Магістерські роботи (ФХ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Нанокомпозитні евтектогелі із використанням низькотемпературних евтектичних розчинників: синтез та оцінка функціональних властивостей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Позняк, Кирило Олексійович; Воробйова, Вікторія ІванівнаВ роботі проведено літературний огляд, у якому викладена інформація про сучасні низькотемпературні евтектичні розчинники, їх фізико-хімічні властивості, використання в якості медіатора при синтезі наночастинок срібла та золота, а також використання їх для виготовлення евтектогелів як сучасних полімерних матеріалів поліфункціонального призначення. В експериментальній частині викладена інформація про метод виготовлення низькотемпературного евтектичного розчинника на основі холін хлориду та ксилітолу, методи аналізу успішності його синтезу, його застосування в якості медіатора при синтезі наночастинок та синтезу евтектогелевих матеріалів. Описаний метод оцінки стабільності евтектогелю. Представлені результати проведеного дослідження, оцінені властивості та можливості використання нанокомпозитного евтектогелю для біомедичних цілей. За даними дослідження розроблений стартап-проєкт, проаналізовані потенційні конкуренти, споживачі, постачальники та посередники, за цими даними складений квадрат Бове та діаграма Шонфільда, визначені фактори успіху, проведене дослідження ринку, оптимальні канали просування, розповсюдження продукту.Документ Відкритий доступ Біокаталітичний синтез 12-оксофітодієнової кислоти та її біологічні властивості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дарменко, Марія Володимирівна; Хрокало, Людмила АнатоліївнаУ магістерській дисертації виконано огляд інноваційного методу біокаталітичного тристадійного синтезу 12-оксофітодієнової кислоти в одному реакторі за використання цільноклітинного генетично модифікованого каталізатору. Проведенно дослідження на антимікробні властивості 12-ОФДК,виявлено бактерицидну дію відносно грампозитивної бактерії B. subtilis, фунгіцидну відносно дріжджоподібного грибка C. albicans та толерантність у грамнегативної E. coli. Проведенно цитотоксичне і гентоксичне дослідження за методом Alium cepa по відновленню клітин корінців цибулі у умовах кадмієвого стресу за обробки розчином 12-ОФДК. Дослідження показало, що вплив Cd у концентрації 10 мкМ призводить до значного цитотоксичного та генотоксичного стресу, що супроводжується зниженням МІ на 20% порівняно з контролем та помітним пошкодженням клітин. Регенерація меристематичної тканини коренів за дії 12-ОФДК залежала від дози та часу, причому більш сприятливі показники відновлення спостерігалися через 12 днів порівняно з 4 днями. Найбільш значне посилення росту коренів та поділу клітин було зафіксовано за концентрації 12-ОФДК 10 мкМ. І навпаки, вплив 100 мкМ 12-ОФДК протягом 4 днів призводив до осмотичного шоку та посилення аберацій мітотичної фази.Документ Відкритий доступ Біокаталітичне перетворення піненів на терпінеол в присутності базидіоміцету Wolfiporia cocos(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Курташ, Юлія Романівна; Жук, Тетяна СергіївнаПроведено літературний огляд на тему застосування базидіоміцетів для біокаталітичного перетворення органічних речовин, зокрема терпенів. Порівняно властивості та механізми впливу грибів білої та бурої гнилі на перетворення відповідних сполук. Обрано та обгрунтовано метод проведення реакцій перетворень піненів в присутності базидіоміцетів Dichomitus albidofuscus, Bjekandera abusta, Pleurotus ostreatus, Wilfiporia cocos, а також в різних середовищах. Було порівняно результати в ході реакцій та виявлено отримані речовини за допомогою масспектрометрії та ЯМР-спектрометрії. Висвітлено високий потенціал Wilfiporia cocos для перетворення піненів на терпінеол.