Магістерські роботи (ПСОН)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ПСОН) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 38
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Автоматизація автономного стенду для інженерних досліджень сейсмодатчиків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Палій, Олександр Максимович; Мироненко, Павло СтепановичАктуальність теми. Температурний, механічний, електричний та електронний стан будь-яких сейсмодатчиків з часом змінюються. Наприклад, відбуваються незворотні зміни опору котушок датчика магнітоелектричної системи вимірювання, яка призначена для генерації сейсмічного сигналу за рахунок руху маятника. Зміна характеристик датчиків відбувається також і після їх ремонту та налаштування. Це зумовлює необхідність періодичного інженерного дослідження їх технічних станів та проведення метрологічного контролю. Для деяких відомих сучасних моделей сейсмометрів вбудована в сам прилад спеціальна внутрішня калібрувальна апаратура. В багатьох приладах вимірювання параметрів вібрації об’єктів такої вбудованої калібрувальної апаратури немає. Тому для цих приладів, які багато років використовуються, необхідно проводити попереднє інженерне дослідження працездатності та тестування їх технічного стану для виявлення часових змін та перевірки їх фізичних параметрів. Мета роботи – розробка стенду для оцінки динамічних характеристик сейсмодатчиків та підвищення точності контролю стану приладів систем орієнтації і навігації. Такий датчик повинен перетворювати обертальний рух валу автономного електроприводу в зворотно-поступальний рух платформи, бути універсальним для дослідження приладів як з вертикальною так і горизонтальною осями вимірювання. Об'єкт дослідження: пристрій для проведення попередніх вібраційних досліджень сейсмоприймачів з системою контролю та управління динамічними випробуваннями і автономною апаратурою для цифрової реєстрації сигналів. Предмет дослідження: моделі та алгоритми вимірювання та реєстрації параметрів вібрації, моделі функціонування та алгоритми забезпечення динамічного діапазону випробувань. Наукова новизна. Створення методу розрахунку технічних характеристик стенду. Теоретична значимість роботи полягає у розробці методу розрахунку елементів стенду. Практична цінність. Полягає в тому, що на основі аналізу конструктивно-структурних методів забезпечення надійності та точності динамічних випробувань, розроблено та виготовлено стенд і автономний реєстратор сигналів, які забезпечують підвищену надійність та інформативність в широкому діапазоні механічних збурень, захист і відновлення вимірювальної інформації при дії зовнішніх вібраційних перешкод як стаціонарного, так і нестаціонарного характеру.Документ Відкритий доступ Автоматизована система оцінки знань студентів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Кобзар, Владислав Віталійович; Цибульник, Сергій ОлексійовичАктуальність на сьогоднішній день актуальною залишається проблема оцінки знань студентів та підтвердження достовірності знань на дистанційній формі навчання. Використання системи оцінки знань студентів з поліпшеною системою підтвердження особистості студента дозволить додатково підтвердити набуті знання під час дистанційного навчання студентів. Мета магістерської дисертації є створення автоматизованої системи оцінки знань студентів з поліпшеною системою підтвердження особистості.Документ Відкритий доступ Автономний пристрій визначення радіаційного фону(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Фесенко, Вероніка Ігорівна; Павловський, Олексій МихайловичМагістерська дисертація за темою «Автономний пристрій визначення радіаційного фону» містить:45 ілюстрацій, 31 таблиця, 2 додатки, 56 джерел. В даній роботі розглядається аналіз існуючих пристроїв та алгоритмів радіаційного контролю, їх недоліки і переваги та розробка апаратно-програмного засобу для виявлення радіації з використанням сучасних мікроконтролерів. Технології постійно змінюються та все більше впливають на діяльність людини. Проте не завжди діяльність людини приносить користь. Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції питання радіаційної безпеки для України значно загострилось. Оскільки після вибуху четвертого блоку ядерного реактору у повітрі опинилось близько 7,4 тон радіоактивних речовин. Повітря в чорнобильській зоні забруднено великою кількістю ізотопів, що будуть повільно вбивати природу й усе навколо ще майже 270 років. Нині визначення дози радіації не є проблемою, оскільки на ринку існує безліч пристроїв, що працюють у режимі спектрометрів, детекторів, дозиметрів, сигналізаторів і тощо. Чуттєвими елементами даних дозиметрів є або лічильник Гейгера-Мюллера, або сцинтиляційний кристал. Дозиметри на базі лічильнків Гейгера-Мюллера частіше за все реєструють гамма-випромінювання, а дозиметри на базі сцинтиляційних кристалів знімають енергію спектрів випромінювання. Проте, якими б не були чуттєві елементи та алгоритми роботи дозиметрів, всі вони надійно виконують поставлене завдання — виявлення радіоактивного випромінювання. Зменшення габаритів пристрою без втрати його експлуатаційних характеристик стає досить актуальною темою в сфері радіаційного контролю. Оскільки зменшення габаритів дозволить завжди мати при собі пристрій для радіаційного контролю та у будь-який момент часу переконатись, що поблизу немає небезпечних радіоактивних речовин. Метою дисертаційного дослідження є розробка автономної системи вимірювання радіації з використанням сучасних мікроконтролерів. Для досягнення цієї мети необхідно було сформулювати і вирішити наступні завдання: − Зменшення габаритів дозиметру за рахунок використання мікроконтролерних систем; − Формалізація методів вимірювання радіації, вхідних впливів та характеристик середовища; − Аналіз існуючих алгоритмів та методів виявлення радіації;−Розробка алгоритму виявлення радіації; − Підвищення точності вимірювальних значень;−Порівняння отриманих значень з нормальними значеннями; Об’єктом дослідження є середовище з радіаційним полем. Предметом дослідження є модифікація існуючих алгоритмів та методів виявлення радіації. Методи дослідження базуються на використанні нейронних мережу алгоритмі для виявлення радіації. Наукова новизна полягає у підвищенні точності виявлення джерел радіації, за рахунок модифікації існуючих алгоритмів нейронною мережею. Практичне значення одержаних результатів: розроблено алгоритм, що компенсує недоліки існуючих алгоритмів для виявлення радіації.