Advanced Linguistics, № 9
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Поліфункціональність стратегій медіації у навчанні англійської мови за професійним спрямуванням(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Коломієць, Світлана; Цепкало, Олексій; Кулєзньова, СвітланаСтаття присвячена дослідженню стратегій медіації з огляду на останні публікації Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Метою статті є висвітлення поліфункціональності стратегій медіації у навчанні писемного мовлення студентів технічних спеціальностей та розгляд стратегій створення вторинних текстів патентної документації як продукту медіації тексту. Були використані наступні методи дослідження – критичний аналіз літературних джерел, синтез (стратегій медіації та стратегій створення вторинного тексу), гіпотеза (поліфункціональності стратегій медіації у навчанні англійської мови за професійним спрямуванням), моделювання (алгоритму медіації текстів патентної документації). Враховуючи важливість для майбутніх інженерів умінь продукування професійно спрямованого писемного мовлення, це дослідження має на меті виявити особливості поліфункціональності стратегій медіації у навчанні писемного мовлення студентів технічних спеціальностей. До медіації тексту авторами були додані стратегії створення вторинних текстів у вигляді анотацій та рефератів, що є суттєвим в іншомовній підготовці майбутніх інженерів. Розглядаючи вторинний текст як продукт процесу медіації первинного тексту, автори дійшли висновку, що останній має трикомпонентний алгоритм – рецепцію; декодування інформації шляхом її узагальнення, що в термінах Загальноєвропейських рекомендацій включає обробку тексту усно та письмово, за необхідності, напр., у поданні власної статті, або патенту, переклад письмового тексту, аналіз інформації первинного тексту; продукт медіації тексту (вторинний текст). Матеріалом дослідження стали тексти патентної інформації та укладені завдання для розвитку стратегій медіації тексту. Авторами розглянуто приклади використання стратегій медіації у процесі створення майбутніми інженерами анотації до тексту патенту.Документ Відкритий доступ Змістово-функційні особливості шкіл післябазової середньої освіти в Данії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Бондаренко, ОлександраУ статті висвітлено змістово-функційну специфіку шкіл післябазової середньої освіти в Данії. Наголошено, що школи післябазової середньої освіти в Данії досить суттєво змістово і процесуально змінилися з моменту їх заснування Кольдом. Зазначено, що ці школи вирізняються широтою предметної спеціалізації та цільовими групами учнів з певними спеціальними потребами. Всі ці школи, що слугують об’єктом нашого дослідження, поділяють ключові цінності сфокусованості як на всебічній освіті, так і на особистісному розвитку кожного учня. Вони базуються на ідеї поєднання академічного навчання з «практичним життєвим навчанням» як підготовчим інструментом для всіх аспектів життя на основі освітньої філософії «людина в спільноті». Солідарність, спільнота та єдність є ключовими поняттями в данській школі післябазової середньої освіти. Окреслено, що етосу багатьох шкіл післябазової середньої освіти в Данії властиво те, що вони відображають різноманітність суспільства і, таким чином, пропонують численні можливості для особистого, професійного та загальнокультурного розвитку. Данські школи післябазової середньої освіти забезпечують розвиток в учнів самостійного критичного мислення, креативності, а також вони є осередками виховання відповідальних громадян із сформованою глобальною компетентністю. У цих школах учні мають більше можливостей розвивати свої таланти в різних сферах. Навчання і виховання у цих закладах освіти побудовано на принципах рівності, взаємної поваги й активної співпраці всіх учасників освітнього процесу. Встановлено, що порівняно з державними школами в Данії школи післябазової середньої освіти мають значну свободу з точки зору, наприклад, розроблення власної навчальної програми, методів навчання й організації освітнього процесу відповідно до політичної, релігійної чи педагогічної орієнтації школи. Розглянуто змістово-процесуальні особливості двох найбільших шкіл післябазової середньої освіти в Данії – Коледж Ранума і школи Остеркова.Документ Відкритий доступ Program “forming adolescents’ values for a meaningful life in european integration conditions”(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Zhurba, Kateryna; Bekh, Ivan; Dokukina, Olena; Fedorenko, Svitlana; Shkilna, IrynaThe Program highlights the main principles of forming values of meaningful life in adolescents in the conditions of Ukraine’s European integration progress. It focuses on the issues assisting adolescents in solving existential problems related to searching for meaning in life. The key educational aspects in this direction (e. g., the formation of adolescents’ self-concept, the notion of the meaning of life, the definition of the purpose of life, life goals, life perspective, awareness of one’s own subjectivity, valuable attitude to life, awareness of life’s meaning of choice, formation of resilience, ability to plan one’s life and face life crisis) are considered. Forms and methods of forming values of meaningful life in adolescents are offered in the Program for each aspect mentioned. The Program is based on the following principles: recognizing a person as the highest value; the priority of value education of adolescents; assimilation of spiritual and moral, cultural heritage of