Магістерські роботи (ЛТФТТ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ЛТФТТ) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 29
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вдосконалення конструкції і технології виготовлення ендопротезукульшового суглобу застосуванням концентрованих джерел енергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Савченко, Олександр Андрійович; Головко, Леонід ФедоровичМета роботи: дослідити пропозицію вдосконалення конструкції керамічноїголовки кульшового суглобу шляхом виконання її тришаровою та запропонуватиспосіб моделювання процесу лазерного газо-порошкового наплавлення накерамічну підкладку з проміжним теплопровідним шаром.Документ Відкритий доступ Вдосконалення процесу лазерної різки металів за рахунок фінішної обробки крайок різів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Євсюкова, Єлизавета Вадимівна; Романенко, Віктор ВасильовичМагістерська дисертація: 96 сторінок, 8 таблиць, 29 рисунків, 11 формул, 34 літературні джерела. Об’єкт дослідження: поверхні лазерного різання після додаткової обробки механічним вигладжуванням центробіжним дробоструменевим інструментом. Предмет дослідження: шорсткість, зона термічного впливу та залишкові напруження на поверхні лазерного різу після додаткового механічного вигладжування цієї поверхні. Мета роботи: дослідження можливості вдосконалення технології лазерної різки з використання поверхневого пластичного деформування як операції фінішного зміцнення поверхні деталей після лазерного різання. Методи дослідження: вимірювання 3D топографії за допомогою мікроскопа Лінника та пристрою Hommel – Etamic T8000RC 120 –140 (Німеччина); вимірювання мікротвердості методом Віккерса; визначення залишкових напружень шляхом аналізу деформацій, зафіксованих під час послідовного видалення шарів металу хімічним травленням. Результати роботи: вдосконалення технології лазерної різки металів із застосуванням механічного вигладжування крайок різів сприяє підвищенню експлуатаційних властивостей деталей, отриманих по такій комбінованій технології, ніж у тих, які виготовлені лише методом лазерного різання. Практичне значення одержаних результатів: результати досліджень можуть бути використані при подальшому впровадженні процесів лазерної різки металів в виробництво для забезпечення підвищення експлуатаційних властивостей таких деталей, що розширює сферу використання лазерної технології. Публікації за тематикою досліджень: 1. Романенко В.В. Розробка способу газолазерної різки металів з подальшим вигладжуванням поверхні різів. / В. В. Романенко, О. Д. Кагляк, Є. В. Євсюкова // Технічні науки та технології : науковий журнал / Національний університет «Чернігівська політехніка». – Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2 (36), 2024. – с. 80–91. 2. Романенко В. В. Розробка технології газолазерної різки з вигладжуванням поверхні різів. / В.В. Романенко, О.Д. Кагляк, Є.В. Євсюкова. // Матеріали ХXІY міжнародної науково – технічної конференції « Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта», м. Київ, 23 травня – 26 травня 2024, с.41– 44.Документ Відкритий доступ Вдосконалення технології лазерної різки металевих матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кушнеренко, Андрій Сергійович; Романенко, Віктор ВасильовичМетою даної роботи є дослідження питань вдосконалення технологічного застосування лазерів для різки та вивчення можливостей використання поверхневого пластичного деформування як для фінішного зміцнення поверхні лазерних різів, так і для попередньої активації металів перед їх лазерною різкою.Документ Відкритий доступ Вплив електромагнітного поля на процес лазерного спікання порошку типу ПГСР-3(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Коталевич, Андрій Віталійович; Кондрашев, Павел ВасильовичУ даній роботі буде досліджено вплив електромагнітного поля на мікроструктуру, механічну поведінку та розподіл пор сплаву ПГСР-3. Наші результати показують, що застосоване електромагнітне поле вплинуло на швидкість заповнення пор.