Документ Відкритий доступ Алгоритмічна компенсація дрейфів мікромеханічних гіроскопів(2018) Шелевер, Владислав Михайлович; Аврутов, Вадим ВікторовичАктуальність: На сьогоднішній день актуальною є проблема підвищення точності мікромеханічних гіроскопів, які чутливі до дії зовнішніх впливів, насамперед зміни температури середовища. Важливою проблемою є вдосконалення традиційних та розроблення нових методів алгоритмічної компенсації температурних дрейфів мікромеханічних гіроскопів, які викликають похибки систем орієнтації та навігації, в яких вони є основним чутливим елементом. Мета: покращити точність мікромеханічних гіроскопів шляхом вдосконалення методів алгоритмічної компенсації температурних дрейфів. Завдання: 1. Інформаційно-аналітичний огляд стану методів алгоритмічної компенсації дрейфів ММГ. 2. Аналіз традиційних методів алгоритмічної компенсації температурних дрейфів ММГ. 3. Застосування алгоритмів штучних нейронних мереж для компенсації температурних дрейфів ММГ. 4. Експериментальна перевірка досліджуваних методів. Об’єкт: температурні дрейфи ММГ. Предмет: сучасні методи алгоритмічної компенсації температурних дрейфів ММГ. Методи дослідження: Для дослідження використано методи теорії приближення, методи аналізу зміни характеристик чутливих елементів, методи комп’ютерного моделювання. Наукова новизна: 1. Встановлено залежність точності компенсації температурних дрейфів ММГ від вибору методу апроксимації. 5 Київ – 2018 року 2. Розроблено та перевірено методи алгоритмічної компенсації температурних дрейфів ММГ з використанням алгоритмів штучних нейронних мереж. Практичне значення: Розроблені алгоритми можуть використовуватися для покращення точності ММГ в сучасних системах орієнтації; Алгоритмічне і програмне забезпечення для визначення параметрів моделі компенсації температурних дрейфів ММГ та їх моделювання.Документ Відкритий доступ Бездротова передача даних від навігаційних датчиків(2018) Римський, Роман Олегович; Павловський, Олексій МихайловичОстаннім часом використання бездротового з’єднання стрімко набирає популярність. Сучасні технології бездротової передачі даних з кожним днем розвиваються, збільшується діапазон зв’язну швидкість передачі даних та інші характеристики. Використання бездротового з’єднання дає змогу підключення приладів без візуального контакту з ними, в такому випадку на підприємствах де розробляюсь різного роду системи з використанням навігаційних приладів виникає наступна проблема, пов’язана з визначенням який саме прилад підключено і відповідно за допомогою якого ПЗ спілкуватись з ним. Тому для вирішення цих незручностей потрібно розробити алгоритм який за допомогою отриманих даних з підключеного приладу зможе автоматично визначити який саме прилад підключено і хто є виробником. А для полегшення роботи з приладами потрібно розробити універсальне ПЗ яке буде працювати з любим підключеним приладом різних виробників. В такому випадку буде створена універсальна система комунікації з навігаційними приладами. Це буде новинкою так дозволить в подальшому створити загально прийняті стандарти передачі даних та більш універсальне ПЗ для різних навігаційних приладів. Це і є актуальністю даної роботи. Метою магістерської дисертації є розробка бездротової передачі даних для комунікації з навігаційними системами та створення алгоритму розпізнавання підключених приладів. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: Аналіз пакетів даних від сучасних навігаційних приладів. Створення каналу бездротового зв’язку, для системи збору та передачі даних. Створення алгоритму розпізнавання підключених приладів. Розробка програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – система збору та обробки даних навігаційних систем по бездротовому каналу зв'язку. 2 Предмет дослідження – алгоритми розпізнавання та обробки даних. Наукова новизна – розробка алгоритму розпізнавання підключених навігаційних систем. Практичне значення – покращення комунікації з навігаційними приладами шляхом спрощення підключення та автоматичної ідентифікації.Документ Відкритий доступ Вдосконалення методу апроксимації даних(2018) Коменчук, Ірина Євгеніївна; Цибульник, Сергій ОлексійовичЗавдання застосування тих чи інших методів наближення (апроксимації та інтерполяції) функцій і сигналів досить часто постає перед дослідниками і інженерами в різних областях науки і техніки. Ці області, як і множина методів наближення функцій, є доволі широкими і різноманітними. Вони використовуються при виконанні математичних розрахунків (найчастіше в економіці та соціології), для математичного моделювання (наприклад, прогнозування), при проектуванні обладнання, систем технічного зору, високоякісного медичного обладнання, а також систем багатокласової діагностики. У зв’язку з цим основними завданнями апроксимації даних у всіх вище перерахованих випадках є: - знаходження математичного опису для дискретних даних (тобто встановлення аналітичної залежності між виміряними відліками сигналів для подальшого прогнозування можливих значень виміряної величини у майбутньому); - відновлення втрачених даних при передачі сигналів через наявність опору в електричному дроті або втрата пакетів при передачі через оптичні лінії зв’язку; - відновлення вихідних даних у процесі кодування та декодування сигналів; - розпізнавання зображень та їх покращення; - відновлення при архівації та стисненні даних. Отже, задача точного наближення виміряних даних є дуже актуальною в наш час. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертації дослідження пов’язані з науково-дослідними роботами, серед яких: «Методологія багатокласової діагностики складних просторових об‘єктів. Метою дисертаційної роботи є розробка алгоритмічного та програмного забезпечення апроксимації даних вимірювань за допомогою попереднього використання алгоритмів інтерполяції, а також рекомендації щодо його ефективного використання в системах багатокласової діагностики. Досягнення мети передбачає вирішення наступних задач: - огляд та вибір методу апроксимації даних для системи багатокласової діагностики; - огляд існуючих методів інтерполяції; - дослідження ефективності інтерполяційних алгоритмів при використанні ідеальних (змодельованих) сигналів різної фізичної природи; - розробка алгоритмічного забезпечення апроксимації даних за рахунок попереднього використання методів інтерполяції; - розробка програмного забезпечення апроксимації даних в математичному пакеті MATLAB або на інших мовах програмування; - розробка рекомендацій щодо ефективного використання розробленого програмного забезпечення в системах багатокласової діагностики. Об’єктом дослідження є процес апроксимації даних вимірювань в системах багатокласової діагностики. Предметом дослідження є вдосконалення існуючих алгоритмів апроксимації даних, підвищення їх точності за рахунок попереднього використання інтерполяційних алгоритмів. Методи дослідження – математичне моделювання процесів у програмному середовищі пакета MATLAB для дослідження використання інтерполяційних алгоритмів при апроксимації даних вимірювань в системах багатокласової діагностики. Наукова новизна дисертації полягає в наступному: - вдосконалено метод апроксимації даних за рахунок розбиття початкового сигналу на відрізки рівної довжини, коригування апроксимованих даних на стиках сусідніх відрізків, а також вибору (за допомогою порівняння коефіцієнта детермінації) найкращого поліному (з першого по п’ятий порядок) для апроксимації; - вдосконалено метод апроксимації даних за рахунок використання алгоритмів інтерполяції для коригування довжини початкового сигналу. Практичне значення отриманих результатів визначається розробкою алгоритмічного та програмного забезпечення на основі розроблених методик, рекомендацій та математичних моделей, які можуть застосовуватись у складових блоках систем багатокласової діагностики. Розроблено рекомендації щодо ефективного використання розробленого програмного забезпечення в системах багатокласової діагностики. Можливе впровадження результатів у навчальний процес або наукову тему.