Бакалаврські роботи (ПСОН)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Бакалаврські роботи (ПСОН) за Ключові слова "Arduino"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Автоматизована метеостанція з мікроконтролерним керуванням(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Рева, Тетяна Олександрівна; Півторак, Діана ОлександрівнаВ дипломній роботі було удосконалено автоматизовану метеостанцію з мікроконтролерним керуванням. Для порівняння розглянуто різні типи сучасних метеостанцій. Був проведений огляд мікроконтролерів та датчиків для реалізації керування макетом. Обґрунтовано вибір комплектуючих, у тому числі детально описано вибір елементної бази. Побудовано складальне креслення зовнішнього корпусу, розроблена 3D-модель. Розроблено та описано електричну та функціональну схеми. Детально описано та зображено на схемах підключення сенсорів на макетну плату. Призначення автоматизованої метеостанція - вимірювання температури тиску та вологості повітря. Зручна для використання у невеликих приміщеннях, які не потребують великої точності вимірювань.Документ Відкритий доступ Вимірювач лінійної швидкості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Чепіль, Михайло Тимурович; Сапегін, Олександр МиколайовичАктуальність. Створення програмного та апаратного середовища Arduino з використання принципу відкритого початкового коду дозволяє у великій кількості створювати свої рішення на основі цих плат. Легке підключення датчику Холла та екрану від Nokia 5110 до мікропроцесору Arduino nano v3 забезпечує найпростішу збірку запчастин для приладу вимірювання лінійної швидкості, а розроблений у середовищі 3д моделювання Solid Works корпус приладу дає змогу виготовляти його за допомогою 3д принтеру з легкого матеріалу який забезпечить маленьку вагу приладу. Мета проекту. Метою проекту є розробка приладу для вимірювання лінійної швидкості велосипеду, на базі мікропроцесору Arduino за допомогою датчика ХоллаДокумент Відкритий доступ Датчик руху об’єктів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Афзель, Сабіна Сохелівна; Півторак, Діана ОлександрівнаУ даній дипломній роботі було розроблено прилад – комбінований датчик руху, шляхом поєднання ултразвукового датчика та інфрачервоного. В першому розділі дипломної роботи були розглянуті різні типи датчиків руху: контактні, інфрачервоні, ультразвукові, мікрохвильові, радіохвильові та комбіновані. Наведено їх принципові схеми роботи, визначено недоліки та переваги, також розглянуто особливості конструкцій та монтажу. У другому розділі була розроблена структурна схема приладу, розглянуто та проведено порівняння елементів конструкції комбінованого датчика: датчиків руху, мікроконтролерів та плат. Було обрано типи та моделі датчиків: ультразвуковий HC-SR04 та інфрачервоний HC-SR501, обрано мікроконтроллер Arduino та вид плати Arduino Nano. Також у другому розділі було розроблено програмний код у програмному середовищі Arduino IDE для приладу та наведено схему підключення елементів. В останньому підрозділі проектується корпус комбінованого датчика.Документ Відкритий доступ Методичне забезпечення до дисципліни "Мікроелектромеханічні прилади та системи"(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Шуляк, Максим Валерійович; Сапегін, Олександр МиколайовичДипломний проект присвячений розробці методичних вказівок до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мікроелектромеханічні прилади та системи». Методичні вказівки розроблені для восьми лабораторних робіт. Передбачається використання сучасних інерціальних МЕМС датчиків та проведення імітаційного моделювання. Лабораторні роботи передбачають ознайомлення з принципами роботи МЕМС акселерометра та гіроскопа, їх підключення до ПК та отримання вихідних сигналів у середовищах Arduino IDE і Matlab. Створено необхідне програмне забезпечення для проведення циклу лабораторних робіт.