Документ Відкритий доступ Дослідження властивостей металевих виробів складної форми виготовлених методом селективного лазерного плавлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Касьяненко, Олександр; Лесик, ДмитроВ сучасних умовах вимоги, які пред'являються до механічних властивостей медичних стентів настільки високі, що традиційним виробничим циклом виготовлення в ряді випадків не дозволяє досить ефективно отримувати необхідні конструктивні елементи складної геометрії та параметри якості поверхні медичних стентів. При цьому собівартість таких стентів є високою. Пропонується інноваційна лазерна 3D технологія для виготовлення сучасних конструкцій стентів із порошкових матеріалів. Виготовлення металевих стентів з товщинами стійок менше 300 мкм, можуть бути надруковані методом селективного лазерного плавлення (SLM), де використовуються висококонцентровані лазерні промені діаметром менше 70 мкм. Для досягнення таких малих розмірів, необхідно оптимізувати параметри процесу SLM, провести аналіз стратегії сканування лазерного променя та виконати дослідження геометричних параметрів поверхні та фізико-механічних властивостей поверхневого шару.Документ Відкритий доступ Дослідження впливу магнітного поля на поперечне розподілення порошку при реалізації технології селективного лазерного сплавлення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Антонець, Вадим Петрович; Кондрашев, ПавлоУ даній роботі досліджено вплив статичного магнітного поля на мікроструктуру та механічну поведінку сплаву AlSi10Mg. Наші результати показують, що застосоване магнітне поле призводить до збільшення відносної щільності та зменшення інтервалу між дендритами в обробленому матеріалі. Крім того, зі збільшенням напруженості магнітного поля частка зерен зі стовпчастою морфологією зменшується, а частка рівновісних зерен збільшується . Як наслідок, сплави AlSi10Mg, виготовлені за допомогою селективного лазерного плавлення (SLM) із накладеним магнітним полем, показали як високу межу міцності на розриві пластичністю, які перевершують сплави AlSi10Mg при ідентичних параметрах процесу без магнітного поля. Крім того, було проаналізовано та чисельно змодельовано вплив статичного магнітного поля на масштаб ванни розплаву та пористої зони. Наші результати показують, що зменшення щільності пор може бути пов’язане з магнітним демпфуванням конвекції, а об’ємна сила, що діє на дендрит, досягає 10 5 Н/м 3 , чого достатньо для руйнування стовпчастих зерен і зменшення відстані між дендритами. Це дослідження дає нове розуміння потенціалу використання накладеного магнітного поля під час обробки SLM і пов’язаних переваг з точки зору продуктивності матеріалів.Документ Відкритий доступ Дослідження процесу газолазерного різання неметалевих матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Іщенко, Дарина Сергіївна; Анякін, Микола ІвановичМетою цієї дипломної роботи було дослідження процесу газолазерного різання неметалевих матеріалів. Для вивчення даного процесу було розроблено лазерний тех¬нологічний комплекс для обробки надтвердих матеріалів, зокрема пластин товщиною 3...5мм з кубічного нітриду бора. У пояснювальній записці до диплома показана розробка лазерного технологічного ком¬плексу на основі даної ЛТУ. У введенні продемонстровані переваги лазерної технології та її особливості в порівнянні з традиційними методами обробки. Далі на основі літературних джерел розкриваються можливості технологічного застосування лазерів для різки металів на основі зако-рдонних досягнень у цій галузі, а також переваги саме лазерної техно¬логії у порівнянні з традиційними методами обробки матеріалів. В дослідно-технологічній частині пояснювальної записки розгля-дається використання надтвердих матеріалів в інструментальному ви-робництві, а також технологія виготовлення пластин з кубічного нітриду бора. В конструкторській частині приведені способи кріплення та юстировки окремих елементів як ЛТУ, так і всього комплексу в цілому, а та¬кож їх склад та значення. Завершують пояснювальну записку розділи охорони праці та економіки. В розділі охорони праці вказані загальні небезпечні та шкідливі фактори як при роботі лазера, так і технологічного комплексу. Також розглянуті заходи до їх зменшення та знешкодження. Проведені необ¬хідні розрахунки щодо лазерної безпеки та подані правила техніки безпеки при роботі з обладнанням. В економічній частині розрахована доцільність застосування ла¬зерної техніки. За рахунок впровадження лазерної технології вдалося зменшити кількість відходів виробництва та покращити енергозбере¬ження. Як наслідок зріс річний економічний ефект, він склав 225780 грн. . У заключній частині підводяться висновки дипломної роботи.