Документ Відкритий доступ Вдосконалення методу апроксимації даних вимірювань(2018) Лисікова, Карина Олегівна; Цибульник, Сергій ОлексійовичВ магістерській дисертації за напрямком досліджень «Вдосконалення методу апроксимації експериментальних даних» розглянута необхідність подання в зрозумілій та стислій формі емпіричних залежностей між параметрами, що описують поведінку системи. Для цього використовують апроксимацію даних. Адже дані, отримані експериментально, є переважно дискретним поданням функціональних залежностей, що характеризують цю систему. Подальша обробка таких даних у задач, наприклад, математичного моделювання, прогнозування, збереження та передавання великих масивів інформації, знаходження та опису функціональних залежностей вимірювальних приладів, функціональних перетворювачів, може бути проблематичною через наявність шуму. Існують різні методи апроксимації, але не всі вони працюють з високою точністю. Тож виникає проблема до вдосконалення методу апроксимації експериментальних даних, підвищення точності та зменшення впливу складової шуму на результат апроксимації. Розглянуто різні методи апроксимації, їх переваги та недоліки. Виконано дослідження наближення даних лінійних та знакозмінних функцій методом найменших квадратів та методом розбиття сигналу на відрізки (кусково поліноміальна апроксимація). Проаналізовано отримані результати та виконано пошук підвищення точності цих результатів і зменшення похибки. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертації дослідження не пов’язані з науково-дослідними роботами. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення методу апроксимації даних вимірювання та рекомендацій щодо використання алгоритму в задачах діагностики та прогнозування. Досягнення мети передбачає вирішення наступних задач: - Провести огляд існуючих методів наближення функцій. - Виконати аналіз робіт інших авторів за темою дисертаційної роботи. - Розглянути основні методи апроксимації даних вимірювань та обрати один з них для вдосконалення. - Визначити точність апроксимації з використанням змодельованих (ідеальних) сигналів за допомогою стандартного та вдосконаленого методів. - Визначити точність апроксимації з використанням моделей реальних сигналів (адитивна суміш ідеального сигналу з білим шумом) за допомогою стандартного та вдосконаленого методів. - Визначити залежність мінімальної похибки апроксимації від довжини початкового сигналу за допомогою стандартного та вдосконаленого методів. Об'єктом дослідження є процес апроксимації експериментальних даних вимірювань систем багатокласової діагностики. Предметом дослідження є вдосконалення методу апроксимації експериментальних даних вимірювань систем багатокласової діагностики за рахунок розбиття сигналу на відрізки обмеженої довжини, їх об’єднання та згладжування. Методи дослідження – математичне моделювання. Наукова новизна дисертації полягає в наступному: Вдосконалено метод апроксимації даних вимірювань для коливальних сигналів (періодичних, неперіодичних, знакозмінних) шляхом розбиття всього сигналу на відрізки однакової довжини та введенням згладжування для зменшення похибки на розривах відрізків. Практичне значення полягає у розробці алгоритмічного та програмного забезпечення апроксимації даних вимірювань. Апробація результатів дисертації відбулася на наступних конференціях: 1. Лисікова К.О. Апроксимація сигналів методом найменших квадратів / С.О. Цибульник, К.О. Лисікова // Збірник тез доповідей. XVI міжнародна науково-технічна конференція “Приладобудування: стан і перспективи”. – Київ НТУУ “КПІ”, 2017. – С. 27. 2. Лисікова К.О. Апроксимація функцій методом найменших квадратів / С.О. Цибульник, К.О. Лисікова // Вісник інженерної академії України. – Київ, 2017. – No 1. – С. 106-110. (фахове видання) 3. Лысикова К.О. Аппроксимация сигналов методом наименьших квадратов [Текст] / С.А. Цыбульник, К.О. Лысикова // Новые направления развития приборостроения : материалы 10-й международной научно-технической конференции молодых ученых и студентов (Минск, 26−28 апреля 2017 г., г. Минск, Республика Беларусь)/ БНТУ, Приборостроительный факультет. – Минск, 2017. – Т. 1. - С. 66. 4. Лисікова К.О. Вдосконалення методу апроксимації даних вимірювань / С.О. Цибульник, К.О. Лисікова // Збірник тез доповідей. XVII міжнародна науково-технічна конференція “Приладобудування: стан і перспективи”. – Київ НТУУ “КПІ” ім. Ігоря Сікорського, 2018. – С. 31. Публікації.. За матеріалами дисертації було опубліковано в матеріалах конференцій – 3 доповіді, видана 1 стаття. Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку посилань. Загальний обсяг дисертації становить 140 сторінок, 61 малюнок, 25 таблиці, 29 положень переліку посилань.Документ Відкритий доступ Вдосконалення методів компенсації похибок мікромеханічних гіроскопів(2018) Ярема, Анна Дмитрівна; Лакоза, Сергій ЛеонідовичАктуальність. Останні роки все більш широкого поширення набули гіроскопи, засновані на мікроелектромеханічних системах (МЕМС), популярність яких обумовлюється, в першу чергу, малими габаритами, низьким енергоспоживанням і низькою вартістю. Вони знайшли застосування в областях керування рухомими об’єктами (автомобілі, авіація, ракети), в системах навігації, машинобудуванні та вимірювальній техніці, геологорозвідувальній апаратурі, робототехніці. Проте виникли проблеми їх використання при роботі в реальних умовах (вібрація, удари, акустичні впливи, зміна температури). Зберігання високих точностних характеристик в широкому діапазоні кутових швидкостей при жорстких механічних і температурних впливах в наш час являється однією з основних цілей при проектуванні мікромеханічних гіроскопів. Магістерська дисертація виконана відповідно до основних напрямків наукових досліджень кафедри. Мета магістерської дисертації: підвищення точності та завадостійкості мікромеханічного гіроскопа RR-типу при дії широкосмугової вібрації, мінімізація впливу дії прискорень на вихідний сигнал. Завдання: 1. Характеристика областей застосування ММГ. 2. Огляд сучасного стану розробок мікромеханічних датчиків кутової швидкості. 3. Опис та порівняльний аналіз впливу основних збурюючих факторів. 4. Опис варіантів системи керування первинними коливаннями. 5. Детальний аналіз хибних деформацій та прогинів чутливого елементу під дією зміни температури та вібрації. 6. Опис математичної моделі. 7. Створення імітаційної Simulink-моделі. Дослідження основних режимів роботи для ідеального ММГ, впливу прискорення на точність датчика. Дослідження впливу розузгодження частот інерційного тіла та рухомих елементів. 