Магістерські роботи (КЕОА)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (КЕОА) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 40
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Аберометрія оптичної системи ока(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Романенко, Святослав Володимирович; Яганов, Петро ОлексійовичМагістерська дисертація складається із 4 основних розділів, 32-45 рис., 33 табл., 3 додатків, 40 джерел. Загальний обсяг дисертації становить 130 сторінок, в тому числі 111 сторінок основного тексту. Актуальність. У дисертаційній роботі вирішувалася наукова- практична задача підвищення роздільної здатності методу рейтрейсингу шляхом ідентифікації зондуючих променів. Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до наукових напрямків кафедри КЕОА, а також пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України ”Інформаційні та комунікаційні технології” Мета та задачі дослідження. Метою роботи є підвищення роздільної здатності методу рейтрейсингу шляхом ідентифікації зондуючих променів. Досягнення даної мети передбачає вирішення наступних задач: - аналіз методів вимірювання аберацій; - порівняння методів вимірювання аберацій; - створення та вдосконалення алгоритму ідентифікації зондуючих променів на базі нейромережевих технологій; - розробка інструменту у вигляді програмного продукту для проведення подальших експериментальних досліджень; - розробка стартап проекту. Об’єктом дослідження є аберометрія оптичної системи ока. Предметом дослідження є методи рейтрейсингової аберометрії та способи покращення його роздільної здатності. Методи досліджень. Метод Гартмана, метод рейтрейсингу ока, метод із використанням нейронних мереж, метод сегментації. Наукова новизна отриманих результатів полягає у вдосконаленні існуючого методу рейтрейсингу, що дозволяє покращити роздільну здатність, шляхом сканування не одного променя, а пучка. Практичне значення отриманих результатів Одержані в дисертаційній роботі нові результати знайшли застосування у навчальному процесі кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури (КЕОА) факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського, що підтверджується відповідним актом: - акт про використання результатів дисертаційної роботи магістранта гр. ДК-11мп кафедри КЕОА ФЕЛ КПІ ім. Ігоря Сікорського Романенка Святослава Володимировича на тему «Аберометрія оптичної системи ока» в навчальному процесі кафедри КЕОА (див. Додаток А). Особистий вклад. В даній роботі дисертанту належать: - вдосконалення існуючого методу дослідження аберацій. - розробка програмного продукту, що втілює алгоритм по вище вказаному методу. Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень апробовано на ХІІ Міжнародній науковій конференції «Наукові дослідження: парадигма інноваційного розвитку», що відбулася 28 вересня 2022 року в м. Прага, Чеська республіка (див. Додаток А). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 1 друковану працю в збірнику матеріалів конференції(див. Додаток Б).Документ Відкритий доступ Анонімні аудіо-конференції на основі протоколу WebRTC(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Сергієнко, Артур Володимирович; Бондаренко, Віктор МиколайовичТехнологія передачі голосу VoIP є актуальною на сьогодні, оскільки все більше і більше людей користуються перевагами швидкого інтернету. Комунікація з колегами, друзями, рідними відбувається методом створення аудіо- та відеоконференцій у відомих застосунках: Google Meets, Zoom, Discord, Telegram тощо. Водночас, при використанні зазначених технологій виникає проблема анонімності, що розглядається в даній роботі. Зокрема, в роботі розроблено систему та алгоритм дій для анонімізації користувачів у аудіоконференціях на основі технології WebRTC з перспективою подальшого розвитку системи. Для запропонованого алгоритму анонімізації, практично підтверджено його працездатність.Документ Відкритий доступ Апаратно-програмний комплекс для маніпулювання складними типами даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Кудлай, Станіслав Васильович; Редько, Ігор ВолодимировичМагістерська дисертація складається з 180 сторінок, в якій міститься 84 рисунка, 37 таблиць, використано 48 джерел. Актуальність. Бази даних це одне з ключових направлень в індустрії інформаційних технологій. Проблема збереження та зміни даних виникла ще задовго до формування індустріальних технологій, та навіть паперу. При зародженні ж комп'ютерних наук дана проблема постала відразу. Згодом, бази даних стали окремою гілкою комп'ютерних наук. По мірі розвитку цифрових технологій та діджиталізації суспільства проблематика баз даних стає дедалі актуальнішою. На сьогоднішній день усі мастадонти сфери інформаційних технологій мають свої сервери для зберігання даних, а деякі компанії працюють лише з ними. Бази даних використовуються в сучасному житті майже усюди, від звичайних сайтів до величезних державних та наукових мереж. А розвиток хмарних технологій постійно підвищує вимоги до баз даних. Зараз, хмарні технлології це не лише зберігання даних, а й їх обчислення. Так, з кожним роком розвиваються ігрові хмарні сервіси, які дають змогу користувачам грати в комп'ютерні ігри на будь якому апараті -- всі обчислення відбуваються на стороні серверу. Також до хмарних обчислень поступово входять й обчислення нейроних мереж. Самі ж хмарні сервери є величезним кластером комп'ютерів, які споживають величезну кількість електроенергії, охолоджуються, вимагають обсуговування, тощо. Одним з найпоширеніших типів баз даних є реляційний. Дані у ньому пов'язані між собою певним відношенням, а відношення представлені у вигляді двовимірних таблиць. Таблиці, в свою чергу, ідентичні до матриць у плані їх збереження в пам’яті. Тому апаратне прискорення базових операцій над реляціями не є складним, проте дозволить значно збільшити продуктивність всієї системи. Мета та завдання. Метою даної роботи є дослідження класу конструктивних маніпуляційних функцій над реляціями та вивчення можливості їхньої адаптації апаратної реалізації; а також дослідження архітектури раніше розробленого матричного процесору (останньої модифікації) на предмет його повноти для n-вимірних типів даних з можливістю зміни базових операцій та, у разі потреби, покращення архітектури раніше розробленого матричного процесору задля забезпечення вищезазначеного. Для досягнення мети, в роботі ставляться та вирішуються наступні задачі: 1. відображення типу даних реляції на матричний тип з послідуючим їх уточненням іменною моделлю даних; 2. виведення повної сукупності породжуючих класу р-функцій та чр- предикатів над реляціями як функції над багатовимірним типом даних; 3. дослідження архітектури матричного процесору на предмет його можливості підтримки операцій над реляціями та можливістю його реконфігурації для прискорення довільного n-вимірного типу даних. 