Документ Відкритий доступ Синтез наноструктурованого комплексу «β-циклодекстрин - полікарбонова (цитратна) кислота» для виготовлення спонжів та захисних плівок медичного призначення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гукало, Ольга Володимирівна; Чигиринець, Олена ЕдуардівнаАктуальність теми. Розробка нових інноваційних матеріалів є важливою частиною сучасної хімічної науки, адже таким чином стає можливим вирішувати нові завдання або знаходити більш ефективне рішення для відомих проблем. Медична галузь потребує розроблення полімерних систем, які допоможуть ефективно доставляти і вивільняти ліки у місці ураження. Приклад такої доставки ліків — покриття для ран у вигляді спонжів та захисних плівок. Циклодекстрини мають унікальну здатність утворювати комплекси із багатьма лікарськими речовинами. Також вони можуть бути використані для синтезу полімерів із такою ж здатністю. Мета та задачі дослідження. Метою роботи є отримання полімерів на основі β-циклодекстрину для застосування у медичній галузі. Завдання для досягнення мети дослідження: - опрацювати і провести аналіз наукової літератури стосовно теми дослідження; - дослідити вплив співвідношення реагентів на утворення полімеру β циклодекстрину та на його фізико-хімічні властивості; - дослідити здатність полімерів до адсорбції лікарської речовини; - розробити стартап-проєкт для виявлення ринкових можливостей результатів дослідження. Об’єкт дослідження. Полімери на основі β-циклодекстрину і цитратної кислоти. Предмет дослідження. Здатність полімерів на основі β-циклодекстрину до адсорбції ліків з утворенням наноструктурованого комплексу. Методи дослідження. Для підтвердження проходження реакції використовувався метод ІЧ-спектроскопії. Для визначення здатності до набухання у воді застосовувався гравіметричний метод. При дослідженні абсорбції фурациліну для визначення концентрації лікарської речовини використовувався спектрофотометричний метод. Наукова новизна отриманих результатів. Було синтезовано наногубки на основі циклодекстрину і цитратної кислоти з додаванням нового реагенту — гліцерину, а також проведено визначення здатності до набухання у воді. Досліджено адсорбцію фурациліну із водного розчину чотирма видами наногубок. Вперше отримано желатинові гелі із додаванням циклодекстрину і гліцерину.Документ Відкритий доступ Синтез нових стерично екранованих карбенових комплексів паладій хлориду та їх застосування в реакціях крос-сполучення Сузукі та амінування за Бухвальдом-Гартвігом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дмитренко, Ангеліна Віталіївна; Пилипенко, Тетяна МиколаївнаУ магістерській дисертації розглядається каталіз реакцій карбон карбонових та карбон-нітрогенових сполучень галоаренів за участю нових стерично екранованих карбенових комплексів паладій хлориду, а саме імідазоліліденового ряду. Актуальністю магістерської дисертації є те, що реакції крос-сполучення Сузукі та амінування за Бухвальдом-Гартвігом є ключовими для синтезу складних органічних молекул у фармацевтиці, агрохімії та матеріалознавстві. Тому для підвищення ефективності цих реакцій необхідно розробляти нові каталізатори з високою активністю та стабільністю, а також вдосконалення каталізаторів сприяє створенню більш економічних і екологічно чистих методів органічного синтезу. Синтез нових карбенових комплексів відкриває перспективи для розширення спектра застосування сучасних каталізаторів у різних типах хімічних реакцій. Метою роботи є синтез нових стерично екранованих карбенових комплексів паладій хлориду та дослідження їх каталітичної активності в реакціях крос-сполучення Сузукі та амінування за Бухвальдом-Гартвігом. Завдання включає в себе опрацювати літературу та ознайомитись з методикою синтезу карбенових комплексів паладій хлориду, в результаті чого розробити методику синтезу карбенових комплексів паладій хлориду та дослідити каталітичну активність синтезованих комплексів у реакціях: крос сполучення Сузукі та амінування за Бухвальдом-Гартвігом. Об’єктом дослідження є стерично екрановані карбенові комплекси паладій хлориду. Предметом дослідження є синтез нових стерично екранованих карбенових комплексів паладій хлориду. При виконанні магістерської дисертації були застосовані експериментальні, аналітичні методи аналізу, а також виконувались каталітичні дослідження та покращення умов реакції методики проведення синтезів. Науковою новизною даної роботи є синтез нових каталізаторів, які не використовувались до цього в реакціях. Практичним значенням одержаних результатів є те, що синтезовані каталізатори добре зарекомендували себе у використанні для реакцій Сузукі Міяура, Бухвальда-Гатвіга, Сонагаширу. Також проведення цих реакцій стали екологічнішими та економічно вигіднішими. Результати роботи були оприлюднені на VІ Всеукраїнській студентській конференції «Формування сучасної науки: методика та практика». Представлені результати свідчать про високу активність цих комплексів у зазначених реакціях, що забезпечує високу вибірковість та вихід продукту. Дослідження проводились на основі реакцій Бухвальда – Хардвіга та Сузукі – Міяура.