humanity; subject-subject relations of a teacher with parents as well as a teacher with children in organizing extracurricular activities; formation of positive motivation in all participants of the educational process; formation of self-regulation mechanisms of the individual; stimulating the participants of the educational process to sustainable internalization of the values of meaningful life. The Program outlines promising ideas regarding forming values for a meaningful life of adolescents, taking into account the realities of life in Ukraine (expanding the field of life meanings and their successful integration, forming the ability to navigate appropriately in various life situations, make sense of one’s behavior, define and differentiate life goals, form models of positive behavior and life goals strategies in adverse life circumstances). The program is aimed at creating favorable conditions for life creation and self-realization of a growing personality. It is based on a person’s awareness of the need for well-rounded personal development; determination of near, medium and distant perspectives and goals that would determine their life activities and behavior, as well as spiritual and moral attitude towards society, nature, and themselves; awareness of one’s own uniqueness and one’s purpose in life; creative self-realization and constant self-enhancement. The program is designed for scholars, teachers, students of institutions of higher pedagogical education as well as for pedagogical workers of institutions of general secondary education.Документ Відкритий доступ Challenges of ESP classes in wartime conditions(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Ameridze, Olga; Svyrydova, Larysa; Yamshynska, NataliaThe realities that Ukraine faces today, namely, the full-scale war with the imposition of martial law on the territoy of the whole country, led to a number of discussions arising around the effective but safe conducting of the education process at universities and other educational establishments and concerned the organization and proper management of the students’ learning process. Despite the previous experience of distance and blended learning modes implemented during the Covid 19 period, it should be noted that some aspects of the organization of the educational process require reconsidering, taking into account the new experience of studying in wartime and the need to regard the emotional tension of students, especially those caught up in the temporarily occupied territories. A survey was conducted among the students of the National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” with the aim to reveal and analyze the level of technical students’ adaptation to learning a foreign language in extreme conditions and the relevance of tools and methods the teachers have been applying on their English for Specific Purposes (ESP) classes. A mixed-method research design was utilized in the study to collect, analyze, compare and contrast quantitative statistical results with qualitative findings obtained from the survey. Among the outcomes, it’s worth mentioning the non-fading motivation of students to learn foreign language, increased cross-cultural communication, and mostly high-level accommodation to distance learning mode. It was interesting to find out that students expressed unwillingness to discuss war and relevant news in the ESP lessons and are having issues with managing their academic study time. All the results obtained provide the ground for further reconsidering of the curricula to better meet the students’educational needs.Документ Відкритий доступ Когнітивний підхід до міждисциплінарного дослідження термінології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Федоренко, Світлана; Маслова, ТетянаУ статті висвітлено основні положення теорій сучасного термінознавства (зокрема теорії соціокогнітивного термінознавства, теорії фреймового аналізу, комунікативної теорії «дверей»), розроблених з урахуванням принципів лінгвокогнітивістики. Розглянуті в статті теорії дозволяють сформувати більш глибоке розуміння природи терміна, оскільки вони враховують зв’язок між прототиповою категоризацією, реалізованої у картині світу, та актуалізацією терміна як знака спеціального поняття у сфері фахової комунікації. Разом з цим специфіка когнітивного підходу до аналізу термінології забезпечує розширення діапазону розуміння її функцій, зокрема комунікативної функції, та її місця в розумовій діяльності людини. Зазначено, що теорія соціокогнітивного термінознавства застосовує соціолінгвістичні принципи до теорії термінології та враховує термінологічні варіації шляхом визначення варіантів термінів на тлі різних контекстів їх використання. Відповідно до теорії фреймового аналізу термінології стверджується, що спроби знайти відмінність між термінами та загальновживаними словами більше не є плідними або навіть життєздатними, і що найкращий спосіб вивчення спеціальних одиниць знань – це вивчення їх поведінки в різногалузевих текстах. Наголошено, що фрейм є мінімальною одиницею, яка використовується для характеристики будь-якого об’єкта оточуючого світу. Вивчення термінології на основі фреймів зосереджується: по-перше, на концептуальній організації; по-друге, на багатомірності термінологічних одиниць; по-третє, на вилученні семантичної, а також певної синтаксичної інформації за допомогою використання багатомовних корпусів. У дослідженні термінології на підґрунті фреймів концептуальні мережі вибудовуються на основній події предметної сфери, яка генерує шаблони для дій і процесів, що відбуваються в цій галузі, а також об’єктів, які беруть участь у цих діях і процесах, і типів інформації, які містить ця галузь.