4. створення архітектури реляційного процесору на основі матричного для підтримки операцій над реляціями та його реконфігурації. Об’єкт дослідження. Процеси обробки структурованої інформації, зокрема реляційних баз даних, та можливості їх прискорення. Предмет дослідження. Алгебраїчна характеристика класу частково- рекурсивних багатомісних функцій та предикатів над складними типами даних, зокрема реляції, та апаратно-програмна реалізація базових реляційних маніпуляцій. Методи. Проведені в роботі дослідження базуються на низці загальнометодологічних та логіко-математичних методів. До перших відносяться, перед усім, методи введення та виключення абстракції. До других – метод уточнення складних даних іменною множиною та метод ізоморфних відображень. Наукову новизну складає виведена алгебраїчна характеристика класу частково-рекурсивних функцій та частково-рекурсивних предикатів над реляціями та отримана теорема про її повноту в примітивній програмній алгебрі. Потужність даної алгебри була доказана виведенням з її допомогою примітивних операцій алгебри Кодда. Також було отримано результат по управлінню складною архітектурою за допомогою скінченого автомату для реалізації функцій над багатомісними структурованими типами даних. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися відповідно до наукових напрямків діяльності кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури, а також пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України “Інформаційні та комунікаційні технології”. Основні результати були отримані в рамках науково-дослідної роботи No д.р. 0113U001874 (шифр «ФЕЛ-4/5») «Прискорення обчислень з використанням логічних пристроїв, що реконфігуруються». Практичну значимість отриманих результатів складає: розробка архітектури реляційного процесора як програмно-апаратної реалізації алгебри реляцій; апаратно-програмна реалізація всіх частково-рекурсивних багатомісних функцій над реляціями з алгебри Кодда, з повної сукупності породжуючих класу функцій та додаткових функцій; використання результатів дослідження при викладанні дисципліни «Основи побудови інформаційно-обчислювальнх засобів інтеграції» (лабораторний практикум) для студентів спеціальності 172 «Телекомунікації та радіотехніка» освітньо-професійної програми «Інформаційно-обчислювальні засоби радіоелектронних систем» на кафедрі КЕОА факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Апробація роботи. Основні результати роботи пройшли апробацію на Міжнародному змаганні InnovateFPGA 2021-2022. Робота під назвою Reconfigurable matrix co-processor від представленої автором команди EM029 стала переможцем першого туру європейсько-африканського регіону. Також окрема робота в даному напрямку була представлена на конференції IEEE UkrMiCo’2021 під назвою «Digital Equalizer Model for the Microcontroller» Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 1 друковану статтю [31].Документ Відкритий доступ Безпровідна система моніторингу напружень та деформацій мостових конструкцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кирієнко, Михайло Олександрович; Лисенко, Олександр МиколайовичМагістерська дисертація обсягом 94 сторінок включає 42 рисунків, 31 таблиць та містить 30 джерел літератури. Актуальність. Моніторинг напружень та деформацій мостових конструкцій є ключовим елементом забезпечення їхньої безпеки та довговічності. Традиційні методи моніторингу мостових конструкцій, які обмежуються здебільшого візуальною перевіркою наявності деформацій неозброєним оком, мають значні недоліки: низьку точність, залежність від людського фактору та неможливість отримання даних у реальному часі. Зазначене визначає актуальність та важливість теми дослідження, спрямованої на розробку інноваційних рішень для моніторингу деформацій і напружень мостових конструкцій. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до тематики наукових досліджень кафедри КЕОА ФЕЛ та пріоритетного напряму розвитку науки і техніки України «Інформаційні та комунікаційні технології». Метою роботи є підвищення безпеки експлуатації мостових конструкцій та запобігання небезпечним ситуаціям шляхом обґрунтування та застосування методу ефекту Баркгаузена для моніторингу стану мостових конструкцій, розроблення структурно-функціональної організації безпровідної системи на його основі та створення технічних рішень її реалізації. Для досягнення мети в роботі розв'язано наступні завдання: - Проведено аналіз існуючих методів неруйнівного контролю феромагнетиків, визначено їх достоїнства і недоліки та обґрунтовано вибір в якості базового для дослідження методу ефекту Баркгаузена; - Розглянуто особливості застосування методу ефекту Баркгаузена для моніторингу стану мостових конструкцій; - Наведено результати практичної реалізації та випробування складових системи моніторингу на основі методу ефекту Баркгаузена; - Розроблено стартап-проєкт для комерційної реалізації отриманих результатів роботи. Об’єкт дослідження: процес моніторингу деформацій і напружень мостових конструкцій, які піддаються динамічним і статичним навантаженням у процесі експлуатації. Предмет дослідження: метод ефекту Баркгаузена для моніторингу стану мостових конструкцій, структурно-функціональна організація безпровідної системи на його основі та технічні рішення її реалізації. Методи дослідження. Неруйнівного контролю стану феромагнетиків, ефекту Баркгаузена, порівняльного аналізу, вимірювання та експериментальних досліджень. Наукова новизна. Запропоновано нову структурно-функціональну організацію безпровідної системи моніторингу стану мостових конструкцій, відрізняльною особливістю якої є використання в якості первинного вимірювального перетворювача індуктивного сенсора на основі методу ефекту Баркгаузена, що дозволяє при її реалізації підвищити безпеку експлуатації мостових конструкцій, запобігати аварійним ситуаціям та забезпечувати можливість вчасного прийняття рішень щодо проведення ремонтних чи профілактичних робіт. Практичне значення отриманих результатів визначається розробленими технічними рішеннями реалізації складових безпровідної системи моніторингу стану мостових конструкцій, створеним макетом індуктивного сенсора на основі метода ефекту Баркгаузена та розробленими рекомендаціями по застосуванню системи. Апробація результатів. Результати дисертаційних досліджень апробовано на XV науково-технічній конференції молодих вчених «Електроніка – 2024», м. Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, ФЕЛ, 28-31 травня 2024р. Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано одну статтю (див. Додаток А): - Кирієнко М.О. Пристрій моніторингу деформацій та напружень мостових конструкцій на основі методу Баркгаузена // ЗБІРНИК ПРАЦЬ ХV Науково-технічної конференції молодих вчених «Електроніка-2024». С. 49 – 51.