Документ Відкритий доступ Застосування лазерної обробки для виготовлення елементiв реактивних двигунiв лiтакiв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Луценко, Денис Володимирович; Блощицин, Михайло СергійовичПроаналізовано існуючі конфігурації лопаток, виконано аналіз результатів досліджень по вивченню закономірностей технологічних параметрів процесу лазерної обробки, запропоновано комбінований механізм зварювання сплавів і сталей при лазерному опроміненні, проектування та розробка технологічного комплексу для лазерної обробки.Документ Відкритий доступ Застосування лазерної обробки при виготовленні елементів двигунів гелікоптерів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тодорюк, Олександр Дмитрович; Блощицин, Михайло СергійовичМетою роботи є аналіз основних проблем які виникають при виготовленні і експлуатації с валів головного редуктору гвинтокрилу та розробка комбінованого процесу, що включає лазерне відновлювання/загартування поверхневих шарів металевих деталей редуктору, що забезпечить підвищення фізико-механічних властивостей та зносостійкості робочих поверхонь валів головного редуктору гвинтокрилу.Документ Відкритий доступ Лазерне зміцнення робочої поверхні дорна(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ототюк, Олександр Сергійович; Гончарук, Олексій ОлександровичМетою роботи є ознайомлення з технологією виготовлення труб з ПВХ, видами дефектів, визначення способів підвищення зносостійкості деталей, обґрунтування застосування лазерної обробки, розгляд можливостей застосування технологічного процесу зміцнення поверхні деталі випромінюванням СО2 – лазера, розробка компоновки лазерного технологічного комплексу. Робота полягає в дослідженні та розробці методу підвищення зносостійкості робочої поверхні дорна.Документ Відкритий доступ Лазерне модифікування абразивного інструменту нанопорошками(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Огороднік, Віктор Віталійович; Гончарук, ОлексійІнтегрована технологія виготовлення абразивних композитів інструментального призначення із НТМ розроблена на основі аналізу відомих підходів і результатів досліджень створення функціональних композитів інструментального призначення з використанням концентрованих джерел енергії; вивчення особливостей та умов роботи інструментальних композитів, які суттєво розрізняються за своїми фізико-механічними властивостями; визначення особливостей та умов роботи інструментальних композитів із НТМ при механічній обробці полімерних композиційних матеріалів і інструментальних сталей та визначенні вимог до їх складу та фізико-механічних та теплофізичних властивостей у залежності від оброблювальних матеріалів; розробці та виготовленні експериментальних технологічних пристроїв та оснастки, які дозволили реалізувати процес спікання інструментальних композитів за схемою радіального і осьового способів лазерного термодеформаційного спікання композитів із НТМ. Досліджено головні зв’язки між технологічними параметрами комбінованого спікання, властивостями складових абразивних композитів і їх фізико-механічними характеристиками, геометричними та якісними параметрами робочих елементів інструментів із НТМ, визначені оптимальні режими та умови спікання. Виготовлені експериментальні зразки абразивних композитів із НТМ інструментального призначення з заданими властивостями та розроблені науково обгрунтовані практичні рекомендації до їх використання при виробництві інструментів із НТМ. Досліджено вплив нанодисперсних плазмохімічних металічних порошків і функціональних домішок на фізико-механічні, технологічні і експлуатаційні характеристики композитів із НТМ інструментального призначення отриманих при лазерному спіканні.