8. Розробка способів/методик для зменшення впливу вібрації. Моделювання запропонованих рішень. Об’єкт: мікромеханічний гіроскоп RR-типу. Предмет: підвищення точності та завадостійкості мікромеханічного гіроскопа RR-типу при дії широкосмугової вібрації, мінімізація впливу дії прискорень на вихідний сигнал. Методи дослідження: для розвязку поставленої задачі в роботі застосовано синхронний детектор, реалізований в програмному забезпеченні «Solid Works» для усунення високочастотної складової вторинних коливань ММГ. Наукова новизна: 1. Розроблено структурну та конструктивно-кінематичну схему двох-масового гіроскопа RR-типу з рухомими електродами з підвищеною стійкістю до дії лінійного прискорення. 2. Розроблено імітаційну модель двохмасового гіроскопа RR-типу. Практичне значення: розроблено Simulink-модель та Matlab-модель одномасового ММГ RR-типу; розроблено Simulink-модель та Matlab-модель двохмасового ММГ RR-типу; розроблено алгоритмічне забезпечення для демодуляції амплітудно-модульованого сигналу для аналізу інформаційних (вторинних) коливань. Апробація результатів дисертації (виступи на науково технічних конференціях): 1. XI Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та аспірантів «Погляд у майбутнє приладобудування», Київ, 2018.Документ Відкритий доступ Вдосконалення тесту оцінки стану енергонезалежної пам’яті(2018) Котельнікова, Олександра Сергіївна; Павловський, Олексій МихайловичВ магістерській дисертації за напрямком досліджень «Вдосконалення тесту оцінки стану енергонезалежної пам’яті» розглянуто сучасний стан проблеми тестування блоків пам’яті, проведено аналіз існуючих дослідних робіт та методів. На сьогоднішній день актуальною є проблема оптимізації тестів оцінки стану пам’яті на різних етапах розробки, виробництва та використання. Під час розробки наявність повного доступу до блоку дає ширший спектр можливостей у дослідженні впливу запису, стирання та довколишнього середовища на зберігання інформації в комірках. На кожному етапі експериментів зі створення умов для погіршення якості записаних даних перевіряється їхній безпосередній вплив. Результуючі дані використовуються для прогнозування строку життя та якісної оцінки як окремих комірок, так і блоку в цілому. Існує низка стандартних тестів, що дозволяють перевірити якість блоку пам’яті. У більшості існуючих наукових робіт розглянуто методи його верифікації на етапі розробки, проте вони не підійдуть для тестування на завершальному етапі виробництва через деструктивні особливості їхнього виконання. Описані в роботі експериментальні дослідження проводяться для пристроїв, що використовуються в автомобільній промисловості і для оцінки взято відповідні стандарти. Оскільки базовим елементом пам’яті є транзистор а показником якості – струм, що протікає через комірку, зазначені тести мають на меті саме перевірку його величини та можливості логічного читання зазначеного блоку. На етапі виробництва велика увага приділяється швидкості виконання тестової послідовності, бо через великий обсяг продукції саме час є можливістю підвищення економічної вигідності процесу. Метою магістерської дисертації є вдосконалення тесту оцінки енергонезалежної пам’яті для прискорення її тестування та оптимізації часу дослідження. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: • Аналіз стану проблеми оцінки стану пам’яті • Огляд існуючих методів оцінки та досліджень із їхньої оптимізації • Оцінка не деструктивних методів оцінки, що виконуються на етапах розробки та виробництва • Вибір одного з тестів для пошуку методів вдосконалення • Розробка апаратно-програмного комплексу для відтворення обраного тесту • Відтворення алгоритму тесту та розробка його вдосконаленої версії • Аналіз отриманих результатів Об’єкт дослідження – Detailed Marginal Read тест оцінки стану енергонезалежної пам’яті Предмет дослідження – модернізація та розширення функціональних можливостей тестів пам’яті Наукова новизна – розробка алгоритму прискорення Detailed Marginal Read тесту на основі вибраного алгоритму пошуку Практичне значення – зменшення часу тестування блоку пам’яті на виробництвіДокумент Відкритий доступ Виділення складного тренду сигналів на основі масштабно-часових перетворень(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Мішура, Карина Артемівна; Бурау, Надія ІванівнаОбсяг атестаційної роботи 130 сторінок, вона містить 106 рисунка, 27 таблиць та 33 джерело літератури. В даній роботі було проведено порівняльний аналіз сімейств хвильових функцій вейвлет-перетворення для їх використання в задачі виділення складного тренду шумоподібного сигналу. Виконано моделювання вимірюваних сигналів з простими трендами (монотонний та з екстремумом) та завадами. Було виконано вейвлет-розкладання та виділення трендів сигналів. Вейвлет-розкладання проводилося з використанням сімейств Добеші, Хаара, Сімлетів, Койфлетів. Було сформовано вимірювальні сигнали зі складними трендами та випадковими завадами для яких виконано виділення трендів обраними вейвлетними функціями для різного числа рівнів розкладання та оцінено похибку виділення тренду. Було виконано порівняльний аналіз ефективності використання різних вейвлетних функцій для виділення складного тренду. Об‘єкт дослідження – процес виділення інформативних складових із складних шумоподібних сигналів в задачах навігації, керування, моніторингу. Предмет дослідження – методи та алгоритми виділення складних трендів. Наукова новизна: 1. Запропоновано та обґрунтовано використання вейвлет –розкладання для виділення складного тренду шумоподібного сигналу. 2. Встановлено залежність середньоквадратичної похибки виділення складного тренду від типу хвильової функції та параметрів завад. Практична цінність результатів – можуть використовуватися при відновленні втраченої траєкторії рухомого об’єкта в умовах його складного руху, при апроксимації складних алгоритмів в системах адаптивного керування при різких змінах траєкторії чи умов руху, при зміні вихідних сигналів датчиків чи виконавчих елементів систем керування.Документ Відкритий доступ Використання додаткової інформації для підвищення точності приладів орієнтації і навігації(2018) Кльосов, Юрій Ігорович; Мироненко, Павло СтепановичДисертаційна робота складається з 110 сторінок, з яких основна частина - 86 сторінок; в ній міститься 33 рисунки та 28 таблиць. Інформаційно-вимірювальні системи СОН призначені для вимірювання і розрахунку необхідної інформації, в тому числі прискорень, кутових і лінійних швидкостей і переміщень об'єктів, збору, подальшій обробці, візуалізації вихідних даних, одержуваних з вимірювальних приладів та формування команд управління. Розробка систем для орієнтації та навігації і для подальшого управління рухом об’єктів пов’язана з неперервним покращенням характеристик цих систем – їх мініатюризація, зниження собівартості, енергоспоживання, тощо. Для зниження енергоспоживання та зменшення масо-габаритних характеристик створюють МЕМС гіроскопи, акселерометри, датчики тиску, тощо. Їх поява привела до революційних змін в інерційних технологіях вимірювання. Актуальність теми Інформаційно-вимірювальні системи СОН використовують для: вимірювання різних фізичних параметрів руху об’єктів, таких як лінійного прискорення, кутових і лінійних