Документ Відкритий доступ Дослідження впливу показників тіла та мікроклімату на продуктивність людини(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Білий, Віталій Олегович; Бондаренко, Віктор МиколайовичМагістерська дисертація складається зі 127 сторінок, в якій міститься 27 рисунків, 44 таблиць, використано 53 джерел. Актуальність. В епоху, коли оптимізація людської продуктивності є ключовим фактором, як для особистого успіху, так і для ефективності організації, розуміння показників, що впливають на продуктивність, є більш важливим, ніж будь-коли. Звʼязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до тематики наукових досліджень кафедри КЕОА ФЕЛ в рамках пошукової НДР 0116U008452 (―ФЕЛ-4/12‖) на тему «Дослідження впливу факторів якості та вартості зв‘язку на маршрутизацію вихідних викликів у VoIP-мережах» та пріоритетного напряму розвитку науки і техніки України «Інформаційні та комунікаційні технології». Метою магістерської дисертації є визначення параметрів, що впливають на продуктивність людини, розробка пристрою, який забезпечує їх вимірювання, та дослідження впливу цих параметрів. Для досягнення мети в роботі вирішуються наступні задачі: а) аналіз сучасного стану об‘єкту проєктування, опрацювання необхідної літератури; б) визначення факторів, що впливають на продуктивність; в) формулювання вимог до об'єкта проєктування; г) розробка структурної схеми; д) обгрунтування вибору та замовлення компонентів; е) збірка прототипу; є) написання мікропрограми для пристрою; ж) проведення 3-ох денного дослідження щодо впливу обраних параметрів на продуктивність; и) розробка стартап-проєкту. Об’єкт дослідження: показники, що впливають на продуктивність людини. Предмет дослідження: методи та технології моніторингу показників, що впливають на продуктивність людини Методи дослідження: при розв‘язанні поставлених задач використано методи порівняльної й описової характеристик, теоретичний аналіз та синтез, логічні індукція та дедукція, методи програмування. Наукова новизна: новизна цього дослідження полягає у запропонованому підході до моніторингу показників та розробленій структурній схемі уніфікованого портативного моніторингового пристрою, що інтегрує низку датчиків для вимірювання біометричних даних та даних про мікроклімат, які впливають на продуктивність людини. Практична значущість: розроблені методики отримання біометричних даних та даних про мікроклімат на базі створеного пристрою. Апробація результатів дослідження: початкове тестування на авторі продемонструвало здатність пристрою відстежувати та корелювати зміни в контрольованих параметрах з когнітивними показниками, заклавши основу для подальшої валідації та застосування в ширших дослідженнях.Документ Відкритий доступ Дослідження голосової активності в пристроях з низьким енергоспоживанням(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2023) Демиденко, Олексій Анатолійович; Лебедев, Денис ЮрійовичМагістерська дисертація складається з 97 сторінок, в якій міститься 31 рисунок, 17 таблиць, використано 22 джерела. Актуальність. Сучасний розвиток технологій та розширене застосування систем, мобільних пристроїв та Інтернету речей вимагають ефективних та енергоефективних методів взаємодії з користувачем. Вивчення голосової активності дозволяє розробляти енергоефективні алгоритми, які сприяють тривалому автономному функціонуванню у багатьох системах. Дана сфера досліджень виявляється ключовою для мобільних пристроїв та технологій. Дослідження у цій області спрямоване на розробку алгоритмів, що оптимізують енергоспоживання та підвищують зручність використання. У наш час через швидкий розвиток методів машинного навчання нові та швидкі алгоритми є критичною потребою особливо при роботі у середовищі з обмеженим енергоспоживанням. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до наукових напрямків кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України ”Інформаційні та комунікаційні технології”. Метою дисертаційної роботи є дослідження ефективності реалізації методів детектування голосової активності у системах з малим енергоспоживанням. Під цим мається на увазі дослідження методів та більш точна їх оцінка. Для досягнення мети в роботі вирішено наступні задачі: - Аналіз існуючих рішень та наукових статей за темою дослідження. - Пошук та аналіз інформації про основні параметри, що використовуються та потрібні при детектуванні голосової активності, яка дозволяє оцінювати та краще усвідомлювати вже існуючі методи на предмет можливих покращень у реалізації алгоритмів та їх результату. - Розробка удосконаленого методу й системи та демонстрація моделювання. - Розроблення стартап-проєкту. Об’єктом дослідження є процес детектування голосової активності у системах з низьким енергоспоживанням. Предметом дослідження є методи та алгоритми для детектуванняголосової активності у системах з низьким енергоспоживанням та їх реалізація Методи дослідження: у роботі було використано декілька методів, основні з них – метод прихованої моделі Маркова, модель рекурентної, згорткової нейронної мережі. Проведено моделювання методу з використанням рекурентної нейронної мережі у середовищі Matlab з різними фоновими шумами при різних параметрах відношення рівня сигналу до шуму. Наукова новизна визначається результатами аналізу ефективності існуючих методів детектування голосової активності у системах з малим енергоспоживанням. Шляхом порівняльного аналізу обгрунтовано вибір для використання в якості базового при детектуванні голосової активності в системах з низьким енергоспоживанням методу рекурсивних нейронних мереж, що дозволило провести дослідження його ефективності у розробленій системі та провести моделювання. Практичне значення роботи визначається створеними алгоритмічними рішеннями та системою забезпечення детектування голосової активності. Апробація результатів дослідження: проведено тестування методу та розробленої системи у програмному середовищі. Публікації: за матеріалами досліджень опубліковано 1 друковану статтю у фаховому виданні України (категорія Б) [22].Документ Відкритий доступ Засоби та методики оцінки ефективності передачі відеопотоку на основі технології GigE Vision з використанням процесору загального призначення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Кужильний, Олег Вадимович; Варфоломєєв, Антон ЮрійовичМагістерська дисертація складається з 83 сторінок, в якій міститься 15 рисунків, 23 таблиць, використано 23 джерела. Актуальність. З попитом рішень, побудованих на базі машинного зору, зростає потреба у якісному транспорту відепотоку. Це значить, що постає питання пропускної здатності, швидкості каналу, затримок передавання, надійності передавання, довжини окремного кабельного сегменту тощо. Відповідно, підприємства, для яких подібні параметри є основними вимогами, ставлять питання виробу методу та технології передачі відепотоку. На нашу думку, технологія GigE Vision є доволі цікавою для будь-якого рішення де необхідна зворотня сумісність, висока пропускна здатність тощо. Але проблемою є те, що рішення, які використовують дану технологію мають доволі високі цінники через високу ціну на внутрішні компоненти. Дана робота є актуальною через відсутність актуальних досліджень, щодо використання GigE Vision технології на базі процесорів загального призначення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження проводилися у відповідності з науковими напрямками роботи кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури КПІ ім. Ігоря Сікорського та пріоритетного напряму розвитку науки і техніки України “Інформаційні та комунікаційні технології ”. Метою дисертаційної роботи є визначення ефективності передачі відепотоку каналом Ethernet на основі технології GigE Vision з використанням саме процесорів загального призначення. Об’єктом дослідження є методи підвищення швидкодії передачі відеопотоку. Предметом дослідження є засоби та методики для оцінки ефективності передачі відеопотоку каналом Ethernet. Методи дослідження. Порівняння існуючих рішень, аналіз та синтез програмно-апаратної реалізації, метод дедукції, експериментальні дослідження. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному: Запропоновано структурно-функціональну організацію джерела відеопотоку, що використовує технологією GigE Vision та реалізується на ARM процесорі загального призначення, що в порівнянні з існуючими рішеннями на основі FPGA володіють меншою вартістю та здатні забезпечити прийнятну (до 10-15 мс) затримку передавання кадрів. Розроблено методику для оцінювання затримки передавання кадрів відеопослідовності, що основана на використанні протоколу точного часу PTP (стандарт IEEE-1588), що для розроблюваного джерела відеопотоку дозволяє оцінювати затримку передавання з точністю до 100 мкс. Практичне значення отриманих результатів полягає у: Розробленні діючого прототипу джерела відеопотоку сумісного з технологією GigE Vision на основі поширеного одноплатного комп'ютера Raspberry Pi 4B, що використовує ARM процесор загального призначення. Формулюванні загальних рекомендацій щодо досягнення малих затримок передавання кадрів при реалізації GigE Vision сумісних камер, що побудовані на основі одноплатних комп'ютерів з процесорами загального призначення. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 2 друковані праці, одна з яких включена до наукометричної бази Web of Science: Ходнєв Т.А., Голуб М.С., Кужильний О.В., Лисенко О.М., Варфоломєєв А.Ю. Акселерована реєстрація MIPI CSI відеопотоку в задачах передачі відео реального часу // Visnyk NTUU KPI Seriia – Radiotekhnika Radioaparatobuduvannia. – 2020. – №82. – С. 35–43. DOI: 10.20535/RADAP. 2020.82.35-43. Кужильний О.В., Варфоломєєв А.Ю. Ходнєв Т.А. Засоби та методики оцінки ефективності передачі відеопотоку на основі технології GigE Vision з використанням процесору загального призначення // Мікросистеми електроніка та акустика (у друці).Документ Відкритий доступ Комбінований метод верифікації блоку AES цифрових мікросхем, створених мовами опису апаратури(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ромах, Віталій Ігорович; Корнев, В. П.РЕФЕРАТ Магістерська дисертація складається з 84 сторінок, в якій міститься 31 рисунок, 23 таблиці, два додатки та використано 21 джерело. Актуальність. Зі збільшенням комп'ютеризації людства виникає постійно зростаюча потреба у запроваджені безпеки та конфіденційності даних користувачів. Це стосується і даних, що закладені у цифрові пристрої (інтегральні мікросхеми ІС) або переробляються ними. Розв'язуванням задач захисту даних займається популярний криптографічний алгоритм AES. У складі сучасних ІС ці функції здебільшого виконують спеціальні AES-блоки, які працюють за принципами апаратних прискорювачів. До потрапляння на ринок, ще на етапі проєктування, яке зараз виконується мовами описання апаратури, ІС і апаратний прискорювач алгоритму має пройти верифікацію, ціль якої впевнитися в тому, що він задовільняє вимогами технічного завдання та усім необхідним специфікаціям та стандартам. Верифікація ІС і блоків AES у їх складі займає левову частку витрат часу усієї розробки пристрою. Тому кожен виробник цифрових модулів AES зацікавлений в тому, щоб зменшити час на тестування системи, збільшивши при цьому якість верифікації. Отже, дослідження спрямовані на пришвидшення і покращення процедур верифікації блоків AES є необхідними і актуальними. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення методу верифікації (за критеріями швидкості та покриття тестами) криптографічних блоків AES цифрових мікросхем, створених мовою опису апаратури Verilog. Досягнення мети вирішувалося наступними задачами: − Дослідження відомих методів верифікації цифрових пристроїв; Аналіз проблем, які виникають під час верифікації; дослідження відомих патентних технічних рішень, які забезпечують верифікацію криптографічних систем; огляд сучасних методик верифікацій та тестування цифрових систем. − Удосконалення обраного методу верифікації та оцінка отриманих результатів. − Розроблення стартап-проєкту Об’єкт дослідження - системи і засоби верифікації цифрових пристроїв, створених за допомогою мови описання апаратури. Предмет дослідження - процедури верифікації блоків криптографічного захисту цифрових пристроїв на основі алгоритмів AES і апаратно-програмні рішення з їх реалізації. Методи дослідження - Моделювання тестового середовища на основі UVM мовою SystemVerilog та об’єктно орієнтованого програмування. Вимірювання та статистичний аналіз даних отриманих після тестування криптографічного алгоритму AES. Наукова новизна запропонованого за результатами досліджень удосконаленого методу верифікації AES-модулів цифрових мікросхем, створених мовою опису апаратури Verilog, полягає у пропозиції поєднання процедур методів номінальної моделі та векторної верифікації, що здебільшого призводить до синергетичного результуючого ефекту, а саме дає можливість за менш тривалий проміжок часу досягнути більшого покриття системи тестами у порівнянні з поодиноким послідовним застосуванням кожного з методів. Практичне значення отриманих результатів визначається побудовою тестового середовища для верифікації криптографічних AES-блоків цифрових інтегральних мікросхем, із застосуванням інструментальних засобів мови SystemVerilog та об’єктно орієнтованого програмування. Роботу виконано за завданням ТОВ “Радіонікс”, також планується впровадження одержаних результатів на цьому ж підприємстві, про що свідчить відповідний акт (Додаток Б). Структура даної роботи містить вступ, 4 розділи, загальний висновок, перелік використаної літератури і два додатки. За великості об’єму розробленого комплексу програм, у Додатку А надано лише код основних алгоритмів і функцій.Документ Відкритий доступ Комбінований метод верифікації блоку ПДП для цифрових мікросхем на основі мов опису апаратури(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Саражинський, Валентин Олександрович; Лебедев, Д. Ю.