Документ Відкритий доступ Синтез наносистеми на основі нітрату срібла та слизу равлика Cornu aspersum та включення її до складу крем-гелю після гоління(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Андріїшин, Вадим Максимович; Хрокало, Людмила АнатоліївнаПроведено літературний огляд методів синтезу наносистеми срібла зі слизом равлика Cornu aspersum із використанням сучасних підходів. Сформовано направлення дослідження, яке сфокусовано на використанні ліофілізованого екстракту равлика та нітрату срібла. Cинтезовано наносистему на основі нітрату срібла та ліофілізованого слизу равлика Cornu aspersum. Проаналізовано склад композиції ліофілізованого слизу та визначено оптимальні параметри для синтезу наночастинок срібла. Отриману наносистему оцінили за допомогою спектрофотометричного аналізу, зокрема виявлено смугу поверхневого плазмонного резонансу за довжини хвилі 400-450 нм. Виявлено антибактеріальні властивості наносистеми відносно грам негативної бактерії E. coli та грампозитивної B.subtilis. Створено косметичний продукт – крем-гель після гоління – із вмістом наносистеми срібла. Визначено оптимальну концентрацію активного компонента та проведено клінічні дослідження на добровольцях, які показали покращення зволоженості шкіри, що було оцінено на електрохімічному аналізаторі.Документ Відкритий доступ Синтез полілактидного полімеру медичного та косметологічного призначення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Бойчук, Анастасія Олегівна; Чигиринець, Олена ЕдуардівнаАктуальність теми. Полілактиди (PLA) є одними з найбільш перспективних матеріалів сучасності завдяки їхнім екологічним, біологічним та функціональним перевагам. Вони привертають значну увагу як стійка альтернатива традиційним синтетичним пластикам через здатність біорозкладатися та отримуватися з відновлюваних джерел, зокрема з кукурудзяного крохмалю чи інших біомас. Проблема пластикового забруднення, яка загрожує екосистемам і людству, робить впровадження матеріалів на основі PLA стратегічно важливим для глобальної екологічної безпеки. Полілактиди розкладаються в умовах промислового компостування за 6–12 місяців, що значно зменшує негативний вплив на довкілля в порівнянні зі звичайними полімерними матеріалами, термін розкладу яких обчислюється сотнями років. У медичній сфері PLA має величезне значення завдяки своїй біосумісності та біологічній інертності. Він широко використовується для виготовлення шовного матеріалу, імплантатів, фіксуючих пристроїв для кісток, а також як носій для контрольованого вивільнення лікарських засобів. Його здатність до повного розкладання в організмі робить PLA незамінним матеріалом для тимчасових медичних виробів, які не потребують повторного видалення, мінімізуючи ризик ускладнень та витрати на повторні хірургічні втручання. У косметології полілактиди використовуються для створення біорозкладних капсул, які забезпечують поступове вивільнення активних інгредієнтів, пілінгів, а також матеріалів для моделювання тканин, наприклад, у складі філерів. З вищесказаного випливає, що розробка медично чистого полімеру молочної кислоти з дешевшими умовами синтезу є досить актуальною. Отримання чистого полілактиду (PLA) є ключовим аспектом для забезпечення його придатності в медичних та косметичних застосуваннях, оскільки наявність домішок або побічних продуктів може негативно вплинути на його функціональність, біосумісність і безпечність. Застосування водню як захисного середовища у процесі синтезу PLA відкриває нові можливості для покращення його чистоти та фізико-хімічних властивостей. Мета та задачі дослідження. Метою даної роботи є дослідження умов синтезу полілактидного полімеру з використанням гідрогену