Документ Відкритий доступ Прагматичний потенціал мовних засобів експресії у промовах галузі інформаційних технологій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Тікан, Яна; Козліцька, МаринаСтаття присвячена дослідженню категорії експресії та споріднених з нею лінгвістичних понять та виокремленню особливостей їх функціонування в текстах галузі інформаційних технологій. Проведено аналіз засобів вираження експресії, подано характерні риси експресивів, представлено класифікацію засобів експресії на усіх мовних рівнях, проведено аналіз частотності використання засобів експресії у промовах галузі інформаційних технологій. Дослідження засобів мовної експресії та їх функціонування у промовах галузі інформаційних технологій, зокрема прагматичного потенціалу є актуальним у світлі надзвичайно швидкого розвитку інформаційних технологій та їх впливу на розвиток суспільства, зацікавленості науковців людським фактором в мові та недостатнього вивчення категорії експресії в промовах галузі інформаційних технологій. Також, в статті розглянуто здатність тексту створювати комунікативний ефект, викликати у рецептора прагматичні відношення до повідомлення, здійснювати прагматичний вплив на отримувача інформації за допомогою різноманітних засобів експресії. Експресивна функцiя сприяє вираженню почуттів та емоцій та дає можливість автору чи спікеру зробити текст доступним для сприйняття. Комбінування різноманітних мовних засобів та прийомів експресивізації підсилює сказане та допомагає наголосити на важливій інформації. Здатність виражати емоційний стан мовця, його суб’єктивне ставлення до позначуваних предметів і явищ дійсності – це дія експресивної функції мови. Вибір автором конкретної експресивної конструкції спричинює посилення функції впливу, а також передбачає набір окремих функцій, як то, функція деталізації опису, функція некатегоричності судження, функція ритмізації висловлення, функція значеннєвої та інтонаційної актуалізації, функція підвищення емфатичного виокремлення елементів висловлення.Документ Відкритий доступ Процес концептуалізації як аспект пізнавальної діяльності людини(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Тернієвська, ЄвгеніяСтаття присвячена аналізу особливостей когнітивного процесу концептуалізації. Визначено, що концептуалізацію розглядають як процес і результат розумової побудови предметів та явищ. Суть її полягає у структуруванні знань та усвідомленні конкретної інформації, підґрунтям чого є виділення смислових компонентів у людській свідомості. Концептуалізація предметів та явищ оточуючого світу сприяє утворенню у людській свідомості структур знань і досвіду, тобто концептів. Концептуалізація ґрунтується на когнітивному процесі категоризації, оскільки до формування концептів залучені попередньо осмислені дані. Однак концептуалізація зосереджена на виділенні змістових одиниць людського досвіду та структурних типів знань, тобто концептів, а категоризація повʼязана із об’єднанням схожих одиниць у категорії, тобто більші розряди. Концепти, утворені внаслідок концептуалізації, тяжіють до організації, складають окрему систему взаємозв’язків і підпорядкування та цим самим утворюють концептосферу національної культури. Вона є спільною для усіх представників культури та об’єднує націю на психічному рівні. Унікальним засобом передачі концепту є значення. Відмінність між значенням і концептом полягає у тому, що значення як елемент семантичного простору прикріплене до мовного знака, а концепт як складник концептосфери не повʼязаний із конкретним знаком. Специфіка вербалізації концептів полягає у тому, що один і той самий концепт можна виразити альтернативними засобами. Водночас одним і тим самим словом можуть виражатися різні концепти. Смисли зʼявляються тільки у конкретних ситуаціях, на відміну від значення, що не пов’язується із контекстом. Значення побудоване з деякої сукупності сем, а смисл складають мінімальні смислові одиниці, які підходять інтенціонально. У статті обґрунтовується думка про те, що вивчення процесів концептуалізації понять посилює усвідомлення ролі окремого концепту у картині світу. Підсумком концептуалізації виступає не просто сукупність сформованих концептів, а концептосфера як система, що обʼєднує і самі концепти, і звʼязки між ними.Документ Відкритий доступ Фразеологізми в англійській для спеціальних цілей та загальній англійській мові: зіставний аналіз(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Стежко, ЮрійУ статті висвітлюються особливості вживання фразеологізмів в англійській мові для спеціальних цілей та їх роль як маркерів професійної субкультури авіаційної спільноти у зіставленні із загальною англійською. Актуальність обраної теми обумовлена потребами вивчення семантичної та функціональної специфіки фразеологізмів авіаційного тезаурусу. На відміну від уже існуючих досліджень з Aviation English пропонується лінгвосоціальний аналіз ролі фразеологізмів у міжнаціональній комунікації з організації професійної діяльності. Уникаючи небезпеки повторити уже досліджені аспекти проблеми професійної комунікації, за мету маємо висвітлення специфіки стандартних фразеологізмів як форми вербалізації команд у галузі авіаційної комунікації. Дослідження ґрунтується на теоретичних положеннях взаємообумовленості мови, культури та мислення в працях