Документ Відкритий доступ Лазерне наплавлення функціональних покриттів на деталі виробів подвійного призначення зі застосуванням рідинно-в`язких сумішей порошкових матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мельниченко, Іван Тарасович; Головко, Леонід ФедоровичМагістерська дисертація: сторінок 122, таблиць 19, рисунків 40, літературні джерела 84. Аналіз умов експлуатації різноманітних машин і механізмів показав, що велика кількість деталей машин і інструментів виходить з ладу через знос робочих поверхонь. Існуючі методи відновлювання форми, геометричних характеристик і властивостей деталей з застосуванням лазерного газопорошкового наплавлення мають певні недоліки: неможливість отримання покриттів з високою точністю їх хімічного і фазового складу, їх властивостей, забруднення оточуючого середовища, неможливість організації надійного захисту вузлів тертя обладнання, електронного обладнання і обслуговуючого персоналу від невитрачених порошків матеріалів, що наплавляються і т. ін. Запропоновано процес лазерного рідинно-в’язкого наплавлення функціональних матеріалів на робочі поверхні деталей, що дозволяє в 2- 4 рази збільшити їх ресурс роботи, знизити собівартість експлуатації обладнання, знизити непродуктивні простої виробничого обладнання, витрати енергетичних ресурсів. Запропоновано подавати в зону дії лазерного випромінення матеріал, що наплавляється у рідинно-в’язкому стані, що виключає непродуктивні його втрати і дозволяє гарантовано отримувати поверхневі шари прогнозованої якості. Запропоновано методику визначення оптимального складу рідинно-в’язкої складової поглинаючого лазерне випромінення порошковою сумішшю покриття з хімічним складом: AlSiKO - Al2O3(30-55)%; SiO2(40-55)%; КО (5-20)%. PFGS – ПФФС (60-70) %; КО (20-25) %; PGS (15-20) %. Також визначено основні фактори і параметри, що визначають фізико-хімічні процеси, що відбуваються при лазерному рідинно-в’язкому наплавленні. Розроблено математичну модель процесу лазерного рідинно-в’язкого наплавлення функціональних покриттів та формалізована методика визначення розподілу температур в зоні лазерного наплавлення при різних умовах його реалізації. Визначено енергетичні параметри лазерного випромінювання та умови обробки. Досліджено мікроструктуру, фазовий склад та характер зношування наплавлених рідинно-в’язким способом порошкових матеріалів. Показано, що між наплавленим шаром і основою утворюється чіткий або розмитий шар у залежності від хімічного і фазового складу матеріалу, що наплавляється. Дослідження на зносостійкість шарів наплавлених лазерним рідинно-в’язким способом свідчать про збільшення повільності і рівномірності процесу зношування виробів та зменшення його інтенсивності.Документ Відкритий доступ Лазерне різання нержавіючих сталей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Дрюк, Поліна Олександрівна; Гончарук, ОлексійПроект присвячений розробці технології й устаткування для лазерного розкрою листових нержавіючих сталей. Робота складається з розділів: технологічного, конструкторського, економічного й охорони праці. У технологічному розділі виконаний комплексний аналіз використання термічних способів різання матеріалів для заданої товщини матеріалу. Сформульовані вимоги до компонування ЛТК і допоміжних механізмів. Доведено, що найбільш конкурентоспроможною є технологія лазерного розкрою. При лазерному розкрої забезпечується висока швидкість процесу різання матеріалів товщиною від 0,5 до 20 мм (конструкційна сталь, що не іржавіє, латунь, алюміній, мідь), при максимальному коефіцієнті використання матеріалу. Проведений аналіз і вибір технологічних схем обробки, розрахунки режимів опромінення, вибір лазерного устаткування. У конструкторському розділі проведена розробка структурної схеми і загального компонування лазерного технологічного комплексу, усіх його основних складових елементів. В економічному розділі виконаний техніко-економічний аналіз, що знайшов значний економічний ефект.Документ Відкритий доступ Лазерне спікання відрізного абразивного інструменту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Каракулін, Віталій Ігорович; Гончарук, ОлексійВ основу роботи покладені дослідження закономірностей процесу лазерного термодеформаційного спікання, які дозволяють інтенсифікувати процес нагрівання, забезпечити високі швидкості ущільнення при збереженні оптимальних характеристик мікроструктури кубонітовмісних функціональних композитів інструментального призначення з заданими властивостями. При цьому, головним напрямком дослідження є використання над швидкого лазерного термодеформаційного нагрівання, яке дозволяє оптимізувати поєднання процесів нагрівання та деформування при рідинно-фазному спіканні. Таким чином, комплекс наукових і експериментальних досліджень, спрямованих на встановлення закономірностей створення з використанням лазерного випромінювання функціональних композитів із надтвердих матеріалів