як захисного середовища, підбору ефективного каталізатора, виконання вимірів фізико-хімічних властивостей отриманого продукту. Для вирішення поставлених цілей необхідно вирішити поставлені задачі: - опрацювати вітчизняну та зарубіжну науково-технічну та патентну інформацію стосовно теми дослідження; - проаналізувати умови проходження реакцій подібних синтезів, які можна виконати у лабораторних умовах, зібрати установку для проведення реакції; - дослідити властивості полімерів на основі молочної кислоти, методи аналізу їх фізико-хімічних властивостей; - підібрати каталізатор, температуру, тиск та час необхідні для проведення синезу, - синтезувати полімер молочної кислоти з використанням водню у якості захисного середовища; -вивчити та проаналізувати функціональні та споживчі властивості розробленої схеми синтезу. Об’єкт дослідження: полілактидні полімери медичного та косметологічного призначення Предмет дослідження: розробка технологічних умов синтезу якісного полімеру молочної кислоти Методи дослідження. Отримання преполімеру молочної кислоти методом випаровування у вакуумі за температури 180 °С, з використанням медичної жовчі уякості емульгатора. Виміри молекулярної маси преполімеру методом капілярної віскозиметрії. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше під час полімеризації молочної кислоти було застосовано у якості ефективного захисного газо-фазового середовища гідроген, який отримується з в лабораторних умовах електролітичним методом. Підібрано новий емульгаторсинтезу полілактидної кислоти, а саме медичну жовч. Публікації. Бойчук А. О., Черненко В. Ю., Чигиринець О. Е.. Визначення молекулярної маси преполімеру молочної кислоти методом капілярної віскозиметрії. Науково практичні розробки молодих учених в хімічній, харчовій та парфумерно косметичній галцзях промисловості. Секція 1. Хімічні технології. ХІ Всеукраїнська науково-практична заочна конференція молодих учених і здобувачів освіти. – Хмельницький, ХНТУ, 2024. – 193 с.Документ Невідомий Синтез наносистеми на основі тетрахлорауринової кислоти та слизу равлика Cornu aspersum та включення її до складу косметичних патчів під очі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Анголенко, Євген Олегович; Хрокало, Людмила АнатоліївнаДосліджено синтез наносистеми золота шляхом біокаталітичного відновлення тетрахлораурату ауруму за допомогою глікопротеїдів слизу равлика без/з додаванням лугу. Одержані наносистеми проананалізовано спектрометрично і виявлено смуги поверхневого плазмонного резонансу за довжини хвилі 550 нм. Виявлено слабку слабу антибактеріальну дію відносно Bacillus subtilis. Отримана наносистема золота була включена до складу рецептури косметичних патчів під очі. Косметичний засіб було протестовано на добровольцях і зафіксовано позитивний вплив на зволоженість та еластичність шкіри навколо очей. Виконано економічно-організаціїні розрахунки виробництва косметичного продукту та доведено їх рентабельність.Документ Невідомий Застосування низькотемпературного евтектичного розчинника для екстракції органічних сполук з продуктів переробки томату та формування на його основі косметичної емульсії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Гордовенко, Юлія Олегівна; Воробйова, Вікторія ІванівнаЗагальний обсяг сторінок – 77, таблиць – 31, рисунків – 11, джерел – 47. Проведено літературний огляд «зелених» методів екстракції рослинної сировини із використанням сучасних підходів. Сформовано направлення досліджень, що сфокусовано на використанні іонних рідин «нового» покоління для вилучення активних компонентів із рослинної сировини. Показана перспективність використання екстракту на основі низькотемпературного евтектичного розчинника (НЕР) для формування косметичної емульсії. В ході експериментальної частини отримано екстракт жмиха томату методом ультразвукової екстракції при використанні як екстрагент із використанням іонної рідини. Проведено аналіз компонентного складу отриманого екстракту. Сформовано косметичну емульсію, що має у своєму складі екстракт жмиха томату. Визначено рН отриманого крему, ζ-потенціал емульсії та термостабільність. Визначено антибактеріальну активісті та загальну антиоксидантної здатності косметичної емульсії. Розроблено стартап-проект спрямований на отримання косметичної емульсії, а саме маски для волосся, з екстрактом жмиха томату.