Гумбольдта, Сепіра та фразеології Баллі, а також на матеріалах зарубіжних дослідників з практики застосування авіаційної фразеології. Розкривається смислова відмінність спеціальних та загальноужиткових фразеологізмів. Обґрунтовується функціональна однозначність спеціальних фразеологізмів в Aviation English конвенціональністю та спільним для комунікантів логічним способом осягнення дійсності. Мовиться про небезпечність використання нестандартних фразеологізмів та позалогічних форм суджень. Проводиться думка про комплексність професійної компетентності авіаспеціаліста. Результатом проведеного дослідження є висновок про закономірність утворення кожною професійною спільнотою власної фразеології з чітко визначеною функцією врегулювання діяльності носіїв різних мов, об’єднаних характером діяльності, способом мислення та професійною субкультурою. Положення, зазначені у висновках нашого дослідження, визначають як перспективний напрям подальшого розвитку проблему формування комунікативної компетентності майбутнього авіаспеціаліста.Документ Відкритий доступ Терміни на позначення соціально-правового статусу в латиномовній документації українського походження (XVI-XVII ст.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Давиденко, НаталіяСтаттю присвячено дослідженню латиномовних термінів на позначення соціально-правого статусу жителів українських земель у XVI-XVII ст. У результаті аналізу відповідних термінів, вживаних у латиномовній документації українського походження, коротко розглянуто також основні віхи становлення термінології на позначення соціально-правового статусу вказаного періоду. Встановлено, що основними маркерами для визначення соціально-правового статусу особи у XVIXVII ст., окрім зауваження етнічної та релігійної приналежності, були: розрізнення людей за станом (genus, ordo, status, conditio, praeminentia, dignitas), зокрема, розрізнення осіб «вищого» та «нижчого» станів (inferior, superior, minor, major, sublimus, nobilis, famatus, honorabilis, discretus, majestas), означення стану відповідно до сфери діяльності та можливості бути залученими до інших, що зумовлювалося також розрізненням людей «вільних» та «невільних» (laboratus, liber, illiber, proprius, mancipius, servus, famulus). У контексті розгляду цієї групи термінів зауважено станові розгалуження у статусі невільної особи залежно від того, яким чином такий статус був набутий: невільник у власності від народження, «придбаний» невільник-слуга, раб тощо. Тому у документах часто подається означення, що вказує на те, чи йдеться про робітника найманого (famulі serviles, servі apreciatі). Важливою була також наявність чи відсутність статусу жителя міста чи передмістя, що особливо актуально для жителів великих міст, де існував більшою чи меншою мірою реалізований компонент місцевого самоврядування, що часто у правовому полі мало важливе значення (civis, suburbanus, inhabitans urbis/oppidi на відміну від жителів сільської місцевості rusticus, vagus). Прикметно, що у документації засвідчено означення фінансовоекономічних потенцій особи чи групи (personae obtentae, possessionatae, possessae, mendicus, pauper, homo otiosus, homo vagabundi, pedanus, kmeto). Не менш важливим у контексті етнічнорелігійної приналежності була також належність до етнічної спільноти, групи (congregatio), а також щабель і позиція у ній (senior, major).Документ Відкритий доступ Linguistic aspect of the category of politeness in advertising discourse(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Beskletna, Olga; Shepelieva, Olena; Mukhanova, OlenaThe paper highlights the correlation between the concepts of etiquette and politeness in terms of advertising discourse. It is stated modern research on language and speech is becoming more and more interdisciplinary, focusing on functioning the language in various social and cultural contexts. Differentiation of the concepts of etiquette, politeness and etiquetization is considered. Etiquette is the broadest concept that can be defined as the objectification of existing norms of social relations in society. Politeness as a complex sociocultural phenomenon, contributing to the success of communication, is one of the means of expression of etiquette. Etiquetization is a principle of speech politeness, which is designed to facilitate the flow of communication and achieve the goals of the addressee. The category of etiquette in advertising discourse is realized through the category of etiquetization on the basis of the main features of speech politeness: care for the recipient (facilitating the perception of information by the recipient) and modulation of categorical and non-categorical nomination with predominance of noncategorical (based on objectivity, impartiality and persuasiveness). The main means of politeness include caring for the addressee (facilitating the recipient’s perception of information) and modulating the categorical and non-categorical nomination with a predominance of non-categorical (based on objectivity, impartiality and motivation) to convince the addressee of that or another statement. Politeness as a manifestation of the purposefulness of language behavior is mostly considered on the basis of rhetorical pragmatics, determining the speaker’s illocutionary goals (which speech acts are conveyed through utterances) and their social goals (speaker status depending on his courtesy, truthfulness, and irony) as well as distinguishing between interpersonal rhetoric and textual rhetoric, each consisting of a set of maxims.