Магістерська дисертація складається з 86 сторінок, в якій міститься 6 рисунків, 23 таблиці, 2 додатки та використано 11 джерел. Актуальність. Верифікація цифрових мікросхем є ключовим етапом у розробці сучасних електронних систем, оскільки забезпечує відповідність дизайну технічним вимогам та запобігає появі помилок на пізніх стадіях виробництва. У випадку контролерів прямого доступу до пам’яті (DMA), які відповідають за передачу даних між пам’яттю та периферійними пристроями без втручання центрального процесора, забезпечення їхньої коректної роботи є критично важливим завданням. DMA блокується помилками дизайну, що може призводити до втрати даних, некоректної роботи системи чи виникнення часових збоїв. Некоректна робота DMA може призвести до серйозних проблем в системі, таких як втрати даних, зниження продуктивності та нестабільність роботи. Тому розробка ефективних алгоритмів верифікації блоку DMA є важливою задачею для забезпечення надійності та стабільності цифрових систем. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення методу верифікації (за критеріями швидкості та покриття тестами) блоків DMA цифрових мікросхем, створених мовою опису апаратури Verilog. Досягнення мети вирішувалося наступними задачами: − Дослідження відомих методів верифікації цифрових пристроїв; Аналіз проблем, які виникають під час верифікації; дослідження відомих патентних технічних рішень, які забезпечують верифікацію систем контролю передачі даних; огляд сучасних методів верифікації та тестування цифрових систем. − Удосконалення обраного методу верифікації та оцінка отриманих результатів. − Розроблення стартап-проєкту Об’єкт дослідження - системи і засоби верифікації цифрових пристроїв, створених за допомогою мови описання апаратури. Предмет дослідження - процедури верифікації контролерів обміну даними (DMA) і апаратно-програмні рішення з їх реалізації. Методи дослідження - Моделювання тестового середовища на основі UVM мовою SystemVerilog та об’єктно орієнтованого програмування. Вимірювання та статистичний аналіз даних отриманих після тестування DMA контролера. Наукова новизна запропонованого за результатами досліджень удосконаленого методу верифікації DMA-модулів цифрових мікросхем, створених мовою опису апаратури Verilog, полягає у пропозиції поєднання методів випадкової верифікації з обмеженнями та спрямоване тестування, що здебільшого дає можливість за менш тривалий проміжок часу досягнути більшого покриття системи тестами у порівнянні з поодиноким послідовним застосуванням кожного з методів. Практичне значення отриманих результатів визначається побудовою тестового середовища для верифікації DMA-блоків цифрових інтегральних мікросхем, із застосуванням інструментальних засобів мови SystemVerilog та об’єктно орієнтованого програмування. Роботу виконано за завданням ТОВ “Рідне Небо”, також планується впровадження одержаних результатів на цьому ж підприємстві, про що свідчить відповідний акт (Додаток Б). Апробація результатів дослідження: основні положення дослідження представлені на наукових конференції та у статтях, де отримали позитивну оцінку фахівців. Публікації: Результати роботи апробовані на XI Міжнародній науково-практичній конференції “PERSPECTIVES OF CONTEMPORARY SCIENCE: THEORY AND PRACTICE” (9-11 грудня 2024 року, м. Львів, Україна) та викладені в статті Саражинський В.О., Лебедев Д.Ю., Антонюк О.І. “РЕАЛІЗАЦІЯ АЛГОРИТМУ ВЕРИФІКАЦІЇ, ЯКИЙ ГРУНТУЄТЬСЯ НА РАНДОМІЗАЦІЇ З ОБМЕЖЕННЯМИ, ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ БЛОКУ DMA СИНТЕЗОВАНОГО МОВАМИ ОПИСУ АПАРАТУРИ”, яка прийнята до публікації і буде опублікована в журналі “ВЧЕНІ ЗАПИСКИ ТАВРІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО” у Томі 36 (75) No1, 2025. Структура даної роботи містить вступ, 4 розділи, загальний висновок, перелік використаної літератури і два додатки.Документ Відкритий доступ Метод підвищеної ефективності керування BLDC-двигуном(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Тимошенко, Сергій Вікторович; Лебедев, Денис ЮрійовичМагістерська дисертація складається з 75 сторінок, в якій міститься 37 рисунків, 26 таблиць, використано 26 джерел. Актуальність. Наразі відомо, що область створення і проектування нових видів електричних транспортних засобів розвивається дуже швидко та інтенсивно. В таких транспортних засобах зазвичай використовуються безколекторні двигуни, які в свою чергу мають багато переваг над двигунами, що мають колекторний вузол. Керування безколекторними двигунами відбувається за допомогою різних методів. Кожен з яких має свої переваги та недоліки. Саме тому розробка нових та удосконалення вже існуючих методів є важливим та актуальним завданням. Метою дисертаційної роботи є підвищення надійності та оптимізація системи керування безколекторним двигуном. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися наступні задачі: - проаналізовані вже існуючі методи, виявлено їх недоліки та переваги; - обґрунтовано вибір в якості базового та для подальшої оптимізації трапецієподібний метод керування; - модифіковано трапецієподібний метод керування та проведена його симуляція;-виконано проектування та розробка стартап-проекту Об’єктом дослідження є процес керування безколекторним двигуном. Предметом дослідження є методи керування безколекторним двигуном та їх алгоритми. Методами дослідження є трапецієподібний метод, бездатчиковий, векторний та метод послаблення поля. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному: - Удосконалено трапецієподібний метод керування безколекторним двигуном, який відрізняється від відомого додаванням ПІ-регулятору та використанням гістерезисного керування струмом, що дозволяє підвищити стабільність системи при зміні навантаження та забезпечити її надійність шляхом обмеження струму у заданому діапазоні. - Розроблено Simulink-модель BLDC-двигуна, яка реалізує відомий та удосконалений методи керування, що дозволило шляхом моделювання з та беззапропонованих нововведень і порівняльного аналізу отриманих результатів підтвердити ефективність запропонованих рішень. Практичне значення отриманих результатів визначається запропонованою оптимізацією та модифікацією вже існуючого відомого методу керування безколекторного двигуна.Документ Відкритий доступ Метод розпізнавання двовимірних кодів на зображеннях(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Сокол, Ярослав Володимирович; Варфоломєєв, Антон ЮрійовичВ наш час широкого розповсюдження набули двомірні штрих коди, які застосовуються для зашифрування та автоматичного зчитування різного роду інформації. Існує ряд типів найпоширеніших двомірних штрих кодів, у зв’язку з чим універсальні пристрої декодування для розшифрування коду мають його пропускати через підсистеми декодування кожного окремого типу коду. Оскільки процедура декодування не є простою, час на спробу обробити всі варіанти кодів може виявитись досить великим. Щоб подолати зазначену проблему запропоновано використати нейронну мережу для первинного розпізнавання типу коду із подальшим вибором найбільш імовірного для даного типу дешифратора. Зокрема, запропоновано метод попереднього розпізнавання типу найбільш поширених типів двомірних кодів на основі нейромережі SqueezeNet, що на відміну від процедури послідовної перевірки шляхом прямого дешифрування за допомогою бібліотек декодування кодів дозволяє підвищити швидкодію визначення типу коду на 6 мс, а також досягти вищої точності класифікування.