Документ Невідомий Застосування реакції Коупа для вдосконалення технології синтезу провітаміну D3 – 7-дегідрохолестеролу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Друзь, Данило Сергійович; Пономарьов, Микола ЄвгеновичУ роботі проведено огляд літератури, що стосується способів синтезу провітаміну D3 та реакції Коупа. Запропоновано альтернативний шлях синтезу провітаміну, що включає заміщення брому у естері 7-бромохолестеролу на діалкіламін, окиснення до аміноксиду та елімінування за Коупом. Розроблено методики проведення відповідних реакцій та здійснено синтез 7- дегідрохолестерил бензоату запропонованим шляхом. В рамках дослідження також отримано сполуку 7B-(піролідин-1-іл)-холестерил бензоат. Досліджено вплив нуклеофільності та основності діалкіламіну на процес заміщення брому у 7-бромохолестерил бензоаті. Розроблено проект комерціалізації наукової розробки. Загальний обсяг сторінок – 68, таблиць – 11, рисунків – 20, додатків – 6, джерел – 29.Документ Відкритий доступ Токсичні ефекти у сумішах парабенових консервантів з діоксидом титану під дією УФ опромінення та методи їх усунення(2020) Мельник, Андрій Сергійович; Сокольський, Георгій ВолодимировичПроведено літературний огляд фізичних, хімічних та токсикологічних властивостей диоксиду титану. Визначено максимальні та мінімальні значення токсичності ЕС50 диоксиду титану, метилпарабену, пропілпарабену та бензилпарабену при різних концентраціях та умовах експерименту. Результати дослідженя показали, що максимальне значення токсичності наночастинок диоксиду титану ЕС50 = 0,1 мг/мл при часі аналізу 72 години. Серед консервантів найбільша токсична дія була у бензилпарабені – значення ЕС50 = 0,56 мг/мл. Також проведені дослідження з додатковим опроміненням диоксиду титану та консервантів, максимальні значення ЕС50 становлять 0,031 та 0,36 мг/мл для бензилпарабену відповідно. Для зменшення токсичності було досліджено стабілізуюче покриття для диоксиду титану, яке знижує токсичний вплив індивідульних компонентів, так і сумішей компонентів по відношенню до водного організму Daphnia Magna. Максимальне значення токсичності наночастинок диоксиду титану під дією УФ опроміненням з стабілузуючим покриттям ЕС50 = 0,12 мг/мл при часі аналізу 72 години. Розроблено стартап- проект з введенням у виробництво нового засобу косметики такого як сонцезахисний стійкий крем для тіла на емульсійній основі.Документ Відкритий доступ Розробка рецептури, властивості та клінічні випробовування лікувально-косметичного крему з бета-глюканом(2022) Дмитрієва, Єлизавета Володимирівна; Сокольський, Георгій ВолодимировичПроведено літературний огляд щодо властивостей бета-глюканів, використанні їх у косметиці та медицині. Наведені відомості про атопічний дерматит, а також про методи проведення клінічних досліджень. Створено рецептуру крему на основі магній карбоксіметил бета-глюкану, який зменшує прояви атопічного дерматиту, що було доведено клінічними дослідженнями. Також крем перевірили на стабільність, значення рН, органолептичні показники, мікронність і монодисперсність та провели дослідження методом інфрачервоної спектроскопії.Документ Відкритий доступ Ефекти крос-лінкінгу колагену у присутності комплексів L-лізину та рибофлавіну(2020) Шульженко, Діана Михайлівна; Сокольський, Георгій ВолодимировичМагістерська дисертація складається з 80 сторінок, 21 рисунок, 24 таблиць, 32 джерел за переліком посилань. Одним з перспективних підходів до вирішення проблеми старіння є застосування мідного або залізного комплексів L-лізину та рибофлавін-5-фосфату через їх здатність впливати на формування поперечних зшивок та регенерацію в волокнах колагену та еластину шкіри людини. Досліджено L-лізин координаційна сполука Сu, розчин рибофлавін-5-фосфату в суміші з модельним розчином колагену в присутності УФ-опромінення. Модельний розчин колагену готувався розчиненням в оцтовій кислоті. Методом FTIR було виявлено зміни будови молекул колагену після взаємодії з комплексом купруму. Розроблені рекомендації щодо приготування антивікового косметичного крему на емульсійній основі з використанням УФ-блокатора, для того щоб мати можливість активувати рибофлавін-5-фосфат через вплив УФ-А випромінювання та блокувати промені УФ-Б діапазону, які можуть спричинити процеси старіння.