інструментального призначення з заданими властивостями є сучасною, актуальною і важливою проблемою. Вивчено механізм спікання абразивних композитів із надтвердих матеріалів, який дозволив встановити взаємозв’язки між головними технологічними параметрами процесу і характеристиками якості композиту (міцність зерен надтвердих матеріалів та їх зчеплення зі зв’язкою, зносостійкість)Документ Відкритий доступ Лазерне формоутворення попередньо-зміцнених сталевих листових матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Левко, Катерина Анатоліївна; Кагляк, Олексій ДмитровичЛазерні технології сьогодні широко використовуються у виробництві, техніці та охороні здоров'я. У технічній практиці лазерна технологія використовується переважно для різання, зварювання та модифікації поверхні. Однак існує ще одна технологія, яка відносно мало відома, - це використання лазерного променя для формоутворення матеріалів, відоме як лазерне формоутворення. Лазерне формоутворення листових матеріалів є перспективним методом обробки, що не потребує дорогого й металоємного штампового обладнання. Цей процес є гнучким і придатним для обробки пружних, крихких матеріалів, а також матеріалів із підвищеною жорсткістю. У зв’язку з цим дослідження особливостей лазерного формоутворення є актуальним. В цій роботі представлено дослідження формоутворення сталевих листових матеріалів під дією лазерного випромінювання. Сучасна промислова практика формоутворення матеріалів вимагає використання пресового обладнання та високоміцних інструментів для пресування та згинання. Виробництво цих інструментів вимагає матеріалів набагато вищої якості і дуже високої точності, що призводить до їх високої ціни і зрештою, до великої вартості всього процесу формоутворення. Згинальні інструменти, як правило, специфічні, а не універсальні, і можуть бути економічно ефективно використані лише у великих серійних процесах, тоді як процес лазерного формоутворення є зовсім іншим, оскільки зміна форми заготовки вимагає лише зміни керуючої програми, а не обробного обладнання. На відміну від традиційних методів формоутворення, цей метод не вимагає механічного контакту і, отже, пропонує багато переваг гнучкості процесу, пов'язаних з іншими технологіями виробництва, такими як точне формоутворення складної геометрії деталей за допомогою лазера.Документ Відкритий доступ Процес виготовлення абразивного алмазного інструменту з застосуванням високопродуктивної технології лазерного термодеформаційного спікання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ванца, Дмитро Васильович; Головко, Леонід ФедоровичМетою роботи є дослідження процесу лазерного термодеформаційного спікання алмазів. Розгляд актуальних технологій у цій галузі. Опис їхніх переваг та недоліків. Моделювання різних температурних режимів роботи під час процесу спікання. Опис та принцип роботи запропонованої, радикально нової технології у цій галузі.Документ Відкритий доступ Підвищення зносостійкості металорізальних інструментів комбінованоюлазерною термодеформаційною обробкою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Савельєв, Володимир Борисович; Джемелінський, ВіталійЗначна частка відмов ріжучих інструментів, що працюють в умовахабразивних та агресивних середовищ, високих температур та тисківбезпосередньо пов'язана зі зношуванням контактуючих поверхоньінструменту. Пропонується технологія комбінованого поверхневого зміцненняробочих поверхонь ріжучих інструментів з використанням лазерноїтермообробки та ультразвукової обробки. Вказана комбінована технологіяможе бути використана в якості формування дисперсних структур високоїтвердості для того щоб підвищити зносостійкість та міцність інструменту.Комбінована лазерно-ультразвукова технологія зміцнення та оздоблюванняповерхневого шару дозволить збільшити ресурс роботи ріжучих інструментівбез зміни його хімічного складу, і в першу чергу це обумовлено локальністюпроцесу, й можливістю селективного дозування теплової та механічної енергіїна найбільш відповідальні поверхні.