунікація, літературознавство, педагогіка та викладання іноземних мов.
Офіційний сайт: http://al.fl.kpi.ua/
Рік заснування: 2017 (Журнал є правонаступником Вісника НТУУ «КПІ». Серія: Філологія. Педагогіка.)
Тематика: загальне мовознавство, соціолінгвістика, прагматика, когнітивістика, психолінгвістика, дискурсологія, паралінгвістика, емотіологія, лінгвістична антропологія, корпусна лінгвістика, порівняльно-історичне мовознавство, комп’ютерна лінгвістика, міжкультурна комунікація, літературознавство, педагогіка та викладання іноземних мов.
Офіційний сайт: http://al.fl.kpi.ua/
Переглянути
Перегляд Advanced Linguistics за Ключові слова "316.77"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ The notion of idiostyle in linguistic studies of literary texts(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Sydorenko, IrynaThe article highlights peculiarities of the author’s individual style investigation as a part of literary text stylistics. Main attention is given to the approaches to individual style study and its place in linguistic researches of literary texts. The research aim is obtained with the help of scientific methods: generalization, conceptualization and comparison of the directions of idiostyle study in order to define the most appropriate approach for outlining the idiostylistic peculiarities of the literary texts authors. The analysis of early and current publications exploring the idiostylistic peculiarities of the author’s speech is presented. Ten basic tendencies in idiostyle investigation are separated, analyzed and compared. The conducted exploring provides the possibility to reveal that studying the language of literary texts through the prism of the author's speech analysis is one of the most relevant tasks of modern linguistics. A comparative analysis indicates that one of the most common areas of its study today is the analysis of the author's conceptual sphere in combination with the study of stylistic techniques, syntax and individual vocabulary. The combination of several approaches within a single study makes it possible to describe the peculiarities of idiostyle of a literary text writer and provide a complete understanding of the selection and synthesis principles of linguistic means by a certain author, reveal the prevailing features and outline a prototype of the individual speech model. The prospect of research is considered in defining the approaches to the author’s idiostyle study in dramatic genre.Документ Відкритий доступ Деякі лінгвокультурні типажі «Кентерберійських оповідок» Джефрі Чосера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Демиденко, О. П.; Кириченко, А. С.Статтю укладено у контексті сучасних досліджень лінгвокультурних типажів, що базуються на релевантних об’єктивних соціально-важливих та соціально-специфічних характеристиках та маркерах ідентичності людини, що мають певну лінгвосеміотичну репрезентацію. Матеріалом праці обрано «Кентерберійські оповідки» пера Джефрі Чосера, середньовічний твір, що став визначальним для подальшого розвитку англійської мови та літератури, але дотепер не був дослідженим у контексті лінгвокультурології та лінгвоперсонології. Авторки фокусують свою увагу на персонажах Лицаря й Жінки з Бату і наводять опис основних особливостей типажів Лицаря та Жінки-феміністки у їх взаємозв’язку з реальними характеристиками відповідних соціальних прошарків, ілюструючи свої твердження прикладами. У публікації коротко окреслено перспективи подальшого вивчення творів класичної літератури крізь призму лінгвокультурології, лінгвоперсонології та лінгвосеміотики, що сприятиме не лише подальшій розробці теорії лінгвокультурних типажів, а й поглибленому вивченню типажів, представлених у творі, а також їх репрезентантів у світовій літературній спадщині. При цьому на особливу увагу у подальших наукових розвідках заслуговуватиме адекватність відтворення таких персонажів у перекладі з урахуванням маркерів їх типових характеристик.Документ Відкритий доступ Експлікація оцінних значень в англомовному медіа тексті за допомогою тропів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Тікан, Яна Г.; Харіна, Наталія Р.