Документ Відкритий доступ Фотокаталітичний синтез бензальдегіду на допованому солями лужних металів карбон нітриді та його використання у складі віддушки косметичного засобу(2022) Царюк, Марина Олегівна; Сокольський, Георгій ВолодимировичПроведено літературний огляд щодо фізико-хімічних та фотокаталітичних властивостей графітоподібного нітриду вуглецю та його допованих похідних. Обрано та обґрунтовано методику отримання фотокаталізаторів на основі нітриду вуглецю. Досліджено фізико-хімічні властивості отриманих матеріалів методами термогравіметрії, ІЧ-спектроскопії, фотонної кореляційної спектроскопії. Показано, що фотокаталітична активність нітриду вуглецю в реакції синтезу бензальдегіду підвищується після термічної обробки в розплавах солей лужних металів. Висвітлено практичне використання бензальдегіду, як запашки косметичного засобу, шляхом додавання його до рецептури емульсійного крему. Загальний обсяг сторінок – 92, рисунків 33, таблиць 9, літературних джерел 57. Апробація: результати були представлені на конференціях IX Міжнародна науково-практична конференція “MODERN RESEARCH IN WORLD SCIENCE” та ІХ Всеукраїнська науково-практична заочна конференція молодих учених і студентів «Науково-практичні розробки молодих учених в хімічній, харчовій та парфумерно-косметичній галузях промисловості». Піблікації: 1. Царюк М. О. Нанокомпозити g-C3N4, доповані металом напівпровідником, у селективному фотоокисленні бензилового спирту // Modern research in world science. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Lviv, Ukraine. 2022. Pp. 430-433. 2. Царюк М. О., Швалагін В. В. Використання графітоподібного нітриду вуглецю у фотокаталітичному отриманні бензальдегіду // Науково-практичні розробки молодих учених в хімічній, харчовій та парфумерно-косметичній галузях промисловості: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. – Херсон, ХНТУ, 2022. – 19 с.Документ Відкритий доступ Взаємодії в системі ГНТ/аскорбінова кислота/TiO2 для косметичних застосувань(2021) Свінцова, Анастасія Володимирівна; Сокольський, Георгій ВолодимировичПроведено літературний пошук в ході якого виявлено основні недоліки сонцезахисних фільтрів, зокрема наночастинок діоксиду титану. Виявлено шляхи вирішення цих недоліків. Одним з перспективних напрямків є додавання антиоксидантів. Розроблена та апробована власна методика синтезу композиту нанотрубки галуазиту(ГНТ)/аскорбінова кислота/TiO2 на основі літературних даних. Методика базується на обробці діоксиду титану кислотою HF, подальшому перемішуванні частинок з нанотрубками галуазиту та завантаженні аскорбінової кислоти в порожнину нанотрубок. Досліджено властивості отриманого композиту. Розроблено рецептуру сонцезахисного косметичного засобу на основі отриманого УФ-фільтру. Розроблено стартап проект, який передбачає створення сонцезахисного крему з додаванням інноваційного УФ-фільтру ГНТ / аскорбінова кислота / TiO2.Документ Відкритий доступ Дослідження складу муцину равлика та розробка рецептур лікувально-профілактичних косметичних засобів з його вмістом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Новгородська, Катерина Ігорівна; Хрокало, Людмила АнатоліївнаУ магістерській дисертації було проаналізовано переваги і недоліки та проведено літературний огляд сучасних косметичних композицій з муцином равлика Achatina Fulica, які створюють на шкіру не тільки косметичний вплив, але й мають деякі спеціальні властивості, наприклад регенеруючу, антибактеріальну, ранозагоюючу дію тощо. Отримані сполуки є перспективними для подальших додаткових мікробіологічних та фармакологічних досліджень.