швидкостей і переміщень; збору та обробки інформації, одержуваної з інших вимірювальних приладів; вироблення команд корекції та управління. Перелік завдань, що вирішуються такими системами, розширюється з кожним роком. Разом з тим, зростають і вимоги до них по розширенню діапазону вимірювань, точності визначення параметрів, мінімізації габаритів і енергоспоживання, особливо, в реальних умовах експлуатації. Метою дисертаційної роботи є підвищення інформаційно-вимірювальних характеристик мікромеханічних гіроскопів RR-типу, розробка рішень, методів аналізу і синтезу механічної, електричної, структурної та алгоритмічної підсистем з метою підвищення точності приладів даного типу в умовах вібраційних збурень. Об'єкт дослідження – мікромеханічні гіроскопи RR-типу, які використовуються в інформаційно-вимірювальних системах для вирішення завдань орієнтації і навігації. Предметом дослідження є електромеханічні процеси, що відображають особливості схемних реалізацій мікромеханічних гіроскопів, взаємозв'язок параметрів цих приладів з їх похибкою в умовах вібраційних збурень. Методи дослідження основані на числових методах розв’язання систем диференційних рівнянь та теорії нелінійних коливань динамічних систем. Наукова новизна – розробка методу компенсація вібраційної похибки в мікромеханічному гіроскопі RR-типу по створеній математичній моделі цієї похибки за допомогою методів надлишкових вимірювань в реальному часі. Практична цінність дисертаційної роботи в тому, що розроблений алгоритм компенсації може бути використаний при проектуванні мікромеханічних гіроскопів, які працюють в умовах вібраційних збурень . Задачі дослідження: 1. Здійснення пошуку схемно-конструктивних рішень по виконанню мікромеханічних гіроскопів, адаптованих до умов роботи з підвищеним рівнем збурюючих впливів. Аналіз роботи чутливого елемента в умовах обраних збурень (вібрації). 2. Побудова узагальненого математичної моделі похибки приладу в умовах вібрації. Проведення аналізу з метою визначення можливості використання додаткової інформації для формування компенсації вібраційної похибки. 3. Побудова математичної моделі мікромеханічного гіроскопу з системою корекції похибки для проведення імітаційного моделювання. Проведення імітаційного моделювання та аналіз отриманих результатів на предмет підвищення ефективності від їх застосування. Вироблення напрямків можливих подальших досліджень.Документ Відкритий доступ Використання методів надлишковості для забезпечення стійкості вимірювачів системи орієнтації і навігації(2018) Романов, Микола Олександрович; Мироненко, Павло СтепановичІнформаційно-вимірювальні системи служать для вимірювання різних фізичних величин, в тому числі прискорень, кутових і лінійних швидкостей і переміщень об'єктів різного призначення, збору, обробки інформації, одержуваної з вимірювальних приладів, та вироблення команд управління. Розробка перспективних систем навігації і управління рухом об'єктів різного призначення пов'язана з мініатюризацією систем, зниженням їх вартості, енергоспоживання і експлуатаційних витрат. Мініатюризація навігаційних систем вимагає створення малогабаритних датчиків - гіроскопів і акселерометрів. Пошук нових можливостей створення інерційних датчиків з необхідними характеристиками і прогрес в області мікроелектроніки привели до появи нового класу приладів - мікромеханічних датчиків. Їх поява ознаменувало революційні зміни в інерціальній технології. Актуальність теми. Перехід від приладів точної механіки до мікромеханіки не допускає формальної заміни одних на інші. Це пов'язано з тим, що мікромеханічні акселерометри і гіроскопи, на даному етапі розвитку мають більш низьку стабільність масштабного коефіцієнту, більшу нелінійність вихідної характеристики, підвищений рівень шумів і більш вузький діапазон вимірювання. Тому актуальною є розробка математичних моделей, що враховують особливості протікання в мікромеханічних приладах процесів, і створення на їх основі методик синтезу мікромеханічних приладів з поліпшеними характеристиками. Метою дисертаційної роботи є підвищення точності осьових мікромеханічних акселерометрів, розробка рішень, методик аналізу і синтезу механічної, електричної, структурної та алгоритмічної підсистем з метою підвищення стійкості приладів до впливу інерційних збурень. Об'єкт дослідження – осьові мікромеханічні акселерометри, які використовуються в інформаційно-вимірювальних системах для вирішення завдань орієнтації і навігації. Предметом дослідження є електромеханічні процеси, що відображають специфічні особливості схемних реалізацій осьових мікромеханічних акселерометрів, взаємозв'язок параметрів цих приладів з їх похибкою в умовах вібрацій з метою корекції показань. Методи дослідження: основні на числових методах розв’язання систем диференційних рівнянь та теорії нелінійних коливань динамічних систем. Наукова новизна вперше проводиться компенсація вібраційної похибки в мікромеханічному акселерометрі, по створеній математичній моделі цієї похибки, за допомогою методів надлишкових вимірювань в реальному часі. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що створені математичні моделі, алгоритми, програми, які можуть бути використані при проектуванні акселерометрів з контуром корекції за додатковою інформацією про рух чутливого елемента. Задачі дослідження: 1. Здійснення пошуку схемно-конструктивних рішень по виконанню мікромеханічних акселерометрів, адаптованих до умов роботи підвищеним рівнем інерційних збурень. Проведення аналізу роботи чутливого елемента в умовах обраних збурень. 2. Побудова узагальненого математичного опису моделі похибки приладу в обраних умовах експлуатації. Проведення аналізу з метою визначення можливості виконання додаткових вимірів для формування контуру компенсації похибки. 3. Побудова математичних моделей мікромеханічного акселерометра для проведення імітаційного моделювання. Здійснення, за результатами імітаційного моделювання, аналізу отриманих результатів на предмет підвищення ефективності від їх застосування і вироблення напрямків можливих подальших досліджень.Документ Відкритий доступ Гіростабілізатор для безпілотних літальних апаратів(2018) Мульганов, Костянтин Юрійович; Лакоза, Сергій ЛеонідовичАктуальність: На сьогоднішній день підвищення точності стабілізації фото та кінокамер на БПЛА є актуальною задачею. Питанням синтезу нових законів керування, або покращенням вже існуючих зараз займається велика кількість вчених. Тому подальша модернізація класичних регуляторів може вирішити поставлені проблеми точності стабілізації, особливо при використанні чутливих елементів, створених на базі технологій мікромеханіки. Магістерська дисертація виконана відповідно до основних напрямків наукових досліджень кафедри. Мета: Підвищити динамічні характеристики контуру стабілізації та забезпечити достатню точність індикаторного гіростабілазатора, що використовує мікромеханічні датчики. Завдання: 1. Огляд стану розвитку систем гіроскопічної стабілізації для використання на високодинамічних об’єктах та шляхів вдосконалення систем стабілізації; 2. Аналіз роботи системи стабілізації з використанням класичного ПІД-регулятора; 3. Розгляд питань використання нечіткої логіки у системах керування. Розробити правила фазифікації ПІД-регулятора. 