Документ Відкритий доступ Метод та система верифікації процесорного ядра RISC-V з використанням генератора випадкових інструкцій RISCV-DV від Google(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Острянко, Олександр Володимирович; Лисенко, Олександр МиколайовичRISC-V має великий потенціал, щоб очолити ринок в сфері вбудованих систем, і на сьогоднішній день вона активно розвивається та впроваджується в наукових колах і промисловості. Розширена перевірка та валідація дуже важливі для того, аби можна було стверджувати, що система відповідає вимогам специфікації щодо функціональних, а також позафункціональних аспектів. Таким чином, в роботі обґрунтовано вибір методу обмеженого генерування тестів в якості базового для використання в створюваному тестовому середовищі верифікації, який дозволяє забезпечити максимальне тестове покриття та мінімальний час симуляції. Запропоновано структурно-функціональну організацію побудови тестового середовища для верифікації процесорного ядра на базі архітектури набору інструкцій з відкритим кодом RISC-V з використанням генератора випадкових інструкцій RISC-DV від Google, що дозволило створити на її основі систему верифікації, яка реалізує зазначений вище метод обмеженого генерування тестів.Документ Відкритий доступ Метод та система забезпечення комфорту в житловому приміщенні(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Бобронніков, Андрій Сергійович; Редько, Ігор ВолодимировичМагістерська дисертація складається з 76 сторінок, в якій міститься 28 рисунків, 25 таблиць, використано 12 джерел. Актуальність. На сьогодні питання забезпечення комфорту людини у житловому середовищі є актуальним, як і в усі часи. Комфорт у приміщенні характеризується показниками навколишнього середовища та їх взаємовпливом. Існуючі методи полягають в аналізі одного-двох параметрів навколишнього середовища (зазвичай, температура повітря та його вологість) без урахування впливів одне на одного, що відображає недостатню кількість даних для оцінки комфортності середовища для людини. Цей фактор визначає актуальність для даного дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі КЕОА в рамках ініціативної НДР "Застосування адаптивних середовищ проектування для отримання ефективних рішень в галузі автомобільної електроніки", номер д/р 0119U103292. Метою дисертаційної роботи є підвищення рівня комфорту у житловому середовищі шляхом подальшого розвитку існуючого методу оцінки і забезпечення комфорту в житловому приміщенні та розроблення ефективної системи, що його реалізує Під ефективністю розуміється більш точна оцінка параметрів комфорту житлового приміщення і співставлення показників з загальноприйнятими нормами для людського організму. Для досягнення мети в роботі вирішуються наступні задачі: - Аналіз існуючих патентних рішень та наукових статей за темою дослідження. Пошук інформації про норми параметрів середовища для людського організму, що дозволило оцінити існуючі методи, ефективність яких треба підвищити для подання більш достовірної інформації про навколишнє середовище у порівнянні з існуючими методами; - Удосконалення методу підвищення рівня комфорту та розроблення системи, що його реалізує на апаратному рівні; - Проведення моделювання удосконаленого методу та системи, що такий метод використовує для підтвердження його працездатності; - Розроблення стартап-проєкту. Об’єктом дослідження є процеси, що змінюють показники навколишнього середовища відповідно до потреб людського організму. Предметом дослідження є метод оцінки комфортності навколишнього середовища для людини і прийняття рішень для покращення показників комфорту. Методи дослідження: у роботі використовуються методи моделювання, методи оцінки кліматичних показників, дослідження впливу зовнішніх факторів на здоров’я та самопочуття людини. Наукова новизна визначається удосконаленням існуючого методу моніторингу і забезпечення комфорту людини у житловому приміщенні шляхом оцінки шести значущих факторів навколишнього середовища (температура повітря, вологість повітря, чистота повітря, освітленість приміщення, рівень вібрацій у приміщенні, рівень шуму у приміщенні), що дозволило підвищити ефективність методу (за критеріями інформативності та точності даних), а також створеною імітаційною SimuLink-моделлю системи, що його реалізує. Практичне значення роботи полягає у створення системи забезпечення комфорту людини у житловому приміщенні. Апробація результатів дослідження. Попередні результати роботи у вигляді удосконаленого методу забезпечення комфорту людини у житловому приміщенні апробовано у вигляді доповіді на кафедральному семінарському занятті.Документ Відкритий доступ Метод узгодження ключа на основі LDPC-протоколу в системах квантового розповсюдження ключів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Білаш, Богдан Олегович; Лисенко, Олександр МиколайовичУдосконалено метод узгодження ключа в системах QKD шляхом виявлення та корекції помилок на основі LDPC-кодів, який відрізняється від відомого методу Валенти введенням процедури виправлення помилкових повідомлень за рахунок перебору можливих варіантів нових повідомлень та порівняння їх синдромів з синдромом повідомлення передавальної сторони, що дозволило підвищити надійність систем QKD. Запропоновано використання LPDC H-матриці перевірки, яка не буде створювати однакові синдроми повідомлень до трьох помилок, що дало змогу підвищити надійність систем QKD.Документ Відкритий доступ Методи оцінки стрес-індексу на основі варіабельності серцевого ритму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Махно, Віктор Миколайович; Яганов, Петро ОлексійовичМагістерська дисертація складається з 88 сторінок, в якій міститься 12 рисунків, 22 таблиці, використано 39 джерел. Актуальність теми. Постійне зростання кількості серцево-судинних захворювань, обумовлених стресовими факторами, потребує впровадження ефективних інструментів для оцінки фізіологічного стану людини. Варіабельність серцевого ритму (ВСР) є ключовим параметром, що дозволяє визначити баланс між симпатичною та парасимпатичною нервовими системами, оцінити рівень стресу та адаптаційні можливості організму. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі КЕОА та повністю відповідає спеціальності 172 Електронні комунікації та радіотехніка. Мета роботи – створення ефективних методів автоматизації розрахунку стрес-індексу на основі ВСР з використанням сучасних алгоритмів обробки сигналів ЕКГ та їх інтеграція у програмні системи для безперервного моніторингу фізіологічного стану людини. Задачі дослідження: 1. Аналіз існуючих методів оцінки ВСР і стрес-індексу. 2. Проведення патентного пошуку та аналізу передових технологій у сфері моніторингу фізіологічного стану людини. 3. Розробка програмного продукту для автоматизації обчислень. 