Стаття присвячена вивченню ролі тропів у формуванні аксіологічного контексту медіа тексту. Стилістичні засоби передачі оцінних значень в англомовному медіа тексті характеризуються яскравістю образів, експресивністю та емотивністю, що створює висококонтекстні оцінки. Тексти мас-медіа вирізняються своїм аксіологічним навантаженням та рельєфністю авторських образів. У статті розглянуто поняття оцінки як лінгвістичної категорії, визначено найуживаніші тропи, за допомогою яких відбувається експлікація оцінних значень в англомовних медіа текстах політичної тематики. У статті проаналізовано частотність вживання різних типів тропів для вираження оцінного значення політиками та виділено найуживаніші тропи та їх підтипи на матеріалі сучасних текстів мас-медіа політичної тематики, а саме промов Барака Обами, дебатів Дональда Трампа та Гіларі Клінтон та інших матеріалів таких періодичних видань, як “The New Yourk Times”, “The Guardian”, “The Tellegraph”, “Washington Post”, “The Global Politician” та ін. Встановлено, що тропи мають високий аксіологічний потенціал при функціонуванні в англомовному медіа тексті, оскільки вони характеризуються емоційністю та виразністю, і є одним з основних засобів передачі оцінних значень для створення аксіологічного контексту повідомлення. У статті розглянуто категорії оцінки як важливого засобу прагматичного впливу, її ролі та засобам реалізації в медіа текстах.У результаті аналізу понад трьохста лексичних одиниць, що виражають оцінку, обраних шляхом повного відбору, встановлено частотність вживання різних типів тропів для вираження оцінного значення політиками та виділено найуживаніші тропи, що вживаються у англомовних медіа текстах, а саме, порівняння, метафори, епітети, оксиморон, іронія, сарказм, метонімія. Проаналізовано та проілюстровано на прикладах специфіку функціонування тропів та їх підтипів як засобу експлікації оцінних значень у англомовних медіа текстах. Зазначено, що оцінювання в політичному дискурсі сильно зумовлене культурними та загальнодержавними цінностями. Підкреслено, що використання тропів в сучасних англомовних медіа текстах політичної тематики сприяє багатозначності образних засобів, відображає оригінальну картину світу в стислій формі, однак може викликати труднощі інтерпретації тексту та, разом з тим, відкриває широкі можливості подальших наукових досліджень.Документ Відкритий доступ Метод лексико-семантичного поля у дослідженні гендерної термінології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Коломієць, Світлана; Клімова, ОльгаТенденції розвитку сучасного суспільства зумовлюють актуальність гендерної проблематики, в тому числі досліджень гендерної термінології, що позначає фундаментальні і нові поняття соціальної діяльності людського суспільства. Мета статті полягає в детальному компонентному аналізі гендерних термінів на матеріалі англомовних статей, монографій і публікацій з гендерних досліджень. У роботі застосовано методи узагальнення, систематизації та класифікації мовного матеріалу із застосуванням прийомів компонентного аналізу для вивчення змісту термінів і розподілу їх в лексико-семантичних полях. Розглянуто головні здобутки гендерних досліджень, серед яких: уведення фактору відмінності статі в традиційному соціальному, в тому числі соціально-стратифікаційному контексті; повернення жіночих імен соціальному знанню – історії, філософії, лінгвістиці, літературознавстві, психології; визнання того факту, що соціальне знання, яке раніше вважалося «повним» і «універсальним» для всіх незалежно від статі, таким не є, оскільки традиційні теорії пізнання применшували значення досвіду жінки для різних областей знання; виокремлення соціокультурних характеристик чоловіків і жінок. Схарактеризовано лексико-семантичні особливості гендерної термінології, висвітлено переваги польового методу, проаналізовано системні відносини між мовними одиницями. Виділено такі поля: “gender stereotypes”, “human rights”, “gender identity” та “women's self-identification”, та наведено структурні елементи для кожного поля, включно з ядром, центром і периферією. Виявлено тенденцію розмиття чітких меж переходу від ядра до периферії. Встановлено еквівалентні, ієрархічні і асоціативні зв’язки, властиві гендерним термінам.