4. Дослідити та порівняти роботу контуру стабілізації з класичним ПІД-регулятором, та з ПІД-регулятором з використанням нечіткої логіки. Об’єкт: процес стабілізації орієнтації обладнання встановленого на БПЛА. Предмет: підвищення точності і швидкодії систем стабілізації. Методи дослідження: Для дослідження використано методи теорії автоматичного керування, принципи та закони теоретичної механіки, методи комп’ютерного моделювання, засоби нечіткої логіки. Наукова новизна: 1. Удосконалено систему керування індикаторним стабілізатор за допомогою використання нечіткої логіки для динамічної корекції значень пропорційного, інтегрального та диференціально коефіцієнта ПІД-регулятора. Практичне значення: Розроблено нечіткі правила, що забезпечують коригування значень коефіцієнтів ПІД-регулятора. Розроблено схему системи керування із застосуванням елементів нечітко логіки для забезпечення необхідних показників точності і швидкодії системи стабілізації об’єктів, які розміщуються на безпілотних літальних апаратах. Апробація результатів дисертації (виступи на науково технічних конференціях): 1. ХІ науково-практична конференція студентів та аспірантів «Погляд у майбутнє приладобудування», Київ, 2018 Публікації: 1. Мульганов К. Ю. Гіростабілізатори для малогабаритних об’єктів / К. Ю. Мульганов // Погляд у майбутнє приладобудування: Збірник статей XI науково-практичної конференції студентів та аспірантів/ Нац. техн. ун-т України «КПІ». – Київ, 2018. — С. 41-45.Документ Відкритий доступ Датчик для вимірювання та аналізу імпульсних сигналів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Березанська, Марина Олександрівна; Півторак, Діана ОлександрівнаНа сьогоднішній день з урахуванням впливу зовнішніх факторів оточуючого середовища та екології виникла проблема збільшення захворюваності людей. Деякі із цих захворювань можна виявляти та контролювати за допомогою показників частоти серцевих скорочень. Застосування датчиків серцебиття спрощують і економлять час на визначення серцевого ритму. Наразі дані датчики застосовуються не лише в медицині, а й в спорті та повсякденному житті. Використання звичайного методу підрахунку пульсу власноруч, дає велику похибку і це не зручно. Тому задля зменшення цієї похибки з’явилися датчики, що виконують функцію підрахунку тиску з мінімальною похибкою, і за більш швидкий час. Завдяки різним методам визначення частоти серцевих скорочень є можливість оцінювати функціональний стан людини. Таким чином, удосконалення датчику визначення частоти серцевих скорочень, який дозволить підвищити точність вимірювання, використовуючи переносні пристрої, є актуальною задачею. Метою роботи є дослідження методів визначення частоти серцевих скорочень, а також розробка цифрового пристрою, за допомогою якого визначатиметься частота серцевих скорочень.Документ Відкритий доступ Комп’ютерно-інтегрована інерціальна система захоплення руху людини(2018) Літош, Антон Михайлович; Лакоза, Сергій ЛеонідовичАктуальність на сьогоднішній день актуальною лишається проблема використання точних систем захоплення руху людини (СЗР), що не залежать від умов проведення експе-рименту. Використання інерціальних систем захоплення руху дозволяє розширити діапазон використання таких систем. Важливою проблемою є розробка завадостійкого алгоритму оці-нки орієнтації та методи підвищення точності. Магістерська дисертація виконана відповідно до основних напрямків наукових дослі-джень кафедри. Мета магістерської дисертації є підвищення завадостійкості та точності інерціальної системи захоплення руху. Завдання: 1. Огляд систем захоплення руху, опис основних принципів, коротка характерис-тика. 2. Аналіз алгоритмів орієнтації, що використовують інерціальні датчики. 3. Вибір базового алгоритму орієнтації, опис його мат. моделі. 4. Розробка алгоритму підвищення завадостійкості системи на основі сигналів гі-роскопів, акселерометрів, магнітометрів. 5. Калібрування датчиків, експериментальна перевірка розроблених макетів. 6. Розробка власного макету інерціальної системи захоплення руху. Об’єкт: процес захоплення руху людини та система захоплення руху людини Предмет: Підвищення точності та завадостійкості алгоритмів оцінки орієнтації об’єктів та системи захоплення руху людини, калібрування та врахування особливостей ма-тематичної моделі датчиків інерціального вимірювального блоку. Методи дослідження: Методи оптимальної обробки сигналів, методи чисельної ма-тематики, методи теоретичної механіки, методи теорії оптимального оцінювання, алгоритми фільтрації Наукова новизна: 1. Вперше запропоновано метод розділення каналів корекції кватерніонного до-повняльного фільтру оцінки орієнтації, у алгоритмі якого мінімізовано кількість обчислюва-льних операцій. 5 2. Запропоновано використання слідкуючого П-регулятора для обмеження гли-бини корекції. Практичне значення: розроблено алгоритмічне забезпечення із підвищеною завадо-стійкістю для системи захоплення руху, яке також може використовуватися для систем ста-білізації та орієнтації; Створено платформу для тестування нового алгоритмічного забезпе-чення. Апробація результатів дисертації (виступи на науково технічних конференціях): 1. ХХ Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Людина і кос-мос», Дніпро, 2018 2. Міжнародна науково-технічна XI конференція молодих вчених «Електроніка - 2018», Київ, 2018 3. Науково-практична конференція студентів та аспірантів «Погляд у майбутнє приладобудування», Київ, 2018Документ Відкритий доступ Моделювання процесу вимірювання деформації за допомогою волоконно-оптичного датчика(2018) Мартинюк, Максим Олегович; Півторак, Діана ОлександрівнаАктуальність. Актуальність теми полягає в тому, що виникає потреба моніторингу та перевірки технічного стану різних інженерних об’єктів на наявність деформацій, тріщин, для забезпечення надійності, міцності, прогнозування граничного терміну експлуатації та безвідмовної роботи в окремих елементах і вузлах конструкцій. Моніторинг за допомогою тензодатчиків на сьогоднішній день не дає точних результатів, так як тензодатчики поступаються волоконно-оптичним датчикам за своєю точністю, та мають кращі властивості та можливості для реалізації їх у сучасних системах моніторингу. Об'єкт дослідження. Процес вимірювання деформації за допомогою волоконно-оптичного датчика. Предмет дослідження. Волоконно-оптичний датчик на основі брегівських решіток. Мета роботи. Змоделювати процес вимірювання деформації за допомогою волоконно-оптичного датчика. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: 1. Розглянути стан проблеми моніторингу деформації. 2. Дослідити характеристики ВОД на основі брегівських решіток. 3. Промоделювати процес вимірювання деформації ВОД. 4. Розробити стартап-проект «Моделювання процесу вимірювання деформації за допомогою волоконно-оптичного датчика». Наукова новизна. Удосконалено схему каналу вимірювання деформації брегівським волоконно-оптичним датчиком комплексної системи моніторингу за рахунок виключення з неї спектроаналізатора і перенесення його функцій у програмну частину. 