4. Тестування системи на вибірках спортсменів та пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. 5. Оцінка практичної ефективності розробленої методики. Об’єкт дослідження – методи та технології моніторингу фізіологічного стану людини. Предмет дослідження – алгоритми та інструменти оцінки стрес-індексу на основі ВСР. Методи дослідження. У роботі використано часовий і частотний аналіз ВСР, індекс Баєвського для оцінки стресу, а також методи автоматизації обчислень із застосуванням програмних засобів. Для аналізу патентів використано спеціалізовані бази даних. Наукова новизна. Розроблено алгоритм, особливістю якого є автоматизований розрахунку стрес-індексу на основі ВСР, адаптований для використання у портативних пристроях та програмних комплексах безперервного моніторингу здоров’я з інтеграцією часових та частотних методів аналізу сигналів ЕКГ і PPG у єдину систему з автоматичним оціненням результату. Практичне значення. Використано автоматизовану методику, що дозволяє інтегрувати ВСР-аналіз у безперервний моніторинг здоров’я у вигляді програмного продукту, що дозволяє проводити моніторинг фізіологічного стану в реальному часі та можуть бути впроваджені у медичних закладах, спортивній медицині, системах носимих пристроїв та телемедичних сервісах, а також у додатках для підтримки здорового способу життя. Апробація. Результати дисертаційних досліджень апробовано на XXII Міжнародній науково-практичній конференції “Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем”, м. Дніпро, 2024р. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано одну електронну працю в збірнику XXII Міжнародній науково-практичній конференції “Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем”, м. Дніпро, 20-22 листопада 2024р. (Додаток А): - Махно В.М. Автоматизація методів моніторингу фізіологічного стану людини // збірник наукових публікацій XXII Міжнародної науково-практичної конференції “Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем”, м. Дніпро, 20-22 листопада 2024р. с.198Документ Відкритий доступ Методи підвищення роздільної здатності інфрачервоних зображень за допомогою штучних згорткових нейронних мереж(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-05) Ярошенко, Максим Олександрович; Варфоломєєв, Антон ЮрійовичРозроблено штучну нейронну мережу для збільшення роздільної здатності інфрачервоних зображень HCNNSR, яка є модифікацією відомої мережі BCLSR та відрізняється тим, що не має в своєму складі рекурсивних та рекурентних шарів, що дозволило зменшити час обробки одного зображення в 1,9 разів та дещо підвищити якість відновлення високої роздільної здатності інфрачервоних зображень. Вперше досліджено ефективність відновлення високої роздільної здатності інфрачервоних зображень мережею BCLSR.Документ Відкритий доступ Методи підвищення точності і стабільності джерел опорної напруги в інтегральних мікросхемах та технічні рішення їх реалізації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Цимбал, Олександр Володимирович; Корнєв, Володимир ПавловичМагістерська дисертація складається із 4 осн. розд, 95 рис., 28 табл., 7 дод., 43 дж. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, в тому числі 152 сторінки основного тексту. Практична спрямованість роботи. У дисертаційній роботі вирішувалася науково-практична задача підвищення точності і стабільності джерел опорної напруги шляхом удосконалення архітектурних рішень. Дослідження проводилися відповідно до наукових напрямків діяльності кафедри КЕОА, а також пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України “Інформаційні та комунікаційні технології”. Об’єктом дослідження є джерела опорної напруги, стабільність і точність вихідної напруги джерел. Предметом дослідження є методи підвищення стабільності і точності вихідної напруги джерел опорної напруги. Мета дослідження - підвищення стабільності і точності вихідної напруги джерел опорної напруги за критерієм температурної стабільності із забезпеченням стабільної роботи при напрузі живлення рівній або нижче 1 В у широкому діапазоні температур від -40°С до +150°С, а також з можливістю реалізації в стандартному КМОН технологічному процесі виготовлення ІС. Методи дослідження. При розв’язанні поставлених у роботі завдань для розробки і проектування джерела опорної напруги із покращеними характеристиками точності і стабільності вихідної напруги використано теорію електричних кіл; для розробки і аналізу схеми компенсації для операційних підсилювачів використано теорію авторегулювання та керування. Математичні розрахунки виконувалися із застосуванням програмного середовища MATLAB. Моделювання розроблених електричних схем проводилися у середовищі проектування Cadence Virtuoso. Для моделювання використано аналіз постійних струмів і напруг, аналіз у частотній і часовій обласі, аналіз шуму, Corner аналіз, а також Монте Карло аналіз для статистичного врахування випадкових відхилень технологічних параметрів під час виготовлення напівпровідникових інтегральних мікросхем. Наукова новизна одержаних результатів – удосконалена структурна схема побудови джерела опорної напруги із компенсацією температурної залежності вищих порядків, що дозволяє підвищити точність і стабільність вихідної напруги за рахунок компенсації нелінійностей вищих порядків; запропоновано використання ідеалізованої моделі джерела для дослідження впливу параметрів ключових елементів на точність і стабільність вихідної напруги. Практичне значення отриманих результатів визначається запропонованою архітектурою джерела опорної напруги, що забезпечує високу точність і стабільність вихідної напруги. Розроблено схемотехнічне рішення для реалізації запропонованої архітектури у середовищі Cadence Virtuoso та проведено моделювання схеми при всіх варіантах технологічних відхилень, у широкому діапазоні температур і при мінімальних і максимальних значеннях напруги живлення. Отримані результати впроваджено у ФОП «Сахаров Д.Ю.».Документ Відкритий доступ Методи підвищення якості передачі даних в мережах за рахунок алгоритмів динамічної зміни частотного каналу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Єсич, Дмитро В’ячеславович; Лебедев, Д. Ю.Магістерська дисертація складається з 92 сторінок, включає 26 рисунки, 16 таблиць та містить 13 джерел. Актуальність. Сучасний розвиток бездротових технологій супроводжується постійним збільшенням кількості пристроїв, що підключаються до мереж. Основою більшості таких мереж є стандарт IEEE 802.11, який забезпечує ефективну роботу локальних мереж і розширює можливості бездротової комунікації. Проте зростання кількості пристроїв і обсягів переданих даних створює значні виклики. Однією з ключових проблем є інтерференція, яка виникає в умовах великої кількості бездротових пристроїв, що працюють одночасно, особливо у середовищі великої дальності. Це включає суміжноканальну та ко-канальну інтерференцію, які суттєво впливають на якість зв’язку, знижуючи пропускну здатність та стабільність роботи мережі. Ще одним викликом є змінні умови середовища, які у мережах великої дальності є надзвичайно динамічними. На якість зв’язку впливають фізичні перешкоди, погодні умови, кривизна земної поверхні та електромагнітні завади. Усі ці фактори потребують адаптивних підходів для підтримки стабільності та ефективності передачі даних. У цьому контексті розробка алгоритмів динамічної зміни каналу передачі даних (DCS) є особливо актуальною. Такі алгоритми дозволяють автоматично адаптувати параметри роботи мережі до змінних умов, знижувати вплив інтерференції та забезпечувати стабільність з’єднання. Застосування DCS, адаптованого до специфіки мереж великої дальності, відкриває нові можливості для оптимізації бездротових мереж стандарту 802.11 та їх адаптації до сучасних викликів і потреб. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі КЕОА в рамках ініціативної НДР. Мета роботи. Підвищення ефективності роботи безпроводових мереж на базі сімейства протокоілв 80211 шляхом розробки алгоритму динамічної зміни каналу передачі даних із використанням методів вагового усереднення та урахування статистики каналу в мережах з асиметричними радіо умовами на вузлах. Для досягнення мети поставлено такі завдання: 1. Аналіз сучасних проблем передачі даних у мережах великої дальності. 2. Розробка алгоритму динамічної зміни каналу передачі даних. 3. Налаштування симуляційного середовища та розробка програмного модуля для оцінки інтерференції. 4. Проведення симуляцій для підтвердження ефективності розробленого алгоритму. Об’єкт дослідження: методи динамічної зміни частотних каналів в рамках мереж на базі сімейства стандартів IEEE 80211. Предмет дослідження: Алгоритм підвищення якості передачі даних в мережах за рахунок динамічної зміни частотного каналу Методи дослідження. У роботі використано аналіз літератури, моделювання алгоритмів у симуляційному середовищі, пропускної здатності та впливу інтерференційних завад. Наукова новизна. Розроблено метод оптимізації частотного каналу на основі вагового усереднення параметрів завад, що враховує специфіку мереж великої дальності. Запропоновані модифікації алгоритму знижують частоту перемикань каналів, що підвищує стабільність роботи мережі. Практичне значення. Розроблений алгоритм може бути впроваджений у реальні мережі для забезпечення ефективного управління спектральними ресурсами, підвищення пропускної здатності та зменшення впливу інтерференції. Апробація результатів. Результати досліджень викладені в статті Єсич Д.В. , Лебедев Д.Ю. “ РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО МОДУЛЯ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГФЕРЕНЦІЙНИХ ЗАВАД У БЕЗДРОТОВИХ МЕРЕЖАХ НА БАЗІ СТАНДАРТІВ 80211 В РАМКАХ СИМУЛЯТОРА NS3”, яка прийнята до публікації і буде опублікована в журналі “ВЧЕНІ ЗАПИСКИ ТАВРІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО” у Томі 36 (75) No1, 2025.Документ Відкритий доступ Методи та алгоритми підвищення точності інерціальних систем навігації літальних апаратів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Бодак, Єгор Євгенович; Іванник, Геннадій ВасильовичМагістерська дисертація обсягом 91 сторінка включає 21 рисунок, 17 таблиць, та містить 26 джерел літератури. Актуальність. Розвиток сучасних літальних апаратів вимагає високоточної автономної навігації для забезпечення безпечної роботи в умовах обмеженого доступу до зовнішніх сигналів, таких як GNSS. Інерціальні навігаційні системи відіграють ключову роль, однак їх точність обмежується похибками сенсорів, зокрема дрейфом, температурними впливами та шумами. Підвищення точності INS шляхом розробки ефективних методів корекції є актуальним завданням. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри конструювання електронно-обчислювальної апаратури, спрямованої на розвиток автономних навігаційних систем для UAV відповідно до пріоритетів розвитку науки і техніки України. Крім того, дослідження здійснювалося за підтримки та у межах діяльності ТОВ «2021 СОЛЮШИНС», що забезпечило додатковий внесок у розробку інноваційних рішень для вдосконалення автономних навігаційних систем. Мета роботи. Розробка методів і алгоритмів, які підвищують точність INS літальних апаратів за допомогою адаптивної фільтрації даних сенсорів, корекції дрейфу, температурних впливів та інтеграції із GNSS. Для досягнення мети розвязано наступні завдання: - Проаналізовано сучасні методи навігації, класифікацію INS та джерела похибок. - Досліджено математичні моделі компенсації температурних впливів на сенсори. - Проаналізовано та вдосконалено алгоритми корекції дрейфу гіроскопів та акселерометрів. - Проведено моделювання та тестування алгоритмів на основі реальних даних. - Інтегровано INS із GNSS для корекції похибок у тривалих місіях. - Запропоновано стартап-проєкт для впровадження вдосконаленої системи в безпілотні літальні апарати. Об’єкт дослідження: процеси корекції похибок інерціальних навігаційних систем літальних апаратів. Предмет дослідження: адаптивні методи фільтрації даних сенсорів, алгоритми компенсації дрейфу, температурних впливів та інтеграція INS із GNSS. Наукова новизна. - Досліджено удосконалені алгоритми корекції INS, які враховують температурний вплив, шум сенсорів і динамічні похибки. - Проведено інтеграцію INS із GNSS для підвищення точності у реальних умовах експлуатації. Практичне значення. Дослідженні методи корекції реалізовані у програмному забезпеченні, що може бути інтегроване у сучасні безпілотні літальні апарати. Запропоновані рішення планується впровадити на підприємствах, які розробляють автономні системи навігації. Апробація результатів. Результати роботи представлені на XV науково-технічній конференції молодих вчених «Електроніка – 2024». Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано одну роботу (Додаток А), зокрема: Бодак Є.Є., Іваннік Г.В. «До питання підвищення точності розрахунку барометричної висоти» // ЗБІРНИК ПРАЦЬ ХV Науково-технічної конференції молодих вчених «Електроніка-2024». С. 43 – 46.Документ Відкритий доступ Методи та засоби обробки зображень з GMSL камер(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Пономаренко, Богдан Андрійович; Корнєв, Володимир ПавловичУ наш час удосконалені системи допомоги водію (ADAS) стрімко розвиваються, і дуже важко знайти автомобільного виробника, який би не використовував їх при проектуванні транспортного засобу. Для розробки подібних систем бортовий комп’ютер повинен кожної секунди оперувати великими об’ємами даних, які надходять з сенсорів, в тому числі відеокамер. З огляду на це, дане дослідження присвячене аналізу систем доставки даних та методів обробки зображень. В роботі обґрунтовано доцільність одночасного використання технології тонального відображення для обробки зображень в графічному процесорі GPU (англ. GPU - Graphics Processing Unit) та процесорі ISP (англ. ISP – Image Signal Processor). Розроблено систему обробки зображень з GMSL камер з використанням технології тонального відображення та наведено рекомендації для її подальшого покращення.