Документ Відкритий доступ Мікромеханічна система орієнтації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Черномаз, Михайло Ростиславович; Сапегін, Олександр МиколайовичАктуальність. Створення програмного та апаратного середовища Arduino з використання принципу відкритого початкового коду дозволяє у великій кількості створювати свої рішення на основі цих плат. Легке підключення датчику MPU6050 до мікропроцесору Arduino nano v3 забезпечує найпростішу збірку запчастин для приладу вимірювання кутової швидкості, а розроблений у середовищі 3д моделювання Solid Works корпус приладу дає змогу виготовляти його за допомогою 3д принтеру з легкого матеріалу який забезпечить маленьку вагу приладу. Мета проекту. Метою проекту є розробка приладу для вимірювання значенів кутів повороту, на базі мікропроцесору Arduino за допомогою датчика MPU6050.Документ Відкритий доступ Мікромеханічний інклінометр(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Строкач, Григорій Юрійович; Сапегін, Олександр МиколайовичАктуальність. Створення програмного та апаратного середовища Arduino з використання принципу відкритого початкового коду дозволяє у великій кількості створювати свої рішення на основі цих плат. В той же час, введення до програмного середовище Matlab таких пакетів, як Arduino Support Package for Matlab та Simulink Support Package for Arduino Hardware дозволяє ще більш легко працювати з платами Arduino. Ці пакети значно спрощують налаштування та взаємодію з електронними компонентами. Одним з таких компонентів є мікромеханічні датчики. Оскільки мікромеханічні датчики значно менші та дешевші за класичні, це дозволяє використовувати їх у різноманітних приладах та системах де не потрібна висока точність, проте є жорсткі вимоги що до розмірів та енергоживлення. Створення програмного забезпечення для мікромеханічних датчиків та платформи Arduino за допомогою функцій середовища Matlab надає широкі перспективи для синтезу різноманітних приладів і систем орієнтації та навігації. Мета проекту. Метою проекту є розробка апаратного та алгоритмічно-програмного забезпечення для прототипу мікромеханічного інклінометру на основі мікромеханічних чутливих елементів та мікроконтролеру Arduino за допомогою середовища Matlab.Документ Відкритий доступ Промисловий робот. Навчальний макет(2019) Кобзар, Владислав Віталійович; Цибульник, Сергій ОлексійовичВ дипломному проекті розглядається макет промислового маніпулятора, як можливість демонстрації функціоналу повноцінного промислового робота. Окрема увага приділяється складовим макету таким, як плата мікроконтролерів, ШИМ- контролерів, серводвигунам та корпусу самого макету. Також було реалізовано можливість керувати макетом за допомогою програмного забезпечення, що було створено в середовищі розробки Arduino IDE і яке дозволяє контролювати швидкість обертання серводвигунів. Окрім цього також було реалізовано контроль макетом в реальному часі за допомогою створення програмного забезпечення в середовищі розробки LabVIEW та Arduino відповідно. Пояснювальна записка містить: 6 рисунків, 10 фотографій, 4 таблиці. Реферат В дипломном проекте рассматривается макет промышленного манипулятора, как возможность демонстрации функционала полноценного промышленного робота. Особое внимание уделяется составляющим макета таким, как плата микроконтроллеров, ШИМ- контроллеров, серводвигатели и корпуса самого макета. Также было реализовано возможность управлять макетом с помощью программного обеспечения, которое было создано в среде разработки Arduino IDE и которое позволяет контролировать скорость вращения серводвигателей. Кроме этого также было реализовано контроль макетом в реальном времени с помощью создания программного обеспечения в среде разработки LabVIEW и Arduino соответственно.Документ Відкритий доступ Промисловий робот. Розробка алгоритму керування маніпулятором(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Бондаренко, Михайло Володимирович; Мураховський, Сергій АнатолійовичЗмістом дипломного проекту являється описання методики створення алгоритму керування маніпулятором. В першому розділі приводиться опис історії розвитку робототехніки та аналіз основних функціональних елементів промислового робота. Також приводить опис розповсюджених алгоритмів побудови руху маніпулятора, та приводиться алгоритм їх використання. Другий розділ повністю присвячений кінематиці, а саме опис методики Денавіта-Хартенберга, постановка та вирішення прямої та зворотної задач кінематики. Останній розділ присвячений найбільш важливій функціональній складовій промислового робота – методиці створення алгоритму, приведені два можливі шляхи реалізації поставленої задачі: використання середовищ Arduino та Labview.