Документ Відкритий доступ Підвищення міцності зчеплення металевих клейових з’єднань авіаційної техніки застосуванням лазерного модифікування поверхонь їх складових(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Cоколовський, Микола Володимирович; Головко, ЛеонідМета проекту: Підвищення міцності зчеплення металевих клейових з’єднань авіаційної техніки шляхом застосування лазерного модифікування поверхонь їх складових. Використані методи: аналіз конструкцій і матеріалів, що використовуються при виготовленні сучасної авіаційної техніки; математичне моделювання сил, що діють на клейове з’єднання; моделювання взаємодії концентрованого потоку енергії лазерного випромінювання з поверхневим шаром оброблюваного матеріалу; експериментальна перевірка отриманих даних з виділенням закономірностей. Отримані результати: підвищена міцність клейових з’єднань авіаційної техніки під час структурно-фазових змін в поверхневому шарі склеюваних поверхонь.Документ Відкритий доступ Розробка технологічних основ виготовлення біметалічних та композиційних матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Чепіль, Ірина Василівна; Романенко, ВікторВ останній час інтенсивні роботи ведуться при використанні лазерного променя у поєднанні з ливарним процесом для виготовлення біметалів. Біметали поєднують можливості звичайних сталей (основи) з особливими властивостями матеріалу покриття (робочого шару). Отже, в результаті досліджень і аналізів та проведених експериментів було виявлено, що лазерно-ливарний метод може користуватись попитом у машинобудуванні і широко використовуватись у виробництві для виготовлення біметалічних деталей різних розмірів і конфігурацій і це дозволяє використовувати лазер з низькою потужністю, що буде більш доцільним в економічному плані для виробництва. На сьогоднішній день жодна з наявних традиційних схем не задовольняє поставлених умов для виготовлення саме великих біметалічних листів з високим рівнем зчеплення шарів біметалу. Так як, наявний метод є невигідним в економічному плані, бо для отримання великого виливка біметала має бути наявний лазер потужністю 2-5 кВт. Тому в основу представленого методу покладено завдання зниження собівартості процесу лазерно-ливарного виготовлення біметалів та отримання біметалічних деталей великих розмірів з надійним зчепленням шарів біметалу, що гарантуватиме низьку вірогідність відокремлення плакувального шару в процесі експлуатації біметалу. В ході роботи був знайдений оптимальний метод отримання біметалів з не високими економічними затратами та для якого підходить лазер з малою потужністю. Сутність методу полягає у застосуванні змінної швидкості сканування лазерного випромінювання в процесі заливки рідким металом (лиття), що утворює міцне зчеплення біметалів і створює якісний виливок. Крім того, запропоновані та розроблені технологічні підходи отримання біметалів при використанні різноманітних утримуючих елементів.Документ Відкритий доступ Розробка технології лазерного впливу на біологічні тканини в кардіології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гаряжа, Андрій Олегович; Блощицин, Михайло СергійовичТема: Розробка технології лазерного впливу на біологічні тканини в кардіології. Автор: Гаряжа Андрій Олегович. Університет: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Керівник: к.т.н. Блощицин М.С. Мета: Підвищення ефективності лазерного впливу на біологічні тканини шляхом розробки лазерної системи для судинної хірургії з можливістю керування положенням та режимами опромінення. Об’єкт дослідження: Процеси тепломасообміну в біологічній тканині судинної системи людини при лазерному опроміненні. Предмет дослідження: Температурний вплив лазерного випромінювання на тканини судин. Основні завдання: 1. Аналіз існуючих методів лазерного впливу. 2. Розробка математичної моделі теплового впливу. 3. Створення малогабаритної лазерної системи для судинної хірургії. 4. Проведення експериментальних досліджень і рекомендацій для впровадження. Наукова новизна: Запропоновано лазерну систему для лікування судин з використанням математичного моделювання, що дозволяє покращити результати операцій на серцево-судинній системі. Практичне значення: Розроблена методика розширює можливості судинної хірургії та покращує прогнози для пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи. Методи дослідження: Моделювання, експерименти, спостереження. Результати: 1. Розроблено математичну модель теплових процесів. 2. Створено експериментальну установку для досліджень. 3. Отримано рекомендації щодо застосування лазерів у хірургії. Апробація: Результати представлені на міжнародних конференціях і публікаціях.