6 Практична цінність. Полягає у використанні волоконно-оптичних датчиків на основі брегівських решіток у системах моніторингу для вирішення задач контролю напружено-деформованого стану інженерних споруд.Документ Відкритий доступ Мікромеханічна курсовертикаль з алгоритмом роботи на основі фільтра Калмана(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-05) Білоус, Євген Іванович; Нестеренко, Олег ІвановичМагістерська дисертація складає 102 сторінки, в ній містяться 28 ілюстрацій, 24 таблиці і 37 використаних джерел. Актуальність: На сьогоднішній день актуальною є проблема точності оцінки орієнтації як наземних, так і повітряних та морських об'єктів. Важливою проблемою є вдосконалення існуючих та пошук нових методів алгоритмічної компенсації похибок та підвищення точності безплатформних систем орієнтації. Мета: підвищення точності та компенсація похибок мікромеханічної безплатформної курсовертикалі шляхом удосконалення та оптимізації існуючих алгоритмів роботи БКВ. Завдання: 1. Інформаційно-аналітичний огляд стану проблеми. 2. Аналіз сучасних методів алгоритмічної компенсації похибок та підвищення точності безплатформних систем орієнтації. 3. Вдосконалення алгоритму роботи БКВ. 4. Розробка алгоритму оцінки параметрів морської хвилі з використанням вимірювань БКВ. 5. Експериментальна перевірка результатів дослідження. Об'єкт: алгоритм роботи безплатформної інерціальної курсовертикалі. Предмет: вдосконалення алгоритму роботи БКВ та оцінка параметрів морської хвилі. Методи дослідження: Використано наукові методи прикладних досліджень, методи комп'ютерного та напівнатурного моделювання. Наукова новизна: 1. Спрощено та перевірено модель вимірювання алгоритму БКВ з використанням ОФК. 2. Розроблено алгоритм оцінки параметрів морської хвилі на основі вимірювань БКВ. Практичне значення: Запропонований алгоритм роботи БКВ може використовуватись в мікромеханічних системах орієнтації з ціллю оптимізації системи та підвищення її швидкодії; Розроблений алгоритм оцінки параметрів морської хвилі може застосовуватись в системах орієнтації та навігації на морських об'єктах,в системах моніторингу та передбачення погодних умов.Документ Відкритий доступ Початкова виставка та калібрування безплатформової інерціальної навігаційної системи(2018) Бугайов, Дмитро Віталійович; Аврутов, Вадим ВікторовичПояснювальна записка складає 107 сторінок (з них основна частина 77 сторінок), в ній міститься 20 рисунків, 33 таблиць. Дослідження безплатформених інерціальних навігаційних систем спрямовані передусім на вирішення двох основних завдань - на підвищення надійності і точності цих систем. Прогрес у мікроелектромеханічних системах дав можливість використовувати мініатюрні інерціальні і магнітні датчики в широкому спектрі приладів споживчого ринку. Характеристики точності недорогих навігаційних приладів, побудованих на базі цих датчиків, незважаючи на високий ступінь автоматизації виробничого процесу, є недостатньо високими. Для досягнення максимально можливої продуктивності таких систем потрібно приділити велику увагу їх калібруванню а також правильної виставки перед експлуатацією, яке не потребує використання дорогого прецизійного обладнання. Актуальність теми. Дослідження безплатформових інерціальних навігаційних систем (БІНС) дозволить спростити задачу визначення параметрів руху об’єкта та його орієнтацію. Особливо якщо домогтися побудови таких систем, використовуючи мікромеханічні чутливі елементи, що призведе до зменшення габаритів та маси такого вимірювального блоку, а також до суттєвого здешевлення кінцевої продукції. В даний момент сучасні технології дозволяють виготовляти надійні чутливі елементи, але основний їх недолік стосується точності вимірювальної інформації. Тому використання існуючих та розробка способів обробки знятої інформації є важливим кроком в поліпшенні їхніх характеристик. Метою магістерської дисертації є розробка алгоритму початкової виставки безплатформної інерціальної навігаційної системи (БІНС) та проведення калібрувань датчиків ІВМ МАХ21105 за допомогою нерозширеного фільтра Калмана. Об`єктом дослідження є інерціально-вимірювальний модуль БІНС. Предметом сучасні методи калібрування та виставлення інерціально-вимірювального модуля БІНС, способи підвищення їх точності.. Методи дослідження: Розробка та аналіз алгоритму початкової виставки БІНС. Проведення калібрування інерціальних чутливих елементів використовуючи метод фільтрації Калмана. Наукова новизна полягає в створенні алгоритму початкової виставки БІНС та його аналізі. Практичне значення полягає в обґрунтованій оцінці створеного методу виставки та аналізу точності калібрування методом фільтра Калмана. Апробація результатів роботи. Положення даної роботи та проміжні результати доповідались і обговорювались на наступних конференціях: 1. IEEE 4th International Conference “Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Developments” , м. Київ, 2017 . 2. ХІ Науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Погляд у майбутнє приладобудування», м. Київ, 2018. Публікації. 1. Avrutov V.V. Gyrocompassing Mode of the Attitude and Heading Reference System / V.V. Avrutov, D.V. Buhaiov,, V.V. Meleshko. // 2017 IEEE 4th International Conference Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Developments (APUAVD). – Kyiv, 2017. – С. 134–138. DOI: 10.1109/APUAVD.2017.8308793 2. Аврутов В.В., Бугаёв Д.В., Мелешко В.В. Начальная выставка курсовертикали // Наукові Вісті НТУУ «КПІ». Київ – 2018 (1). – С. 38-44. 3. Бугайов Д.В. Аналітичний огляд з виставки БІНС .// Погляд у майбутнє приладобудування: ХІ Науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, Збірник тез доповідей / Нац. техн. ун-т України «КПІ ім.. Ігоря Сікорського». – Київ, 2018.Документ Відкритий доступ Підвищення ККД лабораторного блоку живлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Пономаренко, Андрій Володимирович; Павловський, Олексій МихайловичВ даній роботі розглядається один із численної кількості типів конструкцій перетворювачів напруги – напівмостовий AC/DC перетворювач, призначений для роботи в мережах змінного струму з номінальною напругою 230 В. Зважаючи на активний розвиток суспільства, роль електроніки та електронних пристроїв займає одне з перших місць серед інших виробничих галузей. Електронна промисловість почала стрімко розвиватися в середині минулого століття. З 60-тих років і до сьогоднішнього часу середній річний темп зростання електронної промисловості складає 17%. Такого зростання не було ні в одній іншій галузі світової промисловості. Практично немає сфери людської діяльності, де б продукція електронної промисловості не знайшла застосування. Електронна промисловість – найбільш наукомістка галузь. Варто зауважити, що для роботи електроніки необхідна електрична енергія. Зазвичай для її продукування застосовуються електромеханічні машини (генератори), які приводяться в дію за рахунок спалювання викопного палива, використання