Документ Відкритий доступ Дослідження композиційних складових зволожуючого лосьйону для тіла(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Шакун, Анастасія Ігорівна; Пилипенко, Тетяна МиколаївнаЗагоряння на сонці без використання сонцезахисного крему може завдати шкоди зовнішньому вигляду й позначитися на пружності шкіри. Розв’язати проблему можна, змінивши процедури й засоби для догляду за шкірою, щоб вони підходили для сухішої шкіри, яка потребує більше уваги. Інтенсивні зволожувальні засоби, такі як зміцнювальний лосьйон для тіла допомагають зберігати м’яку, еластичну шкіру. Метою даної роботи є дослідження композиційних складових лосьйону для тіла. Виявлено основні функціональні властивості емульсійних косметичних основ, основні колоїдно-хімічні закономірності створення косметичних емульсій, стабілізованих поверхнево-активними речовинами. Визначені основні колоїдно-хімічні властивості вихідних ПАР – величини поверхневого натягу, граничної адсорбції. Виявлено, які саме активні речовини в екстракті кукурудзи стовпчиків з приймочками створюють певну дію на шкіру.Документ Відкритий доступ Синтез та дослідження біологічної активності бензо- та нафтоазепінонів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Зародюк, Антон Володимирович; Васькевич, Алла ІржівнаУ магістерській дисертації представлено літературний огляд сучасних методів синтезу бензазепінонів та дослідження їх біологічної активності. Запропоновано синтез бензо- та нафтоазепінонів із відповідних амідів стирилоцтових кислот реакцією внутрішньо молекулярної циклізації під дією поліфосфорної кислоти та сульфенілхлоридів, а також приведені продукти конкуруючих напрямків циклізації. Для вперше отриманих сполук наведено їх фізико-хімічні характеристики. Описано методики синтезу вихідних стирилацетамідів із комерційно доступних речовин та розглянуто альтернативні методи синтезу. Проведено дослідження антимікотичної активності отриманих азепінонів.Документ Відкритий доступ Розробка та дослідження антиоксидантних синергетичних сумішей на основі амінокислот(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Гончаренко, Анастасія Сергіївна; Чигиринець, Олена ЕдуардівнаАмінокислоти і інші білкові компоненти косметики в даний час відносять до біологічно активних речовин, здатним впливати на процеси, що протікають в шкірі. Косметика з білковими компонентами особливо рекомендується для сухої шкіри. Також амінокислоти використовуються в якості антиоксидантів, що важливою групою харчових добавок завдяки яким підвищується термін придатності харчових продуктів без зниження смакових характеристик та харчової цінності. Метою даної роботи є визначення антиоксидантної активності ряду амінокислот фосфомолібденовим та методом відновлення заліза та дослідження впливу структури амінокислоти на антиоксидантну активність. Спектрофотометричним методом досліджена антиоксидантна активність амінокислот в порівнянні з аскорбіновою. Встановлені оптимальні співвідношення в двох- та трьохкомпонентних сумішах, які забезпечують синергетичне зростання антиоксидантної здатності. Найбільш перспективними є синергетичні суміші на основі аскорбінової кислоти та L-карнітину =3:7 (SE=476%) та аскорбінової кислоти, L-гістидину, L-серину=1:1:3, (SE=1200 %). Розрахунками встановлено взаємозв’язок синергетичного ефекту в сумішах від квантово-хімічних параметрів та будови молекул амінокислот. Практичне застосування одержаних результатів полягає в розширенні та оновленні асортименту косметичної продукції за рахунок модернізації рецептури зволожуючих кремів для шкіри обличчя на основі сумішей амінокислот. Дане дослідження може бути використане як підґрунтя для нових наукових досліджень.Документ Відкритий доступ Отримання стійких емульсій типу «масло-вода» на основі екстрактів розторопші(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Любарець-Ремезовський, Тарас Юрійович; Прокопенко, Віталій АнатолійовичУ магістерській дисертації було досліджено стійкість емульсій, отриманих методами струшування, перемішування та ультразвукової диспергації. Досліджений вплив стабілізаторів, емульгаторів, поверхнево-активних речовин на стійкість емульсій. Встановлена ефективність використання стабілізаторів для підвищення стійкості емульсій, зокрема полівінілового спирту та полівінілпіролідону. На основі досліджень наведено оптимальний склад емульсії типу «олія у воді» на основі екстракту розторопші та обрано оптимальний метод для використання у промисловості. Найкращий метод отримання емульсії — метод перемішування, оптимальний стабілізатор — полівініловий спирт.