енергії від ядерних реакцій, або за допомогою сили повітряних або водних течій. Оскільки електроенергію важко зберігати в таких кількостях, які були б достатні в масштабах держави, необхідно дотримуватися балансу: генерувати рівно стільки енергії, скільки споживається користувачами. Для цього енергетичним компаніям необхідно ретельно прогнозувати навантаження і постійно координувати виробничий процес зі своїми електростанціями. Деяка кількість потужностей при цьому тримається в резерві, щоб у разі виникнення тих чи інших проблем або втрат енергії підстраховувати електромережі. Будь-який електронний пристрій з безліччю параметрів, але всі вони мають один спільний – це коефіцієнт корисної дії (ККД). Більше значення ККД означає менші втрати енергії на її генерування, транспортування, перетворення. Так як для кожного пристрою потрібне своє, індивідуальне живлення з певними визначеними параметрами, майже у кожному пристрої є свій перетворювач. Перетворювачі можуть володіти різноманітними параметрами і їх величинами, але їхнє основне завдання полягає лише в одному – перетворити електроенергію, що надходить ззовні (у побуті – мережа 220 В 50 Гц, на виробництві – 380 В 3 фази, бортова мережа літака 120 В 400 Гц, 36 В постійного струму і т. д.) у таку, при якій інтелектуальна частина, що безпосередньо виконує певну функцію пристрою, працює прогнозовано, стабільно та не впливає на найближчі інші пристрої, що живляться від спільної мережі. Підвищення ККД перетворювачів – актуальна тема, що була актуальною протягом всієї історії електроніки. Адже це суттєво поліпшує характеристики пристрою, робить їх дешевшими у використанні, особливо там, де продукування електроенергії проблематично (північний-південний полюси) або обмежено максимальною потужністю (літаки, автомобілі, плавзасоби, ракети, космічні апарати, автономні об’єкти). Метою дисертаційного дослідження є проектування імпульсного джерела вторинного електроживлення який зможе змінювати не лише заповненість імпульсів фіксованої частоти, а й частоту імпульсів в залежності від вихідного навантаження, що дозволить, в свою чергу, зменшити динамічні втрати на перемикання силових транзисторів інвертора при низьких вихідних навантаженнях імпульсного джерела живлення. Для досягнення цієї мети необхідно було сформулювати і вирішити наступні завдання: • провести аналіз залежності коефіцієнту корисної дії (ККД) від частоти імпульсного джерела живлення; • провести аналіз стійкості системи в залежності від зміни частоти та вихідного навантаження; • проаналізувати можливі варіанти підвищення ККД джерела живлення на основі отриманих даних; • розробити навантажувальний стенд для тестування та отримання головних характеристик джерел живлення. • оцінити приріст ККД на всьому діапазоні вихідних навантажень джерела живлення. Об’єктом дослідження є можливість керування частотою роботи джерела живлення з технологією широтно-імпульсної модуляції. Предметом дослідження є модернізація та розширення функціональних можливостей ІДЖ, підвищення його ККД. Методи дослідження та досягнення позитивного результату базуються на навантажуванні та знятті параметрів реального макету при зміні частоти. Також аналітичним шляхом оцінено приріст ККД, використовуючи запропонований метод управління. Наукова новизна: полягає у розробленні нового методу підвищення ККД імпульсного блоку живлення, за рахунок керування ШІМ при різних вихідних навантаженнях. Розроблено рекомендації по створенню ІДЖ з функціями регулювання вихідної напруги, струму, потужності та частоти. Практичне значення одержаних результатів. Наведено рекомендації щодо проектування схеми управління силовими ключами (модуль розв’язки низьковольтної і високовольтної сторін, підбір силових ключів, їх принцип керування), що зменшить вплив негативних ефектів від зміни частоти.Документ Відкритий доступ Підвищення точності контролю стану приладів орієнтації і навігації(2018) Чаплинська, Дар'я Володимирівна; Мироненко, Павло СтепановичАктуальність даної роботи пов'язана з необхідністю подальшого розвитку апаратури і алгоритмів функціонування для забезпечення динамічних випробувань, вібраційної діагностики та віброзахисту приладів СОН, а, отже, з необхідністю проведення високоінформативних процедур управління, контролю і діагностики, що вимагають точних вимірювань сигналу, створення контрольно-вимірювального та випробувального обладнання, оснащення сучасними керуючими і вимірювальними системами існуючих і нових діагностичних, випробувальних комплексів. Мета дисертаційної роботи полягає в удосконаленні пристрою для перевірки з системою вимірювання працездатності датчиків (приладів) первинної інформації, які можуть бути використані в системі визначення сейсмічної стійкості споруд; проведення попереднього калібрування датчиків та створення системи реєстрації параметрів вимірювачів вібрації на комп‟ютері та цифрових носіях інформації. Задачі роботи: 1) огляд схемно-конструктивних рішень та методів при автоматизації вібраційних випробувань, адаптованих до автономних умов роботи; 2) автоматизація вібраційних випробувань з метою скорочення часових витрат; 3) розробка методів підвищення точності, достовірності вимірювань і наочності подання інформації за рахунок мінімізації впливу людського фактора на процес проведення випробувань; 4) розробка інформаційно-вимірювального модуля реєстрації сигналів з вібродатчиків для проведення аналізу отриманих результатів з метою отримання висновку про їх працездатність. Об'єктом дослідження: пристрій для проведення попередніх вібраційних досліджень з інформаційно-вимірювальним модулем та апаратурою для цифрової реєстрації сигналів. Предметом дослідження: моделі та алгоритми вимірювання та реєстрації параметрів вібрації, моделі функціонування та алгоритми забезпечення динамічного діапазону випробувань. Практична цінність роботи полягає в тому, що на основі аналізу конструктивно-структурних методів забезпечення надійності та точності динамічних випробувань, виготовлено стенд і автономний реєстратор сигналів, які забезпечують підвищену надійність та інформативність в широкому діапазоні механічних збурень, з можливістю захисту і відновлення вимірювальної інформації при дії зовнішніх перешкод як стаціонарного, так і нестаціонарного характеру. Наукова новизна виконаної дисертації полягає в розробці автономного універсального стенду для динамічних випробувань і калібрування датчиків, який забезпечує дослідження вимірювачів вібрації горизонтальною або вертикальною віссю чутливості в одному варіанті конструкції. За рахунок великого розміру платформи на ній можливе розміщення відразу декількох сейсмометрів для тестування їх технічного стану. Також перевагами є: Мобільність – можливість використання в польових та експлуатаційних умовах); Автономне живлення; Достатньо великий діапазон вібропереміщення – до 15 мм з частотою до 15 Гц. Пристрій має можливість подальшої модернізації з метою формування еліптичної (кругової) вібрації. Такий стенд доцільно використовувати не тільки для промислових випробувань, але і для наукових та учбових досліджень.